Магнетична привабливість: вплив Візантії на матеріальну культуру Київської Русі
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглядаються різні аспекти впливу Візантійської імперії на матеріальну культуру Київської Русі. Аналізується також, які саме сфери (престиж, протокол чи ритуал) були основними каналами цього впливу. Спираючись на концепцію Джозефа Ная про перевагу привабливості над примусом автори намагаються визначити, у який спосіб вплив політики м’якої сили може знайти вияв в археологічному контексті. Отримані на підставі цього аналізу висновки апробуються на прикладі Київської Русі. Як діагностичні використовуються три класи артефактів візантійського походження, що мають обґрунтовану хронологію та атрибуцію: монети, печатки та амфори. Аналіз засвідчує, що візантійські грошові форми були прийняті Київською Руссю як інструменти статусу та легітимації, а не як засоби обігу. Щодо печаток, то докази вказують на сталий розвиток адміністративних практик, які поступово адаптувалися до місцевих потреб і, отже, свідчать про протокол як провідний фактор впливу. Моделі споживання амфор вказують на перейняття елітних звичок та літургії, які підсилювали соціальні відмінності та церковну владу. Загалом можна дійти висновку про поетапне та вибіркове сприйняття Київською Руссю візантійських моделей. Престиж імперії сприяв їхньому поширенню серед представників панівних груп, а повторювані ритуали нормалізували їх у повсякденному та сакральному контексті. Еліти Русі не були пасивними одержувачами. Вони курували, комбінували та локалізували те, що запозичували, перетворюючи візантійську привабливість на ресурси для власного зміцнення влади. Отже, лінза м’якої сили прояснює як масштаби, так і межі візантійського впливу, виявляючи його як реальний та значущий, але опосередкований місцевою регіональною різноманітністю та мінливими політичними цілями.
Як цитувати
Степаненко, С., & Черненко, О. Є. (2025). Магнетична привабливість: вплив Візантії на матеріальну культуру Київської Русі. Сходознавство, (96), 55–104. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2025.96.055
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
Візантійська імперія, Київська Русь, м’яка сила, амфори, візантійські монети, ісламські монети, печатки Київської Русі
Посилання
Алфьоров О. А. (2012), “Молівдовули київських князів другої половини XI – кінця XII століття (за матеріалами сфрагістичної колекції О. Шереметьєва)”, Сфрагістичний щорічник, Вип. II, с. 5–74.
Алфьоров О. А. (2013), “Жіночі печатки Київської Русі”, Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць, Число 22–23, НАН України, Інститут історії України, Київ, с. 488–502.
Архипова Є. (2010), “Культові речі з каменю і кістки”, в Г. Скрипник (ред.), Історія українського мистецтва: у 5 т., т. 2: Мистецтво середніх віків, НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, с. 287–308.
Архипова Є. І. (2015), “Саркофаг Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція”, Opus mixtum, № 3, Київ, с. 7–27.
Архипова Є. І. (2016), “Саркофаг Ярослава Мудрого – пам’ятка історії та мистецтва”, Студії мистецтвознавчі, № 2 (54): Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Архітектура, с. 14–26.
Архипова Є. (2019), “Бронзові світильники Десятинної церкви в Києві”, Opus Mixtum, № 7, Київ, с. 16–29.
Архипова Є. (2021), Іконки X–XIII століть із каменю, кістки та кераміки з України. Каталог, Київ.
Бауер Н. П. (2014), История древнерусских денежных систем IX в. – 1535 г., за ред. П. Г. Гайдукова, ООО “Русское слово – учебник”, Москва.
Енуков В. В. (2005), Славяне до Рюриковичей. Курский край, Курск.
Желтов М. С. (2012), “Чины вечерни и утрени в древнерусских служебниках студийской эпохи”, Богословские труды, т. 43–44, с. 443.
Ивакин Г., Иоаннисян О. (2010), “Строителите на Десятинната църква в Киев”, в Отражения на вярата: Християнска архитектура и изкуства IV–XV в., Варна – Бяла, с. 37–40.
Иоаннисян О. М. (2011), “О роли архитектуры Первого Болгарского царства в становлении древнерусского зодчества (конец X в.)”, в Труды Государственного Эрмитажа. Балканский сборник, Т. 57, Санкт-Петербург, с. 31–76.
Иоаннисян О. М., Черненко Е. Е. (2017), “Спасо-Преображенский собор в Чернигове в свете последних архитектурно-археологических исследований”, Ruthenica, XIV, Київ, с. 104–55.
Івакін Г., Іоаннісян О. (2010), “Мурована архітектура”, в Г. Скрипник (ред.), Історія українського мистецтва: у 5 т., т. 2: Мистецтво середніх віків, НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, Київ, с. 457–524.
Каргер М. К. (1958), Древний Киев, т. 1, Издательство Акад. наук СССР, Москва; Ленинград.
Коваль В. Ю. (2010), Керамика Востока на Руси. Конец IX – XVII века, Наука, Москва.
Коваль В. Ю. (2012), “Візантійські амфори (магарики) в Південній Русі”, в Я. І. Морозова (ред.), 1000 років Візантійської торгівлі (V–XV століття), Бібліотека Vita antiqua, Чальцев, Київ, с. 7–42.
Кропоткин В. В. (1967), Экономические связи Восточной Европы в I тысячелетии нашей эры, Наука, Москва.
Кулешов В. С. (2015), “Хронология обращения исламских монет в Восточной Европе (конец IX – XI вв.)”, Нумизматические чтения ГИМ, с. 73–6.
Кулешов В. С. (2018), “Нумизматическая хронология эпохи викингов: опыт, современное состояние, проблемы и перспективы”, в Е. А. Рыбина, Н. В. Ениосова (ред.), Археология Древней Руси: актуальные проблемы и открытия, Москва, с. 97–102.
Курбатов Г. Л., Фролов Э. Д. та Фроянов И. Я. (1988), Христианство: Античность, Византия, Древняя Русь, Ленинградский университет, Ленинград.
Лихачев Н. П. (1928), Материалы для истории византийской и русской сфрагистики, вып. 1-(2), Издательство Акад. наук СССР, Ленинград.
Марков А. К. (1910), Топография кладов восточных монет (сасанидских и куфических), Типография Императорской Академии Наук, Санкт-Петербург.
Меч и златник (2012): к 1150-летию зарождения древнерусского государства. Каталог выставки / Д. В. Журавлев, В. В. Мурашева (ред.). Кучково поле, Москва.
Оболенский Д. (1998), Византийское содружество наций: Шесть византийских портретов, Янус-К, Москва.
Панова Т. Д. (2004), Царство смерти. Погребальный обряд средневековой Руси XI–XVI веков, Радуница, Москва.
Пентковский А. М. (2014), «“Охрид на Руси”: древнерусские богослужебные книги как источник…», в Зборник на трудови, Скопје, с. 43–64.
Пескова А. А., Корзухина Г. В. (2003), Древнерусские энколпионы: Нагрудные кресты-реликварии XI–XIII вв., Труды ИИМК РАН, вып. 7, Санкт-Петербург.
Пуцко В. Г. (1986), “Мраморный саркофаг Ярослава Мудрого”, Byzantinobulgarica, № 8, с. 287–312.
Раппопорт П. (1994), Строительное производство Древней Руси X–XIII вв., Наука, Санкт-Петербург.
Сагайдак М. (2010), Дерев’яні житла, в Г. Скрипник (ред.) Історія українського мистецтва у 5 т., Т. 2: Мистецтво середніх віків, Київ, с. 441–56.
Сахаров А. Н. (1980), Дипломатия Древней Руси: IX – первая половина X в., Мысль, Москва.
Сахаров А. Н. (1982), Дипломатия Святослава, Международные отношения, Москва.
Седов B. В. (1988), “Об одной группе древнерусских крестов”, в Б. А. Тимощук (ред.) Древности славян и Руси, Наука, Москва, с. 63–7.
Седов В. В. (1993), Распространение христианства в Древней Руси. Краткие сообщения института археологии, 208, с. 3–10.
Толочко П. П. (2011), Власть в Древней Руси. X–XIII века, Алетейя, Санкт-Петербург.
Томашевський А. П., Павленко С. В. (2008), “Городець: Комплекс археологічних пам’яток біля с. Городець Овруцького р-ну Житомирської області”, в Стародавній Іскоростень і слов’янські гради, ІА НАНУ, Коростень, с. 156–96.
Ульяновский В. (2013), «Новая булла Феофано Музалон и загадка “архонтессы России”: почти крамольные заметки историка на сфрагістичну тему», Сфрагістичний щорічник, № 4, с. 54–87.
Фасмер Р. Р. (1933), “Об издании новой топографии находок куфических монет в Восточной Европе”, Известия Академии наук СССР. Отделение общественных наук, № 6–7, с. 473–84.
Цукерман К. (2018), “1108 лет русского присутствия в Латакии”, Восточная Европа в древности и средневековье. XXX юбилейные чтения памяти члена-корреспондента АН СССР В. Т. Пашуто (Москва, 17–20 апреля 2018 г.), Москва, с. 327–34.
Черненко О. (2024), “Акустичні вази середньовіччя і голосники чернігівських храмів”, Археологія і давня історія України, 3 (52), с. 13–27.
Черненко О. Є., Новик Т. Г., Бондар О. М. (2015), “Дослідження на території Єлецького Свято-Успенського монастиря у Чернігові”, в Ю. Болтрик (ред.), Археологічні дослідження в Україні 2014, Стародавній Світ, Київ, с. 303–4.
Чуракова А. Ю. (2017), «Подвески-кресты “скандинавского типа” в контексте погребальной культуры Древней Руси XI–XII вв.», в Н. И. Платонова (ред.), Élite ou Égalité… Северная Русь и культурные трансформации в Европе VII–XII вв., Издательский дом “Бранко”, Санкт-Петербург, с. 159–77.
Шевцов А. О. (2018), “Коллекции византийских монет Гнёздова и Киева в контексте контактов Руси и Византии в IX–XI вв.”, в Гнёздовский археологический комплекс: Материалы и исследования, вып. 1 (Труды ГИМ, т. 210), Москва, с. 483–542.
Шевцов А. О. (2022), “Пути поступления византийских серебряных монет на территорию Древней Руси”, Археология и история Пскова и Псковской земли, № 32, Москва – Псков, с. 296–308.
Щапов Я. Н. (1989), Государство и церковь Древней Руси X–XIII вв., Наука, Москва.
Янин В. Л. (1956), Денежно-весовые системы русского средневековья: домонгольский период, Издательство Московского университета, Москва.
Янин В. Л. (1970), Актовые печати Древней Руси X–XV вв.: в 2 т., Т. 1: Печати X – начала XIII вв., Наука, Москва.
Янин В. Л. (2009), Денежно-весовые системы домонгольской Руси и очерки истории денежной системы средневекового Новгорода, Языки славянских культур, Москва.
Androshchuk F. O. (2013), Vikings in the East: Essays on the Contacts on the Road to Byzantium, Uppsala University, Uppsala.
Androshchuk F. O. (2016), Images of Power: Byzantium and Nordic Coinage, c. 995–1035, Kyiv.
Barvenova A. and Lavysh K. (2012), “Burial practices in Byzantine Greece: archaeological evidence and methodological problems for its interpretation” in M. Salamon, M. Wołoszyn, A. Musin, P. Špehar, M. Hardt, M. P. Kruk, A. Sulikowska-Gąska (eds), Rome, Constantinople and Newly-Converted Europe Archaeological and Historical Evidence, Vol. 1: U źródeł Europy Środkowo-Wschodniej/Frühzeit ostmitteleuropas, Kraków, Leipzig, Rzeszów and Warszawa, pp. 377–428.
Bouras Ch. (1981), “City and Village. Urban Design and Architecture”, Jahrbuch der Österreichischen Byzantinistik, 31/2, pp. 611–53.
Chernenko O. (2022), “Chernihiv in the 10th Century”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs, Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris, pp. 47–102.
Cool H. E. M. (2006), Eating and Drinking in Roman Britain, Cambridge University Press, Cambridge.
Dimitrov D. V. and Popov S. (2021), “Psychological Warfare Techniques in the Rus’–Byzantine War of 970–971”, Plovdiv Historical Forum, No. 1, pp. 20–42.
Fylypchuk O. (2014), “Harald Sigurdsson and the Russo-Byzantine War of 1043”, Slovene, Vol. 3, No. 1, pp. 105–20.
Galadza R. (2004), “The Evolution of Funerals for Monks in the Byzantine Realm: From the Tenth to the Sixteenth Century”, Orientalia christiana periodica, Vol. 70, No. 2, pp. 225–57.
Günsenin N. (1989), “Recherches sur les amphores Byzantines dans les musees Turcs” in V. Deroche, J.-M. Spieser (eds), Recherches sur la ceramique Byzantine, BCH-Suppl 18, Paris, pp. 268–76.
Günsenin N. (1990), Les amphores Byzantines (Xè-XIIIè, siècles): Typologle, production, circulation d’après les collections Turques, (Unpublished Pd.D. diss.), University of Paris, Sorbonne.
Günsenin N. (2018), “La typologie des amphores Günsenin. Une mise au point nouvelle”, Anatolia Antiqua, 26, pp. 89–124.
Greenhalgh M. (2009), Marble Past, Monumental Present: Building with Antiquities in the Mediaeval Mediterranean, The Medieval Mediterranean: Peoples, Economies and Cultures, 400–1500, 80, Brill, Leiden and Boston.
Griffin S. (2019), The Liturgical Past in Byzantium and Early Rus, Cambridge University Press, Cambridge.
Harding D. W. (2004), The Iron Age in Northern Britain: Celts and Romans, Natives and Invaders, Routledge, London.
Jankowiak M. (2013), “Two Systems of Trade in the Western Slavic Lands in the Tenth Century”, in Economies, Monetisation and Society in West Slavic Lands 800–1200, Warsaw, pp. 137–48.
Jankowiak M. (2020), “Dirham Flows into Northern and Eastern Europe and the Rhythms of the Slave Trade with the Islamic World”, in J. Gruszczyński, M. Jankowiak and J. Shepard (eds), Viking-Age Trade: Silver, Slaves and Gotland, Abingdon.
Macridy T. (1964), The Monastery of Lips and the Burials of the Palaeologi, Dumbarton Oaks Papers, Vol. 18: Dumbarton Oaks, Trustees for Harvard University, Washington DC.
Majeska G. P. (2013), “Byzantine Culture in Russia: Doesn’t it Lose Something in Translation?”, in O. Delouis et al. (eds), Héritages de Byzance en Europe du Sud-Est à l’époque moderne et contemporaine, Athens.
McGrath S. (1995), “The battles of Dorostolon (971): Rhetoric and reality”. in T. S. Miller and J. Nesbitt (eds), Peace and War in Byzantium: Essays in Honor of George T. Dennis, Washington DC, pp. 152–64.
Mikheienko K. (2021), “Directions of the Old Rus Church Architecture Development of the 12th – the First Third of the 13th Century”, Anastasis, Vol. 8, No. 1, pp. 65–90. DOI: https://doi.org/10.35218/armca.2021.1.04
Nye J. S. (1990), Bound to Lead: The Changing Nature of American Power. Basic Books, New York.
Norman Sicily Project (2021), “The Hard vs. Soft Power of Medieval Monasticism: A Comparison with English Data”, available at: https://www.normansicily.org/en/resources/engage/opportunity-for-data-comparison/
Obolensky D. (1971), The Byzantine Commonwealth: Eastern Europe, 500–1453, Weidenfeld and Nicolson, London.
Oikonomidés N. (1985), Byzantine lead seals, Dumbarton Oaks, Washington DC.
Ousterhout R. G. (1997), “Secular Architecture”, in H. C. Evans and W. D. Wixom (eds), The Glory of Byzantium: Art and Culture of the Middle Byzantine Era, A.D. 843–1261, Metropolitan Museum of Art; Distributed by H. N. Abrams, New York, pp. 192–9.
Ousterhout R. G. (2013), “Houses, Markets, and Baths: Secular Architecture in Byzantium”, in A. Drandaki and D. Papanikola-Bakirtzi (eds), Heaven and Earth: Art of Byzantium from Greek Collections, Washington; Athens, pp. 211–3.
Ousterhout R. G. (2019), Eastern Medieval Architecture: The Building Traditions of Byzantium and Neighboring Lands, Oxford University Press, Oxford.
Perring D. (2002), The Roman House in Britain, Routledge, London.
Sagaydak M. (2006), Building Archaeology of the Secular Architecture of the 10th–11th Cent. Kyivan Rus’ Town. Proceedings of Second International Congress on Construction History. Cambridge University, 3, pp. 2759–76.
Sinkević I. (2000), The Church of St. Panteleimon at Nerezi: Architecture, Programme, Patronage, Reichert, Wiesbaden.
Sheehan J. (2020), “Viking-Age Bullion from Southern Scandinavia and the Baltic Region in Ireland”, in S. Sindbæk and M. Vedeler (eds), Viking-Age Trade, Abingdon, pp. 415–33.
Shepard J. (2004), “Dimitri Dimitrievich Obolensky 1918–2001”, Proceedings of the British Academy, Vol. 124, pp. 243–66.
Shepard J. (2023), “Review of C. Katona, Vikings of the Steppe. Scandinavians, Rus’, and the Turkic World (c. 750–1050) (London 2022)”, Hungarian Archaeology. Available at: https://www.hungarianarchaeology.hu/egyedi-tartalom/recenzio-katona-csete-vikings-of-the-steppe-scandinavians-rus-and-the-turkic-world-c-750-1050-london-routledge-2022/
Staecker J. (1999), Rex regum et dominus dominorum: Die wikingerzeitlichen Kreuz- und Kruzifixanhänger als Ausdruck der Mission in Altdänemark und Schweden, Stockholm.
Stepanenko S. (2022), “Dating, Vikings and Slavicisation: Fortified Sites and Barrow Cemeteries near Chernihiv”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs, Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris.
Thomas H. M. (2021), Power and Pleasure: Court Life under King John, 1199–1216, Oxford University Press, Oxford.
Thomas J. P. (1987), Private Religious Foundations in the Byzantine Empire, Dumbarton Oaks Research Library and Collection, Washington DC.
Vasiliev A. A. (1946), “The Russian Attack on Constantinople in 860”, Medieval Academy of America [venue/pp. not supplied].
White M. (2023), “Leo VI and the Transformation of Byzantine Strategic Thinking about the Rus’ ”, in D. Summer and L. Teteriatnikov (eds), Medieval Rus’ and Early Modern Russia, London, pp. 3–14.
White M. (2024), “The Byzantine ‘Charm Defensive’ and the Rus’”, іn J. Shepard and F. Condie (eds), The Making of the Eastern Vikings: Rus’ and Varangians in the Middle Ages, Turnhout, pp. 47–62.
Zelenko S. (2022), “Amphorae from Shestovytsia”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs. Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris, pp. 549–60.
Zuckerman C. (2015), “On the Byzantine Dromon (with a Special Regard to De Cerimoniis II, 44–45)”, Revue des Études Byzantines, Vol. 73, pp. 57–98.
REFERENCES
Alforov O. A. (2012), “Molivdovuly kyivs’kykh knyaziv druhoyi polovyny XI – kintsya XII stolittia (za materialamy sfragistychnoi kolektsii O. Sheremet’yeva)”, Sfragistychnyi shchorichnyk, Vol. II, pp. 5–74. (In Ukrainian).
Alforov O. A. (2013), “Zhinochi pechatky Kyivs’koyi Rusi”, Spetsial’ni istorychni dystsypliny: pytannya teoriyi ta metodyky. Zbirka naukovykh prats’, No. 22–23, NAN Ukrayiny, Instytut istoriyi Ukrayiny, Kyiv, pp. 488–502. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. (2010), “Kul’tovi rechi z kamenyu i kistky”, in H. Skrypnyk (red.), Istoriia ukrainskoho mystetstva: u 5 t., Vol. 2: Mystetstvo serednikh vikiv, NAN Ukrainy, IMFE im. M. T. Rylskoho, pp. 287–308. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. I. (2015), “Sarkofah Volodymyra Svyatoslavycha: istoriya poshukiv i atrybutsiya”, Opus mixtum, No. 3, pp. 7–27. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. I. (2016), “Sarkofah Yaroslava Mudroho – pa-m’yatka istoriyi ta mystetstva”, Studiyi mystetstvoznavchi, No. 2 (54): Obrazotvorche ta dekoratyvno-uzhytkove mystetstvo. Arkhitektura, pp. 14–26. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. (2019), “Bronzovi svitylnyky Desyatynnoyi tserkvy v Kyyevi”, Opus Mixtum, No. 7, Kyiv, pp. 16–29. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. (2021), Ikonky X–XIII stolit’z kamenyu, kistky ta keramiky z Ukrayiny. Kataloh, Kyiv. (In Ukrainian).
Bauer N. P. (2014), Istoriya drevnerusskikh denezhnykh sistem IX v. – 1535 g., edited by P. G. Gaydukov, OOO “Russkoe slovo – uchebnik”, Moscow. (In Russian).
Zheltov M. S. (2012), “Chiny vecherni i utreni v drevnerusskikh sluzhebnikah studiyskoj epokhi”, Bogoslovskie trudy, Vol. 43–44, p. 443. (In Russian).
Enukov V. V. (2005), Slavyane do Ryurikovichey, Kurskiy kray, Kursk. (In Russian).
Ivakin G. and Ioannisyan O. (2010), “Stroitelite na Desyatinnata tsarkva v Kiev”, in Otrazheniya na vyarata: Khristiyanska arkhitektura i izkustva IV–XV v., Varna and Byala, pp. 37–40. (In Bulgarian).
Ioannisyan O. M. (2011), “O roli arkhitektury Pervogo Bolgarskogo tsarstva v stanovlenii drevnerusskogo zodchestva (konets X v.)”, in Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha. Balkanskiy sbornik, Vol. 57, Saint Petersburg, pp. 31–76. (In Russian).
Ioannisân O. M. and Chernenko E. E. (2017), “Spaso-Preobraženskij sobor v Černigove v svete poslednih arhitekturno-arheologičeskih issledovanij”, Ruthenica, XIV, Kyiv, pp. 104–55. (In Russian).
Ivakin H. and Ioannisian O. (2010), “Murovana arkhitektura”, in H. Skrypnyk (ed.), Istoriya ukrayins’koho mystetstva, Vol. 2: Mystetstvo serednikh vikiv, NAN Ukrayiny; IMFE im. M. T. Ryl’s’koho, Kyiv, pp. 457–524. (In Ukrainian).
Karger M. K. (1958), Drevnij Kiev, Vol. 1, Izdatel’stvo Akad. nauk SSSR, Moskva; Leningrad. (In Russian).
Koval’ V. Yu. (2010), Keramika Vostoka na Rusi. Konets IX – XVII vekov, Mysl’, Moscow. (In Russian).
Koval’ V. Yu. (2012), “Vizantiys’ki amfory (mahariky) v Pivdenniy Rusi”, in Morozova Ya. I. (ed.), 1000 rokiv Vizantiys’koyi torhivli (V–XV stolittya), Biblioteka “Vita antiqua”, Chal’tsev, Kyiv, pp. 7–42. (In Ukrainian).
Kropotkin V. V. (1967), Ekonomicheskie svyazi Vostochnoy Evropy v I tysyacheletii nashey ery, Nauka, Moscow. (In Russian).
Kuleshov V. S. (2015), “Khronologiya obrashcheniya islamskikh monet v Vostochnoy Evrope (konets IX – XI vv.)”, Numizmaticheskie chteniya GIM, pp. 73–6. (In Russian).
Kuleshov V. S. (2018), “Numizmaticheskaya khronologiya epokhi vikingov: opyt, sovremennoe sostoyanie, problemy i perspektivy”, in Rybina E. A. and Yenisova N. V. (eds), Arkheologiya Drevney Rusi: aktual’nye problemy i otkrytiya, Moscow, pp. 97–102. (In Russian).
Kurbatov G. L., Frolov E. D. and Froyanov I. Ya. (1988), Khristianstvo: Antichnost’, Vizantiya, Drevnyaya Rus’, Leningradskiy universitet, Leningrad. (In Russian).
Lihačev N. P. (1928), Materialy dlâ istorii vizantijskoj i russkoj sfragistiki, Vol. 1-(2), Izdatel’stvo Akad. nauk SSSR, Leningrad. (In Russian).
Markov A. K. (1910), Topografiya kladov vostochnykh monet (sasanidskikh i kuficheskikh), Tipografiya Imperatorskoy Akademii Nauk, Saint Petersburg. (In Russian).
Mech i zlatnik (2012): k 1150-letiyu zarozhdeniya drevnerusskogo gosudarstva. Katalog vystavki, D. V. Zhuravlev, V. V. Murasheva (eds). Kuchkovo pole, Moscow. (In Russian).
Obolenskiy D. (1998), Vizantiyskoye sodruzhestvo natsiy: Shest’ vizantiyskikh portretov, Yanus-K, Moscow. (In Russian).
Panova T. D. (2004), Tsarstvo smerti. Pogrebal’nyy obryad srednevekovoy Rusi XI–XVI vekov, Radunytsa, Moscow. (In Russian).
Pentkovskiy A. M. (2014), “ ‘Okhrid na Rusi’: drevnerusskie bogosluzhebnye knigi kak istochnik…”, in Zbornik na trudovi, Skopje, pp. 43–64. (In Russian).
Peskova A. A. and Korzukhina G. V. (2003), Drevnerusskie enkolpiony: Nagrudnye kresty-relikvarii XI–XIII vv., Trudy IIMK RAN, Vol. 7, Saint Petersburg. (In Russian).
Putsko V. G. (1986), “Mramornyy sarkofag Yaroslava Mudrogo”, Byzantinobulgarica, No. 8, pp. 287–312. (In Russian).
Rappoport P. (1994), Stroitel’noye proizvodstvo Drevney Rusi X–XIII vv., Nauka, Saint Petersburg. (In Russian).
Sagajdak M. (2010), “Derev’yanі zhytla”, in H. Skripnik (ed.), Іstorіya ukrayins’koho mystestva, Vol. 2: Mystestvo serednіkh vіkіv, Kyiv, pp. 441–56. (In Ukrainian).
Sakharov A. N. (1980), Diplomatiya Drevney Rusi: IX – pervaya polovina X v., Nauka, Moscow. (In Russian).
Sakharov A. N. (1982), Diplomatiya Svyatoslava, Nauka, Moscow. (In Russian).
Sedov B. V. (1988), “Ob odnoj gruppe drevnerusskih krestov”, in B. A. Timoŝuk (ed.), Drevnosti slavân i Rusi, Nauka, Moskva, pp. 63–7. (In Russian).
Sedov V. V. (1993), “Rasprostranenie hristianstva v Drevnej Rusi”, Kratkie soobŝeniâ instituta arheologii, No. 208, pp. 3–10. (In Russian).
Tolochko P. P. (2011), Vlast’ v Drevney Rusi. X–XIII veka, Saint Petersburg. (In Russian).
Tomashevs’kyi A. P. and Pavlenko S. V. (2008), “Horodets’: Kompleks arkheologichnykh pam’yatok bilya s. Horodets Ovruts’koho r-nu Zhytomyrs’koyi oblasti”, in Starodavniy Iskorosten’ i slov’yans’ki hrady, IA NANU, Korosten, pp. 156–96. (In Ukrainian).
Ul’yanovskiy V. (2013), “Novaya bulla Feofano Muzalon i zagadka ‘arkhontessy Rossii’: pochti kramol’nye zametki istorika na sfragistichnuyu temu”, Sfragistichnyi shchorichnyk, No. 4, pp. 54–87. (In Russian).
Fasmer R. R. (1933), “Ob izdanii novoy topografii nakhodok kuficheskikh monet v Vostochnoy Evrope”, Izvestiya Akademii nauk SSSR. Otdelenie obshchestvennykh nauk, No. 6–7, pp. 473–84. (In Russian).
Tsukerman K. (2018), “1108 let russkogo prisutstviya v Latakii”, Vostochnaya Evropa v drevnosti i srednevekov’e. XXX yubileynye chteniya pamyati chlena-korrespondenta AN SSSR V. T. Pashuto (Moscow, 17–20 aprelya 2018 g.), Moscow, pp. 327–34. (In Russian).
Chernenko O. (2024), “Akustychni vazy seredn’ovichchya i holosnyky chernihivs’kykh khramiv”, Archaeology and Early History of Ukraine, No. 3, pp. 13–27. (In Ukrainian).
Chernenko O. Ye., Novyk T. H. and Bondar O. M. (2015), “Doslidzhennya na terytoriyi Yelets’koho Svyato-Uspens’koho monastyrya u Chernihovi”, in Yu. Boltrik (ed.), Arkheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2014, Starodavniy Svit, Kyiv, pp. 303–4. (In Ukrainian).
Churakova A. Yu. (2017), “Podveski-kresty ‘skandinavskogo tipa’ v kontekste pogrebal’noy kul’tury Drevney Rusi XI–XII vv.”, in N. I. Platonova (ed.) Élite ou Égalité… Severnaya Rus’ i kul’turnye transformatsii v Evrope VII–XII vv., Saint Petersburg: Izdatel’skiy dom “Branko”, pp. 159–77. (In Russian).
Shevtsov A. O. (2018), “Kollektsii vizantiyskikh monet Gnezdova i Kieva v kontekste kontaktov Rusi i Vizantii v IX–XI vv.”, in Gnezdovskiy arkheologicheskiy kompleks: Materialy i issledovaniya, Vol. 1 (Trudy GIM, Vol. 210), Moscow, pp. 483–542. (In Russian).
Shevtsov A. O. (2022), “Puti postupleniya vizantiyskikh serebryanykh monet na territoriyu Drevney Rusi”, Arkheologiya i istoriya Pskova i Pskovskoy zemli, No. 32, Moscow and Pskov, pp. 296–308. (In Russian).
Shchapov Ya. N. (1989), Gosudarstvo i tserkov’ Drevney Rusi X–XIII vv., Moscow. (In Russian).
Yanin V. L. (1956), Denezhn0-vesovye sistemy russkogo srednevekov’ya: domongol’skiy period, Izdatel’stvo Moskovskogo universiteta, Moscow. (In Russian).
Yanin V. L. (1970), Aktovye pechati Drevney Rusi X–XV vv.: V dvukh tomakh. T. 1. Pechati X – nachala XIII vv., Nauka, Moscow. (In Russian).
Yanin V. L. (2009), Denezhno-vesovye sistemy domongol’skoy Rusi i ocherki istorii denezhnoy sistemy srednevekovogo Novgoroda, Yazyki slavyanskikh kul’tur, Moscow. (In Russian).
Androshchuk F. O. (2013), Vikings in the East: Essays on the Contacts on the Road to Byzantium, Uppsala University, Uppsala.
Androshchuk F. O. (2016), Images of Power: Byzantium and Nordic Coinage, c. 995–1035, Kyiv.
Barvenova A. and Lavysh K. (2012), ‘Burial practices in Byzantine Greece: archaeological evidence and methodological problems for its interpretation’ in M. Salamon, M. Wołoszyn, A. Musin, P. Shpehar, M. Hardt, M. P. Kruk, and A. Sulikowska-Gąska (eds), Rome, Constantinople and Newly-Converted Europe Archaeological and Historical Evidence, Vol. 1: U źródeł Europy Środkowo-Wschodniej/Frühzeit ostmitteleuropas, Kraków, Leipzig, Rzeszów, Warszawa, pp. 377–428.
Bouras Ch. (1981), “City and Village. Urban Design and Architecture”, Jahrbuch der Österreichischen Byzantinistik, 31/2, pp. 611–53.
Chernenko O. (2022), “Chernihiv in the 10th Century”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs, Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris, pp. 47–102.
Cool H. E. M. (2006), Eating and Drinking in Roman Britain, Cambridge University Press, Cambridge.
Dimitrov D. V. and Popov S. (2021), “Psychological Warfare Techniques in the Rus’–Byzantine War of 970–971”, Plovdiv Historical Forum, No. 1, pp. 20–42.
Fylypchuk O. (2014), “Harald Sigurdsson and the Russo-Byzantine War of 1043”, Slovene, Vol. 3, No. 1, pp. 105–20.
Galadza R. (2004), ‘The Evolution of Funerals for Monks in the Byzantine Realm: From the Tenth to the Sixteenth Century’, Orientalia christiana periodica, Vol. 70, No. 2, pp. 225–57.
Günsenin N. (1989). “Recherches sur les amphores Byzantines dans les musees Turcs” in V. Deroche and J.-M. Spieser (eds), Recherches sur la ceramique Byzantine, BCH-Suppl 18, Paris, pp. 268–76.
Günsenin N. (1990). Les amphores Byzantines (Xè-XIIIè, siècles): Typologle, production, circulation d’après les collections Turques, (Unpublished Pd.D. diss.), University of Paris, Sorbonne.
Günsenin N. (2018). ‘La typologie des amphores Günsenin. Une mise au point nouvelle’, Anatolia Antiqua, 26, pp. 89–124.
Greenhalgh M. (2009), Marble Past, Monumental Present: Building with Antiquities in the Mediaeval Mediterranean, The Medieval Mediterranean: Peoples, Economies and Cultures, 400–1500, 80, Brill, Leiden and Boston.
Griffin S. (2019), The Liturgical Past in Byzantium and Early Rus, Cambridge University Press, Cambridge.
Harding D. W. (2004), The Iron Age in Northern Britain: Celts and Romans, Natives and Invaders, Routledge, London.
Jankowiak M. (2013), “Two Systems of Trade in the Western Slavic Lands in the Tenth Century”, in Economies, Monetisation and Society in West Slavic Lands 800–1200, Warsaw, pp. 137–48.
Jankowiak M. (2020), “Dirham Flows into Northern and Eastern Europe and the Rhythms of the Slave Trade with the Islamic World”, in J. Gruszczyński, M. Jankowiak and J. Shepard (eds), Viking-Age Trade: Silver, Slaves and Gotland, Abingdon.
Macridy, T. 1964. The Monastery of Lips and the Burials of the Palaeologi, Dumbarton Oaks Papers, Vol. 18: Dumbarton Oaks, Trustees for Harvard University, Washington DC.
Majeska G. P. (2013), “Byzantine Culture in Russia: Doesn’t it Lose Something in Translation?”, in O. Delouis et al. (eds), Héritages de Byzance en Europe du Sud-Est à l’époque moderne et contemporaine, Athens, pp. 349–58.
McGrath S. (1995). “The battles of Dorostolon (971): Rhetoric and reality”. in T. S. Miller and J. Nesbitt (eds), Peace and War in Byzantium: Essays in Honor of George T. Dennis, Washington DC, pp. 152–64.
Mikheienko K. (2021), “Directions of the Old Rus Church Architecture Development of the 12th – the First Third of the 13th Century”, Anastasis, Vol. 8, No. 1, pp. 65–90. DOI: https://doi.org/10.35218/armca.2021.1.04
Nye J. S. (1990), Bound to Lead: The Changing Nature of American Power. Basic Books, New York.
Norman Sicily Project (2021), “The Hard vs. Soft Power of Medieval Monasticism: A Comparison with English Data”, available at: https://www.normansicily.org/en/resources/engage/opportunity-for-data-comparison/
Obolensky D. (1971), The Byzantine Commonwealth: Eastern Europe, 500–1453, Weidenfeld and Nicolson, London.
Oikonomidés N. (1985), Byzantine lead seals, Dumbarton Oaks, Washington DC.
Ousterhout R. G. (1997), “Secular Architecture”, in H. C. Evans and W. D. Wixom (eds), The Glory of Byzantium: Art and Culture of the Middle Byzantine Era, A.D. 843–1261, Metropolitan Museum of Art; Distributed by H. N. Abrams, New York, pp. 192–9.
Ousterhout R. G. (2013), “Houses, Markets, and Baths: Secular Architecture in Byzantium”, in A. Drandaki and D. Papanikola-Bakirtzi (eds), Heaven and Earth: Art of Byzantium from Greek Collections, Washington and Athens, pp. 211–3.
Ousterhout R. G. (2019), Eastern Medieval Architecture: The Building Traditions of Byzantium and Neighboring Lands, Oxford University Press, Oxford.
Perring D. (2002), The Roman House in Britain, Routledge, London.
Sagaydak M. (2006), “Building Archaeology of the Secular Architecture of the 10th–11th cent. Kyivan Rus’ Town”, in Proceedings of Second International Congress on Construction History, Cambridge University, 3, pp. 2759–76.
Sinkević I. (2000). The Church of St. Panteleimon at Nerezi: Architecture, Programme, Patronage, Reichert, Wiesbaden.
Sheehan J. (2020), “Viking-Age Bullion from Southern Scandinavia and the Baltic Region in Ireland”, in S. Sindbæk and M. Vedeler (eds), Viking-Age Trade, Abingdon, pp. 415–33.
Shepard J. (2004), “Dimitri Dimitrievich Obolensky 1918–2001”, Proceedings of the British Academy, Vol. 124, pp. 243–66.
Shepard J. (2023), “Review of C. Katona, Vikings of the Steppe. Scandinavians, Rus’, and the Turkic World (c. 750–1050) (London 2022)”, Hungarian Archaeology. Available at: https://www.hungarianarchaeology.hu/egyedi-tartalom/recenzio-katona-csete-vikings-of-the-steppe-scandinavians-rus-and-the-turkic-world-c-750-1050-london-routledge-2022/
Staecker J. (1999), Rex regum et dominus dominorum: Die wikingerzeitlichen Kreuz- und Kruzifixanhänger als Ausdruck der Mission in Altdänemark und Schweden, Stockholm.
Stepanenko S. (2022), “Dating, Vikings and Slavicisation: Fortified Sites and Barrow Cemeteries near Chernihiv”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs, Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris.
Thomas H. M. (2021), Power and Pleasure: Court Life under King John, 1199–1216, Oxford University Press, Oxford.
Thomas J. P. (1987). Private Religious Foundations in the Byzantine Empire, Dumbarton Oaks, Washington DC.
Vasiliev A. A. (1946), “The Russian Attack on Constantinople in 860”, Medieval Academy of America [venue/pp. not supplied].
White M. (2023), “Leo VI and the Transformation of Byzantine Strategic Thinking about the Rus’ ”, in D. Summer and L. Teteriatnikov (eds), Medieval Rus’ and Early Modern Russia, London, pp. 3–14.
White M. (2024), “The Byzantine ‘Charm Defensive’ and the Rus’ ”, іn J. Shepard and F. Condie (eds), The Making of the Eastern Vikings: Rus’ and Varangians in the Middle Ages, Turnhout, pp. 47–62.
Zelenko S. (2022), “Amphorae from Shestovytsia”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs. Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris, pp. 549–60.
Zuckerman C. (2015), “On the Byzantine Dromon (with a Special Regard to De Cerimoniis II, 44–45)”, Revue des Études Byzantines, Vol. 73, pp. 57–98.
Алфьоров О. А. (2013), “Жіночі печатки Київської Русі”, Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць, Число 22–23, НАН України, Інститут історії України, Київ, с. 488–502.
Архипова Є. (2010), “Культові речі з каменю і кістки”, в Г. Скрипник (ред.), Історія українського мистецтва: у 5 т., т. 2: Мистецтво середніх віків, НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, с. 287–308.
Архипова Є. І. (2015), “Саркофаг Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція”, Opus mixtum, № 3, Київ, с. 7–27.
Архипова Є. І. (2016), “Саркофаг Ярослава Мудрого – пам’ятка історії та мистецтва”, Студії мистецтвознавчі, № 2 (54): Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Архітектура, с. 14–26.
Архипова Є. (2019), “Бронзові світильники Десятинної церкви в Києві”, Opus Mixtum, № 7, Київ, с. 16–29.
Архипова Є. (2021), Іконки X–XIII століть із каменю, кістки та кераміки з України. Каталог, Київ.
Бауер Н. П. (2014), История древнерусских денежных систем IX в. – 1535 г., за ред. П. Г. Гайдукова, ООО “Русское слово – учебник”, Москва.
Енуков В. В. (2005), Славяне до Рюриковичей. Курский край, Курск.
Желтов М. С. (2012), “Чины вечерни и утрени в древнерусских служебниках студийской эпохи”, Богословские труды, т. 43–44, с. 443.
Ивакин Г., Иоаннисян О. (2010), “Строителите на Десятинната църква в Киев”, в Отражения на вярата: Християнска архитектура и изкуства IV–XV в., Варна – Бяла, с. 37–40.
Иоаннисян О. М. (2011), “О роли архитектуры Первого Болгарского царства в становлении древнерусского зодчества (конец X в.)”, в Труды Государственного Эрмитажа. Балканский сборник, Т. 57, Санкт-Петербург, с. 31–76.
Иоаннисян О. М., Черненко Е. Е. (2017), “Спасо-Преображенский собор в Чернигове в свете последних архитектурно-археологических исследований”, Ruthenica, XIV, Київ, с. 104–55.
Івакін Г., Іоаннісян О. (2010), “Мурована архітектура”, в Г. Скрипник (ред.), Історія українського мистецтва: у 5 т., т. 2: Мистецтво середніх віків, НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, Київ, с. 457–524.
Каргер М. К. (1958), Древний Киев, т. 1, Издательство Акад. наук СССР, Москва; Ленинград.
Коваль В. Ю. (2010), Керамика Востока на Руси. Конец IX – XVII века, Наука, Москва.
Коваль В. Ю. (2012), “Візантійські амфори (магарики) в Південній Русі”, в Я. І. Морозова (ред.), 1000 років Візантійської торгівлі (V–XV століття), Бібліотека Vita antiqua, Чальцев, Київ, с. 7–42.
Кропоткин В. В. (1967), Экономические связи Восточной Европы в I тысячелетии нашей эры, Наука, Москва.
Кулешов В. С. (2015), “Хронология обращения исламских монет в Восточной Европе (конец IX – XI вв.)”, Нумизматические чтения ГИМ, с. 73–6.
Кулешов В. С. (2018), “Нумизматическая хронология эпохи викингов: опыт, современное состояние, проблемы и перспективы”, в Е. А. Рыбина, Н. В. Ениосова (ред.), Археология Древней Руси: актуальные проблемы и открытия, Москва, с. 97–102.
Курбатов Г. Л., Фролов Э. Д. та Фроянов И. Я. (1988), Христианство: Античность, Византия, Древняя Русь, Ленинградский университет, Ленинград.
Лихачев Н. П. (1928), Материалы для истории византийской и русской сфрагистики, вып. 1-(2), Издательство Акад. наук СССР, Ленинград.
Марков А. К. (1910), Топография кладов восточных монет (сасанидских и куфических), Типография Императорской Академии Наук, Санкт-Петербург.
Меч и златник (2012): к 1150-летию зарождения древнерусского государства. Каталог выставки / Д. В. Журавлев, В. В. Мурашева (ред.). Кучково поле, Москва.
Оболенский Д. (1998), Византийское содружество наций: Шесть византийских портретов, Янус-К, Москва.
Панова Т. Д. (2004), Царство смерти. Погребальный обряд средневековой Руси XI–XVI веков, Радуница, Москва.
Пентковский А. М. (2014), «“Охрид на Руси”: древнерусские богослужебные книги как источник…», в Зборник на трудови, Скопје, с. 43–64.
Пескова А. А., Корзухина Г. В. (2003), Древнерусские энколпионы: Нагрудные кресты-реликварии XI–XIII вв., Труды ИИМК РАН, вып. 7, Санкт-Петербург.
Пуцко В. Г. (1986), “Мраморный саркофаг Ярослава Мудрого”, Byzantinobulgarica, № 8, с. 287–312.
Раппопорт П. (1994), Строительное производство Древней Руси X–XIII вв., Наука, Санкт-Петербург.
Сагайдак М. (2010), Дерев’яні житла, в Г. Скрипник (ред.) Історія українського мистецтва у 5 т., Т. 2: Мистецтво середніх віків, Київ, с. 441–56.
Сахаров А. Н. (1980), Дипломатия Древней Руси: IX – первая половина X в., Мысль, Москва.
Сахаров А. Н. (1982), Дипломатия Святослава, Международные отношения, Москва.
Седов B. В. (1988), “Об одной группе древнерусских крестов”, в Б. А. Тимощук (ред.) Древности славян и Руси, Наука, Москва, с. 63–7.
Седов В. В. (1993), Распространение христианства в Древней Руси. Краткие сообщения института археологии, 208, с. 3–10.
Толочко П. П. (2011), Власть в Древней Руси. X–XIII века, Алетейя, Санкт-Петербург.
Томашевський А. П., Павленко С. В. (2008), “Городець: Комплекс археологічних пам’яток біля с. Городець Овруцького р-ну Житомирської області”, в Стародавній Іскоростень і слов’янські гради, ІА НАНУ, Коростень, с. 156–96.
Ульяновский В. (2013), «Новая булла Феофано Музалон и загадка “архонтессы России”: почти крамольные заметки историка на сфрагістичну тему», Сфрагістичний щорічник, № 4, с. 54–87.
Фасмер Р. Р. (1933), “Об издании новой топографии находок куфических монет в Восточной Европе”, Известия Академии наук СССР. Отделение общественных наук, № 6–7, с. 473–84.
Цукерман К. (2018), “1108 лет русского присутствия в Латакии”, Восточная Европа в древности и средневековье. XXX юбилейные чтения памяти члена-корреспондента АН СССР В. Т. Пашуто (Москва, 17–20 апреля 2018 г.), Москва, с. 327–34.
Черненко О. (2024), “Акустичні вази середньовіччя і голосники чернігівських храмів”, Археологія і давня історія України, 3 (52), с. 13–27.
Черненко О. Є., Новик Т. Г., Бондар О. М. (2015), “Дослідження на території Єлецького Свято-Успенського монастиря у Чернігові”, в Ю. Болтрик (ред.), Археологічні дослідження в Україні 2014, Стародавній Світ, Київ, с. 303–4.
Чуракова А. Ю. (2017), «Подвески-кресты “скандинавского типа” в контексте погребальной культуры Древней Руси XI–XII вв.», в Н. И. Платонова (ред.), Élite ou Égalité… Северная Русь и культурные трансформации в Европе VII–XII вв., Издательский дом “Бранко”, Санкт-Петербург, с. 159–77.
Шевцов А. О. (2018), “Коллекции византийских монет Гнёздова и Киева в контексте контактов Руси и Византии в IX–XI вв.”, в Гнёздовский археологический комплекс: Материалы и исследования, вып. 1 (Труды ГИМ, т. 210), Москва, с. 483–542.
Шевцов А. О. (2022), “Пути поступления византийских серебряных монет на территорию Древней Руси”, Археология и история Пскова и Псковской земли, № 32, Москва – Псков, с. 296–308.
Щапов Я. Н. (1989), Государство и церковь Древней Руси X–XIII вв., Наука, Москва.
Янин В. Л. (1956), Денежно-весовые системы русского средневековья: домонгольский период, Издательство Московского университета, Москва.
Янин В. Л. (1970), Актовые печати Древней Руси X–XV вв.: в 2 т., Т. 1: Печати X – начала XIII вв., Наука, Москва.
Янин В. Л. (2009), Денежно-весовые системы домонгольской Руси и очерки истории денежной системы средневекового Новгорода, Языки славянских культур, Москва.
Androshchuk F. O. (2013), Vikings in the East: Essays on the Contacts on the Road to Byzantium, Uppsala University, Uppsala.
Androshchuk F. O. (2016), Images of Power: Byzantium and Nordic Coinage, c. 995–1035, Kyiv.
Barvenova A. and Lavysh K. (2012), “Burial practices in Byzantine Greece: archaeological evidence and methodological problems for its interpretation” in M. Salamon, M. Wołoszyn, A. Musin, P. Špehar, M. Hardt, M. P. Kruk, A. Sulikowska-Gąska (eds), Rome, Constantinople and Newly-Converted Europe Archaeological and Historical Evidence, Vol. 1: U źródeł Europy Środkowo-Wschodniej/Frühzeit ostmitteleuropas, Kraków, Leipzig, Rzeszów and Warszawa, pp. 377–428.
Bouras Ch. (1981), “City and Village. Urban Design and Architecture”, Jahrbuch der Österreichischen Byzantinistik, 31/2, pp. 611–53.
Chernenko O. (2022), “Chernihiv in the 10th Century”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs, Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris, pp. 47–102.
Cool H. E. M. (2006), Eating and Drinking in Roman Britain, Cambridge University Press, Cambridge.
Dimitrov D. V. and Popov S. (2021), “Psychological Warfare Techniques in the Rus’–Byzantine War of 970–971”, Plovdiv Historical Forum, No. 1, pp. 20–42.
Fylypchuk O. (2014), “Harald Sigurdsson and the Russo-Byzantine War of 1043”, Slovene, Vol. 3, No. 1, pp. 105–20.
Galadza R. (2004), “The Evolution of Funerals for Monks in the Byzantine Realm: From the Tenth to the Sixteenth Century”, Orientalia christiana periodica, Vol. 70, No. 2, pp. 225–57.
Günsenin N. (1989), “Recherches sur les amphores Byzantines dans les musees Turcs” in V. Deroche, J.-M. Spieser (eds), Recherches sur la ceramique Byzantine, BCH-Suppl 18, Paris, pp. 268–76.
Günsenin N. (1990), Les amphores Byzantines (Xè-XIIIè, siècles): Typologle, production, circulation d’après les collections Turques, (Unpublished Pd.D. diss.), University of Paris, Sorbonne.
Günsenin N. (2018), “La typologie des amphores Günsenin. Une mise au point nouvelle”, Anatolia Antiqua, 26, pp. 89–124.
Greenhalgh M. (2009), Marble Past, Monumental Present: Building with Antiquities in the Mediaeval Mediterranean, The Medieval Mediterranean: Peoples, Economies and Cultures, 400–1500, 80, Brill, Leiden and Boston.
Griffin S. (2019), The Liturgical Past in Byzantium and Early Rus, Cambridge University Press, Cambridge.
Harding D. W. (2004), The Iron Age in Northern Britain: Celts and Romans, Natives and Invaders, Routledge, London.
Jankowiak M. (2013), “Two Systems of Trade in the Western Slavic Lands in the Tenth Century”, in Economies, Monetisation and Society in West Slavic Lands 800–1200, Warsaw, pp. 137–48.
Jankowiak M. (2020), “Dirham Flows into Northern and Eastern Europe and the Rhythms of the Slave Trade with the Islamic World”, in J. Gruszczyński, M. Jankowiak and J. Shepard (eds), Viking-Age Trade: Silver, Slaves and Gotland, Abingdon.
Macridy T. (1964), The Monastery of Lips and the Burials of the Palaeologi, Dumbarton Oaks Papers, Vol. 18: Dumbarton Oaks, Trustees for Harvard University, Washington DC.
Majeska G. P. (2013), “Byzantine Culture in Russia: Doesn’t it Lose Something in Translation?”, in O. Delouis et al. (eds), Héritages de Byzance en Europe du Sud-Est à l’époque moderne et contemporaine, Athens.
McGrath S. (1995), “The battles of Dorostolon (971): Rhetoric and reality”. in T. S. Miller and J. Nesbitt (eds), Peace and War in Byzantium: Essays in Honor of George T. Dennis, Washington DC, pp. 152–64.
Mikheienko K. (2021), “Directions of the Old Rus Church Architecture Development of the 12th – the First Third of the 13th Century”, Anastasis, Vol. 8, No. 1, pp. 65–90. DOI: https://doi.org/10.35218/armca.2021.1.04
Nye J. S. (1990), Bound to Lead: The Changing Nature of American Power. Basic Books, New York.
Norman Sicily Project (2021), “The Hard vs. Soft Power of Medieval Monasticism: A Comparison with English Data”, available at: https://www.normansicily.org/en/resources/engage/opportunity-for-data-comparison/
Obolensky D. (1971), The Byzantine Commonwealth: Eastern Europe, 500–1453, Weidenfeld and Nicolson, London.
Oikonomidés N. (1985), Byzantine lead seals, Dumbarton Oaks, Washington DC.
Ousterhout R. G. (1997), “Secular Architecture”, in H. C. Evans and W. D. Wixom (eds), The Glory of Byzantium: Art and Culture of the Middle Byzantine Era, A.D. 843–1261, Metropolitan Museum of Art; Distributed by H. N. Abrams, New York, pp. 192–9.
Ousterhout R. G. (2013), “Houses, Markets, and Baths: Secular Architecture in Byzantium”, in A. Drandaki and D. Papanikola-Bakirtzi (eds), Heaven and Earth: Art of Byzantium from Greek Collections, Washington; Athens, pp. 211–3.
Ousterhout R. G. (2019), Eastern Medieval Architecture: The Building Traditions of Byzantium and Neighboring Lands, Oxford University Press, Oxford.
Perring D. (2002), The Roman House in Britain, Routledge, London.
Sagaydak M. (2006), Building Archaeology of the Secular Architecture of the 10th–11th Cent. Kyivan Rus’ Town. Proceedings of Second International Congress on Construction History. Cambridge University, 3, pp. 2759–76.
Sinkević I. (2000), The Church of St. Panteleimon at Nerezi: Architecture, Programme, Patronage, Reichert, Wiesbaden.
Sheehan J. (2020), “Viking-Age Bullion from Southern Scandinavia and the Baltic Region in Ireland”, in S. Sindbæk and M. Vedeler (eds), Viking-Age Trade, Abingdon, pp. 415–33.
Shepard J. (2004), “Dimitri Dimitrievich Obolensky 1918–2001”, Proceedings of the British Academy, Vol. 124, pp. 243–66.
Shepard J. (2023), “Review of C. Katona, Vikings of the Steppe. Scandinavians, Rus’, and the Turkic World (c. 750–1050) (London 2022)”, Hungarian Archaeology. Available at: https://www.hungarianarchaeology.hu/egyedi-tartalom/recenzio-katona-csete-vikings-of-the-steppe-scandinavians-rus-and-the-turkic-world-c-750-1050-london-routledge-2022/
Staecker J. (1999), Rex regum et dominus dominorum: Die wikingerzeitlichen Kreuz- und Kruzifixanhänger als Ausdruck der Mission in Altdänemark und Schweden, Stockholm.
Stepanenko S. (2022), “Dating, Vikings and Slavicisation: Fortified Sites and Barrow Cemeteries near Chernihiv”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs, Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris.
Thomas H. M. (2021), Power and Pleasure: Court Life under King John, 1199–1216, Oxford University Press, Oxford.
Thomas J. P. (1987), Private Religious Foundations in the Byzantine Empire, Dumbarton Oaks Research Library and Collection, Washington DC.
Vasiliev A. A. (1946), “The Russian Attack on Constantinople in 860”, Medieval Academy of America [venue/pp. not supplied].
White M. (2023), “Leo VI and the Transformation of Byzantine Strategic Thinking about the Rus’ ”, in D. Summer and L. Teteriatnikov (eds), Medieval Rus’ and Early Modern Russia, London, pp. 3–14.
White M. (2024), “The Byzantine ‘Charm Defensive’ and the Rus’”, іn J. Shepard and F. Condie (eds), The Making of the Eastern Vikings: Rus’ and Varangians in the Middle Ages, Turnhout, pp. 47–62.
Zelenko S. (2022), “Amphorae from Shestovytsia”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs. Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris, pp. 549–60.
Zuckerman C. (2015), “On the Byzantine Dromon (with a Special Regard to De Cerimoniis II, 44–45)”, Revue des Études Byzantines, Vol. 73, pp. 57–98.
REFERENCES
Alforov O. A. (2012), “Molivdovuly kyivs’kykh knyaziv druhoyi polovyny XI – kintsya XII stolittia (za materialamy sfragistychnoi kolektsii O. Sheremet’yeva)”, Sfragistychnyi shchorichnyk, Vol. II, pp. 5–74. (In Ukrainian).
Alforov O. A. (2013), “Zhinochi pechatky Kyivs’koyi Rusi”, Spetsial’ni istorychni dystsypliny: pytannya teoriyi ta metodyky. Zbirka naukovykh prats’, No. 22–23, NAN Ukrayiny, Instytut istoriyi Ukrayiny, Kyiv, pp. 488–502. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. (2010), “Kul’tovi rechi z kamenyu i kistky”, in H. Skrypnyk (red.), Istoriia ukrainskoho mystetstva: u 5 t., Vol. 2: Mystetstvo serednikh vikiv, NAN Ukrainy, IMFE im. M. T. Rylskoho, pp. 287–308. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. I. (2015), “Sarkofah Volodymyra Svyatoslavycha: istoriya poshukiv i atrybutsiya”, Opus mixtum, No. 3, pp. 7–27. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. I. (2016), “Sarkofah Yaroslava Mudroho – pa-m’yatka istoriyi ta mystetstva”, Studiyi mystetstvoznavchi, No. 2 (54): Obrazotvorche ta dekoratyvno-uzhytkove mystetstvo. Arkhitektura, pp. 14–26. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. (2019), “Bronzovi svitylnyky Desyatynnoyi tserkvy v Kyyevi”, Opus Mixtum, No. 7, Kyiv, pp. 16–29. (In Ukrainian).
Arkhypova Ye. (2021), Ikonky X–XIII stolit’z kamenyu, kistky ta keramiky z Ukrayiny. Kataloh, Kyiv. (In Ukrainian).
Bauer N. P. (2014), Istoriya drevnerusskikh denezhnykh sistem IX v. – 1535 g., edited by P. G. Gaydukov, OOO “Russkoe slovo – uchebnik”, Moscow. (In Russian).
Zheltov M. S. (2012), “Chiny vecherni i utreni v drevnerusskikh sluzhebnikah studiyskoj epokhi”, Bogoslovskie trudy, Vol. 43–44, p. 443. (In Russian).
Enukov V. V. (2005), Slavyane do Ryurikovichey, Kurskiy kray, Kursk. (In Russian).
Ivakin G. and Ioannisyan O. (2010), “Stroitelite na Desyatinnata tsarkva v Kiev”, in Otrazheniya na vyarata: Khristiyanska arkhitektura i izkustva IV–XV v., Varna and Byala, pp. 37–40. (In Bulgarian).
Ioannisyan O. M. (2011), “O roli arkhitektury Pervogo Bolgarskogo tsarstva v stanovlenii drevnerusskogo zodchestva (konets X v.)”, in Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha. Balkanskiy sbornik, Vol. 57, Saint Petersburg, pp. 31–76. (In Russian).
Ioannisân O. M. and Chernenko E. E. (2017), “Spaso-Preobraženskij sobor v Černigove v svete poslednih arhitekturno-arheologičeskih issledovanij”, Ruthenica, XIV, Kyiv, pp. 104–55. (In Russian).
Ivakin H. and Ioannisian O. (2010), “Murovana arkhitektura”, in H. Skrypnyk (ed.), Istoriya ukrayins’koho mystetstva, Vol. 2: Mystetstvo serednikh vikiv, NAN Ukrayiny; IMFE im. M. T. Ryl’s’koho, Kyiv, pp. 457–524. (In Ukrainian).
Karger M. K. (1958), Drevnij Kiev, Vol. 1, Izdatel’stvo Akad. nauk SSSR, Moskva; Leningrad. (In Russian).
Koval’ V. Yu. (2010), Keramika Vostoka na Rusi. Konets IX – XVII vekov, Mysl’, Moscow. (In Russian).
Koval’ V. Yu. (2012), “Vizantiys’ki amfory (mahariky) v Pivdenniy Rusi”, in Morozova Ya. I. (ed.), 1000 rokiv Vizantiys’koyi torhivli (V–XV stolittya), Biblioteka “Vita antiqua”, Chal’tsev, Kyiv, pp. 7–42. (In Ukrainian).
Kropotkin V. V. (1967), Ekonomicheskie svyazi Vostochnoy Evropy v I tysyacheletii nashey ery, Nauka, Moscow. (In Russian).
Kuleshov V. S. (2015), “Khronologiya obrashcheniya islamskikh monet v Vostochnoy Evrope (konets IX – XI vv.)”, Numizmaticheskie chteniya GIM, pp. 73–6. (In Russian).
Kuleshov V. S. (2018), “Numizmaticheskaya khronologiya epokhi vikingov: opyt, sovremennoe sostoyanie, problemy i perspektivy”, in Rybina E. A. and Yenisova N. V. (eds), Arkheologiya Drevney Rusi: aktual’nye problemy i otkrytiya, Moscow, pp. 97–102. (In Russian).
Kurbatov G. L., Frolov E. D. and Froyanov I. Ya. (1988), Khristianstvo: Antichnost’, Vizantiya, Drevnyaya Rus’, Leningradskiy universitet, Leningrad. (In Russian).
Lihačev N. P. (1928), Materialy dlâ istorii vizantijskoj i russkoj sfragistiki, Vol. 1-(2), Izdatel’stvo Akad. nauk SSSR, Leningrad. (In Russian).
Markov A. K. (1910), Topografiya kladov vostochnykh monet (sasanidskikh i kuficheskikh), Tipografiya Imperatorskoy Akademii Nauk, Saint Petersburg. (In Russian).
Mech i zlatnik (2012): k 1150-letiyu zarozhdeniya drevnerusskogo gosudarstva. Katalog vystavki, D. V. Zhuravlev, V. V. Murasheva (eds). Kuchkovo pole, Moscow. (In Russian).
Obolenskiy D. (1998), Vizantiyskoye sodruzhestvo natsiy: Shest’ vizantiyskikh portretov, Yanus-K, Moscow. (In Russian).
Panova T. D. (2004), Tsarstvo smerti. Pogrebal’nyy obryad srednevekovoy Rusi XI–XVI vekov, Radunytsa, Moscow. (In Russian).
Pentkovskiy A. M. (2014), “ ‘Okhrid na Rusi’: drevnerusskie bogosluzhebnye knigi kak istochnik…”, in Zbornik na trudovi, Skopje, pp. 43–64. (In Russian).
Peskova A. A. and Korzukhina G. V. (2003), Drevnerusskie enkolpiony: Nagrudnye kresty-relikvarii XI–XIII vv., Trudy IIMK RAN, Vol. 7, Saint Petersburg. (In Russian).
Putsko V. G. (1986), “Mramornyy sarkofag Yaroslava Mudrogo”, Byzantinobulgarica, No. 8, pp. 287–312. (In Russian).
Rappoport P. (1994), Stroitel’noye proizvodstvo Drevney Rusi X–XIII vv., Nauka, Saint Petersburg. (In Russian).
Sagajdak M. (2010), “Derev’yanі zhytla”, in H. Skripnik (ed.), Іstorіya ukrayins’koho mystestva, Vol. 2: Mystestvo serednіkh vіkіv, Kyiv, pp. 441–56. (In Ukrainian).
Sakharov A. N. (1980), Diplomatiya Drevney Rusi: IX – pervaya polovina X v., Nauka, Moscow. (In Russian).
Sakharov A. N. (1982), Diplomatiya Svyatoslava, Nauka, Moscow. (In Russian).
Sedov B. V. (1988), “Ob odnoj gruppe drevnerusskih krestov”, in B. A. Timoŝuk (ed.), Drevnosti slavân i Rusi, Nauka, Moskva, pp. 63–7. (In Russian).
Sedov V. V. (1993), “Rasprostranenie hristianstva v Drevnej Rusi”, Kratkie soobŝeniâ instituta arheologii, No. 208, pp. 3–10. (In Russian).
Tolochko P. P. (2011), Vlast’ v Drevney Rusi. X–XIII veka, Saint Petersburg. (In Russian).
Tomashevs’kyi A. P. and Pavlenko S. V. (2008), “Horodets’: Kompleks arkheologichnykh pam’yatok bilya s. Horodets Ovruts’koho r-nu Zhytomyrs’koyi oblasti”, in Starodavniy Iskorosten’ i slov’yans’ki hrady, IA NANU, Korosten, pp. 156–96. (In Ukrainian).
Ul’yanovskiy V. (2013), “Novaya bulla Feofano Muzalon i zagadka ‘arkhontessy Rossii’: pochti kramol’nye zametki istorika na sfragistichnuyu temu”, Sfragistichnyi shchorichnyk, No. 4, pp. 54–87. (In Russian).
Fasmer R. R. (1933), “Ob izdanii novoy topografii nakhodok kuficheskikh monet v Vostochnoy Evrope”, Izvestiya Akademii nauk SSSR. Otdelenie obshchestvennykh nauk, No. 6–7, pp. 473–84. (In Russian).
Tsukerman K. (2018), “1108 let russkogo prisutstviya v Latakii”, Vostochnaya Evropa v drevnosti i srednevekov’e. XXX yubileynye chteniya pamyati chlena-korrespondenta AN SSSR V. T. Pashuto (Moscow, 17–20 aprelya 2018 g.), Moscow, pp. 327–34. (In Russian).
Chernenko O. (2024), “Akustychni vazy seredn’ovichchya i holosnyky chernihivs’kykh khramiv”, Archaeology and Early History of Ukraine, No. 3, pp. 13–27. (In Ukrainian).
Chernenko O. Ye., Novyk T. H. and Bondar O. M. (2015), “Doslidzhennya na terytoriyi Yelets’koho Svyato-Uspens’koho monastyrya u Chernihovi”, in Yu. Boltrik (ed.), Arkheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2014, Starodavniy Svit, Kyiv, pp. 303–4. (In Ukrainian).
Churakova A. Yu. (2017), “Podveski-kresty ‘skandinavskogo tipa’ v kontekste pogrebal’noy kul’tury Drevney Rusi XI–XII vv.”, in N. I. Platonova (ed.) Élite ou Égalité… Severnaya Rus’ i kul’turnye transformatsii v Evrope VII–XII vv., Saint Petersburg: Izdatel’skiy dom “Branko”, pp. 159–77. (In Russian).
Shevtsov A. O. (2018), “Kollektsii vizantiyskikh monet Gnezdova i Kieva v kontekste kontaktov Rusi i Vizantii v IX–XI vv.”, in Gnezdovskiy arkheologicheskiy kompleks: Materialy i issledovaniya, Vol. 1 (Trudy GIM, Vol. 210), Moscow, pp. 483–542. (In Russian).
Shevtsov A. O. (2022), “Puti postupleniya vizantiyskikh serebryanykh monet na territoriyu Drevney Rusi”, Arkheologiya i istoriya Pskova i Pskovskoy zemli, No. 32, Moscow and Pskov, pp. 296–308. (In Russian).
Shchapov Ya. N. (1989), Gosudarstvo i tserkov’ Drevney Rusi X–XIII vv., Moscow. (In Russian).
Yanin V. L. (1956), Denezhn0-vesovye sistemy russkogo srednevekov’ya: domongol’skiy period, Izdatel’stvo Moskovskogo universiteta, Moscow. (In Russian).
Yanin V. L. (1970), Aktovye pechati Drevney Rusi X–XV vv.: V dvukh tomakh. T. 1. Pechati X – nachala XIII vv., Nauka, Moscow. (In Russian).
Yanin V. L. (2009), Denezhno-vesovye sistemy domongol’skoy Rusi i ocherki istorii denezhnoy sistemy srednevekovogo Novgoroda, Yazyki slavyanskikh kul’tur, Moscow. (In Russian).
Androshchuk F. O. (2013), Vikings in the East: Essays on the Contacts on the Road to Byzantium, Uppsala University, Uppsala.
Androshchuk F. O. (2016), Images of Power: Byzantium and Nordic Coinage, c. 995–1035, Kyiv.
Barvenova A. and Lavysh K. (2012), ‘Burial practices in Byzantine Greece: archaeological evidence and methodological problems for its interpretation’ in M. Salamon, M. Wołoszyn, A. Musin, P. Shpehar, M. Hardt, M. P. Kruk, and A. Sulikowska-Gąska (eds), Rome, Constantinople and Newly-Converted Europe Archaeological and Historical Evidence, Vol. 1: U źródeł Europy Środkowo-Wschodniej/Frühzeit ostmitteleuropas, Kraków, Leipzig, Rzeszów, Warszawa, pp. 377–428.
Bouras Ch. (1981), “City and Village. Urban Design and Architecture”, Jahrbuch der Österreichischen Byzantinistik, 31/2, pp. 611–53.
Chernenko O. (2022), “Chernihiv in the 10th Century”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs, Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris, pp. 47–102.
Cool H. E. M. (2006), Eating and Drinking in Roman Britain, Cambridge University Press, Cambridge.
Dimitrov D. V. and Popov S. (2021), “Psychological Warfare Techniques in the Rus’–Byzantine War of 970–971”, Plovdiv Historical Forum, No. 1, pp. 20–42.
Fylypchuk O. (2014), “Harald Sigurdsson and the Russo-Byzantine War of 1043”, Slovene, Vol. 3, No. 1, pp. 105–20.
Galadza R. (2004), ‘The Evolution of Funerals for Monks in the Byzantine Realm: From the Tenth to the Sixteenth Century’, Orientalia christiana periodica, Vol. 70, No. 2, pp. 225–57.
Günsenin N. (1989). “Recherches sur les amphores Byzantines dans les musees Turcs” in V. Deroche and J.-M. Spieser (eds), Recherches sur la ceramique Byzantine, BCH-Suppl 18, Paris, pp. 268–76.
Günsenin N. (1990). Les amphores Byzantines (Xè-XIIIè, siècles): Typologle, production, circulation d’après les collections Turques, (Unpublished Pd.D. diss.), University of Paris, Sorbonne.
Günsenin N. (2018). ‘La typologie des amphores Günsenin. Une mise au point nouvelle’, Anatolia Antiqua, 26, pp. 89–124.
Greenhalgh M. (2009), Marble Past, Monumental Present: Building with Antiquities in the Mediaeval Mediterranean, The Medieval Mediterranean: Peoples, Economies and Cultures, 400–1500, 80, Brill, Leiden and Boston.
Griffin S. (2019), The Liturgical Past in Byzantium and Early Rus, Cambridge University Press, Cambridge.
Harding D. W. (2004), The Iron Age in Northern Britain: Celts and Romans, Natives and Invaders, Routledge, London.
Jankowiak M. (2013), “Two Systems of Trade in the Western Slavic Lands in the Tenth Century”, in Economies, Monetisation and Society in West Slavic Lands 800–1200, Warsaw, pp. 137–48.
Jankowiak M. (2020), “Dirham Flows into Northern and Eastern Europe and the Rhythms of the Slave Trade with the Islamic World”, in J. Gruszczyński, M. Jankowiak and J. Shepard (eds), Viking-Age Trade: Silver, Slaves and Gotland, Abingdon.
Macridy, T. 1964. The Monastery of Lips and the Burials of the Palaeologi, Dumbarton Oaks Papers, Vol. 18: Dumbarton Oaks, Trustees for Harvard University, Washington DC.
Majeska G. P. (2013), “Byzantine Culture in Russia: Doesn’t it Lose Something in Translation?”, in O. Delouis et al. (eds), Héritages de Byzance en Europe du Sud-Est à l’époque moderne et contemporaine, Athens, pp. 349–58.
McGrath S. (1995). “The battles of Dorostolon (971): Rhetoric and reality”. in T. S. Miller and J. Nesbitt (eds), Peace and War in Byzantium: Essays in Honor of George T. Dennis, Washington DC, pp. 152–64.
Mikheienko K. (2021), “Directions of the Old Rus Church Architecture Development of the 12th – the First Third of the 13th Century”, Anastasis, Vol. 8, No. 1, pp. 65–90. DOI: https://doi.org/10.35218/armca.2021.1.04
Nye J. S. (1990), Bound to Lead: The Changing Nature of American Power. Basic Books, New York.
Norman Sicily Project (2021), “The Hard vs. Soft Power of Medieval Monasticism: A Comparison with English Data”, available at: https://www.normansicily.org/en/resources/engage/opportunity-for-data-comparison/
Obolensky D. (1971), The Byzantine Commonwealth: Eastern Europe, 500–1453, Weidenfeld and Nicolson, London.
Oikonomidés N. (1985), Byzantine lead seals, Dumbarton Oaks, Washington DC.
Ousterhout R. G. (1997), “Secular Architecture”, in H. C. Evans and W. D. Wixom (eds), The Glory of Byzantium: Art and Culture of the Middle Byzantine Era, A.D. 843–1261, Metropolitan Museum of Art; Distributed by H. N. Abrams, New York, pp. 192–9.
Ousterhout R. G. (2013), “Houses, Markets, and Baths: Secular Architecture in Byzantium”, in A. Drandaki and D. Papanikola-Bakirtzi (eds), Heaven and Earth: Art of Byzantium from Greek Collections, Washington and Athens, pp. 211–3.
Ousterhout R. G. (2019), Eastern Medieval Architecture: The Building Traditions of Byzantium and Neighboring Lands, Oxford University Press, Oxford.
Perring D. (2002), The Roman House in Britain, Routledge, London.
Sagaydak M. (2006), “Building Archaeology of the Secular Architecture of the 10th–11th cent. Kyivan Rus’ Town”, in Proceedings of Second International Congress on Construction History, Cambridge University, 3, pp. 2759–76.
Sinkević I. (2000). The Church of St. Panteleimon at Nerezi: Architecture, Programme, Patronage, Reichert, Wiesbaden.
Sheehan J. (2020), “Viking-Age Bullion from Southern Scandinavia and the Baltic Region in Ireland”, in S. Sindbæk and M. Vedeler (eds), Viking-Age Trade, Abingdon, pp. 415–33.
Shepard J. (2004), “Dimitri Dimitrievich Obolensky 1918–2001”, Proceedings of the British Academy, Vol. 124, pp. 243–66.
Shepard J. (2023), “Review of C. Katona, Vikings of the Steppe. Scandinavians, Rus’, and the Turkic World (c. 750–1050) (London 2022)”, Hungarian Archaeology. Available at: https://www.hungarianarchaeology.hu/egyedi-tartalom/recenzio-katona-csete-vikings-of-the-steppe-scandinavians-rus-and-the-turkic-world-c-750-1050-london-routledge-2022/
Staecker J. (1999), Rex regum et dominus dominorum: Die wikingerzeitlichen Kreuz- und Kruzifixanhänger als Ausdruck der Mission in Altdänemark und Schweden, Stockholm.
Stepanenko S. (2022), “Dating, Vikings and Slavicisation: Fortified Sites and Barrow Cemeteries near Chernihiv”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs, Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris.
Thomas H. M. (2021), Power and Pleasure: Court Life under King John, 1199–1216, Oxford University Press, Oxford.
Thomas J. P. (1987). Private Religious Foundations in the Byzantine Empire, Dumbarton Oaks, Washington DC.
Vasiliev A. A. (1946), “The Russian Attack on Constantinople in 860”, Medieval Academy of America [venue/pp. not supplied].
White M. (2023), “Leo VI and the Transformation of Byzantine Strategic Thinking about the Rus’ ”, in D. Summer and L. Teteriatnikov (eds), Medieval Rus’ and Early Modern Russia, London, pp. 3–14.
White M. (2024), “The Byzantine ‘Charm Defensive’ and the Rus’ ”, іn J. Shepard and F. Condie (eds), The Making of the Eastern Vikings: Rus’ and Varangians in the Middle Ages, Turnhout, pp. 47–62.
Zelenko S. (2022), “Amphorae from Shestovytsia”, in S. Stepanenko (ed.), A Viking Century: Chernihiv Area from 900 to 1000 AD. Occasional Monographs. Hlib Ivakin Memorial Series 6, Paris, pp. 549–60.
Zuckerman C. (2015), “On the Byzantine Dromon (with a Special Regard to De Cerimoniis II, 44–45)”, Revue des Études Byzantines, Vol. 73, pp. 57–98.