Артеміда-Бубастіс-Бастет: місце греко-єгипетської богині та її складових у релігійній політиці Птолемеїв
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У 2009 р. єгипетські археологи знайшли в Александрії птолемеївський храм синкретичної богині Бубастіс (Артеміди – Бастет). Ця знахідка потребує перегляду наших уявлень про роль цієї богині і двох окремих її складників (грецької Артеміди та єгипетської Бастет) у птолемеївській пропаганді. Автор статті зібрав і попередньо проаналізував 35 епізодів, у яких Артеміда, Бубастіс чи Бастет були у спільному контексті з представниками і представницями царського дому Птолемеїв (306–30 рр. до Р. Х.). Переважна більшість запропонованих епізодів мають під собою безумовне фактологічне підґрунтя; водночас еп. № 3, 17–19, 22–23, 32 мають більш чи менш гіпотетичний характер. На підставі зібраного матеріалу зроблено такі висновки: 1. Всупереч communis opinion, культ Артеміди і Бастет, поєднаних в особі богині Бубастіс, відігравав у птолемеївській пропаганді важливу, хоча й не провідну, роль. 2. Заходи, пов’язані з культом Артеміди / Бубастіс / Бастет супроводжували Александрійську династію, починаючи від її засновника Птолемея І і завершуючи останньою її представницею – Клеопатрою VII. Водночас, якщо стосовно Артеміди йдеться про увесь час царювання династії, то стосовно Бубастіс і Бастет нам відомі лише випадки, датовані ІІІ–ІІ ст. до Р. Х. 3. У 17 випадках відповідна ініціатива походила безпосередньо від Птолемеїв, у 13 – Птолемеї були прямими об’єктами релігійної діяльності, пов’язаної з культом Артеміди, Бубастіс чи Бастет, у 4 – суб’єктами чи об’єктами відповідних культових дій були не Птолемеї, а особи з їхнього оточення. 4. Лише один епізод мав випадковий, принагідний характер (еп. 12). Загалом, у представлених епізодах превалює одноосібне фігурування Артеміди (22 випадки). Водночас на території Єгипту переважають епізоди, пов’язані з Бубастіс і/або Бастет (12 проти 7); за територіальними ж межами Країни Нілу об’єктом уваги, пов’язаної з династією Птолемеїв, є сама лише Артеміда (6 випадків у зовнішніх птолемеївських володіннях і 9 – на непідвладних Птолемеям територіях).
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Артеміда, Бубастіс, Бастет, Птолемеї, еллінізм, давньогрецька релігія, давньоєгипетська релігія
Завьялова В. П. (2009), Каллимах и его гимны, Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, Москва.
Зелінський А. Л. (2009), «Можливе датування “Гімну до Делоса” Каллімаха», Східний світ, № 1, с. 48–57.
Зелінський А. Л. (2010), Александрійські фараони та їхні піддані. Зміцнення влади перших Птолемеїв, Академперіодика, Київ.
Зелінський А. Л. (2020a), Від басилевсів-фараонів до фараонів-басилевсів: перші 100 років Птолемеївської монархії, “Твори”, Вінниця – Київ.
Зелінський А. Л. (2020b), «Персні “птолемеївського типу” і Північне Причорномор’я: виняток чи правило?», Східний світ, № 1, с. 5–20. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.005
Зелінський А. Л. (2023), “Визначення дати заснування нового александрійського Бубастейону Беренікою ІІ”, Східний світ, № 4, с. 5–18. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2023.04.005
Казаров С. С. (2009), История царя Пирра Эпирского, Изд-во СПбГУ, Санкт-Петербург.
Финогенова С. И. (2001), “Группа бронзовых эллинистических перстней из собрания ГМИИ им. А. С. Пушкина”, Вестник древней истории, № 2, c. 164–67.
Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Carrez-Maratray J.-Y. (2014), “Deux Inscriptions grecques du ‘Boubasteion’ d’Alexandrie”, AS, Vol. 44, pp. 149–77. DOI: https://doi.org/10.2143/AS.44.0.3044803
Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Seif el-Din M. (2012), “La fouille du Boubasteion d’Alexandrie: présentation préliminaire”, Bibliothèque d’archéologie méditerranéenne et africaine, Vol. 12, pp. 427–46. https://doi.org/10.4000/books.pccj.1387
Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Seif el-Din M. (2015), “Foundation Deposit Plaques from the Boubasteion”, Bulletin de la Société Archéologique d Alexandrie, Vol. 49, pp. 125–44.
Acosta-Hughes B., Lehnus L. and Stephens S. (eds) (2011), Brill’s Companion to Callimachus, Brill, Leiden.
Adorjáni Zs. (2017), “Artemis und Arsinoe. Zeitlosigkeit und Zeitbezug im Artemis-Hymnos des Kallimachos”, Hermes, Bd. 145, pp. 61–78. https://doi.org/10.25162/hermes-2017-0004
Asolati M. (2023), Nummi Aenei Cyrenaici. Struttura e cronologia della monetazione bronzea cirenaica di età greca e romana (322/321 a.C. – 180 d.C.), II ed., “L‘Erma” di Bretschneider, Roma.
Bagnall R. S. (1972), “Stolos the Admiral”, Phoenix, No. 4, pp. 358–68. https://doi.org/10.2307/1087595
Barr-Sharrar B. (1985), “The Anticythera Fulcrum Bust: A Portrait of Arsinoë III”, American Journal of Archaeology, No. 4, pp. 689–92, pls 82–83. https://doi.org/10.2307/504212
Bennett Ch. (2001–2013), Egyptian Royal Genealogy, available at: https://www.instonebrewer.com/TyndaleSites/Egypt/ptolemies/ptolemies.htm (accessed 07 July 2025).
Boussac M.-F., Dana D., La’da Cs. and Seif El-din M. (2022), “Du Pseudo-Mégamédès au fils d’Eumèlos: Un dignitaire lagide honoré par un koinon de soldats à Alexandrie (réédition de CPI I 55)”, Bulletin de Correspondence Hellenique, No. 2, pp. 489–556. DOI: https://doi.org/10.4000/13g36
Brumbaugh M. (2019), The New Politics of Olympos: Kingship in Kallimachos’ Hymns, Oxford University Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/oso/9780190059262.001.0001
Bruneau Ph. (1970), Recherches sur les cultes de Délos à l’époque hellénistique et à l’époque impériale, E. de Boccard, Paris.
Cameron A. (1995), Callimachus and His Critics, Princeton University Press, Princeton.
Caneva S. G. (2012), “Queens and Ruler Cults in early Hellenism: Festivals, Administration, and Ideology”, Kernos, Vol. 25, pp. 75–101. https://doi.org/10.4000/kernos.2104
Caneva S. G. (2016), “Ritual Intercession in the Ptolemaic Kingdom. A Survey of Grammar, Semantics and Agency”, Erga-Logoi, No. 2, pp. 117–54. DOI: 10.7358/erga-2016-002-cane
Caneva S. G. (2023), The Power of Naming. Studies in the Epicletic Language of Hellenistic Honours, Presses Universitaires de Liège, Liège.
Carney E. D. (2013), Arsinoe of Egypt and Macedon: A Royal Life, Women in Antiquity, Oxford University Press, Oxford.
Carrez-Maratray J.-Y. (2014), Bérénice II d’Égypte, une reine dans les étoiles, Ellipses, Paris.
Casella E. (2021), Le culte de Bastet/Boubastis en Égypte et sa diffusion en Méditerranée à l’époque Gréco-Romaine, Diss. PhD, Université Paris Sciences et Lettres, Paris.
Chaniotis A. (2005), War in the Hellenistic World: A Social and Cultural History, Blackwell Publishing, Oxford. https://doi.org/10.1002/9780470773413
Chepel E. (2022), “A New Papyrus Programme for the Theadelpheia: Ptolemaic Festival Culture and Dynastic Ideology”, ZPE, Bd. 222, pp. 159–78.
Clarysse W. (2007), “A royal journey in the Delta in 257 B.C. and the date of the Mendes stele”, CdÉ, T. 82, pp. 201–06. https://doi.org/10.1484/J.CDE.2.309322
Clayman D. (2014), Berenice II and the Golden Age of Ptolemaic Egypt, Women in Antiquity, Oxford University Press, Oxford and New York.
Constantakopoulou Ch. (2017), Aegean Interactions: Delos and Its Networks in the Third Century, Oxford University Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/oso/9780198787273.001.0001
Coşkun A. (2022), “Berenike Phernophoros and Other Virgin Queens in Early-Ptolemaic Egypt”, Klio, No. 1, pp. 191–233. DOI: https://doi.org/10.1515/klio-2021-0040
Duchesne N. (2022), Le culte de Boubastis dans le monde Gréco-Romain du IIe siècle av. J.-C. au IVe siècle apr. J.-C., Diss. Mast. Hist., Université catholique de Louvain, Louvain.
Franke P. (1989), “Pyrrhus”, The Cambridge Ancient History, Vol. VII, P. 2, pp. 456–85. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521234467.011
Fraser P. M. (1972), Ptolemaic Alexandria, Vol. I–II, Clarendon Press, Oxford.
Gorre G. (2009), Les relations du clerge egyptien et des Lagides d’apres les sources privees, Peeters, Leuven.
Grabowski T. (2010), Ostatni Triumf Ptolemeuszy. Czwarta Wojna syryjska (221–217 p. n. e.), Historia Jagellonica, Kraków.
Grabowski T. (2014), “The Cult of the Ptolemies in the Aegean in the 3rd Century BC”, Electrum, Vol. 21, pp. 21–41. DOI: https://doi.org/10.4467/20800909EL.14.001.2778
Grainger J. D. (2022), The Ptolemies, Rise of a Dynasty: Ptolemaic Egypt 330–246 BC, Pen & Sword, Barnsley.
Grainger J. D. (2024), The Decline and Fall of the Ptolemies: Ptolemaic Egypt 146–30 BC., Pen & Sword, Barnsley.
Harder A. (2019), “Taking Position: Later Hellenistic Epigrammatists”, in Chr. Henriksen (ed.), A Companion to Ancient Epigram, John Wiley & Sons, Inc., Hoboken (NJ), pp. 371–87. https://doi.org/10.1002/9781118841709.ch21
Hauben H. (1977), “Was Stolos a Cyrenaean?”, ZPE., Bd. 25, pp. 221–26.
Hölbl G. (2001), A History of the Ptolemaic Empire, translated by T. Saavedra, Routledge, London and New York.
Hörster M. (2011), “Geistesleben in Alexandria im 2. Jh. v. Chr. und die sogenannte Gelehrtenvertreibung”, in A. Jordens and J. F. Quack (eds), Sonderdruck aus Ägypten zwischen innerem Zwist und äusserem Druck Die Zeit Ptolemaios’ VI. bis VIII., Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 201–18.
Huss W. (1994), Der makedonische König und die ägyptischen Priester. Studien zur Geschichte des ptolemaiischen Ägypten, Stuttgart (non vidi).
Huss W. (2001), Ägypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v.Chr., C. H. Beck, München.
Johstono P. (2020), The Army of Ptolemaic Egypt 323 to 204 BC An Institutional and Operational History, Pen & Sword, Barnsley.
Klotz D. and LeBlanc M. (2012), “An Egyptian Priest in the Ptolemaic Court: Yale Peabody Museum 264191”, in C. Zivie-Coche and I. Guermeur (eds), “Parcourir l’éternité”. Hommages à Jean Yoyotte: in II t., T. II, Brepols Publishers, Turnhout, pp. 645–98. https://doi.org/10.1484/M.BEHE-EB.4.00447
Lanciers E. (2017), “The Alleged Relations between Ptolemaic Egypt and Lycia after 197 BC and the Founding Date of the Lycian League”, ZPE., Bd. 204, pp. 116–27.
Lanciers E. (2020), “The Evolution of the Court Titles of the Ptolemaic Dioiketes in the Second Century”, AS., Vol. 50, pp. 99–128. DOI: https://doi.org/10.2143/AS.50.0.3289080
Laukola I. (2016), Macedonian Kings, Egyptian Pharaohs. The Ptolemaic Family in the Encomiastic Poems of Callimachus, Diss. PhD, University of Helsinki, Helsinki.
Lévêque P. (1957), Pyrrhos, De Boccard, Paris.
Lorber C. C. (2018), Coins of the Ptolemaic Empire. Part 1: Ptolemy I through Ptolemy IV, Vol. I, The American numismatic society, New York. https://doi.org/10.1484/M.NS-EB.5.136323
Lorber C. C. (2023), “Honoring the King in the Seleukid and Ptolemaic Empires. A Comparative Approach. Part 2”, Electrum, Vol. 30, pp. 103–95. DOI: https://doi.org/10.4467/20800909EL.23.005.17322
Massar N. (2016), “Trois inscriptions Ptolémaïques: dédicaces en l’honneur des souverains Lagides”, Les cahiers de Mariemont, T. 40, pp. 86–103. https://doi.org/10.3406/camar.2016.1333
Meadows A. (2013), “The Ptolemaic League of Islanders”, in K. Buraselis, M. Stefanou and D. J. Thompson (eds), The Ptolemies, the Sea and the Nile. Studies in Waterborne Power, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 19–38. https://doi.org/10.1017/CBO9781139519649.004
Meillier C. (1979), Callimaque et son temps. Recherches sur la carrière et la condition d’un écrivain à l’époque des premiers Lagides, Université de Lille, Lille.
Mirizio J. (2021), “Two Ptolemaic Papyri from the Fordham Collection”, ZPE., Bd. 219, pp. 135–48.
Müller S. (2007), “Arsinoë III. als Artemis? Zur Ikonographie ptolemäischer Königinnen”, Anzeiger der philosophisch-historischen Klasse, Bd. 142, pp. 137–60. https://doi.org/10.1553/anzeiger142s137
Müller S. (2009), Das hellenistische Königspaar in der medialen Repräsentation: Ptolemaios II. und Arsinoe II., Walter de Gruyter, Berlin and New York.
Nachtergael G. (1980), “Bérénice II, Arsinoé III, et l’offrande de la boucle”, CdÉ, T. 55, pp. 240–53. https://doi.org/10.1484/J.CDE.2.308534
Naville E. (1891), Bubastis (1887–1889), K. Paul, Trench, Trübner & co., London.
Nawotka K. (2023), The Nourisher of Apollo: Miletos from Xerxes to Diocletian, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden.
Nolle J. (2003), “Neues von Themistokles!”, Antike Welt, No. 2, pp. 189–98.
Otto W. (1905, 1908), Priester und Tempel in hellenistischen Ägypten, 2 Bd., Teubner, Leipzig and Berlin.
Panov M. and Zelinskyi A. (2019), “Statue of Ptolemy II Philadelphus (villa Albani 558): Study of the Inscription and Problem of the Dating”, Studies in ancient art and civilization, Vol. 23, pp. 153–73. DOI: https://doi.org/10.12797/SAAC.23.2019.23.08
Petrovic I. (2007), Von den Toren des Hades zu den Hallen des Olymp. Artemiskult bei Theokrit und Kallimachos, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004151543.i-319
Pfeiffer St. (2004), “Das Dekret von Kanopos (238 v.Chr.). Kommentar und historische Auswertung einesdreisprachigen Synodaldekretes der ägyptischen Priester zu Ehren Ptolemaios’ III. und seiner Familie”, Archiv für Papyrusforschung, (Beih.), Bd. 18.
Pfeiffer St. (2008), Herrscher- und Dynastiekulte im Ptolemäerreich: Systematik und Einordnung der Kultformen, C. H. Beck, München. https://doi.org/10.4000/books.chbeck.1130
Pfeiffer St. (2017), Die Ptolemäer: im Reich der Kleopatra, W. Kohlhammer GmbH, Stuttgart. https://doi.org/10.17433/978-3-17-033595-0
Pfeiffer St. (2021), 3 Makkabäer, Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen. https://doi.org/10.13109/9783666568640
Pryce F. N. (1931), Catalogue of Sculpture in the Department of Greek and Roman Antiquities of the British Museum, Vol. I, P. II, British Museum, London.
Quaegebeur J. (1991), “Le culte de Boubastis-Bastet en Égypte Gréco-Romaine”, in L. Delvaux and E. Warmenbol (eds), Les divins chats d’Egypte: un air subtil, un dangereux parfum, Peeters, Leuven, pp. 117–27. (non vidi).
Queyrel F. (2003), “Un ensemble du culte dynastique lagide: les portraits du groupe sculpte de Thmouis (Tell Timai)”, in N. Bonacasa et al. (eds), Faraoni come dei, Tolemei come faraoni. Atti del V Congresso Internazionale Italo-Egiziano, Torino, Archivio di Stato – 8–12 dicembre 2001, Museo Egizio di Torino, Torino and Palermo, pp. 474–95.
Rigsby K. J. (1996), Asylia. Territorial Inviolability in the Hellenistic World, University of California Press, Berkeley, Los Angeles and London. https://doi.org/10.1525/9780520916371
Rigsby K. J. (2011), “Two Texts of the Dioiketes Apollonius”, Bulletin of the American Society of Papyrologists, Vol. 48, pp. 131–9. https://doi.org/10.1090/S0273-0979-2010-01284-2
Schäfer D. (2011), Makedonische Pharaonen und hieroglyphische Stelen: historische Untersuchungen zur Satrapenstele und verwandten Denkmälern, Peeters, Leuven, Paris and Walpole (Ma).
Schmidt J. (1941), “Phosphoros (2–8)”, Pauly – Wissowa Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft, Bd. XX, T. 1, pp. 654–56.
Sear D. R. (1975), Greek Coins and Their Values, Vol. I, Seaby Publications Ltd., London.
Sewell-Lasater T. (2020), Becoming Kleopatra: Ptolemaic Royal Marriage, Incest, and the Path to Female Rule, Diss. PhD, University of Houston, Houston.
Spier J. (1989), “A group of Ptolemaic engraved garnets”, The journal of The Walters Art Gallery, Vol. 47, pp. 21–38.
Sorensen L. W. (2009), “Artemis in Cyprus”, in T. Fischer-Hansen and B. Poulsen (eds), From Artemis to Diana. The Goddess of Man and Beast, Museum Tusculanum Press; University of Copenhagen, Copenhagen, pp. 195–206.
Stephens S. (2003), Seeing Double. intercultural Poetics in Ptolemaic Alexandria, University of California Press, Berkeley, Los Angeles and London.
Stephens S. (ed.) (2015), Callimachus. The Hymns, Oxford University Press, New York.
Świderkówna A. (1991), Bogowie zeszli z Olimpu. Bóstwo i Mit w greckiej Literaturze Świata hellenistycznego, Wiedza powszechna, Warszawa.
Thomas J. D. (1975), The epistrategos in Ptolemaic and Roman Egypt. Part 1: The Ptolemaic Epistrategos, Springer Fachmedien, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-663-14297-3
Tondriau J. L. (1948), “Princesses ptolémaïques comparées ou identifiées à des déesses. IIIe–Ier siècles avant J.C.”, Bulletin de la Société royale d’archéologie d’Alexandrie, T. 37, pp. 12–33.
Tully J. (2012), Networks, Hegemony, and Multipolarity in the Hellenistic Cyclades, Dis. PhD., Princeton University, Princeton.
van Oppen de Ruiter B. (2007), The religious identification of Ptolemaic queens with Aphrodite, Demeter, Hathor and Isis, Dis. PhD., City University of New York, New York.
van Oppen de Ruiter B. (2015a), Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship, Palgrave Macmillan, New York. https://doi.org/10.1057/9781137494627
van Oppen de Ruiter B. (2015b), “The Marriage of Eirene and Eunostus of Soli: An Episode in the Age of the Successors”, Athenaeum, No. 2, pp. 458–76.
van Oppen de Ruiter B. (2021), “Hellenistic Motifs in the Edfu Hoard”, in B. van Oppen de Ruiter and R. Wallenfels (eds), Hellenistic Sealings and Archives. Proceedings of the Edfu Connection, an International Conference, Brepols, Turnhout, pp. 51–77.
Vassileva M. (2001), “Further Considerations on the Cult of Kybele”, Anatolian Studies, V. 51, pp. 51–63. https://doi.org/10.2307/3643027
Visser C. E. (1938), Götter und Kulte im ptolemäischen Alexandrien, Dis. Dr. Phil., N. V. Noord-Hollandsche Uitgevers-mij., Amsterdam.
von Wöss F. (1923), Das Asylwesen Ägyptens in der Ptolemäerzeit und die spätere Entwicklung, C. H. Becksche Verlagsbuchhandlung Oskar Beck, München.
Weber G. (1993), Dichtung und höfische Gesellschaft. Die Rezeption von Zeitgeschichte am Hof der ersten drei Ptolemäer, Franz Steiner Verlag, Stuttgart.
Wilimowska J. (2020), “Sacred animal cult workers in the ptolemaic fayum”, The Journal of Juristic Papyrology, Vol. 50, pp. 263–98. DOI: https://doi.org/10.36389/uw.jjurp.50.2020.pp.263-298
REFERENCES
Zav’yalova V. P. (2009), Kallimakh i ego gimny, Greko-latinskiy kabinet Yu. A. Shichalina, Moscow. (In Russian).
Zelinskyi A. L. (2009), “Mozhlyve datuvannya ‘Himnu do Delosa’ Kallimakha”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 48–57. (In Ukrainian).
Zelinskyi A. L. (2010), Aleksandriys’ki faraony ta yikhni piddani. Zmitsnennya vlady pershykh Ptolemeyiv, Akademperiodyka, Kyiv. (In Ukrainian).
Zelinskyi A. L. (2020a), Vid basylevsiv-faraoniv do faraoniv-basylevsiv: pershi 100 rokiv ptolemeyivs’koyi monarkhiyi, “Tvory”, Vinnytsya and Kyiv. (In Ukrainian).
Zelinskyi A. L. (2020b), “Persni ‘ptolemeyivs’koho typu’ i Pivnichne Prychornomor’ya: vynyatok chy pravylo?”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 5–20. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.005
Zelinskyi A. L. (2023), “Vyznachennya daty zasnuvannya novoho aleksandriys’koho Bubasteyonu Berenikoyu II”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 5–18. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2023.04.005
Kazarov S. S. (2009), Istoriya tsarya Pirra Epirskogo, Izd-vo SPbGU, Saint Petersburg. (In Russian).
Finogenova S. I. (2001), “Gruppa bronzovykh ellinisticheskikh perstney iz sobraniya GMII im. A. S. Pushkina”, Vestnik drevney istorii, No. 2, pp. 164–67. (In Russian).
Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Carrez-Maratray J.-Y. (2014), “Deux Inscriptions grecques du ‘Boubasteion’ d’Alexandrie”, AS, Vol. 44, pp. 149–77. DOI: https://doi.org/10.2143/AS.44.0.3044803
Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Seif el-Din M. (2012), “La fouille du Boubasteion d’Alexandrie: présentation préliminaire”, Bibliothèque d’archéologie méditerranéenne et africaine, Vol. 12, pp. 427–46. https://doi.org/10.4000/books.pccj.1387
Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Seif el-Din M. (2015), “Foundation Deposit Plaques from the Boubasteion”, Bulletin de la Société Archéologique d Alexandrie, Vol. 49, pp. 125–44.
Acosta-Hughes B., Lehnus L. and Stephens S. (eds) (2011), Brill’s Companion to Callimachus, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004216976
Adorjáni Zs. (2017), “Artemis und Arsinoe. Zeitlosigkeit und Zeitbezug im Artemis-Hymnos des Kallimachos”, Hermes, Bd. 145, pp. 61–78. https://doi.org/10.25162/hermes-2017-0004
Asolati M. (2023), Nummi Aenei Cyrenaici. Struttura e cronologia della monetazione bronzea cirenaica di età greca e romana (322/321 a.C. – 180 d.C.), II ed., “L‘Erma” di Bretschneider, Roma.
Bagnall R. S. (1972), “Stolos the Admiral”, Phoenix, No. 4, pp. 358–68. https://doi.org/10.2307/1087595
Barr-Sharrar B. (1985), “The Anticythera Fulcrum Bust: A Portrait of Arsinoë III”, American Journal of Archaeology, No. 4, pp. 689–92, pls 82–83. https://doi.org/10.2307/504212
Bennett Ch. (2001–2013), Egyptian Royal Genealogy, available at: https://www.instonebrewer.com/TyndaleSites/Egypt/ptolemies/ptolemies.htm (accessed 07 July 2025).
Boussac M.-F., Dana D., La’da Cs. and Seif El-din M. (2022), “Du Pseudo-Mégamédès au fils d’Eumèlos: Un dignitaire lagide honoré par un koinon de soldats à Alexandrie (réédition de CPI I 55)”, Bulletin de Correspondence Hellenique, No. 2, pp. 489–556. DOI: https://doi.org/10.4000/13g36
Brumbaugh M. (2019), The New Politics of Olympos: Kingship in Kallimachos’ Hymns, Oxford University Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/oso/9780190059262.001.0001
Bruneau Ph. (1970), Recherches sur les cultes de Délos à l’époque hellénistique et à l’époque impériale, E. de Boccard, Paris.
Cameron A. (1995), Callimachus and His Critics, Princeton University Press, Princeton.
Caneva S. G. (2012), “Queens and Ruler Cults in early Hellenism: Festivals, Administration, and Ideology”, Kernos, Vol. 25, pp. 75–101. https://doi.org/10.4000/kernos.2104
Caneva S. G. (2016), “Ritual Intercession in the Ptolemaic Kingdom. A Survey of Grammar, Semantics and Agency”, Erga-Logoi, No. 2, pp. 117–54. DOI: 10.7358/erga-2016-002-cane
Caneva S. G. (2023), The Power of Naming. Studies in the Epicletic Language of Hellenistic Honours, Presses Universitaires de Liège, Liège.
Carney E. D. (2013), Arsinoe of Egypt and Macedon: A Royal Life (Women in Antiquity), Oxford University Press, Oxford.
Carrez-Maratray J.-Y. (2014), Bérénice II d’Égypte, une reine dans les étoiles, Ellipses, Paris.
Casella E. (2021), Le culte de Bastet/Boubastis en Égypte et sa diffusion en Méditerranée à l’époque Gréco-Romaine, Diss. PhD, Université Paris Sciences et Lettres, Paris.
Chaniotis A. (2005), War in the Hellenistic World: A Social and Cultural History, Blackwell Publishing, Oxford. https://doi.org/10.1002/9780470773413
Chepel E. (2022), “A New Papyrus Programme for the Theadelpheia: Ptolemaic Festival Culture and Dynastic Ideology”, ZPE, Bd. 222, pp. 159–78.
Clarysse W. (2007), “A royal journey in the Delta in 257 B.C. and the date of the Mendes stele”, CdÉ, T. 82, pp. 201–06. https://doi.org/10.1484/J.CDE.2.309322
Clayman D. (2014), Berenice II and the Golden Age of Ptolemaic Egypt. Women in antiquity, Oxford University Press, Oxford and New York.
Constantakopoulou Ch. (2017), Aegean Interactions: Delos and Its Networks in the Third Century, Oxford University Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/oso/9780198787273.001.0001
Coşkun A. (2022), “Berenike Phernophoros and Other Virgin Queens in Early-Ptolemaic Egypt”, Klio, No. 1, pp. 191–233. DOI: https://doi.org/10.1515/klio-2021-0040
Duchesne N. (2022), Le culte de Boubastis dans le monde Gréco-Romain du IIe siècle av. J.-C. au IVe siècle apr. J.-C., Diss. Mast. Hist., Université catholique de Louvain, Louvain.
Franke P. (1989), “Pyrrhus”, The Cambridge Ancient History, Vol. VII, P. 2, pp. 456–85. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521234467.011
Fraser P. M. (1972), Ptolemaic Alexandria, Vol. I–II, Clarendon Press, Oxford.
Gorre G. (2009), Les relations du clerge egyptien et des Lagides d’apres les sources privees, Peeters, Leuven.
Grabowski T. (2010), Ostatni Triumf Ptolemeuszy. Czwarta Wojna syryjska (221–217 p. n. e.), Historia Jagellonica, Kraków.
Grabowski T. (2014), “The Cult of the Ptolemies in the Aegean in the 3rd Century BC”, Electrum, Vol. 21, pp. 21–41. DOI: https://doi.org/10.4467/20800909EL.14.001.2778
Grainger J. D. (2022), The Ptolemies, Rise of a Dynasty: Ptolemaic Egypt 330–246 BC, Pen & Sword, Barnsley.
Grainger J. D. (2024), The Decline and Fall of the Ptolemies: Ptolemaic Egypt 146–30 BC., Pen & Sword, Barnsley.
Harder A. (2019), “Taking Position: Later Hellenistic Epigrammatists”, in Chr. Henriksen (ed.), A Companion to Ancient Epigram, John Wiley & Sons, Inc., Hoboken (NJ), pp. 371–87. https://doi.org/10.1002/9781118841709.ch21
Hauben H. (1977), „Was Stolos a Cyrenaean?“, ZPE., Bd. 25, pp. 221–26.
Hölbl G. (2001), A History of the Ptolemaic Empire, translated by T. Saavedra, Routledge, London and New York.
Hörster M. (2011), „Geistesleben in Alexandria im 2. Jh. v. Chr. und die sogenannte Gelehrtenvertreibung“, in A. Jordens and J. F. Quack (eds), Sonderdruck aus Ägypten zwischen innerem Zwist und äusserem Druck Die Zeit Ptolemaios’ VI. bis VIII., Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 201‑218.
Huss W. (1994), Der makedonische König und die ägyptischen Priester. Studien zur Geschichte des ptolemaiischen Ägypten, Stuttgart (non vidi).
Huss W. (2001), Ägypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v.Chr., C. H. Beck, München.
Johstono P. (2020), The Army of Ptolemaic Egypt 323 to 204 BC An Institutional and Operational History, Pen & Sword, Barnsley.
Klotz D. and LeBlanc M. (2012), “An Egyptian Priest in the Ptolemaic Court: Yale Peabody Museum 264191”, in C. Zivie-Coche and I. Guermeur (eds), “Parcourir l’éternité”. Hommages à Jean Yoyotte: in II t., T. II, Brepols Publishers, Turnhout, pp. 645–98. https://doi.org/10.1484/M.BEHE-EB.4.00447
Lanciers E. (2017), “The Alleged Relations between Ptolemaic Egypt and Lycia after 197 BC and the Founding Date of the Lycian League”, ZPE., Bd. 204, pp. 116–27.
Lanciers E. (2020), “The Evolution of the Court Titles of the Ptolemaic Dioiketes in the Second Century”, AS., Vol. 50, pp. 99–128. DOI: https://doi.org/10.2143/AS.50.0.3289080
Laukola I. (2016), Macedonian Kings, Egyptian Pharaohs. The Ptolemaic Family in the Encomiastic Poems of Callimachus, Diss. PhD, University of Helsinki, Helsinki.
Lévêque P. (1957), Pyrrhos, De Boccard, Paris.
Lorber C. C. (2018), Coins of the Ptolemaic Empire. Part 1: Ptolemy I through Ptolemy IV, Vol. I, The American numismatic society, New York. https://doi.org/10.1484/M.NS-EB.5.136323
Lorber C. C. (2023), “Honoring the King in the Seleukid and Ptolemaic Empires. A Comparative Approac. Part 2”, Electrum, Vol. 30, pp. 103–95. DOI: https://doi.org/10.4467/20800909EL.23.005.17322
Massar N. (2016), “Trois inscriptions Ptolémaïques: dédicaces en l’honneur des souverains Lagides”, Les cahiers de Mariemont, T. 40, pp. 86–103. https://doi.org/10.3406/camar.2016.1333
Meadows A. (2013), “The Ptolemaic League of Islanders”, in K. Buraselis, M. Stefanou and D. J. Thompson (eds), The Ptolemies, the Sea and the Nile. Studies in Waterborne Power, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 19–38. https://doi.org/10.1017/CBO9781139519649.004
Meillier C. (1979), Callimaque et son temps. Recherches sur la carrière et la condition d’un écrivain à l’époque des premiers Lagides, Université de Lille, Lille.
Mirizio J. (2021), “Two Ptolemaic Papyri from the Fordham Collection”, ZPE., Bd. 219, pp. 135–48.
Müller S. (2007), “Arsinoë III. als Artemis? Zur Ikonographie ptolemäischer Königinnen”, Anzeiger der philosophisch-historischen Klasse, Bd. 142, pp. 137–60. https://doi.org/10.1553/anzeiger142s137
Müller S. (2009), Das hellenistische Königspaar in der medialen Repräsentation: Ptolemaios II. und Arsinoe II., Walter de Gruyter, Berlin and New York.
Nachtergael G. (1980), “Bérénice II, Arsinoé III, et l’offrande de la boucle”, CdÉ, T. 55, pp. 240–53. https://doi.org/10.13173/9783447120210
Naville E. (1891), Bubastis (1887–1889), K. Paul, Trench, Trübner & co., London.
Nawotka K. (2023), The Nourisher of Apollo: Miletos from Xerxes to Diocletian, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden. https://doi.org/10.13173/9783447120210
Nolle J. (2003), “Neues von Themistokles!”, Antike Welt, No. 2, pp. 189–98.
Otto W. (1905, 1908), Priester und Tempel in hellenistischen Ägypten, 2 Bd., Teubner, Leipzig and Berlin.
Panov M. and Zelinskyi A. (2019), “Statue of Ptolemy II Philadelphus (villa Albani 558): Study of the Inscription and Problem of the Dating”, Studies in ancient art and civilization, Vol. 23, pp. 153–73. DOI: https://doi.org/10.12797/SAAC.23.2019.23.08
Petrovic I. (2007), Von den Toren des Hades zu den Hallen des Olymp. Artemiskult bei Theokrit und Kallimachos, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004151543.i-319
Pfeiffer St. (2004), “Das Dekret von Kanopos (238 v.Chr.). Kommentar und historische Auswertung einesdreisprachigen Synodaldekretes der ägyptischen Priester zu Ehren Ptolemaios’ III. und seiner Familie”, Archiv für Papyrusforschung, (Beih.), Bd. 18.
Pfeiffer St. (2008), Herrscher- und Dynastiekulte im Ptolemäerreich: Systematik und Einordnung der Kultformen, C. H. Beck, München. https://doi.org/10.4000/books.chbeck.1130
Pfeiffer St. (2017), Die Ptolemäer: im Reich der Kleopatra, W. Kohlhammer GmbH, Stuttgart. https://doi.org/10.17433/978-3-17-033595-0
Pfeiffer St. (2021), 3 Makkabäer, Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen. https://doi.org/10.13109/9783666568640
Pryce F. N. (1931), Catalogue of Sculpture in the Department of Greek and Roman Antiquities of the British Museum, Vol. I, P. II, British Museum, London.
Quaegebeur J. (1991), “Le culte de Boubastis-Bastet en Égypte Gréco-Romaine”, in L. Delvaux and E. Warmenbol (eds), Les divins chats d’Egypte: un air subtil, un dangereux parfum, Peeters, Leuven, pp. 117–27. (non vidi).
Queyrel F. (2003), “Un ensemble du culte dynastique lagide: les portraits du groupe sculpte de Thmouis (Tell Timai)”, in N. Bonacasa et al. (eds), Faraoni come dei, Tolemei come faraoni. Atti del V Congresso Internazionale Italo-Egiziano, Torino, Archivio di Stato – 8–12 dicembre 2001, Museo Egizio di Torino, Torino and Palermo, pp. 474–95.
Rigsby K. J. (1996), Asylia. Territorial Inviolability in the Hellenistic World, University of California Press, Berkeley, Los Angeles and London. https://doi.org/10.1525/9780520916371
Rigsby K. J. (2011), “Two Texts of the Dioiketes Apollonius”, Bulletin of the American Society of Papyrologists, Vol. 48, pp. 131–9. https://doi.org/10.1090/S0273-0979-2010-01284-2
Schäfer D. (2011), Makedonische Pharaonen und hieroglyphische Stelen: historische Untersuchungen zur Satrapenstele und verwandten Denkmälern, Peeters, Leuven, Paris and Walpole (Ma).
Schmidt J. (1941), “Phosphoros (2–8)”, Pauly – Wissowa Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft, Bd. XX, T. 1, pp. 654–56.
Sear D. R. (1975), Greek Coins and Their Values, Vol. I, Seaby Publications Ltd., London.
Sewell-Lasater T. (2020), Becoming Kleopatra: Ptolemaic Royal Marriage, Incest, and the Path to Female Rule, Diss. PhD, University of Houston, Houston.
Spier J. (1989), “A group of Ptolemaic engraved garnets”, The journal of The Walters Art Gallery, Vol. 47, pp. 21–38.
Sorensen L. W. (2009), “Artemis in Cyprus”, in T. Fischer-Hansen and B. Poulsen (eds), From Artemis to Diana. The Goddess of Man and Beast, Museum Tusculanum Press; University of Copenhagen, Copenhagen, pp. 195–206.
Stephens S. (2003), Seeing Double. intercultural Poetics in Ptolemaic Alexandria, University of California Press, Berkeley, Los Angeles and London.
Stephens S. (ed.) (2015), Callimachus. The Hymns, Oxford University Press, New York.
Świderkówna A. (1991), Bogowie zeszli z Olimpu. Bóstwo i Mit w greckiej Literaturze Świata hellenistycznego, Wiedza powszechna, Warszawa.
Thomas J. D. (1975), The epistrategos in Ptolemaic and Roman Egypt. Part 1: The Ptolemaic Epistrategos, Springer Fachmedien, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-663-14297-3
Tondriau J. L. (1948), “Princesses ptolémaïques comparées ou identifiées à des déesses. IIIe–Ier siècles avant J.C.”, Bulletin de la Société royale d’archéologie d’Alexandrie. T. 37, pp. 12–33.
Tully J. (2012), Networks, Hegemony, and Multipolarity in the Hellenistic Cyclades, Dis. PhD., Princeton University, Princeton.
van Oppen de Ruiter B. (2007), The religious identification of Ptolemaic queens with Aphrodite, Demeter, Hathor and Isis, Dis. PhD., City University of New York, New York.
van Oppen de Ruiter B. (2015a), Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship, Palgrave Macmillan, New York. https://doi.org/10.1057/9781137494627
van Oppen de Ruiter B. (2015b), “The Marriage of Eirene and Eunostus of Soli: An Episode in the Age of the Successors”, Athenaeum, No. 2, pp. 458–76.
van Oppen de Ruiter B. (2021), “Hellenistic Motifs in the Edfu Hoard”, in B. van Oppen de Ruiter and R. Wallenfels (eds), Hellenistic Sealings and Archives. Proceedings of the Edfu Connection, an International Conference, Brepols, Turnhout, pp. 51–77.
Vassileva M. (2001), “Further Considerations on the Cult of Kybele”, Anatolian Studies, V. 51, pp. 51–63. https://doi.org/10.2307/3643027
Visser C. E. (1938), Götter und Kulte im ptolemäischen Alexandrien, Dis. Dr. Phil., N. V. Noord-Hollandsche Uitgevers-mij., Amsterdam.
von Wöss F. (1923), Das Asylwesen Ägyptens in der Ptolemäerzeit und die spätere Entwicklung, C. H. Becksche Verlagsbuchhandlung Oskar Beck, München.
Weber G. (1993), Dichtung und höfische Gesellschaft. Die Rezeption von Zeitgeschichte am Hof der ersten drei Ptolemäer, Franz Steiner Verlag, Stuttgart.
Wilimowska J. (2020), “Sacred animal cult workers in the ptolemaic fayum”, The Journal of Juristic Papyrology, Vol. 50, pp. 263–98. DOI: https://doi.org/10.36389/uw.jjurp.50.2020.pp.263-298