Символічний політ птахів: досліджуючи духовну подорож від панегірика Авіценни “Айнія” до “Лісан ат-Тайр” Навої
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Символізм птаха здавна був глибоким джерелом натхнення для філософів, письменників, поетів та інтелектуалів, які досліджували прагнення людського духу до досконалості. Однак це не слід вважати простим збігом обставин. Так само і досягнення найвищого рівня чистоти людського духу можливе лише тоді, коли людина долає спокусу земних бажань. У пропонованому порівняльному дослідженні авторка має на меті дослідити цю тему, вивчаючи подібності та відмінності у творах семи авторів. Крім того, стаття проливає світло на сюжетні лінії та цілі цих творів, розкриває особливості Сімурга, і шлях, який долають символічні птахи для спасіння духу. Текст супроводжується діаграмами, які дозволяють виділити сюжетні лінії для порівняльного аналізу і продемонструвати схожість між творами. Кожен автор створив власну траєкторію для Саліка (птаха духу) на основі своєї уяви, але кінцевою метою для всіх них був саме Сімург. Твір Авіценни містив початкову ідею, яка отримала подальший розвиток і досягла кульмінації в глибокій гностичній праці Фаріда ад-Діна Аттара під назвою “Мантик ат-тайр”. Результати дослідження показали, що автори були добре обізнані з творами своїх сучасників, і ця обізнаність не лише сприяла вдосконаленню їхньої уяви та мудрості, а й дозволила їм використати символізм пташиного польоту. Цей символізм уособлює звільнення людського духу, що дозволяє йому вільно повернутися до своїх витоків. Щоб досягти цього, дух повинен пройти через різні пустелі, гори і долини, проходячи очищення на своєму шляху, перш ніж досягти своєї кінцевої мети. Тому птах духу не може піднятися до вищих духовних сфер, не розпочавши шлях руху до істини. Авіценна та Сухраварді, з їхніми філософськими та гностичними поглядами, підходили до цієї теми більш аналітично. З іншого боку, поети використовували інший підхід, застосовуючи художні засоби, зі стилістичною метою. Таким чином, аналізовані твори мали на меті вказати на те, що, незважаючи на проживання в матеріальному світі, люди завжди мають залишатися повʼязаними зі своїм духом долати важкі долини духовного світу, щоб стати свідками прояву істини.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
“Рісалат ат-тайр” Авіценни, “Рісалат ат-тайр” Ахмада Газалі, “Мантик ат-тайр” Афзал ад-Діна Хакані, “Сафір-і Сімург” Шахаба ад-Діна Сухраварді, “Мантик ат-тайр” Фаріда ад-Діна Аттара, “Рісалат ат-туйур” Наджма ад-Діна Разі, “Лісан ат-тайр” Алішера Навої
The Qur’ān, available at: https://www.ghorany.com/quran.htm (accessed 1 November 2024).
ʿAṭṭār F. (1961/1340), Manṭiq al-Ṭayr, Semat, Tehrān.
ʿAṭṭār F. (1989/1368), Manṭiq al-Ṭayr, Ba teṣḥiḥ-i Sayyed Ṣādeq Gouharin, ʿIlmī va farhangī, Tehrān.
Fātemeh Emami (2020/1399), “Sohrevardi’s Simurgh and indication-Unstable Semantics”, available at: https://www.jmzf.ir/article_121856.html (accessed 2 December 2024).
Firdowsi A. (1995/1374), Shahnameh, Amir-Kabir, Tehrān.
Firdowsi A. (1986), Shahnameh, Bakū.
Ghazālī A. (1976), Spiritual Flight (The Risālat al-Ṭayr), Edited with notes and introductions in Persian and English by Naṣrullahā Pourjavādy, Tehrān.
Husayn Khosravī (2008/1387), “A Review of ʿAṭṭār’s Symbolism in the Manṭiq al-Ṭayr”, available at: https://journals.iau.ir/article_511863.html (accessed 2 December 2024).
İbn Sīnā Abu ʿAlī Huseyn bin ʿAbdullāh (2012/1391), Tarjome-i Resālat al-Ṭayr, Daryā-yi mʿarefat, Tehrān.
İqbāl ʿA. (1954/1333), An Interpretation of the ʿAyniyyah euology of Avisenna, Tehrān.
Majīd Behrevar, Muhammadhoseyn Nikdarasl and Farzane Muhammadi (2015/1394), “Typology of Birds in ʿAṭṭār Nishapuri’s Manṭiq al-Ṭayr”, available at: https://journals.iau.ir/article_519633.html (accessed 2 December 2024).
Mehdi M. (Winter 2019), “Avecenna’s Recital of the Bird and its Impact on Ghazzali’s Epistle of Bird and ‘Attar’s The Conference of Birds”, Journal of Iran Namag, Vol. 3, Number 4, pp. 78–106.
Muhammad Rizā Barzgar Khalegi (2009), “The Risālat al-Ṭayr of Avicenna”, available at: http://www.buali.ir/fa/article/33 (accessed 2 December 2024).
Moyin M. (1996/1375), Farhang-i fārsī, v. V, Tehrān. (In Persian).
Navā’ī ʿA. (1993), Yazık ptis, İzdanie podgotovili S. N. İvanov i A. N. Malexova, Perevod S. İvanova, Nauka, Saint Petersburg. (In Russian).
Pūrnāmdāriān Taqi, “Sīmurgh and Jebrāil”, Majallah-idānişkadah-iadabiyyrāt vaʿulūm-iinsānī-yi Mashhad, pp. 3–4, 463–78.
Qudratullah Ṭāhirī (2004/1383), A Critical Review of the Structure of the “Manṭiq al-Ṭayr”, available at https://www.noormags.ir/view/fa/articlepage/48977/ (accessed 10 August 2023).
Rāzī N. (1983/1362), Risalāt al-Ṭeyr, Ba taṣḥiḥ-i Doktor Muhammad Amīn Riyāhī, Khāje, Tehrān. (In Persian).
Ṣabā Fadavī. (2017/1396), Mystical homes in Ghazali’s Resalat Al-Teyr, available at: https://erfaniyat.iauh.ac.ir/browse.php?a_code=A-10-117-1&sid=1&slc_lang=fa (accessed 2 December 2024).
Sahām Mukhleṣ and Riz̤ā Akbarī (2016/1395), Avicenna’s Risālat al-Ṭayr, a Metanarrative Symbolism on the Meaning of Life, available at https://www.magiran.com/paper/1644966 (accessed 2 December 2024).
Shāhīn Ujaqalizade (2009/1388), Sīmurgh’s Warble in a Spider’s Workshop, available at https://www.sid.ir/paper/140513/fa (accessed 10 August 2023).
Shirvānі Kh. (1978/1357), Dіvān, Mosahheh, ʿAlīʿAbd al-Rasūlī, Marvā, Tehrān. (In Persian).
Suhravardī Sh. (2002/1381), Ṣafīr-i Simorgh, Yezdan, Tehrān. (In Persian).