ЩОДО ПРИСУТНОСТІ СОГДІЙЦІВ У ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї У ЧАСИ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Етноніми согдіани/сугди зустрічаються в деяких середньовічних агіографічних текстах, присвячених життю і діяльності Святого апостола Андрія в Північно-Східному Причорномор’ї. Більш того, вони згадані у творах Псевдо-Софронія (після IV ст.) і ченця Єпіфанія (кінець VIII – початок IX ст.). Перекладач і дослідник цих агіографічних текстів В. Г. Васильєвський вважав ці етнічні назви вигадкою. А. В. Гадло ж висловив припущення, що носії назв согдіани/сугди мали адигське походження. Проте у нас є чимало підстав для того, щоб вважати, що “согдіани” Псевдо-Софронія та “сугди” ченця Єпіфанія, які мешкали на Західному Кавказі, були іраномовними согдійськими купцями з Центральної Азії. Так, ґрунтуючись на даних археологічних досліджень, А. А. Єрусалимська зуміла довести, що в раннє середньовіччя північне відгалуження Великого Шовкового шляху проходило саме через Північний та Західний Кавказ. Унаслідок цього, багато согдійських купців просувалися зі своїм шовком із Согда до Східного Причорномор’я, де починалися кордони Візантії.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Великий Шовковий шлях, Північно-Східне Причорномор'я, раннє середньовіччя, согдіани, согдійці, сугди
Васильевский В. Г. Хождение Апостола Андрея в стране Мирмидонян // Васильевский В. Г. Труды. Т. ІІ. Вып. 1. Санкт-Петербург, 1909.
Волкова Н. Г. Этнонимы и племенные названия Северного Кавказа. Москва, 1973.
Гадло А. В. К этнической истории адыгских племенных объединений (сагины – шегаки) // XIII “Крупновские чтения” по археологии Северного Кавказа (тезисы докладов). Майкоп, 1984.
Гадло А. В. Об одном средневековом наименовании адыгов // Краткое содержание докладов Среднеазиатско-Кавказских чтений 1985 г. Ленинград, 1986.
Гадло А. В. Византийские свидетельства о Зихской епархии как источник по истории Северо-Восточного Причерноморья // Из истории Византии и византоведения. Ленинград, 1991.
Иерусалимская А. А. О северокавказском “Шелковом пути” в раннем средневековье // Советская археология, 1967, № 2.
Иерусалимская А. А. “Великий Шёлковый путь” и Северный Кавказ. Ленинград, 1972.
Иерусалимская А. А. Кавказ на Великом Шёлковом пути. Санкт-Петербург, 1992.
Dickens M. Nestorian Christianity in Central Asia. 2001 // http://www.oxuscom.com/Nestorian_Christianity_in_CA.pdf
REFERENCES
Vasil’yevskiy V. G. (1909), “Khozhdeniye Apostola Andreya v strane Mirmidonyan”, in Vasil’yevskiy V. G. Trudy, Vol. ІІ, Issue 1, Saint Petersburg. (In Russian).
Volkova N. G. (1973), Etnonimy i plemennyye nazvaniya Severnogo Kavkaza, Moscow. (In Russian).
Gadlo A. V. (1984), “K etnicheskoy istorii adygskikh plemennykh ob”yedineniy (saginy – shegaki)”, in XIII “Krupnovskiye chteniya” po arkheologii Severnogo Kavkaza (tezisy dokladov), Maykop. (In Russian).
Gadlo A. V. (1986), “Ob odnom srednevekovom naimenovanii adygov”, in Kratkoye soderzhaniye dokladov Sredneaziatsko-Kavkazskikh chteniy 1985 g., Leningrad. (In Russian).
Gadlo A. V. (1991), “Vizantiyskiye svidetel’stva o Zikhskoy eparkhii kak istochnik po istorii Severo-Vostochnogo Prichernomor’ya”, in Iz istorii Vizantii i vizantovedeniya, Leningrad. (In Russian).
Iyerusalimskaya A. A. (1967), “O severokavkazskom “Shelkovom puti” v rannem srednevekov’ye”, in Sovetskaya arkheologiya, No. 2. (In Russian).
Iyerusalimskaya A. A. (1972), “Velikiy Shëlkovyy put’” i Severnyy Kavkaz, Leningrad. (In Russian).
Iyerusalimskaya A. A. (1992), Kavkaz na Velikom Shëlkovom puti, Saint Petersburg. (In Russian).
Dickens M. (2001), “Nestorian Christianity in Central Asia”, available at: http://www.oxuscom.com/Nestorian_Christianity_in_CA.pdf