ЇДИШИЗМ ЄВРЕЙСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕНТРАЛЬНІЙ РАДІ 1917–1918 РОКІВ: ВІД ЖАРГОНУ ДО МОВИ ДЕРЖАВИ, ПОЛІТИКИ, ГРОМАДИ, ОСВІТИ Й КУЛЬТУРИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Хоча мовознавці досліджують майже тисячолітню історію використання їдишу євреями Європи, виникнення модерної різносторонньої культури їдишем можна простежити лише після 1860-х рр. Після єврейської мовної конференції 1908 року в Чернівцях їдишизм як єврейський національний рух за права їдишу в освітній, культурній, громадській і політичній сферах входить у політичну площину – до програм і порядку денного більшості єврейських партій, зокрема і до політичних концепцій національно-культурної (або національно-персональної) автономії. Після революції лютого 1917 року й демократизації колишньої Російської імперії Київ став не лише значним осередком розвитку ідей їдишизму, а й очікуваним місцем втілення цих ідей.
З липня 1917 року п’ять єврейських політичних партій – Бунд (Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії), Єврейська соціал-демократична робітнича партія “Поалей-Ціон”, Об’єднана єврейська соціалістична робітнича партія (“Фарейнікте”), Єврейська народна партія (“Фолкспартей”) та сіоністи – брали безпосередню участь у роботі Української Центральної Ради. Саме завдяки їхній активності 15 липня 1917 року, вперше в історії, був призначений віце-секретар з єврейських справ (пізніше – генеральний секретар і міністр із єврейських справ).
На основі аналізу різноманітних архівних документів Міністерства з єврейських справ, п’яти єврейських політичних партій, партійних і позапартійних періодичних видань їдишем, мемуарів та історіографії можна дослідити специфіку дискусій про статус їдишу, а також успішне або ж проблематичне використання їдишу як офіційної мови держави, політики, громади, освіти й культури.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
євреї, єврейські політичні партії, їдиш, їдишизм, громада, документи, мова, політика, революція, Українська Центральна Рада
Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. Київ, 1998.
Доклад Народного Міністерства Єврейських Справ до Ради Народних Міністрів про асигнування 500.000 карбованців на видання шкільних підручників для єврейських шкіл. З них 130 000 на власну єврейську друкарню для потреб Міністерства єврейських справ, [10 квітня 1918 року], арк. 37–38, справа 97, опис 1, фонд 1748. Міністерство єврейських справ, Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО).
Казовський Г. Книжкова графіка митців Культур-Ліґи / художник Пінхас Фішель. Київ, 2011. (Українською та англійською мовами).
Культур-Ліґа: художній аванґард 1910–1920-х років / Упор. Г. Казовський, наук. ред. С. Захаркін та І. Сергєєва. Київ, 2007.
Обговорення Законопроекту про Єврейську Вчительську Семінарію, березень 1918 року, арк. 97–105, справа 29, опис 1, фонд 1115. Українська Центральна Рада. Канцелярія. ЦДАВО.
Українська Центральна Рада: Документи і матеріали у двох томах. Т. 1–2. Київ, 1996.
Abramson H. A Prayer for the Government: Ukrainians and Jews in Revolutionary Times, 1917–1920. Cambridge, 1999.
Der Ashmday: zhurnal far humor un satire) / redaktor Der Tunkeler. # 1–3. Kiev, ([1918?]. (Їдишем, періодичне видання).
Di ershte yidishe shprakh-konferents: Barikhtn, dokumentn un opklangen fun der tshernovitser konferents, 1908. Vilna, 1931. (Їдишем).
Estraikh G. From Yehupets Jargonists to Kiev modernists: The rise of a Yiddish literary Centre, 1880s–1914 // East European Jewish Affairs. Vol. 30. London, 2000, № 1. https://doi.org/10.1080/13501670008577907
Fishman D. The Rise of Modern Yiddish Culture. Pittsburgh, 2010.
Naye tsayt. Kiev, 1918. (Їдишем, газета).
Oyf der vakh. Kiev, 1918. (Їдишем, газета).
Silberfarb M. The Jewish Ministry and Jewish National Auto-nomy in Ukraine. Kiev, 1918/19. New York, 1993.
REFERENCES
Abramson H. (1999), A Prayer for the Government: Ukrainians and Jews in Revolutionary Times, 1917–1920, Harvard University Press, Cambridge.
Der Ashmday: zhurnal far humor un satire [Asmodeus: Magazine for Humor and Satire], ([1918?]), redaktor Der Tunkeler, Kiev, # 1–3. (In Yiddish, periodical).
Di ershte yidishe shprakh-konferents: Barikhtn, dokumentn un opklangen fun der tshernovitser konferents, 1908 (1931), Yidisher visnshaftlekher institute Filologishe sektsie, Vilna. (In Yiddish).
Doklad Narodnoho Ministerstva ievreis’kykh sprav [Report of the Ministry of Jewish Affairs], (April 10 1918), sprava [file] 97, pp. 37–38, opys [record group] 1, Fond [Collection] 1748 Ministerstvo ievreis’kykh sprav [Ministry of Jewish Affairs], Tsentral’nyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv derzhavnoyi vlady i orhaniv derzhavnoho upravlinnia Ukrainy (TsDAVO, Central State Archive of Supreme Bodies of Government and Administration of Ukraine), Kyiv. (In Ukrainian).
Estraikh G. (2000), “From Yehupets Jargonists to Kiev moder-nists: The rise of a Yiddish literary Centre, 1880s–1914”, East European Jewish Affairs, Vol. 30, No. 1, pp. 17–38. https://doi.org/10.1080/13501670008577907
Fishman D. (2010), The Rise of Modern Yiddish Culture, University of Pittsburgh Press, Pittsburgh.
Kazovsky H. (2011), The Book Design of Kultur-Lige Artists, artist Fishel, P., Spirit and Letter, Kyiv. (Bilingual edition in English and Ukrainian).
Kultur-Liga: khudozhnii avangard 1910–1920-kh rokiv [Culture League: Artist Avant-garde of 1910–1920s] (2007), compiled by Kazovsky, H., scient. eds. Zakharkin, S. and Serhieieva, I., Dukh i litera, Kyiv.
Naye tsayt [New Time] (1918), Kiev. (In Yiddish, newspaper).
Obhovorennia Zakonoproektu pro Ievreis’ku vchytel’sku seminariiu [Discussion of the Bill about the Jewish Teacher’s Seminary] sprava [file] 29, pp. 97–105, opys [record group] 1, Fond [Collection] 1115 Ukraiins’ka Tsentral’na Rada. Kantseliariia [Ukrainian Central Rada. Chancellery], Tsentral’nyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orha-niv derzhavnoyi vlady i orhaniv derzhavnoho upravlinnia Ukrainy (TsDAVO, Central State Archive of Supreme Bodies of Government and Administration of Ukraine), Kyiv. (In Ukrainian).
Oyf der vakh [On Guard] (1918), Kiev. (In Yiddish, newspaper).
Silberfarb M. (1993), The Jewish Ministry and Jewish National Autonomy in Ukraine. Kiev, 1918/19, translated by Lincoln, D., Aleph Press, New York.
Ukraiins’ka Tsentral’na Rada: Dokumenty i materialy u dvokh tomakh [Ukrainian Central Rada: Documents and Materials in Two Volumes] (1996), Vol. 1, 2. Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Verstiuk V. and Ostashko T. (1998), Diiachi Ukrains’koi Tsen-tral’noi Rady: Biohrafichnyi dovidnyk. [Figures of the Ukrainian Central Rada: Biographical Reference Book], Kyiv. (In Ukrainian).