Перший розділ “Уривків з ногайського епосу” з київського списку “Тюркського родоводу” Абу-л-Газі: споріднені тексти та їхні генеалогічні співвідношення

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Н. С. Сейтяг’яєв

Анотація

У цій статті представлені результати попереднього дослідження першого розділу “Уривків з ногайського епосу”, який міститься в рукописному збірнику першої третини XIX ст. з Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. На цьому етапі дослідження проводилися пошуки текстів, які корелюють з текстом першого розділу “Уривків”, для того щоб надалі на основі їхнього порівняльного вивчення виявити джерела та шляхи його появи. У процесі дослідження було встановлено, що за змістом, структурою і побудовою речень перший розділ “Уривків” близький до “Розділу, що описує місця зібрань та місця перебування” з анонімного твору 80-х років XVII ст. “Дафтар-и Чингіз-наме”. З’ясування цього дало змогу виявити ще чотири тексти, споріднені із зазначеним текстом з “Уривків”. Два з них походять з рукописів, які у XVIII – першій третині XIX ст. побутували серед башкирів, і ще два – з рукописів, що походять з ногайського середовища, один з яких належить до часу раніше 1807 р. Увага, яку башкири та ногайці приділяли не лише “Дафтар-и Чингіз-наме”, а й окремо розділу, що описує місця зібрань та місця перебування, як джерелу зі своєї історії, дала змогу припустити, що в його основу анонімним автором-укладачем “Дафтару” був покладений фольклорний твір, створений на башкирських землях, можливо, ногайцями. Попереднє порівняння “Уривків з ногайського епосу” з відповідною частиною списку “Дафтар-и Чингіз-наме”, який міститься в рукописі з Берлінської національної бібліотеки, дає змогу стверджувати, що вони, найімовірніше, мають безпосередній зв’язок і що перший розділ “Уривків” походить від “Розділу, що описує місця зібрань та місця перебування” з “Дафтару”. Ознайомлення з виявленими текстами показало перспективність їхнього порівняльного дослідження для з’ясування історії тексту першого розділу “Уривків”.

Як цитувати

Сейтяг’яєв, Н. С. (2024). Перший розділ “Уривків з ногайського епосу” з київського списку “Тюркського родоводу” Абу-л-Газі: споріднені тексти та їхні генеалогічні співвідношення. Сходознавство, (94), 125-156. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2024.94.125
Переглядів статті: 2 | Завантажень PDF: 2

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Уривки з ногайського епосу, Дафтар-и Чингіз-наме, розділ, рукопис, список, текст

Посилання

Абу-л-Гази. Родословная тюрок. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ф. V. Одеське товариство історії та старожитностей. Од. зб. 3780.

Баскаков Н. А. Введение в изучение тюркских языков. Москва, 1969.

Баскаков Н. А. Ногайский язык и его диалекты. Грамматика, тексты и словарь. Москва – Ленинград, 1940.

Буканова Р. Г. Города-крепости на территории Башкортостана в XVI–XVII вв. Уфа, 2010.

Буканова Р. Г., Фешкин В. Н. Башкиры в трудах русских ученых и исследователей. Уфа, 2007.

Жизнь Джингиз-хана и Аксак-Тимура с присовокуплением разных отрывков, до истории касающихся, коих все слова для обучающихся расположены по алфавиту / Составитель: И. Хальфин (Ибрагим б. Исхак Халефи). Казань, 1822 (1819).

Зайцев И. В. Крымская историографическая традиция XV–XIX веков. Пути развития. Рукописи, тексты и источники. Москва, 2009.

Зайцев И. В. Новая рукопись Шоры Ногмова: Шора Ногмов, шотландские миссионеры, Юлиус Клапрот и тюркские рукописи // Transcaucasia. 2015–2016. 2016. Вып. 3.

История башкирских родов. Ельдяк. Т. 13 / С. И. Хамидуллин, Ю. М. Юсупов, Р. Р. Асылгужин и др. Уфа, 2015.

Кононов А. Н. История изучения тюркских языков в России. Дооктябрьский период. Ленинград, 1982.

Макаров Т. Грамматика кавказского наречия. Тифлис, 1848.

Надергулов М. Х. Историко-функциональные жанры башкирской литературы (генезис, типология, стиль и традиции). Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук. Уфа, 2009.

Назаров П. К этнографии башкир // Этнографическое обозрение. Год 2-й. Кн. IV. № 1. Москва, 1890.

Ногайско-русский словарь / Калмыкова С. А. (сост.). Под ред. Н. А. Баскакова. Москва, 1963.

Оразаев Г. М.-Р. “Прошение кумыкских ногайцев” 1860 г. как историко-этнографический источник // Письменные памятники Дагестана XVIII–XIX вв. Сборник статей. Махачкала, 1989.

Рисала-і Таварих-и Булгария / Перевод с тюрко-булгарского, комментарии и подготовка к печати Р. Кадырова // The Bulgar Times. № 1 (3), 2011.

Сейтяг’яєв Н. С. До питання атрибуції рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” із зібрання ІР НБУВ // Східний світ. 2021, № 2.

Соколов Д. Опыт разбора одной башкорской летописи // Труды Оренбургской Ученой Архивной Комиссии. Выпуск IV. Оренбург, 1898.

Сравнительный словарь турецко-татарских наречий, с включением употребительнейших слов арабских и персидских и с переводом на русский язык / Сост. Л. Будагов. Т. 1. Санкт-Петербург, 1869.

Сычев Н. В. Книга династий. Москва, 2008.

Трепавлов В. В. “Белый царь”: образ монарха и представления о подданстве у народов России XV–XVIII вв. Москва, 2007.

Усманов А. Н. Добровольное присоединение Башкирии к Русскому государству. Уфа, 1982.

Усманов М. А. Татарские исторические источники XVII–XVIII вв. Казань, 1972.

Языки народов СССР. В 5 томах. Т. 2. Тюркские языки. Москва, 1966.

Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān. “Šeğere’i Turki”. Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz. 1150 [1737]. Diez A quart. 14. PURL: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (дата звернення: 20.01.2022).

Čingīznāme. Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz, Berlin, Germany. Diez A quart. 137.

Histoire de Chinkiz Khan et de Temour-le-boiteux, sans nom d’auteur, en turc-oriental. Bibliothèque nationale de France. Département des Manuscrits. Supplément turc 143.

Ivanics M., Usmanov M. A. Das Buch der Dschingis-Legende (Däftär-i Čingiz-nāmä). I. (Vorwort, Einführung, Transkription, Wörterbuch, Faksimiles). Szeged, 2002.

Klaproth von J. Travels in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian government, by Julius von Klaproth / Translated from the German by F. Shoberl. London, 1814.

Klaproth J. Voyage au mont Caucase et en Géorgie. T. I. Paris, 1823.

Walsh J. R. The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh // Oriens, 12, No. 1/2, 1959. https://doi.org/10.2307/1580193

REFERENCES

Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), , “Šeğere’i Turki”, in Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz, Diez A quart. 14, available at: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (accessed on 20 January 2022). (In Chagatai, Azerbaijani, Ottoman Turkish, Crimean Tatar and Nogai).

Abu-l-Gazi, “Rodoslovnaya tyurok”, in Іnstytut rukopysu Natsіonal’noyi bіblіoteky Ukrayiny іmenі V. І. Vernads’koho, Found V-3780 “Odes’ke tovaristvo іstorії ta starozhitnostey”. (In Ottoman Turkish, Azerbaijani, Chagatai, Nogai, Kumyk and Crimean Tatar).

Baskakov N. A. (1969), Vvedeniye v izucheniye tyurkskikh yazykov, Vysshaya shkola, Moskva. (In Russian).

Bukanova R. G. (2010), Goroda-kreposti na territorii Bashkortostana v XVI–XVII vv., Kitap, Ufa. (In Russian).

Bukanova R. G. and Feshkin V. N. (2007), Bashkiry v trudakh russkikh uchionykh i issledovatelei, Kitap, Ufa. (In Russian).

Čingīznāme. Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz, Berlin, Germany, Diez A quart. 137. (In post-classical Chagatai with elements of the Nogai).

Histoire de Chinkiz Khan et de Temour-le-boiteux, sans nom d’auteur, en turc-oriental, Bibliothèque nationale de France, Département des Manuscrits. Supplément turc 143. (In post-classical Chagatai).

Iazyki narodov SSSR, in 5 vols, Vol. 2: Tiurkskiie iazyki (1966), Izdatel’stvo “Nauka”, Moskva. (In Russian).

Istoriia bashkirskikh rodov. İeldiak (2015), Vol. 13. S. I. Khamidullin, Yu. M. Yusupov, R. R. Asylguzhin et al., GUP RB Ufimskii poligrafkombinat, Ufa. (In Russian).

Ivanics M. and Usmanov M. A. (2002), Das Buch der Dschingis-Legende (Däftär-i Čingiz-nāmä), I, (Vorwort, Einführung, Transkription, Wörterbuch, Faksimiles), Szeged. (In German and post-classical Chagatai).

Klaproth J. (1823), Voyage au mont Caucase et en Géorgie, in 2 vols, Vol. 1, Paris.

Klaproth von J. (1814), Travals in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, Tranlated from the German by F. Shoberl, London.

Kononov A. N. (1982), Istoriia izucheniia tiurkskikh iazykov v Rossii. Dooktiabr’skii period, Nauka, Leningradskoie otdeleniie, Leningrad. (In Russian).

Makarov T. (1848), Grammatika kavkazskogo narechiia, Tiflis. (In Russian).

Nadergulov M. Kh. (2009), Istoriko-funktsional’nyie zhanry bashkirskoi literatury (genezis, tipologiia, stil’ i traditsii), Avtoreferat dissertatsii na soiskaniie uchonoi stepeni doktora filologicheskikh nauk, Ufa. (In Russian).

Nazarov P. (1890), “K etnografii bashkir”, in Etnograficheskoie obozreniie, Year 2, Vol. IV, No. 1, İzdaniie Etnograficheskogo Otdela Imperatorskogo Obshchestva Liubiteliei İestestvoznaniia, Antropologii i Etnografii, Moskva, pp. 176–92. (In Russian).

Nogaysko-russkiy slovar’ (1963), Compiled by S. A. Kalmykova and N. A. Baskakov (Ed.), Gosudarstvennoie izdatel’stvo inostrannykh i natsional’nykh slovarei, Moscow. (In Nogai and Russian).

Orazayev G. M.-R. (1989), “ ‘Prosheniie kumykskikh nogaytsev’ 1860 g. kak istoriko-etnograficheskii istochnik”, in Pis’mennyie pamiatniki Dagestana XVIII–XIX vv., Sbornik statiei, Makhachkala, pp. 57–75, 167–76. (In Russian).

“Risala-i Tavarikh-i Bulgariia” (2011), Translated from Turkic-Bulgarian, commented and prepared for publication by R. Kadyrov, in The Bulgar Times, No. 1 (3), pp. 14–31. (In Russian).

Seytyah’yayev N. S. (2021), “Do pytannya atributsii rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Gazi, Rodovid tyurkiv’ iz zibrannya IR NBUV”, Skhidniy Svit, No. 2, pp. 103–44. (In Ukrainian).

Sokolov D. (1898), “Opyt razbora bashkorskoi letopisi”, in Trudy Orenburgskoi Uchonoi Arkhivnoi Komissii, Vypusk IV, Orenburg, pp. 45–65. (In Russian).

Sravnitel’nyi slovar’ turetsko-tatarskikh narechii, s vkliucheniiem upotrebitel’neishikh slov arabskikh i persidskikh s perevodom na russkii iazyk (1869), Compiled by L. Budagov, in 2 vols, Vol. 1, Sankt-Peterburg. (In several Turkic languages and Russian).

Sychev N. V. (2008), Kniga dinastiy, AST, Vostok-Zapad, Moskva. (In Russian).

Trepavlov V. V. (2007), “Belyi tsar’ ”: obraz monarkha i predstavleniia o poddanstve u narodov Rosii XV–XVIII vv., Vostochnaia literatura, Moskva. (In Russian).

Usmanov A. N. (1982), Dobrovol’noie prisoedineniie Bashkirii k Russkomu gosudarstvu, Bashkirskoie knizhnoie izdatel’stvo, Ufa. (In Russian).

Usmanov M. A. (1972), Tatarskiie istoricheskiie istochniki XVII–XVIII vv., Izdatel’stvo KGU, Kazan’. (In Russian).

Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, in Oriens, Vol. 12, No. 1/2, pp. 171–89. https://doi.org/10.2307/1580193

Zaytsev I. V. (2009), Krymskaia istoriograficheskaia traditsiia XV–XIX vekov. Puti razvitiia. Rukopisi, teksty i istochniki, İzdatel’skaya firma “Vostochnaia literatura” RAN, Moskva. (In Russian).

Zaytsev I. V. (2016), “Novaya rukopis’ Shory Nogmova: Shora Nogmov, shotlandskie missionery, Yulius Klaprot i tyurkskie rukopisi”, in Transcaucasia. 2015–2016, Issue 3, pp. 102–12. (In Russian).

Zhizn’ Dzhingiz-khana i Aksak-Timura s prisovokupleniiem raznykh otryvkov, do istorii kasaiushchikhsia, koikh vsie slova dlia obuchaiushchikhsia raspolozheny po alfavitu (1822/1819), Compiled by I. Khal’fin, Kazan. (In post-classical Chagatai and Russian).