РІЗНІ ПРОЯВИ КУЛЬТУ ІСІДИ В РАЙОНАХ ІСТРІЇ, ІЛЛІРІКУ ТА ПАННОНІЇ І ЙОГО ПОШИРЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ (II СТ. ДО Н. Е. – IV СТ. Н. Е.)

М. Томорад

doi:10.15407/skhodoznavstvo2018.81.058

РІЗНІ ПРОЯВИ КУЛЬТУ ІСІДИ В РАЙОНАХ ІСТРІЇ, ІЛЛІРІКУ ТА ПАННОНІЇ І ЙОГО ПОШИРЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ (II СТ. ДО Н. Е. – IV СТ. Н. Е.)

PDF (English)

https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2018.81.058

М. Томорад

Загребський університет

Анотація

Перші стародавні єгипетські артефакти в Істрії та Іллірику почали з’являтися вже в середині I тисячоліття до н. е., але без будь-яких доказів існування наявності культової практики. На початку I ст. н. е. єгипетські культи стали дуже популярними в Адріатичному і Паннонському регіонах. Перші епіграфічні свідчення наявності культу Ісіди з’явилися за часів правління імператора Клавдія разом з появою перших колегій Ісіди та Серапіса в Салоні. До кінця I ст. н. е. він поширився до Паннонії на півночі. Серед значного числа давніх єгипетських божеств, які задокументовані в цьому регіоні, найпопулярнішими були різні прояви культу Ісіди. У цій статті автор розгляне поширення культу Ісіди в Істрії, Іллірику і Паннонії, різні прояви культу Ісіди, а також етнічні групи та професії, які брали участь у його поширенні. Наприкінці статті автор обговорить різні святилища, виявлені до теперішнього часу в цьому регіоні.

Як цитувати

Томорад, М. (2018). РІЗНІ ПРОЯВИ КУЛЬТУ ІСІДИ В РАЙОНАХ ІСТРІЇ, ІЛЛІРІКУ ТА ПАННОНІЇ І ЙОГО ПОШИРЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ (II СТ. ДО Н. Е. – IV СТ. Н. Е.). Сходознавство, (81), 58-99. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2018.81.058

Переглядів статті: 43 | Завантажень PDF: 50

Ключові слова

єгипетські культи, Іллірик, Ісіда, Істрія, етнічні групи, Паннонія, поширення, професії, прояви культу Ісіди

Посилання

Alföldy G. (1962) , “Die Auxiliartruppen der Provinz Dalmatien”, Acta archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae, Vol. XIV.3-4, pp. 259–96.

Alföldy G. (1965), “Ein Denkmal des Serapis-Isis-Kultes in Pannonien”, Bulletin du Musée István Királym Alba Regia, Vol. 4/5, pp. 87–90.

Alföldy G. (1969), Die Personnamen in der römischen Provinz Dalmatia. Heidelberg.

Anđelković B. (1991), “Arheološki materijal bliskoistočnog porekla u Srbiji”, Glasnik Srpskog arheološkog društva, Vol. 7, pp. 67–77.

Balla L. (1963), “Östliche ethnische elemente in Savaria“, Acta archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae, Vol. XV.1–4, pp. 225–37.

Barkócza L. (1964), “The population of Pannonia from Marcus Aurelius to Diocletian”, Acta archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae, Vol. XVI, pp. 285–90.

Bricault L. (2005) “Iseum et Serapeum”, in Thesaurus cultus et rituum antiquorum (ThesCRA) IV: Cult places representation of cult places, Los Angeles, pp. 251–59.

Bresciani E. (1997), “La Iside di Medinet Madi”, in E. A. Arslan (ed.), Iside, il mito il misterio e la magia, Milano, pp. 37–41.

Brunšmid J. (1897), “Nekoliko našašća novaca na skupu u Hrvatskoj i Slavoniji V. Našašće italskih i afrikanskih novaca u Mazinu”, Vjesnik hrvatskog arheološkog društva, n.s. Vol. II, pp. 42–103.

Budischovsky M.-Chr. (1977), La Diffusion des cultes isiaques autour de la mer Adriatique, I. Inscriptions et monuments, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004295339

Bugarski-Mesdjian A. (2004), “Les cultes Orientaux en Dalmatie Romaine”, Vjesnik za arheologiju i historiju dalmatinsku, Vol. 96, pp. 563–718.

Bulić F. (1910), “Escavi nella necropoli antica pagana di Salona detta Hortus Metrodori negli anni 1909. e. 1910”, Bullettino di archeologia e storia Dalmata, Vol. XXXIII, p. 30.

Cambi N. (1971), “Nove potvrde egipatskih kultova u antičkoj provinciji Dalmaciji”, Vjesnik za arheologiju i historiju dalmatinsku, Vol. LXV–LXVII, pp. 85–107.

Cambi N. (1993), “Stele iz kasnoantičke grobnice u Dugopolju”, Vjesnik za arheologiju i historiju dalmatinsku, Vol. 86, pp. 147–81.

Cambi N. (2002), Antika. Zagreb.

Drexler W. (1890), Mythologischen Beiträge. Heft 1. Des Cultus der ägyptischen Gottheiten in den Donauländer. Leipzig.

Džin K. (2001), “Egipatske votivne figurice u lararijima”, in K. Džin (ed.), Egipatska religija i antička Istra’, Pula, pp. 18–21.

Fitz J. (1963), “Legati Augusti pro praetore Pannoniae Inferioris”, Acta Antiqua Academiae Scientiarum Hungaricae, Vol. XI.3-4, pp. 245–324.

Forni G. (1953), Il reclutamento delle legioni da Augusto a Diocleziano. Milano – Roma.

Giunio K. A. (2002), “Egyptian Gods on the Eastern Adriatic Coast”, in H. Györy and Z. Mráv (eds.), Aegyptus et Pannonia I – Acta Sympsii anno 2000, Budapest, pp. 21–63, pl. 3–17.

Gorenc M. (ed.) (1952), Antikna skulptura u Hrvatskoj, Zagreb.

Gračanin H. (2010) “Rimske prometnice i komunikacije u kasnoantičkoj južnoj Panoniji”, Scrinia Slavonica, Vol. 10, pp. 9–69.

Hart G. (2005), The Routledge Dictionary of Egyptian Gods and Goddesses. London – New York. https://doi.org/10.4324/9780203023624

Hoffiler V. and Saria B. (1938), Antike Inschriften aus Jugoslawien I: Noricum und Pannonia Superior (IlJug), Zagreb.

Hofmann H. (1905), Römische Militärgrabsteine der Donauländer, Wien.

Jobst H. (1998), “The cult of the Oriental deities in Carnuntum”, in F. Jenő (ed.), Religions and Cults in Pannonia, Szkesfhervár, pp. 37–42.

Jurkić-Girardi V. (2001), “Egipatska religija i antička Istra”, in K. Džin (ed.), Egipatska religija i antička Istra, Pula, pp. 5–17.

Jurkić-Girardi V. (2005), Duhovna kultura antičke Istre, knjiga I: Kultovi u procesu romanizacije antičke Istre, Zagreb.

Katić M. (2002), “Greeks and the hinterland of western Balkans”, in N. Cambi, S. Čače and B. Kirigin (eds.), Grčki utjecaji na istočnoj obali Jadrana, Split, pp. 423–33.

Lisičar P. (1961), “Isis–Fortuna spomenici o kultu Izide, Fortune i Izide–Fortune u našoj zemlji”, Starinar Srpske akademije nauka, n. s. Vol. XII, pp. 125–132.

Kuntić-Makvić B. (1982), “Žrtvenik iz Varvarije posvećen božici Izidi”, Arheološki radovi i rasprave, Vol. VIII–IX, pp. 151–57.

Malaisse M. (1972a), Les conditions de pénétration et de diffusion des cultes égyptiens en Italie, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004294899_030

Malaisse M. (1972b), Inventaire préliminaire des documents égyptiens découverts en Italie. Leiden.

Marin E. (2002), “Novi helenistički nalazi iz Salone i Narone”, in N. Cambi, S. Čače and B. Kirigin (eds.), Grčki utjecaji na istočnoj obali Jadrana, Split, pp. 415–21.

Matijašić R. (2009) Povijest hrvatskih zemalja u antici do cara Dioklecijana, Zagreb.

Mezős T. (2002), “A new concept for the Reconstruction of the Iseum of Szombathely”, in H. Györy and Z. Mráv (eds.), Aegyptus et Pannonia 1 – Acta Sympsii anno 2000, Budapest, pp. 129–45.

Mihovilić K. (2012), “Grčki i helenistički nalazi u Istri i Kvarneru”, in N. Cambi, S. Čače and B. Kirigin (eds.), Grčki utjecaji na istočnoj obali Jadrana, Split, pp. 499–519.

Mirnik I. (1981), “Coin Hoards in Yugoslavia”, British Archaelogical Reports 95, pp. 36–49.

Mirnik I. (1982), “Skupni nalazi novca iz Hrvatske III: Skupni nalaz afričkog brončanog novca i aes rude iz Štikade”, Vjesnik Arheološkog muzeja u Zagrebu, 3. s. Vol. XV, pp. 149–167, tab. 1–6.

Mirnik I. (1987), “Circulation of North African etc. currency in Illyricum”, Arheološki vestnik, Vol. 38, pp. 369–92.

Mlakar Š. (1957), “Neki novi antikni nalazi u Istri”, Jadranski zbornik 2.

Mráv Z. and Gabrieli G. (2011), “A Scarbantiai Iseum és feliratos emlékei”, Arrabona, Vol. 49/1, pp. 208–13.

Perc B. (1968), Beiträge zur Verbreitung ägyptischer Kulte auf dem Balkan und in den Donauländern zur Römerzeit (mit besonderer Berücksicksichtigung des Quellenmaterials aus dem Gebiet des heutigen Staates Jugoslawien), [PhD dissertation], München.

Pinterović D. (1958), “Novi i neobjavljeni rimski spomenici s terena Murse i okolice”, Osječki zbornik, Vol. VI, pp. 23–61.

Pinterović D. (1967), “Mursa u svjetlu novih izvora i nove literature”, Osječki zbornik, Vol. XI, pp. 23–66.

Póczy K. (2002), “Veränderungen des Hintergrundes der Ägyptischen Kulte in Pannonien im 1.-4. Jahrhundert”, in H. Györy and Z. Mráv (eds.), Aegyptus et Pannonia 1 – Acta Sympsii anno 2000, Budapest, pp. 163–72.

Puschi A. (1914), “Nesazio. Scavi degli anni 1906, 1907 e 1908”, Atti e memorie della Societa istriana di archeologia e storia patria, Vol. 30, pp. 3–75.

Saller R. S. and Shaw B. D. (1984), “Tombstones and Roman family relations in the Principate: Civilians, Soldiers and Slaves”, The Journal of Roman Studies, Vol. LXXIV, pp. 124–56. https://doi.org/10.2307/299012

Saria B. (1937), “Spomeniki egiptovskih božanstev v Poetoviju”, Časopis za zgodovino in narodopisje, Vol. XXXII, pp. 20–28.

Schmid W. (1936), “Poetovio. Raziskavanja Muzejskeg društva v Ptuju 1935”, Časopis za zgodovino in narodopisje, Vol. XXX/3, pp. 150–57.

Schober A. (1923), Die römischen Grabsteine von Noricum und Pannonia, Wien.

Selem P. (1971), “Boginja s tisuću imena – Neki aspekti pojave egipatskih bogova u dalmatinsko-panonskom krugu”, Hrvatski znanstveni zbornik, Vol. 1, pp. 291–332.

Selem P. (1972), “Egipatski bogovi u rimskom Iliriku”, Godišnjak Centra za balkanološka ispitivanja, Vol. IX, pp. 7–104.

Selem P. (1980), Les religions orientales dans la Pannonie Romaine. Partie en Yougoslavie, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004295650_007

Selem P. (1997), Izidin trag: egipatski kultni spomenici u rimskom Iliriku, Split.

Sergejevski D. (1940), “Rimski natpisi novi i revidirani”, Glasnik Zemaljskog muzeja Nezavisne Države Hrvatske u Bosni i Hercegovini, Vol. LII, pp. 15–26.

Sergejevski D. (1947), Vodič po zbirci kamenih spomenika Zemaljskog muzeja u Sarajevu, Sarajevo.

Sosztarits O. (2002), “Topographische und chronologische Problemen des Iseums von Savaria”, in H. Györy and Z. Mráv (eds.), Aegyptus et Pannonia 1 – Acta Sympsii anno 2000, Budapest, pp. 163–72.

Stein A. (1940), Die Legaten von Moesien, Budapest-Leipzig.

Suić M. (1969) “Antički Nin (Aenona) i njegovi spomenici”, Radovi Instituta JAZU u Zadru, Vol. 16–17, pp. 61–104.

Szentléleky T. (2002), “Einige wichtige Fragen im Zusammenhang mit der Bearbeitung des Iseums von Savaria”, in H. Györy and Z. Mráv (eds.), Aegyptus et Pannonia 1 – Acta Sympsii anno 2000, Budapest, pp. 193–99.

Šešelj L. (2009), Promunturium Diomedis: Svetište na rtu Ploča i jadranska pomorska trgovina u helenističkom razdoblju, [PhD Dissertation], Zadar.

Šišić F. (1925), Povijest Hrvata u vrijeme narodnih vladara, Zagreb.

Thylander H. (1952), Étude sur l’épigraphie Latine, Lund.

Tiradritti F. (1998), Isis, the Egyptian goddess who conquered Rome, Cairo.

Tomorad M. (2003), Egipat u Hrvatskoj – egipatske starine u hrvatskoj znanosti i kulturi, Zagreb.

Tomorad M. (2005a), “The Egyptian antiquities in Croatia”, PalArch Vol. 2.1, pp. 1–33.

Tomorad M. (2005b), “Egyptian cults in major Roman fleets”, in M. Šegvić and I. Mirnik (eds.), Illyrica antiqua – ab honorem Duje Rendić-Miočević, Zagreb, pp. 441–50.

Tomorad M. (2005c), “Egyptian cults of Isis and Serapis in Roman Fleets“, in A. Amenta, M. M. Luiselli and M. N. Sordi (eds.), L’acqua nell’antico Egitto: vita, rigenerazione, incantesimo, medicamento – Proceedings of the First International Conference for Young Egyptologists (Chianciano Terme, 15–18 October 2003), Roma, pp. 241–53.

Tomorad M. (2005d), “Egyptian artefacts in the Archaeological museum of Istria in Pula (Croatia)”, Journal of Egyptological Studies, Vol. 2, pp. 43–58.

Tomorad M. (2014), “Egipat od rimskog i bizantskog razdoblja do arapskih osvajanja (30. godina pr. Kr.-645. godina) – Egypt during the Roman and Byzantine period until the Arab conquest (30 BC–AD 645)”, Prilozi Instituta za arheologiju, Vol. 31, pp. 239–50.

Tomorad M. (2015a), “The early penatration of Ancient Egyptian artifacts and disseminationa of the cults of Egyptian divinities in Istria and Illyricum (1st millenium BC – 1st century AD)”, M. Tomorad (ed.), A History of Research into Ancient Egyptian Culture Conducted in Southeast Europe, Oxford, pp. 167–200.

Tomorad M. (2015b), “The end of Ancient Egyptian religion: The prohibition of paganism in Egypt from the middle of the 4th to the middle of the 6th century AD”, The Journal of Egyptological Studies, Vol. IV, pp. 147–64.

Tomorad M. (2016), “The phases of penetration and diffusion of Egyptian artefacts and cults in the region of Istria and Illyricum (from the 7th c. BC to the 4th c. AD)”, in H. Györy (ed.), Aegyptus et Pannonia V. Budapest, pp. 185–226, pl. 69–81.

Tomorad M. (2017), “The Ancient Egyptian shabtis discovered in the regions of Roman Illyricum (Dalmatia, Pannonia) and Istria: provenance, collections, typological study and dating”, in G. Rosati, and M. C. Guidotti (eds.), Proceedings of the XI International Congress of Egyptologists, Florence Italy 23–30 August 2015, Archaeopress, Oxford, pp. 650–55.

Tomorad, M. (2018), “Ancient Egyptian collection of the Franciscan Monastery at the island of Košljun: A case study of the possible evidence of the earlier penetration of the Ancient Egyptian artefacts in Illyricum”, in M. Milićević Bradač, and D. Demicheli (eds.), The Century of the Brave: Roman conquest and indigenous resistance in Illyricum during the time of Augustus and his heirs – Proceedings of the International Conference, Zagreb, 22–26. 9. 2014, Zagreb, pp. 397–405.

Topál J. (2003), “Ägyptische und Orientalische Götter und Kulte”, in C. Póczy (ed.), Forschungen in Aquincum 1969–2002, Aquincum Nostrum Vol. 2, Budapest, pp. 274–83.

Truhelka Ć. (1889), “Afrikanski novci od tuća, nađeni na Vrankamenu kod Krupe”, Glasnik Zemaljskog muzeja u Bosni i Hercegovini, Vol. I, pp. 38–43.

Veličković M. (1972), Rimska sitna bronzana plastika u Narodnom muzeju. Antika, Beograd.

Vidman L. (1969), Sylloge inscriptionum religionis Isacae et Sarapiacae (SIRIS), Berlin. https://doi.org/10.1515/9783110860849

Vulić N. (1948), “Antički spomenici naše zemlje”, Spomenik Srpske akademije nauka, Vol. XCVIII.

Weber E. (1985), “Drei Inschriften aus dem Bereich der Austria Romana 1: Ein Serapisheiligtum in Carnuntum”, in E. Weber and G. Dobesch (eds.), Romische Geschichte, Altertumskunde und Epigraphik. Festschrift fur Artur Betz, Wien, pp. 650–58.

Wessetzky V. (1961), Die ägyptischen Kulte zur Römerzeit in Ungarn, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004296077_002

Wilkinson R. H. (2003), The Complete Gods and Goddesses of Ancient Egypt, London and New York.

REFERENCES