САКСІН: АСПЕКТИ ЕТНІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Я. В. Пилипчук

Анотація

Пропонована стаття присвячена історії Нижнього Поволжя у Х–ХІІІ ст. Населення Саксіну було поліетнічним. Його можна поділити на місцеве та іноземне. До місцевого населення входили огузи та нащадки хозар. Серед іноземного населення були присутні волзькі булгари та аланські колоністи. Кипчаки залишили по собі “Царьовські кургани” і були федератами Саксіну. Ці кипчаки походили із західної, а не східної частини Дашт-і Кипчак. Саксін – це не частина Дашт-і Кипчак, а окремий регіон. Він складався з кількох міст. Найбільш відомими з них є городища Мошаїк та Самосдєлка. Після падіння Хозарського каганату Нижнє Поволжя потрапило під владу огузів. Протягом двох століть місцеве населення асимілювалося огузами. Під час кипчацької експансії Саксін зберіг незалежність. У війні з йємеками саксіни покладалися на союз із вождівством Шаруканідів.

Як цитувати

Пилипчук, Я. В. (2012). САКСІН: АСПЕКТИ ЕТНІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ. Сходознавство, (57-58), 95-108. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2012.57-58.095
Переглядів статті: 39 | Завантажень PDF: 20

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

аспекти, етнічної, політичної історії, Саксін

Посилання

Агаджанов С. Г. Очерки истории огузов и туркмен Средней Азии. Ашхабад, 1969.

Артамонов М. И. История хазар. 2-е изд. Санкт-Петербург, 2001.

Ал-Истахри – Ибн Хаукаль. Книга путей и государств // История татар. Т. 2. Волжская Булгария и Великая Степь. Казань, 2006.

Аннинский С. А. Известия венгерских миссионеров XIII и XIV вв. о татарах и Восточной Европе // Исторический архив. Т. ІІІ. Москва, 1940.

Білецький А. В. Про проблему маршруту походу на схід князя Святослава Хороброго // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Вип. 612 – Серія “Армія”. Львів, 2008.

Бубенок О. Б. Алано-огузькі контакти у степах Східної Європи у післяхозарський період // Східний Світ. № 1. Київ, 2008.

Бубенок О. Б. К вопросу о распространении христианства среди хазар // Східний світ. № 4. Київ, 2011.

Васильев Д. В. Город Саксин и его население // Геостратегическое значение Прикаспийского региона и перспективы приграничного сотрудничества. Материалы международной научной конференции 20–21 сентября 2004 года. Астрахань, 2004.

Васильев Д. В. О местоположении города Саксин // Проблемы археологии Нижнего Поволжья. 1 Международная Поволжская Конференция. г. Волгоград, 1–5 ноября 2004 г. Тезисы докладов. Волгоград, 2004.

Васильев Д. В. Местоположение и население города Саксин // “Великие реки и мировые цивилизации”. Материалы Международной научной конференции 7–9 сентября 2006 г. К 450 летию со дня основания Aстрахани. Астрахань, 2006.

Васильeв Д. В. О пути Гильома Рубрука через Дельту Волги и о населенных пунктах, которые он посетил // Золотоордынское наследие. Выпуск 2. Материалы второй Международной научной конференции “Политическая и социально-экономическая история Золотой Орды”, посвященной памяти М. А. Усманова. Казань, 29–30 марта 2011 г. Казань, 2011.

Васильев Д. В., Гречкина Т. Ю., Зиливинская Э. Д. Городище Самосделка – памятник домонгольского периода в низовьях Волги // Степи Европы в эпоху Средневековья. Т. 3.: Половецко-золотоордынское время. Донецк, 2003.

Гадло А. В. Этническая история Северного Кавказа Х– ХІІІ вв. Санкт-Петербург, 1994.

Гарустович Г. Н., Иванов В. А. Огузы и печенеги в евразийских степях. Уфа, 2001.

Гмыря Л. Тюркские народы Северного Кавказа // История татар. Т. 2: Волжская Булгария и Великая Степ. Казань, 2006.

Джиованни де Плано Карпини. История монгалов. Вильгельм де Рубрук. Путешествие в Восточные страны / Пер. с лат. А. И. Малеина. Ред., вступит. ст. и примеч Н. П. Шастиной. Москва, 1957.

Джуаншер Джуаншериани. Жизнь Вахтанга Горгасала / Пер. Г. Цулая. Тбилиси, 1986. // http://www.nplg.gov.ge/dlibrary/coll/0001/000036/

Заходер Б. Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Т. 1: Поволжье в IX–X вв. Москва, 1962.

Ибн Русте. Книга драгоценных ожерелий // История татар. Т. 2. Волжская Булгария и Великая Степ. Казань, 2006.

Ибн Хурдадбех. Книга путей и стран / Перевод Великановой В. М. Баку, 1986 // http://www.vostlit.info/Texts/rus2/Hordabeh/frametext2.htm

Иванов В. А. Кыпчаки в Восточной Европе // История татар. Т. 2. Волжская Булгария и Великая Степь. Казань, 2006.

Калинина Т. М. Сведения Ибн Хаукаля о походе Руси времен Святослава // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1975 г. Москва, 1976. // http://www.vostlit.info/Texts/rus9/Haukal/text4.phtml

Квітницький М. Етнічні процеси на Правобережжі Київської землі в ХІ–ХІІІ ст. // Слов’янські обрії: Міждисциплінарний збірник наукових праць. Вип. 1. Київ, 2006.

Квітницький М. Свої погани Фастівської землі // Археологічні пам’ятники Фастівщини: матеріали до археологічної мапи Київської землі // Науково-інформаційний бюлетень Прес-музей. № 20–21. Фастів, 2004.

Квітницький М. Пороська захисна лінія: етапи формування та розвитку (у світлі писемних та археологічних джерел) // Місце і значення Поросся в історії України (ІХ–ХІІ ст). Матеріали науково-практичної конференції. 28 листопада 2007. Корсунь-Шевченківський, 2007.

Квітницький М. В. Торки. Проблема атрибуції археологічних комплексів // Археологія. № 4. Київ, 2004.

Квитницкий М. К проблеме закрепления кочевников на Руси // Проблеми археології Середнього Подніпров’я: до 15-річчя заснування Фастівського краєзнавчого музею. Київ – Фастів, 2005.

Кестлер А. Тринадцатое колено. Крушение империи хазар и ее наследие / Науч. редактор Юрченко А. Г. Санкт-Петербург, 2001 // http://lib.ru/INPROZ/KESTLER/hazary.txt

Китаб акам ал-Марджан // История татар. Т. 2. Волжская Булгария и Великая Степь. Казань, 2006.

Круглов Е. В. Печенеги и огузы: некоторые проблемы археологических источников // Степи Европы в эпоху Средневековья. Т. 3: Половецко-золотоордынское время. Донецк, 2003.

Кумеков Б. Е. Кыпчаки: хозяйство, общественный строй, племенной состав // История татар. Т. 2: Волжская Булгария и Великая Степ. Казань, 2006.

Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку / Под. ред. акад. Е. Ф. Карского. Воспроизведение текста изд. 1926–1928 гг. // Полное собрание русских летописей. Т. 1. Москва, 1962.

Маркварт И. О происхождении народа куманов / Пер. А. Немировой // http://steppe-arch.konvent.ru/books/markvart1-00.shtml

Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.

Плетнева C. А. Половцы. Москва, 1990.

Повесть временных лет / Прозаический перевод на современный русский язык Д. С. Лихачёва. // http://old-russian.chat.ru/ 02povest.htm

Поляк А. Н. Новые арабские материалы позднего средневековья о Восточной и Центральной Европе // Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. Москва, 1964.

Прицак О., Голб Н. Хазарско-еврейские документы Х века / Научная редакция, послесловие и комментарии В. Я. Петрухина. Издание 2-е исправленное и дополненное. Москва – Иерусалим – Гешарим, 2003.

Путешествие Абу Хамида ал-Гарнати в Восточную и Центральную Европу (1131–1153 гг.) / Публикация О. Г. Большакова и А. Л. Монгайта. Москва, 1971.

Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу / Перевод и комментарии А. П. Ковалевского: Под редакцией И. Ю. Крачковского. Москва – Ленинград, 1939.

Рашид ад-Дин. Сборник летописей / Перевод с перс. Ю. П. Верховского. Прим. Ю. П. Верховского и Б. И. Панкратова. Редакция проф. И. П. Петрушевского. Москва – Ленинград, 1960. Т. 2

Сокровенное сказание монголов / Перевод С. А. Козина. Москва, 2002.

Тахир Марвази. Природа животных // История татар. Т. 2. Волжская Булгария и Великая Степ. Казань, 2006.

Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. ІI: Извлечения из персидских сочинений, собранных В. Г. Тизенгаузеном и обработ. А. А. Ромаскевичем и С. Л. Волиным. Москва – Ленинград, 1941.

Федоров Я. А., Федоров Г. С. Ранние тюрки на Северном Кавказе. Москва, 1978.

Федоров-Давыдов Г. А. Город и область Саксин в ХІІ–XIV вв. // Древности Восточной Европы. Москва, 1969.

Golden P. B. Cumanica I :The Qıpčaqs in Georgia // Archiwum Eurasiae Medii Aevi. Vol. IV. Wiesbaden, 1984.

Göckenjan H., Sweeny J. R. Der Mongolensturm. Band. 3. Graz, 1985.

Hudud al-Alam. The Regions of the World. A Persian Geography 372 A H. 982 A. D. / Tr. and expl. by V. Minorsky. With the preface by V. V. Barthold. London, 1937.

Kırzıoğlu M. Fahrettin. Yukarı Kür ve Çoruk Boylarında Kıpçaklar İlk Kıpçaklar, (M.Ö. VIII – M.S. VI. yüzyıl) ve Son Kıpçaklar (1118–1195) ile Ortodoks Kıpçak Atabekler Hükümeti (1267–1578) Ahıska Çıldır Eyaleti Tarihinden. Ankara, 1992.

Pelliot P. Notes sur l’histoire de la Horde d’Or. Paris, 1949.

Zimonyi Istvan. History of the Turkic speaking peoples in Europe before Ottomans // http:// www. Lingfil.uu.se/afro/turkiskasprak/ip2007/ Zimonyi I. P. pdf

REFERENCES

Agadzhanov S. G. (1969), Ocherki istorii oguzov i turkmen Sredney Azii, Ashkhabad. (In Russian).

Artamonov M. I. (2001), Istoriya khazar, 2nd ed., Saint-Petersburg. (In Russian).

Al-Istakhri – Ibn Khaukal’ (2006), “Kniga putey i gosudarstv”, in Istoriya tatar, Vol. 2, Volzhskaya Bulgariya i Velikaya Step’, Kazan’. (In Russian).

Anninskiy S. A. (1940), “Izvestiya vengerskikh missionerov XIII i XIV vv. o tatarakh i Vostochnoy Evrope”, Istoricheskiy arkhiv, Vol. ІІІ, Moscow. (In Russian).

Bilets’kyy A. V. (2008), “Pro problemu marshrutu pokhodu na skhid knyazya Svyatoslava Khorobroho”, Visnyk Natsional’noho universytetu “L’vivs’ka politekhnika”, Issue 612, Seriya “Armiya”, L’viv. (In Ukrainian).

Bubenok O. B. (2008), “Alano-ohuz’ki kontakty u stepakh Skhidnoyi Yevropy u pislyakhozars’kyy period”, Shidnij svit, No. 1, Kyiv. (In Ukrainian).

Bubenok O. B. (2011), “K voprosu o rasprostranenii khristianstva sredi khazar”, Shidnij svit, No. 4. Kiyv. (In Russian).

Vasil’yev D. V. (2004), “Gorod Saksin i ego naseleniye”, in Geostrategicheskoye znacheniye Prikaspiyskogo regiona i perspektivy prigranichnogo sotrudnichestva, Materialy mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii 20–21 sentyabrya 2004 goda, Astrakhan’. (In Russian).

Vasil’yev D. V. (2004), “O mestopolozhenii goroda Saksin”, in Problemy arkheologii Nizhnego Povolzh’ya, I Mezhdunarodnaya Povolzhskaya Konferentsiya, g. Volgograd, 1–5 noyabrya 2004 g., Tezisy dokladov, Volgograd. (In Russian).

Vasil’yev D. V. (2006), “Mestopolozheniye i naseleniye goroda Saksin”, in “Velikiye reki i mirovyye tsivilizatsii”, Materialy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii 7–9 sentyabrya 2006 g. K 450 letiyu so dnya osnovaniya Astrakhani, Astrakhan’. (In Russian).

Vasil’ev D. V. (2011), “O puti Gil’oma Rubruka cherez Del’tu Volgi i o naselennykh punktakh, kotoryye on posetil”, in Zolotoordynskoye naslediye, Materialy vtoroy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii “Politicheskaya i sotsial’no-ekonomicheskaya istoriya Zolotoy Ordy”, posvyashchennoy pamyati M. A. Usmanova, Kazan’, 29–30 marta 2011 g., Issue 2 Kazan’. (In Russian).

Vasil’yev D. V., Grechkina T. Yu. and Zilivinskaya E. D. (2003), “Gorodishche Samosdelka – pamyatnik domongol’skogo perioda v nizov’yakh Volgi”, in Stepi Evropy v epokhu Srednevekov’ya, Vol. 3, Polovetsko-zolotoordynskoye vremya, Donetsk. (In Russian).

Gadlo A. V. (1994), Etnicheskaya istoriya Severnogo Kavkaza X–XІІІ vv., Saint-Petersburg. (In Russian).

Garustovich G. N. and Ivanov V. A. (2001), Oguzy i pechenegi v evraziyskikh stepyakh, Ufa. (In Russian).

Gmyrya L. (2006), “Tyurkskiye narody Severnogo Kavkaza”, in Istoriya tatar, Vol. 2, Volzhskaya Bulgariya i Velikaya Step, Kazan’. (In Russian).

Dzhiovanni de Plano Karpini (1957), Istoriya mongalov, Vil’gel’m de Rubruk, Puteshestviye v Vostochnyye strany, Trasl. by s lat. A. I. Maleina, vstupit. st. i primech N. P. Shastina (Ed.), Moscow. (In Russian).

Dzhuansher Dzhuansheriani (1986), Zhizn’ Vakhtanga Gorgasala, Transl. by G. Tsulaya, Tbilisi, available at: http://www.nplg.gov.ge/dlibrary/coll/0001/000036/ (In Russian).

Zakhoder B. N. (1962), Kaspiyskiy svod svedeniy o Vostochnoy Evrope, Vol. 1, Povolzh’ye v IX–X vv., Moscow. (In Russian).

Ibn Ruste (2006), “Kniga dragotsennykh ozhereliy”, in Istoriya tatar, Vol. 2, Volzhskaya Bulgariya i Velikaya Step, Kazan’. (In Russian).

Ibn Khurdadbekh (1986), Kniga putey i stran, Transl. by Velikanova V. M., Baku, available at: http://www.vostlit.info/Texts/rus2/Hordabeh/frametext2.htm (In Russian).

Ivanov V. A. (2006), “Kypchaki v Vostochnoy Evrope”, in Istoriya tatar, Vol. 2, Volzhskaya Bulgariya i Velikaya Step’, Kazan’. (In Russian).

Kalinina T. M. (1976), “Svedeniya Ibn Khaukalya o pokhode Rusi vremen Svyatoslava”, in Drevneyshiye gosudarstva na territorii SSSR. Materialy i issledovaniya. 1975 g., Moscow, available at: http://www.vostlit.info/Texts/rus9/Haukal/text4.phtml (In Russian).

Kvitnyts’kyy M. (2006), “Etnichni protsesy na Pravoberezhzhi Kyyivs’koyi zemli v XI–XIII st.”, in Slov”yans’ki obriyi: Mizhdystsyplinarnyy zbirnyk naukovykh prats’, Issue 1, Kyiv. (In Ukrainian).

Kvitnyts’kyy M. (2004), “Svoyi pohany Fastivs’koyi zemli” in Arkheolohichni pam’yatnyky Fastivshchyny: materialy do arkheolohichnoyi mapy Kyyivs’koyi zemli, Naukovo-informatsiynyy byuleten’ Pres-muzey, No. 20–21, Fastiv. (In Ukrainian).

Kvitnyts’kyy M. (2007), “Poros’ka zakhysna liniya: etapy formuvannya ta rozvytku (u svitli pysemnykh ta arkheolohichnykh dzherel)”, in Mistse i znachennya Porossya v istoriyi Ukrayiny (IX–XII st), Materialy naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. 28 lystopada 2007, Korsun’-Shevchenkivs’kyy. (In Ukrainian).

Kvitnyts’kyy M. V. (2004), “Torky. Problema atrybutsiyi arkheolohichnykh kompleksiv”, Arheologia, No. 4, Kyiv. (In Ukrainian).

Kvytnytskyy M. (2005), “K probleme zakrepleniya kochevnikov na Rusi”, in Problemy arkheolohiyi Seredn’oho Podniprov”ya: do 15-richchya zasnuvannya Fastivs’koho krayeznavchoho muzeyu, Kyiv, Fastiv. (In Russian).

Kestler A. (2001), Trinadtsatoye koleno. Krusheniye imperii khazar i eye naslediye, Yurchenko A. G. (ed.), Saint Petersburg. (In Russian).

“Kitab akam al-Mardzhan” (2006), in Istoriya tatar, Vol. 2, Volzhskaya Bulgariya i Velikaya Step’, Kazan’. (In Russian).

Kruglov E. V. (2003), “Pechenegi i oguzy: nekotoryye problemy arkheologicheskikh istochnikov”, in Stepi Evropy v epokhu Srednevekov’ya, Vol. 3, Polovetsko-zolotoordynskoye vremya, Donetsk. (In Russian).

Kumekov B. E. (2006), “Kypchaki: khozyaystvo, obshchestvennyy stroy, plemennoy sostav”, in Istoriya tatar, Vol. 2, Volzhskaya Bulgariya i Velikaya Step, Kazan’. (In Russian).

“Lavrent’yevskaya i Suzdal’skaya letopis’ po Akademicheskomu spisku” (1962), in akad. E. F. Karskij (Ed.), Vosproizvedeniye teksta izd. 1926–1928 gg., Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. 1, Moscow. (In Russian).

Markvart I., O proiskhozhdenii naroda kumanov, Transl. by A. Nemirova, available at: http://steppe-arch.konvent.ru/books/markvart1-00.shtml (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).

Pletneva C. A. (1990), Polovtsy, Moscow. (In Russian).

Povest’ vremennykh let, Prozaicheskiy perevod na sovremennyy russkiy yazyk D. S. Likhachëva, available at: http://old-russian.chat.ru/ 02povest.htm (In Russian).

Polyak A. N. (1964), “Novyye arabskiye materialy pozdnego srednevekov’ya o Vostochnoy i Tsentral’noy Evrope”, in Vostochnyye istochniki po istorii narodov Yugo-Vostochnoy i Tsentral’noy Evropy, Moscow. (In Russian).

Pritsak O. and Golb N. (2003), Khazarsko-evreyskiye dokumenty X veka, poslesloviye i kommentarii V. Ya. Petrukhina (ed.), 2nd ed., ispravlennoye i dopolnennoye, Moscow, Iyerusalim, Gesharim. (In Russian).

Puteshestviye Abu Khamida al-Garnati v Vostochnuyu i Tsentral’nuyu Evropu (1131–1153 gg.) (1971), Publikatsiya O. G. Bol’shakova and A. L. Mongayta, Moscow. (In Russian).

Puteshestviye Ibn-Fadlana na Volgu (1939), Transl. by and comment. A. P. Kovalevskij, Yu. Krachkovskij (ed.), Moscow, Leningrad. (In Russian).

Rashid ad-Din (1960), Sbornik letopisey, Transl. by Yu. P. Verkhovskij, Prim. Yu. P. Verkhovskogo and B. I. Pankratova, I. P. Petrushevskij (eds), Vol. 2, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Sokrovennoye skazaniye mongolov (2002), Transl. by S. A. Kozina, Moscow. (In Russian).

Takhir Marvazi (2006), “Priroda zhivotnykh”, in Istoriya tatar, Vol. 2, Volzhskaya Bulgariya i Velikaya Step, Kazan’. (In Russian).

Tizengauzen V. G. (1941), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. ІI, Izvlecheniya iz persidskikh sochineniy, sobrannykh V. G. Tizengauzenom i obrabot. A. A. Romaskevichem i S. L. Volinym, Moscow, Leningrad. (In Russian).

Fedorov Ya. A. and Fedorov G. S. (1978), Ranniye tyurki na Severnom Kavkaze, Moscow. (In Russian).

Fedorov-Davydov G. A. (1969), “Gorod i oblast’ Saksin v XІІ–XIV vv.”, in Drevnosti Vostochnoy Evropy, Moscow. (In Russian).

Golden P. B. (1984), “Cumanica I: The Qıpčaqs in Georgia”, Archiwum Eurasiae Medii Aevi, Vol. IV, Wiesbaden.

Göckenjan H. and Sweeny J. R. (1985), Der Mongolensturm, Band. 3, Graz.

Hudud al-Alam. The Regions of the World. A Persian Geography 372 A H. 982 A. D. (1937), Tr. and expl. by V. Minorsky, With the preface by V. V. Barthold, London.

Kırzıoğlu M. Fahrettin (1992), Yukarı Kür ve Çoruk Boylarında Kıpçaklar İlk Kıpçaklar, (M.Ö. VIII – M.S. VI. yüzyıl) ve Son Kıpçaklar (1118–1195) ile Ortodoks Kıpçak Atabekler Hükümeti (1267–1578) Ahıska Çıldır Eyaleti Tarihinden, Ankara.

Pelliot P. (1949), Notes sur l’histoire de la Horde d’Or, Paris.

Zimonyi Istvan, History of the Turkic speaking peoples in Europe before Ottomans, available at: http:// www. Lingfil.uu.se/afro/turkiskasprak/ip2007/ Zimonyi I.P.pdf