НЕОПУБЛІКОВАНА СТАТТЯ С. В. ДОНІЧА “ЖЕРТОВНИК ІСІДИ. ІНВ. 51843 ОДЕСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ” (РА НФ ОАМ № 59405)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
В цій роботі вводиться в науковий обіг неопублікована стаття “Жертовник Ісіди. Інв. 51843 Одеського історичного музею” українського єгиптолога радянського періоду Сергія Володимировича Доніча (1900–1958). Протягом 1920-х – 1930-х рр. цей сходознавець працював у відділі Стародавнього Єгипту Одеського державного історико-археологічного музею. Рукопис його статті зберігається в архіві Наукового фонду Одеського археологічного музею НАН України у двох версіях – рукописній (№ 59405) та машинописній (№ 59404). В основу публікації покладено рукописну версію, як більш повну. Робота С. В. Доніча мала вийти в першому томі “Записок Державного історичного музею в Одесі” в 1941 р., але так і не побачила світ. У 1945 р. вченого було репресовано, що унеможливило його подальшу наукову роботу. Отже, його стаття мала стати першою публікацією жертовної плити, яка була придбана музеєм у 1938 р. Нині вона має інв. № 52971 і зберігається в експозиції музею. С. В. Доніч зробив перший переклад її тексту, а також провів перший просопографічний аналіз цього пам’ятника. На його думку, жертовник належав цариці на ім’я Ісіда, яка була матір’ю Тутмоса ІІІ – царя XVIІI династії Нового царства. Консультативну допомогу в підготовці статті Донічу надав академік Василь Васильович Струве (1889–1965), авторитетний фахівець з історії Стародавнього Сходу, який на той час очолював Інститут мови та мислення в Ленінграді.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ісіда, жертовник, неопублікований рукопис, Одеський археологічний музей, Сергій Доніч
Аленич А. А., Донич С. В. Майские Аквариды в 1921 г. // Мироведение. Известия русского общества любителей мироведения. Москва – Петроград, 1923. Т. XII, апрель, № 1 (44).
Баласогло В. Б., Доніч С. В. Спостереження сонячних плям на геліографі Одеської обсерваторії // Труди Одеського Державного Університету. Збірник астрономічної Обсерваторії. Т. ІІ. Одеса, 1937.
Берлев О. Д., Ходжаш С. И. (ред.). Древнеегипетские памятники в музеях СССР. Каталог выставки. Москва, 1991.
Большаков А. О. Василий Васильевич Струве (1889–1965) // Портреты историков. Время и судьбы / Отв. ред. Г. Н. Севостьянов, Л. П. Маринович, Л. Т. Мильская. Т. 2: Всеобщая история. Москва – Иерусалим, 2000.
Дзис-Райко Г. А. (ред.). Одесский археологический музей АН УССР. Альбом. Киев, 1983.
Доконт Н. Г. Древнеегипетские памятники в Одесском государственном археологическом музее // Вестник древней истории. 1965. № 2.
Доконт Н. Г., Берлев О. Д. Каталог памятников Древнего Египта Одесского археологического Музея АН УССР. Одесса, 1983. – Рукопис РА НФ ОАМ.
Доніч С. В. Додатки до опису мусульманських пам’ятників М. Спафариса, що в XXXII томі “Записок Одесского Общества Истории и Древностей” // Вісник Одеської комісії краєзнавства. Секція археологічна. 1930. № 4–5.
Доніч С. В. Три єгипетські конуси Одеського Державного Історично-Археологічного Музею // Вісник Одеської комісії краєзнавства. Секція археологічна. 1930а. № 4–5.
Донич С. В. О звуковом потенциале двух египетских графем // Советское востоковедение. 1958. № 6.
Петровский Н. С. Египетский язык. Введение в иероглифику, лексику и очерк грамматики среднеегипетского языка. Ленинград, 1958.
Постовская Н. М. Изучение древней истории Ближнего Востока в Советском Союзе (1917–1959 гг.). Москва, 1961.
Смирнов В. Реквием XX века. В пяти частях. Ч. II. Одесса, 2003.
Смирнов В. Реквием XX века. В пяти частях. Ч. II. 2-е изд., испр. и доп. Одесса, 2013.
Тарасенко М. О. У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України. Київ, 2019.
Тарасенко Н. А. Погребальный инвентарь египетской жрицы Неситауджатахет // Вестник древней истории. 2019а. № 3.
Урсу Д. З історії сходознавства на Півдні України // Східний світ. 1994. № 1–2.
Урсу Д. П., Левченко В. В. Доніч Сергій Володимирович, 1900–1958 // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Т. І (початок ХІХ – середина ХХ ст.). Одеса, 2009.
Albright W. F. Notes on Egypto-Semitic Etymology // The American Journal of Semitic Languages and Literatures. 1918. Vol. 34, no. 2. https://doi.org/10.1086/369848
Albright W. F. Notes on Egypto-Semitic Etymology, II // The American Journal of Semitic Languages and Literatures. 1918a. Vol. 34, no. 4. https://doi.org/10.1086/369866
Albright W. F. Notes on Egypto-Semitic Etymology, III // Journal of the American Oriental Society. 1927. Vol. 47. https://doi.org/10.2307/593260
Allen J. P. Middle Egyptian. An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs. 2nd Edition. Cambridge, 2010. https://doi.org/10.1017/CBO9780511845055
Allen J. P. Ancient Egyptian Phonology. Cambridge, 2020. https://doi.org/10.1017/9781108751827
Berlev O., Hodjash S. Catalogue of the Monuments of Ancient Egypt. From the Museums of the Russian Federation, Ukraine, Bielorussia, Caucasus, Middle Asia and the Baltic States / Orbis Biblicus et Orientalis. Vol. 17. Freiburg – Göttingen, 1998.
Biston-Moulin S. À propos de la table d’offrandes de Thoutmosis III Caire JE 88803 // Cahiers de Karnak. 2010. T. 13.
Bolshakov A. O. The Offering Stone of Thuthmose III in the Hermitage // Сообщения Государственного Эрмитажа. Т. LXX. Санкт-Петербург, 2013.
Budge E. A. W. Egyptian Magic. London, 1897.
Darby W. J., Ghalioungui P., Grivetti L. Food: the Gift of Osiris. Vol. 2. London – New York – San Francisco, 1977.
Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt. London, 2004.
Donič S. The Sarcophagus of Ptahthru, № 3 of the History and Archaeology Museum of Odessa // Доклады академии наук СССР. Сер. В. 1929. № 8.
Donitch S. Funeral cones of the Odessa Archeological Museum // Сборник египтологического кружка при Ленинградском Государственном Университете. 1930. № 5.
Ember A. Egypto-Semitic Studies. Leipzig, 1930.
Erman A. Aegypten und aegyptisches Leben im Altertum. Bd. II. Tübingen, 1887.
Feucht E. Vom Nil zum Neckar. Kunstschätze Ägyptens aus pharaonischer und koptischer Zeit an der Universität Heidelberg. Berlin – Heidelberg – New York, 1986. https://doi.org/10.1007/978-3-642-93325-7
Gardiner A. Egyptian Grammar. Being an Introduction to the Study of Hieroglyphs. 3rd ed. Oxford, 1957.
Habachi L. Tavole d’Offerta, are e Bacili da Libagione N. 22001–22067 / Catalogo del Museo Egizio di Torino. Serie Seconda – Collezioni. Vol. II. Torino, 1977.
Hannig R. Die Sprache der Pharaonen. Großes Handwörterbuch Ägyptische-Deutsch. Mainz am Rhein, 1995.
Hölzl R. Ägyptische Opfertafeln und Kultbecken. Eine Form- und Funktionsanalyse für das Alte, Mittlere und Neue Reich / Hilldesheimer Ägyptologische Beiträge. Bd. 45. Hildesheim, 2002.
Kamal A. Tables d’offrandes / Catalogue Général des Antiquités Égyptiennes du Musée du Caire. Nos. 23001–23256. T. 1–2. Le Caire, 1906–1909.
Kayser H. Die Opfertafel des Minpriesters Dedhor in Heidelberg // Festschrift Für Siegfried Schott zu seinem 70. Geburtstag am 20. August 1967 / Hrsg, von W. Helck. Wiesbaden, 1968.
Lacau P. Suppressions et modifications de signes dans les textes funéraires // Zeitschrift für ägyptische Sprache und Altertumskunde. 1914. Bd. 51. https://doi.org/10.1524/zaes.1914.51.12.1
Legrain G. A. Statues et statuettes de rois et de particuliers / Catalogue Général des Antiquités Égyptiennes du Musée du Caire. Nos. 42001–42138. T. I. Le Caire, 1906.
LGG – Lexikon der ägyptischen Götter und Götterbezeichnungen / Hrsg. von Christian Leitz; berabeiten von D. Budde … [et al.]. Bd. I−VIII / Orientalia Lovaniensia Analecta. T. 111–116, 129. Leuven – Paris – Dudley, 2002–2003.
Sethe K. Die Vokalisation des Ägyptischen. Leipzig, 1925.
von Bissing W. Lesefrüchte // Recueil de travaux relatifs à la philologie et à l’archéologie égyptiennes et assyriennes. 1908. T. XXX.
von Deines H., Grapow H. Wörterbuch der ägyptischen Drogennamen. Berlin, 1959.
Wb. – Erman A., Grapow H. (Hrsg.). Wörterbuch der ägyptischen Sprache. Bd. I–V. Berlin, 1955.
REFERENCES
Alenich A. A. and Donich S. V. (1923), “Mayskiye Akvaridy v 1921 g.”, Mirovedeniye. Izvestiya russkogo obshchestva lyubiteley mirovedeniya, T. XII, April, no. 1 (44), pp. 44–6. (In Russian).
Balasohlo V. B. and Donich S. V. (1937), “Sposterezhennya sonyachnykh plyam na heliohrafi Odes’koyi observatoriyi”, Trudy Odes’koho Derzhavnoho Universytetu. Zbirnyk astronomichnoyi Observatoriyi, T. II, Odesa, pp. 63–8. (In Ukrainian).
Berlev O. D. and Hodjash S. I. (eds) (1991), Drevneyegipetskiye pamyatniki v muzeyakh SSSR. Katalog vystavki, VRIB “Soyuzreklamkul’tura”, Moscow. (In Russian).
Bolshakov A. O. (2000), “Vasiliy Vasilievich Struve (1889–1965)”, in G. N. Sevost’yanov, L. P. Marinovich and L. T. Mil’skaya (eds), Portrety istorikov. Vremya i sud’by. T. 2: Vseobshchaya istoriya, Universitetskaya kniga and Gesharim, Moscow and Ierusalim. (In Russian).
Dokont N. G. (1965), “Drevneyegipetskiye pamyatniki v Odesskom gosudarstvennom arkheologicheskom muzeye”, Journal of Ancient History, No. 2. (In Russian).
Dokont N. G. and Berlev O. D. (1983), Katalog pamyatnikov Drevnego Egipta Odesskogo arkheologicheskogo Muzeya AN USSR, Odessa. – Manuscript of the MA SF OAM. (In Russian).
Dzis-Rayko G. A. (ed.) (1983), Odesskiy arkheologicheskiy muzey AN USSR. Al’bom, Naukova Dumka, Kyiv. (In Russian).
Donich S. V. (1930), “Dodatky do opysu musul’mans’kykh pam’yatnykiv M. Spafarysa, shcho v XXXII tomi ‘Zapisok Odesskogo Obshchestva Istorii y Drevnostey’ ”, Visnyk Odes’koyi komisiyi krayeznavstva, Sektsiya arkheolohichna, Nos. 4–5, pp. 60–1. (In Ukrainian).
Donich S. V. (1930a), “Try ehypets’ki konusy Odes’koho Derzhavnoho Istorychno-Arkheolohichnoho Muzeyu”, Visnyk Odes’koyi komisiyi krayeznavstva, Sektsiya arkheolohichna, Nos. 4–5, pp. 59, 62–3. (In Ukrainian).
Donič S. V. (1958), “O zvukovom potentsiale dvukh egipetskikh grafem”, Sovetskoye vostokovedeniye, No. 6, pp. 85–8. (In Russian).
Petrovskiy N. S. (1958), Egipetskiy yazyk. Vvedeniye v iyeroglifiku, leksiku i ocherk grammatiki sredneyegipetskogo yazyka, Izdatel’stvo Leningradskogo universiteta Leningrad. (In Russian).
Postovskaya N. M. (1961), Izucheniye drevney istorii Blizhnego Vostoka v Sovetskom Soyuze (1917–1959 gg.), Izdatel’stvo Akademii nauk SSSR, Moscow. (In Russian).
Smirnov V. (2003), Rekviyem XX veka. V pyati chastyakh. Part II, Astroprint, Odessa.
Smirnov V. (2013), Rekviyem XX veka. V pyati chastyakh. Part. II. 2nd Ed., Astroprint, Odessa.
Tarasenko M. O. (2019), U poshukakh starozhytnostey z daru khedyva. Davn’oyehypets’ki pam’yatnyky XXI dynastiyi v muzeyakh Ukrayiny, Instytut skhodoznavstva im. A. Yu. Kryms’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Tarasenko N. A. (2019a), “Pogrebal’nyy inventar’ egipetskoy zhritsy Nesitaudzhatakhet”, Journal of Ancient History, No. 3, pp. 730–53. (In Russian).
Ursu D. (1994), “Z istoriyi skhodoznavstva na Pivdni Ukrayiny”, Shìdnij svìt, Nos. 1–2, pp. 135–50. (In Ukrainian).
Ursu D. P. and Levchenko V. V. (2009), “Donich Serhiy Volodymyrovych, 1900–1958”, Odes’ki istoryky. Entsyklopedychne vydannya, T. I (pochatok XIX – seredyna XX st.), Drukars’kyy dim, Odesa. (In Ukrainian).
Albright W. F. (1918), “Notes on Egypto-Semitic Etymology”, The American Journal of Semitic Languages and Literatures, Vol. 34, no. 2, pp. 81–98. https://doi.org/10.1086/369848
Albright W. F. (1918a), “Notes on Egypto-Semitic Etymology, II”, The American Journal of Semitic Languages and Literatures, Vol. 34, no. 4, pp. 215–55. https://doi.org/10.1086/369866
Albright W. F. (1927), “Notes on Egypto-Semitic Etymology, III”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 47, pp. 198–237. https://doi.org/10.2307/593260
Allen J. P. (2010), Middle Egyptian. An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs, 2nd Ed., Cambridge University Press, Cambridge. https://doi.org/10.1017/CBO9780511845055
Allen J. P. (2020), Ancient Egyptian Phonology, Cambridge University Press, Cambridge. https://doi.org/10.1017/9781108751827
Berlev O. and Hodjash S. (1998), Catalogue of the Monuments of Ancient Egypt from the Museums of the Russian Federation, Ukraine, Bielorussia, Caucasus, Middle Asia and the Baltic States, Orbis Biblicus et Orientalis, Vol. 17, University Press Fribourg and Vandenhoeck & Ruprecht Göttingen, Freiburg and Göttingen.
Biston-Moulin S. (2010), “À propos de la table d’offrandes de Thoutmosis III Caire JE 88803”, Cahiers de Karnak, T. 13, pp. 25–43.
Bolshakov A. O. (2013), “The Offering Stone of Thuthmose III in the Hermitage”, Reports of the State Hermitage Museum, Т. LXX, pp. 31–4.
Budge E. A. W. (1897), Egyptian Magic, Kegan Paul, London.
Darby W. J., Ghalioungui P. and Grivetti L. (1977), Food: the Gift of Osiris, Vol. 2, Academic Press, London, New York and San Francisco.
Dodson A. and Hilton D. (2004), The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames & Hudson, London.
Donič S. (1929), “The Sarcophagus of Ptahthru, № 3 of the History and Archaeology Museum of Odessa”, Doklady akademii nauk SSSR, Ser. V, No. 8, pp. 149–51.
Donitсh S. (1930), “Funeral cones of the Odessa Archeological Museum”, Sbornik egiptologicheskogo kruzhka pri Leningradskom Gosudarstvennom Universitete, No. 5, pp. 28–9.
Ember A. (1930), Egypto-Semitic Studies, Verlag Asia Major, Leipzig.
Erman A. (1887), Aegypten und aegyptisches Leben im Altertum, Bd. II, Verlag der H. Lauppschen Buchhandlung, Tübingen.
Feucht E. (1986), Vom Nil zum Neckar. Kunstschätze Ägyptens aus pharaonischer und koptischer Zeit an der Universität Heidelberg, Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg and New York. https://doi.org/10.1007/978-3-642-93325-7
Gardiner A. (1957), Egyptian Grammar. Being an Introduction to the Study of Hieroglyphs, 3rd ed., Griffith Institute & Ashmolean Museum, Oxford.
Habachi L. (1977), Tavole d’Offerta, are e Bacili da Libagione N. 22001–22067, Catalogo del Museo Egizio di Torino, Serie Seconda – Collezioni, Vol. II, Edizioni d’Arte Fratelli Pozzo, Torino.
Hannig R. (1995), Die Sprache der Pharaonen. Großes Handwörterbuch Ägyptische-Deutsch, Verlag Philipp von Zabern, Mainz am Rhein.
Hölzl R. (2002), Ägyptische Opfertafeln und Kultbecken. Eine Form- und Funktionsanalyse für das Alte, Mittlere und Neue Reich, Hilldesheimer Ägyptologische Beiträge, 45, Gerstenberg Verlag Hildesheim.
Kamal A. (1906–1909), Tables d’offrandes, Catalogue Général des Antiquités Égyptiennes du Musée du Caire. Nos. 23001–23256, T. 1–2, Imprimerie de l’Institut Français d’Archéologie Orientale, Le Caire.
Kayser H. (1968), “Die Opfertafel des Minpriesters Dedhor in Heidelberg”, in W. Helck (ed.), Festschrift Für Siegfried Schott zu seinem 70. Geburtstag am 20. August 1967, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 73–9.
Lacau P. (1914), “Suppressions et modifications de signes dans les textes funéraires”, Zeitschrift für ägyptische Sprache und Altertumskunde, Bd. 51, pp. 1–64. https://doi.org/10.1524/zaes.1914.51.12.1
Legrain G. A. (1906), Statues et statuettes de rois et de particuliers. Catalogue Général des Antiquités Égyptiennes du Musée du Caire. Nos. 42001–42138, T. I, Impr. de l’Institut Français d’Archéologie Orientale, Le Caire.
LGG – Leitz Chr. (ed.) (2002–2003), Lexikon der ägyptischen Götter und Götterbezeichnungen; berabeiten von D. Budde … [et al.], Bd. I−VIII, (Orientalia Lovaniensia Analecta, 111–116, 129), Uitgeverij Peeters, Departement Oosterse Studies, Leuven – Paris – Dudley, MA.
Sethe K. (1925), Die Vokalisation des Ägyptischen, Verlag der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft, Leipzig.
von Bissing W. (1908), “Lesefrüchte”, Recueil de travaux relatifs à la philologie et à l’archéologie égyptiennes et assyriennes, T. XXX, pp. 117–81.
von Deines H. and Grapow H. (1959), Wörterbuch der ägyptischen Drogennamen, Grundriss der Madizin der alten Ägypter, Bd. VI, Akademie Verlag, Berlin.
Wb. – Erman A. and Grapow H (eds) (1955), Wörterbuch der ägyptischen Sprache, Bd. I–V, Akademie-Verlag, Berlin.