ЖІНКИ-ВОЙОВНИЦІ РАННІХ КОЧІВНИКІВ У ВЕЛИКИХ І МАЛИХ НЕКРОПОЛЯХ (ДО АНАЛІЗУ ПЛАНІГРАФІЇ Й УТОЧНЕННЯ СТАТУСУ)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У цілому для Великого степу скупчення некрополів певного періоду, де були поховані кілька жінок зі зброєю, виявлені в пониззі Дніпра (IV ст. до н. е.) і в низов’ях Дону (кінець I ст. до н. е. – середина III ст. н. е.). Це найважливіші в економічному плані зони Скіфії та Сарматії, з найкращими пасовищами, з великою кількістю населенням і наявністю міст. У IV ст. до н. е. зросла кількість жінок зі зброєю у зв’язку з дезінтеграцією Скіфії, а в сарматів початку – сер. I ст. н. е. та 2-ї пол. II ст. н. е. – через дві хвилі міграції зі Сходу. У Центральній Азії войовниць майже не виявлено. У тих племінних групах кочівників, які часто конфліктували за найпривабливіші регіони, всі жінки з часу досягнення шлюбного віку (12 років) могли отримувати військову підготовку під час колективних полювань і невеликих рейдів. Але і в них необхідність мобілізації жінок виникала зрідка, і у війнах брали участь не всі. Трупи більшості загиблих на війні жінок залишалися на місці боїв і не потрапили на кланові кладовища. Жінки-воїни в могилах мають частіше вік понад 25–30 років, після довгих років заміжжя. У більш ранньому віці (в період основної військової активності) зброї з ними зазвичай немає. Ймовірно, залучення зброї було пов’язане з двома факторами: з особливими особистими військовими заслугами в колишні роки і зі статусом сім’ї (або чоловіка) на момент смерті жінки. Жіночий набір зброї в будь-якому суспільстві відрізнявся від чоловічого. Більш престижна зброя, ніж звичайні стріли, іноді залежала від вікової групи або від традицій конкретного клану (який використовував конкретний тип могил). Родичі не прагнули помістити в могилу жінці повний комплекс її озброєння, яка вживалася в молоді роки (ймовірно, вони іноді клали з нею зброю, аналогічну тій, яку вона використовувала). Соціально значущій жінці для позначення її статусу було достатньо наявності озброєння більш рідкісного типу (1–4 списи і лускатий обладунок у скіфів; сокира, довгий меч або три різних клинки в сарматів). Для сарматок, що потрапили заміж у поселення осілих культур у гирлі Дону, їхня зброя залишалася важливим фактором самоідентифікації, що визнавалося і їхніми новими родичами; частина цих жінок була інтегрована в місцеву еліту (в Танаїсі).
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
жінки-войовниці, кочівники, некрополі, планіграфія, сармати, скіфи
Абоян А. В., Ларенок В. А. Раскопки некрополя Сухо-Чалтарского городища в 2011 году // Историко-археологические исследования в г. Азове и на Нижнем Дону (в 2011 г.). Вып. 27. Азов, 2013.
Андрух С. И., Тощев Г. Н. Могильник Мамай-Гора. Кн. I–IV. Запорожье, 1999, 2001, 2004, 2009.
Байпаков К. М., Воякин Д. А., Захаров С. В. Могильник Каратума. Некрополь раннего железного века в Семиречье. Алматы, 2016.
Балабанова М. А. Демография поздних сарматов // Нижневолжский археологический вестник. Вып. 3. Волгоград, 2000.
Балабанова М. А., Перерва Е. В., Клепиков В. М., Криво-шеев М. В., Демкин В. А., Ельцов М. В., Скрипкин А. С., Удальцов С. Н., Яворская Л. В., Дьяченко А. Н. Курганный могильник Перегрузное I: результаты междисциплинарных исследований. Волгоград, 2014.
Батиева Е. Ф. Население Нижнего Дона в IX в. до н. э. – IV в. н. э. (палеоантропологическое исследование). Ростов-на-Дону, 2011.
Безуглов С. И., Глебов В. П., Парусимов И. Н. Позднесарматские погребения в устье Дона (курганный могильник Валовый I). Ростов-на-Дону, 2009.
Беспалый Е. И., Лукьяшко С. И. Древнее население междуречья Дона и Кагальника. Курганный могильник у с. Высочино. Т. 1. Ростов-на-Дону, 2008.
Богаченко Т. Н. Женщины-воительницы южнорусских степей: Исторические основы сказаний. Saarbrücken, 2011.
Богаченко Т. В. Исторические основы сказаний о женщинах-воительницах южнорусских степей. Ростов-на-Дону – Таганрог, 2017.
Ботяков Ю. М. Аламан. Социально-экономические аспекты института набега у туркмен. Санкт-Петербург, 2002.
Вдовченков Е. В. “Мужское” и “женское” в погребальном обряде и обществе сарматов Подонья (по материалам курганного могильника Новый) // Учитель. 2013. № 4.
Глебов В. П., Толочко И. В. Женские погребения с оружием на Нижнем Дону в эпоху позднего эллинизма: Танаис и сарматы // Античная цивилизация и варварский мир Понто-Каспийс-кого региона / Отв. ред. С. И. Лукьяшко. Ростов-на-Дону, 2016.
Дараган М. Н. Скифские междоусобицы // Вестник древней истории. 2016. № 1.
Ильюков Л. С., Власкин М. В. Сарматы междуречья Сала и Маныча. Ростов-на-Дону, 1992.
Калоев Б. А. Мотив амазонок в осетинском нартовском эпосе // Краткие сообщения Института этнографии АН СССР. 1959. Вып. XXII.
Куприй С. А. Скифский курганный могильник у с. Новофедоровка на юге Херсонщины // Курганы степной Скифии / Отв. ред. Ю. В. Болтрик, Е. П. Бунятян. Киев, 1991.
Курчатов С. I., Симоненко О. В., Чирков А. Ю. Сарматський воϊнський могильник на Середньому Прутi // Археологiя. 1995. № 1.
Ладоговская Е. Ф., Сымонович Э. А. Скифский могильник у с. Михайловка на Нижнем Днепре // Скифские древности / Отв. ред. А. И. Тереножкин. Киев, 1973.
Ларенок В. А. Меотские древности. Каталог погребальных комплексов Кобякова городища из раскопок 1999–2000 гг. Ч. I. Ростов-на-Дону, 2013.
Ларенок В. А. Меотские древности. Каталог погребальных комплексов Кобякова городища из раскопок 2000–2001, 2002, 2004 годов. Ч. II. Ростов-на-Дону, 2016.
Мирошина Т. В. Амазонки у сарматов и проблемы матриархата // Проблемы скифо-сарматской археологии / Под ред. А. И. Милюковой. Москва, 1990.
Перерва Е .В., Лукьяшко С. И. О семантике обряда скальпирования у ранних сарматов // Погребальный обряд ранних кочевников Евразии (Материалы и исследования по археологии Юга России / Отв. ред. Матишев Г. Г., Яблонский Л. Т., Лукьяшко С. И. Вып. III. Ростов-на-Дону, 2011.
Полин С. В. Скифский Золотобалковский курганный могильник V–IV вв. до н. э. на Херсонщине. Киев, 2014.
Полосьмак Н. В. Стерегущие золото грифы (Ак-Алахинские курганы). Новосибирск, 1994.
Попандопуло З. Х. Скифский грунтовый могильник Скельки. Запорожье, 2011.
Фиалко Е. Е. Погребения амазонок из могильника Мамай-Го-ра // Stratum plus. 2010. № 3.
Фиалко Е. Е. Амазонки во времени и пространстве // Археоло-гiя i давня iсторiя України. 2015. Вип. 4.
Хазанов А. М. Очерки военного дела сарматов. Москва, 1971.
Шевченко О. Б. Ритуальна функцiя викоростання предметiв озброϵння у жiночих похованнях сарматiв – списи, мечi, сокири // Археологiя, етнологiя та охорона культурноï спадщини Пiв-денно-Схiдноï Європи / Вiдп. ред. О. В. Сминтина. Одеса, 2018.
Яценко С. А. Антропоморфные образы в искусстве ираноязыч-ных народов Сарматии II–I вв. до н. э. // Stratum plus. 2000. № 4.
Яценко С. А. О женщинах-“жрицах” у ранних кочевников (на примере знатных сарматок I в. до н. э. – II в. н. э.) // Мировоззрение народов Южной Сибири и Центральной Азии в исторической ретроспективе / Отв. ред. П. К. Дашковский. Вып. 1. Барнаул, 2007.
Яценко С. А. Древние орудия в культуре сарматов и поздних скифов // Нижневолжский археологический вестник. Вып. 9. Волгоград, 2008.
Яценко С. А. Дружина у кочевых сарматов: материальные свидетельства // Историческое обозрение. Вып. 15: Элита России в прошлом и настоящем. (Материалы III Всероссийской науч-ной конференции) / Отв. ред. С. В. Алексеев. Москва, 2014а.
Яценко С. А. К интерпретации групп воинских погребений в сарматских некрополях // Е. И. Крупнов и развитие археологии Северного Кавказа. XVIII Крупновские чтения. Материалы международной конференции / Отв. ред. Д. С. Коробов. Москва, 2014б.
Яценко С. А. Костюм женщин-воительниц у ранних кочевников // Мода и дизайн: исторический опыт – новые технологии. Материалы XVIII-й международной научной конференции / Под ред. Н. М. Калашниковой. Санкт-Петербург, 2015а.
Яценко С. А. Сарматские женщины-воительницы: историографический миф и археологическая реальность // Высшее образование для XXI века. XII Международная научная конференция. Доклады и материалы. Секция 7. Проблемы исторического образования / Отв. ред. С. В. Алексеев. Москва, 2015б.
Яценко С. А. К изучению планиграфии крупных сарматских некрополей // Константин Федорович Смирнов и современные проблемы сарматской археологии. Материалы IX Международной научной конференции “Проблемы сарматской археологии и истории” / Отв. ред. Яблонский Л. Т., Краева Л. А. Оренбург, 2016а.
Яценко С. А. Сарматский могильник 2-й половины I – начала II вв. н. э. у с. Усть-Каменка: особенности планиграфии // Ста-рожитностi степового Причорномор’я i Криму. 2016б. Т. XIX.
Яценко С. А. Предполагаемые воины-побратимы в кочевых сарматских некрополях Нижнего Дона // Новое прошлое. 2016в. № 3. Ростов-на-Дону.
Яценко С. А. Сарматская элита у границ Боспора I–III вв. н. э. // Элита Боспора и боспорская элитарная культура. Материалы международного круглого стола (Санкт-Петербург, 22–25 ноября 2016 года) / Отв. ред. В. Ю. Зуев, В. А. Хршановский. С.-Петербург, 2016г.
Яценко С. А. Планиграфия скифского могильника Мамай-Гора // Старожитностi степового Причорномор’я i Криму. 2017. Т. XX.
Яценко С. А. Женщины-воительницы у ранних кочевников: социальный статус, экипировка и костюм // Мужской и женский мир в отражении археологии. Материалы всероссийской научной конференции / Отв. ред. Я. В. Рафикова. Уфа, 2018а.
Яценко С. А. Женщины-воительницы в искусстве ранних кочевников // Вестник РГГУ. Серия “Философия. Социология. Искусствоведение”. 2018б. № 1 (11).
Яценко С. А. Планиграфия знаков-тамг в некрополях оседлого населения Сарматии // Stratum plus. 2018в. № 6.
Яценко С. А., Вдовченков Е. В. О некоторых сторонах военной организации древних кочевников европейской Степи // Знание. Понимание. Умение. 2015. № 1. https://doi.org/10.17805/zpu.2015.1.16
Čugunov K. V., Parzinger H., Nagler A. Der scythische Fürstengrabhügel von Aržan 2 in Tuva. Vorbericht der russisch-deutschen Ausgrabungen 2000–2002 // Eurasia Antiqua. 2003. Bd. 9.
Yatsenko S. A. The Costume of the Yuech-Chich / Kushans and Its Analogies to the East and to the West // Silk Road Art and Archaeo-logy. Vol. 7. Kamakura, 2001.
REFERENCES
Aboyan A. V. and Larenok V. A. (2013), “Raskopki nekropolya Sukho-Chaltarskogo gorodishcha v 2011 godu”, Istoriko-arkheologicheskiye issledovaniya v g. Azove i na Nizhnem Donu (v 2011 g.) 27, Azov, pp. 68–97. (In Russian).
Andrukh S. I. and Toshchev G. N. (1999, 2001, 2004, 2009), Mogil’-nik Mamay-Gora, Kn. I–IV, Izd-vo ZNU, Zaporozh’ye. (In Russian).
Baypakov K. M., Voyakin D. A., and Zakharov S. V. (2016), Mo-gil’nik Karatuma. Nekropol’ rannego zheleznogo veka v Semirech’ye, Arkheologicheskaya ekspertiza, Almaty, 672 p. (In Russian).
Balabanova M. A. (2000), “Demografiya pozdnikh sarmatov”, Nizhnevolzhskiy arkheologicheskiy vestnik 3, Volgograd, pp. 201–8. (In Russian).
Balabanova M. A., Pererva E. V., Klepikov V. M., Krivoshe-yev M. V., Demkin V. A., El’tsov M. V., Skripkin A. S., Udal’tsov S. N., Yavorskaya L. V. and D’yachenko A. N. (2014), Kurgannyy mogil’nik Peregruznoye I: rezul’taty mezhdistsiplinarnykh issledovaniy, Izdatelstvo VF RANKHiGS, Volgograd, 360 p. (In Russian).
Batiyeva E. F. (2011), Naseleniye Nizhnego Dona v IX v. do n. e. – IV v. n. e. (paleoantropologicheskoye issledovaniye), YuNTS RAN, Rostov-na-Donu, 160 p. (In Russian).
Bezuglov S. I., Glebov V. P. and Parusimov I. N. (2009), Pozdnesarmatskiye pogrebeniya v ust’ye Dona (kurgannyy mogil’nik Valo-vyy I), Media-Polis, Rostov-na-Donu, 128 p. (In Russian).
Bespalyy E. I. and Luk’yashko S. I. (2008), Drevneye naseleniye mezhdurech’ya Dona i Kagal’nika. Kurgannyy mogil’nik u s. Vysochino. T. 1. Rostov-na-Donu: YUNTS RAN. 220 p. (In Russian).
Bogachenko T. N. (2011), Zhenshchiny-voitel’nitsy yuzhnorusskikh stepey: Istoricheskiye osnovy skazaniy, LAP Lambert Academic Publ., Saarbrücken, 256 p. (In Russian).
Bogachenko T. V. (2017), Istoricheskiye osnovy skazaniy o zhenshchinakh voitel’nitsakh yuzhnorusskikh stepey, Yuzhnyy federal’nyi universitet, Rostov-na-Donu and Taganrog, 267 p. (In Russian).
Botyakov Yu. M. (2002), Alaman. Sotsial’no-ekonomicheskiye aspekty instituta nabega u Turkmen, MAE RAN, Sankt-Petersburg, 192 p. (In Russian).
Vdovchenkov E. V. (2013), “Muzhskoye” i “zhenskoye” v pogrebal’nom obryade i obshchestve sarmatov Podon’ya (po mate-rialam kurgannogo mogil’nika Novyy), Uchitel’ 4, pp. 287–94. (In Russian).
Glebov V. P. and Tolochko I. V. (2016), “Zhenskiye pogrebeniya s oruzhiyem na Nizhnem Donu v epokhu pozdnego ellinizma: Tanais i sarmaty”, S. I. Luk’yashko (ed.), Antichnaya tsivilizatsiya i varvarskiy mir Ponto-Kaspiyskogo regiona, Rostov-na-Donu: YuNTS RAN, pp. 44–84. (In Russian).
Daragan M. N. (2016), “Skifskiye mezhdousobitsy”, Vestnik drevney istorii 1, pp. 22–62. (In Russian).
Il’yukov L. S. and Vlaskin M. V. (1992), Sarmaty mezhdurech’ya Sala i Manycha, Izd-vo RGU, Rostov-na-Donu, 288 p. (In Russian).
Kaloyev B. A. (1959), “Motiv amazonok v osetinskom nartovskom epose”, Kratkiye soobshcheniya Instituta etnografii AN SSSR XXII, pp. 45–51. (In Russian).
Kupriy S. A. (1991), “Skifskiy kurgannyy mogil’nik u s. Novofedorovka na yuge KHersonshchiny”, Yu. V. Boltrik, E. P. Bunyatyan (eds.), Kurgany stepnoy Skifii, Naukova dumka, Kiev pp. 108–17. (In Russian).
Kurchatov S. I., Simonenko O. V. and Chirkov A. Yu. (1995), “Sarmats’kiy voins’kiy mogil’nik na Seredn’omu Pruti”, Arkheologiya 1, pp. 112–23. (In Ukrainian).
Ladogovskaya E. F. and Symonovich E. A. (1973), “Skifskiy mo-gil’nik u s. Mikhaylovka na Nizhnem Dnepre”, A. I. Terenozhkin (ed.), Skifskiye drevnosti, Naukova dumka, Kiev, pp. 235–42. (In Russian).
Larenok V. A. (2013), Meotskiye drevnosti. Katalog pogrebal’nykh kompleksov Kobyakova gorodishcha iz raskopok 1999–2000 gg., P. I, Donskoy izdatelskyi Dom, Rostov-na-Donu, 448 p. (In Russian).
Larenok V. A. (2016), Meotskiye drevnosti. Katalog pogrebal’nykh kompleksov Kobyakova gorodishcha iz raskopok 2000–2001, 2002, 2004 godov, P. II, Donskoy izdatelskyi Dom, Rostov-na-Donu, 320 p. (In Russian).
Miroshina T. V. (1990), “Amazonki u sarmatov i problemy mat-riarkhata”, A. I. Milyukovoy (ed.), Problemy skifo-sarmatskoy arkheo-logii, Nauka, Moskva, p. 159–76. (In Russian).
Pererva E. V. and Luk’yashko S. I. (2011), “O semantike obryada skal’pirovaniya u rannikh sarmatov”, Matishev G. G., Yablonskiy L. T., Luk’yashko S. I. (eds.), Pogrebal’nyy obryad rannikh kochevnikov Evrazii (Materialy i issledovaniya po arkheologii Yuga Rossii), P. III, YuNTS RAN, Rostov-na-Donu, pp. 377–97. (In Russian).
Polin S. V. (2014), Skifskiy Zolotobalkovskiy kurgannyy mogil’nik V–IV vv. do n. e. na Khersonshchine, Vidavets’ Oleg Filyuk, Kiev, 776 p. (In Russian).
Polos’mak N. V. (1994), Steregushchiye zoloto grify (Ak-Alakhinskiye kurgany), Nauka, Novosibirsk, 125 p. (In Russian).
Popandopulo Z. Kh. (2011), Skifskiy gruntovyy mogil’nik Skel’ki, Zaporozhskiy obl. krayevedcheskiy muzey, Zaporozh’ye, 116 p. (In Russian).
Fialko E. E. (2010), “Pogrebeniya amazonok iz mogil’nika Mamay-Gora”, Stratum plus 3, pp. 187–96. (In Russian).
Fialko E. E. (2015), “Amazonki vo vremeni i prostranstve”, Arkheologiya i davnya istoriya Ukrainy 4, pp. 46–99. (In Russian).
Khazanov A. M. (1971), Ocherki voyennogo dela sarmatov, Nauka, Moscow, 172 p. (In Russian).
Shevchenko O. B. (2018), “Rytual’na funktsiya vykorostannya predmetiv ozbroennya u zhinochykh pokhovannyakh sarmativ – spysy, mechi, sokyry”, Smyntyna O. V. (ed.), Arkheolohiya, etnolohiya ta okhorona kul’turnoyi spadshchyny Pivdenno-Skhidnoyi Evropy, ONU, Odesa, pp. 224–31.
Yatsenko S. A. (2000), “Antropomorfnyye obrazy v iskusstve iranoyazychnykh narodov Sarmatii II–I vv. do n. e.”, Stratum plus 4, pp. 251–72. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2007), «O zhenshchinakh-“zhritsakh” u rannikh ko-chevnikov (na primere znatnykh sarmatok I v. do n. e. – II v. n. e.)», P. K. Dashkovskiy (ed.), Mirovozzreniye narodov Yuzhnoy Sibiri i Tsentral’noy Azii v istoricheskoy retrospective 1, AlGU, Barnaul, pp. 58–66. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2008), “Drevniye orudiya v kul’ture sarmatov i pozdnikh skifov”, Nizhnevolzhskiy arkheologicheskiy vestnik 9, Volgograd, pp. 117–26. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2014a), “Druzhina u kochevykh sarmatov: material’nyye svidetel’stva”, S. V. Alekseev (ed.), Istoricheskoye obozreniye. Vyp. 15: Elita Rossii v proshlom i nastoyashchem. (Materialy III Vserossiyskoy nauchnoy konferentsii), Natsional’nyy Institut biznesa, Moscow, pp. 25–39. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2014b), “K interpretatsii grupp voinskikh pogre-beniy v sarmatskikh nekropolyakh”, D. S. Korobov (ed.), E. I. Krupnov i razvitiye arkheologii Severnogo Kavkaza. XVIII Krupnovskiye chteniya. Materialy mezhdunarodnoy konferentsii, In-t achaeologii RAN, Moscow, pp. 300–1. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2015a), “Kostyum zhenshchin-voitel’nits u rannikh kochevnikov”, N. M. Kalashnikovoy (ed.), Moda i dizayn: istoricheskiy opyt – novyye tekhnologii. Materialy XVIII-y mezhduna-rodnoy nauchnoy konferentsii, SPGUTD, Sankt-Petersburg, pp. 47–56. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2015b), “Sarmatskiye zhenshchiny-voitel’nitsy: istoriograficheskiy mif i arkheologicheskaya real’nost’”, S. V. Alekseev (ed.), Vyssheye obrazovaniye dlya XXI veka. XII Mezhdunarodnaya nauchnaya konferentsiya. Doklady i materialy. Sektsiya 7. Problemy istoricheskogo obrazovaniya, Izd-vo MGU, Moscow, pp. 6–15. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2016a), Yablonskiy L. T., Krayeva L. A. (eds.), “K izucheniyu planigrafii krupnykh sarmatskikh nekropoley”, Konstantin Fedorovich Smirnov i sovremennyye problemy sarmatskoy arkheo-logii. Materialy IX Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii “Problemy sarmatskoy arkheologii i istorii”, Izd-vo OGPU, Orenburg, pp. 311–9. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2016b), “Sarmatskiy mogil’nik 2-y poloviny I – nachala II vv. n. e. u s. Ust’-Kamenka: osobennosti planigrafii”, Starozhitnosti stepovogo Prichornomor’ya i Krimu XIX, pp. 196–212. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2016v), “Predpolagayemyye voiny-pobratimy v kochevykh sarmatskikh nekropolyakh Nizhnego Dona”, Novoye proshloye 3, Rostov-na-Donu, pp. 30–9. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2016g), “Sarmatskaya elita u granits Bospora I–III vv. n. e.”, V. Yu. Zuyev, V. A. Khrshanovskiy (eds.), Elita Bospora i bosporskaya elitarnaya kul’tura. Materialy mezhdunarodnogo kruglogo stola (Sankt-Peterburg, 22–25 noyabrya 2016 goda), Palatstso, Sankt-Peterburg, pp. 276–82. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2017), “Planigrafiya skifskogo mogil’nika Mamay-Gora”, Starozhitnosti stepovogo Prichornomor’ya i Krimu XX, pp. 248–68. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2018), “Zhenshchiny-voitel’nitsy u rannikh kochevnikov: sotsial’nyy status, ekipirovka i kostyum”, Ya. V. Rafiko-va (ed.), Muzhskoy i zhenskiy mir v otrazhenii arkheologii. Materialy vserossiyskoy nauchnoy konferentsii, In-t istorii, yazyka i literatury UfITS RAN, Ufa, pp. 203–13. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2018b), “Zhenshchiny-voitel’nitsy v iskusstve rannikh kochevnikov”, Vestnik RGGU. Seriya “Filosofiya. Sotsiologiya. Iskusstvovedeniye” 1 (11), pp. 153–61. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2018v), “Planigrafiya znakov-tamg v nekropo-lyakh osedlogo naseleniya Sarmatii”, Stratum plus 6, pp. 217–42. (In Russian).
Yatsenko S. A. and Vdovchenkov E. V. (2015), “O nekotorykh storo-nakh voyennoy organizatsii drevnikh kochevnikov evropeyskoy Stepi”, Znaniye. Ponimaniye. Umeniye 1, Moscow, pp. 171–82. (In Russian). https://doi.org/10.17805/zpu.2015.1.16
Čugunov K. V., Parzinger H. and Nagler A. (2003), “Der scythische Fürstengrabhügel von Aržan 2 in Tuva. Vorbericht der russisch-deu-tschen Ausgrabungen 2000–2002”, Eurasia Antiqua 9, pp. 113–62.
Yatsenko S. A. (2001), “The Costume of the Yuech-Chich, Kushans and Its Analogies to the East and to the West”, Silk Road Art and Archaeology 7, Kamakura, pp. 73–120.