ІЗРАЇЛЬ ПІСЛЯ ВИБОРІВ 1988 РОКУ: ЮДАЇЗМ, ЄВРЕЙСЬКА ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ЗАКОНОДАВСТВО
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У цій статті розглядаються зміни на політичній карті Держави Ізраїль, що сталися після виборів до Кнесету 1988 року. Релігійні партії, що є невід’ємними учасниками виборчого процесу, незважаючи на їхню малочисельність, продовжують мати величезний вплив у контексті релігійно-політичного протиборства в Державі Ізраїлі. Єврейські партії, звісно ж, є учасниками демократичного політичного процесу та мають вплив на загальні політичні платформи та стратегії. Їхня регулярна участь у виборах та доступ до державних ресурсів працювали на пом’якшення спочатку жорсткої партійної позиції, щодо нерелігійних опонентів. Не без допомоги саме релігійних представників у Кнесеті були можливими всі урядові коаліції. Єврейська етнічна демократія була тим ключовим компонентом, який допоміг налагодити співпрацю зі світським та релігійним політичним лоббі. Унаслідок інтеграції релігійних політичних партій до ізраїльської пропорційної виборчої системи та подальше укріплення їх позицій на 12 виборах до Кнесету відігравало ключову роль у формуванні правлячих коаліцій з більш чисельними світськими партіями. Події 1988 року в Ізраїлі показують, що всі можливі форми релігійного втручання покращили підтримку світських партій – представників правого блоку – та релігійних партій Ізраїлю загалом.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
єврейська держава та право, ізраїльські політичні партії, вибори 1988 року, Держава Ізраїль, Кнесет, Лікуд, релігійні партії, юдаїзм
Акцин Б. Роль партий в израильском демократическом обществе: Социальная структура Израиля. Иерусалим, 2007.
Нойбергер Б. Политические партии в Израиле: Власть и политика в Государстве Израиль. Ч. 7–9. Тель-Авив, 1998.
Ханин В. Партийно-политические структуры и электоральный процесс в Израиле в начале ХХІ века. Москва, 2014.
Arianan A., Arian A. The Second Republic: Politics in Israel. New Jersey, 1997.
Aronoff M. J. Power and ritual in the Israel labor party: A study in political anthropology. New York, 1993.
Elman M. F. Does democracy tame the radicals? Lessons from Israel’s Jewish religious political parties // Asian Security, 2008, № 4. https://doi.org/10.1080/14799850701783387
Israel Democracy Institute. Parties and Elections, available at: https://en.idi.org.il/israeli-elections-and-parties/ (accessed 7 January 2017).
Mahler G. S. Israel After Begin. New York, 1990.
Medding P. Y. Mapai in Israel: political organization and go-vernment in a new society. New York, 2010.
Schiff G. S. Tradition and Politics: The Religious Parties of Israel. Detroit, 1977.
Tepe S. Religious parties and democracy: A comparative assessment of Israel and Turkey // Democratization, 2005, № 12. https://doi.org/10.1080/13510340500126731
Tepe S. Beyond Sacred and Secular. Politics of Religion in Israel and Turkey. Stanford, 2008. https://doi.org/10.11126/stanford/9780804758642.001.0001
Yanai N. Why do political parties survive? An analytical discussion // Party Politics. Vol. 5, Issue 1, 1999. https://doi.org/10.1177/1354068899005001001
Yishai Y. Land of paradoxes: interest politics in Israel. Albany, 1991.
REFERENCES
Aktsin B. (2007), Rol’ partiy v izrail’skom demokraticheskom obshchestve: Sotsial’naya struktura Izrailya. Iyerusalim. (In Russian).
Noyberger B. (1998), Politicheskiye partii v Izraile: vlast’ i politika v Gosudarstve Izrail’. Tel’-Aviv. (In Russian).
Khanin V. (2014), Partiyno-politicheskiye struktury i elektoral’nyy protsess v Izraile v nachale XXI veka. Moskva. (In Russian).
Arianan A., Arian A. (1997), The Second Republic: Politics in Israel, New Jersey.
Aronoff M. J. (1993), Power and ritual in the Israel labor party: A study in political anthropology, New York.
Elman M. F. (2008), “Does democracy tame the radicals? Lessons from Israel’s Jewish religious political parties”, Asian Security, No. 4.
Israel Democracy Institute. Parties and Elections, available at: https://en.idi.org.il/israeli-elections-and-parties/ (accessed 7 January 2017).
Mahler G. S. (1990), Israel After Begin, New York.
Medding P. Y. (2010), Mapai in Israel: political organization and government in a new society, New York.
Schiff G. S. (1977), Tradition and Politics: The Religious Parties of Israel, Detroit.
Tepe S. (2005), “Religious parties and democracy: A comparative assessment of Israel and Turkey”, Democratization, No. 12. https://doi.org/10.1080/13510340500126731
Tepe S. (2008), Beyond Sacred and Secular. Politics of Religion in Israel and Turkey, Stanford. https://doi.org/10.11126/stanford/9780804758642.001.0001
Yanai N. (1999), “Why do political parties survive? An analytical discussion”, Party Politics, Vol. 5, Issue 1. https://doi.org/10.1177/1354068899005001001
Yishai Y. (1991), Land of paradoxes: interest politics in Israel, Albany.