ТЕКСТ ПРИКОРДОННИХ СТЕЛ “РАННЬОГО ПРОГОЛОШЕННЯ” АМАРНСЬКОГО ПЕРІОДУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена дослідженню текстів Прикордонних стел “Раннього проголошення”, що датуються Амарнським періодом в історії Стародавнього Єгипту. Автор узагальнює історію попередніх досліджень стел та вперше представляє український переклад, супроводжуючи його транслітерацією та коментарями. Прикордонні стели “Раннього проголошення” були висічені в Ахетатені (сучасна Тель Ель-Амарна), новій столиці Єгипту в період царювання фараона Аменхотепа IV (Ехнатона) (бл. 1349–1333 рр. до н. е.) і датуються 5-м роком його правління. Ці стели мали на меті встановити межі міста та пояснити обставини заснування нового міста. Тексти Прикордонних стел є важливим джерелом дослідження Амарнського періоду. Виходячи зі стилю тексту, можна припустити, що це було офіційною прокламацією нового релігійного курсу Ехнатона, а також поясненням ролі самого фараона в новому культі. У текстах представлені нові титулатури Аменхотепа IV та його дружини Нефертіті, а також особисте ім’я нового царя – Ехнатон (“Угодний Атону”), яке мало в основі ім’я його бога-захисника Атона, який також мав власний титул на зразок традиційного царського. Атон показаний у текстах як бог, який створив сам себе, той, хто дарує життя всім істотам у світі і який диктує свою волю Ехнатону. Більше того, цар заявив у текстах, що Атон веде його, розмовляє з ним і висловлює своє бажання. Відповідно до текстів стел, саме Атон вказав Ехнатону місце розташування свого нового міста, а всі будівлі там мали бути присвячені лише богу сонячного диску. У певному сенсі місто було місцем поклоніння Атону, а також осередком політичної незалежності Ехнатона, який базував свою владу на новому культі, будучи вільним від впливу Фіванського жрецтва Амона. У результаті, судячи з текстів Прикордонних Стел, фараон зосередив у своїх руках релігійну владу як головний і єдиний пророк Атона і, таким чином, зумів зміцнити свою політичну владу.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Стародавній Єгипет, Амарнський період, Ехнатон, Прикордонні стели
Большаков А. О. Человек и его Двойник. Изобразительность и мировоззрение в Египте Старого царства. Санкт-Петербург, 2001.
Заплетнюк О. A. Малий Гімн Атону // Сходознавство. 2014. № 67.
Перепелкин Ю. Я. Переворот Амен-Хотпа IV. Ч. I. Кн. I–IV. Москва, 1967.
Перепелкин Ю. Я. Кэйе и Семнех-ке-рэ. К исходу солнцепоклоннического переворота в Египте. Москва, 1979.
Перепелкин Ю. Я. Переворот Амен-Хотпа IV. Ч. II. Кн. I–IV. Москва, 1984.
Тарасенко Н. А. BdSt в 17-й главе Книги Мертвых: к вопросу о магии имени в Древнем Египте // Asiatica. Труды по философии и культурам Востока. Вып. I: К 50-летию со дня рождения профессора Е. А. Торчинова / Отв. ред. С. В. Пахомов. Санкт-Петербург, 2005.
Хрестоматия по древней истории / Ред. В. В. Струве. Т. I. Москва, 1936.
Allen J. P. The original owner of Tutankhamun’s canopic coffins // Millions of Jubilees. Studies of Honor of David P. Silverman / Ed. by Z. Hawass and J. H. Wegner. Cairo, 2010.
Aldred C. The beginning of the El-Amarna Period // The Journal of Egyptian Archaeology. 1959. Vol. 45.
Badawy A. M. The symbolism of the temples at Amarna // Zeitschrift fur ägyptische Sprache und Altertumskunde. 1962. Bd. 87. https://doi.org/10.1524/zaes.1962.87.1.89
Badawy A. M. Aberrations about Akhenaten // Zeitschrift fur ägyptische Sprache und Altertumskunde. 1973. Bd. 99.
Baker D. D. Encyclopedia of the Pharaohs. Volume 1. Predynastic to the Twentieth Dynasty 3300–1069 BC. Cairo, 2008.
Beckerath von, J. Handbuch der ägyptischen Königsnamen. Mainz am Rhein, 1999.
Daressy G. Tombeaux et steles-limites de Hagi-Qandil // Recueil de Travaux relatifs a la philologie et a l’archeologie egyptiennes et assyriennes. 1893. T. 15.
Davies N. de G. The Rock Tombs of El-Amarna. Vol. V. Smaller tombs and boundary stelae. London, 1908.
Dodson A. Amarna Sunset: Nefertiti, Tutankhamun, Ay, Horemheb and the Egyptian Counter-Reformation. Cairo, 2009. https://doi.org/10.5743/cairo/9789774163043.001.0001
Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt. Cairo, 2010.
Erman A., Grapow H. Wörterbuch der Aegyptischen Sprache. Bd. I–V. Berlin, 1971.
Ertman E. L. Images of Amenhotep IV and Nefertiti in the Style of the Previous Reign // Causing His Name to Live: Studies in Egyptian Epigraphy and History in Memory of William J. Murnane / Ed. by Brand P. and Cooper L. / Culture and History of the Ancient Near East. Vol. 37. Leiden – Boston, 2009. https://doi.org/10.1163/ej.9789004176447.i-240.32
Faulkner R. A Concise Dictionary of Middle Egyptian. Oxford, 1991.
Gohary J. Akhenaten’s Sed-Festival at Karnak. London – New York, 1992.
Goldwasser O. The Aten is the “Energy of Light”: New evidence from the script // Journal of the American Research Center in Egypt. 2010. Vol. 46.
Gunn B. Notes on the Aten and his Names // The Journal of Egyptian Archaeology. 1923. Vol. 9. https://doi.org/10.1177/030751332300900130
Hanning R. Ägyptisches Wörterbuch I. Altes Reich und Erste Zwischenzeit. Mainz am Rhein, 2003.
Hoffmeier J. K. Akhenaten and the Origins of Monotheism. London, 2015. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199792085.001.0001
Hornung E. Zur geschichtlichen Rolle des Königs in der 18 Dynastie // Mitteilungen des Deutschen Instituts fur ägyptische Altertumskunde in Kairo. 1957. Bd. 15.
Kemp B. J. The City of Akhenaten and Nefertiti: Amarna and its People. London, 2012.
Lesko L. H. A Dictionary of Late Egyptian. Second Edition. Vol. I–II. Berkeley, 1982.
Lichtheim M. Ancient Egyptian Literature. Vol. II: The New Kingdom. Berkeley, 1976.
Murnane W. J. Texts from the Amarna Period in Egypt. Atlanta (Georgia), 1995.
Murnane W. J., Van Siclen C. C. The Boundary Stelae of Akhenaten. London, 1993.
Newberry P. Beni Hasan. London, 1893.
Petrie F. W. M. Tell El Amarna. London, 1894.
Redford D., Winfield R. S. The Akhenaten Temple Project. Warminster, 1976.
Redford D. Akhenaten. The Heretic King. Princeton – New Jersey, 1987. https://doi.org/10.2307/198498
Sandman M. Texts from the Time of Akhenaten. Bruxelles, 1938.
Steindorff G. Durch die libysche Wüste zur Amonsoase. Land and Leute. Bielefeld – Leipzig, 1904.
REFERENCES
Bolshakov A. O. (2001), Chelovek i ego Dvoynik. Izobrazitel’nost’ i mirovozzreniye v Egipte Starogo tsarstva, Aleteya, Sankt-Petersburg. (In Russian).
Zapletnyuk O. A. (2014), “Malyy Himn Atonu”, Shodoznavstvo, No. 67, pp. 39–46. (In Ukrainian).
Perepelkin Yu. Ya. (1967), Perevorot Amen-Khotpa IV, Ch. I, Nauka, Moscow. (In Russian).
Perepelkin Yu. Ya. (1979), Keye i Semnekh-ke-re. K iskhodu solntsepoklonnicheskogo perevorota v Egipte, Izdatel’skaya firma “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow. (In Russian).
Perepelkin Yu. Ya. (1984), Perevorot Amen-Khotpa IV, Ch. II, Nauka, Moscow. (In Russian).
Tarasenko N. A. (2005), “Bdšt v 17-oy glave Knigi Mertvykh: k voprosu o magii imeni v Drevnem Egipte”, in S. V. Pakhomov (ed.), Asiatica. Trudy po filosofii i kul’turam Vostoka. Vyp. I: K 50-letiyu so dnya rozhdeniya professora E. A. Torchinova, Izdatel’stvo SPGU, pp. 104–25. (In Russian).
Khrestomatiya (1936) – Struve V. V. (ed.) (1936), Khrestomatiya po drevney istorii, T. I, AN SSSR, Moscow. (In Russian).
Badawy A. M. (1973), “Aberrations about Akhenaten”, Zeitschrift fur ägyptische Sprache und Altertumskunde, Bd. 99, pp. 65–73.
Badawy A. M. (1962), “The symbolism of the temples at Amarna”, Zeitschrift fur ägyptische Sprache und Altertumskunde, Bd. 87, pp. 79–85. https://doi.org/10.1524/zaes.1962.87.1.89
Baker D. D. (2008), Encyclopedia of the Pharaohs. Vol. 1: Predynastic to the Twentieth Dynasty 3300–1069 BC, Bannerstone Press, Cairo.
Beckerath von, J. (1999), Handbuch der ägyptischen Königsnamen, Philipp von Zabern, Mainz am Rhein.
Daressy G. (1893), “Tombeaux et steles-limites de Hagi-Qandil”, Recueil de Travaux relatifs a la philologie et a l’archeologie egyptiennes et assyriennes, T. 15, pp. 36–62.
Davies N. de G. (1908), The Rock Tombs of El-Amarna. Vol. V: Smaller tombs and boundary stelae, Egypt Exploration Fund, London.
Dodson A. (2009), Amarna Sunset: Nefertiti, Tutankhamun, Ay, Horemheb and the Egyptian Counter-Reformation, AUC Press, Cairo. https://doi.org/10.5743/cairo/9789774163043.001.0001
Dodson A. and Hilton D. (2010), The Complete Royal Families of Ancient Egypt: A Genealogical Sourcebook of the Pharaohs, AUC Press, Cairo.
Erman A. and Grapow H. (1971), Wörterbuch der Aegyptischen Sprache, Bd. I–V, Akademie Verlag, Berlin.
Ertman E. L. (2009), “Images of Amenhotep IV and Nefertiti in the Style of the Previous Reign”, in P. Brand and L. Cooper (eds), Causing His Name to Live: Studies in Egyptian Epigraphy and History in Memory of William J. Murnane, Culture and History of the Ancient Near East, Vol. 37, Brill, Leiden and Boston, pp. 89–94. https://doi.org/10.1163/ej.9789004176447.i-240.32
Faulkner R. (1991), A Concise Dictionary of Middle Egyptian, Griffith Institute Publications, Oxford.
Gohary J. (1992), Akhenaten’s Sed-Festival at Karnak, Kegan Paul, London and New York.
Goldwasser O. (2010), “The Aten is the ‘Energy of Light’: New evidence from the script”, Journal of the American Research Center in Egypt, Vol. 46, pp. 159–65.
Gunn B. (1923), “Notes on the Aten and his Names”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 9, pp. 168–76. https://doi.org/10.1177/030751332300900130
Hanning R. (2003), Ägyptisches Wörterbuch I. Altes Reich und Erste Zwischenzeit, Kulturgeschichte der Antiken Welt, Bd. 98, Philipp von Zabern, Mainz am Rhein.
Hoffmeier J. K. (2015), Akhenaten and the Origins of Monotheism, Oxford University Press, London. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199792085.001.0001
Hornung E. (1957), “Zur geschichtlichen Rolle des Königs in der 18 Dynastie”, Mitteilungen des Deutschen Instituts fur Ägyptische Altertumskunde in Kairo, Bd. 15, pp. 120–33.
Kemp B. J. (2012), The City of Akhenaten and Nefertiti: Amarna and its People, Thames & Hudson, London.
Lesko L. H. (1982), A Dictionary of Late Egyptian; 2nd Ed. Vol. I–II. B.C. Scribe Publications, Berkeley, CA.
Lichtheim M. (1976), Ancient Egyptian Literature. Volume II: The New Kingdom, University of California Press, Berkeley, CA.
Murnane W. J. (1995), Texts from the Amarna Period in Egypt, Writings from the Ancient World, Book 5, Society of Biblical Literature, Atlanta, GA.
Murnane W. J. and Van Siclen C. C. (1993), The Boundary Stelae of Akhenaten, Kegan Paul International, London.
Newberry P. (1893), Beni Hasan, Kegan Paul, Trench, Trübner & Co., Ltd, London.
Petrie F. W. M. (1894), Tell El Amarna, Methuen & Co, London.
Redford D. and Winfield R. S. (1976), The Akhenaten Temple Project, Aris & Phillips, Warminster.
Redford D. (1987), Akhenaten. The Heretic King, Princeton University Press, Princeton and New Jersey.
Sandman M. (1938), Texts from the Time of Akhenaten, Bibliotheca Aegyptiaca, No. 8, Édition de la Fondation égyptologique Reine Élisabeth, Bruxelles.
Steindorff G. (1904), Durch die libysche Wüste zur Amonsoase. Land and Leute, Velhagen & Klasing, Bielefeld and Leipzig. https://doi.org/10.2307/198498