TURKIC-SPEAKING POPULATION OF THE DONBAS IN THE SOVIET INDIGENIZATION POLICY
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Abstract
The article studies aspects of the Soviet indigenization policy of the 1920s – early 1930s regarding the Turkic-speaking population of the Donbas region, namely its two groups – Tatars and Urums (Turkophone Greeks). The Donbas was formed as one of polyethnic regions of Ukraine covering the territory of modern Donetsk and Luhansk regions. The research is based on a wide range of sources, primarily documents of the Communist Party (as it fully controlled the implementation of indigenization), record keeping of authority bodies, statistical and reference materials. We have analyzed indigenization measures aimed at the Tatars living in the region and a large ethnic Turkic-speaking community of Greeks from the Azov region (Urums). The principal focus is on the issues of administrative-territorial zoning and the attempts to solve the language problem of the Turkic-speaking population in the Donbas. We have also touched upon ideological and organizational principles of indigenization. The discussion deals with three national Greek districts created in 1926–1931, for instance Mangushsky district with Urums population and 14 Urums village councils. However significant shortcomings in their activities led to low voter turnout of the local population. The article concludes that the language issue became crucial for Tatar and Urum population of the Donbas due to the need to create an administrative apparatus on the national grounds and conduct office work in national languages. The solution of the language problem was also of political importance: the governing bodies wanted to make favorable conditions for the spread of the Soviet way of life, anti-religious propaganda and promotion of the “international education” of the Turkic-speaking population. Generally speaking, the problems of the Turkic population of the Donbas were not solved with indigenization. At the same time, it contributed to their involvement in the accelerated processes of Soviet modernization of the Donbas which became more severe and repressive in the early 1930s.
How to Cite
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Turkic-speaking population, Tatars, Urums, indigenization, administrative-territorial zoning, the Donbas
Виписи з протоколів засідань ЦАТК про встановлення сітки Рад на 1928/1929 рік. Статистичні таблиці адміністративно-територіального поділу УРСР станом на 15.VII.28 р. і 01.І.30 р. // Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф. 1. Оп. 5. Спр. 1177.
Витяги з протоколів засідань Малої Президії ВУЦВК / ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 3.
Відомості, таблиці, списки національних шкіл та культосвітніх установ по округах України // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 381.
Всесоюзная перепись населения 17 декабря 1926 г.: краткие сводки. Вып. 4: Народность и родной язык населения СССР. Москва, 1928.
Всесоюзная перепись населения 1926 г. Т. ХІІІ. УССР. Степной подрайон. Днепропетровский подрайон. Горнопромышленный подрайон. Москва, 1929.
Гаркавець О. Уруми Надазов’я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів’я. Писемні пам’ятки. Алма-Ата, 1999.
Дем’янчук П. Другий комуністичний штурм та його вплив на етнокультурне середовище міст Донбасу // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. Вип. 11. Київ, 2017.
Документи про культосвітню роботу серед грецького населення (витяги з протоколів, тези доповідей, резолюції, плани) // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 382.
Доповідна записка про стан запровадження закону про рівноправність мов серед населення національних меншостей України. Греко-татарські сільські ради. 1932 // Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали: у 2 ч. Ч. 2. Київ, 1997.
Доповідь референта підвідділу місцевих фінансів Сталінського окрфінвідділу Мізко Д. А. про обслідування місцевих фінансів Старо-Бешівського району // Державний архів Донецької області (ДАДО). Ф. Р-2. Оп. 1. Спр. 225.
Етнічні меншини в Україні // Етнічний довідник: в 3-х ч. Ч. 2. Київ, 1996.
Звіт Донецької губернської виборчої комісії 1924 р. // ДАДО. Ф. Р-1527. Оп. 2. Спр. 28.
История рабочих Донбасса: в 2 т. Т. 1. Киев, 1981.
Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (янв.–февр. 1923 г.). Т. 4. Итоги демографической переписи Донбасса. Харьков, 1923.
Кримський А. Тюрки, їх мови і літератури // Кримський А. Твори в п’яти томах. Т. 4. Сходознавство. Київ, 1974.
Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки. Київ, 2002.
Листування з Наркомфіном, окрвиконкомами, редакціями газет, Центрвидавом про видання літератури мовами національних меншостей та доповідна записка Центрвидаву до ЦК КП(б)У про видання книг на мовах нац. меншостей // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 376.
Мартинчук І. Етнокультурні процеси в Донбасі у 1920–30-ті рр. // Нові сторінки історії Донбасу: Зб. ст. Кн. 26. Вінниця, 2017.
Мережа національних адміністративно-територіальних одиниць Донбасу (на 01.01.1931) // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 4. Спр. 1248.
Навширванов В. Почему мы стремимся перейти к латинскому алфавиту // Жизнь национальностей. 1924. № 1.
Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник. Харків, 1930.
Пономарьова І. Історія та сучасне функціонування мови греків-тюркофонів Приазов’я // Схід. 2007. № 2 (80).
Протоколи № 7–31 засідань Президії Маріупольського окрвиконкому з 8-го червня 1926 р. // ДАДО. Ф. Р-1202. Оп. 1. Спр. 79.
Протоколи № 81, 82 засідань ЦК національних меншостей та матеріали до них // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 158.
Протоколи № 1–23 засідань ЦК національних меншостей // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 242.
Протоколи засідань ЦК національних меншостей та матеріали до них // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 168.
Рубльов О., Якубова Л. Органи етнополітичного регулювання в контексті політики коренізації: український досвід. Київ, 2014.
Спірідонов Д. Історичний інтерес до говірок маріюпольських греків // Східний світ. 1930. № 12.
Статистичний бюлетень Маріупольщини. 1926–1927. № 9–11.
Тюрякулов Н. К вопросу о латинском алфавите среди тюрков СССР // Жизнь национальностей. 1924. № 1.
Якубова Л. Грецьке село в горнилі “більшовицької перековки” (20-ті pp. XX ст.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2010. № 19 (1).
Якубова Л. Етнонаціональна історія Донбасу: тенденції, суперечності, перспективи в світлі сучасного етапу українського націотворення. Київ, 2014.
Ялі С. Греки в УСРР. Харків, 1931.
REFERENCES
Vypysy z protokoliv zasidan’ TsATK pro vstanovlennya sitky Rad na 1928/1929 rik. Statystychni tablytsi administratyvno-terytorial’noho podilu URSR stanom na 15.VII.28 r. i 01.I.30 r., Tsentral’nyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnya Ukrayiny (TsDAVO Ukrayiny), F. 1, Op. 5, Spr. 1177. (In Ukrainian).
Vytyahy z protokoliv zasidan’ Maloyi Prezydiyi VUTsVK, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 3. (In Ukrainian).
Vidomosti, tablytsi, spysky natsional’nykh shkil ta kul’tosvitnikh ustanov po okruhakh Ukrayiny, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 381. (In Ukrainian).
Vsesoyuznaya perepis’ naseleniya 17 dekabrya 1926 g.: kratkiye svodki (1928), Vol. 4: Narodnost’ i rodnoy yazyk naseleniya SSSR, Tsentr. statist. upr. SSSR, Moscow. (In Russian).
Vsesoyuznaya perepis’ naseleniya 1926 g. (1929), Vol. ХІІІ: USSR. Stepnoy podrayon. Dnepropetrovskiy podrayon. Gornopromyshlennyy podrayon, Izdaniye TsSU Soyuza SSR, Moscow. (In Russian).
Harkavets’ O. (1999), Urumy Nadazov”ya: Istoriya, mova, kazky, pisni, zahadky, prysliv”ya. Pysemni pam”yatky, Ukrayins’kyy kul’turnyy tsentr, Alma-Ata. (In Ukrainian).
Dem”yanchuk P. (2017), “Druhyy komunistychnyy shturm ta yoho vplyv na etnokul’turne seredovyshche mist Donbasu”, in Rehional’na istoriya Ukrayiny. Zbirnyk naukovykh statey, Vol. 11, pp. 151–63. (In Ukrainian).
Dokumenty pro kul’tosvitnyu robotu sered hrets’koho naselennya (vytyahy z protokoliv, tezy dopovidey, rezolyutsiyi, plany), TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 382. (In Ukrainian).
“Dopovidna zapyska pro stan zaprovadzhennya zakonu pro rivnopravnist’ mov sered naselennya natsional’nykh menshostey Ukrayiny. Hreko-tatars’ki sil’s’ki rady. 1932”, in Natsional’ni protsesy v Ukrayini: istoriya i suchasnist’. Dokumenty i materialy (1997), Vols. 1–2; Vol. 2, Vyshcha shkola, Kyiv, pp. 192–200. (In Ukrainian).
Dopovid’ referenta pidviddilu mistsevykh finansiv Stalins’koho okrfinviddilu Mizko D. A. pro obsliduvannya mistsevykh finansiv Staro-Beshivs’koho rayonu, Derzhavnyy arkhiv Donets’koyi oblasti (DADO), F. R-2, Op. 1, Spr. 225. (In Ukrainian).
“Etnichni menshyny v Ukrayini” (1996), in Etnichnyy dovidnyk, Vols. 1–3; Vol. 2, Feniks, Kyiv. (In Ukrainian).
Zvit Donets’koyi huberns’koyi vyborchoyi komisiyi 1924 r., DADO, F. R-1527, Op. 2, Spr. 28. (In Ukrainian).
Istoriya rabochikh Donbassa (1981), Vols. 1–2; Vol. 1, Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).
Itogi sploshnoy podvornoy perepisi Donetskoy gubernii (yanv.–fevr. 1923 g.) (1923), Vol. 4. Itogi demograficheskoy perepisi Donbassa, Voyenno-Redakts. Sov. UVO im. Frunze, Kharkiv. (In Russian).
Kryms’kyy A. (1974), “Tyurky, yikh movy i literatury”, in Kryms’kyy A., Tvory v p’yaty tomakh, Vol. 4, Skhodoznavstvo, Naukova dumka, Kyiv, pp. 447–584. (In Ukrainian).
Kuromiya H. (2002), Svoboda i teror u Donbasi: Ukrayins’ko-rosiys’ke prykordonnya, 1870–1990-i roky, Vyd-vo Solomiyi Pavlychko “Osnovy”, Kyiv. (In Ukrainian).
Lystuvannya z Narkomfinom, okrvykonkomamy, redaktsiyamy hazet, Tsentrvydavom pro vydannya literatury movamy natsional’nykh menshostey ta dopovidna zapyska Tsentrvydavu do TsK KP(b)U pro vydannya knyh na movakh nats. menshostey, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 376. (In Ukrainian).
Martynchuk I. (2017), “Etnokul’turni protsesy v Donbasi u 1920–30-ti rr.”, Novi storinky istoriyi Donbasu: Zb. st., Kn. 26, pp. 167–78. (In Ukrainian).
Merezha natsional’nykh administratyvno-terytorial’nykh odynyts’ Donbasu (na 01.01.1931), TsDAVO Ukrayiny, F. 1, Op. 4, Spr. 1248. (In Ukrainian).
Navshirvanov V. (1924), “Pochemu my stremimsya pereyti k latinskomu alfavitu”, Zhizn’ natsional’nostey, No. 1, pp. 41–4. (In Russian).
Novi administratyvni rayony USRR. Statystychnyy dovidnyk. (1930), Derzhvydav “Hospodarstvo Ukrayiny”, Kharkiv. (In Ukrainian).
Рonomariova I. (2007), “Istoriya ta suchasne funktsionuvannya movy hrekiv-tyurkofoniv Pryazov’ya”, Skhid, No. 2 (80), pp. 86–91. (In Ukrainian).
Protokoly No. 7–31 zasidan’ Prezydiyi Mariupol’s’koho okrvykonkomu z 8-ho chervnya 1926 r., DADO, F. R-1202, Op. 1, Spr. 79. (In Ukrainian).
Protokoly No. 81, 82 zasidan’ TsK natsional’nykh menshostey ta materialy do nykh, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 158. (In Ukrainian).
Protokoly No. 1–23 zasidan’ TsK natsional’nykh menshostey, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 242.
Protokoly zasidan’ TsK natsional’nykh menshostey ta materialy do nykh, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 168. (In Ukrainian).
Rubl’ov O. and Yakubova L. (2014), Orhany etnopolitychnoho rehulyuvannya v konteksti polityky korenizatsiyi: ukrayins’kyy dosvid, Inst. Ist. Ukrayiny NANU, Kyiv. (In Ukrainian).
Spiridonov D. (1930), “Istorychnyy interes do hovirok mariyupol’s’kykh hrekiv”, Shìdnij svìt, No. 12, pp. 171–181. (In Ukrainian).
Tyuryakulov N. (1924), “K voprosu o latinskom alfavite sredi tyurkov SSSR”, Zhizn’ natsional’nostey, No. 1, pp. 38–40. (In Russian).
Statystychnyy byuleten’ Mariupol’shchyny (shchomisyachne vydannya Mariupol’s’koho statystychnoho byura) (1926–1927), No. 9–11 (cherven’-serpen’), Tsentral’ne statystychne upravlinnya Ukrayiny. (In Ukrainian).
Yakubova L. (2010), “Hrets’ke selo v hornyli ‘bil’shovyts’koyi perekovky’ (20-ti rr. XX st.)”, Problemy istoriyi Ukrayiny: fakty, sudzhennya, poshuky: Mizhvid. zb. nauk. pr., Vol. 19 (1), pp. 173–217. (In Ukrainian).
Yakubova L. (2014), Etnonatsional’na istoriya Donbasu: tendentsiyi, superechnosti, perspektyvy v svitli suchasnoho etapu ukrayins’koho natsiotvorennya, Inst. Ist. Ukrayiny NANU, Kyiv. (In Ukrainian).
Yali S. (1931), Hreky v USRR, Vseukrayins’ka filiya Tsentrvydavu narodiv SRSR pry prezydiyi VUTsVK, Kharkiv. (In Ukrainian).