КОЛИВАННЯ ЧАСУ В ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІЙ РЕЛІГІЇ ТА МИСТЕЦТВІ: УРОБОРОС ЯК АРХЕТИП ДЛЯ МЕТАФІЗИКИ ВІЧНОСТІ

А. Маравелія

doi:10.15407/skhodoznavstvo2018.81.003

КОЛИВАННЯ ЧАСУ В ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІЙ РЕЛІГІЇ ТА МИСТЕЦТВІ: УРОБОРОС ЯК АРХЕТИП ДЛЯ МЕТАФІЗИКИ ВІЧНОСТІ

PDF (English)

https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2018.81.003

А. Маравелія

Institute of Egyptology Professor of Egyptology at the People’s University of Athens

Анотація

У цій статті розглядається не лише концепт часу, як реалізації (звідси й віртуальне Einfühlung часу як такого), а й детально обговорюється час, що репрезентований на давньоєгипетських витворах мистецтва з конкретним акцентом на архетипі Уробороса (єг.: sd-m-rA), і його семантика як у його давньоєгипетських уявленнях, так і в алхімії. Завдячуючи барвистій призмі метафізичної або теологічної концепції часу та вічності, як їх розуміли стародавні мешканці долини Нілу, ми наразі можемо відтворити їхні правдоподібні уявлення про час, прагнення до вічності, а також перевірити способи, якими ми могли б скористатися, щоб досліджувати поняття часу щодо конкретних створених ними художніх форм і вивчити їх. Те, як анонімні давньоєгипетські художники, для яких значення мистецтва (Hmt) було відмінним від того, яким воно є для нас сьогодні, оскільки для них “мистецтво” використовувалося тільки як засіб для віртуального θέωσις і прагнення до вічності, задумали і зобразили час на своїх артефактах (особливо в період розквіту епохи фараонів: із 2575 р. до н. е. по 714 р. до н. е.), також дає надійні підстави для того, щоб оцінити філософські та естетично значущі уявлення про час в історії мистецтва стародавніх середземноморських народів, серед яких Єгипет займає дуже високе місце.

Як цитувати

Маравелія, А. (2018). КОЛИВАННЯ ЧАСУ В ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІЙ РЕЛІГІЇ ТА МИСТЕЦТВІ: УРОБОРОС ЯК АРХЕТИП ДЛЯ МЕТАФІЗИКИ ВІЧНОСТІ. Сходознавство, (81), 3-43. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2018.81.003

Переглядів статті: 70 | Завантажень PDF: 33

Ключові слова

(юнгівські) архетипи, алхімія, вічність, давньоєгипетський світогляд, масонство, мистецтво, стародавня космологія, сучасна космологія, Уроборос, час

Посилання

Aldred C. (31987), The Egyptians, Thames & Hudson, London.

Aldred C. (21988), Egyptian Art, Thames & Hudson, London.

Allen J. P. (1988), Genesis in Egypt: The Philosophy of Ancient Egyptian Creation Accounts, YES, Vol. 2, Yale University Press, New Haven.

Allen R. H. (21963), Star Names: Their Lore and Meaning, Dover, New York.

Assmann J. (1975), Zeit und Ewigkeit im alten Ägypten, C. Winter Universitätsverlag, Heidelberg.

Assmann J. (1991), Stein und Zeit: Mensch und Gesellschaft im alten Ägypten, C. Becks, München.

ASTRES (1996) = Bakhouche B. et al. (eds.), Les Astres: I. Les Astres et les mythes. La description du ciel. II. Les correspondances entre le ciel, la terre et l’homme. Les “Survivances” de l’astrologie antique: Actes du Colloque International de Montpellier 23–25 Mars 1995, I–II, Publications de la Recherche Université Paul Valéry, Montpellier III, Montpellier.

Aveni A. F. (1989), Empires of Time: Calendars, Clocks and Cultures, Basic Books, New York.

Bakir A. ’el-M. (1953), “nHH and Dt reconsidered”, JEA, Vol. 39, pp. 110–11. https://doi.org/10.1177/030751335303900115

Bakir A. ’el-M. (1974), “A Further Re-Appraisal of the Terms: nHH and Dt”, JEA, Vol. 60, pp. 252–54. https://doi.org/10.1177/030751337406000130

Barbour J. (1999), The End of Time, Oxford University Press, Oxford.

Beckerath J. von (1997), Chronologie des Pharaonischen Ägypten. Die Zeitbestimmung der Ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. MÄS, Bd. 46, Deutscher Kunstverlag, München.

Béresniak D. (22000), Symbols of Freemasonry; translated by I. Monk, Editions Assouline, New York.

Bergman J. (1979), “Nut–Himmelsgöttin–Baumgöttin–Lebensgeberin”, Humanitas Religiosa: Festschrift für H. Biezais, Scripta Instituti Donneriani Abœnsis, T. X. Stokholm, pp. 53–69. https://doi.org/10.30674/scripta.67118

Billing N. (2002), Nut: The Goddess of Life in Text and Iconography. Uppsala Studies in Egyptology, 5, Uppsala University, Uppsala.

Billing N. (2003), “Text and Tomb: Some Spatial Properties of the Goddess Nut in the Pyramid Texts”, Hawass Z. and Brock L. P. (eds.), Egyptology at the Dawn of the 21st Century: Proceedings of the 8th International Conference of Egyptologists, Cairo 2000, II, The American University in Cairo Press, Cairo, pp. 129–36.

Bisson de la Roque M. F. (1930), “Notes sur Aker”, BIFAO, T. 30, pp. 575–80.

Bleeker C. J. (1962), “L’idée de l’ordre cosmique dans l’ancienne Égypte”, Revue d’histoire et de philosophie religieuse, No. 2–3, pp. 193–200.

Böhme J. (1682), Theosophische Werke. Amsterdam.

Borchardt L. (1920), Die Altägyptische Zeitmessung (von Baßermann–Jordan, E., ed.), Berlin and Leipzig.

Borghouts J.–F. (1973), “The Evil Eye of Apophis”, JEA, Vol. 59, pp. 114–50. https://doi.org/10.1177/030751337305900115

Bourgoing J. de (2001), The Calendar: Measuring Time, Thames & Hudson, London.

Brandon S. G. F. (1951), Time and Mankind, Hutchinson & Co, London.

Broze M. (1999), “Les sept propos de Méthyer: Structure narrative et théorie du savoir dans la cosmogonie de Neith à Esna”, BIFAO, T. 99, pp. 63–72.

Buhl M. L. (1947), “The Goddesses of the Egyptian Tree Cult”, JNES, Vol. 6, pp. 80–97. https://doi.org/10.1086/370820

Burke W. L. (1983), Spacetime, Geometry, Cosmology, University Science Books, A Series of Books in Astronomy, CA.

Butterfield J. (1999), The Arguments of Time, Oxford University Press, Oxford.

Capra F. (1975), The Tao of Physics, Wildwood House, London.

CT = Buck A. de (1935–1961): The Egyptian Cofﬁn Texts, Vol. I–VII, Oriental Institute Publications, Chicago.

Cellarius A. (22006), R. H, van Gent (ed.), Atlas Cœlestis, seu Harmonia Macrocosmica, Taschen, Köln.

Corteggiani J.-P. (21986), L’Égypte des Pharaons au Musée du Caire, Hachette, Paris.

Cotterel B., Dickson F. P. and Kamminga J. (1986), “Ancient Egyptian Waterclocks: A Reappraisal”, JAS, Vol. 13. pp. 31–50. https://doi.org/10.1016/0305-4403(86)90025-7

Couchoud S. (1988), “Calcul d’un horloge à eau”, BSÉG, T. 12, pp. 25–34.

Crum W. E. (1939), A Coptic Dictionary, Oxford University Press, Oxford.

Cumont F. (1909), “Le mysticisme astral dans l’Antiquité”, Bull. Acad. Belg., Bruxelles, pp. 256–89.

De Hooghe D. (1744), Hieroglyphica oder Denkbilder der alten Völker. Amsterdam.

Dodd J. E. (21985), The Ideas of Particle Physics: An Introduction for Scientists, Cambridge University Press, Cambridge.

Duchane S. (2007), Freemasonry, Evergreen und Taschen, Köln.

Du Quesne T. (1996), “Squaring the Ouroboros: A Discussion of two New Studies of Egyptian Religion”, DE, Vol. 33, pp. 141–55.

EAT = Neugebauer O. and Parker R. A. (1960–1969), Egyptian Astronomical Texts: I. The Early Decans; II. The Ramesside Star Clocks; III. Decans, Planets, Constellations and Zodiacs / Plates, Brown University Press, Providence.

Eco U. (1970), Il Problema Estetico in Tommaso d’Aquino, Gruppo Editoriale Fabbri, Bompiani, Sonzogno, Etas S. p. A, Milano.

Eco U. (1987), Arte e Belleza nell’Estetica Medievale, Gruppo Editoriale Fabbri, Bompiani, Sonzogno, Etas S. p. A, Milano.

Eleazar A. (1735), Donum Dei, Erfurt.

Eleazar A. (1760), Uraltes chymisches Werk, Leipzig.

Eliade M. (1958), Patterns in Comparative Religion, Sheed and Ward, New York and London.

Faulkner R. O. (1973–1978), The Ancient Egyptian Cofﬁn Texts, Vol. I–III, Aris & Phillips, Warminster.

Faulkner R. O. (21998), The Ancient Egyptian Pyramid Texts (with Supplement of Hieroglyphic Texts), Oxford at the Clarendon Press, Oxford.

Faulkner R. O. and Goelet O. (21998), von Dassow, E. et al. (eds.), The Egyptian Book of the Dead: The Book of going forth by Day: Being the Papyrus of Ani, Chronicle Books, San-Francisco.

Frankfort H. (1933), The Cenotaph of Sethi I at Abydos, Vol. I–II. EES Memoirs, Vol. 39, EES, London.

Frobenius L. (1936), Histoire de la civilisation africaine; Translated by Back H. and Ermont D., Paris.

Goebs K. (2003), “niswt nHH: Kinghip, Cosmos and Time”, Hawass Z. and Pinch-Brock L. (eds.). Egyptology at the Dawn of the 21st Century: Proceedings of the 8th International Congress of Egyptologists, Cairo 2000. Vol. II, The American University in Cairo Press, Cairo and New York, pp. 238–53.

Grapow H. (1924), Die bildlichen Ausdrücke des Ägyptischen, J. C. Hinrichs, Leipzig.

Guilhou N. (1984), “Temps du récit et temps du mythe: des conceptions égyptiennes du temps à travers le Livre de la Vache Céleste”, Mélanges A. Gutbub, Publications de la Recherche, Université de Montpellier, Institut d’Égyptologie, Montpellier, pp. 87–93.

Guilhou N. (1989), La vieillesse des dieux, Publications de la Recherche, Université de Montpellier, Institut d’Égyptologie, Montpellier.

Guilhou N. (2001), “Des ronds dans l’eau: Axw et HkAw, rapports à l’espace et au temps”, Győry H. (ed.), Mélanges offerts à Edith Varga, Bulletin du Musée Hongrois des Beaux-Arts, Supplément. Budapest, pp. 131–36.

Guilhou N. (ed.) (2016), Liber Amicorum – Speculum Siderum: Nūt Astrophoros. Papers Presented to Alicia Maravelia. Archaeopress Egyptology 17. Oxford: Archaeopress.

Gunkel H. (21921), Schöpfung und Chaos in Urzeit und Endzeit, Berlin.

Hannig R. (2000), Großes Handwörterbuch Deutsch–Ägyptisch (2800–950 v. Chr.), Philip von Zabern, Mainz.

Hannig R. (52009), Großes Handwörterbuch Ägyptisch–Deutsch (2800–950 v. Chr.), Philip von Zabern, Mainz.

Hart G. (1987), A Dictionary of Egyptian Gods and Goddesses, Routledge & Kegan Paul, London.

Hawking S. (1988), A Brief History of Time: From the Big Bang to Black Holes, Bantam Press, London.

Hawking S. (2001), The Universe in a Nutshell, Bantam Press, London.

Hölbl G. (1986), “Eine ägyptische Wasseruhr aus Ephesus”, Antike Welt, Bd. 17/1, pp. 59–60.

Hornung E. (1978), “Zeitliches Jenseits im alten Ägypten”, Eranos Jahrbuch, Bd. 47, pp. 269–307.

Hornung E. (1982), Der ägyptische Mythos von der Himmelskuh: eine Ätiologie des Unvollkommenen. Freiburg.

Hornung E. (1990), The Valley of the Kings: Horizon of Eternity, Cornell University Press, New York.

Hornung E. (1996), Conceptions of God in Ancient Egypt: The One and the Many; Translated by J. Baines, Cornell University Press, Ithaca and New York.

Hornung E. (1999), The Ancient Egyptian Books of the Afterlife, Cornell University Press, Ithaca and London.

Jung C. G. (1956), Symbols of Transformation, Routledge, London.

Jung C. G. (1959), The Archetypes and the Collective Unconscious, Routledge, London.

Jung C. G. and Kerényi C. (21963), Essays on a Science of Mythology, New York.

Kákosy L. (1981), “The Astral Snakes of the Nile”, MDAIK, Bd. 37, pp. 255–60; Taf. 43.

Kákosy L. (1982), “Decans in Late-Egyptian Religion”, Oikumene, No. 3, pp. 163–91.

Kemp B. J. (2000), Ancient Egypt: Anatomy of a Civilization, Routledge, London.

Kircher A. (1636), Prodromus Coptus sive Aegyptiacus, Roma.

Kircher A. (1643), Lingua Aegyptiaca Restituta, Roma.

Kirchweger A. J. (21921), Annulus Platonis (Aurea Catena Homeri), Berlin.

Kirk MacNulty W. (2006), Freemasonry: Symbols, Secrets, Significance, Thames & Hudson, London.

Kozloff A. (1992), “Ritual Implements and Related Statuettes”, Kozloff A. and Bryan B. (eds.), Egypt’s Dazzling Sun: Amenhotep III and his World. Cleveland, pp. 331–48.

Kozloff A. (1993), “Star-Gazing in Ancient Egypt”, Berger C. et al. (eds.) Hommages à J. Leclant. IFAO / BdÉ 106/4. Le Caire, pp. 169–76.

Krupp E. C. (1980), “Egyptian Astronomy: The Roots of Modern Time Keeping”, New Scientist 85 (No. 1188), London, pp. 24–7.

LÄ = Helck, W. et al. (eds.) (1975–1989), Lexikon der Ägyptologie, Bd. I–VII, O. Harrassowitz, Wiesbaden.

Le Bœuffle A. (1996), “Autour du Dragon: Astronomie et Mythologie”, ASTRES, No. I, pp. 53–68.

Leisegang H. (1939), The Mystery of the Serpent, Leipzig.

Lhomme J., Maisondieu É. and Tomaso J. (2004), Nouveau dictionnaire thématique illustré de la Franc-Maçonnerie, Éditions Dervy, Paris.

Libavius A. (1606), Alchymia, Frankfurt.

Locher K. (2003), “The Decans of Ancient Egypt: Timekeepers for Worship, or Worshipped beyond Time?”, Current Studies in Archaeoastronomy. Conversations Across Time and Space. Selected Papers from the Fifth Oxford International Conference at Santa Fe, 1996, Santa Fe NM, pp. 429–34.

Lurker M. (41986), The Gods and Symbols of Ancient Egypt: An Illustrated Dictionary, Thames & Hudson, London.

Macarius J. (1657), Abraxas en Apistopistus, Antwerp.

Maier M. (1618), Atalanta Fugiens, Oppenheim.

Maravelia A.-A. (2001), “Alchimeía kai Ermitismós: kleides tis apólytis gnósis í psychologikés archetypikés protypóseis”, Drómoi tis gnósis, Thessaloníki (Archétypo), pp. 249–86. (In Greek). [Mαραβελια Α.-Α. (2001), “Αλχημεία και Ερμητισμός: κλείδες της απόλυτης γνώσης ή ψυχολογικές αρχετυπικές προτυπώσεις”, Δρόμοι της γνώσης, Θεσσαλονίκη (Αρχέτυπο), pp. 249–86.]

Maravelia A.-A. (2003), “Cosmic Space and Archetypal Time: Depictions of the Sky-Goddess Nūt in Three Royal Tombs of the New Kingdom and her Relation to the Milky Way”, GM, Bd. 197, pp. 55–72.

Maravelia A.-A. (2006a), Les astres dans les textes religieux en Égypte antique et dans les Hymnes Orphiques, Archaeopress / BAR International Series No. 1527, Oxford.

Maravelia A.-A. (2006b), “Le ciel selon l’Hymne Orphique à Ouranos et selon des textes funéraires égyptiens (PT, CT, BD): une comparaison préliminaire”, AntOr, No. 4, pp. 41–65.

Maravelia A.-A. (2007a), “ La loi universelle et le temps selon les Orphiques et selon les Égyptiens”, Goyon J.-C. and Cardin C. (eds.), Actes du Neuvième Congrès International des Égyptologues,T. I–II. OLA. T. 150, Uitgeverij Peeters, Leuven, pp. 1243–50.

Maravelia A.-A. (2007b), «“@wn ntry, iwaw nHH”: Some Astronomical Hieroglyphs and their Cosmographic and Calligraphic Signiﬁcance», Abgadiyāt, No. 2, pp. 36–50.

Maravelia A.-A. (2010), “In Quest of Time through the Ancient Egyptian Art: The Ouroboros Archetype in the Meta-Physics of Eternity”, Parnassos, No. 51, pp. 55–88.

Maravelia A.-A. (2012), “Ancient Egyptian Religion & Monotheism: A Meta-Physical & Quantum Mechanical Approach”, Ancient Egyptian Science & Meta-Physics: Quintessence of Religious Allegories, Roots of Scientific Thought: Proceedings of the 1st Egyptological Conference of the Patriarchate of Alexandria: 6th May 2011. Ἑλληνικὸν Ἰνστιτοῦτον Αἰγυπτιολογίας / JHIE, Vol. 2. Athens, pp. 42–117 (in Greek with abstract in English).

Maravelia A. (2018), “Of Eternity, Everlastingness and Stars: Notions of Time, Space, Duration and the Firmament in the Pyramid and Coffin Texts”, Chantrain G. and Winand J. (eds.), Time and Space in Ancient Egypt, Proceedings of the Conference held in Louvain-la-Neuve (9–11 June 2016), Lingua Aegyptia Studia Monographica, Hamburg 2018, in press.

Martinelli T. (1994), “Geb et Nout dans les Textes des Pyramides. Essai de compréhension du caractère masculin de Geb et de la Terre, ainsi que du caractère féminin de Nout et du ciel”, BSÉG, Vol. 18, pp. 61–80.

Maystre C. (1941), “Le Livre de la Vache du Ciel dans les tombeaux de la Vallée des Rois”, BIFAO, T. 40, pp. 53–115.

Michalowski K. (1968), Art of Ancient Egypt, Harry N. Abrams, Inc., Publishers, New York.

Morgan J. D. (2000), “A Brief Survey of Ancient Time-Reckoning”, Archaeology & Arts, No. 74, pp. 17–31.

Naudon P. (111988), La Franc-Maçonnerie, PUF, Paris.

Naudon P. (2004), Histoire générale de la Franc-Maçonnerie, Éditions Charles Moreau, Pantin.

Naville E. H. (21971), Das Ägyptische Totenbuch der XVIII–XX Dynastie aus Verschiedenen Urkunden zusammengestellt, Bd. I–II, Akad. Druck und Verlagsanstalt, Graz (11886).

Nilsson M. P. (1920), Primitive Time Reckoning: A Study in the Origins and First Development of the Art of Counting Time among the Primitive and Early Culture Peoples, C. W. K. Gleerup, Lund.

Oakes L. and Gahlin L. (22004), Ancient Egypt: An Illustrated Reference to the Myths, Religions, Pyramids and Temples of the Land of the Pharaohs, Hermes House, London.

Ogdon J. R. (1986), “Some Notes on the Name and the Iconography of the God Akr”, VA, No. 2, pp. 127–35.

Papathanasiou M. (1990), “Stephanus of Alexandria: Pharmaceutical Notions and Cosmology in his Alchemical Work”, Ambix, 37/3, pp. 121–33. https://doi.org/10.1179/amb.1990.37.3.121

Piankoff A. (1934), “The Sky-Goddess Nūt and the Night Journey of the Sun”, JEA, Vol. 20, pp. 57–61. https://doi.org/10.1177/030751333402000112

Piankoff A. (1949), “Une représentation rare sur lʼune des Chapelles de Toutankhamon”, JEA, Vol. 35, pp. 113–16. https://doi.org/10.2307/3855216

Piankoff A. (1974), Jacquet-Gordon H. (ed.), The Wandering of the Soul: Texts Translated with Commentary. Bollingen Series, Vol. XL/6, Princeton University Press, Princeton (NJ).

Piankoff A. (21977), Rambova N. (ed.), The Shrines of Tut-Ankh-Amon. Bollingen Series, Vol. XL/2, Princeton University Press, Princeton (NJ).

Piankoff A. and Rambova N. (1954), The Tomb of Ramesses VI. Bollingen Series, Vol. XL/1, Princeton University Press, New York.

Piankoff A. and Rambova N. (1957), Mythological Papyri, Vol. I–II. Bollingen Series, Vol. XL/3, Princeton University Press, Princeton (NJ).

Posener G. (et al., eds) (21992), Dictionnaire de la civilisation Égyptienne, Hazan, Paris.

Prigogine I. (1980), From Being to Becoming: Time and Complexity in the Physical Sciences, W.H. Freeman & Co, New York.

PT = Sethe K. (1908–1910), Die Altägyptischen Pyramidentexte, Bd. I–II, J. Hinrichs, Leipzig.

Reemes D. M. (2015), The Egyptian Ouroboros: An Iconological and Theological Study (Ph.D. Dissertation), University of California, Los Angeles.

Reeves N. and Wilkinson R. H. (21997), The Complete Valley of the Kings: Tombs and Treasures of Egypt’s Greatest Pharaohs, Thames & Hudson, London.

Roob A. (2001), Alchemy and Mysticism: The Hermetic Museum, Taschen, Köln.

Rovelli C. (2004), Quantum Gravity, Cambridge University Press, Cambridge. https://doi.org/10.1017/CBO9780511755804

Rusch A. (1922), Die Entwicklung der Himmelsgöttin Nut zu einer Totengottheit, J. Hinrichs, Leipzig.

Saleh M. and Sourouzian H. (1987), Catalogue Ofﬁciel: Musée Égyptien du Caire, Organisation des Antiquités Égyptiennes, Le Caire.

Sander-Hansen C. E. (1937), Die religiösen Texte auf dem Sarg der Anchnesneferibre, København.

Sauneron S. (1961), “La légende des sept propos de Méthyer au temple d’Esna”, BSFÉ, T. 32, pp. 43–8.

Sauneron S. (1970), Le papyrus magique illustré de Brooklyn (Brooklyn Museum 47.218.156), The Brooklyn Museum, New York.

Scamuzzi E. (1965), Egyptian Art in the Egyptian Museum of Turin: Paintings, Sculpture, Furniture, Textiles, Ceramics, Papyri, Harry N. Abrams, Inc., Publishers, New York.

Seipel W. (1989), Ägypten: Götter, Gräber und die Kunst: 4000 Jahre Jenseitsglaube, Linz.

Sheppard H. J. (1962), “The Ouroboros and the Unity of Matter in Alchemy”, Ambix, No. 10, pp. 83–96. https://doi.org/10.1179/amb.1962.10.2.83

Silioti A. (41999), Guide to the Valley of the Kings, Barnes & Noble, New York.

Spalinger A. (1996), “Some Times”, RdE, T. 47, pp. 67–77. https://doi.org/10.2143/RE.47.0.2003709

Stange M. (ed.) (2004), Die Edda: Götterlieder, Heldenlieder u. Spruchweisheiten der Germanen, Matrix, Wiesbaden.

Sloley R. W. (1931), “Primitive Methods of measuring Time with Special Reference to Egypt”, JEA, Vol. 17, pp. 166–78. https://doi.org/10.2307/3854758

Stolcius von Stolcenberg D. (1624), Viridarium Chymicum, Frankfurt.

Symbols 1996 = Chevalier J. and Gheerbrant A. (1996), Dictionary of Symbols; Translated by J. Buchanan-Brown, Penguin, London.

Tarasenko N. (2005), “Drevneyegipetskiy Uroboros – Semantika Obraza”, Unіversitet, No. 4, Kyiv. (In Russian).

Tarasenko M. (2006), “Mythological Allusions connected with Cosmogony in Chapter 17 of the Book of the Dead”, Backes B., Munro I, and Stöhr S. Totenbuch-Forschungen: Gesammelte Beiträge des 2. Internationalen Totenbuch-Symposiums, Bonn, 25. bis 29. September 2005, Studien zum Altägyptischen Totenbuch, Bd. 11, Harrаssowitz, Wiesbaden, pp. 339–55.

Tarasenko M. (2007) «“Ruti-Scene” in Ancient Egyptian Religious Art (19–21 Dynasties)», Kormysheva E. (ed.), Cultural Heritage of Egypt and Christian Orient, Vol. 4, Institute of Oriental Studies, Russian Academy of Sciences and Golenischev Egyptological Centre, Russian State University for the Humanities, Moscow, pp. 77–122. (In Russian).

Tarasenko M. (2017), “Studies on BD 17 Vignettes: Iconographic Typology of Rw.tj-Scene (New Kingdom – Third Intermediate Period)”, Rosati G. and Guidotti M.-C. (eds.), Proceedings of the XI International Congress of Egyptologists, Florence, Italy 23–30 August 2015, Archaeopress, Oxford, pp. 619–25.

Wallenwein E. H. (1995), Das altägyptische Universum: Frühgeschichte der Astronomie und Kosmologie: Ursprünge des modernen Bildes von Raum und Zeit, Julius Groos Verlag, Heidelberg.

Wallin P. (2002), Celestial Cycles: Astronomical Concepts of Regeneration in the Ancient Egyptian Coffin Texts. Uppsala Studies in Egyptology, 1, Uppsala University Press, Uppsala.

Wb. = Erman A. and Grapow, H. (eds.) (1926–1931), Wörterbuch der Ägyptischen Sprache, Bd. I–V, J. Hinrichs, Leipzig.

Weinberg S. (1978), Les trois premières minutes de l’univers; translated by J.-B. Yelnik, Seuil, Paris.

Westendorf W. (1974), “Zweiheit, Dreiheit und Einheit in der altägyptischen Theologie”, ZÄS, Bd. 100, pp. 136–41. https://doi.org/10.1524/zaes.1974.100.2.136

Wilkinson R. H. (1992), Reading Egyptian Art: A Hieroglyphic Guide to Ancient Egyptian Painting and Sculpure, Thames & Hudson, London.

Witt C. de (1951), Le rôle et le sens du lion, Brill, Leiden.

Žába Z. (1956), Les Maximes de Ptahhotep, Académie Tchécoslovaque des Sciences, Prague.

Zivie-Coche C. (1991), “Les cosmogonies, la création et le temps”, Dunand F. and Zivie-Coche C., (eds.), Dieux et hommes en Égypte, Paris, pp. 52–79.

Zukav G. (1979), The Dancing Wu Li Masters: An Overview of the New Physics, Rider, London. https://doi.org/10.1063/1.2995673

REFERENCES