СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА ОСМАНСЬКА ТУРЕЧЧИНА

Анотація

Оскільки Україна здавен належала до краю “Дешт-і Кипчак”, її взаємини з Туреччиною мають вельми багате минуле. Власне, взаємини між турецькими та українськими землями вкрай багатогранні, як і чинник тюркських елементів у процесі становлення української нації. Обидві країни впливають одна на одну, об’єднані глибинними зв’язками. Зокрема, елементом, що зближує дві сторони, став чинник Росії. З одного боку, ця держава вивищувалась над Україною та підминала її під себе, з другого – загрожувала державі Османів уздовж Карпат, Кавказу та Чорного моря. Між тим, українська нація, попри тиск царизму, прагнула збудувати власну вільну державу в час світового розвою націоналізму, коли всі історичні народи розгортали стяги боротьби за незалежність. Найдужчою перепоною на цім шляху стала, звісно, насильницька політика Росії з центром у Москві. Український націоналістичний рух, що зміцнів та ширився на початку ХХ століття, через власну неорганізованість та роз’єднаність незабаром утратив усі вагомі народні завоювання, здобутки та права. Утім, вагомим кроком на шляху до побудови незалежної Української держави став Союз визволення України, заснований напередодні Першої cвітової війни. Союз уклав програму своєї діяльності та взявся за її реалізацію, заснувавши осередки у Стамбулі та Відні. Власне, у цій статті здійснено намагання пояснити завдання та наміри Союзу й започаткованого ним руху на основі публікацій збірника під назвою “Україна, Туреччина та Росія”, які його члени опублікували у Стамбулі в грудні 1914 року.