КИПЧАКИ У ХРИСТИЯНСЬКОМУ СВІТІ (ПИТАННЯ АДАПТАЦІЇ ТА АСИМІЛЯЦІЇ)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Пропонована стаття присвячена адаптації та асиміляції кипчаків у країнах християнського світу. Провівши дослідження, ми дійшли таких висновків: 1) Найскладнішим виявився процес інтеграції кипчаків до Угорщини. Кипчаків до цієї країни мігрувало найбільше, до того ж вони мігрували разом зі своїми родинами. Це були переселенці з різних країв кипчацького світу, і їхнє ставлення до християнства суттєво відрізнялось. Угорські барони не поспішали включати кипчацьку аристократію до свого складу. Кипчаки ж продовжували дотримуватись язичницьких звичаїв. Церковна влада вимагала термінового зречення традиційних кипчацьких звичаїв. Сейм у Тетені розколов кипчацьке суспільство на дві частини: проугорську та антиугорську. Військова поразка на озері Ход поклала край кипчацькій гегемонії при дворі короля Ласло IV Куна, та зумовила їхній подальший перехід до осілості; 2) Болгарам удавалось залагоджувати протиріччя з кипчаками масовим включенням кочівницької аристократії та воїнів до болгарського соціуму. Церква закривала очі на синкретизм вірувань кипчаків і дозволяла їм дотримуватися деяких язичницьких традицій протягом кількох поколінь після переселення на Балкани. Разом із чоловіками до Болгарії приходили і кипчацькі жінки, що значно ускладнювало процеси інтеграції. Ромеї були налаштовані не так поблажливо і при спілкуванні часто виявляли зверхність по відношенню до кочівників. Тому візантійська адміністрація надавала кипчакам маєтності у тих землях, де не було можливості перейти на службу до болгар та сербів; 3) Відмінністю кавказького варіанта інтеграції кипчаків до сусідніх суспільств була їхня нечисленність і непристосованість до місцевих умов. Для того щоб утвердитися у цих умовах, їм була необхідна підтримка місцевої знаті. Тільки цар Давид Будівник був достатньо лояльним до кочівників, щоб вони посіли певне місце в соціальній ієрархії Грузії. В умовах Кавказу та Балкан кочівники були достатньо швидко асимільовані місцевим населенням. Кипчаки на Кавказi – це були передусім військові, які для того, щоб увійти до складу військ місцевих володарів, мали християнізуватись.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
адаптації, асиміляції, Кипчаки, християнський світ
Летопись великого логофета Георгия Акрополита / Под ред. бакалавра Троицкого И. Санкт-Петербург, 1863.
Анна Комнина. Алексиада / Пер., вступит. статья, комм. Любарского Я. Н. Москва, 1965 // http://www.alanica.ru/library/Komn/text.htm
Аннинский С. А. Известия венгерских миссионеров XIII и XIV вв. о татарах и Восточной Европе // Исторический архив. Москва, 1940. Т. ІІІ.
Анчабадзе Г. З. Кыпчаки в Грузии // Проблемы современной тюркологии. Алма-Ата, 1980.
Анчабадзе З. В. Кыпчаки Северного Кавказа по данным грузинских летописей XI–XIV веков // Материалы сессии по проблеме происходжения балкарского и карачаевского народов. Нальчик, 1960.
Армянские источники о монголах. Извлечения из рукописей XIII–XIV вв. / Пер. с древнеарм., предисл. и примеч. А. Г. Галстян. Москва, 1962.
Бибиков М. В. Византийские источники по истории Руси, народов Северного Причерноморья и Северного Кавказа (XII–XIII вв.) // Древнейшие государства на территории СССР: 1980. Москва, 1981.
Вардан Великий. Всеобщая история / Пер. с древнеарм. Эмин Н. Москва, 1861. http://www.vostlit.info/Texts/rus11/Vardan/frametext4.htm
Виллардуэн Жоффруа де. Завоевание Константинополя / Пер., статья и коммент. Заборова М. А. Москва, 1993 // http://www.vostlit.info/Texts/rus7/Villarduen/frametext4.htm, http://www.vostlit.info/Texts/rus7/Villarduen/frametext5.htm
Горелик М. В. Монголы и подвластные народы в Золотой Орде (этносоциальная самоидентификация и ее внешнее выражение) // Золотоордынское наследие. Выпуск 2. Материалы Международной научной конференции Политическая и социально-экономическая история Золотой Орды, посвященной памяти М. А. Усманова. Казань, 29–30 марта 2011 г. Казань, 2011.
Голубовский П. В. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. Монография. Киев, 1884.
Голубовский П. В. Половцы в Венгрии. Отд. oтт. Киев, 1889.
Гаглойти Ю. С. Алано-Георгика. Сведения грузинских источников об Осетии и осетинах. Владикавказ, 2007.
Голден П. Религия кыпчаков средневековой Евразии // Степи Европы в Эпоху Средневековья. Донецк, 2008. Т. 6: Золотоордынское время.
Никифор Григора. Римская история, начинающаяся со взятия Константинополя латинянами / Под ред. бакалавра П. Шалфеева. Санкт-Петербург, 1862. Т. 1. (1204–1341).
Гугуев Ю. К. Половецкий пассаж Жана де Жуанвиля // Жан де Жуанвиль. Книга благочестивых речений и добрых деяний нашего святого короля Людовика. Санкт-Петербург, 2007.
Гусейнов Г.-Р. А.-К. Северо-Восточный Кавказ и Дагестан в составе Золотой Орды: об этническом составе населения, территориальных и административных пределах, статусе и генеалогии правителей // Золотоордынская цивилизация. Вып. 3. Казань, 2010.
Данило Други. Животи краљева и архиепископа српских. Службы / Приредили Гордон Мак Даниjeл, Дамиан Петриђ, данашња jeзичка вариjaнта Лазар Мирковиђ, Димитриje Богдановиђ, Дамњан Петровиђ. Београд, 1988 // http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Serbien/XIV/Danilo_II/Vita_Urosi.
Димитров Хр. Българско-унгарски отношения през средновековието. София, 1998.
Жизнь царицы цариц Тамар / Пер. и введ. В. Д. Дондуа. Исслед. и примеч. М. М. Бердзенишвили; [Ред. кол. Ш. В. Дзидзигури, М. Д. Абашидзе, З. Н. Алексидзе и др.]. Тбилиси, 1985 // http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XII/1140-1160/Tamar/frame.
Жития царя-царей Давида // Символ. № 40. (1998) // http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XI/1080-1100/David/framet.
Златарски В. История на българска държава през средните векове. София, 1994. Т. 3. Второ българско царство. България при Асеневеци. 2-е фототип. издание.
Ипатьевская летопись / Воспроизведение текста издания 1908 г. // Полное собрание русских летописей. Москва, 1962. Т. 2.
История и восхваление венценосцев / Пер. и ред. Кекелидзе К. С. Тбилиси, 1954 // http://www.vostlit.info/Texts/rus15/Istor_vencenoscev/frametext1.htm
Кадырбаев А. Ш. За пределами Великой степи. Алматы, 1997.
Кайрат Саки. Юрта на пирамиде, или О Байбарсе со слов средневековых летописцев // http://www.kyrgyz.ru/?page=50
Киракос Гандзакеци. История Армении / Пер. с древнеарм., предисл. и примеч. А. Л. Ханларян. Москва, 1976 // http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Gandzakeci/frametext3.htm
Клари Робер де. Завоевание Константинополя / Пер., статья и коммент. Заборова М. А. Москва, 1986 // http://www.vostlit.info/Texts/rus/Klari/frameKlari3.htm, http://www.vostlit.info/Texts/rus/Klari/frameKlari4.htm.
Котляр Н. Ф. Половцы в Грузии и Владимир Мономах // Из истории украино-грузинских связей. Тбилиси, 1968.
Кузнецов В. А. Реком, Нузал и Царазонта. Владикавказ, 1990.
Литаврин Г. Г. Болгария и Византия в XI–XII вв. Москва, 1960.
Материалы по истории Азербайджана из “Тарих-ал-камиль” (“полного свода истории”) Ибн-ал-Асира. Баку, 1940 // http://www.vostlit.info/Texts/rus/Athir_2/text5.phtml?id=7970
http://www.vostlit.info/Texts/rus/Athir_2/text6.phtml?id=7971
Мургулия Н. П. Переселение половцев в Грузию // Из истории украинско-грузинских связей. Киев, 1971.
Мыськов Е. П. Политическая история Золотой Орды. Волгоград, 2003.
Осіпян О. Поширення християнства серед половців XI–XV cт. // Київська старовина. Київ, 2005. № 1, № 2.
Отрощенко В. В., Рассамакін Ю. Я. Половецький комплекс Чингульського кургану // Археологія. Вип. 53. Київ, 1986.
Папаскири З. В. У истоков грузино-русских политических взаимоотношений. Тбилиси, 1982.
Павлов П. Бунтари и авантюристи в средневековна България. Велико Търново, 2000 // http://liternet.bg/publish13/p_pavlov/buntari/.
Павлов П. Половцы во внутриполитической жизни Византии и Болгарии XIII–XIV вв. // Stratum Plus. № 6 (2005–2009): Причерноморские этюды. Санкт-Петербург – Кишинев – Одесса – Бухарест, 2009.
Плетнева C. А. Половцы. Москва, 1990.
Поляк А. Н. Новые арабские материалы позднего средневековья о Восточной и Центральной Европе // Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. Москва, 1964.
Пріцак О. Коли і ким було написано “Слово о полку Ігоревім”. Київ, 2008.
Расовский Д. А. Военная история половцев // Seminarium Kondakovianum / Анналы института им. Н. П. Кондакова. Сборник статей в честь А. А. Васильева. Вып. 11. Прага, 1940.
Султанов Т. И. Чингиз-хан и Чингизиды. Судьба и власть. Москва, 2006.
Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Санкт-Петербург, 1884. Т. І: Извлечения из сочинений арабских.
Федоров Я. А., Федоров Г. С. Ранние тюрки на Северном Кавказе. Москва, 1978.
Шушарин В. П. Свидетельства письменных памятников королевства Венгрии об этническом составе населения Восточного Прикарпатья // История СССР. № 2. Москва, 1978.
Цулая Г. В. Джелал ад-Дин в оценке грузинской летописной традиции // Летописи и хроники: Сборник статей: 1980 г. В. Н. Татищев и изучение русского летописания. Москва, 1981 // http://www.vostlit.info/Texts/rus13/Chronograf_14v/frametext1.htm
Albrici monachi Triumfontimum Chronicon /edidit P. Sheffer-Boichorst-1241 // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. Hannover, 1874. T. XXIII.
Annales Bohemiae 1196–1278 // Fontes rerum Bohemicarum. Pragae, 1874. Tom. II/1. pp. 282–303 // http://www.clavmon.cz/clavis/FRRB/chronica/ANNALES%20BOHEMIAE%201196.htm
Annales Ottakariani // Fontes rerum Bohemicarum. Pragae, 1874. T. II/1 // http://www.clavmon.cz/clavis/FRRB/chronica/ANNALES%20OTTAKARIANI.htm
Articuli Cumanorum // Rerum Hungaricarum Monumenta Arpadiana. Sangalli, 1849.
Berend N. At the gate of Christendom: Jews, Muslims, and “pagans” in medieval Hungary, c. 1000-c. 1300. Cambridge UK, 2001. https://doi.org/10.1017/CBO9780511523106
Berend N. Cuman integration in Hungary // Nomads and Sedentary World. Budapest, 2001.
Bretschneider E. Medieval Researches from Eastern Asiatic Sources. Fragments towards the knowledge of the Geography and History of Central and Western Asia from the 13th to 17th century. London, 1910.
Chronicon Dubnicense: Cum codicibus Sambuci Acephalo et Vaticano, cronicisque Vindobonensi picto et Budensi accurate collatum // Historiae Hungaricae fontes domestici. Pars prima. Scriptores; 3. Quinque-Ecclesiis, 1884.
Chronicon pictum Vindobonense / ad fidem codicum recensuit, observationes, disquisitionem de aetate Belae regis notarii, et animadversiones criticas adiecit M. Florianus // Historiae Hungaricae fontes domestici. Pars prima. Scriptores; 2. Lipsiae, 1883.
Chronique de Matthieu d’Edesse (962–1136) avec continuation de Gregoir le Pretre jusqu’en 1162 / Traduits en francais par M. Edouard Dulaurier. Paris, 1848.
Constitutio Cumanorum // Rerum Hungaricarum Monumenta Arpadiana. Sangalli, 1849.
Dume A. Turanicii: tătarii şi cumanii în cadrul politicii regale interne şi externe a Ungariei în timpul monarhului Ladislau al IV-lea (1272–1290) // Analele Universităţii din Oradea. Istorie-Arheologie. T. XVII. Oradea, 2007.
Dume A. Sketch of a portrait, the life of an atypical monarch: Ladislau IV the Cuman (1272–1290) // Analele Universităţii din Oradea. Istorie-Arheologie. T. XVIII. Oradea, 2008.
Dume A. Legile cumane din 1279. Conţinut şi efecte // Bulentinul Cercurirol Ştininţifice Studeţeşti. 15. 2009.
Fontes Rerum Bohemicarum. T. II. Cosmae Chronicon Boemorum cum continuatoribus / Prameny dějin českých. Dil II. vydavane z nadani Palackeho/ Kosmuv letopis cesky s pokracovateli / vydavatel Dr. Jos. Emler, prekladatel V. V. Tomek. Praha, 1874 // http://147.231.53.91/src/index.php?s=v&cat=11&bookid=169
Golden P. B. The Polovci Dikii // Harvard Ukrainian Studies. Cambridge Mass., 1980. Vol. III–IV. (1979/1980).
Golden P. B. Cumanica I: The Qıpčaqs in Georgia // Archiwum Eurasiae Medii Aevi. Wiesbaden, 1984. Vol. IV.
Golden P. B. Nomads in the Sedentary World: The Case of Pre-Chinggisid Rus’ and Georgia // Nomads and Sedentary World. Budapest, 2001.
Golden P. B. The Turkic Peoples and Caucasia // Transcaucasica: Natsionalism and social change: essays in the history of Armenia, Azerbaijan, and Georgia. Ann Arbor, 1983.
Gökbel A. Kipchaks and Kumans // The Turks. Ankara, 2002. Vol. 1.
Joannis de Thwrocz. Joannis archidiaconi de Kikullew. Ab Origine gentius. Inserta simul chronica // Scriptores Rerum Hungaricarum Veteres ac Genuni. Cura et Studio Joannis Georgii Schwandtneri. Pars Prima. Vindibonae, MDCCLXVI (1766).
Lăzărescu-Zobian M. Cumania as the name of thirteenth century Moldavia and Eastern Wallachia: some aspects of Kipchak-Rumanian relations // Turks, Hungarians and Kipchaks. A Ferschrift in Honor of Tibor Halasi-Kun/Journal of Turkish Studies. Harvard, 1984. Vol. 8.
Mándoky Kongur István. A hantos-széki kunok // Székesfehérvár évszázadai. Székesfehérvár, 1972. 2. Középkor // http://www.terebess.hu/keletkultinfo/kunhantos.html
Mándoky Kongur István. A kunok ulas törzse és törökségi kapcsoltai // Jászkunság – XXII. Szolnok, 1976. 1–2 // http://www.terebess.hu/keletkultinfo/kunulas.html
Paloczi-Horvath A. Pechenegs, Cumans, Iasians. Steppe Peoples in Medieval Hungary. Budapest, 1989.
Rogerii Miserabile carmen super destructione regni Hungariae per Tartaros facta // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. Hannover, 1892. T. XXIX.
Simonis de Keza. Gesta Hunnorum et Hungarorum // Rerum Hungaricarum Monumenta Arpadiana. Sangalli, 1849.
Simonis de Keza. Gesta Hungarorum // Historiae Hungaricae fontes domestici. Lipsiae, 1883. Pars prima. Scriptores; 2.
Spinei V. The Great Migrations in the East and South East of Europe from the Ninth to the Thirteenth Century. Cluj-Napoca, 2003.
Stoyanow V. Kumans in Bulgarian history // The Turks. Ankara, 2002. Vol. I.
Vasary I. Cumans and Tatars. Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185–1365. Cambridge, 2005. https://doi.org/10.1017/CBO9780511496622
Zimonyi Istvan. History of the Turkic speaking peoples in Europe before Ottoman // http:// www. Lingfil.uu.se/afro/turkiskasprak/ip2007/ Zimonyi I.P. pdf
REFERENCES
Letopis’ velikogo logofeta Georgiya Akropolita (1863), bakalavr Troitskiy I. (Ed.), Saint Petersburg. (In Russian).
Anna Komnina (1965), Aleksiada, Transl. by vstupit. stat’ya, komm. Lyubarskogo Ya. N., Moscow, available at: http://www.alanica.ru/library/Komn/text.htm (In Russian).
Anninskiy S. A. (1940), “Izvestiya vengerskikh missionerov XIII i XIV vv. o tatarakh i Vostochnoy Evrope”, in Istoricheskiy arkhiv, Vol. ІІІ, Moscow. (In Russian).
Anchabadze G. Z. (1980), “Kypchaki v Gruzii”, in Problemy sovremennoy tyurkologii, Alma-Ata. (In Russian).
Anchabadze Z. V. (1960), “Kypchaki Severnogo Kavkaza po dannym gruzinskikh letopisey XI–XIV vekov”, in Materialy sessii po probleme proiskhodzheniya balkarskogo i karachayevskogo narodov, Nal’chik. (In Russian).
Armyanskiye istochniki o mongolakh. Izvlecheniya iz rukopisey XIII–XIV vv. (1962), Transl. by. s drevnearm., predisl. i primech. A. G. Galstyan, Moscow, (In Russian).
Bibikov M. V. (1981), “Vizantiyskiye istochniki po istorii Rusi, narodov Severnogo Prichernomor’ya i Severnogo Kavkaza (XII–XIII vv.)”, in Drevneyshiye gosudarstva na territorii SSSR: 1980, Moscow. (In Russian).
Vardan Velikiy (1861), Vseobshchaya istoriya, Transl. by s drevnearm. Emin N., Moscow, available at: http://www.vostlit.info/Texts/rus11/Vardan/frametext4.htm (In Russian).
Villarduen Zhoffrua de. (1993), Zavoyevaniye Konstantinopolya, Transl. by stat’ya i komment. Zaborova M. A., Moscow, available at: http://www.vostlit.info/Texts/rus7/Villarduen/frametext4.htm, http://www.vostlit.info/Texts/rus7/Villarduen/frametext5.htm (In Russian).
Gorelik M. V. (2011), “Mongoly i podvlastnyye narody v Zolotoy Orde (etnosotsial’naya samoidentifikatsiya i eye vneshneye vyrazheniye)”, in Zolotoordynskoye naslediye, Issue 2, Materialy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii Politicheskaya i sotsial’no-ekonomicheskaya istoriya Zolotoy Ordy, posvyashchennoy pamyati M. A. Usmanova. Kazan’, 29–30 marta 2011 g. Kazan’. (In Russian).
Golubovskiy P. V. (1884), Pechenegi, torki i polovtsy do nashestviya tatar, Monografiya, Kiyev. (In Russian).
Golubovskiy P. V. (1889), Polovtsy v Vengrii, Otd. ott., Kiyev. (In Russian).
Gagloyti Yu. S. (2007), Alano-Georgika. Svedeniya gruzinskikh istochnikov ob Osetii i osetinakh, Vladikavkaz. (In Russian).
Golden P. (2008), “Religiya kypchakov srednevekovoy Evrazii”, in Stepi Evropy v Epokhu Srednevekov’ya, T. 6, Zolotoordynskoye vremya, Donetsk. (In Russian).
Nikifor Grigora (1862), Rimskaya istoriya, nachinayushchayasya so vzyatiya Konstantinopolya latinyanami, bakalavr P. Shalfeyev (Ed.), Vol. 1. (1204–1341), Saint Petersburg. (In Russian).
Guguyev Yu. K. (2007), “Polovetskiy passazh Zhana de Zhuanvilya”, in Zhan de Zhuanvil’. Kniga blagochestivykh recheniy i dobrykh deyaniy nashego svyatogo korolya Lyudovika, Saint Petersburg. (In Russian).
Guseynov G.-R. A.-K. (2010), “Severo-Vostochnyy Kavkaz i Dagestan v sostave Zolotoy Ordy: ob etnicheskom sostave naseleniya, territorial’nykh i administrativnykh predelakh, statuse i genealogii praviteley”, in Zolotoordynskaya tsivilizatsiya, Issue 3, Kazan’. (In Russian).
Danilo Drugi. Životi kraljeva i arhiepiskopa srpskih. Službы / Priredili Gordon Mak Danijel, Damian Petriđ, današnja jezička varijanta Lazar Mirkoviđ, Dimitrije Bogdanoviđ, Damnjan Petroviđ (1988). Beograd. (In Serbian).
Dimitrov Hr. (1998), Balgarsko-ungarski otnosheniya prez srednovekovieto, Sofiya. (In Bulgarian)
Zhizn’ tsaritsy tsarits Tamar (1985), Transl. by i vved. V. D. Dondua, Issled. i primech. M. M. Berdzenishvili, Red. kol. SH. V. Dzidziguri, M. D. Abashidze, Z. N. Aleksidze i dr., Tbilisi, (In Russian).
“Zhitiya tsarya-tsarey Davida” (1998), Simvol, No. 40 (In Russian).
Zlatarski V. (1994), Istoriya na balgarska darzhava prez srednite vekove, Vol. 3, Vtoro balgarsko tsarstvo. Balgariya pri Asenevetsi, 2-e fototip. izdanie, Sofiya. (In Bulgarian).
“Ipat’yevskaya letopis’” (1962), Vosproizvedeniye teksta izdaniya 1908 g., in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. 2, Moscow. (In Russian).
“Istoriya i voskhvaleniye ventsenostsev” (1954), Transl. by Kekelidze K. S. (ed.), Tbilisi, available at: http://www.vostlit.info/Texts/rus15/Istor_vencenoscev/frametext1.htm (In Russian).
Kadyrbayev A. SH. Za predelami Velikoy stepi. Almaty, 1997. (In Russian).
Kayrat Saki. Yurta na piramide, ili O Baybarse so slov srednevekovykh letopistsev available at: http://www.kyrgyz.ru/?page=50 (In Russian).
Kirakos Gandzaketsi (1976), Istoriya Armenii, Transl. by s drevnearm., predisl. i primech. A. L. Khanlaryan, Moscow. (In Russian).
Klari Rober de (1986), Zavoyevaniye Konstantinopolya, Transl. by stat’ya i komment. Zaborova M. A., Moscow, available at: http://www.vostlit.info/Texts/rus/Klari/frameKlari3.htm, http://www.vostlit.info/Texts/rus/Klari/frameKlari4.htm. (In Russian).
Kotlyar N. F. (1968), “Polovtsy v Gruzii i Vladimir Monomakh”, in Iz istorii ukraino-gruzinskikh svyazey, Tbilisi. (In Russian).
Kuznetsov V. A. (1990), Rekom, Nuzal i Tsarazonta, Vladikavkaz. (In Russian).
Litavrin G. G. (1960), Bolgariya i Vizantiya v XI–XII vv., Moscow. (In Russian).
Materialy po istorii Azerbaydzhana iz “Tarikh-al-kamil’” (“polnogo svoda istorii”) Ibn-al-Asira (1940), Baku, available at: http://www.vostlit.info/Texts/rus/Athir_2/text5.phtml?id=7970
http://www.vostlit.info/Texts/rus/Athir_2/text6.phtml?id=7971
Murguliya N. P. (1971), “Pereseleniye polovtsev v Gruziyu”, in Iz istorii ukrainsko-gruzinskikh svyazey, Kiyev. (In Russian).
Mys’kov E. P. (2003), Politicheskaya istoriya Zolotoy Ordy, Volgograd. (In Russian).
Osipyan O. (2005), “Poshyrennya khrystyyanstva sered polovtsiv XI–XV ct.”, in Kyyivs’ka starovyna, No. 1, No. 2, Kyiv. (In Ukrainian).
Otroshchenko V. V. and Rassamakin Yu. Ya. (1986), “Polovets’kyy kompleks Chynhul’s’koho kurhanu”, in Arkheolohiya, Issue 53, Kyiv. (In Ukrainian).
Papaskiri Z. V. (1982), U istokov gruzino-russkikh politicheskikh vzaimootnosheniy, Tbilisi. (In Russian).
Pavlov P. (2000), Buntari i avantyuristi v srednevekovna B”lgariya, Veliko T”rnovo, available at: http://liternet.bg/publish13/p_pavlov/buntari/. (In Russian).
Pavlov P. (2009), “Polovtsy vo vnutripoliticheskoy zhizni Vizantii i Bolgarii XIII–XIV vv.”, in Stratum Plus, No. 6 (2005–2009): Prichernomorskiye etyudy, Saint Petersburg, Kishinev, Odessa, Bukharest. (In Russian).
Pletneva C. A. (1990), Polovtsy, Moscow. (In Russian).
Polyak A. N. (1964), “Novyye arabskiye materialy pozdnego srednevekov’ya o Vostochnoy i TSentral’noy Evrope”, in Vostochnyye istochniki po istorii narodov Yugo-Vostochnoy i Tsentral’noy Evropy, Moscow. (In Russian).
Pritsak O. (2008), Koly i kym bulo napysano “Slovo o polku Ihorevim”, Kyiv. (In Ukrainian).
Rasovskiy D. A. (1940), “Voyennaya istoriya polovtsev”, in Seminarium Kondakovianum / Annaly instituta im. N. P. Kondakova. Sbornik statey v chest’ A. A. Vasil’yeva, Issue 11, Praga. (In Russian).
Sultanov T. I. (2006), Chingiz-khan i Chingizidy. Sud’ba i vlast’, Moscow. (In Russian).
Tizengauzen V. G. (1884), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. І: Izvlecheniya iz sochineniy arabskikh, Saint Petersburg. (In Russian).
Fedorov Ya. A. and Fedorov G. S. (1978), Ranniye tyurki na Severnom Kavkaze, Moscow. (In Russian).
Shusharin V. P. (1978), “Svidetel’stva pis’mennykh pamyatnikov korolevstva Vengrii ob etnicheskom sostave naseleniya Vostochnogo Prikarpat’ya”, Istoriya SSSR, No. 2, Moscow. (In Russian).
Tsulaya G. V. (1981), “Dzhelal ad-Din v otsenke gruzinskoy letopisnoy traditsii”, in Letopisi i khroniki: Sbornik statey: 1980 g. V. N. Tatishchev i izucheniye russkogo letopisaniya, Moscow. (In Russian).
Albrici monachi Triumfontimum (1874), “Chronicon”, in P. Sheffer-Boichorst (ed.), Monumenta Germaniae Historica. Scriptores, Hannover, Vol. XXIII.
“Annales Bohemiae 1196–1278” (1874), in Fontes rerum Bohemicarum, Tom. II/1, Pragae.
“Annales Ottakariani” (1874), Fontes rerum Bohemicarum, T. II/1, Pragae, available at: http://www.clavmon.cz/clavis/FRRB/chronica/ANNALES%20OTTAKARIANI.htm
“Articuli Cumanorum” (1849), in Rerum Hungaricarum Monumenta Arpadiana, Sangalli.
Berend N. (2001), At the gate of Christendom: Jews, Muslims, and “pagans” in medieval Hungary, c. 1000-c. 1300, Cambridge UK. https://doi.org/10.1017/CBO9780511523106
Berend N. (2001), “Cuman integration in Hungary”, in Nomads and Sedentary World, Budapest.
Bretschneider E. (1910), Medieval Researches from Eastern Asiatic Sources. Fragments towards the knowledge of the Geography and History of Central and Western Asia from the 13th to 17th century, London.
“Chronicon Dubnicense: Cum codicibus Sambuci Acephalo et Vaticano, cronicisque Vindobonensi picto et Budensi accurate collatum” (1884), in Historiae Hungaricae fontes domestici. Pars prima. Scriptores; 3, Quinque-Ecclesiis.
“Chronicon pictum Vindobonense / ad fidem codicum recensuit, observationes, disquisitionem de aetate Belae regis notarii, et animadversiones criticas adiecit M. Florianus” (1883), in Historiae Hungaricae fontes domestici. Pars prima. Scriptores; 2, Lipsiae.
Chronique de Matthieu d’Edesse (962–1136) avec continuation de Gregoir le Pretre jusqu’en 1162 (1848), Traduits en francais par M. Edouard Dulaurier, Paris.
“Constitutio Cumanorum” (1849), in Rerum Hungaricarum Monumenta Arpadiana, Sangalli.
Dume A. (2007), “Turanicii: tătarii şi cumanii în cadrul politicii regale interne şi externe a Ungariei în timpul monarhului Ladislau al IV-lea (1272–1290)”, Analele Universităţii din Oradea. Istorie-Arheologie, T. XVII, Oradea.
Dume A. (2008), “Sketch of a portrait, the life of an atypical monarch: Ladislau IV the Cuman (1272–1290)”, Analele Universităţii din Oradea. Istorie-Arheologie, T. XVIII, Oradea.
Dume A. (2009), “Legile cumane din 1279. Conţinut şi efecte”, Bulentinul Cercurirol Ştininţifice Studeţeşti. 15.
Fontes Rerum Bohemicarum (1874), T. II. Cosmae Chronicon Boemorum cum continuatoribus, Prameny dějin českých. Dil II., vydavane z nadani Palackeho/ Kosmuv letopis cesky s pokracovateli, vydavatel Dr. Jos. Emler, prekladatel V. V. Tomek, Praha.
Golden P. B. (1980), “The Polovci Dikii”, in Harvard Ukrainian Studies, Vol. III–IV, (1979/1980), Cambridge Mass.
Golden P. B. (1984), “Cumanica I: The Qıpčaqs in Georgia”, Archiwum Eurasiae Medii Aevi, Vol. IV, Wiesbaden.
Golden P. B. (2001), “Nomads in the Sedentary World: The Case of Pre-Chinggisid Rus’ and Georgia”, in Nomads and Sedentary World, Budapest.
Golden P. B. (1983), “The Turkic Peoples and Caucasia”, in Transcaucasica: Natsionalism and social change: essays in the history of Armenia, Azerbaijan, and Georgia, Ann Arbor.
Gökbel A. (2002), “Kipchaks and Kumans”, The Turks, Vol. 1, Ankara.
Joannis de Thwrocz. Joannis archidiaconi de Kikullew (MDCCLXVI (1766), “Ab Origine gentius. Inserta simul chronica”, in Scriptores Rerum Hungaricarum Veteres ac Genuni. Cura et Studio Joannis Georgii Schwandtneri. Pars Prima, Vindibonae.
Lăzărescu-Zobian M. (1984), “Cumania as the name of thirteenth century Moldavia and Eastern Wallachia: some aspects of Kipchak-Rumanian relations”, in Turks, Hungarians and Kipchaks. A Ferschrift in Honor of Tibor Halasi-Kun/Journal of Turkish Studies, Vol. 8, Harvard.
Mándoky Kongur István (1972), “A hantos-széki kunok”, in Székesfehérvár évszázadai, Székesfehérvár, 2. Középkor, available at: http://www.terebess.hu/keletkultinfo/kunhantos.html
Mándoky Kongur István (1976), “A kunok ulas törzse és törökségi kapcsoltai”, in Jászkunság – XXII, 1–2, Szolnok. (In Hungarian).
Paloczi-Horvath A. (1989), Pechenegs, Cumans, Iasians. Steppe Peoples in Medieval Hungary, Budapest.
Rogerii (1892), “Miserabile carmen super destructione regni Hungariae per Tartaros facta”, Monumenta Germaniae Historica. Scriptores, T. XXIX, Hannover.
Simonis de Keza (1849), “Gesta Hunnorum et Hungarorum”, in Rerum Hungaricarum Monumenta Arpadiana, Sangalli.
Simonis de Keza (1883), “Gesta Hungarorum”, in Historiae Hungaricae fontes domestici, Pars prima. Scriptores, 2, Lipsiae.
Spinei V. (2003), The Great Migrations in the East and South East of Europe from the Ninth to the Thirteenth Century, Cluj-Napoca.
Stoyanow V. (2002), “Kumans in Bulgarian history”, The Turks, Vol. I, Ankara.
Vasary I. (2005), Cumans and Tatars. Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185–1365, Cambridge. https://doi.org/10.1017/CBO9780511496622
Zimonyi Istvan, History of the Turkic speaking peoples in Europe before Ottoman, available at: http:// www. Lingfil.uu.se/afro/turkiskasprak/ip2007/ Zimonyi I.P. pdf