О. Л. ПАРВУС ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЛІВИХ СИЛ В ОСМАНСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НАПЕРЕДОДНІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Процес консолідації Османської соціалістичної партії збігся з перебуванням у Константинополі німецького соціаліста російського походження О. Л. Парвуса (Гельфанда). Політична вага і значення Парвуса зробили його експертом з низки питань, пов’язаних з марксистською інтерпретацією внутрішньої і зовнішньої політики Османської імперії. Як наслідок, його публіцистика, яка виходила в Туреччині, відобразила процес створення соціалістичної партії, але вона ж і прояснила причини слабкості цього руху. Надалі фінансові махінації Парвуса не дали йому змоги продовжити позитивно впливати на розвиток турецького соціалізму. Його реальний інтерес у Константинополі і на Балканах був зосереджений на контактах із молодотурецьким керівництвом країни. Як економічний радник молодотурків, він більш був зацікавлений у підтримці контактів молодотурецької еліти з німецьким представництвом в Османській імперії, ніж у реалізації загальносоціалістичних проєктів у Туреччині і на Балканах. Водночас він максимально використовував свій вплив широко відомого в соціалістичних колах політика, щоб через збережені соціалістичні канали посилити пацифістську пропаганду в Балканському регіоні (існують документальні свідчення тісних контактів Парвуса з румунсько-болгарським соціалістом К. Раковським), підтримавши в такий спосіб геополітичні інтереси країн Троїстого союзу напередодні Першої світової війни. Зрозуміло, що політичні об’єднання соціалістичного напрямку в Османській імперії ніяк не вирішували таких стратегічних завдань, проте, як поступово з’ясувалося, вони також не вирішували і конкретних соціальних завдань. У результаті після вбивства великого візира Махмуда Шевкет-паші в 1913 р. були закриті практично всі робітничі і профспілкові організації в Туреччині. Однією з них стала Османська соціалістична партія, яка фактично повністю припинила своє існування.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
О. Л. Парвус, Османська соціалістична партія, Єднання і прогрес, молодотурки, К. Раковський
Асланова С. Н. Эволюция освещения Македонского вопроса в Турецкой историографии // Вестник российского университета дружбы народов. 2015. № 2.
Берберова Н. Н. Железная женщина. Москва, 1991.
Богомолов И. К. Османская империя в Первой мировой войне: человеческое измерение // Петербургский исторический журнал. 2020. № 3.
Гасанова Э. Ю. Идеология буржуазного национализма в Турции в период младотурок (1908–1914 гг.). Баку, 1966.
Горцев. Младотурки и рабочий вопрос // Современник. 1912. № 4.
Делирадев П. Балканската конфедерация. Т. Пазарджикъ: Печат. “Търговска” на Г. Бърлиевъ, 1909.
Довнар Л. А. Октябрьская революция в судьбах народов мира и Беларуси // Сборник научных статей по итогам “Международной научно-теоретичекой конференции”, Минск, 7 декабря 2017 г. Минск, 2017.
Желтяков А. Д. К истории зарождения турецкой социалистической печати // Тюркологический сборник. Москва, 1973.
Зурабов А. Итоги (ответ бывалому революционеру, Г. Алексинскому). Копенгаген, 1915.
Интервью с К. Раковским по материалам газеты L’Humanite // Наше слово. 1915. 19 марта.
Киреев Н. Г. История Турции. ХХ век. Москва, 2007.
Клеветникам // Наше слово. 1915. 25 апреля.
Лобанова (Тортика) М. В. Балканские социал-демократические конференции 1909–1911 годов и вопрос об объединении левых сил в Болгарии // Славяноведение. 2002. № 3.
Лобанова (Тортика) М. В. Концепция “османизма” в политических оценках болгарской социал-демократии // Научные ведомости Белгородского государственного университета: история, политология, экономика, информатика. 2013. № 1 (144). Вып. 25.
Манифест социалистов Турции и Балканского полуострова. URL: http://illuminats.ru/component/content/article/34-2009-10-23-23-02-38/4172-turkey?directory=29/ (дата звернення: 07.10.2020).
Мартов Ю. О. Мировой Большевизм. Берлин, 1923.
Миллер А. Ф. Краткая история Турции. Москва, 1948.
Новичев А. Д. Зарождение рабочего и социалистического движения в Турции // Ученые записки ЛГУ. Восточный факультет. Серия востоковедческих наук. № 304. Ленинград, 1962.
Петросян Ю. А. Младотурецкое движение. Вторая половина XIX в. – начало XX в. Москва, 1971.
Петросян Ю. А. Османская империя. Великолепный султанат. Москва, 2016.
Письма Софьи и Владимира Перазич Ю. О. Мартову // РГАСПИ, ф. 362, оп. 1, ед. хр. 52, л. 1–3.
Письмо Церетели Николаевскому от 1925 г. // Из архива Б. И. Николаевского. Вып. 1. Переписка с И. Г. Церетели. 1923–1930. Москва, 2010.
Посредник разведслужб. Документы ЦХИДК об А. Парвусе-Гельфанде. 1917–1924 гг. // Исторический архив. 1999. № 1.
Станчев М. Л., Чернявский Г. И. Л. Д. Троцкий, Болгария и болгары. София, 2008.
Радек К. Портреты и памфлеты. URL: http://az.lib.ru/r/radek_k_b/text_1924_parvus.shtml (дата звернення: 07.10.2020).
Раковский К. Письмо тов. Раковского // Наше слово. 1915. 19 июня.
Соболев Г. Л. Тайный союзник. Русская революция и Германия 1914–1918. Санкт-Петербург, 2009.
Социализм в Турции. Борьба с властью в конце 19 в. URL: http://biofile.ru/his/2920.html (дата звернення: 07.10.2020).
Тарасов С. Османская империя выживет, только если развалится Россия. URL: https://regnum.ru/news/polit/2342321.html (дата звернення: 07.10.2020).
Троцкий Л. Историческое подготовление Октября. Ч. 1. URL: http://www.magister.msk.ru/library/trotsky/trotl224.html/ (дата звернення: 07.10.2020).
Троцкий Л. Парвус и болгарские социалисты // Наше слово. 1915а. 14 февраля.
Троцкий Л. Сытинский “малый” о Раковском // Наше слово. 1915б. 17 апреля.
Троцкий Л. Д. Х. Раковский и В. Коларов На путях к Третьему Интернационалу // Троцкий Л. Д. Сочинения. Т. 8. Перед историческим рубежом. Политические силуэты. Москва – Ленинград, 1926а.
Троцкий Л. Д. Перед историческим рубежом. Балканы и балканская война // Троцкий Л. Д. Сочинения. Т. 6. Москва – Ленинград, 1926б.
Фельштинский Ю. Г., Чернявский Г. И. Лев Троцкий. Революционер 1879–1917. К 1. URL: https://history.wikireading.ru/154838/ (дата звернення: 07.10.2020).
Хереш Э. Купленная революция. Тайное дело Парвуса. URL: https://www.litmir.me/br/?b=177652 (дата звернення: 07.10.2020).
Хереш Э. Купленная революция. Тайное дело Парвуса. Москва, 2005.
Чернявский Г. И., Станчев М. Г., Тортика М. В. Жизненный путь Христиана Раковского. Москва, 2014.
Шен Йунус Нади. Отношения Росийской Федерации и Турецкой республики в контексте евразийской геполитической концепции // Всеобщая история. 2013. № 2.
Шеремет В. И. Османская империя в международных отношениях на Балканах // В “пороховом погребе Ервопы” 1878–1914. Москва, 2003.
Шпилькова В. И. Ленин о младотурецкой революции // Ученые записки МГПИ. Москва, 1970.
Шпилькова В. И. Младотурецкая революция 1908–1909 гг. Москва, 1977.
Feroz A. The Young Turks: The Committee of Union and Progress in Turkish Politics, 1908–1914. Oxford, 1969.
Ramsour E. The Young Turks: Prelude to the Revolution of 1908. Princeton N.J. – London, 1957.
Zeman Z., Scharlau W. The Merchant of Revolution. The Life of A. I. Helpfant (Parvus) 1867–1924. London – New York – Toronto, 1965.
REFERENCES
Aslanova S. N. (2015), “Evoliutciia osveshcheniia Makedonskogo voprosa v Turetckoi istoriografii”, Vestnik rossiiskogo universiteta druzhby narodov, No. 2, pp. 73–8. (In Russian).
Berberova N. N. (1991), Zheleznaya zhenshchina, Politizdat, Moscow. (In Russian).
Bogomolov I. K. (2020), “Osmanskaia imperiia v Pervoi mirovoi voine: chelovecheskoe izmerenie”, Peterburgskii istoricheskii zhurnal, No. 3, pp. 266–72. (In Russian).
Gasanova E. Yu. (1966), Ideologiya burzhuaznogo natsionalizma v Turtsii v period mladoturok (1908–1914 gg.), AN AzSSR, Baku. (In Russian).
Gortsev (1912), “Mladoturki i rabochiy vopros”, Sovremennik, No. 4, pp. 247–67. (In Russian).
Deliradev P. (1909), Balkanskata konfederatsiya, Pechat. “T”rgovska” na G. B’rliyev”, T. Pazardzhik. (In Bulgarian).
Dovnar L. A. (2017), “Oktyabr’skaya revolyutsiya v sud’bakh narodov mira i Belarusi”, in Sbornik nauchnykh statey po itogam “Mezhdunarodnoy nauchno-teoretichekoy konferentsii”, Minsk, December 7, 2017, BNTU, Minsk, pp. 116–33. (In Russian).
Zheltyakov A. D. (1973), “K istorii zarozhdeniya turetskoy sotsialisticheskoy pechati”, in Tyurkologicheskiy sbornik, Nauka, Moscow, pp. 196–97. (In Russian).
Zurabov A. (1915), Itogi (otvet byvalomu revolyutsioneru, G. Aleksinskomu), Kopengagen. (In Russian).
“Interv’yu s K. Rakovskim po materialam gazety L’Humanité” (1915), Nashe slovo, 19 marta. (In Russian).
Kireyev N. G. (2007), Istoriya Turtsii. XX vek, Kraft, Moscow. (In Russian).
“Klevetnikam” (1915), Nashe slovo, 25 aprelya. (In Russian).
Lobanova (Tortika) M. V. (2002), “Balkanskiye sotsial-demokraticheskiye konferentsii 1909–1911 godov i vopros ob ob”yedinenii levykh sil v Bolgarii”, Slavyanovedeniye, No. 3, pp. 3–12. (In Russian).
Lobanova (Tortika) M. V. (2013), “Kontseptsiya ‘osmanizma’ v politicheskikh otsenkakh bolgarskoy sotsial-demokratii”, Nauchnyye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta: istoriya, politologiya, ekonomika, informatika, No. 1 (144), Iss. 25, pp. 63–70. (In Russian).
“Manifest sotsialistov Turtsii i Balkanskogo poluostrova”, available at: http://illuminats.ru/component/content/article/34-2009-10-23-23-02-38/41. (accessed 5 October 2020). (In Russian).
Martov Yu. O. (1923), Mirovoy Bol’shevizm, Iskra, Berlin. (In Russian).
Miller A. F. (1948), Kratkaya istoriya Turtsii, Gospolitizdat, Moscow. (In Russian).
Novichev A. D. (1962), “Zarozhdeniye rabochego i sotsialisticheskogo dvizheniya v Turtsii”, Uchenyye zapiski LGU, Vostochnyy fakul’tet, Seriya vostokovedcheskikh nauk, No. 304, LOLGU, Leningrad, pp. 3–29. (In Russian).
Petrosyan Yu. A. (1971), Mladoturetskoye dvizheniye. Vtoraya polovina XIX v. – nachalo XX v., Nauka, Moscow. (In Russian).
Petrosyan Yu. A. (2016), Osmanskaya imperiya. Velikolepnyy sultanat, Algoritm, Moscow. (In Russian).
“Pis’ma Sof’i i Vladimira Perazich Yu. O. Martovu”, in RGASPI, f. 362, op. 1, ed. khr. 52, l. 1–3. (In Russian).
“Pis’mo Tsereteli Nikolayevskomu ot 1925 g.” (2010), in Iz arkhiva B. I. Nikolayevskogo, Iss. 1, Perepiska s I. G. Tsereteli. 1923–1930, Pamyatniki istoricheskoy mysli, Moscow, pp. 81–2. (In Russian).
“Posrednik razvedsluzhb. Dokumenty TsKhIDK ob A. Parvuse-Gel’fande. 1917–1924 gg.” (1999), Istoricheskiy arkhiv, No. 1, pp. 100–14. (In Russian).
Stanchev M. L. and Chernyavskiy G. I. (2008), L. D. Trotskiy, Bolgariya i bolgary. Akademicheskoye izdatel’stvo im. prof. Marina Drinova, Sofiya. (In Russian).
Radek K. “Portrety i pamflety”, available at: http://az.lib.ru/r/radek_k_b/text_1924_parvus.shtml (accessed 5 October 2020). (In Russian).
Rakovskiy K. (1915), “Pis’mo tov. Rakovskogo”, Nashe slovo, 19 iyunya. (In Russian).
Sobolev G. L. (2009), Taynyy soyuznik. Russkaya revolyutsiya i Germaniya 1914–1918, Izd-vo S-Peter un-ta, Saint Petersburg. (In Russian).
“Sotsializm v Turtsii. Bor’ba s vlast’yu v kontse 19 v.”, available at: http://biofile.ru/his/2920.html (accessed 5 October 2020). (In Russian).
Tarasov S., “Osmanskaya imperiya vyzhivet, tol’ko esli razvalitsya Rossiya”, available at: https://regnum.ru/news/polit/2342321.html (accessed 5 October 2020). (In Russian).
Trotskiy L., “Istoricheskoye podgotovleniye Oktyabrya. Ch. 1”, available at: http://www.magister.msk.ru/library/trotsky/trotl224.html/ (accessed 7 October 2020). (In Russian).
Trotskiy L. (1915a), “Parvus i bolgarskiye sotsialisty”, Nashe slovo, 14 fevralya, p. 1. (In Russian).
Trotskiy L. (1915b), “Sytinskiy ‘malyy’ o Rakovskom”, Nashe slovo, 17 aprelya. (In Russian).
Trotskiy L. D. (1926a), “Kh. Rakovskiy i V. Kolarov Na putyakh k Tret’yemu Internatsionalu”, in Trotskiy L. D., Sochineniya, Vol. 8, Pered istoricheskim rubezhom, Politicheskiye siluety, Gosizdat, Moscow and Leningrad, pp. 77–80. (In Russian).
Trotskiy L. D. (1926b), “Pered istoricheskim rubezhom. Balkany i balkanskaya voyna”, in Trotskiy L. D., Sochineniya, Vol. 6, Gosizdat, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Fel’shtinskiy Yu. G. and Chernyavskiy G. I., “Lev Trotskiy. Revolyutsioner 1879–1917. K 1”, available at: https://history.wikireading.ru/154838/ (accessed 5 October 2020). (In Russian).
Kheresh E. “Kuplennaya revolyutsiya. Taynoye delo Parvusa”, available at: https://www.litmir.me/br/?b=177652 (accessed 5 October 2020). (In Russian).
Kheresh E. (2005), Kuplennaya revolyutsiya. Taynoye delo Parvusa, OLMA-PRESS, Moscow. (In Russian).
Chernyavskiy G. I., Stanchev M. G. and Tortika M. V. (2014), Zhiznennyy put’ Khristiana Rakovskogo, ZAO Izd-vo Tsentrpoligraf, Moscow. (In Russian).
Shen Iunus Nadi (2013), “Otnosheniia Rosiiskoi Federatcii i Turetckoi respubliki v kontekste evraziiskoi gepoliticheskoi kontceptcii”, Vseobshchaia istoriia, No. 2, pp. 56–73. (In Russian).
Sheremet V. I. (2003), “Osmanskaya imperiya v mezhdunarodnykh otnosheniyakh na Balkanakh”, in V “porokhovom pogrebe Evropy” 1878–1914, Izd-vo “Mndrik”, Moscow, pp. 30–53. (In Russian).
Shpil’kova V. I. (1970), “Lenin o mladoturetskoy revolyutsii”, Uchenyye zapiski MGPI, Iz-vo MGU, Moscow, pp. 284–308. (In Russian).
Shpil’kova V. I. (1977), Mladoturetskaya revolyutsiya 1908–1909 gg., Nauka, Moscow. (In Russian).
Feroz A. (1969), The Young Turks: The Committee of Union and Progress in Turkish Politics, 1908–1914, The Clarendon Press, Oxford.
Ramsour E. (1957), The Young Turks: Prelude to the Revolution of 1908, Princeton University Press & Oxford University Press, Princeton, N.J. and London.
Zeman Z. and Scharlau W. (1965), The Merchant of Revolution. The Life of A. I. Helpfant (Parvus) 1867–1924, Oxford University Press, London, New York and Toronto.