ITEMS OF ORIENTAL IMPORT FROM ARCHAEOLOGICAL EXCAVATIONS IN CHERNIHIV GOLDEN HORDE’S TIME
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Abstract
Chernihiv in the time of the Golden Horde is relatively unstudied. However, archaeological excavations in the past ten years have provided new material from this “dark” period. Among the finds, fragments of opulent eastern glass and ceramics deserve particular attention. The uncovered items are frequently dated with a large chronological margin (12th – 17th centuries), but there are exceptions. Archaeological investigations of the town’s fortified area in 2018 discovered fragments of a semifaience vessel with black and blue décor. Ju. Koval identified the item as originating in Iran in the second half of the 13th – 14th centuries. Such pieces appeared in Eastern Europe due to the presence of the Golden Horde. Another set of finds was a collection of thin high-quality glass vessel fragments with gold and enamel, decorated in floral and epigraphic ornaments of the Mamluks. Production of similar glass vessels in the 13th – 14th centuries centered around Syria and Egypt. From there, they found their way to the markets of Europe. Some pieces made their way to Eastern Europe. The Chernihiv fragments are likely to be from two glasses of the same type A, according to the classification of S. Kenesson, and from the same set. The vessels’ origin indicated that they went through either Chersonesus or the Caucasus and then along the trade routes on the rivers Don or Volga. Thus, the Chernihiv finds may be indicators of developing trade in these items during the Golden Horde period. It is equally possible that the finds were brought to Chernihiv by Horde’s representatives, who would have taken them for personal use. The limited quantity of the discovered glass makes the latter suggestion the most plausible.
How to Cite
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Golden Horde, oriental pottery, glass vessels, gold-painted, enamelled, Middle Eastern origin, Chernihiv
Беляева С. А. Южнорусские земли во второй половине ХІІІ–ХІV в. Киев, 1982.
Валиулина С. И. Средневековое исламское стекло в Восточной Европе // Стекло Восточной Европы с древности до начала ХХ в. Санкт-Петербург, 2015.
Волков В. И. Атрибуция нескольких вещей из золотоордынского Азака // Древности Северного Кавказа и Причерноморья. Москва, 1991.
Горский А. А. Русские земли в ХІІІ–ХІV веках. Пути политического развития. Москва, 1996.
Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини ХVІ ст. Київ, 1996.
Коваль Ю. В. Керамика Востока на Руси IX–XVII вв. Москва, 2010.
Коваль Ю. В. Керамика Востока на Руси в ХІІІ веке // Русь в ХІІІ веке: Древности тёмного времени. Москва, 2003.
Кузина И. Н. Импортные стеклянные сосуды из раскопок во Владимире в 2007 г. // Российская археология. 2015. № 4.
Кучера М. П. Керамика // Археология УССР. Т. 3: Раннеславянский и древнерусский периоды. Киев, 1986.
Малеванный В. А. Химико-технологическое исследование архитектурной кашинной кераміки // В: Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья: Керамика. Торговля. Быт. Москва, 2001.
Милованов С. И. Развитие торговых связей и административный статус малых городов Рязанской земли во второй половине ХІІ–ХV веке // От Руси до Китая: из новых археологических исследований. Москва, 2017.
Петрашенко В. А. Керамика ІХ–ХІІІ вв. Среднего Поднепровья // Древнерусская керамика. Москва, 1992.
Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства литовського. Київ, 1998а.
Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. Київ, 1998б.
Рыбина Е. А. Археологические очерки истории новгородской торговли Х–ХІV вв. Москва, 1978.
Толочко П. П. Гончарное дело // Новое в археологии Киева. Киев, 1981.
Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья: Керамика. Торговля. Быт. Москва, 2001.
Черненко Е. Е. Чернигов и нашествие монголов в свете археологических исследований // Stratum plus. 2016. № 5.
Черненко О. Є., Новик Т. Г. Археологічні дослідження на подвір’ї Борисоглібського монастиря в Чернігові у 2017 р. // Могилянські читання 2019. Київ, 2019.
Черненко О. Є., Казаков А. Л., Новик Т. Г. Археологічні дослідження на території Чернігівського дитинця в 2006 р. // Археологічні дослідження в Україні 2005–2007 рр. Київ, 2007.
Черненко О., Новик Т., Жаров Г. Дослідження на території окольного граду стародавнього Чернігова // Археологічні дослідження в Україні 2018. Київ, 2020.
Asaris J. 11–13 gs. zobena maksts bronzas uzgalu tipi un to izplatiba Kurzeme // Archeologija un etnografija. 1994. Т. XVI.
Irwin R. A note on textual sources for the history of glass // Gilded and enameled glass from the Middle East. London, 1998.
Kenesson S. S. Islamic Enamelled Beakers. A New Chronology // Gilded and enameled glass from the Middle East. London, 1998.
Lamm C. J. Mittelalterliche Gläser und Steinschnittarbeiten aus dem Nahen Osten. Bd. 1–2. Berlin, 1929, 1930.
Stolyarova K., Engovatova А. Middle Eastern painted glass vessels from Yaroslav // Archaeologia Polona. 2017. Vol. 55.
Ward R. Mosque Lamps and Enamelled Glass: Getting the Dates Right // The Arts of the Mamluks in Egypt and Syria – Evolution and Impact. Bonn, 2012.
REFERENCES
Belyayeva S. A. (1982), Yuzhnorusskiye zemli vo vtoroy polovine ХІІІ–ХІV v., Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).
Valiulina S. I. (2015), “Srednevekovoye islamskoye steklo v Vostochnoy Evrope”, in Steklo Vostochnoy Evropy s drevnosti do nachala ХХ v., Nestor-Istoriya, Sankt-Peterburg, pp. 236–61. (In Russian).
Volkov V. I. (1991), “Atributsiya neskol’kikh veshchey iz zolotoordynskogo Azaka”, in Drevnosti Severnogo Kavkaza i Prichernomor’ya, Moscow, pp. 174–181. (In Russian).
Gorskiy A. A. (1998), Russkiye zemli v ХІІІ–ХІV vekakh. Puti politicheskogo razvitiya, Institut rossiyskoy istorii RAN, Moscow. (In Russian).
Ivakin H. Yu. (1996), Istorychnyy rozvytok Kyyeva ХIII – seredyny ХVI st., Instytut arkheolohiyi NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Koval’ Yu. V. (2010), Keramika Vostoka na Rusi IX–XVII vv., Nauka, Moscow. (In Russian).
Koval’ Yu. V. (2003), “Keramika Vostoka na Rusi v ХІІІ veke”, in Rus’ v ХІІІ veke: Drevnosti temnogo vremeni, Nauka, Moscow, pp. 361–71. (In Russian).
Kuzina I. N. (2015), “Importnyye steklyannyye sosudy iz raskopok vo Vladimire v 2007 g”, Rossiyskaya arkheologiya, No. 4, pp. 149–57. (In Russian).
Kuchera M. P. (1986), “Keramika”, in Arkheologiya USSR. Vol. 3: Ranneslavyanskiy i drevnerusskiy periody. Naukova dumka, Kyiv, pp. 446–55. (In Russian).
Malevannyy V. A. (2001), “Khimiko-tekhnologicheskoye issledovaniye arkhitekturnoy kashinnoy keramiki”, in G. A. Fedorov-Davydov (ed.), Zolotoordynskiye goroda Povolzh’ya: Keramika. Torgovlya. Byt, Izd-vo Mosk. Un-ta, Moscow, pp. 235–45. (In Russian).
Milovanov S. I. (2017), “Razvitiye torgovykh svyazey i administrativnyy status malykh gorodov Ryazanskoy zemli vo vtoroy polovine ХІІ–ХV veke”, in Ot Rusi do Kitaya: iz novykh arkheologicheskikh issledovaniy, Institut arkheologii RAN, Moscow, pp. 111–9. (In Russian).
Petrashenko V. A. (1992), “Keramika ІХ–ХІІІ vv. Srednego Podneprov’ya”, in Drevnerusskaya keramika, Institut archeologii RAN, Moscow, pp. 7–22. (In Russian).
Rusyna O. (1998a), Sivers’ka zemlya u skladi Velykoho knyazivstva lytovs’koho, In-t ukr. arkheohrafiyi ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevs’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Rusyna O. V. (1998b), Ukrayina pid tataramy i Lytvoyu, Vydavnychyy dim “Al’ternatyva”, Kyiv. (In Ukrainian).
Rybina E. A. (1978), Arkheologicheskiye ocherki istorii novgorodskoy torgovli Х–ХІV vv., Izd-vo Mosk. Un-ta, Moscow. (In Russian).
Fedorov-Davydov G. A. (2001), Zolotoordynskiye goroda Povolzh’ya: Keramika. Torgovlya. Byt, Izd-vo Mosk. Un-ta, Moscow. (In Russian).
Chernenko E. E. (2016), “Chernigov i nashestviye mongolov v svete arkheologicheskikh issledovaniy”, Stratum plus, No. 5, pp. 83–97. (In Russian).
Chernenko O. Ye. and Novyk T. H. (2019), “Arkheolohichni doslidzhennya na podvir’yi Borysohlibs’koho monastyrya v Chernihovi u 2017 r.”, in Mohylyans’ki chytannya 2019: zb. nauk. pr., Kyiv, pp. 363–9. (In Ukrainian).
Chernenko O. Ye., Kazakov A. L. and Novyk T. H. (2007), “Arkheolohichni doslidzhennya na terytoriyi Chernihivs’koho dytyntsya v 2006 r.”, in Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini 2005–2007 rr., Dyke pole, Kyiv, pp. 411–3. (In Ukrainian).
Chernenko O., Novyk T., and Zharov H. (2020), “Doslidzhennya na terytoriyi okol’noho hradu starodavn’oho Chernihova”, Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini 2018, IA NAN Ukrayiny, Kyiv, pp. 272–4. (In Ukrainian).
Asaris J. (1994), “11–13 gs. zobena maksts bronzas uzgalu tipi un to izplatiba Kurzeme”, Archeologija un etnografija, Vol. XVI, pр. 21–7.
Irwin R. (1998), “A note on textual sources for the history of glass”, in Gilded and enameled glass from the Middle East, British Museum Press, London, pр. 24–6.
Kenesson S. S. (1998), “Islamic Enamelled Beakers. A New Chronology”, in Gilded and enameled glass from the Middle East, British Museum Press, London, pр. 45–9.
Lamm C. J. (1929, 1930), Mittelalterliche Gläser und Steinschnittarbeiten aus dem Nahen Osten, Vol. 1–2, D. Reimer, Berlin.
Stolyarova K. and Engovatova А. (2017), “Middle Eastern painted glass vessels from Yaroslav”, Archaeologia Polona, Vol. 55, pp. 147–60.
Ward R. (2012), “Mosque Lamps and Enamelled Glass: Getting the Dates Right”, The Arts of the Mamluks in Egypt and Syria – Evolution and Impact, University Press, Bonn, pр. 55–75.