Листи Івана Світа до Омеляна Пріцака (1963–1978): сходознавчий аспект

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Р. А. Лах

Анотація

Стаття ілюструє історію формування взаємної комунікації Омеляна Пріцака та Івана Світа. У роботі загалом представлено одинадцять листів та один додаток на дві сторінки, які хронологічно охоплюють п’ятнадцять років. Листи є значною науковою знахідкою, саме тому ми вважаємо, що їх варто опублікувати. Зі змісту листів ми можемо дізнатися, що О. Пріцак значною мірою допомагав із пошуками матеріалів для робіт І. Світа. Наприклад, це інформація про Т. Шевченка турецькою чи арабською мовою, роз’яснення географічних назв деяких близькосхідних регіонів, пошук книги Фуджівари-но Тейки “Сто поетів – сто пісень”. О. Пріцак доволі часто консультував І. Світа у сходознавчому аспекті, адже І. Світ не був типовим знавцем цієї галузі. Однак науковець часто висвітлював сходознавчі теми у своїх журналістських розвідках. О. Пріцак допоміг у виданні книги І. Світа “Українсько-японські взаємини 1903–1945: Історичний огляд і спостереження”. Своєю чергою завдяки І. Світові орієнталіст дізнався про історію українського сходознавства в міжвоєнному Китаї, а також отримав рідкісні видання преси та відомості щодо багатьох науковців із Далекого Сходу. Саме це дало змогу Омелянові Пріцаку згодом написати невелику розвідку під назвою “Орієнталістика” в Загальній українській енциклопедії. Завдяки сприянню О. Пріцака І. Світа було залучено до співпраці у виданні багатьох українських енциклопедій. Чи не найціннішою інформацією в листі є згадки про видання японською та китайською мовами про Україну. Також листи наштовхують на думку, що видань про Україну в Китаї було декілька, які потрібно лише віднайти.

Як цитувати

Лах, Р. А. (2023). Листи Івана Світа до Омеляна Пріцака (1963–1978): сходознавчий аспект. Сходознавство, (92), 197–224. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2023.92.197
Переглядів статті: 51 | Завантажень PDF: 23

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Іван Світ, Омелян Пріцак, листи, сходознавство, українська діаспора в Китаї, Харбін

Посилання

ДЖЕРЕЛА

ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. 252, оп. 1, спр. 288 (архів УЗЕ).

Наукова бібліотека НаУКМА, ф. 10, оп. 1, спр. 776 (Листи Івана Світа до Омеляна Пріцака), 1963–1978.

ЛІТЕРАТУРА

Голубнича Л., Світ І. Китай // Енциклопедія українознавства. Т. 3. Львів, 1994.

Дашкевич Я. Омелян Пріцак: життя і творчість – творчість і життя // Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури. Львів, 2015.

Жуковський А. Японія // Енциклопедія українознавства. Т. 10. Львів, 2000.

Маньджурський вістник // Енциклопедія українознавства. Т. 4. Львів, 1994.

Мицик Ю., Тарасенко І. Листи Юрія Шевельова до Омеляна Пріцака // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. № 23. Острог, 2015.

Окабе Й. Історія японсько-українських відносин 1915–1937 рр. Львів, 2021.

Портнов А. Омелян Пріцак – історик модерної України // Ук-раїна модерна. Стандарти науки і академічне середовище. Ч. 12 (1). Київ – Львів, 2007.

Пріцак О. Орієнталістика // Енциклопедія українознавства. Т. 5. Львів, 1996.

Рубель В. Транскрибування японських слів засобами ук-раїнської мови: проблеми і пропозиції // Східний світ. 2009. № 4.

Сидорчук Т. Листи Наталії Полонської-Василенко до Омеляна Пріцака як джерело про видання праць Миколи Василенка в “Гарвардській серії українських студій” (1970–1971) // Український археографічний щорічник. Вип. 19/20. 2016.

Фелонюк А. Два листи Омеляна Пріцака до о. Романа Лука-ня від 1941 р. // Український археографічний щорічник. Вип. 13/14. 2009.

Фелонюк А. Тіні предків: родовід Омеляна Пріцака // Омелян Пріцак: Життєпис. Спадщина. Наукові інтереси. До 100-річ-чя від дня народження: зб. наук. праць. Київ, 2021.

Хоменко О. Далекосхідна одіссея Івана Світа. Київ, 2021.

Чорномаз В. Зелений Клин (Український Далекий Схід). Владивосток, 2011.

Чорномаз В. Українці в Китаї (перша половина ХХ ст.). Енциклопедичний довідник. Одеса, 2021.

Holubnycha L., Potichnyi Р., Svit I. Ukrainians in China // Encyclopedia of Ukraine. Vol. I. Toronto – Buffalo – London, 1985.

Kubijovyc V., Svit I. Far East // Encyclopedia of Ukraine. Vol. I. Toronto – Buffalo – London, 1985.

Sysyn F. Omeljan Pritsak and the Establishment of Ukrainian Studies at Harvard: The Vision and the Actuality // Ab Imperio. No. 1. 2020. https://doi.org/10.1353/imp.2020.0008

REFERENCES

Holubnycha L. and Svit I. (1994), “Kytay”, in Entsyklopediya Ukrayinoznavstva, T. 3. L’viv, pp. 805–1200. (In Ukrainian).

Dashkevych Ya. (2015), “Omelyan Pritsak: zhyttya i tvorchist’ – tvorchist’ i zhyttya. Postati: narysy pro diyachiv istoriyi, polityky, kul’tury, Literaturna ahentsiya “Piramida”, Lviv, pp. 846–51. (In Uk-rainian).

Zhukovs’kyy A. (2000), “Yaponiya”, in Entsyklopediya Ukrayinoznavstva, T. 10, L’viv, pp. 3605–4015. (In Ukrainian).

“Mandzhurs’kyy visnyk” (1994), in: Entsyklopediya Ukrayino-znavstva, T. 4, Lviv, pp. 805–1200. (In Ukrainian).

Mytsyk Yu. and Tarasenko I. (2015), “Lysty Yuriya Shevel’ova do Omelyana Pritsaka”, Naukovi zapysky Natsional’noho universytetu “Ostroz’ka akademiya”, No. 23, pp. 251–60. (In Ukrainian).

Okabe Y. (2021), Istoriya yapons’ko-ukrayins’kykh vidnosyn 1915–1937 rr., Vydavnytstvo L’vivs’koyi politekhniky, Lviv. (In Uk-rainian).

Portnov A. (2007), “Omelyan Pritsak – istoryk modernoyi Ukrayiny”, Ukrayina moderna. Standarty nauky i akademichne seredovy-shche, Part 12 (1), Kyiv and Lviv, pp. 137–48. (In Ukrainian).

Pritsak O. (1996), “Oriyentalistyka”, in: Entsyklopediya ukrayinoznavstva, T. 5. L’viv, pp. 1600–2000. (In Ukrainian).

Rubel’ V. (2009), “Transkrybuvannya yapons’kykh sliv zasobamy ukrayins’koyi movy: problemy i propozytsiyi”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 151–6. (In Ukrainian).

Sydorchuk T. (2016), “Lysty Nataliyi Polons’koyi-Vasylenko do Omelyana Pritsaka yak dzherelo pro vydannya prats’ Mykoly Vasylenka v “Harvards’kiy seriyi ukrayins’kykh studiy” (1970–1971)”, Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy shchorichnyk, Vyp. 19/20, pp. 60–74. (In Ukrainian).

Felonyuk A. (2009), “Dva lysty Omelyana Pritsaka do o. Romana Lukanya vid 1941 r.”, Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy shchorichnyk, Vyp. 13/14, pp. 688–694. (In Ukrainian).

Felonyuk A. (2021), “Tini predkiv: rodovid Omelyana Pritsaka”, in Omelyan Pritsak: Zhyttyepys. Spadshchyna. Naukovi interesy. Do 100-richchya vid dnya narodzhennya: zb. nauk. prats’, Kyiv, pp. 26–53. (In Ukrainian).

Khomenko O. (2021), Dalekoskhidna odisseya Ivana Svita, LAURUS, Kyiv. (In Ukrainian).

Chornomaz V. (2021), Ukrayintsi v Kytayi (persha polovyna XX st.). Entsyklopedychnyy dovidnyk, Vydavnychyy dim “Hel’vetyka”, Odesa. (In Ukrainian).

Chornomaz V. (2011), Zelenyy Klyn (Ukrayins’kyy Dalekyy Skhid), Vydavnytstvo Dalekoskhidnoho federal’noho universytetu, Vladyvostok. (In Ukrainian).

Holubnycha L., Potichnyi Р. and Svit I. (1985), “Ukrainians in China”, in Encyclopedia of Ukraine, Vol. I, Toronto, Buffalo and London, pp. 452–4.

Kubijovyc V. asnd Svit I. (1985), “Far East”, in Encyclopedia of Ukraine, Vol. I, Toronto, Buffalo and London, pp. 855–60.

Sysyn F. (2020) “Omeljan Pritsak and the Establishment of Ukrainian Studies at Harvard: The Vision and the Actuality”, Ab Imperio, No. 1, pp. 277–300. https://doi.org/10.1353/imp.2020.0008