Фотоколекція обрядового хліба маріупольських греків 1920-х рр. та виклики збереження культурної спадщини
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Cтаття вводить у науковий обіг унікальну оцифровану у 2012 р. фотоколекцію обрядового хліба маріупольських греків (тюркофонів та еллінофонів) – нащадків кримських переселенців ХVІІІ ст., які компактно проживають у Донецькій області України. Це візуальне джерело є безцінним, оскільки оригінальна колекція була втрачена під час російського бомбардування та окупації Маріуполя у 2022 р. Колекція складається з 16 фотографій, зроблених у Маріупольському краєзнавчому музеї під час етнографічних експедицій 1920-х років, і представляє 24 зразки хліба. Різноманітність грецького обрядового хліба свідчить про давні землеробські традиції цієї спільноти і їхню сталість. Вони є одними з маркерів етнічної ідентичності та традицій громади, які українські греки-біженці і ВПО періоду російсько-української війни намагаються підтримувати в місцях свого теперішнього перебування. Дослідження дало змогу верифікувати атрибуцію обрядових хлібів, яка була зроблена музейними працівниками, уточнити їх та виправити виявлені помилки. Ключові висновки включають: псатир (великодній хліб, що символізує терновий вінець): підтверджено як автентичний, унікальний елемент грецької культури Маріуполя, нещодавно визнаний у Національному списку нематеріальної культурної спадщини України. Також ідентифіковані й уточнені атрибуції таких обрядових хлібів: сабан-псатир/сабан-халач; счанчик/пондики; арту/орту (усі три вже вийшли з ужитку); Василія піта/ахчапіте/ахачурек; Хріступсом/Хртоз йокмек; тіте/кете/ката; халац/катаро/халач; філто/фулто/хатлама – обрядові хліби, які випікали для вшанування пам’яті померлих та ритуалів аграрної магії, а також як центральний елемент обрядів життєвого циклу і великих релігійних свят. Коментується етимологія назв інших святкових виробів з борошна з начинками – шумуш/турта/кьобете, чір-чір/чирлама/туртопла, хаших’я/ кашикаш, які дуже популярні і в наш час, що підтверджує життєздатність кулінарних традицій громади. Дослідження підтвердило автентичність декількох видів хліба і підкреслило культурні зв’язки маріупольських греків з культурою народів Криму й України загалом, Малої Азії та Балкан. Підкреслюється критична потреба збереження культурної спадщини в умовах масового переміщення та руйнування культурної інфраструктури. Зазначено, що низка зображених хлібів і способів їхнього приготування та використання в обрядах, а також їхня етимологія потребують додаткового дослідження.
Як цитувати
АраджионіМ. A. (2025). Фотоколекція обрядового хліба маріупольських греків 1920-х рр. та виклики збереження культурної спадщини. Сходознавство, (96), 171–248. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2025.96.171
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
маріупольські греки, ритуальний хліб, культурна спадщина, музейні колекції, псатир
Посилання
жиони М. А. (1999), Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. ХХ ст.), Симферополь.
Араджиони М. А. (2007), “Греки Крыма: к истории формирования общины в период позднего средневековья – нового времени”, в Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, Вып. 13, Симферополь, с. 641–79.
Араджионі М. А. (2016), “Обрядовий хліб в культурі маріупольських греків”, в XХ Сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції (17–18 червня 2016 р., м. Київ), Київ, с. 30–1.
Араджионі М. А. (2019), “Від христопсома до ахчачурека: який обрядовий хліб пекли маріупольські греки на зимові свята”, Эллины Украины (Часопис), Грудень, c. 10.
Араджионі М. А. (2020), “Національні меншини в Україні. Греки”, в Поштові марки України 2019, Гама Принт, Київ, с. 20–3.
Араджионі М. А. (2020a), “Обрядовий хліб у весняних святах маріупольських греків”, Эллины Украины (Часопис), Травень, c. 7.
Артюх Л. Ф. (2018), “Харчування і їжа”, в Енциклопедія історії України. Том “Україна – українці”, Кн. 1, с. 217–26.
Белецкий А. А. (1970), “Греческие диалекты на Юго-Востоке Украины”, в Балканская филология, Изд-во Ленинград. ун-та, Ленинград, с. 5–15.
Богадица Т. (2009), Обрядовый фольклор греков Приазовья, МФ ООО Типография “Новый мир”, Мариуполь.
“Викрадена спадщина” (б. д.), режим доступу: https://war-sanctions.gur.gov.ua/stolen (дата звернення: 23.10.2025).
“Внаслідок повномасштабного російського вторгнення” (б. д.), режим доступу: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/265523.html (дата звернення: 20.10.2025).
“Вотивные привески в собрании Донецкого областного краеведческого музея” (2003), Каталог, Донецк.
Гаркавець О. М. (1993), “Уруми Надазов’я”, Східний світ, № 2, с. 48–65.
Герус Л. (2009), “Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба-калача”, Народознавчі зошити, № 5–6, с. 649–61, режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2009_5-6_8. (дата звернення: 02.11.2025).
Греки России и Украины (2004), Алетейа, Санкт-Петербург.
Вплив історичної пам’яті, міфів та стереотипів на формування регіональних та етнокультурних ідентичностей населення Криму і Надазов’я (2017), Аналітична доповідь, за ред. М. А. Араджионі, ТОВ “Прометей”, Київ.
Диамантопуло-Рионис А. А., Демерджи Д. Л., Давыдова-Диамантопуло А. М., Шапурма А. А., Харабадот Р. С. і Патрича Д. К. (2006), Румейско-русский и русско-румейский словарь пяти диалектов греков Приазовья, ООО Типография “Новый мир”, Мариуполь.
“Донеччина зберігає автентику: обласний перелік нематеріальної спадщини поповнився новими унікальними елементами” (б. д.), режим доступу: https://dn.gov.ua/news/donechchyna-zberihaie-avtentyku-oblasnyi-perelik-nematerialnoi-spadshchyny-popovnyvsia-novymy-unikalnymy-elementamy (дата звернення: 19.10.2025).
Загрожені мови. Кримськотатарська та інші тюркські мови в Україні (2016), збірник наукових праць, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Київ.
Иоаннидис А. А. (1961), Новогреческо-русский словарь, Государственное издательство иностранных и национальных словарей, Москва.
Ксенофонтова-Петренко О. Н. (1979), “Семейные обряды в с. Сартана”, в Культурно-бытовые процессы на Юге Украины, Наука, Москва, с. 173–85.
Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації (2016), Матеріали Круглого столу “Історико-культурний та науковий потенціал Півдня та Сходу України в умовах окупації та воєнних дій: загрози, втрати, перспективи збереження та відновлення” (Київ, 12 листопада 2015 р.), Інститут історії України НАН України, Київ.
Куртиев Р. (1996), Календарные обряды крымских татар, Крымучпедгиз, Симферополь.
“Мапа війни в Україні” (б. д.), режим доступу: https://deepstatemap.live/#11/47.9949668/36.7911530 (дата звернення: 19.10.2025).
Мариуполь православный (2011), Р. П. Божко, Л. С. Якушенко та ін., Мариупольский краеведческий музей, Мариуполь.
Маріупольські греки (2005), Скарби народної культури. Огляд грецької етнографічної колекції Маріупольського краєзнавчого музею, Донецьк.
Маріупольський краєзнавчий музей (2018, оновл. 2025), Р. П. Божко, в Енциклопедія Сучасної України (І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.], редкол.), Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, Київ, режим доступу: https://esu.com.ua/article-65914 (дата звернення: 19.10.2025).
Марков И. С. (1892), “Заметки о быте греков г. Мариуполя”, в Мариуполь и его окрестности, Типо-Литография А. А. Франтова, Мариуполь, с. 406–38.
Маховська С. Л. (2018), “Весільна обрядовість. Шлюбний ритуал”, в Енциклопедія історії України. Том “Україна – українці”, Кн. 1, с. 343–53.
Морозов Л. (2014), “Портретные открытки мариупольских фотографов. К вопросу о систематизации”, Мариупольский краеведческий сборник 2014 г., Мелитополь, с. 49–51.
“Надазовські греки: хто вони і чому їх історія важлива для нас сьогодні” (б. д.), режим доступу: https://dess.gov.ua/nadazovski-hreky-khto-vony-i-chomu-ikh-istoriia-vazhlyva-dlia-nas-sohodni/ (дата звернення: 19.10.2025).
Наказ МКСК від 24.03.2025 № 268 (2025), “Про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України”, режим доступу: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (дата звернення: 20.10.2025).
“Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України” (2025), режим доступу: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (дата звернення: 20.10.2025).
“Не тільки чебуреки: секрети традиційної кухні маріупольських греків” (б. д.), режим доступу: https://pr.ua/news/ne-tilqki-chebureki-sekreti-tradicsiyinoiy-kuhni-mariupolqsqkih-grekiv-foto (дата звернення: 10.09.2025).
Никольский В. Н., Бут А. Н., Добров П. В. і Шевченко В. А. (2005), Книга памяти греков Украины, Регион, Донецк.
Пономарьова І. С. (2003), “Відображення етнокультури греків Приазов’я в колекції Маріупольського краєзнавчого музею”, Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць, Вип. 15, Київ, с. 63–7.
Пономарьова І. С. (2004), “Традиційна їжа греків Приазов’я як результат етнокультурних контактів з тюркськими народами”, в VIII Сходознавчі читання А. Кримського: тези доп. міжнар. наук. конф., 2–3 черв. 2004 р., Київ, с. 85–7.
Пономарьова І. С. (2006), Греки Приазов’я: етнонаціональні процеси в аспекті трансформації традиційної культури (дис. ... д-ра іст. наук), Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, Київ.
Пономарьова І. С. (2007), “Посуд греків Приазов’я в аспекті трансформації традиційної культури”, Східний світ, № 1, с. 38–43.
Пономарьова І. С. (2015), “Специфічні риси в системі харчування греків Приазов’я”, Народна творчість і етнографія, № 5 (357), Київ, с. 24–37.
Принь М. О. (2014), “Маріупольський музей краєзнавства в радянській музейній мережі в 1920-х – на початку 1930-х років”, Праці Центру пам’яткознавства, № 25, с. 130–9.
Принь М. О. (2019), “Коваленко Іван Пантелеймонович (1887–1949) – природоохоронець, завідувач Маріупольського музею краєзнавства”, в Загороднюк І. (ред.), Природнича музеологія. Випуск 5: Природничі музеї в Україні: становлення та перспективи розвитку, НАН України; Національний науково-природничий музей, Київ, с. 92–5.
Про кількість та склад населення Донецької області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року (б. д.), режим доступу: https://web.archive.org/web/20090908150734/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/donetsk (дата звернення: 19.10.2025).
“Руйнування Маріупольського краєзнавчого музею” (б. д.), режим доступу: https://mariupol-museum.org.ua/pro-muzej/rujnuvannya-mariupolskogo-krayeznavchogo-muzeyu/ (дата звернення: 19.10.2025).
“Сапет” (б. д.), режим доступу: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%82 (дата звернення: 22.10.2025).
“Система харчування та кухня” (б. д.), режим доступу: https://mariupolgreeks.com/culture/material-culture/food-system-and-cuisine. (дата звернення: 01.11.2025)
“Словник кримськотатарської кухні: 12 страв з борошна і круп від Леране Хайбуллаевої” (б. д.), режим доступу: https://www.stolyk.com.ua/lerane-12strav/ (дата звернення: 01.11.2025).
Спiрiдонов Д. С. (1930), “Iсторичний iнтерес вивчення говiрок марiупiльських грекiв”, Схiдний свiт, Т. 12, № 3, Харкiв, с. 171–81.
“Терористи розбомбили Донецький обласний краєзнавчий музей” (б. д.), режим доступу: http://www.unian.ua/society/954323–teroristi–rozbombilidonetskiy–oblasniy–kraeznavchiy–muzey.htmlhttp://www.unian.ua/society/954323teroristi–rozbombili–donetskiy–oblasniy–kraeznavchiy–muzey.html (дата звернення: 1.11.2025).
Чебанюк О. Ю. (2018), “Річне коло українських традиційних свят і обрядів”, в Енциклопедія історії України. Том “Україна – українці”, Кн. 1, с. 304–318.
Чернишова Т. М. (2013), “Греческий глоссарий Ф. А. Хартахая”, в Кліменко Н. Ф., Карпіловська С. А. і Савенко А. О. (упор.), Чернишова Т. М. Вибрані твори, Видавничий дім Дмитра Бураго, Київ, с. 10–38.
Шевченко В. (1930), “Спроба описати й витлумачити двоє весняних хлiборобських свят марiюпiльських грекiв”, Етнографiчний вiсник, Кн. 9, с. 111–26.
Шевченко В. И. (1927), “Древние верования и обряды в греческих колониях”, Наука и техника, № 52 (23 декабря), Ленинград, с. 11.
Янева Станка (1989), Български обредни хлябове, Българската Академия на науките, София.
Αραμπατζή-Τζανουδάκη Ιωάννα (2012), Ανατολικά της Γεύσης. Ελληνικές γεύσης της Ανατολής, Εκδόσεις Cosmoware, Αθήνα.
Βουτσίνα Εύη (1998), Γεύση Ελληνική. Α’ Ψωμιά. Κουλούρια. Παξιμάδια. Πιτίτσες, Εκδόσεις Καστανιώτη, Αθήνα.
Γρηγοριάδου Έφη (2013), Εδεσματολόγιον Πελοποννήσου, Εκδόσεις Σαββάλας, Αθήνα.
Δευτεραίος Άγγελος (1979), Ο Άρτος κατά το γεννησην και την τελετήν. Η συμβολική και μαγική χρήσεις του υπο των νεώτερων Ελλήνων, Αθήνα.
Κουκουλέ Φαίδων (1928), “Ονόματα και είδη άρτων κατά τους Βυζαντινούς χρόνους”, Επετηρής Εταιρίας Βυζαντινών σπουδών, Έτος Ε’, Αθήνα, σ. 36–52.
Κράββα Βασιλική (2019), Καταναλώνοντας τον Πολιτισμό: Διαδρομές Κατανάλωσης, Ιστορίες Τροφής και Στέρησης, Eκδόσεις Πατάκη, Aθήνα.
Μπόζη Σούλα (1997), Καππαδοκία. Ιώνια. Πόντος. Γεύσεις και παραδόσεις, Αστερισμός – Λίζα Έβερτ, Αθήνα.
Οικονομίδης Δ. (1963), “Άρτος”, Θρησκευτική και Ηθική Εγκυκλοπαίδεια, Τ. 3, Αθήνα, σ. 290–95.
Παππά Μηλέα (2015), Λατρευτικό ψωμί, Λαογραφική εταιρεία Βαρνάβα Δήμου Μαραθώνα. Ευρωπαϊκό Μουσείου Άρτου.
Παππά Μηλέα (2017), Το Ψωμί στη Μεσόγειο, Λαογραφική εταιρεία Βαρνάβα Δήμου Μαραθώνα. Ευρωπαϊκό Μουσείου Άρτου.
Πολίτης Ν. Γ. (1911), “Παρατηρήσεις περί των εθίμων του θέρους και της σποράς”, Λαογραφία. Δελτίον της Ελληνικής Λαογραφικής Εταιρίας, Τόμος Γ’, Αθήνα, σ. 676–82.
“Προσφύγων γεύσεις: Γαστρονομικές διαδρομές στην Αλεξανδρούπολη μετά τη συνθήκη της Λωζάνης” (2025), Πρακτικα Β’ συνέδριου στην Αλεξανδρούπολη (23–25.05.2024), ЕКДОСН: Δήμος Αλεξανδρούπολης, Αλεξανδρούπολη.
Ψιλάκη Νίκος і Μαρία (2009), Το ψωμί και τα γλυκίσματα των Έλλήνων, Καρμανώρ, Ηράκλειο.
“Ψάθα” (б. д.),, режим доступу: https://www.paroutsas.gr/lexicon/index.php?v=86330 (дата звернення: 23.10.2025).
“Χριστόψωμο” (б. д.), в [Словник], режим доступу: https://www.greek-language.gr/greekLang/modern_greek/tools/lexica/triantafyllides/search.html?start=120&lq=%%CE%BF%CF%88% (дата звернення: 22.10.2025).
REFERENСES
Aradzhioni M. A. (1999), Greki Kryma i Priazov’ya: istoriya izucheniya i istoriografiya etnicheskoy istorii i kul’tury (80-e gg. XVIII v. – 90-e gg. XX st.), Simferopol’. (In Russian).
Aradzhioni M. A. (2007), “Greki Kryma: k istorii formirovaniya obshchiny v period pozdnego srednevekov’ya – novogo vremeni”, in Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Vol. 13, Simferopol’, pp. 641–79. (In Russian).
Aradzhyoni M. A. (2016), “Obriadovyi khlib v kulturi mariupolskykh hrekiv”, In XV skhodoznavchi chytannia A. Krymskoho. Tezy dopovidei mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (17–18 chervnia 2016 r., m. Kyiv), Kyiv, pp. 30–1. (In Ukrainian).
Aradzhyoni M. A. (2019), “Vid khrystopsoma do akhchachureka: yakyi obriadovyi khlib pekly mariupolski hreky na zymovi sviata”, Elliny Ukrainy (Chasopys), December, p. 10. (In Ukrainian).
Aradzhyoni M. A. (2020), “Natsional’ni menshyny v Ukrayini. Hreky”, v Poshtovi marky Ukrayiny 2019, Hama Prynt, Kyiv, pp. 20–3. (In Ukrainian).
Aradzhyoni M. A. (2020a), “Obriadovyi khlib u vesnianykh sviatakh mariupolskykh hrekiv”, Elliny Ukrainy, Chasopys, May, p. 7. (In Ukrainian).
Artyukh L. F. (2018), “Kharchuvannya i yizha”, in Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny. Tom “Ukrayina – ukrayintsi”, Kn. 1, pp. 217–26. (In Ukrainian).
Beletskiy A. A. (1970), “Grecheskiye dialekty na Yugo-Vostoke Ukrainy”, in Balkanskaya filologiya, Izd-vo Leningrad. un-ta, Leningrad, pp. 5–15. (In Russian).
Bogaditsa T. (2009), Obryadovyy fol’klor grekov Priazov’ya, MF OOO Tipografiya “Novyy mir”, Mariupol’. (In Russian).
“Vykradena Spadshchyna”, available at: https://war-sanctions.gur.gov.ua/stolen (accessed: 23.10.2025). (In Ukrainian).
“Vnaslidok povnomasshtabnoho rosiys’koho vtorhnennya”, available at: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/265523.html (accessed: 20.10.2025). (In Ukrainian).
“Votivnyye priveski v sobranii Donetskogo oblastnogo krayevedcheskogo muzeya” (2003), Katalog, Donetsk. (In Russian).
Harkavets’ O. M. (1993), “Urumy Nadazov’ya”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 48–65. (In Ukrainian).
Herus L. (2009), “Osoblyvosti plastychnoho traktuvannya formy ukrayins’koho obryadovoho khliba-kalacha”, Narodoznavchi zoshyty, No. 5–6, pp. 649–61, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2009_5-6_8. (In Ukrainian) (accessed: 2.11.2025). (In Ukrainian).
Greki Rossii i Ukrainy (2004), Aleteya, Saint Petersburg. (In Russian).
Vplyv istorychnoyi pam»yati, mifiv ta stereotypiv na formuvannya rehional’nykh ta etnokul’turnykh identychnostey naselennya Krymu i Nadazov’ya (2017), Analitychna dopovid’, za red. M. A. Aradzhyoni, TOV “Prometey”, Kyiv. (In Ukrainian).
Diamantopulo-Rionis A. A., Demerdzhi D. L., Davydova-Diamantopulo A. M., Shapurma A. A., Kharabadot R. S. and Patricha D. K. (2006), Rumeysko-russkiy i russko-rumeyskiy slovar’ pyati dialektov grekov Priazov’ya, OOO Tipografiya “Novyy mir”, Mariupol’. (In Russian).
“Donechchyna zberihaye avtentyku: oblasnyy perelik nematerial’noyi spadshchyny popovnyvsya novymy unikal’nymy elementamy”, available at: https://dn.gov.ua/news/donechchyna-zberihaie-avtentyku-oblasnyi-perelik-nematerialnoi-spadshchyny-popovnyvsia-novymy-unikalnymy-elementamy (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
Zahrozheni movy. Kryms’kotatars’ka ta inshi tyurks’ki movy v Ukrayini (2016), zbirnyk naukovykh prats’, Instytut skhodoznavstva im. A. Yu. Krymskoho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Ioannidis A. A. (1961), Novogrechesko-russkiy slovar’, Gosudarstvennoye izdatel’stvo inostrannykh i natsional’nykh slovarey, Moscow. (In Russian).
Ksenofontova-Petrenko O. N. (1979), “Semeynyye obryady v s. Sartana”, in Kul’turno-bytovyye protsessy na Yuge Ukrainy, Nauka, Moskva, pp. 173–85. (In Russian).
Kul’turni tsinnosti Krymu i Donbasu v umovakh viyny ta okupatsiyi (2016), Materialy Kruhloho stolu “Istoryko-kul’turnyy ta naukovyy potentsial Pivdnya ta Skhodu Ukrayiny v umovakh okupatsiyi ta voyennykh diy: zahrozy, vtraty, perspektyvy zberezhennya ta vidnovlennya” (Kyiv, 12 lystopada 2015 r.), Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Kurtiyev R. (1996), Kalendarnyye obryady krymskikh tatar, Krymuchpedgiz, Simferopol. (In Russian).
“Mapa viyny v Ukrayini”, available at: https://deepstatemap.live/#11/47.9949668/36.7911530 (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
Mariupol’ pravoslavnyy (2011), R. P. Bozhko, L. S. Yakushenko і іn., Mariupol’skiy krayevedcheskiy muzey, Mariupol’. (In Russian).
Mariupol’s’ki hreky (2005), Skarby narodnoyi kul’tury. Ohlyad hrets’koyi etnohrafichnoyi kolektsiyi Mariupol’s’koho krayeznavchoho muzeyu, Donets’k. (In Ukrainian).
Mariupol’s’kyy krayeznavchyy muzey (2018, onovl. 2025), R. P. Bozhko, in Entsyklopediya Suchasnoyi Ukrayiny (I. M. Dzyuba, A. I. Zhukovs’kyy, M. H. Zheleznyak et al (eds)), Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen’ NAN Ukrayiny, Kyiv, available at: https://esu.com.ua/article-65914 (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
Markov I. S. (1892), “Zametki o byte grekov g. Mariupolya”, in Mariupol’ i ego okrestnosti, Tipo-Litografiya A. A. Frantova, Mariupol’, pp. 406–38. (In Russian).
Makhovs’ka S. L. (2018), “Vesil’na obryadovist’. Shlyubnyy rytual”, in Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny. Tom “Ukrayina – ukrayintsi”, Kn. 1, pp. 343–53. (In Ukrainian).
Morozov L. (2014), “Portretnyye otkrytki mariupol’skikh fotografov. K voprosu o sistematizatsii”, in Mariupol’skiy krayevedcheskiy sbornik 2014 g., Melitopol’, pp. 49–51. (In Russian).
“Nadazovs’ki hreky: khto vony i chomu yikh istoriya vazhlyva dlya nas s’ohodni”, available at: https://dess.gov.ua/nadazovski-hreky-khto-vony-i-chomu-ikh-istoriia-vazhlyva-dlia-nas-sohodni/ (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
Nakaz MKSK vid 24.03.2025 No. 268 (2025), “Pro vklyuchennya do Natsional’noho pereliku elementiv nematerial’noyi kul’turnoyi spadshchyny Ukrayiny”, available at: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (accessed: 20.10.2025). (In Ukrainian).
“Natsional’nyy perelik elementiv nematerial’noyi kul’turnoyi spadshchyny Ukrayiny” (2025), available at: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (accessed: 20.10.2025). (In Ukrainian).
“Ne til’ky chebureky: sekrety tradytsiynoyi kukhni mariupol’s’kykh hrekiv”, available at: https://pr.ua/news/ne-tilqki-chebureki-sekreti-tradicsiyinoiy-kuhni-mariupolqsqkih-grekiv-foto (accessed: 10.09.2025). (In Ukrainian).
Nikol’skiy V. N., But A. N., Dobrov P. V. and Shevchenko V. A. (2005), Kniga pamyati grekov Ukrainy, Region, Donetsk. (In Russian).
Ponomar’ova I. S. (2003), “Vidobrazhennya etnokul’tury hrekiv Pryazov’ya v kolektsiyi Mariupol’s’koho krayeznavchoho muzeyu”, in Etnichna istoriya narodiv Yevropy: Zb. nauk. Prats’, Vyp. 15, Kyiv, pp. 63–7. (In Ukrainian).
Ponomar’ova I. S. (2004), “Tradytsiyna yizha hrekiv Pryazov’ya yak rezul’tat etnokul’turnykh kontaktiv z tyurks’kymy narodamy”, in VIII Skhodoznavchi chytannya A. Kryms’koho: tezy dop. mizhnar. nauk. konf., 2–3 cherv. 2004 r., Kyiv, pp. 85–7. (In Ukrainian).
Ponomar’ova I. S. (2007), Hreky Pryazov’ya: etnonatsional’ni protsesy v aspekti transformatsiyi tradytsiynoyi kul’tury (dys... d-ra ist. nauk), Kyivs’kyy natsional’nyy un-t im. Tarasa Shevchenka, Kyiv. (In Ukrainian).
Ponomar’ova I. S. (2007), “Posud hrekiv Pryazov’ya v aspekti transformatsiyi tradytsiynoyi kul’tury”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 38–43. (In Ukrainian).
Ponomar’ova I. S. (2015), “Spetsyfichni rysy v systemi kharchuvannya hrekiv Pryazov’ya”, Narodna tvorchist’ i etnohrafiya, No. 5 (357), Kyiv, pp. 24–37. (In Ukrainian).
Pryn’ M. O. (2014), “Mariupol’s’kyy muzey krayeznavstva v radyans’kiy muzeyniy merezhi v 1920-kh – na pochatku 1930-kh rokiv”, Pratsi Tsentru pam’yatkoznavstva, No. 25, pp. 130–9. (In Ukrainian).
Pryn’ M. O. (2019), “Kovalenko Ivan Panteleymonovych (1887–1949) – pryrodookhoronets’, zaviduvach Mariupol’s’koho muzeyu krayeznavstva”, in Zahorodnyuk I. (ed.), Pryrodnycha muzeolohiya, Vypusk 5: Pryrodnychi muzeyi v Ukrayini: stanovlennya ta perspektyvy rozvytku, NAN Ukrayiny; Natsional’nyy naukovo-pryrodnychyy muzey, Kyiv, pp. 92–5. (In Ukrainian).
Pro kil’kist’ ta sklad naselennya Donets’koyi oblasti za pidsumkamy Vseukrayins’koho perepysu naselennya 2001 roku, available at: https://web.archive.org/web/20090908150734/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/donetsk (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
“Ruynuvannya Mariupol’s’koho krayeznavchoho muzeyu”, available at: https://mariupol-museum.org.ua/pro-muzej/rujnuvannya-mariupolskogo-krayeznavchogo-muzeyu/ (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
“Sapet”, available at: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B0% D0%BF%D0%B5%D1%82 (accessed: 22.10.2025). (In Ukrainian).
“Systema kharchuvannya ta kukhnya”, available at: https://mariupolgreeks.com/culture/material-culture/food-system-and-cuisine. (accessed: 01.11.2025). (In Ukrainian).
“Slovnyk kryms’kotatars’koyi kukhni: 12 strav z boroshna i krup vid Lerane Khaybullaevoyi” (б. д.),, available at: https://www.stolyk.com.ua/lerane-12strav/ (accessed: 01.11.2025). (In Ukrainian).
Spiridonov D. S. (1930), “Istorychnyy interes vyvchennya hovirok mariupil’s’kykh hrekiv”, Shìdnij svìt, T. 12, No. 3, Kharkiv, pp. 171–81. (In Ukrainian).
“Terorysty rozbombyly Donets’kyy oblasnyy krayeznavchyy muzey”, available at: http://www.unian.ua/society/954323–teroristi–rozbombilidonetskiy–oblasniy–kraeznavchiy–muzey.htmlhttp://www.unian.ua/society/954323teroristi–rozbombili–donetskiy–oblasniy–kraeznavchiy–muzey.html (accessed: 1.11.2025). (In Ukrainian).
Chebanyuk O. Yu. (2018), “Richne kolo ukrayins’kykh tradytsiynykh svyat i obryadiv”, in Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny. Tom “Ukrayina – ukrayintsi’, Kn. 1, pp. 304–18. (In Ukrainian).
Chernyshova T. M. (2013), “Hrecheskyy hlossaryy F. A. Khartakhaya”, in Klimenko N. F., Karpilovs’ka S. A. and Savenko A. O. (upor.), Chernyshova T. M. Vybrani tvory, Vydavnychyy dim Dmytra Buraho, Kyiv, pp. 10–38. (In Ukrainian).
Shevchenko V. (1930), “Sproba opysaty y vytulmachyty dvoye vesnyanykh khliborobs’kykh svyat mariyupil’s’kykh hrekiv”, Etnohrafichnyy visnyk, Kn. 9, pp. 11–126. (In Ukrainian).
Shevchenko V. I. (1927), “Drevniye verovaniya i obryady v grecheskikh koloniyakh”, Nauka i tekhnika, No. 52 (23 dekabrya), Leningrad, p. 11. (In Russian).
Yaneva Stanka (1989), Bolgarski obredni khlyabove, Bolgarskata Akademiya na naukite, Sofiya (Sofia). (In Bulgarian).
Arabatzē-Tzanoudakē Iōanna (2012), Anatolika tēs Geusēs. Ellēnikes geuseis tēs Anatolēs, Ekdoseis Cosmoware, Athēna. (In Greek).
Voutsina Euē (1998), Geusē Ellēnikē. A’ Psōmia. Koulouria. Paximadia. Pititses, Ekdoseis Kastaniōtē, Athēna. (In Greek).
Grēgoriadou Efē (2013), Edesmatologion Peloponnēsou, Ekdoseis Savvalas, Athēna. (In Greek).
Deuteraios Angelos (1979), O Artos kata to gennēsēn kai tēn teletēn. Hē symbolikē kai magikē chrēseis tou ypo tōn neōterōn Ellēnōn, Athēna. (In Greek).
Koukoulé Phaidōn (1928), “Onomata kai eidē artōn kata tous Vyzantinous chronous”, Epetyrēs Etaireias Vyzantinōn spoudōn (Yearbook of the Society for Byzantine Studies), Etos E’, Athēna, pp. 36–52. (In Greek).
Kravva Vasilikē (2019), Katanalōnovtas ton Politismo: Diadromes Katanalōsēs, Istories Trophēs kai Sterēsēs, Ekdoseis Patakē, Athēna. (In Greek).
Mpouzē Soula (1997), Kappadokia. Iōnia. Pontos. Geuseis kai pa-radoseis, Asterismos – Liza Evert, Athēna. (In Greek).
Oikonomidēs D. (1963), “Artos” (Bread), Thrēskeutikē kai Ēthikē Enkyklopaideia, T. 3, Athēna, pp. 290–95. (In Greek).
Pappa Mēlea (2015), Latreutiko psōmi, Laographikē etaireia Varnava Dēmou Marathōna. Eurōpaiko Mouseiou Artou. (In Greek).
Pappa Mēlea (2017), To Psōmi stē Mesogeio, Laographikē etaireia Varnava Dēmou Marathōna. Eurōpaiko Mouseiou Artou. (In Greek).
Politēs N. G. (1911), “Paratērēseis peri tōn ethimōn tou therous kai tēs sporas”, Laographia. Deltion tēs Ellēnikēs Laographikēs Etaireias, Tomos G’, Athēna, pp. 676–82. (In Greek).
Prosphygōn geuseis: Gastronomikes diadromes stēn Aleaxandroupolē meta tē synthēkē tēs Lōzanēs (2025), Praktika V’ synedriou stēn Alexadroupolē (23–25.05.2024), Ekdosē: Dēmos Alexadroupolēs, Alexadroupolē. (In Greek).
Psilakē Nikos і Maria (2009), To psōmi kai ta glykismata tōn Ellēnōn, Karmanōr, Ērakleio. (In Greek).
“Psatha”, available at: https://www.paroutsas.gr/lexicon/index.php?v=86330 (accessed: 23.10.2025). (In Greek).
“Christopsōmo” (б. д.), available at: https://www.greek-language.gr/greekLang/modern_greek/tools/lexica/triantafyllides/search.html?start=120&lq=%%CE%BF%CF%88% (accessed: 22.10.2025). (In Greek).
Араджиони М. А. (2007), “Греки Крыма: к истории формирования общины в период позднего средневековья – нового времени”, в Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, Вып. 13, Симферополь, с. 641–79.
Араджионі М. А. (2016), “Обрядовий хліб в культурі маріупольських греків”, в XХ Сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції (17–18 червня 2016 р., м. Київ), Київ, с. 30–1.
Араджионі М. А. (2019), “Від христопсома до ахчачурека: який обрядовий хліб пекли маріупольські греки на зимові свята”, Эллины Украины (Часопис), Грудень, c. 10.
Араджионі М. А. (2020), “Національні меншини в Україні. Греки”, в Поштові марки України 2019, Гама Принт, Київ, с. 20–3.
Араджионі М. А. (2020a), “Обрядовий хліб у весняних святах маріупольських греків”, Эллины Украины (Часопис), Травень, c. 7.
Артюх Л. Ф. (2018), “Харчування і їжа”, в Енциклопедія історії України. Том “Україна – українці”, Кн. 1, с. 217–26.
Белецкий А. А. (1970), “Греческие диалекты на Юго-Востоке Украины”, в Балканская филология, Изд-во Ленинград. ун-та, Ленинград, с. 5–15.
Богадица Т. (2009), Обрядовый фольклор греков Приазовья, МФ ООО Типография “Новый мир”, Мариуполь.
“Викрадена спадщина” (б. д.), режим доступу: https://war-sanctions.gur.gov.ua/stolen (дата звернення: 23.10.2025).
“Внаслідок повномасштабного російського вторгнення” (б. д.), режим доступу: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/265523.html (дата звернення: 20.10.2025).
“Вотивные привески в собрании Донецкого областного краеведческого музея” (2003), Каталог, Донецк.
Гаркавець О. М. (1993), “Уруми Надазов’я”, Східний світ, № 2, с. 48–65.
Герус Л. (2009), “Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба-калача”, Народознавчі зошити, № 5–6, с. 649–61, режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2009_5-6_8. (дата звернення: 02.11.2025).
Греки России и Украины (2004), Алетейа, Санкт-Петербург.
Вплив історичної пам’яті, міфів та стереотипів на формування регіональних та етнокультурних ідентичностей населення Криму і Надазов’я (2017), Аналітична доповідь, за ред. М. А. Араджионі, ТОВ “Прометей”, Київ.
Диамантопуло-Рионис А. А., Демерджи Д. Л., Давыдова-Диамантопуло А. М., Шапурма А. А., Харабадот Р. С. і Патрича Д. К. (2006), Румейско-русский и русско-румейский словарь пяти диалектов греков Приазовья, ООО Типография “Новый мир”, Мариуполь.
“Донеччина зберігає автентику: обласний перелік нематеріальної спадщини поповнився новими унікальними елементами” (б. д.), режим доступу: https://dn.gov.ua/news/donechchyna-zberihaie-avtentyku-oblasnyi-perelik-nematerialnoi-spadshchyny-popovnyvsia-novymy-unikalnymy-elementamy (дата звернення: 19.10.2025).
Загрожені мови. Кримськотатарська та інші тюркські мови в Україні (2016), збірник наукових праць, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Київ.
Иоаннидис А. А. (1961), Новогреческо-русский словарь, Государственное издательство иностранных и национальных словарей, Москва.
Ксенофонтова-Петренко О. Н. (1979), “Семейные обряды в с. Сартана”, в Культурно-бытовые процессы на Юге Украины, Наука, Москва, с. 173–85.
Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації (2016), Матеріали Круглого столу “Історико-культурний та науковий потенціал Півдня та Сходу України в умовах окупації та воєнних дій: загрози, втрати, перспективи збереження та відновлення” (Київ, 12 листопада 2015 р.), Інститут історії України НАН України, Київ.
Куртиев Р. (1996), Календарные обряды крымских татар, Крымучпедгиз, Симферополь.
“Мапа війни в Україні” (б. д.), режим доступу: https://deepstatemap.live/#11/47.9949668/36.7911530 (дата звернення: 19.10.2025).
Мариуполь православный (2011), Р. П. Божко, Л. С. Якушенко та ін., Мариупольский краеведческий музей, Мариуполь.
Маріупольські греки (2005), Скарби народної культури. Огляд грецької етнографічної колекції Маріупольського краєзнавчого музею, Донецьк.
Маріупольський краєзнавчий музей (2018, оновл. 2025), Р. П. Божко, в Енциклопедія Сучасної України (І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.], редкол.), Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, Київ, режим доступу: https://esu.com.ua/article-65914 (дата звернення: 19.10.2025).
Марков И. С. (1892), “Заметки о быте греков г. Мариуполя”, в Мариуполь и его окрестности, Типо-Литография А. А. Франтова, Мариуполь, с. 406–38.
Маховська С. Л. (2018), “Весільна обрядовість. Шлюбний ритуал”, в Енциклопедія історії України. Том “Україна – українці”, Кн. 1, с. 343–53.
Морозов Л. (2014), “Портретные открытки мариупольских фотографов. К вопросу о систематизации”, Мариупольский краеведческий сборник 2014 г., Мелитополь, с. 49–51.
“Надазовські греки: хто вони і чому їх історія важлива для нас сьогодні” (б. д.), режим доступу: https://dess.gov.ua/nadazovski-hreky-khto-vony-i-chomu-ikh-istoriia-vazhlyva-dlia-nas-sohodni/ (дата звернення: 19.10.2025).
Наказ МКСК від 24.03.2025 № 268 (2025), “Про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України”, режим доступу: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (дата звернення: 20.10.2025).
“Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України” (2025), режим доступу: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (дата звернення: 20.10.2025).
“Не тільки чебуреки: секрети традиційної кухні маріупольських греків” (б. д.), режим доступу: https://pr.ua/news/ne-tilqki-chebureki-sekreti-tradicsiyinoiy-kuhni-mariupolqsqkih-grekiv-foto (дата звернення: 10.09.2025).
Никольский В. Н., Бут А. Н., Добров П. В. і Шевченко В. А. (2005), Книга памяти греков Украины, Регион, Донецк.
Пономарьова І. С. (2003), “Відображення етнокультури греків Приазов’я в колекції Маріупольського краєзнавчого музею”, Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць, Вип. 15, Київ, с. 63–7.
Пономарьова І. С. (2004), “Традиційна їжа греків Приазов’я як результат етнокультурних контактів з тюркськими народами”, в VIII Сходознавчі читання А. Кримського: тези доп. міжнар. наук. конф., 2–3 черв. 2004 р., Київ, с. 85–7.
Пономарьова І. С. (2006), Греки Приазов’я: етнонаціональні процеси в аспекті трансформації традиційної культури (дис. ... д-ра іст. наук), Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, Київ.
Пономарьова І. С. (2007), “Посуд греків Приазов’я в аспекті трансформації традиційної культури”, Східний світ, № 1, с. 38–43.
Пономарьова І. С. (2015), “Специфічні риси в системі харчування греків Приазов’я”, Народна творчість і етнографія, № 5 (357), Київ, с. 24–37.
Принь М. О. (2014), “Маріупольський музей краєзнавства в радянській музейній мережі в 1920-х – на початку 1930-х років”, Праці Центру пам’яткознавства, № 25, с. 130–9.
Принь М. О. (2019), “Коваленко Іван Пантелеймонович (1887–1949) – природоохоронець, завідувач Маріупольського музею краєзнавства”, в Загороднюк І. (ред.), Природнича музеологія. Випуск 5: Природничі музеї в Україні: становлення та перспективи розвитку, НАН України; Національний науково-природничий музей, Київ, с. 92–5.
Про кількість та склад населення Донецької області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року (б. д.), режим доступу: https://web.archive.org/web/20090908150734/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/donetsk (дата звернення: 19.10.2025).
“Руйнування Маріупольського краєзнавчого музею” (б. д.), режим доступу: https://mariupol-museum.org.ua/pro-muzej/rujnuvannya-mariupolskogo-krayeznavchogo-muzeyu/ (дата звернення: 19.10.2025).
“Сапет” (б. д.), режим доступу: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%82 (дата звернення: 22.10.2025).
“Система харчування та кухня” (б. д.), режим доступу: https://mariupolgreeks.com/culture/material-culture/food-system-and-cuisine. (дата звернення: 01.11.2025)
“Словник кримськотатарської кухні: 12 страв з борошна і круп від Леране Хайбуллаевої” (б. д.), режим доступу: https://www.stolyk.com.ua/lerane-12strav/ (дата звернення: 01.11.2025).
Спiрiдонов Д. С. (1930), “Iсторичний iнтерес вивчення говiрок марiупiльських грекiв”, Схiдний свiт, Т. 12, № 3, Харкiв, с. 171–81.
“Терористи розбомбили Донецький обласний краєзнавчий музей” (б. д.), режим доступу: http://www.unian.ua/society/954323–teroristi–rozbombilidonetskiy–oblasniy–kraeznavchiy–muzey.htmlhttp://www.unian.ua/society/954323teroristi–rozbombili–donetskiy–oblasniy–kraeznavchiy–muzey.html (дата звернення: 1.11.2025).
Чебанюк О. Ю. (2018), “Річне коло українських традиційних свят і обрядів”, в Енциклопедія історії України. Том “Україна – українці”, Кн. 1, с. 304–318.
Чернишова Т. М. (2013), “Греческий глоссарий Ф. А. Хартахая”, в Кліменко Н. Ф., Карпіловська С. А. і Савенко А. О. (упор.), Чернишова Т. М. Вибрані твори, Видавничий дім Дмитра Бураго, Київ, с. 10–38.
Шевченко В. (1930), “Спроба описати й витлумачити двоє весняних хлiборобських свят марiюпiльських грекiв”, Етнографiчний вiсник, Кн. 9, с. 111–26.
Шевченко В. И. (1927), “Древние верования и обряды в греческих колониях”, Наука и техника, № 52 (23 декабря), Ленинград, с. 11.
Янева Станка (1989), Български обредни хлябове, Българската Академия на науките, София.
Αραμπατζή-Τζανουδάκη Ιωάννα (2012), Ανατολικά της Γεύσης. Ελληνικές γεύσης της Ανατολής, Εκδόσεις Cosmoware, Αθήνα.
Βουτσίνα Εύη (1998), Γεύση Ελληνική. Α’ Ψωμιά. Κουλούρια. Παξιμάδια. Πιτίτσες, Εκδόσεις Καστανιώτη, Αθήνα.
Γρηγοριάδου Έφη (2013), Εδεσματολόγιον Πελοποννήσου, Εκδόσεις Σαββάλας, Αθήνα.
Δευτεραίος Άγγελος (1979), Ο Άρτος κατά το γεννησην και την τελετήν. Η συμβολική και μαγική χρήσεις του υπο των νεώτερων Ελλήνων, Αθήνα.
Κουκουλέ Φαίδων (1928), “Ονόματα και είδη άρτων κατά τους Βυζαντινούς χρόνους”, Επετηρής Εταιρίας Βυζαντινών σπουδών, Έτος Ε’, Αθήνα, σ. 36–52.
Κράββα Βασιλική (2019), Καταναλώνοντας τον Πολιτισμό: Διαδρομές Κατανάλωσης, Ιστορίες Τροφής και Στέρησης, Eκδόσεις Πατάκη, Aθήνα.
Μπόζη Σούλα (1997), Καππαδοκία. Ιώνια. Πόντος. Γεύσεις και παραδόσεις, Αστερισμός – Λίζα Έβερτ, Αθήνα.
Οικονομίδης Δ. (1963), “Άρτος”, Θρησκευτική και Ηθική Εγκυκλοπαίδεια, Τ. 3, Αθήνα, σ. 290–95.
Παππά Μηλέα (2015), Λατρευτικό ψωμί, Λαογραφική εταιρεία Βαρνάβα Δήμου Μαραθώνα. Ευρωπαϊκό Μουσείου Άρτου.
Παππά Μηλέα (2017), Το Ψωμί στη Μεσόγειο, Λαογραφική εταιρεία Βαρνάβα Δήμου Μαραθώνα. Ευρωπαϊκό Μουσείου Άρτου.
Πολίτης Ν. Γ. (1911), “Παρατηρήσεις περί των εθίμων του θέρους και της σποράς”, Λαογραφία. Δελτίον της Ελληνικής Λαογραφικής Εταιρίας, Τόμος Γ’, Αθήνα, σ. 676–82.
“Προσφύγων γεύσεις: Γαστρονομικές διαδρομές στην Αλεξανδρούπολη μετά τη συνθήκη της Λωζάνης” (2025), Πρακτικα Β’ συνέδριου στην Αλεξανδρούπολη (23–25.05.2024), ЕКДОСН: Δήμος Αλεξανδρούπολης, Αλεξανδρούπολη.
Ψιλάκη Νίκος і Μαρία (2009), Το ψωμί και τα γλυκίσματα των Έλλήνων, Καρμανώρ, Ηράκλειο.
“Ψάθα” (б. д.),, режим доступу: https://www.paroutsas.gr/lexicon/index.php?v=86330 (дата звернення: 23.10.2025).
“Χριστόψωμο” (б. д.), в [Словник], режим доступу: https://www.greek-language.gr/greekLang/modern_greek/tools/lexica/triantafyllides/search.html?start=120&lq=%%CE%BF%CF%88% (дата звернення: 22.10.2025).
REFERENСES
Aradzhioni M. A. (1999), Greki Kryma i Priazov’ya: istoriya izucheniya i istoriografiya etnicheskoy istorii i kul’tury (80-e gg. XVIII v. – 90-e gg. XX st.), Simferopol’. (In Russian).
Aradzhioni M. A. (2007), “Greki Kryma: k istorii formirovaniya obshchiny v period pozdnego srednevekov’ya – novogo vremeni”, in Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Vol. 13, Simferopol’, pp. 641–79. (In Russian).
Aradzhyoni M. A. (2016), “Obriadovyi khlib v kulturi mariupolskykh hrekiv”, In XV skhodoznavchi chytannia A. Krymskoho. Tezy dopovidei mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (17–18 chervnia 2016 r., m. Kyiv), Kyiv, pp. 30–1. (In Ukrainian).
Aradzhyoni M. A. (2019), “Vid khrystopsoma do akhchachureka: yakyi obriadovyi khlib pekly mariupolski hreky na zymovi sviata”, Elliny Ukrainy (Chasopys), December, p. 10. (In Ukrainian).
Aradzhyoni M. A. (2020), “Natsional’ni menshyny v Ukrayini. Hreky”, v Poshtovi marky Ukrayiny 2019, Hama Prynt, Kyiv, pp. 20–3. (In Ukrainian).
Aradzhyoni M. A. (2020a), “Obriadovyi khlib u vesnianykh sviatakh mariupolskykh hrekiv”, Elliny Ukrainy, Chasopys, May, p. 7. (In Ukrainian).
Artyukh L. F. (2018), “Kharchuvannya i yizha”, in Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny. Tom “Ukrayina – ukrayintsi”, Kn. 1, pp. 217–26. (In Ukrainian).
Beletskiy A. A. (1970), “Grecheskiye dialekty na Yugo-Vostoke Ukrainy”, in Balkanskaya filologiya, Izd-vo Leningrad. un-ta, Leningrad, pp. 5–15. (In Russian).
Bogaditsa T. (2009), Obryadovyy fol’klor grekov Priazov’ya, MF OOO Tipografiya “Novyy mir”, Mariupol’. (In Russian).
“Vykradena Spadshchyna”, available at: https://war-sanctions.gur.gov.ua/stolen (accessed: 23.10.2025). (In Ukrainian).
“Vnaslidok povnomasshtabnoho rosiys’koho vtorhnennya”, available at: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/265523.html (accessed: 20.10.2025). (In Ukrainian).
“Votivnyye priveski v sobranii Donetskogo oblastnogo krayevedcheskogo muzeya” (2003), Katalog, Donetsk. (In Russian).
Harkavets’ O. M. (1993), “Urumy Nadazov’ya”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 48–65. (In Ukrainian).
Herus L. (2009), “Osoblyvosti plastychnoho traktuvannya formy ukrayins’koho obryadovoho khliba-kalacha”, Narodoznavchi zoshyty, No. 5–6, pp. 649–61, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2009_5-6_8. (In Ukrainian) (accessed: 2.11.2025). (In Ukrainian).
Greki Rossii i Ukrainy (2004), Aleteya, Saint Petersburg. (In Russian).
Vplyv istorychnoyi pam»yati, mifiv ta stereotypiv na formuvannya rehional’nykh ta etnokul’turnykh identychnostey naselennya Krymu i Nadazov’ya (2017), Analitychna dopovid’, za red. M. A. Aradzhyoni, TOV “Prometey”, Kyiv. (In Ukrainian).
Diamantopulo-Rionis A. A., Demerdzhi D. L., Davydova-Diamantopulo A. M., Shapurma A. A., Kharabadot R. S. and Patricha D. K. (2006), Rumeysko-russkiy i russko-rumeyskiy slovar’ pyati dialektov grekov Priazov’ya, OOO Tipografiya “Novyy mir”, Mariupol’. (In Russian).
“Donechchyna zberihaye avtentyku: oblasnyy perelik nematerial’noyi spadshchyny popovnyvsya novymy unikal’nymy elementamy”, available at: https://dn.gov.ua/news/donechchyna-zberihaie-avtentyku-oblasnyi-perelik-nematerialnoi-spadshchyny-popovnyvsia-novymy-unikalnymy-elementamy (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
Zahrozheni movy. Kryms’kotatars’ka ta inshi tyurks’ki movy v Ukrayini (2016), zbirnyk naukovykh prats’, Instytut skhodoznavstva im. A. Yu. Krymskoho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Ioannidis A. A. (1961), Novogrechesko-russkiy slovar’, Gosudarstvennoye izdatel’stvo inostrannykh i natsional’nykh slovarey, Moscow. (In Russian).
Ksenofontova-Petrenko O. N. (1979), “Semeynyye obryady v s. Sartana”, in Kul’turno-bytovyye protsessy na Yuge Ukrainy, Nauka, Moskva, pp. 173–85. (In Russian).
Kul’turni tsinnosti Krymu i Donbasu v umovakh viyny ta okupatsiyi (2016), Materialy Kruhloho stolu “Istoryko-kul’turnyy ta naukovyy potentsial Pivdnya ta Skhodu Ukrayiny v umovakh okupatsiyi ta voyennykh diy: zahrozy, vtraty, perspektyvy zberezhennya ta vidnovlennya” (Kyiv, 12 lystopada 2015 r.), Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Kurtiyev R. (1996), Kalendarnyye obryady krymskikh tatar, Krymuchpedgiz, Simferopol. (In Russian).
“Mapa viyny v Ukrayini”, available at: https://deepstatemap.live/#11/47.9949668/36.7911530 (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
Mariupol’ pravoslavnyy (2011), R. P. Bozhko, L. S. Yakushenko і іn., Mariupol’skiy krayevedcheskiy muzey, Mariupol’. (In Russian).
Mariupol’s’ki hreky (2005), Skarby narodnoyi kul’tury. Ohlyad hrets’koyi etnohrafichnoyi kolektsiyi Mariupol’s’koho krayeznavchoho muzeyu, Donets’k. (In Ukrainian).
Mariupol’s’kyy krayeznavchyy muzey (2018, onovl. 2025), R. P. Bozhko, in Entsyklopediya Suchasnoyi Ukrayiny (I. M. Dzyuba, A. I. Zhukovs’kyy, M. H. Zheleznyak et al (eds)), Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen’ NAN Ukrayiny, Kyiv, available at: https://esu.com.ua/article-65914 (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
Markov I. S. (1892), “Zametki o byte grekov g. Mariupolya”, in Mariupol’ i ego okrestnosti, Tipo-Litografiya A. A. Frantova, Mariupol’, pp. 406–38. (In Russian).
Makhovs’ka S. L. (2018), “Vesil’na obryadovist’. Shlyubnyy rytual”, in Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny. Tom “Ukrayina – ukrayintsi”, Kn. 1, pp. 343–53. (In Ukrainian).
Morozov L. (2014), “Portretnyye otkrytki mariupol’skikh fotografov. K voprosu o sistematizatsii”, in Mariupol’skiy krayevedcheskiy sbornik 2014 g., Melitopol’, pp. 49–51. (In Russian).
“Nadazovs’ki hreky: khto vony i chomu yikh istoriya vazhlyva dlya nas s’ohodni”, available at: https://dess.gov.ua/nadazovski-hreky-khto-vony-i-chomu-ikh-istoriia-vazhlyva-dlia-nas-sohodni/ (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
Nakaz MKSK vid 24.03.2025 No. 268 (2025), “Pro vklyuchennya do Natsional’noho pereliku elementiv nematerial’noyi kul’turnoyi spadshchyny Ukrayiny”, available at: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (accessed: 20.10.2025). (In Ukrainian).
“Natsional’nyy perelik elementiv nematerial’noyi kul’turnoyi spadshchyny Ukrayiny” (2025), available at: https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (accessed: 20.10.2025). (In Ukrainian).
“Ne til’ky chebureky: sekrety tradytsiynoyi kukhni mariupol’s’kykh hrekiv”, available at: https://pr.ua/news/ne-tilqki-chebureki-sekreti-tradicsiyinoiy-kuhni-mariupolqsqkih-grekiv-foto (accessed: 10.09.2025). (In Ukrainian).
Nikol’skiy V. N., But A. N., Dobrov P. V. and Shevchenko V. A. (2005), Kniga pamyati grekov Ukrainy, Region, Donetsk. (In Russian).
Ponomar’ova I. S. (2003), “Vidobrazhennya etnokul’tury hrekiv Pryazov’ya v kolektsiyi Mariupol’s’koho krayeznavchoho muzeyu”, in Etnichna istoriya narodiv Yevropy: Zb. nauk. Prats’, Vyp. 15, Kyiv, pp. 63–7. (In Ukrainian).
Ponomar’ova I. S. (2004), “Tradytsiyna yizha hrekiv Pryazov’ya yak rezul’tat etnokul’turnykh kontaktiv z tyurks’kymy narodamy”, in VIII Skhodoznavchi chytannya A. Kryms’koho: tezy dop. mizhnar. nauk. konf., 2–3 cherv. 2004 r., Kyiv, pp. 85–7. (In Ukrainian).
Ponomar’ova I. S. (2007), Hreky Pryazov’ya: etnonatsional’ni protsesy v aspekti transformatsiyi tradytsiynoyi kul’tury (dys... d-ra ist. nauk), Kyivs’kyy natsional’nyy un-t im. Tarasa Shevchenka, Kyiv. (In Ukrainian).
Ponomar’ova I. S. (2007), “Posud hrekiv Pryazov’ya v aspekti transformatsiyi tradytsiynoyi kul’tury”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 38–43. (In Ukrainian).
Ponomar’ova I. S. (2015), “Spetsyfichni rysy v systemi kharchuvannya hrekiv Pryazov’ya”, Narodna tvorchist’ i etnohrafiya, No. 5 (357), Kyiv, pp. 24–37. (In Ukrainian).
Pryn’ M. O. (2014), “Mariupol’s’kyy muzey krayeznavstva v radyans’kiy muzeyniy merezhi v 1920-kh – na pochatku 1930-kh rokiv”, Pratsi Tsentru pam’yatkoznavstva, No. 25, pp. 130–9. (In Ukrainian).
Pryn’ M. O. (2019), “Kovalenko Ivan Panteleymonovych (1887–1949) – pryrodookhoronets’, zaviduvach Mariupol’s’koho muzeyu krayeznavstva”, in Zahorodnyuk I. (ed.), Pryrodnycha muzeolohiya, Vypusk 5: Pryrodnychi muzeyi v Ukrayini: stanovlennya ta perspektyvy rozvytku, NAN Ukrayiny; Natsional’nyy naukovo-pryrodnychyy muzey, Kyiv, pp. 92–5. (In Ukrainian).
Pro kil’kist’ ta sklad naselennya Donets’koyi oblasti za pidsumkamy Vseukrayins’koho perepysu naselennya 2001 roku, available at: https://web.archive.org/web/20090908150734/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/donetsk (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
“Ruynuvannya Mariupol’s’koho krayeznavchoho muzeyu”, available at: https://mariupol-museum.org.ua/pro-muzej/rujnuvannya-mariupolskogo-krayeznavchogo-muzeyu/ (accessed: 19.10.2025). (In Ukrainian).
“Sapet”, available at: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B0% D0%BF%D0%B5%D1%82 (accessed: 22.10.2025). (In Ukrainian).
“Systema kharchuvannya ta kukhnya”, available at: https://mariupolgreeks.com/culture/material-culture/food-system-and-cuisine. (accessed: 01.11.2025). (In Ukrainian).
“Slovnyk kryms’kotatars’koyi kukhni: 12 strav z boroshna i krup vid Lerane Khaybullaevoyi” (б. д.),, available at: https://www.stolyk.com.ua/lerane-12strav/ (accessed: 01.11.2025). (In Ukrainian).
Spiridonov D. S. (1930), “Istorychnyy interes vyvchennya hovirok mariupil’s’kykh hrekiv”, Shìdnij svìt, T. 12, No. 3, Kharkiv, pp. 171–81. (In Ukrainian).
“Terorysty rozbombyly Donets’kyy oblasnyy krayeznavchyy muzey”, available at: http://www.unian.ua/society/954323–teroristi–rozbombilidonetskiy–oblasniy–kraeznavchiy–muzey.htmlhttp://www.unian.ua/society/954323teroristi–rozbombili–donetskiy–oblasniy–kraeznavchiy–muzey.html (accessed: 1.11.2025). (In Ukrainian).
Chebanyuk O. Yu. (2018), “Richne kolo ukrayins’kykh tradytsiynykh svyat i obryadiv”, in Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny. Tom “Ukrayina – ukrayintsi’, Kn. 1, pp. 304–18. (In Ukrainian).
Chernyshova T. M. (2013), “Hrecheskyy hlossaryy F. A. Khartakhaya”, in Klimenko N. F., Karpilovs’ka S. A. and Savenko A. O. (upor.), Chernyshova T. M. Vybrani tvory, Vydavnychyy dim Dmytra Buraho, Kyiv, pp. 10–38. (In Ukrainian).
Shevchenko V. (1930), “Sproba opysaty y vytulmachyty dvoye vesnyanykh khliborobs’kykh svyat mariyupil’s’kykh hrekiv”, Etnohrafichnyy visnyk, Kn. 9, pp. 11–126. (In Ukrainian).
Shevchenko V. I. (1927), “Drevniye verovaniya i obryady v grecheskikh koloniyakh”, Nauka i tekhnika, No. 52 (23 dekabrya), Leningrad, p. 11. (In Russian).
Yaneva Stanka (1989), Bolgarski obredni khlyabove, Bolgarskata Akademiya na naukite, Sofiya (Sofia). (In Bulgarian).
Arabatzē-Tzanoudakē Iōanna (2012), Anatolika tēs Geusēs. Ellēnikes geuseis tēs Anatolēs, Ekdoseis Cosmoware, Athēna. (In Greek).
Voutsina Euē (1998), Geusē Ellēnikē. A’ Psōmia. Koulouria. Paximadia. Pititses, Ekdoseis Kastaniōtē, Athēna. (In Greek).
Grēgoriadou Efē (2013), Edesmatologion Peloponnēsou, Ekdoseis Savvalas, Athēna. (In Greek).
Deuteraios Angelos (1979), O Artos kata to gennēsēn kai tēn teletēn. Hē symbolikē kai magikē chrēseis tou ypo tōn neōterōn Ellēnōn, Athēna. (In Greek).
Koukoulé Phaidōn (1928), “Onomata kai eidē artōn kata tous Vyzantinous chronous”, Epetyrēs Etaireias Vyzantinōn spoudōn (Yearbook of the Society for Byzantine Studies), Etos E’, Athēna, pp. 36–52. (In Greek).
Kravva Vasilikē (2019), Katanalōnovtas ton Politismo: Diadromes Katanalōsēs, Istories Trophēs kai Sterēsēs, Ekdoseis Patakē, Athēna. (In Greek).
Mpouzē Soula (1997), Kappadokia. Iōnia. Pontos. Geuseis kai pa-radoseis, Asterismos – Liza Evert, Athēna. (In Greek).
Oikonomidēs D. (1963), “Artos” (Bread), Thrēskeutikē kai Ēthikē Enkyklopaideia, T. 3, Athēna, pp. 290–95. (In Greek).
Pappa Mēlea (2015), Latreutiko psōmi, Laographikē etaireia Varnava Dēmou Marathōna. Eurōpaiko Mouseiou Artou. (In Greek).
Pappa Mēlea (2017), To Psōmi stē Mesogeio, Laographikē etaireia Varnava Dēmou Marathōna. Eurōpaiko Mouseiou Artou. (In Greek).
Politēs N. G. (1911), “Paratērēseis peri tōn ethimōn tou therous kai tēs sporas”, Laographia. Deltion tēs Ellēnikēs Laographikēs Etaireias, Tomos G’, Athēna, pp. 676–82. (In Greek).
Prosphygōn geuseis: Gastronomikes diadromes stēn Aleaxandroupolē meta tē synthēkē tēs Lōzanēs (2025), Praktika V’ synedriou stēn Alexadroupolē (23–25.05.2024), Ekdosē: Dēmos Alexadroupolēs, Alexadroupolē. (In Greek).
Psilakē Nikos і Maria (2009), To psōmi kai ta glykismata tōn Ellēnōn, Karmanōr, Ērakleio. (In Greek).
“Psatha”, available at: https://www.paroutsas.gr/lexicon/index.php?v=86330 (accessed: 23.10.2025). (In Greek).
“Christopsōmo” (б. д.), available at: https://www.greek-language.gr/greekLang/modern_greek/tools/lexica/triantafyllides/search.html?start=120&lq=%%CE%BF%CF%88% (accessed: 22.10.2025). (In Greek).