Про зміни кількісних числівників 11–19 у кавказькій перській (татська) та північноталишській мовах
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Дві із західноіранських мов, поширених на території сучасної Азербайджанської Республіки, кавказька перська (тат) і північноталишська, що належать до південно-західної та північно-західної гілок іранських мов відповідно, мають багато спільних фонетичних і граматичних рис. Ці спільні риси зумовлені генетичним зв’язком між ними (корінна іранська спадщина), а також мовними контактами та взаємодією між ними, ймовірно, протягом певного історичного періоду. Крім того, існує ще одна важлива обставина, яка призвела до обумовлення деяких із цих спільних рис, а саме суперстративний вплив азербайджанської мови, яка набула статусу домінантної мови в регіоні протягом останнього століття. Хоча вплив азербайджанської мови на кавказьку перську мову та її вплив на північноталишську мову деякі дослідники досліджували як окремі теми, схожі зміни в кавказькій перській і талишській мовах, спричинені впливом “домінантної” мови, дотепер не досліджено. Пропонована робота є спробою заповнити цю прогалину, а також створити прецедент для подальшого вивчення деяких граматичних спільностей між двома мовами з цієї точки зору. У цій статті розглядається зміна складу кількісних числівників 11–19, що відбувається. Стаття має на меті висвітлити причини цієї зміни в двох іранських мовах шляхом їх дослідження за допомогою порівняльно-типологічного методу. З огляду на те, що кавказька перська та північноталишська мови класифікуються ЮНЕСКО як мови, що перебувають під загрозою зникнення [Moseley 2010, map 11–12], дослідження піддатливості цих мов, впливу на них нерідної домінантної мови, його сили та швидкості, витіснення рідних форм, є дуже важливим і, можливо, одним із найважливіших завдань сучасної іранської діалектології та іранської лінгвістики.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
кількісні числівники, кавказька перська мова, тат, північноталишська, суперстративний вплив, мовний контакт, курдська мова, зазакі, дімлі, тюрко-іраніка
Аббосзодə Ф. Ф. Толышə Зывон (фонетикə, морфологиjə, синтаксис). Минск, 2019.
Бакаев Ч. Х. Язык азербайджанских курдов. Москва, 1965.
Вильчевский О. Л. Вигезимальный счет в курдском // Памяти академика Н. Я. Марра / Ред. И. И. Мещанинов. Москва – Ленинград, 1938.
Грюнберг А. Ц. К вопросу о языковом взаимодействии (на материале языка североазербайджанских татов) // Краткие сообщения Института народов Азии. 1961. Вып. XL.
Грюнберг А. Ц. О месте татского среди иранских языков // Вопросы языкознания. 1961. № 1.
Курдоев К. К. Курдский язык. Москва, 1961.
Миллер Б. В. Талышский язык. Москва, 1953.
Пирейко Л. А. Талышский язык. Диалекты Тати Ирана // Основы иранского языкознания. Новоиранские языки: северо-западная группа I / Ред. В. С. Расторгуева. Москва, 1991.
Расторгуева В. С. (отв. ред.) Гилянский язык. Москва, 1971.
Соколова В. С. Очерки по фонетике иранских языков, I, белуджский, курдский, талышский, татский языки. Москва – Ленинград, 1953.
Bazin M. Le Tâlech. Une region ethnique au nord de l’Iran. Tome II. Paris, 1980.
Beeks R. S. P. Comparative Indo-European linguistics: an introduction, 1st ed. Amsterdam – Philadelphia, 1995.
Cahani K. & Korn A. Balochi // The Iranian Languages / Ed. G. L. Windfuhr. London – New York, 2009.
Durkin–Meisterenst D. Grammatik des Westmitteliranischen (Parthisch und Mittelpersisch). Wien, 2014.
Emmerick R. E. Iranian [numerals] // Indo-European numerals / Ed. Gvozdanović J. Berlin – New York, 1992.
Hacıyev M. İ. Tat dilinin Qonaqkənd ləhcəsi. Bakı, 1971.
Häberl Ch. G. (in press), Endangered Languages of the Middle East and North Africa // Encyclopedia of the World’s Endangered Languages / Ed. Ch. Moseley. London-New York, available at: https://www.academia.edu/27190965.
Hüseynova G. İ. Lahıc tatlarının dili. Bakı, 2002.
Mammadova N. Eléments de description et documentation du tat de l’Apshéron, langue iranienne d’Azerbaïdjan. Diss. PhD. Paris, 2018.
Moseley Ch. (ed.) Atlas of the World’s Languages in Danger, 3rd ed. Paris, 2010.
Paul L. Zazaki: Grammatik und Versuch einer Dialektologie. Wiesbaden, 1998.
Schmitt R. Die Zählreihe zwischen “10” und “20”, zum Beispiel im Iranischen // Historische Sprachforschung. 1994. Vol. 107/1.
Schulze W. M. Northern Talysh. München, 2000.
Todd T. L. A Grammar of Dimilī (also known as Zaza). Electronic pub., 2008. 1st pub. Ann Arbor, 1985. 2nd pub. Stockholm, 2002.
Tonoyan A. A. Some Remarks on the Origin of the Iranian Stratum of Caucasian Persian (Tati) Lexicon // Bulletin of the Institute of Oriental Studies. 2021. Vol. 1/1.
Windfuhr G. L. Language change and modeling modal axes: Irano-Turkic convergence // Turkic-Iranian Contact Areas: historical and linguistic aspects / Eds. Johanson L. & Bulut Ch. Wiesbaden, 2006.
Yarshatet E. H. The Taleshi of Asālem // Studia Iranica. 1996. Vol. 25.
Աճառյան Հ. Հ. Լիակատար քերականություն հայոց լեզվի, հատոր 1: Երևան, 1952:
Ավչյան Հ. Հ. Թալիշերենի Անբարանի բարբառը (թեկնածուական ատենախոսություն): Երևան, 2016:
Ավչյան Հ. Հ., Ոսկանյան Վ. Ս. Թալիշերենի դասագիրք: Երևան, 2022:
Ղազարյան Ռ. Ս., Ավետիսյան Հ. Մ. Միջին հայերենի բառարան: Երևան, 2009:
Ղալթախչյան Ս. Բ. Մադրասացիների թաթերեն լեզուն (թեկնածուական ատենախոսություն): Երևան, 1970:
Տոնոյան Ա. Ա. Կովկասյան պարսկերենում թվականների կազմության որոշ առանձնահատկությունների շուրջ // Օրիենտալիա: 2015, հատ. 16:
آصفی ن.، خاستگاه زبانی مهاجران هرزن (واکاوی نظریۀ هنینگ) // پژوهش های ایرانشناسی، سال ۹، شمارۀ ۲، ۱۳۹۸
.کارنگ ع.، تاتی و هرزنی: دو لهجه از زبان باستان آذربایجان، تبریز، ۱۳۳۳
رضایتی ک.، زبان تالشی (توصیف گویش مرکزی)، چاپ دوم (ویرایش جدید)، رشت، ۱۳۹۰
REFERENCES
Abboszoda F. (2019), Tolysha zyvon (fonetika, morfologiya, sintaksis), ed. by Abilov I., Medisont, Minsk. (In Talyshi).
Ačaṙyan H. (1952), Liakatar k‘erakanut‘yun hayoc‘ lezvi, Vol. 1, Izdatel’stvo Akademii Nauk Armyanskoy SSR, Yerevan. (In Armenian).
Āṣefī N. (2020), Xāstgāh-e zabānī-e mohājerān-e Harzan (vākāvī-ye naẓarīye-ye Henning), in Pažūhešhā-ye Īrānšenāsī, Vol. 9/2, Tehran, pp. 19–34. (In Persian).
Avchyan H. and Voskanian V. (2022), T‘ališereni dasagirk‘, YSU Publishing House, Yerevan. (In Armenian).
Avchyan H. (2016), T‘ališereni Anbarani baṙbaṙə, Ph.D. thesis defended at the Institute of Language after Hr. Acharyan NAS RA, Yerevan. (In Armenian).
Bakayev Ch. (1965), Yazyk azerbaydzhanskikh kurdov, Nauka, Moscow. (In Russian).
Bazin M. (1980), Le Tâlech. Une region ethnique au nord de l’Iran, Tome II, Association pour la diffusion de la pensée française (ADPF), Paris.
Beeks R. (1995), Comparative Indo-European linguistics: an introduction, 1st ed., John Benjamin’s Publishing Company, Amsterdam and Philadelphia.
Cahani K. and Korn A. (2009), “Balochi”, in Windfuhr G. (ed.), The Iranian Languages, Routledge, London and New York, pp. 634–92.
Durkin-Meisterenst D. (2014), Grammatik des Westmitteliranischen (Parthisch und Mittelpersisch), Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien. https://doi.org/10.2307/j.ctt1vw0pjf
Emmerick R. (1992), “Iranian [numerals]”, in Gvozdanović J. (ed.), Indo-European numerals, Vol. 57 in the series Trends in Linguistics: Studies and Monographs, Mouton de Gruyter, Berlin and New York, pp. 289–345 (= Chapter 8). https://doi.org/10.1515/9783110858464.289
Ġalt‘axčyan S. (1970), Madrasac‘ineri t‘at‘eren lezun, Ph.D. thesis defended at the Academy of Sciences of the Armenian SSR, Sector of Oriental Studies. (In Armenian).
Gryunberg A. (1961a), “O meste tatskogo sredi iranskikh yazykov”, in Voprosy yazykoznaniya, Vol. 1 (10), pp. 106–14. (In Russian).
Gryunberg A. (1961b), “K voprosu o yazykovom vzaimodeystvii (na materiale yazyka severoazerbaydzhanskikh tatov)”, in Kratkie soobshcheniya Instituta narodov Azii, Vol. XL, Moscow, pp. 11–23. (In Russian).
Hacıyev M. (1971), Tat dilinin Qonaqkənd ləhcəsi, Elm, Bakı. (In Azerbaijani Turkish).
Häberl Ch. (in press), “Endangered Languages of the Middle East and North Africa”, in Encyclopedia of the World’s Endangered Languages, ed. by Moseley Ch., Routledge, London-New York, Routledge, available at: https://www.academia.edu/27190965, pp. 1–63.
Hüseynova G. (2002), Lahıc tatlarının dili, Nurlan, Bakı. (In Azerbaijani Turkish).
Kārang A. (1954), Tātī va Harzanī, do lahja az zabān-e bāstān-e Āẕarbāyjān, Esma’il Va’ezpur, Tabriz. (In Persian).
Kurdoyev K. (1961), Kurdskiy yazyk, Izdatel’stvo vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Łazaryan Ṙ. and Avetisyan H. (2009), Miǰin hayereni baṙaran, 2nd revised ed., YSU Publishing House Yerevan, 1st ed. Vols. 1–2, 1987–1992 (Academy Press, Yerevan). (In Armenian).
Mammadova N. (2018), Eléments de description et documentation du tat de l’Apshéron, langue iranienne d’Azerbaïdjan, Ph.D. thesis defended at the Institut national des langues et civilisations orientales (INALCO), Paris.
Miller B. (1953), Talyshskiy yazyk, Izdatel’stvo Akademii Nauk SSSR, Moscow. (In Russian).
Moseley Ch. (ed.) (2010), Atlas of the World’s Languages in Danger, 3rd ed., UNESCO Publishing, Paris.
Paul L. (1998), Zazaki: Grammatik und Versuch einer Dialektologie, Dr. Ludwig Reichert Verlag, Wiesbaden.
Pireyko L. (1991), “Talyshskiy yazyk. Dialekty Tati Irana”, in Rastorguyeva V. (ed.), Osnovy iranskogo yazykoznaniya. Novoiranskiye yazyki: severo-zapadnaya grupa, chast’ I, Nauka, Moscow. (In Russian).
Rastorguyeva V. (ed.) (1971), Gilyanskiy yazyk, Nauka, Moscow. (In Russian).
Reḍāyatī K. (2011), Zabān-e Talešī (touṣīf-e gūyeš-e markazī), čāp-e dovvom (vīrāyeš-e moǰaddad), Našr-e Īlyā, Rašt. (In Persian).
Schmitt R. (1994), “Die Zählreihe zwischen ‘10’ und ‘20’, zum Beispiel im Iranischen”, in Historische Sprachforschung, Vol. 107/1, pp. 12–29.
Schulze W. (2000), Northern Talysh, Lincom Europa, München.
Sokolova V. (1953), Ocherki po fonetike iranskikh yazykov, chast’ I, beludzhskiy, kurdskiy, talyshskiy, tatskiy yazyki, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Todd T. L. (2008), A Grammar of Dimilī (also known as Zaza), electronic pub., 1st pub. 1985 (Ann Arbor, University of Michigan), 2nd pub. 2002 (Stockholm, Iremen Förlag).
Tonoyan A. (2015), “Kovkasyan parskerenum t‘vakanneri kazmutyan oroš aṙanjnahatkut‘yunneri šurǰ”, in Orientalia, Vol. 16, Caucasian Centre for Iranian Studies, Yerevan, pp. 3–12. (In Armenian).
Tonoyan A. (2021), “Some Remarks on the Origin of the Iranian Stratum of Caucasian Persian (Tati) Lexicon”, in Bulletin of the Institute of Oriental Studies, Vol. 1/1, Varm Printing House, Yerevan, pp. 167–78. DOI: https://doi.org/10.52837/27382702-2021-34.1-167.
Vil’chevskiy O. (1938), “Vigezimal’nyy schyot v kurdskom”, in Meshchaninov I. (ed.), Pamyati akademika N. Ya. Marra, Izdatel’stvo Akademii Nauk SSSR, Moscow and Leningrad, pp. 67–76. (In Russian).
Windfuhr G. (2006), “Language change and modeling modal axes: Irano-Turkic convergence”, in Johanson L. & Bulut Ch. (eds), Turkic-Iranian Contact Areas: historical and linguistic aspects, Turcologica, Vol. 62, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 252–82.
Yarshater E. (1996), “The Taleshi of Asālem”, in Studia Iranica, Vol. 25, pp. 83–113. https://doi.org/10.2143/SI.25.1.2003967