СМЕРТЬ ЯК СОН І ПРОБУДЖЕННЯ ВІД СМЕРТІ У ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІЙ ІКОНОГРАФІЇ

Є. Ліптай

doi:10.15407/skhodoznavstvo2020.85.003

СМЕРТЬ ЯК СОН І ПРОБУДЖЕННЯ ВІД СМЕРТІ У ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІЙ ІКОНОГРАФІЇ

PDF (English)

https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2020.85.003

Є. Ліптай

Музей образотворчих мистецтв у Будапешті

Анотація

Метафора “смерть як сон” – головна концепція стародавніх єгипетських вірувань у загробне життя. Вважалося, що спляча людина, як і покійний, перебуває в небезпечній лімінальній зоні між життям і смертю. Відповідно до цього, в деяких археологічних контекстах тіло померлого розташовується так, ніби він спить. У цьому вразливому стані і сплячого, і померлого необхідно було магічно захистити від демонів й інших злих сил, які переховуються в темряві ночі. У тісному зв’язку з цим, важливі два предмети меблів для сну, тобто ліжко з головою лева та підголівник, які грали ключову роль у давньоєгипетських обрядах переходу як за життя, так і після смерті. Ця символічна роль ліжка та підголівника добре простежується у варіантах сцени “установки ложа”, що фігурують в образотворчому оформленні елітних приватних гробниць Старого і Середнього царства. Символізм цієї конкретної сцени може бути пов’язаний із двома додатковими ритуалами переходу, в яких ліжко в формі лева грає однаково центральну роль: міфом про царське народження та ритуалами осірічних містерій. Ключова фігура останніх, а саме Осіріс, чиє відродження після смерті було описане в деяких поховальних текстах як пробудження від сну, являє собою найбільш важливий божественний архетип покійного, що лежить на поховальному ложі з головою лева. У дослідженні розглядається поширена сцена XXI династії, яка зображує Осіріса, що пробуджується від смерті. Серед перших ознак його відродження / пробудження від смерті були ослаблення бинтів мумії та підйом голови з положення лежачи. У дослідженні залучені деякі рідкісні приклади, коли ці важливі етапи трансформації після смерті представлені у графічній формі.

Як цитувати

Ліптай, Є. (2020). СМЕРТЬ ЯК СОН І ПРОБУДЖЕННЯ ВІД СМЕРТІ У ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІЙ ІКОНОГРАФІЇ. Сходознавство, (85), 3-24. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2020.85.003

Переглядів статті: 156 | Завантажень PDF: 35

Ключові слова

стародавній Єгипет, поховальні уявлення, смерть, сон, концепції, іконографія, Осіріс

Посилання

Altenmüller H. (1978), “Zur Bedeutung der Harfenlieder des Alten Reiches”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 6, pp. 1–24.

Altenmüller H. (1996a), “Zu Isis und Osiris”, in Schade-Busch M. (ed.), Wege öffnen: Festschrift für Rolf Gundlach zum 65. Geburtstag, Ägypten und Altes Testament, Bd. 35, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 1–17.

Altenmüller H. (1996b), “Geburtschrein und Geburtshaus”, in P. Der Manuelian (ed.), Studies in Honor of William Kelly Simpson, Vol. I, Museum of Fine Arts, Boston, pp. 27–37.

Altenmüller H. (1997), “Auferstehung und Geburtsmythos”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 24, pp. 1–21.

Altenmüller H (2009), “Die Wandlungen des Sem-Priesters im Mundöffnungsritual”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 38, pp. 1–32.

Altenmüller H. (2013), “Anubis mit der Scheibe im Mythos von der Geburt des Gotteskönigs”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 42, pp. 21–5.

Assmann J. (2001), Tod und Jenseits im alten Ägypten, C. H. Beck, München.

Assmann J. (2002), Altägyptische Totenliturgien 1. Totenliturgien in den Sargtexten des Mittleren Reiches, Supplemente zu den Schriften der Heidelberger Akademie der Wissenschaften, Philosophisch-historische Klasse, Hft. 14, Universitätsverlag C. Winter, Heidelberg.

Assmann J. (2010), “Politik und Religion. Altägyptische und biblische Ausprägungen eines aktuellen Problems”, in J. Assmann and H. Strohm (eds), Herrscherkult und Heilserwartung, Lindauer Symposien für Religionsforschung, 2, Wilhelm Fink Verlag, München, pp. 81–105. https://doi.org/10.30965/9783846750544_006

Beinlich H. (2006), “Zwischen Tod und Grab: Tutanchamun und das Begräbnisritual”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 34, pp. 26–31.

Belting H. (2003), Kép-antropológia. Képtudományi vázlatok [Bild Anthropologie. Entwürfe für eine Bildwissenschaft], Spatium, 2, Kijárat Kiadó, Budapest. (In Hungurian).

Blackman A. M. and Apted M. R. (1953), “The Rock Tombs of Meir”, Vol. V, Egypt Exploraton Society, London.

Bommas M. (2007), “Das Motiv der Sonnenstrahlen auf der Brust des Toten. Zur Frage der Stundenwachen im Alten Reich”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 36, pp. 15–22.

Brunner H. (1964), Die Geburt des Gottkönigs – Studien zur Überlieferung eines altägyptischen Mythos, Ägyptologische Abhandlungen, Bd. 10, Harrassowitz, Wiesbaden.

Brunner-Traut E. (1975), “Drei altägyptische Totenboote und vorgeschichtliche Bestattungsgefässe”, Revue d’Égyptologie, T. 27, pp. 41–55.

de Buck A. (1939), De godsdienstige opvatting van den slaap inzonderheid in het oude Egypte: rede uitgesproken bij het aanvaarden van het ambt van buitengewoon hoogleerar in de Egyptologie en de geschiedenis van de antieke godsdiensten aan de Rijksuniversiteit te Leiden op 20 October 1939, Meededeelingen en verhandelingen van het Vooraziatisch-Egyptisch Gezelschap “Ex Oriente Lux”, Vol. 4, Brill, Leiden.

Carter H. (1933), The Tomb of Tut-ankh-amen, Vol. III, Cassell and Company, Ltd, London, Toronto, Melbourne and Sydney.

Cooney J. D. (1976), “An Early Dynastic Statue of the Goddess Heqat”, The Bulletin of the Cleveland Museum of Art, Vol. 63/7, pp. 202–9.

Dasen V. (1993), Dwarfs in Ancient Egypt and Greece, Oxford Monographs on Classical Archaeology, Clarendon Press, Oxford.

Dorian V. (2018), “Faux et usage de faux: discussion autour d’un modèle de bateau des Musées royaux d’Art et d’Histoire de Bruxelles”, in F. Doyen, R. Preys and Arnaud A. Quertinmont (eds), Sur le chemin du Mouseion d’Alexandrie. Études offertes à Marie-Cécile Bruwier, Les Cahiers Égypte Nilotique et Méditerranéenne, 19, Université Paul Valéry Montpellier 3, Montpellier, pp. 301–26.

Duell P. (1938), The Mastaba of Mereruka, Vols. I–II, Oriental Institute Publications, Vol. 31, 39, University of Chicago Press, Chicago.

Dunand Fr. and Zivie-Coche Chr. (2004), Gods and Men in Egypt (3000 BCE to 395 CE), Cornell University Press, New York.

Fischer H. G. (1975), “Bett”, in W. Helck and E. Otto (eds), Le-xikon der Ägyptologie, Bd. I, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 767–8.

Fischer H. G. (1980), “Kopfstütze”, in W. Helck and E. Otto (eds), Lexikon der Ägyptologie, Bd. III, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 686–93.

Fitzenreiter M. (2001a), Statue und Kult. Eine Studie der funerären Praxis an nichtköniglichen Grabanlagen der Residenz im Alten Reich I, Internet-Beiträge zur Ägyptologie und Sudanarchäologie, Bd. III, Humbolt-Universität zu Berlin, Lepsius-Institut, Berlin, available at: www2.rz.hu-berlin.de/nilus/net-publications/ibaes3 (accessed 1 Febraury 2020).

Fitzenreiter M. (2001b), “Grabdekoration und die Interpretation funerärer Rituale im Alten Reich”, in H. Willems (ed.), Social Aspects of Funerary Culture in the Egyptian Old and Middle Kingdoms. Proceedings of the international symposium held at Leiden University 6–7 June, 1996, Uitgeverij Peeters and Department Oosterse Studies, Vol. 6, Leuven, Paris, and Sterling, Virginia, pp. 7–139.

Frandsen P. J. (1997), “On Categorization and Metaphorical Structuring: Some remarks on Egyptian Art and Language”, Cambridge Archaeological Journal, Vol. 7, no. 1, pp. 71–104. https://doi.org/10.1017/S0959774300001487

Galán J. M. (1994), “Bullfight Scenes in Ancient Egyptian Tombs”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 80, pp. 81–96. https://doi.org/10.1177/030751339408000107

Germer R., Kischkewitz H. and Lüning M. (2009), Berliner Mu-miengeschichten. Ergebnisse eines multidisziplinären Forschungspro-jektes, Schnell & Steiner, Berlin and Regensburg.

Grallert S. (1996), “Die Fugeninschriften auf Särgen des Mittleren Reiches”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 23, pp. 147–65.

Gray P. H. K. (1971), “Artificial Eyes in Mummies”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 57, pp. 125–6. https://doi.org/10.1177/030751337105700114

Hellinckx B. R. (2001), “The symbolic assimilation of head and sun as expressed by headrests”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 29, pp. 61–95.

Hornung E. (1983), “Vom Sinn der Mumifizierung”, Welt des Orients, Bd. XIV, pp. 165–75.

Iacoby A. and Spiegelberg W. (1903), “Der Frosch als Symbol der Auferstehung bei den Aegyptern”, Sphinx, No. 7, pp. 215–9.

Konrad K. (2007), “Bes zwischen Himmel und Erde. Zur Deutung eines Kopfstützen-Amuletts”, Zeitschrift für ägyptische Sprache und Altertumskunde, Bd. 134, pp. 134–7. https://doi.org/10.1524/zaes.2007.134.2.134

Kurth D. (1990), Der Sarg des Teüris. Eine Studie zum Totenglauben im römerzeitlichen Ägypten, Aegyptiaca Treverensia, Bd. 6, Phi-lipp von Zabern, Mainz am Rhein.

Liptay É. (2002), “Bandeau sur la tête – Aspects religieux d’un motif iconographique de la 21e. dynastie”, Bulletin du Musée Hongrois des Beaux-Arts, No. 96, pp. 7–30.

Liptay É. (2011), “From Middle Kingdom Apotropaia to Netherworld Books”, in E. Bechtold, A. Gulyás and A. Hasznos (eds), From Illahun to Djeme. Papers Presented in Honour of Ulrich Luft, BAR International Series, 2311, British Archaeological Reports, Oxford, pp. 149–55.

Liptay É. (2014), “Representations of passage in ancient Egyptian iconography”, in R. Sousa (ed.), Body, Cosmos and Eternity. New Research Trends in the Iconography and Symbolism of Ancient Egyptian Coffins, Archaeopress Egyptology, 3, Archaeopress, Oxford, pp. 67–79. https://doi.org/10.2307/j.ctvqc6k55.8

Lucarelli R. (2012), “The so-called vignette of Spell 182 of the Book of the Dead”, in R. Lucarelli, M. Müller-Roth and A. Wüthrich (eds), Herausgehen am Tage. Gesammelte Schriften zum altägyptischen Totenbuch, Studien zum Altägyptischen Totenbuch, Bd. 17, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 79–91.

Merriman A. (2011), Egyptian Watercraft Models from the Predynastic to Third Intermediate Periods, BAR International Series, 2263, Archaeopress, Oxford. https://doi.org/10.30861/9781407308340

Moussa A. M. and Junge Fr. (1975), Two Tombs of Craftsmen, Archäologische Veröffentlichungen, Bd. 9, Philipp von Zabern, Mainz am Rhein.

Niwiński A. (1989), Studies on the Illustrated Theban Funerary Papyri of the 11th and 10th Centuries B.C., Orbis Biblicus et Orientalis, 86, Universitätsverlag and Vandenhoeck Ruprecht, Freiburg and Göttingen.

Perraud M. (2002), “Appuis-tête à inscrition magique et apotropaïa”, Bulletin de l’Institut Français d’Archéologie Orientale, T. 102, pp. 309–26.

Piankoff A. (1964), The Tomb of Ramesses VI, Vol. 1–2, Bollingen Series, XL.1–2, Pantheon Books, New York.

Pinch G. (1994), Magic in Ancient Egypt, British Museum Press, London.

Raven M. J. (2010), Egyptische magie op zoek naar het tovereboek van Thot, Walburg Pers, Zutphen.

Roberson J. A. (2013), The Awakening of Osiris and the Transit of the Solar Barques. Royal Apotheosis in a Most Concise Book of the Underworld and Sky, Orbis Biblicus et Orientalis, 262, Universitätsverlag and Vandenhoeck Ruprecht, Fribourg and Göttingen.

Rummel U. (2006), “Weihrauch, Salböl und Leinen: Balsa-mierungsmaterialen als Medium der Erneuerung im Sedfest”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 34, pp. 381–407.

Schlichting R. (1984), “Schlaf”, in W. Helck and W. Westendorf (eds), Lexikon der Ägyptologie, Bd. V, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 642–4.

Seidlmayer St. J. (2001), “Die Ikonographie des Todes”, in Willems H. (ed.), Social Aspects of Funerary Culture in the Egyptian Old and Middle Kingdoms. Proceedings of the international symposium held at Leiden University 6–7 June, 1996, Uitgeverij Peeters and Department Oosterse Studies, Leuven, Paris, and Sterling, Virginia, pp. 205–52.

Seipel W. (1989), Ägypten. Götter, Gräber und die Kunst. 4000 Jahre Jenseitsglaube, OÖ. Landesmuseum Linz, Linz.

Szpakowska K. (2003), “The Open Portal. Dreams and Divine Power in Pharaonic Egypt”, in S. Noegel, J. Walker, and B. Wheeler (eds), Prayer, Magic, and the Stars in the Ancient and Late Antique World, The Pennsylvania State University, University Park, PA, pp. 111–24.

Szpakowska K. (2010), “Nightmares in Ancient Egypt”, in J.-M. Husser and A. Mouton (eds), Le cauchemar dans les sociétés antiques. Actes des journées d’étude de l’UMR 7044 (15–16 Novembre 2007, Strasbourg), De Boccard, Paris, pp. 21–39.

Taylor J. H. (2010), Egyptian Mummies, The British Museum Press, London.

Vasiljević V. (1995), Untersuchungen zum Gefolge des Grabherrn in den Gräbern des Alten Reiches, Zentrum für archäologische Untersuchungen, Bd. 15, Čigoja štampa, Belgrad.

Vasiljević V. (1996), “Eine Darstellung des Aufstehens von der Totenbahre?”, Göttinger Miszellen, Hft. 152, pp. 89–92.

Vasiljević V. (2001), “Von der Kontinuität des Themas vom Bettenritual in Privatgräbern des Mittleren Reiches”, Studien zur altägyptischen Kultur, Bd. 29, pp. 349–56.

Vernus P. (1986), “Traum”, in W. Helck and W. Westendorf (eds), Lexikon der Ägyptologie, Bd. VI, Harrassowitz, Wiesbaden, pp. 745–9.

Van de Walle B. (1972), “Rc-wDA comme épithète et comme entité divines”, Zeitschrift für ägyptische Sprache und Altertumskunde, Bd. 98, pp. 140–9. https://doi.org/10.1524/zaes.1972.98.jg.140

Willems H. (1988), Chests of Life. A Study of the Typology and Conceptual Development of Middle Kingdom Standard Class Coffins, Ex Oriente Lux, Leiden.

Willems H. (1996), The Coffin of Heqata (Cairo JdE 36418), Orientalia Lovaniensia Analecta, 70, Peeters, Leuven.

Willems H. (1997), “The Embalmer Embalmed: Remarks on the Meaning of the Decoration of Some Middle Kingdom Coffins”, in J. van Dijk (ed.), Essays on Ancient Egypt in Honour of Herman te Velde, Egyptological Memoirs, 1, Styx Publications, Groningen.

Zandee J. (1960), Death as an Enemy, Studies in the History of Religions, Vol. V, Brill, Leiden.

REFERENCES