Дескриптивізм і прескриптивізм у китайській традиції кодифікації мов веньян і байхуа
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У цій статті детально проаналізовано механізми та концепції кодифікації мовних норм давньокитайської мови в історичній перспективі у світлі проблеми співіснування, взаємодії, розвитку низки іманентних лінгвістичних категорій. Співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів у процесах кодифікації давньокитайської мови, дослідження домінуючих та периферійних підходів до фіксації мовних явищ, аналіз екстралінгвістичних факторів, що мали вплив на формування мови, дозволяють зрозуміти та пояснити лінгвістичні феномени сучасної китайської мови. Формування мовної норми через кодифікаційні процеси було викликане цілим комплексом факторів: фактор політичний (необхідність консолідації суспільства, формування державності та національної ідентичності); соціально-економічний (урбанізації, налагодження сполучення та, як наслідок, соціальна мобільність населення); культурний (відповідність процесів формування та відбору мовних норм ідеям панівних етико-філософських течій, лінгвістичній ідеології та естетичному канону свого часу). У цій статті терміни “прескрипція”, “мовна кодифікація” розглядаються в контексті китайської філологічної традиції, насамперед, у їхньому співвідношенні з термінами “дескрипція”, а також “мовна норма”. Кодифікатори давньокитайської мови представлені різного виду словниками, а більшість лінгвістичних досліджень проводилася з метою виявити первісне значення певного ієрогліфу, а не встановити роль процесів дескрипції та прескрипції у відборі мовних явищ для формування мовної норми. Зокрема, дослідження, проведене у пропонованій статті, має на меті заповнити цю прогалину та запропонувати відповіді на питання про фактори впливу та методи відбору мовної норми у давньокитайській мові.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
дескрипція, прескрипція, кодифікація, веньянь, байхуа, лінгвістична ідеологія
REFERENCES
Ammon U. (2004), “Standard variety”, in U. Ammon, N. Dittmar, K. J. Mattheier and P. Trudgill (eds), Sociolinguistics, Vol. 1, Walter de Gruyter, Berlin, pp. 273–83. https://doi.org/10.1515/9783110141894.1.2.273
Bloomfield L. (1984), Language, University of Chicago Press, Chicago, IL.
Camden V. J. (1993), “Prague School: see Semiotic Poetics of the Prague School”, in I. Makaryk (ed.), Encyclopedia of Contemporary Literary Theory, University of Toronto Press, Toronto, pp. 163–70. https://doi.org/10.3138/9781442674417-042
Chen Chunfeng and Zhang Tao (2008), “Qian tan ‘Er ya’ dui putong yuci jie yi de xun shi” [“A Preliminary Study on the Explanation of the Loan Meaning of Common Words in ‘Er ya’ ”], Baoding xueyuan xuebao, No. 3 (21), pp. 72–3. (In Chinese).
Chen Jianchu (2007), “Shiming” kao lun [A Textual Research on the “Shiming”], Hunan shifan daxue chuban she, Hunan. (In Chinese).
Finegan E. (2007), Language: Its Structure and Use, 5th ed., Thomson Wadsworth, Boston, MA.
Haugen E. (1966), Language conflict and language planning. The case of Modern Norwegian, Harvard University Press, Cambridge, MA. https://doi.org/10.4159/harvard.9780674498709
Hua Xuecheng (2007), Zhou qin han jin fangyan yanjiu shi [The History of Zhou, Qin, Han and Jin Dialect Studies], Fudan daxue chuban she, Shanghai. (In Chinese).
Jiang Rentao (2006), “Er ya” tongyici yanjiu [“Er ya” Synonym Research], Zhongguo wenshi chuban she, Beijing. (In Chinese).
Jiang Zefeng and Wang Ying (2008), “Xu Shen ‘Wu jing yi yi’ de jing xue gong xian” [“The Contributions of Xu Shen’s ‘Five Classics with Different Meanings’ ”], Tonghua shi fan xue yuan xuebao, No. 7, pp. 45–8. (In Chinese).
Kruger R. (2006), Kitay. Polnaya istoriya Podnebesnoy, Eksmo, Moscow. (In Russian).
Pinker S. (2008), Language instinct, Penguin Books, London.
Qian Huizhen (2006), “ ‘Er ya’ de ming wu xun shi fangshi yanjiu” [“A study on the explanation and interpretation of names and objects in ‘Er ya’ ”, Xiandai yuwen, No. 12, pp. 121–2. (In Chinese).
Qian Jianfu (1986), Zhong guo gudai zidian cidian gailun [Introduction to the Dictionary of Ancient], Shangwu yin shuguan, Shanghai. (In Chinese).
Schwarzkopf B. S. (1970), “Ocherk razvitiya teoriticheskikh vzglyadov na normu v sovetskom yazykoznanii”, in Aktual’nyye problemy kul’tury rechi, Nauka, Moscow, pp. 25–30. (In Russian).
Serruys P. L.-M. (1959), The Chinese dialects of Han time according to Fang Yen, University of California Press, Los Angeles, CA.
Serruys P. L.-M. (1967), “Five Word Studies on Fang Yen (Third Part)”, Monumenta Serica, Vol. 26 (1), pp. 255–85. https://doi.org/10.1080/02549948.1967.11744969
Tang Kejing (ed.) (1997), “Shuo wen jie zi” jin shi Vol. 1 [“Shuo wen jie zi” interpretation Vol. 1], Yuelu shushe, Beijing. (In Chinese).
Vakhek Y. (1964), Lingvisticheskiy slovar’ Prazhskoy shkoly, Progress, Moscow. (In Russian).
Wang Guozhen (2009), “Shiming” yuyuan shu zheng [The Etymology and Etymology of “Shiming”], Shanghai cishu chuban she, Shanghai. (In Chinese).
Wang Li (1984), Zhongguo yuyan xue shi [History of Chinese Linguistics], Zhongguo tushu kanxing she Xianggang. (In Chinese).
Wang Runji (2002a), “Lun ‘Shiming’ di xingzhi” [“On the Nature of ‘Shiming’ ”], Lishui shifan zhuanke xuexiao xuebao, No. 3, pp. 30–1. (In Chinese).
Wang Runji (2002b), “‘Shiming’ de liju leixing fenxi” [“An Analysis of Motivational Types of ‘Shiming’ ”], Yuyan xue yanjiu (nanjing shehui kexue), No. 6, pp. 75–82. (In Chinese).
Xu Qian (ed.) (2014), Zhongguo gudai wenzi [Ancient Chinese characters], Jilin wenshi chuban she, Zhangchun. (In Chinese).
Yang Duanzhi (1985), Xun gu xue [Exegesis], Shandong wenyi chuban she, Shandong. (In Chinese).
Zhao Zhenduo (1988), Xungu xue shi lüe [A Brief History of Exegesis], Zhongzhou guji chuban she, Zhengzhou. (In Chinese).