ІСТОРІЯ АРХЕОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК АМАРНСЬКОГО ПЕРІОДУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. А. Заплетнюк

Анотація

У статті розглянута історія відкриття і подальшого археологічного дослідження пам’яток періоду правління єгипетського царя XVIII династії Аменхотепа IV / Ехнатона (бл. 1349–1333 рр. до н. е.), відомого в історичній літературі як Амарнський період – за назвою сучасного міста Тель-ель-Амарни в Середньому Єгипті, де сьогодні розташовані руїни міста Ахетатона.
Перші дослідження руїн Ахетатона були здійснені на початку XIX ст. Б. Дроветті, Г. Солтом, Д. Вілкінсоном, Р. Лепсіусом і А. Барсанті. Ґрунтовні археологічні розкопки в Тель-ель-Амарні розпочалися в 1891 р. Протягом наступних тридцяти років єгиптологами Ф. Пітрі, Г. Картером і Н. де Г. Девісом були скопійовані важливі наративні та візуальні джерела. У 1912 р експедицією Л. Борхарда знайдено колекцію царських і приватних скульптурних портретів. Результатом цих досліджень стали відкриття періоду правління фараона-реформатора і виявлення основної бази археологічних джерел.
У 1920–1930-х рр. в Ахетатоні працювали експедиції під керівництвом Т. Піта, Л. Вуллі, Г. Франкфорта, Ф. Ньютона і Д. Пендлбері. З 1977 р. по сьогоднішній день археологічну експедицію Товариства по дослідженню Єгипту в Тель-ель-Амарні очолює британський єгиптолог, професор Кембриджського університету Б. Кемп. Під його керівництвом в Амарні працювали такі дослідники, як А. Боманн, В. Мюрнейн, П. Роуз і А. Стівенс. У 1905–1907 рр. в Долині царів Т. Девісом були відкриті гробниці членів сім’ї фараона Ехнатона – Юї і Туї (KV 46), цариці Тії (KV 55). Там же в 1922 р. Г. Картер відкрив гробницю спадкоємця Ехнатона – фараона Тутанхамона (KV 62).
Також важливі археологічні відкриття Амарнського періоду були зроблені в стародавніх Фівах (Карнак, Луксор), де Ехнатон царював перші шість років. У 1925 р. експедицією М. Пілле і А. Шев’є знайдено руїни Карнацького храмового комплексу бога Атона і фрагменти вапнякових статуй-колосів фараона Ехнатона. У 1975–1985 роках археологічні дослідження храму Атона в Карнаці проводили Д. Редфорд і Д. Гохарі. Сьогодні основним центром археологічного дослідження Амарнського періоду залишається Тель-ель-Амарна.

Як цитувати

Заплетнюк, О. А. (2017). ІСТОРІЯ АРХЕОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК АМАРНСЬКОГО ПЕРІОДУ. Сходознавство, (77), 3-24. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.77.003
Переглядів статті: 73 | Завантажень PDF: 31

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Єгипет, Амарнський період, археологічні дослідження, Ехнатон, Тель-ель-Амарна

Посилання

Allen J. P. (2010), “The original owner of Tutankhamun’s canopic coffins”, Millions of Jubilees. Studies of Honor of David P. Silverman. Cairo, Vol. 39, pp. 27–42.

Bezold C., Budge E. A. W. (1892), The Tell el-Amarna tablets in the British Museum with autotype facsimiles, British Museum Press, London.

Blackman A. M. (1922), “A Study of the Liturgy Celebrated in the Temple of the Aton at El-Amarna”, Recueil d’études à la mémoire égyptologiques dedie Jean-François Champollion, Paris, pp. 505–27.

Bomann A. H. (1991), The Private Chapel in Ancient Egypt: A Study of the Chapels in the Workmen’s Village at El Amarna with Special Reference to Deir el Medina and Other Sites, Kegan Paul International, New York.

Borchardt L. (1916), Excavations at Tell El Amarna, Egypt, in 1913–1914, Government Printing Office, Washington.

Carter H. (1892), “Illustation of Royal Tomb of El-Amarna”, The Daily Graphic, Issue 23, pp. 13–14.

Chevrier H. (1927), “Rapport sur les travaux de Karnak (mars–mai 1926)”, Annales du Service des Antiquitiés de l’Égypte. Т. 27, pp. 119–30.

Cooney J. D., Simpson W. K. (1951), “An Architectural Fragment from Amarna”, Brooklyn Museum Bulletin, No. 12/4, pp. 1–12.

Crocker P. T. (1985), “Status Symbols in the Architecture of El-Amarna”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 71, pp. 52–65. https://doi.org/10.1177/030751338507100106

Daressy G. (1893), Notice explicative des ruines temple de Louxor, Le Claire, Imprimerie nationale, Cairo.

Daressy G. (1893), “Tombeaux et steles-limites de Hagi-Qandil”, Recueil de Travaux relatifs a la philologie et a l’archeologie egyptiennes et assyriennes. Paris, pp. 36–62.

David W. (1978), “Two Compositional Tendencies in Amarna Relief”, American Journal of Archaeology, No. 82/3, pp. 387–94. https://doi.org/10.2307/504466

Davies N. de G. (1903–1908), The Rock Tombs of El-Amarna, Vol. I–VI, Egypt Exploration Society, London.

Davies N. de G. (1908), The Rock Tombs of El-Amarna. Part V: Smaller tombs and boundary stelae, Egypt Exploration Society, London.

Davis T. M. (1907), The Tomb of Iouiya and Touiyou, A. Constable and Co, London.

Davis T. M. (1910), The Tomb of Queen Tiyi. A. Constable and Co, London.

Description... (1817), Description de l’Égypte Antiquités, Planches IV, Paris.

Frankfort H. (1927), “Preliminary Report on the Excavations at Tell el-Amarnah, 1926–1927”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 13, pp. 143–49. https://doi.org/10.2307/3853960

Frankfort H. (1929), The Mural Painting of El-Amarneh, Egypt Exploration Society, London.

Gohary J. (1992), Akhenaten’s Sed-Festival at Karnak, Kegan Paul International, London.

Griffith F. L. (1926), “Stela in Honour of Amenophis III and Taya from Tell el-Amarnah”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 12, pp. 1–2. https://doi.org/10.2307/3854172

Harrell J. A. (2001), “Ancient quarries near Amarna”, Egyptian Archaeology, No. 19, pp. 36–8.

Ikram S. (1989), “Domestic Shrines and the Cult of the Royal Family at el-Amarna”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 75, pp. 89–101. https://doi.org/10.1177/030751338907500108

Kemp B. J. (2012), The city of Akhenaten and Nefertiti: Amarna and its people, Thames and Hudson, London.

Knudtzon J. A. (1915), Die El-Amarna-Tafeln, mit Einleitung und Erläuterungen, Hinrichs, Leipzig. https://doi.org/10.1524/olzg.1914.17.16.248

L’Hôte N. (1840), Sur le Nil avec Champollion: Lettres, journaux et dessins inédits de Nestor L’Hôte, premier voyage en Egypte 1828–1830, Firmin Didot Freres, Libraires, Paris.

Lepsius K. R. (1849), Denkmäler aus Aegypten und Aethiopien, Bd. I–XII, Nicholaische Buchhandlung, Berlin.

Martin G. T. (1974), The Royal Tomb at El-‘Amarna I, Part I: The Objects, Egypt Exploration Society, London.

Martin G. T. (1989), The Royal Tomb at El-‘Amarna, Part II: The Reliefs, Inscriptions, and Architecture, Egypt Exploration Society, London.

Maspero G. (1889), Mémoires publiés par les membres de la Mission archéologique Française au Caire. Tome premier, Ernest Leroux, Editeur, Paris.

Murnane W. J., van Siclen III C. C. (1993), The Boundary Stelae of Akhenaten, Thames & Hudson, London and New York.

Peet T. E. (1921), “Excavations at Tell el-Amarna”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 7. pp. 169–85. https://doi.org/10.1177/030751332100700117

Peet T. E., Woolley C. L. (1923), The City of Akhenaten I, Memoir of the Egypt Exploration Society, Egypt Exploration Society, London.

Pendlebury J. D. S. (1931), “Report on the Clearance of the Royal Tomb at el-Amarna”, Annales du Service des Antiquitiés de l’Égypte, T. 31, pp. 123–25.

Pendlebury J. D. S. (1951), The City of Akhenaten. – Part III: The Central City and the Official Quarters, Egypt Exploration Society, London.

Petrie W. M. F. (1894), Tell el Amarna, Methuen & Co., London.

Redford B. D. (1987), Akhenaten. The Heretic King, Princeton University Press, Princeton – New Jersey.

Redford D. B. (1976), The Akhenaten Temple Project. – Vol. I: Initial Discoveries, Aris & Phillips Ltd., Warminster.

Redford D. B. (1999), “The Beginning of the Heresy”, Pharaohs of the Sun: Akhenaten, Nefertiti, Tutankhamen, Boston, pp. 50–9.

Reeves N. (2005), Akhenaten. Egypt’s False Prophet, Thames & Hudson, London.

Reiney A. F. (1970), El-Amarna Tablets 359–379 (Alter Orient und Altes Testament 8), Butzon & Bercker, Kevelaer.

Reiney A. F. (2015), The El-Amarna Correspondence. A New Edition of the Cuneiform Letters from the Site of El-Amarna Based on Collations of All Extant Tablets, Vol. I–II, Brill Academic Publishers, Boston.

Rose C. J. (2006), Paleopathology of the commoners at Tell Amarna, Egypt, Akhenaten’s capital city, Memorias do Instituto Oswaldo Cruz, Rio de Janeiro, Vol. 101, pp. 73–6. https://doi.org/10.1590/S0074-02762006001000013

Seton L. (1933), “Model of a Tell el-Amarnah House”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 19, pp. 1–7. https://doi.org/10.1177/030751333301900101

The Daily Graphic (1892), Issue for 23 March, pp. 13–4.

Thompson J. (1992), Sir Gardner Wilkinson and his circle, The University of Texas Press, Austin.

Weatherhead F. J. (1992), “Painted Pavements in the Great Palace at Amarna”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 78, pp. 179–94. https://doi.org/10.1177/030751339207800110

Weatherhead F. J. (2007), “The Main Chapel at the Amarna Workmen’s Village and its Wall Paintings”, Excavation Memoir, Vol. 85, London.

Weatherhead F. J. (1995), “Wall paintings from the Bridge in the Central City. Amarna Reports VI”, Egypt Exploration Society Occasional Publications, Vol. 10, London, pp. 399–410.

Wiedemann A. (1884), Ägyptische Geschichte, Friedrich Andreas Perthes, Gotha.

Wilkinson J. G. (1878), Manners and Customs of the Ancient Egyptians, Dodd, Mead and Co, New York.

Wilkinson J. G. (1835), Topography of Thebes and General view of Egypt, John Murray, Albemarle Street, London.

Winekler H. (1889), Der Thontafelfund von El Amarna, W. Spemaxx, Berlin.

Woolley C. L. (1922), Excavations at Tell el-Amarna, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 8, pp. 48–82. https://doi.org/10.1177/030751332200800107

REFERENCES

Allen J. P. (2010), “The original owner of Tutankhamun’s canopic coffins”, Millions of Jubilees. Studies of Honor of David P. Silverman. Cairo, Vol. 39, pp. 27–42.

Bezold C., Budge E. A. W. (1892), The Tell el-Amarna tablets in the British Museum with autotype facsimiles, British Museum Press, London.

Blackman A. M. (1922), “A Study of the Liturgy Celebrated in the Temple of the Aton at El-Amarna”, Recueil d’études à la mémoire égyptologiques dedie Jean-François Champollion, Paris, pp. 505–27.

Bomann A. H. (1991), The Private Chapel in Ancient Egypt: A Study of the Chapels in the Workmen’s Village at El Amarna with Special Reference to Deir el Medina and Other Sites, Kegan Paul International, New York.

Borchardt L. (1916), Excavations at Tell El Amarna, Egypt, in 1913–1914, Government Printing Office, Washington.

Carter H. (1892), “Illustation of Royal Tomb of El-Amarna”, The Daily Graphic, Issue 23, pp. 13–14.

Chevrier H. (1927), “Rapport sur les travaux de Karnak (mars–mai 1926)”, Annales du Service des Antiquitiés de l’Égypte. T. 27, pp. 119–30.

Cooney J. D., Simpson W. K. (1951), “An Architectural Fragment from Amarna”, Brooklyn Museum Bulletin, No. 12/4, pp. 1–12.

Crocker P. T. (1985), “Status Symbols in the Architecture of El-Amarna”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 71, pp. 52–65. https://doi.org/10.1177/030751338507100106

Daressy G. (1893), Notice explicative des ruines temple de Louxor, Le Claire, Imprimerie nationale, Cairo.

Daressy G. (1893), “Tombeaux et steles-limites de Hagi-Qandil”, Recueil de Travaux relatifs a la philologie et a l’archeologie egyptiennes et assyriennes. Paris, pp. 36–62.

David W. (1978), “Two Compositional Tendencies in Amarna Relief”, American Journal of Archaeology, No. 82/3, pp. 387–94. https://doi.org/10.2307/504466

Davies N. de G. (1903–1908), The Rock Tombs of El-Amarna, Vol. I–VI, Egypt Exploration Society, London.

Davies N. de G. (1908), The Rock Tombs of El-Amarna. Part V: Smaller tombs and boundary stelae, Egypt Exploration Society, London.

Davis T. M. (1907), The Tomb of Iouiya and Touiyou, A. Constable and Co, London.

Davis T. M. (1910), The Tomb of Queen Tiyi. A. Constable and Co, London.

Description... (1817), Description de l’Égypte Antiquités, Planches IV, Paris.

Frankfort H. (1927), “Preliminary Report on the Excavations at Tell el-Amarnah, 1926–1927”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 13, pp. 143–49. https://doi.org/10.2307/3853960

Frankfort H. (1929), The Mural Painting of El-Amarneh, Egypt Exploration Society, London.

Gohary J. (1992), Akhenaten’s Sed-Festival at Karnak, Kegan Paul International, London.

Griffith F. L. (1926), “Stela in Honour of Amenophis III and Taya from Tell el-Amarnah”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 12, pp. 1–2. https://doi.org/10.2307/3854172

Harrell J. A. (2001), “Ancient quarries near Amarna”, Egyptian Archaeology, No. 19, pp. 36–8.

Ikram S. (1989), “Domestic Shrines and the Cult of the Royal Family at el-Amarna”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 75, pp. 89–101. https://doi.org/10.1177/030751338907500108

Kemp B. J. (2012), The city of Akhenaten and Nefertiti: Amarna and its people, Thames and Hudson, London.

Knudtzon J. A. (1915), Die El-Amarna-Tafeln, mit Einleitung und Erläuterungen, Hinrichs, Leipzig. https://doi.org/10.1524/olzg.1914.17.16.248

L’Hôte N. (1840), Sur le Nil avec Champollion: Lettres, journaux et dessins inédits de Nestor L’Hôte, premier voyage en Egypte 1828–1830, Firmin Didot Freres, Libraires, Paris.

Lepsius K. R. (1849), Denkmäler aus Aegypten und Aethiopien, Bd. I–XII, Nicholaische Buchhandlung, Berlin.

Martin G. T. (1974), The Royal Tomb at El-‘Amarna I, Part I: The Objects, Egypt Exploration Society, London.

Martin G. T. (1989), The Royal Tomb at El-‘Amarna, Part II: The Reliefs, Inscriptions, and Architecture, Egypt Exploration Society, London.

Maspero G. (1889), Mémoires publiés par les membres de la Mission archéologique Française au Caire. Tome premier, Ernest Leroux, Editeur, Paris.

Murnane W. J., van Siclen III C. C. (1993), The Boundary Stelae of Akhenaten, Thames & Hudson, London and New York.

Peet T. E. (1921), “Excavations at Tell el-Amarna”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 7. pp. 169–85. https://doi.org/10.1177/030751332100700117

Peet T. E., Woolley C. L. (1923), The City of Akhenaten I, Memoir of the Egypt Exploration Society, Egypt Exploration Society, London.

Pendlebury J. D. S. (1931), “Report on the Clearance of the Royal Tomb at el-Amarna”, Annales du Service des Antiquitiés de l’Égypte, T. 31, pp. 123–25.

Pendlebury J. D. S. (1951), The City of Akhenaten. – Part III: The Central City and the Official Quarters, Egypt Exploration Society, London.

Petrie W. M. F. (1894), Tell el Amarna, Methuen & Co., London.

Redford B. D. (1987), Akhenaten. The Heretic King, Princeton University Press, Princeton – New Jersey.

Redford D. B. (1976), The Akhenaten Temple Project. – Vol. I: Initial Discoveries, Aris & Phillips Ltd., Warminster.

Redford D. B. (1999), “The Beginning of the Heresy”, Pharaohs of the Sun: Akhenaten, Nefertiti, Tutankhamen, Boston, pp. 50–9.

Reeves N. (2005), Akhenaten. Egypt’s False Prophet, Thames & Hudson, London.

Reiney A. F. (1970), El-Amarna Tablets 359–379 (Alter Orient und Altes Testament 8), Butzon & Bercker, Kevelaer.

Reiney A. F. (2015), The El-Amarna Correspondence. A New Edition of the Cuneiform Letters from the Site of El-Amarna Based on Collations of All Extant Tablets, Vol. I–II, Brill Academic Publishers, Boston.

Rose C. J. (2006), Paleopathology of the commoners at Tell Amarna, Egypt, Akhenaten’s capital city, Memorias do Instituto Oswaldo Cruz, Rio de Janeiro, Vol. 101, pp. 73–6. https://doi.org/10.1590/S0074-02762006001000013

Seton L. (1933), “Model of a Tell el-Amarnah House”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 19, pp. 1–7. https://doi.org/10.1177/030751333301900101

The Daily Graphic (1892), Issue for 23 March, pp. 13–4.

Thompson J. (1992), Sir Gardner Wilkinson and his circle, The University of Texas Press, Austin.

Weatherhead F. J. (1992), “Painted Pavements in the Great Palace at Amarna”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 78, pp. 179–94. https://doi.org/10.1177/030751339207800110

Weatherhead F. J. (2007), “The Main Chapel at the Amarna Workmen’s Village and its Wall Paintings”, Excavation Memoir, Vol. 85, London.

Weatherhead F. J. (1995), “Wall paintings from the Bridge in the Central City. Amarna Reports VI”, Egypt Exploration Society Occasional Publications, Vol. 10, London, pp. 399–410.

Wiedemann A. (1884), Ägyptische Geschichte, Friedrich Andreas Perthes, Gotha.

Wilkinson J. G. (1878), Manners and Customs of the Ancient Egyptians, Dodd, Mead and Co, New York.

Wilkinson J. G. (1835), Topography of Thebes and General view of Egypt, John Murray, Albemarle Street, London.

Winekler H. (1889), Der Thontafelfund von El Amarna, W. Spemaxx, Berlin.

Woolley C. L. (1922), Excavations at Tell el-Amarna, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 8, pp. 48–82. https://doi.org/10.1177/030751332200800107

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають