МЕЧЕТЬ ЕШИЛЬ-ДЖАМІ В БАХЧИСАРАЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Е. Е. Османов

Анотація

Мечеті були найчисленнішими культовими спорудами Бахчисарая. В епоху існування Кримського ханства їх налічувалося 32. У статті розглядається історія будівництва однієї з акцентних культових будівель Бахчисарая – мечеті Ешиль-Джамі. Також аналізується участь Омера, живописця при дворі кримських ханів Селямет-Герая і Крим-Герая, у розпису, а, можливо, і в будівництві мечеті.

Як цитувати

Османов, Е. Е. (2013). МЕЧЕТЬ ЕШИЛЬ-ДЖАМІ В БАХЧИСАРАЇ. Сходознавство, (62-63), 84-96. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2013.62-63.084
Переглядів статті: 11 | Завантажень PDF: 12

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Мечеть Ешиль-Джамі в Бахчисараї

Посилання

Архив ГААРК, ф. р-4281, оп. 1, д. 8.

Берг Н. В. Бахчисарай (отрывок из походных заметок). Санкт-Петербург, 1856.

Гинзбург М. Омер – придворный живописец и декоратор крымских ханов Селямет и Крым-Гиреев // Забвению не подлежит. Казань, 1992.

Засыпкин Б. Н. Памятники архитектуры крымских татар // Крымские татары. Симферополь, 2005.

Маркевич А. И. Мечети Ешиль-Джами и Тахталы-Джами в Бахчисарае // ИТУАК. 1915, № 52.

Паллас П. С. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793–94 гг. Москва, 1999.

Попов А. Н. Третья учебная экспедиция Симферопольской мужской гимназии: Симферополь и его окрестности. Симферополь, 1889.

Протоколы заседаний ТУАК от 27 августа 1915 г. // ИТУАК. 1916, № 53.

Османова Г. Деятельность Бахчисарайского дворца-музея по охране памятников в 1920–30 гг. // Сборник докладов научно-практической конференции, посвященной 90-летию со дня основания Бахчисарайского музея. Симферополь, 2007.

Хливнюк А. В. Неизвестные страницы памятникоохранительной работы в Крыму в 20–30 гг. ХХ в. // Историческое наследие Крыма. 2007, № 17.

REFERENCES

Arkhiv GAARK, Fund r-4281, Inventory 1, File 8. (In Russian).

Berg N. V. (1856), Bakhchisaray (otryvok iz pokhodnykh zametok), Saint Petersburg. (In Russian).

Ginzburg M. (1992), “Omer – pridvornyy zhivopisets i dekorator krymskikh khanov Selyamet i Krym-Gireyev”, in Zabveniyu ne podlezhit, Kazan’. (In Russian).

Zasypkin B. N. (2005), “Pamyatniki arkhitektury krymskikh tatar”, in Krymskiye tatary, Simferopol’. (In Russian).

Markevich A. I. (1915), “Mecheti Eshil’-Dzhami i Takhtaly-Dzhami v Bakhchisaraye”, ITUAK, No. 52. (In Russian).

Pallas P. S. (1999), Nablyudeniya, sdelannyye vo vremya puteshestviya po yuzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva v 1793–94 gg., Moscow. (In Russian).

Popov A. N. (1889), Tret’ya uchebnaya ekspeditsiya Simferopol’skoy muzhskoy gimnazii: Simferopol’ i ego okrestnosti, Simferopol’. (In Russian).

“Protokoly zasedaniy TUAK ot 27 avgusta 1915 g.” (1916), ITUAK, No. 53. (In Russian).

Osmanova G. (2007), “Deyatel’nost’ Bakhchisarayskogo dvortsa-muzeya po okhrane pamyatnikov v 1920–30 gg.”, in Sbornik dokladov nauchno-prakticheskoy konferentsii, posvyashchennoy 90-letiyu so dnya osnovaniya Bakhchisarayskogo muzeya, Simferopol’. (In Russian).

Khlivnyuk A. V. (2007), “Neizvestnyye stranitsy pamyatnikookhranitel’noy raboty v Krymu v 20–30 gg. XX v.”, in Istoricheskoye naslediye Kryma, No. 17. (In Russian).