Крилатий кабан: образ на перетині скіфської, іранської та давньогрецької міфологій

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Ю. Б. Полідович

  Є. О. Величко

Анотація

У скіфських елітних курганах IV ст. до н. е. Товста Могила і Чортомлик знайдено золоті пластини, що прикрашали жіночі головні убори. На пластинах відтворено однакові сюжети: сцену нападу двох грифонів на оленя та протистояння фантастичного крилатого кабана і хижака, що нагадує лева. Образ крилатого кабана є рідкісним для скіфського часу. Окрім зазначених, відома невелика серія зображень протоми кабана з крилами. Це золоті пластинки, що походять із 2-го Семибратнього кургану (Прикубання) другої половини V ст. до н. е. і кургану Куль-Оба (Крим) середини IV ст. до н. е. Дослідники висловлювали припущення, що ці зображення запозичені з грецьких монет другої половини VI – V ст. до н. е. Монети з карбованим зображенням протоми крилатого кабана побутували в декількох регіонах Давньої Греції: на островах Родос, Лесбос, Самос, у містах західного узбережжя Малої Азії Кізіку та Клазоменах, а також у Лідії. Привертає увагу те, що це регіони, які перебували в контактах з перською державою Ахеменідів. У грецькій міфології образ крилатого кабана не відомий, а кабан у міфах часто постає як жорстоке породження Хаосу, з яким герої вступають у бій. Натомість у давньоіранській традиції кабан є одним із втілень бога війни і перемоги Веретрагни. Про нього, зокрема, мова йде в Яштах. В описі кабана не згадуються крила, але розповідається про його вільне пересування у просторі. Уявлення про такий рух могли вплинути на появу зображень крилатого кабана. Отже, зображення крилатого кабана на монетах грецьких міст з’явилися під певним впливом іранської традиції. Скіфи також уявляли бога війни і перемоги, якого ми знаємо тільки під грецьким ім’ям Арес, в образі вепра. Про це свідчать зображення на піхвах мечів та горитах. А отже, й образ крилатого кабана, найімовірніше, був відтворенням цього бога. Сцена протистояння кабана і хижака на пластинах з курганів Товста Могила і Чортомлик розміщена поряд зі сценою нападу грифонів на оленя. Такі сцени відтворювали ідею жертвоприношення заради майбутнього відродження. Сцена протистояння, можливо, також пов’язана з ідеєю переборення смерті і торжества життя.

Як цитувати

Полідович, Ю. Б., & Величко, Є. О. (2022). Крилатий кабан: образ на перетині скіфської, іранської та давньогрецької міфологій. Сходознавство, (89), 73-106. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2022.89.073
Переглядів статті: 43 | Завантажень PDF: 21

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

скіфи, іранці, Ахеменіди, Давня Греція, кабан, міфологія

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Абаев В. И. Скифо-сарматские наречия // Основы иранского языкознания. Т. 1: Древнеиранские языки. Москва, 1979.

Алексеев А. Ю. Нашивные бляшки из Чертомлыкского кургана // Античная торевтика. Ленинград, 1986.

Алексеев А. Ю. Хронография Европейской Скифии VII–IV веков до н. э. Санкт-Петербург, 2003.

Алексеев А. Ю. Александропольский курган в Эрмитаже // Полин С. В., Алексеев А. Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н. э. в Нижнем Поднепровье. Киев – Берлин, 2018.

Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н. э. Киев, 1991.

Анохин В. А. История Боспора Киммерийского. Киев, 1999.

Анфимов Н. В. Древнее золото Кубани. Краснодар, 1987.

Артамонов М. И. Сокровища скифских курганов в собрании Государственного Эрмитажа. Прага – Ленинград, 1966.

Бабенко Л. І. Жіночий головний убір IV ст. до н. е. з кургану 8 біля с. Пісочин Харківської області // Археологія. 2002. № 4.

Бабенко Л. І. Головний убір дівчини-скіф’янки з Першого Мордвинівського кургану // Сходознавство. 2021. № 87. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2021.87.051

Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии. Санкт-Петербург, 1994.

Бессонова С. С., Сиволап М. П., Сиволап Л. Г. Налобная золотая пластина IV в. до н. э. из Поросья // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – крізь віки”. Київ, 2014.

Бессонова С. С., Зимовец Р. В., Скорый С. С. Бронзовая матрица скифского времени, найденная в пойме реки Трубеж (предварительная публикация) // Археологія і давня історія України. 2016. № 2 (19).

Билимович З. А. Два бронзовый таза из Семибратних курганов // Советская археология. 1970. № 3.

Билимович З. А. Этрусский бронзовый кувшин из IV Семибратнего кургана // Художественные изделия античных мастеров. Ленинград, 1982.

Білан Ю. О., Шевченко І. В. Золоті вироби скіфського часу з розкопок Л. П. Крилової на Криворіжжі у збірці філіалу НМІУ – Музеї історичних коштовностей України // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. Київ, 2021.

Боровка Г. И. Женские головные уборы Чертомлыцкого кургана // Известия Российской академии истории материальной культуры. 1921. Вып. 1.

Брашинский И. Б. Фасосская амформа с клеймом из кургана Куль-Оба // Сообщения Государственного Эрмитажа. 1975. [Вып.] XL.

Буркерт В. Греческая религия. Архаика и классика / Пер. с нем. Москва, 2004.

Васильков Я. В. Страничка мифологического бестиария: отряхивающийся вепрь // Культура Аравии в азиатском контексте: Сборник статей к 60-летию М. А. Родионова. СанктПе-тербург, 2006.

Васильков Я. В. “Мужи-тигры”, “человекольвы” и “люди-вепри” в индийском эпосе, культуре и истории // Бестиарий II. Зооморфизмы Азии: движение во времени. Санкт-Петербург, 2012.

Вертиенко А. В. Образ вепря в иранской традиции – нарратив и визуализация // Stratum plus. 2014. № 3.

Вертієнко А. В. Священні втілення Веретрагни в Яшті 14 // Polyphonia Orientis. До ювілею В. С. Рибалкіна. Київ, 2013.

Вертієнко А. В. “Веретрагна, Ахурою створений”: до іконографії давньоіранського воїнського божества // Сходознавство. 2017. № 79. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.79.053

Виноградов Ю. А. Курганы варварской знати V в. до н. э. в районе Боспора Киммерийского (Опыт интерпретации) // Вестник древней истории. 2001. № 4.

Виноградов Ю. А., Медведева М. В. (отв. ред.). Античная декоративная живопись Боспора Киммерийского: от графической фиксации к фотографии. Санкт-Петербург, 2017.

Гамкрелидзе Т. В., Иванов В. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Т. 2. Тбилиси, 1984.

Гомер. Іліада / Пер. із старогрец. Б. Тен. Київ, 1978.

Горончаровский В. А. Семибратние курганы: анализ конструкции и инвентаря погребальных сооружений // XII Боспорские чтения: Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Взаимовлияние культур. Керчь, 2011a.

Горончаровский В. А. Синдика в период возведения Семибратних курганов // Мнемон: Исследования и публикации по истории античного мира. Санкт-Петербург, 2011b. Вып. 10.

Грейвс Р. Мифы древней Греции / Пер. с англ. Екатеринбург, 2005.

Грибкова А. А. Ювелирные украшения из кургана возле села Будки // Донецький археологічних збірник. 2012. № 16.

Гринцер П. А. Древнеиндийский эпос. Генезис и типология. Москва, 1974.

Дандамаев М. А. Политическая история Ахеменидской державы. Москва, 1985.

Дарчиев А. Элементы архаического мифа в сказании о борьбе Батраза с диким кабаном // Ритмы истории. Владикавказ, 2004.

Древности Геродотовой Скифии. Сборник описаний археологических раскопок и находок в Черноморских степях. Вып. 2. Санкт-Петербург, 1872.

Елизаренкова Т. Я., Топоров В. Н. Мир вещей по данным Ригведы // Ригведа. Мандалы V–VIII. Москва, 1995.

Зимовец Р. В. Образ кабана в скифском зверином стиле Северного Причерноморья. Внутренняя эволюция и внешние влияния // Археологія і давня історія України. 2019. Вип. 2 (31).

Кирюшин Ю. Ф., Тишкин А. А. Скифская эпоха Горного Алтая. Ч. 1: Культура населения в раннескифское время. Барнаул, 1997.

Клейн Л. С. Анатомия “Илиады”. Санкт-Петербург, 1998.

Клочко Л., Васина З. Новые материалы для реконструкции скифских головных уборов // Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов участников двенадцатого коллоквиума. Санкт-Петербург, 2003.

Клочко Л. С., Васіна З. О. Реконструкція головних уборів за декоративними елементами із поховань скіф’янок (версії загальної класифікації) // Музейні читання. Матеріали міжнародної конференції “Ювелірне мистецтво – крізь віки”. Київ, 2011.

Копейкина Л. В. Золотые бляшки из кургана Куль-Оба // Античная торевтика. Ленинград, 1986.

Коровина А. К. К вопросу об изучении Семибратних курганов // Советская археология. 1957. № 2.

Кубышев А. И., Бессонова С. С., Ковалев Н. В. Братолюбовский курган. Киев, 2009.

Лаппо-Данилевский А., Мальмберг В. Древности Южной России. Курган Карагодеуашх // Материалы по археологии России. 1894. Т. 13.

Маразов И. Фиалата от Кул-Оба – образът на “другия” в изкуството на скитите // МИФ-7: Άποθέωσις. На акад. Дмитри Сергеевич Раевски. София, 2001.

Мирошина Т. В. Скифские калафы // Советская археология. 1980. № 1.

Михайлин В. Ю. Тропа звериных слов: Пространственно ориентированные культурные коды в индоевропейской традиции. Москва, 2005.

Мозолевский Б. Н., Полин С. В. Курганы скифского Герроса IV в. до н. э. (Бабина, Водяна и Соболева Могилы). Киев, 2005.

Мозолевський Б. М. Товста Могила. Київ, 1979.

Невелева С. Л. Мифология древнеиндийского эпоса (пантеон). Москва, 1975.

Отчёт императорской археологической комиссии за 1876 г. Санкт-Петербург, 1878.

Онайко Н. А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в IV–II вв. до н. э. / Свод археологических источников. Вып. Д1-27. Москва, 1970.

Петренко В. Г. Краснознаменский могильник: элитные курганы раннескифской эпохи на Северном Кавказе. Москва; Берлин; Бордо, 2006.

Полидович Ю. Б. Образы фантастических животных в искусстве народов скифского мира // Донецький археологічний збірник. Вінниця, 2015. № 19.

Полидович Ю. Б. Лев и пантера (ажурные пластинки из Мелитопольского кургана) // Археологія і давня історія України. 2017. Вип. 2 (23).

Полин С. В. Амфоры и клейма из кургана № 32 у г. Орджоникидзе и некоторые вопросы амфорной хронологии // Античный мир и археология. Саратов, 2011. Вып. 15.

Ростовцев М. И. Античная декоративная живопись на юге России. Атлас. Санкт-Петербург, 1913.

Ростовцев М. И., Степанов П. К. Эллино-скифский головной убор // Известия Императорской археологической комиссии. 1917. Вып. 63.

Рунг Э. В. Греция и Ахеменидская держава: История дипломатических отношений в VI–IV вв. до н. э. Санкт-Петербург, 2008.

Силантьева Л. Ф. Некрополь Нимфея // Материалы по археологии СССР. № 69: Некрополи Боспорских городов. Москва – Ленинград, 1959.

Софокл. Драмы / Пер. с др.-греч. Ф. Ф. Зелинского. Москва, 1990.

Стоянов Р. В. Персы и греки в северо-западной Анатолии в VI–IV вв. до н. э.: Саркофаг из Алтынкулача // Иран и античный мир: политическое, культурное и экономическое взаимодействие двух цивилизаций. Тезисы докладов международной научной конференции. Казань, 2011.

Тилак Б. Г. Арктическая родина в Ведах / Пер. с англ. Москва, 2001.

Топоров В. Н. Рудра // Мифы народов мира. В 2-х т. 1982. Т. 2: К–Я.

Трейстер М. Ю. Бронзовая матрица, найденная в пойме р. Трубеж (об использовании бронзовых матриц с рельефными изображениями в Причерноморье в VI–IV вв. до н. э.) // Археологія і давня історія України. 2017. Вип. 2 (23).

Феокрит. Идиллия I–XXX; Разные стихотворения // Феокрит, Мосх, Бион. Идиллии и эпиграммы / Пер. и коммент. М. Е. Грабарь-Пассек. Москва, 1958.

Фрай Р. Наследие Ирана / Пер. с англ. Москва, 1972.

Черненко Е. В. Скифские лучники. Киев, 1981.

Шедевры древнего искусства Кубани. Каталог выставки / Науч. ред. Лесков A. M., Лапушнян В. Л. Москва, 1987.

Шергина Н. А. Изображение крылатого вепря на древнегреческих монетах // Нумизматический альманах. 2011. № 1 (42).

Эдельман Д. И. Сравнительная грамматика восточноевропейских языков. Лексика. Москва, 2009.

Эсхил. Трагедии / Пер. с др.-греч. Вяч. Иванов. Москва, 1989.

Яценко С. А. Эпический сюжет ираноязычных кочевников в древностях степной Евразии // Вестник древней истории. 2000. № 4.

Aston E. Mixanthropoi: animal-human hybrid deities in Greek religion / Kernos. Supplément. T. 25. Liege, 2011. https://doi.org/10.4000/books.pulg.1613

Bartholomae Ch. Altiranisches Wörterbuch. Strassburg, 1904.

Beazley J. D. Attic Red-Figure Vase-Painters. Oxford, 1963.

Beck H. Das Ebersignum im Germanischen. Ein Beitrag zur germanischen Tier-Symbolik. Berlin, 1965. https://doi.org/10.1515/9783110822632

Charpentier Ja. Kleine Beiträge zur indoiranischen Mythologie. Uppsala, 1911. (Upsala universitets årsskrift. Bd. 1).

Christensen A. L’lran sous les Sassanides. 2-me ed. Copenhague, 1944.

Dandekar R. N. Rudra in the Veda // Journal of the University of Poona. Humanities Section. 1953. No. 1.

Furtwangler A., Reichhold K. Griechische Vasenmalerei. Serie I. München, 1904.

Gandhi M., Ozair H. The Complete Book of Muslim and Parsi Names. New York, 2004.

Gnoli G. Ašavan // Encyclopaedia Iranica. Vol. 2, New York, 1987.

Godard A. L’Art de l’Iran. Paris, 1962.

Mortensen E. Ktistes: Mythical Founder Hero and Honorary Title for New Heroes // Acta Hyperborea. Vol. 14: Tradition. Transmission of Culture in the Ancient World. 2015.

Piotrovsky B., Galanina L., Grach N. Scythian Art. The legacy of the Scythian World: mid – 7th to 3rd century B. C. Leningrad, 1986.

Porada E. The Art of Ancient Iran. Pre-Islamic Culture. New York, 1962.

Sarre F. P. T. Die Kunst des alten Persien. Berlin, 1925.

Shcheglov A. N., Katz V. I. A Fourth-Century B.C. Royal Kurgan in the Crimea // Metropolitan Museum Journal. 1991. Vol. 26. https://doi.org/10.2307/1512904

Vassilkov Ya. The Boar Shakes the Mud off: A Specific Motif in the Varāhakathā of the Great Epic and Purāṇas // Battles, Bards, Brāhmans. Papers from the Epics Section of the 13th World Sanskrit Conference. New Delhi, 2012.

Vickers M. Scythian and Thracian Antiquities in Oxford. Oxford, 2002.

REFERENCES

Abaev V. I. (1979), “Skifo-sarmatskie narechiya”, in Rastorgueva V. S. (ed.), Osnovy iranskogo yazykoznaniya. T. 1: Drevneiranskie yazyki, Nauka, Moscow, pp. 272–364. (In Russian).

Alekseev A. Yu. (1986), “Nashivnye blyashki iz Chertomlykskogo kurgana”, in Grach N. L. (ed.), Antichnaya torevtika, Iskusstvo, Leningrad, pp. 64–74, 156–63. (In Russian).

Alekseev A. Yu. (2003), Khronografiya Evropejskoj Skifii VII–IV vekov do n. e., Izdatel’stvo Gosudarstvennogo Ermitazha, Saint Petersburg. (In Russian).

Alekseev A. Yu. (2018), “Aleksandropol’skij kurgan v Ermitazhe”, in Polin S. V., Alekseev A. Yu. Skifskij czarskij Aleksandropol’skij kurgan IV v. do n. e. v Nizhnem Podneprov’e, Vydavets’ Oleg Fіlyuk, Kiev and Berlin, pp. 466–510, 895–917. (In Russian).

Alekseyev A. Yu., Murzin V. Yu. and Rolle R. (1991), Chertomlyk. Skifskiy tsarskiy kurgan IV v. do n. e., Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Anokhin V. A. (1999), Istoriya Bospora Kimmerijskogo, Odigitriya, Kiev. (In Russian).

Anfimov N. V. (1987), Drevnee zoloto Kubani, Krasnodarskoe knizhnoe izdatel’stvo, Krasnodar. (In Russian).

Artamonov M. I. (1966), Sokrovishcha skifskikh kurganov v sobranii Gosudarstvennogo Ermitazha, Artiya & Iskusstvo, Praga and Leningrad (In Russian).

Babenko L. I. (2002), “Zhinochyy holovnyy ubir IV st. do n. e. z kurhanu 8 bilya s. Pisochyn Kharkivs’koyi oblasti”, Arheologia, No. 4, pp. 59–69. (In Ukrainian).

Babenko L. I. (2021), “Holovnyi ubir divchyny-skif’ianky z Pershoho Mordvynivskoho kurhanu”, Shodoznavstvo, No. 87, pp. 51–94. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2021.87.051

Balonov F. R. (1994), “Pektoral’ iz Tolstoj Mogily kak model’ mifopoeticheskogo prostranstva-vremeni”, in Alekseev A. Yu., Bokovenko N. A., Marsadolov L. S. and Semyonov Vl. A. (eds), Elitnye kurgany stepej Evrazii v skifo-sarmatskuyu epokhu. “Skifo-Sibirica”, Saint Petersburg, pp. 17–23. (In Russian).

Bessonova S. S., Zimovecz R. V. and Skoryj S. S. (2016), “Bronzovaya matricza skifskogo vremeni, najdennaya v pojme reki Trubezh (predvaritel’naya publikacziya)”, Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, No. 2 (19), pp. 189–205. (In Russian).

Bessonova S. S., Sivolap M. P. and Sivolap L. G. (2014), “Nalobnaya zolotaya plastina IV v. do n. e. iz Poros’ya”, in Klochko L. S. (ed.), Muzeini chytannia. Materialy naukovoi konferentsii “Iuvelirne mystetstvo – kriz viky”, Kyiv, pp. 63–85. (In Russian).

Bilimovich Z. A. (1970), “Dva bronzovyj taza iz Semibratnikh kurganov”, Sovetskaya arkheologiya, No. 3, pp. 128–35. (In Russian).

Bilimovich Z. A. (1982), “Etrusskiy bronzovyy kuvshin iz IV Semibratnego kurgana”, in Boriskovskaya S. P. (ed.), Khudozhestvennyye izdeliya antichnykh masterov, Iskusstvo, Leningrad, pp. 84–5. (In Russian).

Bilan Yu. O. and Shevchenko I. V. (2021), “Zoloti vyroby skifskoho chasu z rozkopok L. P. Krylovoi na Kryvorizhzhi u zbirtsi filialu NMIU – Muzei istorychnykh koshtovnostey Ukrainy”, in Klochko L. S. (ed.), Muzeini chytannia. Materialy naukovoi konferentsii “Iuvelirne mystetstvo – pohliad kriz viky”, Kyiv, pp. 37–59. (In Ukrainian).

Borovka G. I. (1921), “Zhenskiye golovnyye ubory Chertomlytskogo kurgana”, Izvestiya Rossiyskoy akademii istorii material’noy kul’tury, Vol. 1, pp. 169–92. (In Russian).

Brashinskij I. B. (1975), “Fasosskaya amforma s kleymom iz kurgana Kul’-Oba”, Soobshcheniya Gosudarstvennogo Ermitazha, Vol. XL, pp. 36–8. (In Russian).

Burkert V. (2004), Grecheskaya religiya. Arkhaika i klassika, Aleteya, Moscow. (In Russian).

Vasil’kov Ya. V. (2006), “Stranichka mifologicheskogo bestiariya: otryakhivayushchijsya vepr’”, in Byeryozkin Ye. Yu. (ed.), Kul’tura Aravii v aziatskom kontekste: Sbornik statej k 60-letiyu M. A. Rodionova, Peterburgskoe Vostokovedenie, Saint Petersburg, pp. 250–62. (In Russian).

Vasil’kov Ya. V. (2012), “‘Muzhi-tigry”, ‘chelovekol’vy’ i ‘lyudi-vepri’ v indiyskom epose”, in Rodionov M. A. (ed.), Bestiariy II. Zoomorfizmy Azii: dvizheniye vo vremeni, MAE RAN, Saint Petersburg, pp. 57–71. (In Russian).

Vertiienko A. V. (2014), “Obraz veprya v iranskoj tradiczii – narrativ i vizualizacziya”, Stratum plus, No. 3, pp. 271–80. (In Russian).

Vertiienko H. V. (2013), “Sviashchenni vtilennia Veretrahny v Yashti 14”, in Yu. I. Petrova and Pryimachenko V. V. (eds), Polyphonia Orientis. Do yuvileiu V. S. Rybalkina, Instytut skhodoznavstva im. A. Yu. Krymskoho, Kyiv, pp. 33–51. (In Ukrainian).

Vertiienko H. V. (2017), “ ‘Veretrahna, Akhuroiu stvorenyi’: do ikonohrafii davnoiranskoho voinskoho bozhestva”, Shodoznavstvo, No. 79, pp. 53–90. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.79.053

Vinogradov Yu. A. (2001), “Kurgany varvarskoy znati V v. do n. e. v rayone Bospora Kimmeriyskogo (Opyt interpretatsii)”, Vestnik drevney istorii, No. 4, pp. 77–87. (In Russian).

Vinogradov Yu. A. and Medvedeva M. V. (eds) (2017), Antichnaya dekorativnaya zhivopis’ Bospora Kimmeriyskogo: ot graficheskoy fiksasii k fotografii, IIMK RAN & “Lemma”, Saintt Petersburg. (In Russian).

Gamkrelidze T. V. and Ivanov V. V. (1984), Indoyevropeyskiy yazyk i indoyevropeytsy. Rekonstruktsiya i istoriko-tipologicheskiy analiz prayazyka i protokul’tury, T. 2, Tbilisskiy unіversitet, Tbilisi. (In Russian).

Homer (1978), Iliada, Per. iz starohrets. B. Ten, Dnipro, Kyiv. (In Ukrainian).

Goroncharovski V. A. (2011a), “Semibratniye kurgany: analiz konstruktsii i inventarya pogrebal’nykh sooruzheniy”, in V. N. Zinko and E. A. Zinko (eds), XII Bosporskiye chteniya: Bospor Kimmeriyskiy i varvarskiy mir v period antichnosti i srednevekov’ya. Vzaimovliyaniye kul’tur, Kerch, pp. 84–93. (In Russian).

Goroncharovski V. A. (2011b), Sindika v period vozvedeniya Semibratnikh kurganov, in E. D. Frolov (ed.), Mnemon: Issledovaniya i publikaczii po istorii antichnogo mira, Sankt-Peterburg, Vyp. 10, pp. 115–40. (In Russian).

Graves R. (2005), Mify drevnei Gretsii, translated from English, U-Faktoriya, Ekaterinburg. (In Russian).

Gribkova A. A. (2012), “Yuvelirnyye ukrasheniya iz kurgana vozle sela Budki”, Donets’kiy arkheologіchnikh zbіrnik, No. 16, pp. 128–36. (In Russian).

Grintser P. A. (1974), Drevneindiyskiy epos. Genezis i tipologiya, Nauka, Moscow. (In Russian).

Dandamaev M. A. (1985), Politicheskaya istoriya Akhemenidskoy derzhavy, Nauka, Moscow. (In Russian).

Darchiev A. (2004), “Elementy arkhaicheskogo mifa v skazanii o bor’be Batraza s dikim kabanom”, in F. Kh. Gutnova (ed.), Ritmy istorii, No. 2.1, Severo-Osetinskiy gosudarstvennyy universitet im. K. L. Khetagurova, Vladikavkaz, pp. 199–246. (In Russian).

Drevnosti Gerodotovoj Skifii (1872), Sbornik opisanij arkheologicheskikh raskopok i nakhodok v Chernomorskikh stepyakh, Vol. 2. Saint Petersburg. (In Russian).

Elizarenkova T. Ya. and Toporov V. N. (1995), “Mir veshhei po dannym Rigvedy”, in T. Ya. Elizarenkova (ed.), Rigveda. Mandaly V–VIII, Nauka, Moscow, pp. 487–525. (In Russian).

Zimovets R. V. (2019), “Obraz kabana v skifskom zverinom stile Severnogo Prichernomor’ya. Vnutrennyaya evolyutsiya i vneshniye vliyaniya”, Arkheologіya і davnya іstorіya Ukrainy, No. 2 (31), pp. 409–29. (In Russian).

Kiryushin Yu. F. and Tishkin A. A. (1997), Skifskaya epokha Gornogo Altaya, Ch. 1: Kul’tura naseleniya v ranneskifskoe vremya, Barnaul. (In Russian).

Klein L. S. (1998), Anatomiya “Iliady”, Sankt-Peterburgskiy universitet, Saint Petersburg. (In Russian).

Klochko L. and Vasina Z. (2003), “ Novyye materialy dlya rekonstruktsii skifskikh golovnykh uborov”, in Kh. A. Zakharova (ed.), Yuvelirnoye iskusstvo i material’naya kul’tura. Tezisy dokladov uchastnikov dvenadtsatogo kollokviuma, Saint Petersburg, pp. 44–9. (In Russian).

Klochko L. S. and Vasina Z. O. (2011), “Rekonstruktsіya golovnykh uborіv za dekoratyvnymy elementamy іz pokhovan’ skіf’yanok (versіyi zagal’noyi klasifіkatsіyi)”, in L. S. Klochko (ed.), Muzeini chytannia. Materialy mizhnarodnoi konferentsii “Juvelirne mystetstvo – pohlyad kriz viky”, Kyiv, pp. 97–112. (In Ukrainian).

Kopeikina L. V. (1986), “Zoloty’e blyashki iz kurgana Kul’-Oba”, in N. L. Grach (ed.), Antichnaya torevtika, Iskusstvo, Leningrad, pp. 28–63, 148–55. (In Russian).

Korovina A. K. (1957), “K voprosu ob izuchenii Semibratnikh kurganov”, Sovetskaya arkheologiya, No. 2, pp. 174–87. (In Russian).

Kubyshev A. I., Bessonova S. S. and Kovalev N. V. (2009), Bratolyubovskiy kurgan, IA NANU, Kiev. (In Russian).

Lappo-Danilevskiy A. and Mal’mberg V. (1894), “Drevnosti Yuzhnoy Rossii. Kurgan Karagodeuashkh”, Materialy po arkheologii Rossii, T. 13, pp. 1–192. (In Russian).

Marazov I. (2001), “Fialata ot Kul-Oba – obrazut na ‘drugiya’ v izkustvoto na skitite”, in I. Marazov (ed.), MIF-7: Άποθέωσις. Na akad. Dmitri Sergeevich Raevski, Nov bulgarski universitet, Sofiya, pp. 360–423. (In Bulgarian).

Miroshina T. V. (1980), “Skifskie kalafy”, Sovetskaya arkheologiya, No. 1, pp. 30–45. (In Russian).

Mikhaylin V. Yu. (2005), Tropa zverinykh slov: Prostranstvenno orientirovannye kulturnye kody v indoevropeiskoy traditsii, Novoe literaturnoe obozrenie, Moscow. (In Russian).

Mozolevskiy B. N. and Polin S. V. (2005), Kurgany skifskogo Gerrosa IV v. do n. e. (Babina, Vodyana i Soboleva Mogily), Stilos, Kiev. (In Russian).

Mozolevs’kiy B. M. Tovsta Mohyla, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).

Neveleva S. L. (1975), Mifologiya drevneindiyskogo eposa (panteon), Nauka, Moscow. (In Russian).

Otchyot imperatorskoy arkheologicheskoy kimissii za 1876 g. (1878), Imperatorskaya arkheolgicheskaya komissiya, Saint Petersburg. (In Russian).

Onaiko N. A. (1970), “Antichnyi import v Pridneprov’ye i Pobuzh’ye v IV–II vv. do n. e.”, Svod arkheologicheskikh istochnikov, Vyp. D1–27, Nauka, Moscow, pp. 1–134. (In Russian).

Petrenko V. G. (2006), Krasnoznamenskiy mogil’nik: elitnye kurgany ranneskifskoi epokhi na Severnom Kavkaze, Paleograf, Moscow, Berlin and Bardoux. (In Russian).

Polidovich Yu. B. (2015), “Obrazy’ fantasticheskikh zhivotnykh v iskusstve narodov skifskogo mira”, Donetskyi arkheolohichnykh zbirnyk, No. 19, pp. 85–142. (In Russian).

Polidovich Yu. B. (2017), “Lev i pantera (azhurnye plastinki iz Melitopol’skogo kurgana)”, Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, No. 2 (23), pp. 185–92. (In Russian).

Polin S. V. (2011), “Amfory i kleima iz kurgana No. 32 u g. Ordzhonikidze i nekotorye voprosy amfornoi khronologii)”, in S. Yu. Monakhov (ed.), Antichnyi mir i arkheologiya, Saratov, Vyp. 15, pp. 240–64. (In Russian).

Rostovtsev M. I. (1913), Antichnaya dekorativnaya zhyvopis’ na yuge Rossii. Atlas, Izdanie IAK, Saint Petersburg. (In Russian).

Rostovtsev M. I. and Stepanov P. K. (1917), “Ellino-skifskii golovnoi ubor”, Izvestiya Imperatorskoi arkheologicheskoi komissii, Vol. 63, pp. 69–101. (In Russian).

Rung E. V. (2008), Gretsiya i Akhemenidskaya derzhava: Istoriya diplomaticheskikh otnoshenii v VI–IV vv. do n. e. Fakul’tet filologii i iskusstv SPbGU; Nestor-Istoriya, Saint Petersburg. (In Russian).

Silant’eva L. F. (1959), “Nekropol’ Nimfeya”, in Materialy po arkheologii SSSR. No. 69: Nekropoli Bosporskikh gorodov, AN SSSR, Moscow and Leningrad, pp. 5–107. (In Russian).

Sofokl (1990), Dramy, Per. s dr.-grech. F. F. Zelinskogo, Nauka, Moscow. (In Russian).

Stoyanov R. V. (2011), “Persy i greki v severo-zapadnoi Anatolii v VI–IV vv. do n. e.: Sarkofag iz Altynkulacha”, in E. V. Rung and O. L. Gabelko (eds), Iran i antichnyj mir: politicheskoe, kul’turnoe i ekonomicheskoe vzaimodejstvie dvukh tsivilizatsiy. Tezisy dokladov mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, Izdatel’stvo Kazanskogo universiteta, Kazan, pp. 46–7. (In Russian).

Tilak B. G. (2001), Arkticheskaya rodina v Vedakh, Per. s angl., FAIR-PRESS, Moscow. (In Russian).

Toporov V. N. (1982), “Rudra:, in S. A. Tokarev (ed.), Mify narodov mira, v 2-kh t., T. 2: K–Ya, Sovetskaya entsiklopediya, Moscow, pp. 388–9. (In Russian).

Treister M. Yu. (2017), “Bronzovaya matritsa naidennaya v poime r. Trubezh (ob ispol’zovanii bronzovykh matrits s relefnymi izobrazheniyami v Prichernomor’e v VI–IV vv. do n. e.), Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, No. 2 (23), pp. 200–7. (In Russian).

Feokrit (1958), “Idilliia I–XXX; Raznyie stikhotvoreniia”, in Feokrit, Moskh i Bion, Idillii i epigrammy, Per. i komment. M. E. Grabar’-Passek, Izdatelstvo AN SSSR, Moscow. (In Russian).

Frye R. (1972), Nasledie Irana, Per. s angl., Nauka, Moscow. (In Russian).

Chernenko E. V. (1981), Skifskie luchniki, Naukova dumka, Kiev. (In Russian).

Shedevry drevnego iskusstva Kubani (1987), A. M. Leskov and V. L. Lapushnyan (eds), Katalog vystavki, Ministerstvo kul’tury SSSR, Moscow. (In Russian).

Shergina N. A. (2011), “Izobrazhenie krylatogo veprya na drevnegrecheskikh monetakh”, Numizmaticheskij al’manakh, No. 1 (42), pp. 8–16. (In Russian).

Edel’man D. I. (2009), Sravnitel’naya grammatika vostochnoevropeiskikh yazykov. Leksika. Vostochnaya literatura RAN, Moscow. (In Russian).

Eskhil (1989), Tragedii, Per. s dr.-grech. V. Ivanov, Nauka, Moscow. (In Russian).

Yatsenko S. A. (2000), “Epicheskij syuzhet iranoyazychnykh kochevnikov v drevnostyakh stepnoi Evrazii”, Vestnik drevnei istorii, No. 4, pp. 86–104. (In Russian).

Aston E. (2011), Mixanthropoi: Animal-human Hybrid Deities in Greek Religion, Kernos. Supplément, 25, Cenre International d’Étude de la Religion Grecque Antique, Liege. https://doi.org/10.4000/books.pulg.1613

Bartholomae Ch. (1904), Altiranisches Wörterbuch, Verlag von Karl J. Trübner, Strassburg.

Beazley J. D. (1963), Attic Red-Figure Vase-Painters, Clarendon Press, Oxford.

Beck H. (1965), Das Ebersignum im Germanischen. Ein Beitrag zur germanischen Tier-Symbolik, W. De Gruyter & Co, Berlin. https://doi.org/10.1515/9783110822632

Charpentier Ja. (1911), Kleine Beiträge zur indoiranischen Mythologie, Upsala universitets årsskrift, Bd. 1, Akademische, Uppsala, pp. l–87.

Christensen A. (1944), L’lran sous les Sassanides, 2-me ed., Ejnar Munksgaard, Copenhague.

Dandekar R. N. (1953), “Rudra in the Veda”, Journal of the University of Poona. Humanities Section, No. 1, pp. 94–148.

Furtwangler A. and Reichhold K. (1904), Griechische Vasenmalerei, Serie I, F. Bruckmann, München.

Gandhi M. and Ozair H. (2004), The Complete Book of Muslim and Parsi Names, Penguin Books, New York.

Ghirshman R. (1977), “Le passe-bride en défense de sanglier chez les peuples iraniens”, Acta Antiqua Academiae Scientiarum Hungaricae (= Studies in Honour of J. Harmatta), Vol. ХХV, pp. 27–38.

Gnoli G. (1987), “Ašavan”, in E. Yarshater (ed.), Encyclopaedia Iranica, Vol. 2: Anāmaka–Āṯār al-Wozarā, Routledge & Kegan Paul, New York, pp. 705–6.

Godard A. (1962), L’Art de l’Iran, Arthaud, Paris.

Grimes H. Y. (2010), The Norse Myths, Scandinavian Saga. Literature Series. No. 1, Hollow Earth Publishing, Boston.

Mortensen E. (2015), “Ktistes: Mythical Founder Hero and Honorary Title for New Heroes”, Acta Hyperborea. Vol. 14: Tradition. Transmission of Culture in the Ancient World, pp. 213–39.

Piotrovsky B., Galanina L. and Grach N. (1986), Scythian Art. The legacy of the Scythian world: mid–7th to 3rd century B.C., Aurora, Leningrad.

Porada E. (1962), The Art of Ancient Iran. Pre-Islamic Culture, Crown Publishers, New York.

Sarre F. P. T. (1925), Die Kunst des alten Persien, Bruno Cassirer, Berlin.

Shcheglov A. N. and Katz V. I. (1991), “A Fourth-Century B.C. Royal Kurgan in the Crimea”, Metropolitan Museum Journal, Vol. 26, pp. 97–122. https://doi.org/10.2307/1512904

Vassilkov Ya. (2012), “The Boar Shakes the Mud off: A Specific Motif in the Varāhakathā of the Great Epic and Purāṇas”, in J. Brockington (ed.), Battles, Bards, Brāhmans. Papers from the Epics Section of the 13th World Sanskrit Conference, Motilal Banarsidass, New-Delhi, pp. 301–14.

Vickers M. (2002), Scythian and Thracian Antiquities in Oxford, Ashmolean Museum, Oxford.