ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ МОНГОЛЬСЬКИХ ТУВИНЦІВ У ПОЛІТИЦІ ТУВИНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. В. Отрощенко

Анотація

Стаття аналізує спроби тувинських політиків часів ТНР порушити питання про повернення монгольських тувинців на землю предків. Коли виявилося, що об’єднання Туви з Монголією на федеративних або інших засадах не передбачається, тувинська політична еліта опинилася перед необхідністю врегулювання низки питань з МНР, у першу чергу – делімітації й подальшої демаркації кордону, а також вирішення проблем населення, яке мешкало на кордоні між двома республіками. Розкривається план тувинських посадовців щодо повернення дархатів, який мав місце в 1926–1927 рр. Внаслідок зміни політичної кон’юнктури в авторів цього плану не виявилося часу для його реалізації. На думку автора, такі ініціативи були свого роду провокуванням монгольської сторони, щоб підштовхнути її до діалогу. Тувинська еліта неодноразово намагалася привернути увагу Улан-Батора, очікуючи щирого визнання, але конфлікти на кордоні, ухиляння обох сторін від виконання досягнутих домовленостей у повному обсязі й прагнення тувинських політиків повернути монгольських тувинців ускладнювали двосторонні відносини. У статті наводяться маловідомі факти з історії взаємовідносин Туви й Монголії в першій третині ХХ ст.

Як цитувати

Отрощенко, І. В. (2016). ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ МОНГОЛЬСЬКИХ ТУВИНЦІВ У ПОЛІТИЦІ ТУВИНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ . Сходознавство, (75-76), 113-129. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2016.75-76.113
Переглядів статті: 37 | Завантажень PDF: 13

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Монгольськы тувинці, політика, Тувинська Народна Республіка

Посилання

Аранчын Ю. Л. Борьба тувинского народа за свободу и независимость [Электронный ресурс] // ТываNet.com – Сайт тувинского народа. – http://tyvanet.com/modules.php?name=Pages&go=page&pid=66

Венюков М. И. Опыт военного обозрения русских границ в Азии // Урянхай. Тыва дептер: антология научной и просветительской мысли о древней тувинской земле и ее насельниках, об Урянхае – Танну-Туве, урянхайцах – тувинцах, о древностях Тувы. Текст в 7 т. / Составитель: С. К. Шойгу. Т. 5: Урянхайский край: от Урянхая к Танну-Туве. Москва, 2007.

Государственный архив Российской Федерации (ГАР Ф), ф. 200, оп. 1, ед. хр. 501; Р–1005, оп. 3, ед. хр. 87в.

Грумм-Гржимайло Г. Е. Западная Монголия и Урянхайский край. Т. III. Вып. I. Антропологический и этнографический очерк этих стран. Ленинград, 1926.

Документы внешней политики. 1940 – 22 июня 1941 г. Т. XXIII. Кн. 2 (2): 2 марта 1941 – 22 июня 1941. Москва, 1998.

История Тувы. Т. II. Новосибирск, 2007.

Кабо Р. Очерки истории и экономики Тувы. Ч. 1. Москва; Ленинград, 1934.

Маннай-оол М. Х. Дархаты: некоторые этнографические данные // Ученые записки ТНИЯЛИ . Серия историческая. Вып. XVIII. Кызыл, 1995.

Март-оол В. Д. Социально-политическое и экономическое развитие Тувинской Народной Республики (1921–1944 гг.): автореф. дис. … канд. ист. наук: 07.00.01. – история политических партий и общественных движений / Московский педагогический университет. Москва, 1992.

Монгуш М. В. Тувинцы в Китае: проблемы истории, языка и культуры // Ученые записки ТНИЯЛИ . Серия историческая. Вып. XVIII. Кызыл, 1995.

Монгуш М. В. Один народ – три судьбы: Тувинцы России, Монголии и Китая в сравнительном контексте. Осака, 2010.

Нацов С. Правая опасность в Тувинской народно-революционной партии // Жизнь Бурятии, 1930, № 1.

Ондар Е. М. Первый председатель Президиума Малого Хурала Тувинской Народной Республики Куулар Дондук // Вестник Тувинского государственного университета. Социальные и гуманитарные науки, 2010, № 2.

Отрощенко І. В. Монголія, Радянський Союз та монголи Сіньцзяну (1920-ті роки) // Східний світ, 2010, № 2.

Попов В. Л. Урянхайский край // Урянхай. Тыва дептер: антология научной и просветительской мысли о древней тувинской земле и ее насельниках, об Урянхае – Танну-Туве, урянхайцах – тувинцах, о древностях Тувы. Текст в 7 т. Т. 5: Урянхайский край: от Урянхая к Танну-Туве / Составитель: С. К. Шойгу. Москва, 2007.

Потанин Г. П. Очерки Северо-Западной Монголии. Вып. 4. Санкт-Петербург, 1883.

Российский государственный архив социально-политической истории (РГАС ПИ), ф. 495, оп. 152, ед. хр. 90; оп. 153, ед. хр. 26, 28, 35, 55.

Решетов О. Подорож до урянхайців Прихубсугулля // Східний світ, 1995 (№ 2) – 1996 (№ 1).

Росов В. А. Николай Рерих: Вестник Звенигорода. Экспедиции Н. К . Рериха по окраинам пустыни Гоби. Кн. І: Великий План. Санкт-Петербург; Москва, 2002.

Саая С. В. Россия – Тува – Монголия: “центрально-азиатский треугольник” в 1921–1944 гг. Абакан, 2003.

Саая С. В., Сат С. Ч. Геополитический статус Тувы в первой половине XX века (1911–1944 годы). Абакан, 2006.

Самдан А. А. Монголоязычные источники по истории Тувы: автореф. дис. … канд. ист. наук: специальность 07.00.09 – историография, источниковедение и методы исторического исследования / Институт востоковедения РАН. Москва, 2001.

Санжеев Г. Д. Дархаты. Этнографический отчет о поездке в Монголию в 1927 году / Материалы комиссии по исследованиям Монгольской и Тувинской народных республик и Бурят Монгольской АССР. Вып. 10. Ленинград, 1930.

Сердобов Н. А. История формирования тувинской нации. Кызыл, 1971.

Симуков А. Д. Труды о Монголии и для Монголии. Т. 1. Осака, 2007.

Ховалыг С. С. История чиновничества Танну-Тувы (середина XVIII – конец XIX вв.) [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2010, № 3. – http://www.tuva.asia/journal/issue_7/2135-khovalyg.html

Чулуун С., Донгак А. С. Этнокультурные контакты народов Саяно-Алтая и Западной Монголии [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2015, № 1. – http://www.tuva.asia/journal/issue_25/7792-chuluun-dongak.html

Шишмарев Я. П. Сведения о дархатах-урянхах ведомства Ургинского Хутукты // Урянхай. Тыва дептер: антология научной и просветительской мысли о древней тувинской земле и ее насельниках, об Урянхае – Танну-Туве, урянхайцах – тувинцах, о древностях Тувы. Текст в 7 т. / Составитель: С. К. Шойгу. Т. 5: Урянхайский край: от Урянхая к Танну-Туве. Москва, 2007.

Шойгу К. С. Перо черного грифа. Невыдуманные рассказы старожила Тувы о своей малой Родине. Кызыл, 2001.

Darkhat [Електронний ресурс] // Ethnologue: Languages of the World / Lewis, M. Paul (ed.). Sixteenth edition. Dallas, 2009. – http://archive.ethnologue.com/16/show_language.asp?code=drh

Tang P. S. H. Russian and Soviet Policy in Manchuria and Outer Mongolia. 1911–1931. Durham, NC, 1959.

REFERENCES

Aranchyn Yu. L., “Bor’ba tuvinskogo naroda za svobodu i nezavisimost’” [Elektronnyy resurs], in TyvaNet.com – Sayt tuvinskogo naroda, available at: http://tyvanet.com/modules.php?name=Pages (In Russian).

Venyukov M. I. (2007), “Opyt voyennogo obozreniya russkikh granits v Azii”, in Uryankhay. Tyva depter: antologiya nauchnoy i prosvetitel’skoy mysli o drevney tuvinskoy zemle i eye nasel’nikakh, ob Uryankhaye – Tannu-Tuve, uryankhaytsakh – tuvintsakh, o drevnostyakh Tuvy, Tekst in 7 v., Compl. by S. K. Shoygu, Vol. 5: Uryankhayskiy kray: ot Uryankhaya k Tannu-Tuve, Moscow. (In Russian).

Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii (GARF), Fund 200, Inventory 1, File 501; R–1005, Inventory 3, File 87v. (In Russian).

Grumm-Grzhimaylo G. E. (1926), Zapadnaya Mongoliya i Uryankhayskiy kray, Vol. III, Issue I. Antropologicheskiy i etnograficheskiy ocherk etikh stran, Leningrad. (In Russian).

Dokumenty vneshney politiki. 1940 – 22 iyunya 1941 g. (1998), Vol. XXIII, Book 2 (2): 2 marta 1941 – 22 iyunya 1941, Moscow. (In Russian).

Istoriya Tuvy (2007), Vol. II, Novosibirsk. (In Russian).

Kabo R. (1934), Ocherki istorii i ekonomiki Tuvy, Pt. 1, Moscow, Leningrad. (In Russian).

Mannay-ool M. Kh. (1995), “Darkhaty: nekotoryye etnograficheskiye dannyye”, Uchenyye zapiski TNIIYALI, Seriya istoricheskaya, Issue XVIII, Kyzyl. (In Russian).

Mart-ool V. D. (1992), Sotsial’no-politicheskoye i ekonomicheskoye razvitiye Tuvinskoy Narodnoy Respubliki (1921–1944 gg.): avtoref. diss. … kand. ist. nauk: 07.00.01. – istoriya politicheskikh partiy i obshchestvennykh dvizheniy, Moskovskiy pedagogicheskiy universitet, Moscow. (In Russian).

Mongush M. V. (1995), “Tuvintsy v Kitaye: problemy istorii, yazyka i kul’tury”, in Uchenyye zapiski TNIIYALI, Seriya istoricheskaya, Issue XVIII, Kyzyl. (In Russian).

Mongush M. V. (2010), Odin narod – tri sud’by: Tuvintsy Rossii, Mongolii i Kitaya v sravnitel’nom kontekste, Osaka. (In Russian).

Natsov S. (1930), “Pravaya opasnost’ v Tuvinskoy narodno-revolyutsionnoy partii”, Zhizn’ Buryatii, No. 1. (In Russian).

Ondar E. M. (2010), “Pervyy predsedatel’ Prezidiuma Malogo Khurala Tuvinskoy Narodnoy Respubliki Kuular Donduk”, Vestnik Tuvinskogo gosudarstvennogo universiteta, Sotsial’nyye i gumanitarnyye nauki, No. 2. (In Russian).

Otroshchenko I. V. (2010), “Monholiya, Radyans’kyy Soyuz ta monholy Sin’tszyanu (1920-ti roky)”, Shìdnij svìt, No. 2. (In Ukrainian).

Popov V. L. (2007), “Uryankhayskiy kray”, in Uryankhay. Tyva depter: antologiya nauchnoy i prosvetitel’skoy mysli o drevney tuvinskoy zemle i eye nasel’nikakh, ob Uryankhaye – Tannu-Tuve, uryankhaytsakh – tuvintsakh, o drevnostyakh Tuvy, Tekst in 7 v., Vol. 5: Uryankhayskiy kray: ot Uryankhaya k Tannu-Tuve, Compl. by S. K. Shoygu, Moscow. (In Russian).

Potanin G. P. (1883), Ocherki Severo-Zapadnoy Mongolii, Issue 4, Saint Petersburg. (In Russian).

Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv sotsial’no-politicheskoy istorii (RGASPI), Fund 495, Inventory 152, File 90; Inventory 153, File 26, 28, 35, 55. (In Russian).

Reshetov O. (1995–1996), “Podorozh do uryankhaytsiv Prykhubsuhullya”, Shìdnij svìt, 1995 (№ 2), 1996 (№ 1). (In Ukrainian).

Rosov V. A. (2002), Nikolay Rerikh: Vestnik Zvenigoroda. Ekspeditsii N. K. Rerikha po okrainam pustyni Gobi, Book І: Velikiy Plan, Saint Petersburg, Moscow. (In Russian).

Saaya S. V. (2003), Rossiya – Tuva – Mongoliya: “tsentral’no-aziatskiy treugol’nik” v 1921–1944 gg., Abakan. (In Russian).

Saaya S. V. and Sat S. Ch. (2006), Geopoliticheskiy status Tuvy v pervoy polovine XX veka (1911–1944 gody), Abakan. (In Russian).

Samdan A. A. (2001), Mongoloyazychnyye istochniki po istorii Tuvy: avtoref. dis. … kand. ist. nauk, spetsial’nost’ 07.00.09 – istoriografiya, istochnikovedeniye i metody istoricheskogo issledovaniya, Institut vostokovedeniya RAN, Moscow. (In Russian).

Sanzheyev G. D. (1930), Darkhaty. Etnograficheskiy otchet o poyezdke v Mongoliyu v 1927 godu, Materialy komissii po issledovaniyam Mongol’skoy i Tuvinskoy narodnykh respublik i Buryat-Mongol’skoy ASSR, Issue 10, Leningrad. (In Russian).

Serdobov N. A. (1971), Istoriya formirovaniya tuvinskoy natsii, Kyzyl. (In Russian).

Simukov A. D. (2007), Trudy o Mongolii i dlya Mongolii, Vol. 1, Osaka. (In Russian).

Khovalyg S. S. (2010), “Istoriya chinovnichestva Tannu-Tuvy (seredina XVIII – konets XIX vv.)” [Elektronnyy resurs], Novyye issledovaniya Tuvy, No. 3, available at: http://www.tuva.asia/journal/issue_7/2135-khovalyg.html (In Russian).

Chuluun S. and Dongak A. S. (2015), “Etnokul’turnyye kontakty narodov Sayano-Altaya i Zapadnoy Mongolii” [Elektronnyy resurs], Novyye issledovaniya Tuvy, No. 1, available at: http://www.tuva.asia/journal/issue_25/7792-chuluun-dongak.html (In Russian).

Shishmarev Ya. P. (2007), “Svedeniya o darkhatakh-uryankhakh vedomstva Urginskogo Khutukty”, in Uryankhay. Tyva depter: antologiya nauchnoy i prosvetitel’skoy mysli o drevney tuvinskoy zemle i eye nasel’nikakh, ob Uryankhaye – Tannu-Tuve, uryankhaytsakh – tuvintsakh, o drevnostyakh Tuvy, Tekst in 7 v., Compl. by S. K. Shoygu, Vol. 5: Uryankhayskiy kray: ot Uryankhaya k Tannu-Tuve, Moscow. (In Russian).

Shoygu K. S. (2001), Pero chernogo grifa. Nevydumannyye rasskazy starozhila Tuvy o svoyey maloy Rodine, Kyzyl. (In Russian).

“Darkhat” [Електронний ресурс] (2009), in Ethnologue: Languages of the World, Lewis, M. Paul (Ed.), Sixteenth edition, Dallas, available at: http://archive.ethnologue.com/16/show_language.asp?code=drh (In Russian).

Tang P. S. H. (1959), Russian and Soviet Policy in Manchuria and Outer Mongolia. 1911–1931, Durham, NC.