Перші роки Турецької Республіки у висвітленні центральних газет радянської України 1920-х – початку 1930-х рр.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. М. Кравчук

Анотація

Стаття присвячена висвітленню перших років становлення Турецької Республіки центральними виданнями радянської України 1920-х – початку 1930-х рр. – газетами “Вісти ВУЦВК” і “Коммунист”. Ідеологічним підґрунтям публікацій були класові засади, що обумовлювало домінування на сторінках газет тематики робітничого і комуністичного рухів, їхньої боротьби з капіталістичним ладом в інших країнах. Певним винятком у цьому була міжвоєнна Турецька Республіка. З огляду на її тогочасну тісну співпрацю з радянськими державними утвореннями події в Туреччині висвітлювалися загалом у позитивному ключі, з підкреслюванням радянського чинника. Матеріали українських радянських газет висвітлюють головні внутрішньополітичні та міжнародні обставини становлення Турецької Республіки. Подано інформацію про укладення та реалізацію Лозаннського договору 1923 р., скасування султанату, проголошення республіки, ліквідацію халіфату, політику першого президента М. Кемаля, зовнішню політику країни тощо. В оцінці подій неодмінними є наявність ідеологічного складника, застосування відповідної радянської термінології. Національно-визвольна боротьба Туреччини в 1919–1923 рр. трактувалася як антиімперіалістична революція, проти монархізму, клерикалізму й феодалізму, спрямована на створення національної держави. Турецька буржуазія і селянство подавалися як соціальна база революції. Утворення Турецької Республіки оцінювалося як прогресивне явище “доби імперіалістичних воєн та пролетарських революцій”. Турецька революція характеризувалася як найбільша серед “пригноблених народів колоніальних і напівколоніальних країн” Сходу. Особливістю радянських газет була найбільша увага до висвітлення турецько-радянських відносин. Стверджувалося, що встановлення в Росії влади більшовиків у 1917 р. та їхня подальша політика стали зразком для турецької революції. Незважаючи на політичну упередженість, відповідні матеріали є важливим джерелом особливостей сприйняття першої республіки на Близькому Сході в офіційному українському радянському медійному просторі. Опубліковані в газетах офіційні документи зберігають певне інформаційне значення для дослідження міждержавних турецько-радянських відносин.

Як цитувати

Кравчук, О. М. (2024). Перші роки Турецької Республіки у висвітленні центральних газет радянської України 1920-х – початку 1930-х рр. Сходознавство, (93), 3-26. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2024.93.003
Переглядів статті: 295 | Завантажень PDF: 131

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Турецька Республіка, М. Кемаль, Україна, преса, турецько-радянські відносини

Посилання

Васькив Н. Рецепция Турции и турецкой культуры в украинской литературе 1920–30-х годов // Літературний процес: тенденції, імена, методологія. Збірник наукових праць (філологічні науки). 2016. № 7.

Величко Л. П’ятиріччя Турецької Республіки // Східний світ. 1928. № 6.

Вісти[/і] ВУЦВК, 1921–1933.

Волкова Є. С. Співробітництво руху Мустафи Кемаля та Радянської Росії та міжнародні відносини на початку 20-х рр. ХХ ст. // Вісник ЛНУ імені Т. Шевченка. 2010. № 23.

Ганіоглу Ш. М. Ататюрк: Біографія мислителя. Львів – Київ, 2018.

Кемаль-паша // Малая советская энциклопедия. Гл. ред. Н. Л. Мещеряков. Москва, 1929. Т. 3.

Китайгородський П. Там, де панує Кемаль // Більшовик України. 1927. № 15.

Коммунист, 1921, 1923–1926.

Кравчук О. М. Османська імперія у рецепції Т. Ґ. Масарика у період Першої світової війни // Сходознавство. 2022. № 90.

Купчик О. Встановлення дипломатичних відносин між УСРР і Турецькою Республікою (1920–1922) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2007. № 91–93.

Мхитарян Н. І. До 90-річчя українсько-турецького Договору про дружбу і братерство від 2 січня 1922 року // Сходознавство. 2012. № 59.

Сергійчук Б., Сергійчук В. На межі двох світів. Українсько-турецькі відносини в середині ХVІ – на початку ХХІ ст. Київ, 2011.

Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: Біобібліографічний словник. Київ, 2011.

Філіпенко Д. М. Друзі й вороги революційної Туреччини (1918–1922). Київ, 1968.

Черніков І. Ф. Мустафа Кемаль Ататюрк – засновник і будівничий республіканської Туреччини. Київ, 2015.

Черніков І. Ф. З історії становлення й розвитку тюркології в Україні до середини 30-х рр. ХХ ст. // Східний світ. 2003. № 4.

Черніков І. Ф. Дружня підтримка і співробітництво. Українська РСР у відносинах Радянського Союзу з країнами Близького і Середнього Сходу (1922–1935). Київ, 1973.

Черніков І. Ф. Радянсько-турецькі відносини в 1923–1935 рр. Київ, 1962.

REFERENCES

Vaskiv N. (2016), “Retseptsiya Turtsii i turetskoy kultury v ukrainskoy literature 1920–30-kh godov”, Literaturnyj proces: tendenciji, imena, metodologija. Zbirnyk naukovykh prac’ (filologichni nauky), No. 7, pp. 67–77. (In Russian).

Velychko L. (1928), “P’jatyrichchja Turec’koji Respubliky”, Shìdnij svìt, No. 6, pp. 21–41. (In Ukrainian).

Visty[/і] VUCVK (1921–1933). (In Ukrainian).

Volkova Je. S. (2010), Spivrobitnyctvo rukhu Mustafy Kemalja ta Radjans’koji Rosiji ta mizhnarodni vidnosyny na pochatku 20-kh rr. XX st., Visnyk LNU imeni T. Shevchenka, No. 23, pp. 6–11. (In Ukrainian).

Hanioglu Sh. M. (2018), Atatjurk: Biografija myslytelja, Vydavnystvo Anetty Antonenko and Nika-Centr, Lviv and Kyiv. (In Ukrainian).

Kemal-pasha (1929), in N. L. Meshcheryakov (ed.), Malaya sovetskaya entsiklopediya, Sovetskaya ensyklopediia, Moscow, Vol. 3, p. 800. (In Russian).

Kytajgorods’kyj P. (1927). “Tam, de panuje Kemal’ ”, Bil’shovyk Ukrajiny, No. 15, pp. 102–5. (In Ukrainian).

Kommunist (1921, 1923–1926). (In Russian).

Kravchuk O. M. (2022), “Osmans’ka imperija u recepciji T. G. Masaryka u period Pershoji svitovoji vijny”, Shodoznavstvo, No. 90, pp. 93–120. DOI: https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2022.90.093 (In Ukrainian).

Kupchyk O. (2007), Vstanovlennja dyplomatychnykh vidnosyn mizh USRR i Turec’koju Respublikoju (1920–1922), Visnyk Kyjivs’kogo nacional’nogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Istorija, No. 91–93, pp. 104–6. (In Ukrainian).

Mkhytarjan N. I. (2012), “Do 90-richchja ukrajins’ko-turec’kogo Dogovoru pro druzhbu i braterstvo vid 2 sichnja 1922 roku”, Shodoznavstvo, No. 59, pp. 148–63. DOI: https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2012.59.148 (In Ukrainian).

Sergijchuk B. and Sergijchuk V. (2011), Na mezhi dvokh svitiv. Ukrajins’ko-turec’ki vidnosyny v seredyni XVI – na pochatku X XI st., PP Serghijchuk M. I., Kyiv. (In Ukrainian).

Skhodoznavstvo i vizantologija v Ukrajini v imenakh: Biobibliografichnyj slovnyk. (2011), In-t skhodoznavstva im. A. Yu. Kryms’koho NANU, Kyiv. (In Ukrainian).

Filipenko D. M. (1968), Druzi j vorogy revoljucijnoji Turechchyny (1918–1922), Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).

Chernikov I. F. (2015), Mustafa Kemal’ Atatjurk – zasnovnyk i budivnychyj respublikans’koji Turechchyny, PP Moshak M. I., Kyiv. (In Ukrainian).

Chernikov I. F. (2003), “Z istoriji stanovlennja j rozvytku tjurkologiji v Ukrajini do seredyny 30-kh rr. XX st.”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 5–25. (In Ukrainian).

Chernikov I. F. (1973), Druzhnja pidtrymka i spivrobitnyctvo. Ukrajins’ka RSR u vidnosynakh Radjans’kogo Sojuzu z krajinamy Blyz’kogo i Seredn’ogo Skhodu (1922–1935), Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).

Chernikov I. F. (1962), Radjans’ko-turec’ki vidnosyny v 1923–1935 rr., Vydavnystvo AN URSR, Kyiv. (In Ukrainian).