НА ЧОМУ ГРАВ ЦАР ДАВИД? (ДО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОБРАЗУ В СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті аналізуються пам’ятки іконографії, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва із зображенням царя Давида в образі музиканта. У тестах Старого Завіту частково збереглися описи інструментів, на яких з юного віку практикував гру цар Давид. Це давньоєврейські кіннор та невел (асор). Із появою перекладів текстів давньоєврейської Біблії грецькою мовою та латинню (Септуагінти та Вульгати) відбувається істотне заміщення цих понять новою грецькою назвою “псалтерій” (“псалтир”), що часто вживається як загальна для безгрифових струнно-щипкових інструментів (ліроподібних та арфоподібних). У візантійському мистецтві постать царя Давида в образі музиканта часто зображували на мініатюрах ілюмінованих рукописних книг (Хлудівського Псалтиря (грец 129д), Паризького Псалтиря (gr. 139) тощо). З поширенням християнства подібні зображення набувають популярності і на східнослов’янських землях. У східних слов’ян псалтерій ототожнюється з гуслами-псалтирем, що були у вжитку в добу Середньовіччя. У руках біблійного персонажа царя Давида ці музичні інструменти представлені на мініатюрах ілюстрованих Псалтирів (Київський Псалтир, Хлудівський (Симоновський) Псалтир № 3), білокам’яному декорі храмів (церква Покрова на Нерлі, Дмитріївський собор у Володимирі) та у творах декоративно-ужиткового мистецтва (коповушка з давньоруського Новогрудка, срібна чаша зі скарбу, знайденого в Чернігові). Зазначені зображення ілюструють сформовану в добу Середньовіччя певну традицію копіювання та відтворення музичних інструментів із використанням більш ранніх зразків та прототипів. Характерними для таких зображень є схематичність та віддаленість від реальних інструментів, що побутували в середньовічній музичній культурі Європи.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
музичні інструменти, музична культура Середньовіччя, псалтерій, псалтир, цар Давид
Амфилохий архим. О славянской Псалтири XIII–XIV вв. библиотеки А. И. Хлудова // Древности. Труды Московского археологического общества. Москва, 1873. Т. 3.
Біблія, або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена. 988–1988: Ювілейне видання з нагоди тисячоліття християнства. Київ, 1988.
Вздорнов Г. Исследование о Киевской Псалтири. Москва, 1978.
Гладкая М. С. Рельефы Дмитриевского собора во Владимире: опыт комплексного исследования: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. искусств.: спец. 17.00.04 “Изобразительное и декоративно-прикладное искусство и архитектура”. Москва, 2006.
Гуревич Ф. Д. Раскопки в Новогрудке (1960–1961 гг.) // Краткие сообщения Института археологии. Москва, 1963. Вып. 96.
Гуревич Ф. Д. Изображения музыкантов Древней Руси // Советская археология. Москва, 1965. № 2.
Даркевич В. П. Образ царя Давида во владимиро-суздальской архитектуре // Краткие сообщения Института археологии. Москва, 1964. Вып. 99.
Даркевич В. П. Светское искусство Византии. Москва, 1975.
Зінків І. Давньослов’янські ліроподібні гусла VI–XIV ст.: проблеми ґенези та пошуки вихідного прототипу // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2006. Вип. 10.
Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини XVI ст. Київ, 1996.
Киевская Псалтирь 1397 г. из Гос. Публ. б-ки им. М. Е. Салтыкова-Щедрина в Ленинграде (ОЛДП. F. 6). Факсимильное издание. Москва, 1978.
Колчин Б. А. Музыкальные смычковые инструменты древнего Новгорода // Славяне и Русь. Москва, 1968.
Коляда Е. И. Музыкальные инструменты в Библии. Москва, 2003.
Лазарев В. Н. История византийской живописи. Москва, 1986.
Лифшиц Л. И. Белокаменная резьба северо-восточной Руси // История русского искусства. Т. 2. Ч. 2.: Искусство второй половины ХII века. Москва, 2015.
Лихачева В. Д. Византийская миниатюра. Москва, 1977.
Маршак Б. И. История восточной торевтики III–XIII вв. и проблемы культурной преемственности. Санкт-Петербург, 2017.
Новаковская-Бухман С. М. Царь Давид в рельефах Дмитриевского собора во Владимире // Древнерусское искусство. Византия, Русь, Западная Европа: искусство и культура. Санкт-Петербург, 2002.
Петров В. В. Киннор, кифара, псалтерий в иконографии и текстах (к истолкованию одной англо-саксонской глоссы) // Интеллектуальные традиции античности и средних веков. Москва, 2010.
Преображенский А. С. Миниатюры Псалтири из ГИМ (Хлуд. 3): образ церкви и мотивы донаторской иконографии // Лицевые рукописи XI–XVII веков. Проблемы и аспекты изучения: материалы научной конференции. Москва, 2017.
Привалов Н. И. Гудок – древнерусский музыкальный инструмент, в связи со смычковыми инструментами других стран. Санкт-Петербург, 1904.
Раппопорт П. А. Русская архитектура Х–ХІІІ вв. Каталог памятников. Ленинград, 1982.
Розов Н. Н. Еще раз об изображении скомороха на фреске в Мелетове. К вопросу о связях монументальной живописи с миниатюрой и орнаментом // Древнерусское искусство. Художественная культура Пскова. Москва, 1968.
Розов Н. Н. Музыкальные инструменты и ансамбли в миниатюрах Хлудовской (Русской) Псалтири // Древнерусское искусство. Проблемы и атрибуции. Москва, 1977.
Фаминцын А. С. Гусли – русский народный музыкальный инструмент. Санкт-Петербург, 1890.
Bernabò M. The Miniatures in the Rabbula Gosples. Postscripta to a Recent Book // Dumbarton Oaks Papers. 2014. Vol. 68.
Popova O. Russian Miniatures of the 11th to the 15th Centuries. Leningrad, 1975.
REFERENCES
Amfilokhiy Arkhim. (1873), “O slavyanskoy Psaltiri XIII–XIV vv. biblioteki A. I. Khludova”, Drevnosti. Trudy Moskovskogo arkheologicheskogo obshchestva, Vol. 3, Moscow, pp. 1–140. (In Russian).
Bibliya, abo Knyhy Svyatoho Pys’ma Staroho i Novoho Zapovitu. Iz movy davn’oyevreys’koyi y hrets’koyi na ukrayins’ku nanovo perekladena. 988–1988: Yuvileyne vydannya z nahody tysyacholittya khrystyyanstva (1988), Kyiv. (In Ukrainian).
Vzdornov G. (1978), Issledovaniye o Kiyevskoy Psaltiri, Iskusstvo, Moscow. (In Russian).
Gladkaya M. S. (2006), Rel’yefy Dmitriyevskogo sobora vo Vladimire: opyt kompleksnogo issledovaniya. Avtoref. Diss. na soiskaniye uch. stepeni kand. iskusstv, Maks Press, Moscow. (In Russian).
Gurevich F. D. (1963), “Raskopki v Novogrudke (1960–1961 gg.)”, Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii, No. 96, pp. 51–4. (In Russian).
Gurevich F. D. (1965), “Izobrazheniya muzykantov Drevney Rusi”, Sovetskaya arkheologiya, No. 2, pp. 276–81. (In Russian).
Darkevich V. P. (1964), “Obraz tsarya Davida vo vladimiro-suzdal’skoy arkhitekture”, Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii, No. 99, pp. 46–53. (In Russian).
Darkevich V. P. (1975), Svetskoye iskusstvo Vizantii, Iskusstvo, Moscow. (In Russian).
Zinkiv I. (2006), “Davn’oslov”yans’ki liropodibni husla VI–XIV st.: problemy genezy ta poshuky vykhidnoho prototypu”, in Materialy i doslidzhennya z arkheolohiyi Prykarpattya i Volyni, No. 10, pp. 291–7. (In Ukrainian).
Ivakin H. Yu. (1996), Istorychnyy rozvytok Kyeva XIII – seredyny XVI st., Naukova Dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Kiyevskaya Psaltir’ 1397 g. iz Gos. Publ. b-ki im. M. E. Saltykova-Shchedrina v Leningrade (OLDP. F. 6). Faksimil’noye izdaniye, (1978), Iskusstvo, Moscow. (In Russian).
Kolchin B. A. (1968), “Muzykal’nyye smychkovyye instrumenty drevnego Novgoroda”, in Slavyane i Rus’, Nauka, Moscow, pp. 66–71. (In Russian).
Kolyada E. I. (2003), Muzykal’nyye instrumenty v Biblii, Kompozitor, Moscow. (In Russian).
Lazarev V. N. (1986), Istoriya vizantiyskoy zhivopisi, Iskusstvo, Moscow. (In Russian).
Lifshits L. I. (2015), “Belokamennaya rez’ba severo-vostochnoy Rusi”, in Istoriya russkogo iskusstva, No. 2, Vol. 2: Iskusstvo vtoroy poloviny XII veka, Iskusstvo, Moscow, pp. 356–431. (In Russian).
Likhacheva V. D. (1977), Vizantiyskaya miniatyura, Iskusstvo, Moscow. (In Russian).
Marshak B. I. (2017), Istoriya vostochnoy torevtiki III–XIII vv. i problemy kul’turnoy preyemstvennosti, Akademiya issledovaniya kul’tury, Sankt-Petersburg. (In Russian).
Novakovskaya-Bukhman S. M. (2002), “Tsar’ David v rel’yefakh Dmitriyevskogo sobora vo Vladimire”, in Drevnerusskoye iskusstvo. Vizantiya, Rus’, Zapadnaya Evropa: iskusstvo i kul’tura, Dmitri Bulanin, Sankt-Petersburg, pp. 172–86. (In Russian).
Petrov V. V. (2010), “Kinnor, kifara, psalteriy v ikonografii i tekstakh (k istolkovaniyu odnoy anglo-saksonskoy glossy)”, in Intelektual’nyye traditsii antichnosti i srednikh vekov, Krug, Moscow, pp. 589–714. (In Russian).
Preobrazhenskiy A. S. (2017), “Miniatyury Psaltiri iz GIM (Khlud. 3): obraz tserkvi i motivy donatorskoy ikonografii”, in Litsevyye rukopisi XI–XVII vekov. Problemy i aspekty izucheniya: materialy nauchnoy konferentsii, Moscow, pp. 33–86. (In Russian).
Privalov N. I. (1904), Gudok – drevnerusskiy muzykal’nyy instrument, v svyazi so smychkovymi instrumentami drugikh stran, Tipografiya I. N. Skorokhodova, Sankt-Petersburg. (In Russian).
Rappoport P. A. (1982), Russkaya arkhitektura X–XIIIІ vv. Katalog pamyatnikov, Nauka, Leningradskoye otdeleniye, Leningrad. (In Russian).
Rozov N. N. (1968), “Eshche raz ob izobrazhenii skomorokha na freske v Meletove. K voprosu o svyazyakh monumental’noy zhivopisi s miniatyuroy i ornamentom”, in Drevnerusskoye iskusstvo. Khudozhestvennaya kul’tura Pskova, Nauka, Moscow, pp. 85–96. (In Russian).
Rozov N. N. (1977), “Muzykal’nyye instrumenty i ansambli v miniatyurakh Khludovskoy (Russkoy) Psaltiri”, in Drevnerusskoye iskusstvo. Problemy i atributsii, Nauka, Moscow, pp. 91–105. (In Russian).
Famintsyn A. S. (1890), Gusli – russkiy narodnyy muzykal’nyy instrument, Tipografiya Imperatorskoy akademii nauk, Sankt-Petersburg. (In Russian).
Bernabò M. (2014), “The Miniatures in the Rabbula Gosples. Postscripta to a Recent Book”, in Dumbarton Oaks Papers, Trustees for Harvard University, Washington, pp. 343–58.
Popova O. (1975), Russian Miniatures of the 11th to the 15th Centuries, Aurora Art Publishers, Leningrad.