“ДІМ ЖИТТЯ” ТА САКРАЛЬНА ТРАДИЦІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена обговоренню значення “Дому життя” у Стародавньому Єгипті, що був інститутом-хранителем сакральних знань, які підтримували і розвивали культурну традицію. Незважаючи на те що згадки про нього зустрічаються з часу I династії, всі свідчення уривчасті та не дають можливості скласти повне уявлення ані про його функції, ані про його архітектурні форми. Тільки папірус Солт 825 містить інформацію щодо його персоналу та планування, а також у ньому збереглася віньєтка, яка демонструє його побудову. Коло діяльності цієї установи було досить різноманітним. Тексти пов’язують його з медициною, тут виготовлялися деякі пахощі та мазі, які могли використовуватися і для бальзамування, і як ліки. Але недуги могли бути не суто фізичного характеру, проти деяких хвороб допомагала тільки магія. Ще одним напрямком діяльності “Дому життя” було створення магічної літератури. Його служителі брали участь в одному з найбільш таємних ритуалів – хеб-седі. Мистецтво тлумачення снів та астрономічні студії й передбачення також входили до сфери діяльності персоналу “Дому життя”. Не менш важливим родом професійної діяльності “Дому життя” як теологічного інституту була робота зі складання та редакції релігійних текстів (гімнів, “анналів богів”), і зокрема текстів, належних до заупокійної літератури. Незважаючи на активну залученість писців “Дому життя” до діяльності державної адміністрації, сам “Дім життя” залишається осторонь від політичної повсякденності, він охороняє культурні основи, на яких стоїть Єгипет. Можливо, саме завдяки закритості “Дому життя” все, що ми дізнаємося про його діяльність із давньоєгипетських джерел, походить з-поза його меж, а всередині він залишається “прихованим”, як це описано в папірусі Солт 825. Це пов’язано з його функцією з охорони культурної пам’яті та з небезпекою виходу за його межі сил, що таяться в його магічних книгах.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
міфотеологія, сакральна традиція, Стародавній Єгипет, “Дім життя”
Кацнельсон И. С., Мендельсон Ф. Л. Древний Египет: сказания и притчи. Москва, 2000.
Коростовцев М. А. Писцы Древнего Египта. Москва, 1962.
Матье М. Э. Роль личности художника в искусстве Древнего Египта // Труды Отдела Востока Государственного Эрмитажа. Т. IV. Ленинград, 1947.
Матье М. Э. Искусство Древнего Египта. Ленинград – Москва, 1961.
Тураев Б. А. Египтологические заметки VIII–XI // Известия Императорской Академии Наук. Петроград, 1916.
Тураев Б. А. Магический папирус Salt 825 Британского музея // Записки классического отделения Русского археологического общества. Т. IX. Петроград, 1917.
Тураев Б. А. Бог Тот. Санкт-Петербург, 2002.
Чегодаев М. А. Линейная иероглифика и ее место в древне-египетской культуре // Труды Государственного Эрмитажа. Т. XXXV: Петербургские египтологические чтения 2006. Санкт-Петербург, 2007.
Aldred C. The Development of Ancient Egyptian Art: from 3200 to 1315 B. C. Vol. 1–3. London, 1952.
Derchain Ph. Le Papyrus Salt 825 (В.М. 10051): rituel pour la conservation de la vie en Égypte. Bruxelles, 1964.
Gardiner A. The House of Life // JEA. Vol. 24. 1938. https://doi.org/10.2307/3854786
Kaplony P. Die Inschriften der ägyptischen Frühzeit. 3 Bande. Wiesbaden, 1963–1964.
Lesko L. H. The Egyptian Book of Two Ways. Berkeley – Los Angeles – London, 1972.
Nordh K. Aspects of Ancient Egyptian Curses and Blessings. Conceptual Background and Transmission. Uppsala, 1996.
Piehl K. Stèle de l’époque de Ramsès IV, conservée au Musée de Boulaq // ZÄS. Bd. 22, 1884; Bd. 23, 1885. https://doi.org/10.1524/zaes.1884.22.jg.37
Posener G. L’exorde de l’instruction educative d’Amennakhte // RdÉ. Vol.10. 1955.
Sauneron S. Les prêtres de l’ancienne Égypte. Paris, 1957.
Vergote J. Joseph en Egypte. Louvain, 1959.
Volten A. Demotische Traumdeutung. Kopenhagen, 1942.
REFERENCES
Katsnel’son I. S., Mendel’son F. L. (2000), Drevniy Egipet: skazaniya i pritchi, Forum, Moscow. (In Russian).
Korostovtsev M. A. (1962), Pistsy Drevnego Egipta. Izdatel’stvo vostochnoy literatury RAN, Moscow. (In Russian).
Mathieu M. E. (1947), “Rol’ lichnosti khudozhnika v iskusstve Drevnego Egipta”, Trudy Otdela Vostoka Gosudarstvennogo Ermitazha IV, Leningrad, pp. 5–99. (In Russian).
Mathieu M. E. (1961), Iskusstvo Drevnego Egipta, Iskusstvo, Le-ningrad and Moscow. (In Russian).
Turaev B. A. (1916), “Egiptologicheskiye zametki VIII–XI”, Izves-tiya Imperatorskoy Akademii Nauk, Petrograd, pp 5–7. (In Russian).
Turaev B. A. (1917), “Magicheskiy papirus Salt 825 Britanskogo muzeya”, Zapiski Klassicheskogo Otdeleniya Russkogo arkheolo-gicheskogo obshchestva IX, Petrograd. (In Russian).
Turaev B. A. (2002), Bog Thot, Aletya, Sankt-Petersburg. (In Russian).
Chegodaev M. A. (2007), “Lineynaya iyeroglifika i yeye mesto v drevneyegipetskoy kul’ture”, Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha XXXV: Peterburgskiye egiptologicheskiye chteniya 2006 Sankt-Petersburgh, pp. 147–58. (In Russian).
Aldred C. (1952), The Development of Ancient Egyptian Art: from 3200 to 1315 B. C. 1–3, Tiranti, London.
Derchain Ph. (1964), Le Papyrus Salt 825 (B.M. 10051): rituel pour la conservation de la vie en Égypte, Palais des academies, Bru-xelles.
Gardiner A. (1938), “The House of Life”, JEA 24, pp. 157–80. https://doi.org/10.2307/3854786
Kaplony P. (1963–1964), Die Inschriften der ägyptischen Frühzeit 1–3, Otto Harrassowitz, Wiesbaden.
Lesko L. H. (1972), The Egyptian Book of Two Ways, University of California Press, Berkeley, Los Angeles and London.
Nordh K. (1996), Aspects of Ancient Egyptian Curses and Blessings. Conceptual Background and Transmission, Uppsala University Press, Uppsala.
Piehl K. (1884–1885), “Stèle de l’époque de Ramsès IV, conservée au Musée de Boulaq”, ZÄS 22, pp. 37–41; 23, pp. 13–9. https://doi.org/10.1524/zaes.1884.22.jg.37
Posener G. (1955), “L’exorde de l’instruction educative d’Amen-nakhte”, RdÉ 10, pp. 61–72.
Sauneron S. (1957), Les prêtres de l’ancienne Égypte, Du Seuil, Paris.
Vergote J. (1959), Joseph en Egypte, Publications universitaires, Louvain.
Volten A. (1942), Demotische Traumdeutung, Einar Munksgaard, Kopenhagen.