Ідеологія влади в написах на обелісках цариці Хатшепсут у релігійному та політичному контекстах Нового царства
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Дослідження присвячене аналізу ідеології влади цариці Хатшепсут через напис на збереженому обеліску, що розташований у Карнаці. Авторка здійснює детальний розбір тексту, у якому розкривається релігійний та політичний контексти царювання Хатшепсут, зокрема її роль як жінки-фараона в умовах патріархального суспільства. Напис на обеліску відіграє важливу роль у формуванні ідеології легітимності її влади, оскільки він включає численні згадки божественного походження її правління та підтримку богів, особливо Амона. Крім того, він сприяє закріпленню її авторитету серед єгипетської еліти та народу. Важливим аспектом дослідження є авторський переклад тексту з оригіналу, що дає змогу виявити нюанси мови та інтерпретувати зміст напису в контексті соціально-політичних умов того часу. Стаття також розглядає вплив цього обеліска на пам’ять про царицю Хатшепсут і роль її ідеології у зміцненні влади. У результаті робота надає нові інтерпретації стародавніх текстів та пропонує сучасне розуміння політичної і релігійної легітимації влади фараонів.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Амон, Карнак, легітимація, обеліск, Стародавній Єгипет, політична історія, Хатшепсут
Arnold D. (1996), Temples of the Last Pharaohs, Oxford University Press, Oxford.
Assmann J. (2001), The Search for God in Ancient Egypt, Cornell University Press, Ithaca.
Breasted J. H. (1906), Ancient Records of Egypt: Historical Documents from the Earliest Times to the Persian Conquest, University of Chicago Press, Chicago. https://doi.org/10.5479/sla.862662.39088017461948
Bunson M. (2002), Encyclopedia of Ancient Egypt, Revised edition, Facts on File, New York.
Burton J. (1828), Excerpta Hieroglyphica: Or Exact Copies of Various Hieroglyphical Inscriptions and Sculptured Monuments Still Existing in Egypt and Nubia, and at Mount Sinai, 1825–1828, P. I, Le Caire.
Carlotti J.-Fr. and Gabolde L. (2003), “Nouvelles Données sur la Ouadjyt”, Karnak, Vol. 11, p. 276.
Champollion J.-Fr. (1844), Monuments de l’Égypte et de la Nubie. Notices Descriptives Conformes aux Manuscrits Autographes Rédigés sur les Lieux par Champollion le Jeune II, Paris.
Cooney K. (2015), The Woman Who Would Be King, Oneworld Publications, London.
Cooney K. (2018), When Women Ruled the World: Six Queens of Egypt, National Geographic, Washington (DC).
Dodson A. and Hilton D. (2004), The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames & Hudson, London.
Dorman P. F. (1988), The Monuments of Senenmut: Problems in Historical Methodology, Kegan Paul International, London and New York.
Gabolde L. (2000), “Les Obélisques d’Hatchepsout à Karnak”, Égypte Afrique & Orient, No. 17, pp. 41–50.
Gabolde L. (2013), “Remarques sur le Chemisage des Obélisques de la Ouadjyt et sa Datation”, Karnak, Vol. 14, pp. 384–9.
Gabolde L. (2014), “Hatshepsut at Karnak: A Woman under God’s Commands”, in Galán J. M., Bryan B. M. and Dorman P. F. (eds), Creativity and Innovation in the Reign of Hatshepsut, Studies in Ancient Oriental Civilization, Vol. 69, University of Chicago Press, Chicago (IL), pp. 33–48.
Gestoso Singer G. N. (2005), “The Obelisks of Hatshepsut: Legitimacy and Propaganda”, Göttinger Miszellen, Hft. 207, pp. 37–47.
Hofmann B. (2004), Die Königsnovelle: “Strukturanalyse am Einzelwerk”, Ägypten und Altes Testament, Bd. 62, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 188–97.
Hornung E. (1990), Idea into Image: Essays on Ancient Egyptian Thought, Timken Publishers, New York.
Legrain G. and Naville É. (1902), “L’aile nord du pylône d’Aménophis III à Karnak”, Annales du Musée Guimet, T. 30 (1), pp. 1–2.
Leprohon R. J. (2013), The Great Name: Ancient Egyptian Royal Titulary, SBL Press, Atlanta (GE). https://doi.org/10.2307/j.ctt5vjxtf
Lepsius K. R. (1897), Denkmäler aus Aegypten und Aethiopien, Abt. III: Oberägypten und Nubien, Nicolaische Buchhandlung, Berlin.
Lichtheim M. (1975), Ancient Egyptian Literature. Volume I: The Old and Middle Kingdoms, University of California Press, Berkeley.
Prisse d’Avennes E. (1847), Monuments Égyptiens, Bas-Reliefs, Peintures, Inscriptions, etc., d’après les Dessins Exécutés sur les Lieux par E. Prisse d’Avennes, pour Faire Suite aux Monuments de l’Égypte et de la Nubie de Champollion-le-Jeune, Paris.
Robins G. (1993), Women in Ancient Egypt, Harvard University Press, Cambridge (MA).
Roehrig C. H. (2005), Hatshepsut: From Queen to Pharaoh, The Metropolitan Museum of Art, New York.
Rosellini I. (1841), I monumenti dell’Egitto e della Nubia: disegnati dalla Spedizione Scientifico-Letteraria Toscana in Egitto, Part I, Vol. IV: Monumenti storici, Nicoló Capurro, Pisa.
Schott S. (1955), “Zum Krönungstag der Königin Hatschepsut”, Nachrichten der Akademie der Wissenschaften in Göttingen, Bd. 6, pp. 195–219.
Schwaller de Lubicz R. A. (1982), Les Temples de Karnak, Contribution à l’Étude de la Pensée Pharaonique, Dervy-Livres, Paris.
Sethe K. (1906–1909), Urkunden der 18. Dynastie. Historisch-biographische Urkunden, Urkunden des ägyptischen Altertums, Abt. IV, J. C. Hinrichs’sche Buchhandlung, Leipzig.
Shaw I. (2003), The Oxford History of Ancient Egypt, Oxford University Press, Oxford.
Shaw I. (2003), Exploring Ancient Egypt, Oxford University Press.
Shirun-Grumach I. (1993), Offenbarung, Orakel und Königsnovelle, Ägypten und Altes Testament, Bd. 24, Harrassowitz, Wiesbaden.
Tyldesley J. (2006). Chronicle of the Queens of Egypt: From Early Dynastic Times to the Death of Cleopatra, Thames & Hudson, London.
Tyldesley J. (1998), Hatchepsut: The Female Pharaoh, Penguin, London and New York.
Wilkinson R. H. (2003), The Complete Gods and Goddesses of Ancient Egypt, Thames & Hudson, London.
Wilkinson T. (2010), The Rise and Fall of Ancient Egypt, Bloomsbury, London.