ДО ПИТАННЯ ПРО ПАРАТЕКСТ У ТЕКСТАХ ПІРАМІД
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Рубрики та глоси, що є яскравою особливістю єгипетської заупокійної літератури, давно привертають увагу дослідників. В останні десятиріччя цей аспект єгипетської сакральної літератури розглядається і у світлі категорії паратексту, введеної Ж. Женеттом. Щоправда, Тексти пірамід значно менш багаті паратекстуальними коментарями порівняно з пізнішими пам’ятками – найбільш впізнаваними в них є “прагматичні” ремарки, які стосуються нюансів виконання жертовного культу. Це призводить до своєрідного методологічного парадоксу в роботі Г. Хейса “The organization of the pyramid texts: typology and disposition”. Фактично, слідом за Ж. Женеттом, Г. Хейс визнає ключову роль паратексту в розумінні пам’ятника, але змушений констатувати його відсутність. У пропонованій статті ми плануємо показати, що, віддаючи перевагу більш розлогим заголовкам і коментарям наступних епох, Г. Хейс не-дооцінює, з одного боку, потенціал сучасних Текстам пірамід свідчень, а з іншого – трансформацію традиції і формування нових паратекстуальних практик у наступні епохи. У нашому дослідженні добре відомі зразки рубрик із Текстів пірамід (з PT 456, 471, 525, 528, 561с) розглядаються не у зв’язку з подальшою традицією заупокійної літератури, а в своєму текстовому оточенні та в зіставленні із сучасними пірамідам текстами. Крім того, фрагменти рельєфів Джосера з Геліополя, що вперше зафіксували формулу Dd-mdw, розглядаються як свідчення існування конвенцій оформлення монументальних текстів задовго до створення Текстів пірамід.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
монументальний дискурс, паратекст, Тексти пірамід, транстекстуальність
Женетт Ж. Фигуры. Работы по поэтике. В 2-х томах. Москва, 1998.
Тексты пирамид / под ред. А. С. Четверухина. Санкт-Петер-бург, 2000.
Allen J. P. A Grammar of the Ancient Egyptian Pyramid Texts. Vol. 1: Unis. Winona Lake, Indiana, 2017.
Allen J. P. The Ancient Egyptian Pyramid Texts. Atlanta (Georgia), 2015. https://doi.org/10.2307/j.ctt14jxv34
Allen J. P. A new concordance of the Pyramid Texts: 6 vols. Providence, 2013.
Allen T. G. Types of Rubrics in the Egyptian Book of the Dead // Journal of the American Oriental Society. 1936. Vol. 56, no. 2. https://doi.org/10.2307/594661
Aufrère S. H. An Attempt to Classify Different Stages of Intertextuality in the Myth of Horus at Edfu // Between Text and Text. Bristol (CT, U.S.A.), 2013. https://doi.org/10.1163/ej.9789004187733.i-284.38
Aufrère S. H. Priestly Texts, Recensions, Rewritings and Paratexts in the Late Egyptian Period // In the Second Degree. Leiden – Boston, 2010. https://doi.org/10.13109/9783666550256.133
Barta W. Aufbau und Bedeutung der altägyptischen Opferformel. Glückstadt, 1968.
Billing N. The Performative Structure: Ritualizing the Pyramid of Pepy I. Leiden – Boston, 2018.
Birke D. Christ B. Paratext and Digitized Narrative: Mapping the Field // Narrative. 2013. Vol. 21, no. 1. https://doi.org/10.1353/nar.2013.0003
Breasted J. H. Development of Religion and Thought in Ancient Egypt. New York, 1912.
Bußmann R. Die Provinztempel Ägyptens von der 0. bis zur 11. Dynastie (2 vols.): Archäologie und Geschichte einer gesellschaftlichen Institution zwischen Residenz und Provinz. Leiden, 2009. https://doi.org/10.1163/9789047441687
Coulon L. Rhétorique et stratégies du discours dans les formules funéraires: les innovations des Textes des Sarcophages // D’un monde à l’autre: textes des pyramides & textes des sarcophages: actes de la table ronde internationale “Textes des pyramides versus Textes des sarcophages”, IFAO, 24–26 septembre 2001. Le Caire, 2004.
Edel E. Altägyptische Grammatik. Roma, 1955.
Edel E. Untersuchungen zur Phraseologie der ägyptischen Inschriften des alten Reiches. Berlin, 1944.
Erman A. and Grapow H. (eds.) (1926-1971), Wörterbuch der ägyptischen Sprache, Bd. 1-7, Berlin.
Faulkner R. The Ancient Egyptian Pyramid Texts. Oxford, 1969.
Fischer H. G. Some Early Monuments from Busiris, in the Egyptian Delta // Metropolitan Museum Journal. 1976. Vol. 11. https://doi.org/10.2307/1512682
Genette G. Paratexts: Thresholds of interpretation. Cambridge, 1997.
Grimm A. Titel und Vermerke in den Pyramidentexten // Studien zur Altägyptischen Kultur. 1986. Bd. 13.
Hays H. M. The Organization of the Pyramid Texts: Typology and Disposition. Leiden – Boston, 2012. https://doi.org/10.26530/OAPEN_421591
Kahl J. Das System der ägyptischen Hieroglyphenschrift in der 0.–3. Dynastie. Wiesbaden, 1994.
Kloth N. Die (auto-) biographischen Inschriften des ägyptischen Alten Reiches: Untersuchungen zu Phraseologie und Entwicklung. Hamburg, 2002.
Lapp G. Die Opferformel des Alten Reiches. Mainz am Rhein, 1986.
Morenz L. D. Die Götter und ihr Redetext: Die ältestbelegte Sakral-Monumentalisierung von Textlichkeit auf Fragmenten der Zeit des Djoser aus Heliopolis // 5. Ägyptologische Tempeltagung: Würzburg, 23–26 September 1999. Wiesbaden, 2002.
Morenz L. D., Schorch S. Was Ist ein Text?: Alttestamentliche, agyptologische und altorientalistische Perspektiven. Berlin, 2007. https://doi.org/10.1515/9783110924336
Régen I. Metatextuality and Efficiency in Ancient Egypt: Two Examples from the Priest Padiamenope’s Tomb (Book of the Gates, TT 33, 2nd Hour) // On the Fringe of Commentary. Metatextuality in Ancient Near Eastern and Ancient Mediterranean Cultures. Leuven, 2014.
Ricci R. Thresholds of Interpretation on the Threshold of Change: Paratexts in Late 19th-century Javanese Manuscripts // Journal of Islamic Manuscripts. 2012. Vol. 3, no. 2. https://doi.org/10.1163/187846412X631063
Schenkel W. Die ägyptische Nominalbildungslehre und die Rea-lität der hieroglyphischen Graphien der Sargtexte. Die Nominalbildungsklassen A I 5 und A I 6 // Lingua Aegyptia. 2005. Vol. 13.
Sethe K. H. Übersetzung und Kommentar zu den altägyptischen Pyramidentexten: 6 Vols. Glückstadt, 1939–1962.
Simpson W. K. Mastabas of the Western Cemetery, Part 1: Sekhemka (G 1029); Tjetu I (G 2001); Iasen (G 2196); Penmeru (G 2197); Hagy, Nefertjentet, and Herunefer (G 2352/53); Djaty, Tjetu II, and Nimesti (G 2337X, 2343, 2366). Boston, 1980.
Smith M. Following Osiris: Perspectives on the Osirian Afterlife from Four Millennia. Oxford, 2017. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199582228.001.0001
Stanitzek G. Texts and Paratexts in Media // Critical Inquiry. 2005. Vol. 32, no. 1. https://doi.org/10.1086/498002
Strudwick N. Texts from the Pyramid Age. Atlanta, 2005.
REFERENCES
Genette G. (1998), Figury. Raboty po poetike, Vol. 1–2, Izdatel’stvo im. Sabashnikovykh, Moscow. (In Russian).
Teksty piramid – Chetverukhin A. S. (ed.) (2000), Teksty pyramid, Zhurnal “Neva” & Letniy sad, Sankt-Peterburg.
Allen J. P. (2013), A New Concordance of the Pyramid Texts: 5th and 6th Dynasty, Vol. 1–6, Brown University, Providence.
Allen J. P. (2015), The Ancient Egyptian Pyramid Texts, 2nd Ed., SBL Press, Atlanta, Georgia. https://doi.org/10.2307/j.ctt14jxv34
Allen J. P. (2017), A Grammar of the Ancient Egyptian Pyramid Texts, Vol. 1: Unis, Eisenbrauns, Winona Lake, Indiana.
Allen T. G. (1936), “Types of Rubrics in the Egyptian Book of the Dead”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 56 (2), pp. 145–54. https://doi.org/10.2307/594661
Aufrère S. H. (2010), “Priestly Texts, Recensions, Rewritings and Paratexts in the Late Egyptian Period”, Bauks B., Horowitz W. and Lange A. (eds.), In the Second Degree, Vandenhoeck & Ruprecht, Leiden and Boston, pp. 159–80. https://doi.org/10.1163/ej.9789004187733.i-284.38
Aufrère S. H. (2013), “An Attempt to Classify Different Stages of Intertextuality in the Myth of Horus at Edfu”, Between Text and Text, Bristol, CT, U.S.A., pp. 133–53. https://doi.org/10.13109/9783666550256.133
Barta W. (1968), Aufbau und Bedeutung der altägyptischen Opferformel, Ägypologische Forschungen, Bd. 24, J. J. Augustin, Glückstadt.
Billing N. (2018), The Performative Structure: Ritualizing the Pyramid of Pepy I, Brill, Leiden and Boston.
Birke D. and Christ B. (2013), “Paratext and Digitized Narrative: Mapping the Field”, Narrative, Vol. 21 (1), pp. 65–87. https://doi.org/10.1353/nar.2013.0003
Breasted J. H. (1912), Development of Religion and Thought in Ancient Egypt, Charles Scribner’s Sons, New York.
Bußmann R. (2009), Die Provinztempel Ägyptens von der 0. bis zur 11. Dynastie. Archäologie und Geschichte einer gesellschaftlichen Institution zwischen Residenz und Provinz, Bd. 1–2, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/9789047441687
Coulon L. (2004), “Rhétorique et stratégies du discours dans les formules funéraires: les innovations des Textes des Sarcophages”, D’un monde à l’autre: textes des pyramides & textes des sarcop-hages: actes de la table ronde internationale “Textes des pyramides versus Textes des sarcophages”, IFAO, 24–26 septembre 2001, Le Caire, pp. 119–42.
Edel E. (1944), Untersuchungen zur Phraseologie der ägyptischen Inschriften des alten Reiches, Mitteilungen des Deutschen Instituts fur ägyptische Altertumskunde in Kairo, Bd. 13, Berlin.
Edel E. (1955), Altägyptische Grammatik, Bd. 1–2, Pontificium Institutum Biblicum, Roma.
Erman A. and Grapow H. (eds.) (1926–1971), Wörterbuch der ägyptischen Sprache, Bd. 1–7, Berlin.
Faulkner R. (1969), The Ancient Egyptian Pyramid Texts, Clarendon Press, Oxford.
Fischer H. G. (1976), “Some Early Monuments from Busiris, in the Egyptian Delta”, Metropolitan Museum Journal, Vol. 11, pp. 5–24. https://doi.org/10.2307/1512682
Genette G. (1997), Paratexts: Thresholds of interpretation, Cambridge University Press, Cambridge.
Grimm A. (1986), “Titel und Vermerke in den Pyramidentexten”, Studien zur Altägyptischen Kultur, Bd. 13, pp. 99–106.
Hays H. M. (2012), The Organization of the Pyramid Texts: Typology and Disposition, Vol. 1–2, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.26530/OAPEN_421591
Kahl J. (1994), Das System der ägyptischen Hieroglyphenschrift in der 0.–3. Dynastie, Harrassowitz, Wiesbaden.
Kloth N. (2002), Die (auto-) biographischen Inschriften des ägyptischen Alten Reiches: Untersuchungen zu Phraseologie und Entwicklung, Buske Verlag, Hamburg.
Lapp G. (1986), Die Opferformel des Alten Reiches, von Zabern, Mainz am Rhein.
Morenz L. D. (2002), “Die Götter und ihr Redetext: Die ältestbelegte Sakral-Monumentalisierung von Textlichkeit auf Fragmenten der Zeit des Djoser aus Heliopolis’”, 5. Ägyptologische Tempeltagung: Würzburg, 23–26 September 1999, Wiesbaden, pp. 137–58.
Morenz L. D. and Schorch, S. (2007), Was Ist ein Text?: Alttestamentliche, agyptologische und altorientalistische Perspektiven, de Gruyter, Berlin. https://doi.org/10.1515/9783110924336
Régen I. (2014), “Metatextuality and Efficiency in Ancient Egypt: Two Examples from the Priest Padiamenope’s Tomb (Book of the Gates, TT 33, 2nd Hour)”, On the Fringe of Commentary. Metatextuality in Ancient Near Eastern and Ancient Mediterranean Cultures, Leuven, pp. 259–71.
Ricci R. (2012), “Thresholds of Interpretation on the Threshold of Change: Paratexts in Late 19th-century Javanese Manuscripts”, Journal of Islamic Manuscripts, Vol. 3 (2), pp. 185–210. https://doi.org/10.1163/187846412X631063
Schenkel W. (2005), “Die ägyptische Nominalbildungslehre und die Realität der hieroglyphischen Graphien der Sargtexte. Die Nominalbildungsklassen A I 5 und A I 6”, Lingua Aegyptia, Vol. 13, pp. 141–71.
Sethe K. H. (1939), Übersetzung und Kommentar zu den altägyptischen Pyramidentexten, Bd. 4, Glückstadt.
Sethe K. H. (1961), Übersetzung und Kommentar zu den altägyptischen Pyramidentexten, Bd. 5, Glückstadt.
Simpson W. K. (1980), Mastabas of the Western Cemetery, Part 1: Sekhemka (G 1029); Tjetu I (G 2001); Iasen (G 2196); Penmeru (G 2197); Hagy, Nefertjentet, and Herunefer (G 2352/53); Djaty, Tjetu II, and Nimesti (G 2337X, 2343, 2366), Giza Mastabas, 4, Museum of Fine Arts, Boston.
Smith M. (2017), Following Osiris: Perspectives on the Osirian Afterlife from Four Millennia, Oxford University Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199582228.001.0001
Stanitzek G. (2005), “Texts and Paratexts in Media”, Critical Inquiry, Vol. 32 (1), pp. 27–42. https://doi.org/10.1086/498002
Strudwick N. (2005), Texts from the Pyramid Age, Writings from the Ancient World, 16, Society of Biblical Literature, Atlanta.