Візантійська пряжка типу “Сиракузи” з Геройського як маркер етнокультурних контактів
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглядається пряжка ранньовізантійського кола з с. Геройського Скадовського району Херсонської області, що розташоване в пониззі Дніпра. Знахідка була виявлена в 1972 р. і тоді ж передана до Херсонського обласного краєзнавчого музею. У листопаді 2022 р. під час пограбування російськими окупантами Херсонського музею низку речей (зокрема й пряжку з Геройського) було вивезено в невідомому напрямку. Їхня подальша доля невідома. Пряжка належить до кола дуже відомих виробів типу “Сиракузи” (D 12, за М. Шульце-Дьорламм). Розглянуто коло аналогій, основні погляди дослідників щодо походження та хронології цих виробів. Такі застібки датуються в межах останньої чверті VI–VII ст. Пряжка походить із неверифікованих зборів. Однак можна припустити, що вона пов’язана з кочовиками. Принаймні із середини VI ст. до різних угруповань кочовиків потрапляють різного роду суцільнолиті пряжки ранньовізантійського кола, хоч і в невеликій кількості. Що стосується пряжок типу “Сиракузи”, то вони масово використовувалися населенням Візантії та найближчих регіонів, що відчували значний вплив імперії. Поза межами Подунав’я, Криму чи Передкавказзя ці знахідки не походять із закритих комплексів. Однак у цей же час на Дніпровському Лівобережжі відомі й більш-менш верифіковані знахідки пряжок, що є похідними від застібок типу “Сиракузи”. Це пряжки з Малої Перещепини (D 14) та Пісків (D 13). Такі прикраси могли потрапляти до номадів у різний спосіб: як трофеї, як викуп за полонених чи разом із полоненими, як дарунки ватажкам та дружинникам, як платня варварам за військову службу чи як шлюбні дари. Однак, безперечно, вони засвідчують контакти кочовиків із Візантійською імперією.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
раннє Середньовіччя, остання чверть VI–VII ст., пониззя Дніпра, кочовики, Візантійська імперія, пряжка, Херсонський обласний краєзнавчий музей
Айбабин A. И. О производстве поясных наборов в раннесредневековом Херсонесе // Советская археология. 1982. № 3.
Айбабин А. И. Этническая принадлежность могильников Крыма IV – первой половины VII вв. н. э. // Материалы к этнической истории Крыма VII в. до н. э. – VII в. н. э. Киев, 1987.
Айбабин А. И. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. 1990. Вып. I.
Айбабин А. И. Этническая история ранневизантийского Крыма. Симферополь, 1999.
Айбабин А. И., Хайрединова Э. А. Могильник у села Лучистое. Раскопки 1977, 1982–1984 годов. Симферополь, Керчь, 2008. Том 1.
Айбабин А. И., Хайрединова Э. А. Могильник у села Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993–1995 годов. Киев, 2014. Том 2.
Айбабин А. И., Хайрединова Э. А. Новые комплексы с пряжкой типа “Сиракузы” из могильника у с. Лучистое // История вещей – история и вещи. К 60-летнему юбилею И. О. Гавритухина. Раннеславянский мир. Вып. 20. Москва, 2020.
Амброз А. К. Проблемы раннесредневековой хронологии Восточной Европы. Часть 1 // Советская археология, 1971, № 2.
Амброз А. К. Основы периодизации южнокрымских могильников типа Суук-Су // Древности славян и Руси. Москва, 1988.
Амброз А. К. Юго-Западный Крым. Могильники IV–VII вв. // Материалы по археологии, истории и этнографии Крыма, 1994. Вып. IV.
Ахмедов И. Р. Византийские и славянские находки в рязано-окских древностях // Древности Поочья. Сборник научных работ к 60-летию В. В. Судакова. Рязань, 2016a.
Ахмедов И. Ранневизантийские находки на р. Оке в центральной России (предварительное сообщение) // Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza. Tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym. Księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego. Kraków; Rzeszów, 2016b.
Веймарн Е. В., Айбабин А. И. Скалистинский могильник. Киев, 1993.
Володарець-Урбанович Я. В. Візантійська пряжка із c. Піски в Середньому Посуллі // Археологія і давня історія України. 2023. Вип. 4 (49).
Гавритухин И. О. Датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий // Гавритухин И. О., Обломский А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир. Вып. 3. Москва, 1996.
Гавритухин И. О. Комплексы пражской культуры с датирующими вещами // Archeologia o początkach Słowian. Kraków, 2005.
Гавритухин И. О. Элементы “Юстиниановского” воинского стиля у северных варваров (пряжки типа Сучидава) // Studia antique et medievalia: Miscelanea in honorem annos LXXV peragentis Prof. Dan Gh. Teodor oblate. Bucureşti, 2009.
Гавритухин И. О. Византийское влияние на восточноевропейские народы славянского и тюркского круга в VI–VII вв. // Труды III (XIX) Всероссийского археологического съезда. Великий Новгород – Старая Русь. Санкт-Петербург; Москва; Великий Новгород, 2011. Том II.
Гавритухин И. Пряжки типа Сиракузы на Восточно-Европейской (Русской) равнине // Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza. Tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym. Księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego. Kraków; Rzeszów, 2016.
Гавритухин И. О. Пряжки типа Сиракузы и северо-восточная зона их распространения // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Тула, 2019. Конференция 4. Часть 2.
Даскалов М. Колани и коланни украси от VI–VII век (от днешна България и съседните земи). София, 2012.
Дмитриев А. В., Клемешов А. С., Малышев А. А., Мастыкова А. В., Медникова М. Б. Описание погребальных комплексов // Могильник Дюрсо: Каталог / Под ред. А. А. Малашева. Москва, 2021. Часть І. Некрополи Черноморья, VI.
Залесская В. Н., Львова З. А., Маршак Б. И., Соколова И. В., Фонякова Н. А. Сокровища хана Кубрата. Перещепинский клад. Санкт-Петербург, 1997.
Ковалевская В. Б. Поясные наборы Евразии IV–IX вв. Пряжки // Свод археологических источников. Вып. Е1-02. Москва, 1979.
Комар А. В. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII – начала VIII в. // Степи Европы в эпоху средневековья, 2006. Том 5: Хазарское время.
Комар А. В., Кубышев А. И., Орлов Р. С. Погребения кочевников VI–VII вв. из Северо-Западного Приазовья // Степи Европы в эпоху средневековья, 2006. Том 5: Хазарское время.
Костромичев Д. А. Пряжки типа Сиракузы в собрании Государственного музея-заповедника “Херсонес Таврический” // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Тула, 2019. Конференция 4. Часть 2.
Курта Ф. Женщина из Дэнчень или к вопросу о фибулах тип II C по Вернеру // Tyragetia. Archeologie Istorie Antică. 2011. Vol. V (XXI), № 1.
Лоэ Карл фон дер. Могильник Скалистое в Крыму и ранние фазы этногенеза крымских готов (конец IV – начало VI в.) // Stratum plus. 2000. № 5.
Мусійко В. В. Передмова // Ненаукові записки: спогади співробітників Херсонського обласного краєзнавчого музею про окупацію міста. Миколаїв, 2023.
Науменко В. Е. Застройка ранневизантийского времени в центральной части Мангупа-Дороса. Новые материалы исследований // Imperium et Barbaricum: взаимодействие цивилизаций: сборник статей в честь 70-летия Михаила Казанского. Симферополь, 2023.
Науменко В. Е., Набоков А. И. Детали костюма ранневизантийского времени из раскопок Мангупского дворца // ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: империя и полис. XIII Международный Византийский семинар (Севастополь – Балаклава, 29 мая – 3 июня 2021 г.). Материалы научной конференции. Симферополь, 2021.
Приходнюк О. М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.). Чернівці, 2001.
Приходнюк О. М., Євдокімов Г. Л., Данилко Н. М. Ранньосередньовічне поховання кочовика із с. Суханове на Херсонщині // Археологія. 2001. № 2.
Ратнер І. Д. Довідник з археології України. Херсонська область. Київ, 1984.
Ратнер И. Д., Костюк Л. И. Древности Херсонщины. Симферополь, 1989.
Рашев Р. Прабългарите през V–VII век. В. Търново, 2000.
Смирнов К. Ф. Кургани біля м. Великого Токмака // Археологічні пам’ятки УРСР. 1960. Вип. VIII.
Трайкова Л. А. Коланът южно от долен Дунав – края на ІІІ – началото на VІІ в. София, 2017.
Хайрединова Э. А. Византийские пряжки VII в. в женском костюме крымских готов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. 2008. Вып. XIV.
Хайрединова Э. А. Пряжки типа “Сиракузы” из Керчи // Боспорские исследования. 2016. Вып. XXXIII.
Хайрединова Э. А. Необычная пряжка типа “Сиракузы” из могильника Узень-Баш в Юго-Западном Крыму // История вещей – история и вещи. К 60-летнему юбилею И. О. Гавритухина. Раннеславянский мир. Вып. 20. Москва, 2020.
Чаллань Д. Памятники византийского металообрабатывающего искусства І // Acta Antiqua Academiae Scientorum Hungaricae. 1953. Tomus II, Fasciculi 1–2.
Eger C. Byzantinische Gürtelschnallen aus Nordafrika – ein typologischer Überblick // Ephemeris Napocensis. 2010. XX.
Fiedler U. Studien zu gräberfeldern des 6. bis 9. Jahrhunderts an der unteren Donau. Bonn: Dr. Rudolf Habelt GmbH, 1992. I, II.
Khairedinova E. A., Antipenko A. V., Aibabin A. I. New Data on the Production of Byzantine Buckles of the “Syracuse” Type // Nanobiotechnology Reports. 2021. Vol. 16, № 5. https://doi.org/10.1134/S2635167621050074
Schulze-Dörrlamm M. Byzantinische Gürtelschnallen und Gürtelbeschläge im Römisch-Germanischen Zentralmuseum. I: Die Schnallen ohne Beschläg, mit Laschenbeschläg und mit festem Beschläg des 5.–7. Jahrhunderts. Kataloge Vor- und frühgeschichtlicher Altertümer, 30. Mainz, 2002.
Teodor D. Gh. Piese vestimentare bizantine din secolele VI–VIII în spaţiul Carpato-Dunăreano-Pontic // Arheologia Moldovei. 1991. XIV.
Varsik V. Byzantinische Gürtelschnallen im mittleren und unteren Donauraum іm 6. und 7. Jahrhundert // Slovenská Archeológia. 1992. XL.
Vinski Z. Kasnoantički starosjedioci u salonitanskoj regiji prema arheološkoj ostavštini predslovenskog supstrata // Vjesnik za arheologiju i historiju Dalmatinsku. 1974. LXIX (1967).
Werner J. Byzantinische Gürtelschnallen des 6. und 7. Jahrhunderts aus der Sammlung Diergardt // Kölner Jahrbuch für Vor- und Frühgeschichte. 1955. 1.
REFERENCES
Aybabin A. I. (1982), “O proizvodstve poyasnykh naborov v rannesrednevekovom Khersonese”, Sovetskaya arkheologiya, No. 3, pp. 190–8. (In Russian).
Aybabin A. I. (1987), “Etnicheskaya prinadlezhnost’ mogil’nikov Kryma IV – pervoy poloviny VII vv. n. e.”, in Korpusova V. N. (ed.), Materialy k etnicheskoy istorii Kryma VII v. do n. e. – VII v. n. e., Naukova dumka, Kiev, pp. 164–99. (In Russian).
Aybabin A. I. (1990), “Khronologiya mogil’nikov Kryma pozdnerimskogo i rannesrednevekovogo vremeni”, Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Vol. I, pp. 3–86, 175–241. (In Russian).
Aybabin A. I. (1999), Etnicheskaya istoriya rannevizantiyskogo Kryma, DAR, Simferopol’. (In Russian).
Aybabin A. I. and Khayredinova E. A. (2008), Mogil’nik u sela Luchistoye. Raskopki 1977, 1982–1984 godov, ADEF-Ukrayina, Simferopol’, Kerch’, Vol. 1. (In Russian).
Aybabin A. I. and Khayredinova E. A. (2014), Mogil’nik u sela Luchistoye. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993–1995 godov, TOV “Mayster Knig”, Kiev, Vol. 2. (In Russian).
Aybabin A. I. and Khayredinova E. A. (2020), “Novyye kompleksy s pryazhkoy tipa ‘Sirakuzy’ iz mogil’nika u s. Luchistoye”, in Oblomskiy A. M. (ed.), Istoriya veshchey – istoriya i veshchi. K 60-letnemu yubileyu I. O. Gavritukhina, Ranneslavyanskiy mir, Vol. 20. IA RAN, Moscow, pp. 27–35, 274. (In Russian).
Ambroz A. K. (1971), “Problemy rannesrednevekovoy khronologii Vostochnoy Evropy. Chast’ 1”, Sovetskaya arkheologiya, No. 2, pp. 96–123. (In Russian).
Ambroz A. K. (1988), “Osnovy periodizatsii yuzhnokrymskikh mogil’nikov tipa Suuk-Su”, in Timoshchuk B. A. (ed.), Drevnosti slavyan i Rusi, Nauka, Moscow, pp. 5–12. (In Russian).
Ambroz A. K. (1994), “Yugo-Zapadnyy Krym. Mogil’niki IV–VII vv.”, Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Kryma, Vyp. IV, pp. 31–88. (In Russian).
Akhmedov I. R. (2016a), “Vizantiyskiye i slavyanskiye nakhodki v ryazano-okskikh drevnostyakh”, in Nikitin A. O. (ed.), Drevnosti Pooch’ya. Sbornik nauchnykh rabot k 60-letiyu V. V. Sudakova, RIKO, Ryazan’, pp. 64–87. (In Russian).
Akhmedov I. (2016b), “Rannevizantiyskiye nakhodki na r. Oke v tsentral’noy Rossii (predvaritel’noye soobshcheniye)”, in Chudzińska V., Wojenka M. and Wołoszyn M. (eds), Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza. Tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym. Księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego, Kraków, Rzeszów, pp. 171–7. (In Russian).
Veymarn E. V. and Aybabin A. I. (1993). Skalistinskiy mogil’nik, Naukova dumka, Kiev. (In Russian).
Volodarets-Urbanovych Ya. V. (2023), “Vizantiiska priazhka iz s. Pisky v Serednomu Posulli”, Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, Vol. 4 (49), pp. 145–54. (In Ukrainian).
Gavritukhin I. O. (1996). “Datirovka dneprovskikh kladov pervoy gruppy metodom sinkhronizatsii s drevnostyami drugikh territoriy”, in Gavritukhin I. O. and Oblomskiy A. M., Gaponovskiy klad i ego kul’turno-istoricheskiy kontekst, Ranneslavyanskiy mir, Vol. 3, IA RAN, Moscow, pp. 58–95. (In Russian).
Gavritukhin I. O. (2005), “Kompleksy prazhskoy kul’tury s datiruyushchimi veshchami”, in Kaczanowskiego P. and Parczewskiego M. (eds), Archeologia o początkach Słowian, Kraków, pp. 401–61.
Gavritukhin I. O. (2009), “Elementy ‘Yustinianovskogo’ voinskogo stilya u severnykh varvarov (pryazhki tipa Suchidava)”, in Aparaschivei D. (ed.). Studia antique et medievalia: Miscelanea in honorem annos LXXV peragentis Prof. Dan Gh. Teodor oblate, Bucureşti, pp. 153–83. (In Russian).
Gavritukhin I. O. (2011), “Vizantiyskoye vliyaniye na vostochnoyevropeyskiye narody slavyanskogo i tyurkskogo kruga v VI–VII vv.”, in Makarov N. A. and Nosov E. N. (eds), Trudy III (XIX) Vserossiyskogo arkheologicheskogo s”yezda. Velikiy Novgorod – Staraya Rus’, Saint Petersburg, Moscow and Velikiy Novgorod, Vol. II, pp. 15–8, (In Russian).
Gavritukhin I. (2016), “Pryazhki tipa Sirakuzy na Vostochno-Evropeyskoy (Russkoy) ravnine”, in Chudzińska V., Wojenka M. and Wołoszyn M. (eds), Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza. Tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym. Księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego, Kraków and Rzeszów, pp. 151–69. (In Russian).
Gavritukhin I. O. (2019), “Pryazhki tipa Sirakuzy i Severo-Vostochnaya zona ikh rasprostraneniya”, in Gavritukhin I. O. and Vorontsov A. M. (eds). Lesnaya i lesostepnaya zony Vostochnoy Evropy v epokhi rimskikh vliyaniy i Velikogo pereseleniya narodov, Gosudarstvennyy muzey-zapovednik “Kulikovo pole”, Tula, Konferentsiya 4, Chast’ 2, pp. 295–353. (In Russian).
Daskalov M. (2012), Kolani i kolanni ukrasi ot VI–VII vek (ot dneshna Balgarie i sŭsednite zemi), Craft House Bulgaria, Sofia. (In Bulgarian).
Dmitriyev A. V., Klemeshov A. S., Malyshev A. A., Mastykova A. V. and Mednikova M. B. (2021), Opisaniye pogrebal’nykh kompleksov, in Malashev A. A. (ed.), Mogil’nik Dyurso: Katalog, Chast’ І. Nekropoli Chernomor’ya, VI, MAKS Press, Moscow. (In Russian).
Zalesskaya V. N., L’vova Z. A., Marshak B. I., Sokolova I. V. and Fonyakova N. A. (1997), Sokrovishcha khana Kubrata. Pereshchepinskiy klad, Slaviya, Saint Petersburg. (In Russian).
Kovalevskaya V. B. (1979), Poyasnyye nabory Evrazii IV–IX vv. Pryazhki, Svod arkheologicheskikh istochnikov, Vol. E1-02. Nauka, Moscow. (In Russian).
Komar A. V. (2006), “Pereshchepinskiy kompleks v kontekste osnovnykh problem istorii i kul’tury kochevnikov Vostochnoy Evropy VII – nachala VIII v.”, Stepi Evropy v epokhu srednevekov’ya, 5: Khazarskoye vremya, pp. 7–244, 413–32. (In Russian).
Komar A. V., Kubyshev A. I. and Orlov R. S. (2006), “Pogrebeniya kochevnikov VI–VII vv. iz Severo-Zapadnogo Priazov’ya”, Stepi Evropy v epokhu srednevekov’ya, 5: Khazarskoye vremya, pp. 245–374. (In Russian).
Kostromichev D. A. (2019), “Pryazhki tipa Sirakuzy v sobranii Gosudarstvennogo muzeya-zapovednika ‘Khersones Tavricheskiy’ ”, in Gavritukhin I. O. and Vorontsov A. M. (eds), Lesnaya i lesostepnaya zony Vostochnoy Evropy v epokhi rimskikh vliyaniy i Velikogo pereseleniya narodov, Gosudarstvennyy muzey-zapovednik “Kulikovo pole”, Tula, Konferentsiya 4, Chast’ 2, pp. 354–262. (In Russian).
Kurta Fl. (2011), “Zhenshchina iz Denchen’ ili k voprosu o fibulakh tip II C po Verneru”, Tyragetia. Archeologie Istorie Antică, Vol. V (XXI), No. 1, pp. 153–92. (In Russian).
Loe Karl fon der. (2000), “Mogil’nik Skalistoye v Krymu i ranniye fazy etnogeneza krymskikh gotov (konets IV – nachalo VI v.)”, Stratum plus, No. 5, pp. 119–40. (In Russian).
Musiiko V. V. (2023), “Peredmova”, in Honcharova O. S. (ed.), Nenaukovi zapysky: spohady spivrobitnykiv Khersonskoho oblasnoho kraieznavchoho muzeiu pro okupatsiiu mista, Mykolaiv, pp. 4–8. (In Ukrainian).
Naumenko V. E. (2023), “Zastroyka rannevizantiyskogo vremeni v tsentral’noy chasti Mangupa-Dorosa. Novyye materialy issledovaniy”, in Aybabin A. I. and Khayredinova E. A. (eds), Imperium et Barbaricum: vzaimodeystviye tsivilizatsiy: sbornik statey v chest’ 70-letiya Mikhaila Kazanskogo, OOO “Antikva”, Simferopol’, pp. 223–233. (In Russian).
Naumenko V. E. and Nabokov A. I. (2021), “Detali kostyuma rannevizantiyskogo vremeni iz raskopok Mangupskogo dvortsa”, in Alekseyenko N. A. (ed.), ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: imperiya i polis. XIII Mezhdunarodnyy Vizantiyskiy seminar (Sevastopol’ – Balaklava, 29 maya – 3 iyunya 2021 g.). Materialy nauchnoy konferentsii, IT ARIAL, Simferopol’, pp. 201–10. (In Russian).
Prykhodniuk O. M. (2001), Stepove naselennia Ukrainy ta skhidni sloviany (druha polovyna I tys. n. e.), Zelena Bukovyna, Chernivtsi. (In Ukrainian).
Prykhodniuk O. M., Yevdokimov H. L. and Danylko N. M. (2001), “Rannoserednovichne pokhovannia kochovyka iz s. Sukhanove na Khersonshchyni”, Arkheolohiia, No. 2, pp. 77–82. (In Ukrainian).
Ratner I. D. (1984), Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy. Khersonska oblast, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Ratner I. D. and Kostyuk L. I. (1989), Drevnosti Khersonshchiny, Tavriya, Simferopol’. (In Russian).
Rashev R. (2000), Prabŭlgarite prez V–VII vek, Faber, V. Tŭrnovo. (In Bulgarian).
Smyrnov K. F. (1960), “Kurhany bilia m. Velykoho Tokmaka”, Arkheolohichni pamiatky URSR, Vol. VIII, pp. 164–89. (In Ukrainian).
Traykova L. A. (2017), Kolanŭt yuzhno ot dolen Dunav – krae na ІІІ – nachaloto na VІІ v., Sofia. (In Bulgarian).
Khayredinova E. A. (2008), “Vizantiyskiye pryazhki VII v. v zhenskom kostyume krymskikh gotov”, Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Vol. XIV, pp. 161–83. (In Russian).
Khayredinova E. A. (2016), “Pryazhki tipa ‘Sirakuzy’ iz Kerchi”, Bosporskiye issledovaniya, Vol. XXXIII, pp. 242–65. (In Russian).
Khayredinova E. A. (2020), “Neobychnaya pryazhka tipa ‘Sirakuzy’ iz mogil’nika Uzen’-Bash v Yugo-Zapadnom Krymu”, in Oblomskiy A. M. (ed.). Istoriya veshchey – istoriya i veshchi. K 60-letnemu yubileyu I. O. Gavritukhina, Ranneslavyanskiy mir, 20, IA RAN, Moskva, pp. 121–4, 297–8. (In Russian).
Challan’ D. (1953), “Pamyatniki vizantiyskogo metaloobrabatyvayushchego iskusstva І”, Acta Antiqua Academiae Scientorum Hungaricae, Tomus II, Fasciculi 1–2, р. 311–48. (In Russian).
Eger C. (2010), “Byzantinische Gürtelschnallen aus Nordafrika – ein typologischer Überblick”, Ephemeris Napocensis, XX, pp. 129–68.
Fiedler U. (1992), Studien zu gräberfeldern des 6. bis 9. Jahrhunderts an der unteren Donau, Dr. Rudolf Habelt GmbH, Bonn, Vol. I, II.
Khairedinova E. A., Antipenko A. V. and Aibabin A. I. (2021), “New Data on the Production of Byzantine Buckles of the ‘Syracuse’ Type”, Nanobiotechnology Reports, Vol. 16, No. 5, pp. 555–60. https://doi.org/10.1134/S2635167621050074
Schulze-Dörrlamm M. (2002), Byzantinische Gürtelschnallen und Gürtelbeschläge im Römisch-Germanischen Zentralmuseum, Vol. I: Die Schnallen ohne Beschläg, mit Laschenbeschläg und mit festem Beschläg des 5.–7. Jahrhunderts. Kataloge Vor- und frühgeschichtlicher Altertümer, 30, RGZM, Mainz.
Teodor D. Gh. (1991), “Piese vestimentare bizantine din secolele VI–VIII în spaţiul Carpato-Dunăreano-Pontic”, Arheologia Moldovei, Vol. XIV, pp. 117–38.
Varsik V. (1992), “Byzantinische Gürtelschnallen im mittleren und unteren Donauraum іm 6. und 7. Jahrhundert”, Slovenská Archeológia, Vol. XL, pp. 77–106.
Vinski Z. (1974), “Kasnoantički starosjedioci u salonitanskoj regiji prema arheološkoj ostavštini predslovenskog supstrata”, Vjesnik za arheologiju i historiju Dalmatinsku, Vol. LXIX (1967), pp. 5–86.
Werner J. (1955), “Byzantinische Gürtelschnallen des 6. und 7. Jahrhunderts aus der Sammlung Diergardt”, Kölner Jahrbuch für Vor- und Frühgeschichte, No. 1, pp. 36–48.