Руси vs кармати: новий погляд на події в Барда’а в 40-х роках X століття
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена військовому походу русів на Барда’а, провідний політичний центр Азербайджану доби халіфату Аббасидів. Ця військова акція русів у Каспійському регіоні знайшла найповніше висвітлення в письмових джерелах Сходу. У контексті політичних подій прибуття русів до Азербайджану треба датувати серпнем 944 р., а їхній вихід звідти – межею літа – осені 945 р. Імовірними учасниками походу були контингенти з війська київського князя Ігоря, які в 944 р. брали участь у поході на Візантію, що закінчився мирними перемовинами на Дунаї. Похід на Барда’а відбувся за підтримки Хозарії. Руси прибули до Азербайджану на кораблях. Найімовірніше, вони пересувалися за водним маршрутом Чорне море – Керченська протока – Азовське море – Дон – волок біля Саркелу – Волга – Каспійське море – Кура. Версія про сухопутний маршрут через Північний Кавказ не відповідає політичним реаліям, а через землі візантійських васалів – Абхазії, Кахеті та Гереті – не підтверджується свідченнями джерел. Похід русів на Барда’а став можливим за умов серйозної політичної кризи, яку переживав Халіфат. Одним із кризових явищ стало зростання популярності опозиційних релігійних течій. Особливе місце серед таких течій посідав ісмаїлізм, зокрема й у формі вчення карматів. Це вчення сповідував і емір Марзубан, противник русів у Барда’а. Протидія ісмаїлітам була одним з основних завдань політики сунітських панівних еліт держав Саманідів, Хорезму, Ширвану и Дербенту. У середині Х ст. саме ці ісламські політії мали сталі зв’язки з Хозарією. Ця обставина пояснює нейтралітет мусульманської громади Хозарії щодо надання ескадрі русів можливості проходу до Каспійського моря з подальшою метою атакувати володіння Марзубана.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
ЛІТЕРАТУРА
Абу-л-Хасан Али ибн ал-Хусайн ибн Али ал-Масуди. Золотые копи и россыпи самоцветов (История Аббасидской династии 749–947 гг.). Москва, 2002.
Ал-Истахри. Книга путей царств // Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа. Вып. XXIX. Тифлис, 1901.
Ал-Марвази. Природа животных // Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия. Том III: Восточные источники. Москва, 2009.
Артамонов М. И. История хазар. Ленинград, 1962.
Бартольд В. В. Сочинения. Т. 1. Туркестан в эпоху монгольского нашествия. Москва, 1963.
Бархударян С. Страницы из истории Арцаха и армяно-албанских отношений. Ереван, 2011.
Бубенок О. Б. Особенности функционирования Волго-Донской переволоки в хазарское время // Журнал фронтирных исследований. 2020. № 4.
Бубенок О. Б. Стратегическое положение Саркела в степях Волго-Донья // Боспорские исследования. 2013. Вып. ХХVIII.
Буниятов Дж. З. Восстание карматов. Баку, 1988.
Гадло А. В. Этническая история Северного Кавказа IV–X вв. Ленинград, 1979.
Голб Н., Прицак О. Хазарско-еврейские документы Х века. Москва – Иерусалим, 1997.
Гусейнов Р. А. Сирийские источники XII–XIII вв. об Азербайджане. Баку, 1960.
Дорн Б. Каспий. О походах древних русских в Табаристан, с дополнительними сведениями в других набегах их на прибрежье Каспийского моря. Санкт-Петербург, 1875.
Ибн ал-Асир. Ал-Камил фи-т-та’рих. (“Полный свод истории”). Избранные отрывки. Ташкент, 2006.
Коковцов П. К. Еврейско-хазарская переписка. Ленинград, 1932.
Коновалова И. Г. Походы русов на Каспий и русско-хазарские отношения // Восточная Европа в исторической ретроспективе: К 80-летию В. Т. Пашуто. Москва, 1999.
Константин Багрянородный. Об управлении империей. Москва, 1989.
Кузенков П. В. Реальная политика или великодержавная идеология? Византийская дипломатия Х века. По данным трактатов Константина Багрянородного // История: дар и долг. Юбилейный сборник в честь Александра Васильевича Назаренко. Москва – Санкт-Петербург, 2010.
Кузовков В. В. Хозаро-візантійські відносини та війна Візантії проти коаліції кочовиків у 30-х роках Х ст. // Сходознавство. 2002. № 17–18.
Кузовков В. В. Походи русів у Табарістан у другій половині ІХ – на початку Х століть: маршрут і місце у міжнародних відносинах (за свідченнями ібн Ісфандіяра) // Емінак. 2021. № 1 (33). https://doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).510
Луговой О. М. Политическая карта мира глазами византийского интеллектуала Х века // Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме. Вып. 6. Харьков, 2018.
Материалы по истории Азербайджана из Тарих-ал-Камиль (Полного свода истории) Ибн ал-Асира. Баку, 1940.
Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербента Х–ХІ веков. Москва, 1963.
Мовсес Каланкатваци. История страны Алуанк. Ереван, 1984.
Низами Гянджеви. Собрание сочинений в 5-ти томах. Т. 5. Искандер-наме. Москва, 1986.
Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.
Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968.
Половой Н. Я. О дате второго похода князя Игоря на греков и похода русских на Бердаа // Византийский временник. Москва, 1958. Т. XIV.
Половой Н. Я. О маршруте похода русских на Бердаа и русско-хазарских отношениях в 943 г. // Византийский временник. Москва, 1961. Т. ХХ.
Сахаров А. Н. Дипломатия Древней Руси: ІХ – первая половина Х в. Москва, 1980.
Сиасет-намэ. Книга о правлении вазира ХІ столетия Низам ал-Мулька. Москва – Ленинград, 1949.
Толочко П. П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. Киев, 1987.
Флоровский А. В. Известия о Древней Руси арабского писателя Мискавейхи Х–ХІ вв. и его продолжателя // Seminarium Kondakovianum. Praha, 1927. Vol. I.
Якубовский А. Ибн-Мискавейх о походе русов в Бердаа в 332 г. = 943/4 г. // Византийский временник. 1926. Т. 24.
Сonstantine Porfirogenito. De ceremoniis aulae byzantinae. Libri II. Bonnae, 1828.
Daftary F. The Ismailis: Their history and doctrines. Cambridge, 2007. https://doi.org/10.1017/CBO9780511497551
Duczko W. Viking Rus: studies on the presence of Scandinavians in Eastern Europe. Leiden, 2004.
Dunlop D. M. The history of the Jewish Khazars. New York, 1967. https://doi.org/10.1163/9789047405436
Golden P. B. Khazar studies: An historico-philological inquiry into the origins of the Khazars. Budapest, 1980. Vol. 1.
Ibn Miskawayh. The eclipse of the Abbasid caliphate, original chronicles of the fourth Islamic century. Edited, translated, and elucidated by H. F. Amedroz and D. S. Margoliouth. Vol. V. Oxford, 1921.
Kennedy H. The Prophet and the Age of the Caliphates. The Islamic Near East from the Sixth to the Eleventh Century. 2nd Ed. London, 2004.
Madelung W. The Minor Dynasties of Northern Iran // The Cambridge History of Iran. Vol. 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge, 1975. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521200936.007
Minorsky V. Studies in Caucasian history. London, 1953.
Spuler B. Iran in the early Islamic period: politics, culture, administration and public life between the Arab and the Seljuk conquests, 633–1055. Leiden – Boston, 2015. https://doi.org/10.1163/9789004282094
Stern S. M. The Early Ismаili missionaries in North-West Persia and in Khurāsān and Transoxania // Bulletin of the school of Oriental and African Studies. London, 1960. Vol. 23, No. 1. https://doi.org/10.1017/S0041977X00148992
REFERENCES
Abu-l-Khasan Ali ibn al-Khusayn ibn Ali al-Masudi (2002), Zolotyye kopi i rossypi samotsvetov (Istoriya Abbasidskoy dinastii 749–947 gg.), Natalis, Moskva. (In Russian).
Al-Istakhri (1901), “Kniga putey tsarstv”, in Sbornik materialov dlya opisaniya mestnostey i plemen Kavkaza, XXIX, pp. 3–45. (In Russian).
Al-Marvazi (2009), Priroda zhivotnykh, in Drevnyaya Rus’ v svete zarubezhnykh istochnikov, Vol. III: Vostochnyye istochniki, Russkiy Fond Sodeystviya Obrazovaniyu i Nauke, Moscow. pp. 59–61. (In Russian).
Artamonov M. I. (1963), Istoriya khazar, Izdatel’stvo Gosudarstvennogo Ermitazha, Leningrad. (In Russian).
Bartol’d V. V. (1963), Sochineniya, Vol. I: “Turkestan v epokhu mongol’skogo nashestviya”, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Barkhudaryan S. (2011), Stranitsy iz istorii Artsakha i armyano-albanskikh otnosheniy, Gitutyun, Erevan. (In Russian).
Bubenok O. B. (2020), “Osobennosti funktsionirovaniya Volgo-Donskoy perevoloki v khazarskoye vremya”, Zhurnal frontirnykh issledovaniy, No. 4, pp. 60–84. (In Russian).
Bubenok O. B. (2013), “Strategicheskoye polozheniye Sarkela v stepyakh Volgo-Don’ya”, Bosporskiye issledovaniya, Vol. ХХVIII, pp. 318–46. (In Russian).
Bunіyatov Dzh. Z. (1988), Vosstaniye karmatov, Elm, Baku. (In Russian).
Gadlo A. V. (1979), Etnicheskaya istoriya Severnogo Kavkaza IV–X vv., LGU, Leningrad. (In Russian).
Golb N. and Pritsak O. (1997), Khazarsko-evreyskiye dokumenty X-h veka. Gesharim, Moscow and Jerusalem. (In Russian).
Guseynov R. A. (1960), Siriyskiye istochniki XII–XIII vv. ob Azerbaydzhane, AN AzSSR, Baku. (In Russian).
Dorn B. (1875), Kaspiy. O pokhodakh drevnikh russkikh v Tabaristan, s dopolnitel’nimi svedeniyami v drugikh nabegakh ikh na pribrezh’ye Kaspiyskogo morya. Sankt Petersburg. (In Russian).
Ibn al-Asir (1940), Materialy po istorii Azerbajdžana iz Tarih-al-Kamil’ (Polnogo svoda istorii) Ibn al-Asira, Izdatel’stvo AlFan, Baku. (In Russian).
Ibn al-Asir (2006), “Al-Kamil fi-t-ta’rikh”. “Polnyy svod istorii”. Izbrannyye otryvki, Uzbekistan, Tashkent. (In Russian).
Kokovtsov P. K. (1932), Evreysko-khazarskaya perepiska, AN SSSR, Leningrad. (In Russian).
Konovalova I. G. (1999), “Pokhody rusov na Kaspiy i russko-khazarskiye otnosheniya”, in Vostochnaya Evropa v istoricheskoy retrospektive: K 80-letiyu V. T. Pashchto, Yazyki russkoy kul’tury, Moscow, pp. 111–20. (In Russian).
Konstantin Bagryanorodnyy (1989), Ob upravlenii imperiyey, Nauka, Moscow. (In Russian).
Kuzenkov P. V. (2010), “Real’naya politika ili velikoderzhavnaya ideologiya? Vizantiyskaya diplomatiya X-go veka. Po dannym traktatov Konstantina Bagryanorodnogo”, in Istoriya: dar i dolg. Yubileynyy sbornik v chest’ Aleksandra Vasil’yevicha Nazarenko, Moscow and Sankt Petersburg, pp. 73–99. (In Russian).
Kuzovkov V. V. (2002), “Khozaro-vizantiys’ki vidnosyny ta viyna Vizantiyi proty koalitsiyi kochovykiv u 30-kh rokakh X st.”, Shodoznavstvo, No. 17–18, pp. 91–5.
Kuzovkov V. V. (2021), “Pokhody rusiv u Tabaristan u druhiy polovyni IX – na pochatku X stolit’: marshrut i mistse u mizhnarodnykh vidnosynakh (za svidchennyamy ibn Isfandiyara)”, Emìnak, No. 1 (33), pp. 318–27. (In Ukrainian). https://doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).510
Lugovoj O. M. (2018), “Politicheskaya karta mira glazami vizantiyskogo intellektuala X veka”, in Vizantiyskaya mozaika: Sbornik publichnykh lektsiy Ellino-vizantiyskogo lektoriya pri Svyato-Panteleimonovskom khrame, Vol. 6, Majdan, Khar’kov, pp. 159–90. (In Russian).
Materialy po istorii Azerbaydzhana iz Tarikh-al-Kamil’ (Polnogo svoda istorii) (1940), Ibn al-Asira, Baku. (In Russian).
Minorskij V. F. (1963), Istoriya Shirvana i Derbenta X–XІ vekov, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Movses Kalankatvatsi (1984), Istoriya strany Aluank, Institut drevnikh rukopisei im. Mashtocha – Matenaderan, Erevan. (In Russian).
Nizami Gyandzhevi (1986), Sobraniye sochineniy v 5-ti tomakh, Vol. 5 “Iskander-name”, Hudozhestvennaya literatura, Moscow. (In Russian).
Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Nauka, Moscow. (In Russian).
Pashuto V. T. (1968), Vneshnyaya politika Drevney Rusi, Nauka, Moscow. (In Russian).
Polovoy N. Ya. (1958), “O date vtorogo pokhoda knyazya Igorya na grekov i pokhoda russkikh na Berdaa”, Vizantiyskiy vremennik, Vol. XIV, Moscow, pp. 138–47. (In Russian).
Polovoy N. Ya. (1961), “O marshrute pokhoda russkikh na Berdaa i russko-khazarskikh otnosheniyakh v 943 g”, Vizantiyskiy vremennik, Vol. XX, Moscow, pp. 90–105. (In Russian).
Saharov A. N. (1980), Diplomatiya Drevney Rusi: ІX – pervaya polovina X v., Mysl’, Moscow. (In Russian).
Nizam al-Mul’k (1949), Siaset-name. Kniga o pravlenii vazira XІ stoletiya Nizam al-Mul’ka, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Tolochko P. P. (1987), Drevnyaya Rus’. Ocherki sotsial’no-politicheskoy istorii, Naukova dumka, Kiev. (In Russian).
Florovskiy A. V. (1972), “Izvestiya o Drevney Rusi arabskogo pisatelya Miskaveykhi X–XІ vv. i ego prodolzhatelya”, Seminarium Kondakovianum, Vol. I, Praha, pp. 175–86. (In Russian).
Yakubovskiy A. (1926), “Ibn-Miskaveykh o pokhode rusov v Berdaa v 332 g. = 943/4 g.”, Vizantiyskiy vremennik, Vol. 24, pp. 63–92. (In Russian).
Сonstantine Porfirogenito (1828), De ceremoniis aulae byzantinae libri II. Bonnae.
Daftary F. (2007), The Ismailis: Their history and doctrines, Cambridge University Press, Cambridge. https://doi.org/10.1017/CBO9780511497551
Duczko W. (2004), Viking Rus: studies on the presence of Scandinavians in Eastern Europe, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789047405436
Dunlop D. M. (1967), The history of the Jewish Khazars, Schocken books, New York.
Golden P. B. (1980), Khazar studies: An historico-philological inquiry into the origins of the Khazars, Vol. 1, Akadémiai Kiadó, Budapest.
Ibn Miskawayh (1921), The eclipse of the Abbasid caliphate, original chronicles of the fourth Islamic century, Edited, translated, and elucidated by H. F. Amedroz and D. S. Margoliouth, Vol. V, Basil Blackwell, Oxford.
Kennedy H. (2004), The Prophet and the Age of the Caliphates. The Islamic Near East from the Sixth to the Eleventh Century, Pearson and Longman, London.
Madelung W. (1975), “The Minor Dynasties of Northern Iran”, The Cambridge History of Iran, Vol. 4, Cambridge University Press, Cambridge. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521200936.007
Minorsky V. (1953), Studies in Caucasian history, Taylor’s foreign press, London.
Spuler B. (2015), Iran in the early Islamic period: politics, culture, administration and public life between the Arab and the Seljuk conquests, 633–1055, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/9789004282094
Stern S. M. (1960), “The Early ismаili missionaries in North-West Persia and in Khurāsān and Transoxania”, Bulletin of the school of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 23, No. 1, pp. 56–90. https://doi.org/10.1017/S0041977X00148992