СУЧАСНІ ПРОЦЕСИ НАВЕРНЕННЯ В ІСЛАМ У РОСІЇ: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІСТОРІОГРАФІЇ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття пропонує критичний аналіз ключових публікацій, які торкаються теми навернення в іслам у Росії в пострадянський період. Огляд статей та монографій Рината Беккіна, Раїса Сулейманова, Ізабели Коньчак, Гульназ Сібгатулліної, а також інших дослідників демонструє такі тенденції у висвітленні зазначеної проблеми в сучасній літературі. Насамперед, незважаючи на велику актуальність цієї теми в публічному дискурсі та гостроту дискусій навколо проблеми російської ідентичності в пострадянський період, питання навернення в іслам серед росіян залишається малодослідженим. Очевидною є практична відсутність значимих польових, якісних або кількісних, досліджень, які б допомогли дістати однорідні дані щодо соціального портрета нових російських мусульман. Другою важливою рисою є підвищена увага до процесів радикалізації новонавернених мусульман та ігнорування інших аспектів їхньої соціальної активності. Такий підхід фактично конструює імідж цієї соціально-релігійної групи як прямої загрози національній безпеці. Фокусуючись на окремих випадках пристання конвертів до радикальних течій у сучасному ісламі та їхній участі в терористичній активності, деякі дослідники фактично проєктують такі вияви на всіх російських новонавернених. У цьому аспекті, на відміну від “етнічних мусульман”, нові мусульмани постають як когорта вірян, нездатних до критичного засвоєння своєї нової релігійної традиції, а тому “генетично” вразливих до радикалізації. Іншим яскравим виміром стереотипізації новонавернених мусульман в академічній літературі є їхня репрезентація як замкненої елітарної групи, яка гостро протиставляє себе етнічному ісламу та етнічним мусульманам. Базуючись на твердженнях про конструювання певного “русского ислама”, деякі дослідники намагаються дескредитувати російських мусульман, стверджуючи імпліцитно ісламофобську орієнтацію цього дискурсивного конструкта. У цьому аспекті стверджується, що росіяни за національністю, приймаючи іслам, продовжують транслювати расові та культурні стереотипи щодо етнічних мусульман та мусульманських мігрантів із Середньої Азії, вкорінені в російській публічній свідомості.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
іслам, мусульмани, навернення в іслам, новонавернені мусульмани, Росія
Излученко Т. В. Русские мусульмане: радикализация религиозных взглядов в исламе // Исламоведение. 2014. № 2.
Излученко Т. В. Неэтнические мусульмане как фактор радикализации ислама // Вестник Бурятского государственного университета. Педагогика. Филология. Философия. 2017. № 2.
Мирзаханов Д. Идея “русского ислама” как попытка мусульманского политического проектирования в 2000-е гг.: политические оценки и реакции // Вестник МГОУ. Серия: История и политические науки. 2016. № 1.
Порхачёв И. Русские мусульмане г. Красноярска: современное состояние и этнорелигиозная самоидентификация // Мусульманский мир. 2016. № 4.
Ракитянский Н., Зинченко М. Русские исламисты как политико-психологическая реальность // Вестник Санкт-Петербургского университета. Психология. 2015. № 3.
Саркисян Н. Национальная организация русских мусульман: история и идеология движения // Вера и религия в современной России. Москва, 2014.
Силантьев Р. А. 100 самых известных “русских мусульман”. Екатеринбург, 2016.
Силантьев Р. А., Мальцев В. В., Саввин А. В. Основные причины вовлечения новообращенных мусульман России в экстремистскую и террористическую деятельность // Исламоведение. 2016. № 7 (2).
Сулейманов Р. Р. Русские мусульмане: классификация групп, проблема радикализма, отношение к ним в России // Мусульманский мир. 2015. № 4.
Сулейманов Р. Р. Участие новообращенных мусульман в террористической деятельности в России: причины, примеры, масштаб проблемы // Силантьев Р. А. (и др.). Феномен новообращённых мусульман в современной России. Сборник докладов участников конференции. Екатеринбург, 2016.
Томшина О., Гараев Д. “Нетрадиционные” мусульмане в российском мегаполисе: между рациональностью и иррациональностью (Часть 2) // Исламский портал. 2011. URL: http://www.islam-portal.ru/mnenia/100/2134/ (дата звернення: 04.01.2013).
Aitamurto K. Discussions about Indigenous, National and Transnational Islam in Russia // Religion, State and Society. 2019. № 47 (2). https://doi.org/10.1080/09637494.2019.1582933
Bekkin R. Russian Muslims: A Misguided Sect, or the Vanguard of the Russian Umma // Islamic Authority and the Russian Language / Ed. by A. K. Bustanov and M. Kemper. Amsterdam, 2012.
Bekkin R., ed. The Concept of Traditional Islam in Modern Islamic Discourse in Russia. Sarajevo, 2020.
Dudoignon S. Russia // The Oxford Handbook of European Islam / Ed. by J. Cesari. Oxford, 2014.
Garaev D. Jihad as Passionarity: Said Buriatskii and Lev Gumilev // Islam and Christian–Muslim Relations. 2017. № 28 (2). https://doi.org/10.1080/09596410.2017.1288460
Kończak I. Why Do Russian Women Convert to Islam? // Studia Religiologica. 2019. № 52 (1). https://doi.org/10.4467/20844077SR.19.001.10783
Sibgatullina G. Languages of Islam and Christianity in Post-Soviet Russia: Institutional Discourses, Community Strategies and Missionary Rhetoric (PhD thesis). Leiden, 2019. https://doi.org/10.1163/9789004426450
Sibgatullina G. Languages of Islam and Christianity in Post-Soviet Russia. Leiden, 2020. https://doi.org/10.1163/9789004426450
Sweet J. From the Post-Soviet Godless Legacy to Radical Islam: Russian Converts // Global Security Studies. 2016. № 7 (1).
REFERENCES
Izluchenko T. V. (2014), “Russkiie musul’mane: radikalizatsiia religioznykh vzgliadov v islame”, Islamovedeniie, No. 2, pp. 26–31. (In Russian).
Izluchenko T. V. (2017), “Neetnicheskiie musul’mane kak faktor radikalizatsii islama”, Vestnik Buriatskogo gosudarstvennogo universiteta. Pedagogika. Filologiya. Filosofiya, No. 2, pp. 37–50. (In Russian).
Myrzakhanov D. (2016), “Ideia ‘russkogo islama’ kak popytka musul’manskogo politicheskogo proektirovaniia v 2000-e gg.: politicheskie otsenki i reaktsii”, Vestnik MHOU. Seriia: Istoriia i politicheskie nauki, Vol. 1, pp. 159–66. (In Russian).
Porkhachov I. (2016), “Russkie musul’mane g. Krasnoiarska: sovremennoe sostoianie i etnoreligioznaia samoidentifikatsiia”, Musul’manskii mir, No. 4, pp. 32–73. (In Russian).
Rakitianskii N. and Zinchenko M. (2015), “Russkie islamisty kak politiko-psikhologicheskaia real’nost’”, Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Psikhologiia, No. 3, pp. 70–82. (In Russian).
Sarkisian N. (2014), “Natsional’naia organizatsiia russkikh musul’man: istoriia i ideologiia dvizheniia”, in Vera i religiia v sovremennoy Rossii, Avgust Borg, Moscow, pp. 198–207. (In Russian).
Silant’ev R. A. (2016), 100 samykh izvestnykh “russkikh musul’man”, Ekaterinburgskaya eparkhiia, Missionerskii otdel, Ekaterinburg. (In Russian).
Silant’ev R. A, Mal’tsev V. V. and Savvin A. V. (2016), “Osnovnye prichiny vovlecheniia novoobrashchennykh musul’man Rossii v ekstremistskuiu i terroristicheskuiu deiatel’nost’ ”, Islamovedeniye, Vol. 7, No. 2, pp. 39–45. (In Russian).
Suleimanov R. R. (2015), “Russkie musul’mane: klassifikatsiia grupp, problema radikalizma, otnosheniie k nim v Rossii”, Musul’manskiy mir, Vol. 4, pp. 8–39. (In Russian).
Suleimanov R. R. (2016). “Uchastie novoobrashchennykh musul’man v terroristicheskoi deiatel’nosti v Rossii: prichiny, primery, masshtab problem”, in R. A. Silant’ev (ed.). Fenomen novoobrashchonnykh musul’man v sovremennoy Rossii. Sbornik dokladov uchastnikov konferentsii, Izdatelskie resheniya, Ekaterinburg, pp. 46–68. (In Russian).
Tomshyna O. and Garaev D. (2011), “ ‘Netraditsionnye’ musul’mane v rossiiskom megapolise: mezhdu ratsional’nost’iu i irratsional’nost’iu (Chast’ 2)”, Islamskii portal, available at: http://www.islam-portal.ru/mnenia/100/2134/ (accessed January 4, 2013).
Aitamurto K. (2019), “Discussions About Indigenous, National and Transnational Islam in Russia”, Religion, State and Society, Vol. 47, No. 2, pp. 198–213. https://doi.org/10.1080/09637494.2019.1582933
Bekkin R. (2012), “Russian Muslims: A Misguided Sect, or the Vanguard of the Russian Umma”, in A. K. Bustanov and M. Kemper (eds), Islamic Authority and the Russian Language, Pegasus, Amsterdam, pp. 361–401.
Bekkin R. (ed.) (2020). The Concept of Traditional Islam in Modern Islamic Discourse in Russia. Center for Advanced Studies, Sarajevo.
Dudoignon S. (2014), “Russia”, in J. Cesari (ed.), The Oxford Handbook of European Islam, Oxford University Press, Oxford, pp. 517–65.
Garaev D. (2017), “Jihad as Passionarity: Said Buriatskii and Lev Gumilev”, Islam and Christian–Muslim Relations, Vol. 28, No. 2, pp. 203–18. https://doi.org/10.1080/09596410.2017.1288460
Kończak I. (2019), “Why Do Russian Women Convert to Islam?”, Studia Religiologica, Vol. 52, No. 1, pp. 1–13. https://doi.org/10.4467/20844077SR.19.001.10783
Sibgatullina G. (2019), Languages of Islam and Christianity in Post-Soviet Russia: Institutional Discourses, Community Strategies and Missionary Rhetoric; PhD thesis, University of Leiden, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004426450
Sibgatullina G. (2020), Languages of Islam and Christianity in Post-Soviet Russia, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004426450
Sweet J. (2016), “From the Post-Soviet Godless Legacy to Radical Islam: Russian Converts”, Global Security Studies, No. 7 (1), pp. 21–34.