The form and genre affiliation of the first chapter of “The Fragments from the Nogai Epic” from the Kyiv copy of Abu-l-Gazi’s “Shajara-i Turk”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Abstract
У статті розглянуто особливості форми першого розділу “Уривків з ногайського епосу”, який міститься в рукописному збірнику першої третини XIX ст. з Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, і на основі отриманих результатів зроблено висновки щодо жанрової належності твору. Дослідження підтвердило припущення стосовно того, що перший розділ “Уривків” є редакцією тексту “Розділу, що описує місця зібрань та місця перебування” з “Дафтар-и Чингіз-наме”. Було встановлено, що проміжною ланкою між зазначеним “Розділом” з “Дафтар-и Чингіз-наме” й першим розділом “Уривків” міг бути не лише берлінський список, у якому частини тексту, відповідні двом розділам “Уривків з ногайського епосу”, йдуть у тому ж порядку, що й в “Уривках”, а й “Історія татар”, яку Ю. фон Клапрот придбав у Моздоці. На можливість цього вказує те, що “Дастан про місця зібрань та місця перебування” з цього твору, як і перший розділ “Уривків”, містить речення, близьке за змістом до рядка з пісні, яку В. Х. Кондаракі почув від ногайців у Криму в 1875 р. На основі результатів досліджень ногайського фольклору було припущено, що редакція тексту “Розділу, що описує місця зібрань та місця перебування” з “Дафтар-и Чингіз-наме”, представлена в першому розділі “Уривків з ногайського епосу”, так само як і інші два ногайські варіанти цього розділу “Дафтару”, з’явилася внаслідок адаптації первинного тексту до усного виконання шляхом перетворення прозового тексту на змішаний або повністю поетичний, які більшою мірою відповідали ногайській епічній традиції. Зразками такої зміни первинного тексту в ногайському середовищі є “Дастан про місця зібрань та місця перебування” з берлінського списку “Чингіз-наме”, у якому частина розділу перетворена на чотиривірш, пісня, яку В. Х. Кондаракі почув у кримському степу в 1875 р., а також перший розділ “Уривків”. Аналіз тексту першого розділу “Уривків з ногайського епосу” показав, що він за формою відповідає ногайському народно-епічному віршу з переважною довжиною рядків у 7–8 складів і з класичною структурою їхнього членування у формі 4 + 3 та 3 + 2 + 3 / 2 + 3 + 3. Рядки групуються в катрени, у яких співзвучні парні рядки (abcb dbeb fbgb…), через що сам твір може розглядатися як монорим. Функцію так званої “редифної рими” в ньому виконує лексична епіфора yurtıdur. Зміст першого розділу “Уривків” дає підстави зарахувати його до жанру історичних пісень (йирів) ногайців.
How to Cite
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
“The Fragments from the Nogai Epic”, first chapter, “Daftar-i Chingiz-name”, Berlin handwritten copy, “History of the Tatars”, Nogai epic tradition, lexical epiphora, line, syllable, song
ЛІТЕРАТУРА
Абу-л-Гази. Родословная тюрок, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, ф. V, од. зб. 3780.
Автобиография Тимура (1934), Богатырские сказания о Чингис-хане и Аксак-Темире; пер. с тюркского и джагатайского языков, вступ. статья и комм. В. А. Панова, Academia, Москва.
Ахметов З. А. (1964), Казахское стихосложение (Проблема развития стиха в дореволюционной и современной поэзии), Издательство “Наука”, Алма-Ата.
Ахметов З. А. (2011), Казахское стихосложение (Проблема развития стиха в дореволюционной и современной поэзии), “Қазақ университеті”, Алматы.
Грибовский В. В. (2018), “Даниэль Шлаттер и Иоганн Корнис: дружба, вражда, тексты”, Книжное дело на Северном Кавказе: методы, источники, опыт исследований, Вып. 9, c. 87–99.
Грибовський В. В. (2006), Ногайські орди Північного Причорномор’я у XVIII – на початку XIX століття. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Запоріжжя.
Жаксылыков А. Ж. (2016), Методика и методология изучения поэтики и эстетики казахских и ногайских жырау. Международный научно-методический семинар “Русский язык и литература в современном образовательном пространстве: теория, практика, методика”, “Қазақ университеті”, Алматы, с. 9–19.
Жирмунский В. М. (1970), “О некоторых проблемах теории тюркского народного стиха”, в: Тюркологический сборник. 1970, Издательство “Наука”. Главная редакция Восточной литературы, Москва, с. 29–68.
Карданова Б. Б. (2018), «Музыкальный фольклор крымских ногайцев (по материалам Ф. А. Алиева “Антология крымскотатарской народной музыки”)», в: Инновации в науке и практике. Сборник статей по материалам XIII международной научно-практической конференции, Уфа, с. 103–107.
Карданова Б. Б. (2013), «Музыкальный фольклор ногайцев “классического” периода», в: Альманах современной науки и образования, № 3 (70), Грамота, Тамбов: с. 68–69, режим доступу: https://www.gramota.net/articles/issn_1993-5552_2013_3_18.pdf (дата звернення: 14.08.2022).
Карданова Б. Б., Хубиева Л. Н. (2017), “Жанровый состав вокального фольклора кубанских ногайцев”, в: Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики, № 12 (86): в 5-ти частях, Ч. 3, Грамота, Тамбов, с. 78–81, режим доступу: www.gramota.net/materials/3/2017/12-3/17.html (дата звернення: 14.08.2022).
“Краткий обзор положения ногайских татар, водворенных в Мелитопольском уезде Таврической губернии” (1836), Телескоп, Часть XXXIII, с. 3–23, 210–230, 269–297.
Літературознавчий словник-довідник (2007), Видавничий центр “Академія”, Київ.
Неклюдов С. Ю. (1994), “О слове устном и книжном”, Живая старина, № 2, с. 2–3.
Ногайско-русский словарь (1963), сост. С. А. Калмыкова (сост.); под ред. Н. А. Баскакова, Государственное издательство иностранных и национальных словарей, Москва.
Сводный словарь личных имен народов Северного Кавказа (2012), Отв. ред. Р. Ю. Намитокова, Издательство “ФЛИНТА”, Издательство “Наука”, Москва.
Сейтяг’яєв Н. С. (2021), «До питання атрибуції рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” із зібрання ІР НБУВ», Східний світ, № 2, с. 103–144. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103Усманов М. А. (1972), Татарские исторические источники XVII–XVIII вв., Издательство КГУ, Казань.
Фалев П. Ф. (1916), “Записи произведений народной словесности у ногайцев Ставропольской губ[ернии] в связи с ранее опубликованным материалом”, Записки Восточного отделения Императорского русского археологического общества, Т. 23 (1915), c. V–VI.
Ҳотамов Н., Саримсоқов Б. (1979), Адабиётшунослик терминларнинг русча-ўзбекча изоҳли луғати, “Ўқитувчи”, Тошкент.
Хрестоматія з етнічної історії та традиційної культури стародавнього населення Криму (2004), Частина перша. Мусульмани: кримські татари, кримські цигани; ред.-укл. М. А. Араджионі, О. Г. Герцен, Таврія-Плюс, Сімферополь.
Черкесова А. А. (2018), Музыка устной традиции ногайцев Северного Кавказа: этнический и территориальный аспекты. Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения. Специальность 17.00.02 – Музыкальное искусство, Ростов-на-Дону.
Çelik M., Kızıldağ S. H. (2019), “A Research on Şins in Nogay Turks Living in Ankara and Konya”, Folklor / Edebiyat, Vol. 25, No. 99, pp. 501–10.
Čingīznāme. Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz, Berlin, Germany. Diez A quart. 137.
Evliyâ Çelebi Seyâhatnâmesi (1928), in 10 vols, Vol. 8, İstanbul.
Günümüz Türkçesiyle Evliyâ Çelebi Seyahatnâmesi: Viyana, Eflak-Boğdan, Bükreş, Ukrayna, Kırım, Bahçesaray, Çerkezistan, Dağıstan, Kalmukistan, Saray, Moskova (2011), S. A. Kahraman (Prep.), in 10 vols, Vol. 8, Part 1, İstanbul.
Ivanics M., Usmanov M. A. (2002), Das Buch der Dschingis-Legende (Däftär-i Čingiz-nāmä). I. (Vorwort, Einführung, Transkription, Wörterbuch, Faksimiles), Szeged.
Klaproth J. (1823), Voyage au mont Caucase et en Géorgie, in 2 vols, Vol. 1, Paris.
REFERENCES
Abu-l-Gazi. “Rodoslovnaya tyurok”, in Іnstytut rukopysu Natsіonal’noyi bіblіoteky Ukrayiny іmenі V. І. Vernads’koho, Found V-3780 “Odes’ke tovaristvo іstorії ta starozhitnostey”. (In Ottoman Turkish, Azerbaijani, Chagatai, Nogai, Kumyk and Crimean Tatar).
Avtobiografiia Timura. Bogatyrskiie skazaniia o Chingis-khane i Aksak-Temire (1934), Translation from Turkic and Jagatai languages; V. A. Panov (introduction and comments), Academia, Moscow. (In Russian).
Akhmetov Z. A. (1964), Kazakhskoie stikhoslozheniie (Problema razvitiia stikha v dorevoliutsionnoi i sovremennoi poezii), Izdatel’stvo “Nauka”, Alma-Ata. (In Russian).
Akhmetov Z. A. (2011), Kazakhskoie stikhoslozheniie (Problema razvitiia stikha v dorevoliutsionnoi i sovremennoi poezii), “Qazaq universiteti”, Almaty. (In Russian).
Zhaksylykov A. Zh. (2016), “Metodika i metodologiia izucheniia poetiki i estetiki kazakhskikh i nogayskikh zhyrau”, in Mezhdunarodnyi nauchno-metodicheskiy seminar “Russkii yazyk i literatura v sovremennom obrazovatel’nom prostranstve: teoriia, praktika, metodika”, “Qazaq universiteti”, Almaty, pp. 9–19. (In Russian).
Zhirmunskii V. M. (1970), “O nekotorykh problemakh teorii tiurkskogo narodnogo stikha”, in Tiurkologicheskii sbornik. 1970, Izdatel’stvo “Nauka”, Glavnaia redaktsiia Vostochnoi literatury, pp. 29–68. (In Russian).
Gribovskii V. V. (2018), “Daniel’ Shlatter i İogann Kornis: druzhba, vrazhda, teksty”, in Knizhnoie delo na Severnom Kavkaze: metody, istochniki, opyt issledovanii, Vypusk 9. Sbornik statiei. Rostov-na-Donu, pp. 87–99. (In Russian).
Gribovs’kyi V. V. (2006), Nohais’ki ordy Pivnichnoho Prychornomor’ia u XVIII – na pochatku XIX stolitt’ia. Disertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata istorychnykh nauk. Zaporizhzhia. (In Ukrainian).
Kardanova B. B. (2018), “Muzykal’nyi fol’klor krymskikh nogaitsev (po materialam F. A. Aliieva “Antologiia krymskoi narodnoi muzyki”), in Innovatsyi v nauke i praktike. Sbornik statei po materialam XIII mezhdunarodnoi nauchno-prakticheskoi konferentsii, Ufa, pp. 103–7. (In Russian).
Kardanova B. B. (2013), “Muzykal’nyi fol’klor nogaitsev ʻklassicheskogoʼ perioda”, Al’manakh sovremennoi nauki i obrazovaniia, No. 3 (70), Gramota, Tambov, pp. 68–9, available at: https://www.gramota.net/articles/issn_1993-5552_2013_3_18.pdf (accessed August 14, 2022). (In Russian).
Kardanova B. B. and Khubiieva L. N. (2017), “Zhanrovyi sostav vokal’nogo fol’klora kubanskikh nogaitsev”, in İstoricherskiie, filosofskiie, politicheskiie i iuridicheskiie nauki, kul’turologiia i iskusstvovedeniie. Voprosy teorii i praktiki, No. 12 (86): in 5 parts, Part 3, Gramota, Tambov, pp. 78–81, available at: www.gramota.net/materials/3/2017/12-3/17.html (accessed August 14, 2022). (In Russian).
“Kratkiy obzor polozheniia nogaiskikh tatar, vodvorsonnykh v Melitopol’skom uiezde Tavricheskoi gubernii” (1836), Teleskop, Part XXXIII, 1836, pp. 3–23, 210–30, 269–97. (In Russian).
Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk (2007), Vydavnychyi tsentr “Akademiia”, Kyiv. (In Ukrainian).
Nekliudov S. Yu. (1994), “O slove ustnom i knizhnom”, Zhivaнa starina, No. 2, pp. 2–3. (In Russian).
Nogaysko-russkiy slovar’ (1963), compiled by S. A. Kalmykova, ed. by N. A. Baskakov, Gosudarstvennoie izdatel’stvo inostrannykh i natsional’nykh slovarei, Moscow. (In Russian).
Svodnyi slovar’ lichnykh imion narodov Severnogo Kavkaza (2012), R. Yu. Namitokova (editor-in-chief). Izdatel’stvo “Flinta”, Izdatel’stvo “Nauka”, Moscow. (In Russian).
Seityagyaev N. S. (2021), “Do pytannya atrybutsiyi rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tyurkiv’ iz zibrannya IR NBUV”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 103–144. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103 (In Ukrainian).
Usmanov M. A. (1972), Tatarskiie istoricheskiie istochniki XVII–XVIII vv., Izdatel’stvo KGU, Kazan’ (In Russian).
Falev P. F. (1916), “Zapisi proizvedenii narodnoi slovesnosti u nogaitsev Stavropol’skoi gub[ernii] v sviazi s raneie opublikovannym materialom”, Zapiski Vostochnogo otdeleniia Imperatorskogo russkogo arkheologicheskogo obshchestva, Т. 23 (1915), pp. V–VI. (In Russian).
Khotamov N. and Sarimsoqov B. (1979), Adabiyotshunoslik terminlarning ruscha-o’zbekcha izokhli lughati, “O’qituvchi”, Toshkent. (In Uzbek).
Khrestomatiia z etnichnoii istorii ta traditsiinoii kul’tury starodavn’oho naselenn’a Krymu. Chastyna persha. Musul’many: kryms’ki tatary, kryms’ki tsygany (2004), M. A. Aradzhioni, O. H. Hertsen (editor-compiler), Tavriia-Plius, Simferopol. (In Russian).
Cherkesova A. A. (2018), Muzyka ustnoi traditsii nogaitsev Severnogo Kavkaza: etnicheskii i territorial’nyi aspekty, Dissertatsiia na soiskaniie uchenoi stepeni kandidata iskusstvovedeniia, Spetsial’nost’ 17.00.02 – Muzykal’noie iskusstvo, Rostov-na-Donu. (In Russian).
Çelik M. and Kızıldağ S. H. (2019), “A Research on Şins in Nogay Turks Living in Ankara and Konya”, Folklor / Edebiyat, Vol. 25, No. 99, pp. 501–10.
Čingīznāme. Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz, Berlin, Germany. Diez A quart. 137. (In Nogai).
Evliyâ Çelebi Seyâhatnâmesi (1928), in 10 vols, Vol. 8, İstanbul. (In Ottoman Turkish).
Günümüz Türkçesiyle Evliyâ Çelebi Seyahatnâmesi: Viyana, Eflak-Boğdan, Bükreş, Ukrayna, Kırım, Bahçesaray, Çerkezistan, Dağıstan, Kalmukistan, Saray, Moskova (2011), S. A. Kahraman (prep.), in 10 vols, Vol. 8, Part 1, İstanbul. (In Turkish).
Ivanics M. and Usmanov M. A. (2002), Das Buch der Dschingis-Legende (Däftär-i Čingiz-nāmä). I. (Vorwort, Einführung, Transkription, Wörterbuch, Faksimiles), Szeged. (In Chagatai and German).
Klaproth J. (1823). Voyage au mont Caucase et en Géorgie, in 2 vols, Vol. 1, Paris.