Старозавітна притча та рельєфне зображення з Чернігівського Борисоглібського собору
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Метою дослідження є подальше з’ясування значення системи образів із рельєфного зображення, знайденого 1948 р. під час дослідження Чернігівського Борисоглібського собору ХІІ ст. На підставі суттєвого збігу образності з досліджуваного рельєфу з образністю притчі про двох орлів, кедр та виноградну лозу, яку ми знаходимо у старозавітній Книзі пророка Єзекіїля (Єз. 17:1–10), розвивається версія про те, що знайдене в Чернігові зображення являє собою художню інтерпретацію цієї біблійної оповіді. Отже, птах із рельєфу постає орлом, що символізує вавилонського царя, завойовника Юдеї Навуходоносора ІІ, дерево – кедром, узята орлом частинка якого позначає переселену до Вавилона політичну еліту юдейського народу, а лоза – власне виноградною лозою, символом нового юдейського царя Седекії, який порушує свою клятву ім’ям Божим та, зрадивши Навуходоносора, укладає військовий союз із єгипетським фараоном. Другий орел зі старозавітної притчі на рельєфі, ймовірно, був замінений на більш разючий збірний образ химерного звіра чи власне образ дракона, що теж символізує фараона та водночас диявола. Підставою для такої заміни могла послугувати наявність у Книзі пророка Єзекіїля інших образів / іншого образу, що ними також позначався володар давнього Єгипту. Додатковими аргументами на користь пропонованої версії, як можна припустити, виступають 1) затребуваність звернення києворуською суспільно-політичною думкою до відповідного епізоду з історії Юдейського царства задля викриття порушення князями даних перед Богом обітниць жити у злагоді, суворої критики феодальних міжусобиць, що часто супроводжувалися залученням до воєнних дій половців; 2) зв’язок рельєфу з культом святих Бориса і Гліба, який мав на меті, зокрема, припинення внутрішньої ворожнечі в Київській Русі; 3) відповідність повчального змісту зазначеної притчі характеру та політичній позиції фундатора Чернігівського Борисоглібського храму – князя Давида Святославича. Перспективи подальших досліджень полягають, зокрема, у продовженні вивчення рельєфного зображення з Чернігова, у пошуках його більш-менш повноцінних чи часткових аналогів в історії мистецьких традицій передусім доби Середньовіччя.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
: Чернігів, Борисоглібський собор, рельєф, образ, Книга пророка Єзекіїля, усобиці, обітниця
Архипова Е. Романская архитектурная резьба Борисоглебского собора в Чернигове // Матеріальна та духовна культура Південної Русі. Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару, присвяченого 100-літтю від дня народження В. Й. Довженка (Чернігів – Шестовиця, 16–19 липня 2009 р.). Київ – Чернігів, 2012.
Балабушка В. Соціалізація середньовічних європейських традицій архітектури Чернігова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наукових праць. 2016. № 36 (49).
Богусевич В. Зображення Сімаргла в давньоруському мистецтві // Археологія. 1961. № 12. https://doi.org/10.1097/00010694-196101000-00023
Воробьева Е. В. Семантика и датировка черниговских капителей // Средневековая Русь: Сб. ст. памяти Н. Н. Воронина. Москва, 1976.
Даль В. Смерч, Смерчие // Даль В. Толковый словарь. URL: https://slovardalja.net/word.php?wordid=38154 (дата звернення: 13.10.2024).
Каждан А. П. Византийская культура (X–XII вв.). Москва, 1968.
Коваленко В. П. Політична історія формування Чернігівського пантеону святих давньоруської доби // Хрещення Київської Русі: визначна подія в історії українського народу. Чернігів, 2013.
Коваленко В. П. Фундатор Борисоглібського собору благовірний чернігівський князь Давид Святославович: сторінки біографії // Чернігівські старожитності: Збірник наукових праць. Чернігів, 2015.
Колесник С., Колесник О. Чернігівський звір поза часом і простором // Чернігівщина incognita. Чернігів, 2004.
Кримський С. Б. Під сигнатурою Софії. Київ, 2008.
Личковах В. Чернігово-Сіверська культурологічна регіоніка. Чернігів, 2011.
Назаренко В. “Чернігівський звір”: між християнським образом і язичницьким символом. URL: http://zemlyaivolya.net/news/chernigivskiy_zvir_mizh_hristiyanskim_obrazom_yazi.html (дата звернення: 09.10.2024).
Орлов Р. С. Белокаменная резьба древнерусского Чернигова // Проблемы археологии Южной Руси. Киев, 1990.
Остапенко М. А. Дослідження Борисоглібського собору в Чернігові // Архітектурні пам’ятники: Збірник наукових праць. Київ, 1950.
Пуцко В. Г. Кам’яне різьблення Борисоглібського собору в Чернігові і пластичний фасадний декор давньоруського храму // Чернігівські старожитності: Збірник наукових праць. Чернігів, 2015.
Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. Москва, 1987.
Слово про князів. URL: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr10.htm (дата звернення: 09.10.2024).
Смерека // Вікісловник. URL: https://uk.wiktionary.org/wiki/смерека (дата звернення: 13.10.2024).
Травкіна О. Борисоглібський собор м. Чернігова у 1618–1648 рр. (до 900-річчя Борисоглібського собору) // Сіверянський літопис. 2024. № 1.
Холостенко Н. В. Неизвестные памятники монументальной скульптуры Древней Руси: рельефы Борисоглебского собора в Чернигове // Искусство. 1951. № 3.
Хрестоматія давньої української літератури (доба феодалізму) / Упоряд. О. Білецький. Київ, 1949.
Царенок А. “Чернігівський звір”, “чернігівський птах” та Книга пророка Єзекіїля // Сіверянський літопис. 2024. № 2. https://doi.org/10.58407/litopis.240202
Черненко О. Чернігівський звір з Борисоглібського собору // Сіверянський літопис. 2023. № 4.
REFERENCES
Arhipova Je. (2012), “Romanskaja arhitekturnaja rez’ba Borisoglebskogo sobora v Chernigove”, Material’na ta duhovna kul’tura Pivdennoji Rusi. Materialy Mizhnarodnoho poliovoho arheolohichnoho seminaru, prysviachenoho 100-littiu vid dnia narodzhennia V. J. Dovzhenka (Chernihiv – Shestovytsia, 16–19 lypnia 2009 r.), Kyiv and Chernihiv, pp. 25–35. (In Russian).
Balabushka V. (2016), “Sotsializatsija seredniovichnyh jevropejs’kyh tradytsij arhitektury Chernihova”, Naukovyj chasopys Natsional’noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Serija: Relihijeznavstvo. Kul’turolohija. Filosofija: Zb. naukovyh prats’, No. 36 (49), pp. 61–71. (In Ukrainian).
Bohusevich V. (1961), “Zobrazhennia Simargla v davnioruskomu mystetstvi”, Arheolohija, No. 12, pp. 76–91. (In Ukrainian). https://doi.org/10.1097/00010694-196101000-00023
Vorob’yova Je. V. (1976), “Semantyka i datirovka chernigovskih kapiteley”, Srednevekovaja Rus’: Sb. st. pamiati N. N. Voronina, Nauka, Moscow, pp. 175–83. (In Russian).
Dal’ V., “Sm’erch, Sm’erchie”, in V. Dal’, Tolkovyj slovar’, available at: https://slovardalja.net/word.php?wordid=38154 (accessed 13 October 2024). (In Russian).
Kazhdan A. P. (1968), Vizantijskaja kul’tura (10–12 vv.), Nauka, Moscow. (In Russian).
Kovalenko V. P. (2013), “Politychna istorija formuvannia Chernihivskoho panteonu sviatyh davnioruskoji doby”, in V. M. Bojko, L. I. Buriak, S. A. Lepjavko, V. A. Lychkovah and L. A. Chabak (eds), Hreschennia Kyjivskoji Rusi: vyznachna podija v istoriji ukrajinskoho narodu, Siverskyi tsentr pisliadyplomnoji osvity, Chernihiv, pp. 21–30. (In Ukrainian).
Kovalenko V. P. (2015), “Fundator Borysohlibs’koho soboru blahovirnyj chernihivs’kyj kniaz’ Davyd Sviatoslavovych: storinky biohrafiji”, Chernihivs’ki starozhytnosti: Zbirnyk naukovyh prats’, “Desna Polihraf”, Chernihiv, No. 2 (5), pp. 7–19. (In Ukrainian).
Kolesnyk S. and Kolesnyk O. (2004), “Chernihivskyi zvir poza chasom i prostorom”, in O. B. Kovalenko (ed.), Chernihivschyna incognita, “Chernihivski oberehy”, Chernihiv, pp. 127–9. (In Ukrainian).
Krymskyi S. B. (2008), Pid sygnaturoju Sofiji, Vydavnychyi dim “Kyjevo-Mohylianska akademija”, Kyiv. (In Ukrainian).
Lychkovah V. A. (2011), Chernihovo-Siverska kulturolohichna rehionika, Vydavets’ Lozovyi V. M., Chernihiv. (In Ukrainian).
Nazarenko V. (2013), “ ‘Chernihivskyi zvir’: mizh hrystyjanskym obrazom i jazychnytskym symvolom”, available at: http://zemlyaivolya.net/news/chernigivskiy_zvir_mizh_hristiyanskim_obrazom_yazi.html (accessed 9 October 2024). (In Ukrainian).
Orlov R. S. (1990), “Belokamennaja rez’ba drevnerusskogo Chernigova”, Problemy arheologii Juzhnoj Rusi, Naukova dumka, Kyiv, pp. 28–34. (In Russian).
Ostapenko M. A. (1950), “Doslidzhennia Borysohlibs’koho sobory v Chernihovi”, Arhitekturni pamjatnyky: Zbirnyk naukovyh prats’, Vydavnytstvo Akademiji arhitektury URSR, Kyiv, pp. 64–72. (In Ukrainian).
Putsko V. H. (2015), “Kamjane riz’blennia Borysohlibs’koho soboru v Chernihovi i plastychnyj fasadnyj dekor davniorus’koho hramu”, Chernihivs’ki starozhytnosti: Zbirnyk naukovyh prats’, “Desna Polihraf”, Chernihiv, No. 2 (5), pp. 65–72. (In Ukrainian).
Rybakov B. A. (1987), Jazychestvo Drevnej Rusi, Nauka, Moscow. (In Russian).
Slovo pro kniaziv, available at: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr10.htm (accessed 9 October 2024). (In Ukrainian).
Smereka, in Wikislovnyk, available at: https://uk.wiktionary.org/wiki/смерека (accessed 13 October 2024). (In Ukrainian).
Travkina O. (2024). “Borysohlibskyj sobor m. Chernihova u 1618–1648 rr. (do 900-richchia Borysohlibskoho soboru)”, Siverianskyi litopys, No. 1, pp. 85–95. DOI: https://doi.org/10.58407/litopis.240110 (In Ukrainian).
Holostenko N. V. (1951), “Neizvestnyje pamiatniki monumental’noj skul’ptury Drevnej Rusi: rel’jefy Borisoglebskogo sobora v Chernigove”, Iskusstvo, No. 3, pp. 84–91. (In Russian).
Bilets’kyi O. (comp.) (1949), Hrestomatija davnioji ukrajinskoji literatury (doba feodalizmu), Radianska shkola, Kyiv. (In Church-Slavic).
Tsarenok A. V. (2024), “ ‘Chernihivs’kyj zvir’, ‘chernihivs’kyj ptah’ ta Knyha proroka Jezekijilia”, Siverianskyi litopys, No. 2, pp. 22–8. DOI: https://doi.org/10.58407/litopis.240202 (In Ukrainian). https://doi.org/10.58407/litopis.240202
Chernenko O. (2023), “Chernihivskyi zvir z Borysohlibskoho soboru”, Siverianskyi litopys, No. 4, pp. 7–20. DOI: https://doi.org/10.58407/litopis.230401 (in Ukrainian).