РЕЛІГІЙНА ЛЕКСИКА ГАГАУЗЬКОЇ МОВИ НА МАТЕРІАЛІ МОЛИТОВНИКА М. ЧАКИРА “KISA DUA KITABI”

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. П. Юзвяк

Анотація

Дослідження та вивчення релігійних і сакральних текстів немусульманських тюркомовних народів України і надалі залишається актуальною лінгвістичною проблематикою тюркології, оскільки порівняно з іншими слов’янськими чи романо-германськими мовами релігійна лексика тюркських мов не є достатньо вивченою.
Гагаузи – балканські тюркомовні православні християни, які починають фігурувати в історичній літературі після середини XVIII століття, перебуваючи в складі Османської імперії на Східних Балканах. Роль етнічного розмежування тюрків північно-східної частини Балкан від турецького населення Балкан у часи Османської імперії відіграло те, що гагаузи належали до православних християн. Саме християнство, поряд з іншими факторами, сприяло збереженню та зміцненню етнічної самостійності гагаузів, формуванню їхньої самобутньої культури, етнічної самосвідомості.
Зокрема, релігійна термінологія гагаузької мови хоч і частково досліджена, проте і надалі залишається цікавою та актуальною. Так, для науковців залишаються до кінця не вивченими питання походження арабсько-перських запозичень у релігійній системі гагаузької мови, шляхів запозичення цих релігійних термінів, їхнього осмислення з погляду релігійної ідентичності гагаузів.
У цій статті ми провели аналіз та дослідження релігійної лексики гагаузької мови на матеріалі одного з молитовників.
У статті розглянуто релігійну термінологію та наведено тематичну класифікацію релігійних термінів гагаузької мови на матеріалі молитовника М. Чакира “Kısa dua kitabı”. Із синонімічних пар, які ми зафіксували в певних тематичних групах, випливає те, що склад і структурно-семантичні особливості релігійної термінології гагаузької мови віддзеркалюють духовну культуру гагаузького народу, мовну особистість та шляхи формування релігійної лексики.
Також у статті зазначено внесок просвітителя М. Чакира у розвиток та переклад християнської літератури гагаузькою мовою.

Як цитувати

Юзвяк, І. П. (2017). РЕЛІГІЙНА ЛЕКСИКА ГАГАУЗЬКОЇ МОВИ НА МАТЕРІАЛІ МОЛИТОВНИКА М. ЧАКИРА “KISA DUA KITABI”. Сходознавство, (80), 135-150. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.80.135
Переглядів статті: 36 | Завантажень PDF: 18

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

гагаузька мова, класифікація, молитовник, релігійна лексика, релігійний текст

Посилання

Булавина С. В. Русские устойчивые словосочетания, содержащие церковно-религиозную лексику: автореф. дис. д-ра филол. наук. Москва, 2010.

Булгар С. Письменная литература и развитие национального самосознания гагаузов Юго-Восточной Европы в конце ХIХ – нач. ХХ вв. Режим доступу: https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/p.99-111%20Pis%27menna. 20razvitiye%20natsional%27nogo%20samosoznaniya%20gagauzov%20Yugo-Vostochnoy%20Yevropy%20v%20kontse%20XIX%20%E2%80%93%20nach.%20XX%20vv..pdf

Озакдаг Н. Графические и орфографические изменения в гагаузском языке (на основе книги М. Чакира “Kısa dua kitabı”) // Российская тюркология, № 2 (7), 2012.

Пуряєва Н. Українська церковно-обрядова термінологія: декларуючи проблему // Сучасна українська богословська термінологія: від історичних традицій до нових концепцій. Львів, 1998.

Тимофеев К. А. Религиозная лексика русского языка как выражение христианского мировоззрения: учебное пособие. Новосибирск, 2001.

Четырина А. М. К вопросу о разграничении церковной и религиозной лексики в толковых словарях русского языка // Актуальные вопросы изучения духовной культуры. Ярославль, 2010.

Якимов П. А. Религиозная лексика – церковная лексика – библейская лексика: к вопросу о соотношении понятий // Вестник Оренбургского государственного университета. № 9 (158). 2013.

Kısa dua kitabı Gagauzca. Salonikidä, 2001-ci yılda.

REFERENCES

Bulavina S. V. (2010), Russkye ustojchyvye slovosochetanyia, so-derzhaschye tserkovno-relyhyoznuiu leksyku: avtoref. dys. d-ra fylol. nauk. [Russian stable phrases containing the church-religious vocabulary]. Moscow.

Bulhar S. Pys’mennaia lyteratura y razvytye natsyonal’noho samosoznanyia gagauzov Yuho-Vostochnoj Evropy v kontse XIX – nach. XX vv. [Written literature and the development of national self-awareness of the Gagauz of South-Eastern Europe between the end of 19th and the beginning of 20th century]. Rezhym dostupu: https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/p.99-111%20Pis%27menna. literatura%20i%20razvitiie%20natsional%27nogo%20samosoznaniia%20gagauzov%20YugoVostochnoy%20Yevropy%20v%20kontse%20KhIKh%20%E2%80%93%20nach.%20KhKh%20vv.pdf

Ozakdah N. (2012), Grafycheskye i orfohrafycheskye izmenenyia v gagauzskom yazyke (na osnove knigi M. Chakyra “Kısa dua kitabı”, Rossyiskaia tiurkologia, No 2 (7), s. 33.

Puriaieva N. (1998), Ukrains’ka tserkovno-obriadova terminolohiia: deklaruiuchy problemu [Ukrainian Church-Ceremonial terminology: declaring the problem], Suchasna ukrains’ka bohoslovs’ka terminolohiia: vid istorychnykh tradytsij do novykh kontseptsij. L’viv.

Tymofeev K. A. (2001), Relyhyoznaia leksyka russkoho iazyka kak vyrazhenye khrystyanskoho myrovozzrenyia [The religious vocabulary of the Russian language as an expression of the Christian worldview: a manual] uchebnoe posobye. Novosybyrsk.

Chetyryna A. M. (2010), K voprosu o razghranychenyy tserkovnoj y relyhyoznoj leksyky v tolkovykh slovariakh russkoho iazyka [On the question of the delimitation of church and religious vocabulary in intelligent dictionaries of the Russian language], Aktual’nye voprosy yzuchenyia dukhovnoj kul’tury. Yaroslavl’.

Yakymov P. A. (2013), Relyhyoznaia leksyka – tserkovnaia leksyka – byblejskaia leksyka: k voprosu o sootnoshenyy poniatyj [Religious vocabulary-Church vocabulary-biblical vocabulary: to the question of the correlation of concepts], Vestnyk Orenburskoho hosudarstvennoho unyversyteta N 9 (158).

Kısa dua kitabı Gagauztsa. Salonikidä, 2001-tsi yılda.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають