SAKA В СИСТ ЕМІ УПРАВЛІННЯ СХІДНИХ ВОЛОДІНЬ ПЕРС ЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЗА ДАНИМИ НАПИСІВ АХЕМЕНІДІВ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена не тільки розгляду Saka як адміністративно-територіального суб’єкта Перської імперії, а й ідентифікації цього терміна в давньоперських царських написах. Автор визначає, які параметри задані для спільноти Saka у написах Ахеменідів, і пропонує рішення ідентифікації цієї спільноти на основі низки джерел. У статті автор спирається на дані давньоперських царських написів, оскільки вони є унікальними і найбільш репрезентативними джерелами з історії Стародавнього Ірану. У царських написах вживання поняття Saka засвідчено у кількох випадках: Saka (DB I 16; II 18), Sakā (DPe 18), Sakā tigraxaudā (DNa 25; DSe 25 XPh 26), Sakā haumavargā (DNa 24; DSe 24-25 XPh 27), Sakā tyaiy para sugudum (DРh 5, DH 4-5), Sakā tyaiy paradraya. Спираючись виключно на матеріал цих написів, неможливо точно локалізувати Saka, однак можна зробити висновок про те, що вони проживали біля східних кордонів імперії, будучи сусідами з Індією, Гандарою та східними сатрапіями. Автор приходить до висновку, що термін Saka у давньоперських царських написах використовується у декількох значеннях, тобто це і збірне поняття, і назва конкретної спільноти людей. При цьому Saka були не єдиним народом, а скоріше виступали як етнічна спільнота людей, які говорять мовами східноіранської групи. Оскільки Saka, як одна з dahyu, була підлеглою персам територією, то повинна була виконувати певні дії, такі як сплата данини в перську скарбницю, несення військової повинності, підпорядкування перським законам.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Перська імперія, Центральна Азія, Ахеменіди, Saka, давньоперські царські написи
Абаев В. И. Из иранской ономастики // История Иранского государства и культуры: К 2500-летию Иранского государства: сборник статей / Под ред. Б. Г. Гафурова. Москва, 1971.
Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. Т. 3. Ленинград, 1979.
Абаев В. И. Избранные труды: религия, фольклор, литература. Владикавказ, 1990.
Алексеев А. Ю., Качалова Н. К., Тохтасьев С. Р. Киммерийцы: этнокультурная принадлежность. Санкт-Петербург, 1993.
Вайнберг Б. И. Этногеография Турана в древности. VII в. до н. э. – VIII в. н. э. Москва, 1999.
Вейнберг И. П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. Москва, 1986.
Вертиенко А. В. Магия против “восточной угрозы”: ритуальная практика египтян во время Второго персидского завоевания // Стародавнє Причорномор’я. Вип. XII. Одеса, 2016.
Грантовский Э. А. Иран и иранцы до Ахеменидов. Основные проблемы. Вопросы хронологии. Москва, 1998.
Григорьев В. В. О скифском народе саках. Санкт-Петербург, 1871.
Дандамаев М. А. Иран при первых Ахеменидах (VI в. до н. э.). Москва, 1963.
Дандамаев М. А., Луконин В. Г. Культура и экономика Древнего Ирана. Москва, 1980.
Дьяконов И. М. История Мидии от древнейших времен до конца IV в. до н. э. Москва – Ленинград, 1956.
Законы Ману / Пер. С. Д. Эльмановича. Москва, 1992.
Иванчик А. И. Киммерийцы. Древневосточные цивилизации и степные кочевники в VIII–VII веках до н. э. Москва, 1996.
Ладынин И. А. Статуя Дария I из Суз: к интерпретации памятника в свете религиозно-идеологических представлений Египта и Передней Азии // Вестник древней истории. 2011. № 1.
Литвинский Б. А. Саки, которые за Согдом // Известия Академии наук Таджикистана. Институт истории, археологии и этнографии. Т. 120. Душанбе, 1960.
Литвинский Б. А. Древние кочевники “Крыши мира”. Москва, 1972.
Махабхарата. Эпизоды из книги III и V / Пер. с санскр. Б. Л. Смирнова. Ашхабад, 1957.
Махабхарата. Эпизоды из книги VI и XVI / Пер. с санскр. Б. Л. Смирнова. Ашхабад, 1981.
Махабхарата. Книга VIII (Книга о Карне) / Пер. с санскр. Я. В. Василькова и С. Л. Невелевой. Москва, 1990.
Медведская И. Н. Древний Иран накануне империй (IX–VI вв. до н. э.). История Мидийского царства. Санкт-Петербург, 2010.
Обельченко О. В. Культура античного Согда: По археологическим данным VII в. до н. э. Москва, 1992.
Паркер В. О чем умалчивает Геродот. Заметки о передаче сведений о киммерийцах у греческих авторов помимо Геродота // Вестник древней истории. 1998. № 4.
Перзашкевич О. В. Ригведийское жречество. Минск, 2014.
Пьянков И. В. Средняя Азия и Евразийская степь в древности. Санкт-Петербург, 2013.
Рамаяна. Книга 1. Балаканда (Книга о детстве); Книга 2. Айодхякада (Книга о Айодхе) / Под ред. П. А. Гринцера. Москва, 2006.
Расторгуева В. С. (гл. ред.) Основы иранского языкознания (древнеиранский язык) / ред. И. М. Оранский, С. Н. Соколов, В. И. Абаев. Москва, 1979.
Руденко Е. И. Центральноазиатские Саки и индийские Шаки // Сборник материалов с конференции “Фундаментальные и инновационные проблемы востоковедного образования и науки”. Алма-Аты, 2011.
Сарианиди В. И. Задолго до Заратуштры (Археологические доказательства протозороастризма в Бактрии и Маргиане). Москва, 2010.
Синха Н. К., Банерджи А. Ч. История Индии. Москва, 1954.
Соколов С. Н. Язык Авесты. Ленинград, 1964.
Ставинский Б. Я. Средняя Азия и Ахеменидский Иран // История Иранского государства и культуры: К 2500-летию Иранского государства / Под ред. Б. Г. Гафурова. Москва, 1971.
Фрай Р. Наследие Ирана / Пер. с англ. Москва, 2002.
Ходжайов Т. К, Ходжайова Г. К. Этнографическая область Мианкаль в составе Большого Согда // Вестник археологии, антропологии и этнографии. 2018. № 3 (42). https://doi.org/10.20874/2071-0437-2018-42-3-079-092
Яценко С. А. Враги Средней Азии в искусстве империи Ахеменидов // Вопросы археологии Казахстана / Под ред. А. З. Бейсенова. Алматы, 2011а.
Яценко С. А. Северное Причерноморье и Ахемениды: некоторые аспекты взаимоотношений // Боспорский феномен. Население, языки, контакты / Ред. М. Ю. Вахтина, Е. В. Грицик и др. Санкт-Петербург, 2011б.
Bailey H. W. Languages of the Saka // Handbuch der Orientalistik, I, Abt. IV. Bd. Iranistik, 1, Linguistik. Leiden, 1958.
Bailey H. W. Trends in Iranian Studies // Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko. 1971. № 29.
Bartholomae Ch. Altiranisehes Wörterbuch. Strassburg, 1904.
Diakonoff I. M. The Cimmerians // Monumentum Georg Morgenstierne. Vol. I / Acta Iranica. T. 21. Leiden, 1981.
Gardiner A. Egyptian Grammar. Being an Introduction to the Study of Hieroglyphs. 3rd Ed. London – Oxford, 1958.
Cattani M. Margiana at the end of Bronze Age and beginning of Iron Age // У истоков цивилизации / Под ред. Н. А. Дубова. Mосква, 2004.
Gershevitch I. Iranian Nouns and Names in Elamite Garb // Transactions of the Philological Society. 1969. Vol. 68. https://doi.org/10.1111/j.1467-968X.1969.tb01267.x
Hoffmann K. Aufsätze zur Indoiranistik. Bd II. Wiesbaden, 1976.
Kent R. G. Old Persian: Grammar, Texts, Lexicon. New Haven, 1950.
King L. The sculptures and inscription of Darius the Great on the rock of Behistūn in Persia. London, 1907.
Liddell H. G., Scott R. A Greek-English Lexicon. Oxford, 1996.
Schmidt E. Persepolis I: Structures, Reliefs, Inscriptions. Chicago, 1953.
Schmidt E. Persepolis III: Royal Tombs and Other Monuments. Chicago, 1970.
Schmitt R. The Bisitun Inscriptions of Darius the Great Old Persian Text. London, 1991.
Schmitt R. Haumavargā. 2003. URL: https://www.iranicaonline.org/articles/ haumavarga (дата звернення 20.07.2020).
Skjærvø P. O. An Introduction to Old Persian. Harvard, 2002.
Szemerenyi O. Iranica // Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft. 1951. Bd. 101.
Tokhtas’ev S. R. Cimmerians. 2011. URL: http://www.iranicaonline.org/ articles/cimmerians-nomads (дата звернення 22.07.2020).
Tolman H. C. A Guide to the Old Persian inscriptions. Tennessee, 1908.
Windekens A. J. Les noms des Saces et des Scythes // Beiträge zur Namenforschung. 1949. Bd. 1.
REFERENCES
Abaev V. I. (1971), “Iz iranskoy onomastiki”, in B. G. Gafurov (ed.), Istoriya Iranskogo gosudarstva i kul’tury: K 2500-letiyu Iranskogo gosudarstva: sbornik statey, Glavnaya redaktsiya Vostochnoy literatury, Moscow, pp. 262–76. (In Russian).
Abaev V. I. (1979), Istoriko-etimologicheskiy slovar’ osetinskogo yazyka, Vol. 3, Nauka, Leningradskoye otdeleniye, Leningrad. (In Russian).
Abaev V. I. (1990), Izbrannyye trudy: religiya, fol’klor, literatura, Ir, Vladikavkaz. (In Russian).
Alekseev A. Y., Kachalova N. K. and Tokhtas’yev S. R. (1993), Kimmeriytsy: etnokul’turnaya prinadlezhnost’, Informatsionno-issledovatel’skiy institut “Ermakov”, Saint Petersburg. (In Russian).
Vaynberg B. I. (1999), Etnogeografiya Turana v drevnosti. VII v. do n. e. – VIII v. n. e., Izdatel’skaya firma “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow. (In Russian).
Veynberg I. P. (1986), Chelovek v kul’ture drevnego Blizhnego Vostoka, Nauka, Glavnaya redaktsiya Vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Vertiienko A. V. “Magiya protiv ‘vostochnoy ugrozy’: ritual’naya praktika egiptyan vo vremya Vtorogo persidskogo zavoyevaniya”, in Starodavnye Prichornomor’ya, Vyp. XII, ONU, Odesa, pp. 99–105. (In Russian).
Grantovskiy E. A. (1998), Iran i irantsy do Akhemenidov. Osnovnyye problemy. Voprosy khronologii, Izdatel’skaya firma “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow. (In Russian).
Grigor’yev V. V. (1871), O skifskom narode sakakh, Tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk, Saint Petersburg. (In Russian).
Dandamaev M. A. (1963), Iran pri pervykh Akhemenidakh (VI v. do n. e.), Izdatel’stvo Vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Dandamaev M. A. and Lukonin V. G. (1980), Kul’tura i ekonomika Drevnego Irana, Nauka, Glavnaya redaktsiya Vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Dyakonov I. M. (1956), Istoriya Midii ot drevneyshikh vremen do kontsa IV v. do n. e., Izdatel’stvo Akademii NAUK SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Zakony Manu (1992), translated by El’manovich S., “Nauka”, Glavnaya redaktsiya Vostochnoy literatury, Nauchno-Izdatel’skiy Tsentr “Ladomir”, Moscow. (In Russian).
Ivanchik A. I. (1996), Kimmeriytsy. Drevnevostochnyye tsivilizatsii i stepnyye kochevniki v VIII–VII vekakh do n. e., IVI RAN, Moscow. (In Russian).
Ladynin I. A (2011), “Statuya Dariya I iz Suz: k interpretatsii pamyatnika v svete religiozno-ideologicheskikh predstavleniy Egipta i Peredney Azii”, Vestnik drevney istorii, No. 1, pp. 3–27. (In Russian).
Litvinskiy B. A. (1960), “Saki, kotoryye za Sogdom”, Izvestiya Akademii nauk Tadzhikistana. Institut istorii, arkheologii i etnografii, Vol. 120, pp. 91–6. (In Russian).
Litvinskiy B. A. (1972), Drevniye kochevniki “Kryshi mira”, Nauka, Glavnaya redaktsiya Vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Makhabkharata. Epizody iz knigi III i V (1957), translated by B. L. Smirnov, Izdatel’stvo Akademii nauk Turkmenskoy SSR, Ylym, Ashkhabad. (In Russian).
Makhabkharata. Epizody iz knigi VI i XVI (1981), translated by B. L. Smirnov, Izdatel’stvo Akademii nauk Turkmenskoy SSR, Ylym, Ashkhabad. (In Russian).
Makhabkharata. Kniga VIII (Kniga o Karne) (1992), translated by Ya. V. Vasil’kov and S. L. Neveleva, Nauka, Glavnaya redaktsiya Vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Medvedskaya I. N. (2010), Drevniy Iran nakanune imperiy (IX–VI vv. do n. e.). Istoriya Midiyskogo tsarstva, Peterburgskoye Vostokovedeniye, St. Petersburg. (In Russian).
Obel’chenko O. V. (1992), Kul’tura antichnogo Sogda: Po arkheologicheskim dannym VII v. do n. e., Nauka, Glavnaya redaktsiya Vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Parker V. (1998), “O chem umalchivayet Gerodot. Zametki o peredache svedeniy o kimmeriytsakh u grecheskikh avtorov pomimo Gerodota”, Vestnik drevney istorii, No. 4, pp. 93–102. (In Russian).
Perzashkevich O. V. (2014), Rigvediyskoye zhrechestvo, BGU, Minsk. (In Russian).
Pyankov I. V. (2013), Srednyaya Aziya i Evraziyskaya step’ v drevnosti, Peterburgskoye lingvisticheskoye obshchestvo, Saint Petersburg. (In Russian).
Ramayana. Kniga 1. Balakanda (Kniga o detstve); Kniga 2. Ayodkhyakada. (Kniga o Ayodkhe) (2006), P. A. Grintser (ed.), Nauchno-izdatel’skiy tsentr “Ladomir” and “Nauka”, Moscow. (In Russian).
Rastorguyeva V. S. (ed.) (1979), Osnovy iranskogo yazykoznaniya (drevneiranskiy yazyk), Nauka, Moscow. (In Russian).
Rudenko E. I. (2011), “Tsentral’noaziatskiye Saki i indiyskiye Shaki”, in Sbornik materialov s konferentsii “Fundamental’nyye i innovatsionnyye problemy vostokovednogo obrazovaniya i nauki”, Alma-Aty, pp. 435–41. (In Russian).
Sarianidi V. I. (2010), Zadolgo do Zaratushtry (Arkheologicheskiye dokazatel’stva protozoroastrizma v Baktrii i Margiane), Staryy sad, Moscow. (In Russian).
Sinkha N. K. and Banerdzhi A. C. (1954), Istoriya Indii, translated by L. V. Stepanov, I. P. Yastrebova and L. A. Knyazhinskaya, Izdatel’stvo inostrannoy literatury, Moscow.
Sokolov S. N. (1964), Yazyk Avesty, Izdatel’stvo Leningradskogo universiteta, Leningrad. (In Russian).
Stavinskiy B. Y. (1971), “Srednyaya Aziya i akhemenidskiy Iran”, in B. G. Gafurov (ed.), Istoriya Iranskogo gosudarstva i kul’tury: K 2500-letiyu Iranskogo gosudarstva: sbornik statey, Glavnaya redaktsiya Vostochnoy literatury, Moscow, pp. 155–63. (In Russian).
Fray R. (2002), Naslediye Irana, translated by V. A. Livshits and E. V. Zeymal’, Izdatel’skaya firma “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow. (In Russian).
Khodzhayov T. K. and Khodzhayova G. K. (2018), “Etnograficheskaya oblast’ Miankal’ v sostave Bol’shogo Sogda”, Vestnik arkheologii, antropologii i etnografii, No. 3 (42), pp. 79–92. (In Russian). https://doi.org/10.20874/2071-0437-2018-42-3-079-092
Yatsenko S. A. (2011a), “Vragi Sredney Azii v iskusstve imperii Akhemenidov”, in A. Z. Beysenov (ed.), Voprosy arkheologii Kazakhstana, Almaty, pp. 495–510. (In Russian).
Yatsenko S. A. (2011b), “Severnoye Prichernomor’ye i Akhemenidy: nekotoryye aspekty vzaimootnosheniy”, in M. Yu. Vakhtina and E. V. Gritsik (eds), Bosporskiy fenomen. Naseleniye, yazyki, kontakty. Materialy mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii, November 22–25, 2011, Saint Petersburg, pp. 109–13. (In Russian).
Bailey H. W (1958), “Languages of the Saka”, in B. Spuler and H. Kees (eds), Handbuch der Orientalistik, I, Abt. IV, Bd. Iranistik, 1, Linguistik, E. J. Brill, Leiden and Köln, pp. 131–54.
Bailey H. W. (1971), “Trends in Iranian Studies”, Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko, No. 29, pp. 1–16.
Bartholomae Ch. (1904), Altiranisehes Wörterbuch, Verlag von Karl J. Trübner, Strassburg.
Diakonoff I. M. (1981), “The Cimmerians”, in Monumentum Georg Morgenstierne, Vol. I, Acta Iranica, T. 21, Brill, Leiden, pp. 103–40.
Gardiner A. H. (1958), Egyptian Grammar. Being an Introduction to the Study of Hieroglyphs, 3rd Ed., The Griffith Institute, Ashmolean Museum, Oxford and Oxford University Press, London and Oxford.
Cattani M. (2004), “Margiana at the end of Bronze Age and beginning of Iron Age”, in N. A. Dubova (ed.), U istokov tsivilizatsii: sbornik statey, Staryi Sad, Moscow, pp. 303–15.
Gershevitch I. (1969), “Iranian Nouns and Names in Elamite Garb”, Transactions of the Philological Society, Vol. 68, pp. 165–200. https://doi.org/10.1111/j.1467-968X.1969.tb01267.x
Hoffmann K. (1976), Aufsätze zur Indoiranistik, Bd. II, Dr. Ludwig Reichert Verlag, Wiesbaden.
Kent R. G. (1950), Old Persian: Grammar, Texts, Lexicon, American Oriental Society, New Haven, CT.
King L. The sculptures and inscription of Darius the Great on the rock of Behistūn in Persia, Oxford University Press, Amen Corner, London.
Liddell H. G. and Scott R. (1996), A Greek-English Lexicon, Oxford University Press, Oxford.
Schmidt E. (1953), Persepolis I: Structures, Reliefs, Inscriptions, The University of Chicago Press, Chicago.
Schmidt E. (1970), Persepolis III: Royal Tombs and Other Monuments, The University of Chicago Press, Chicago.
Schmitt R. (1991), The Bisitun Inscriptions of Darius the Great Old Persian Text, School of Oriental and African studies, London.
Schmitt R (2003), “Haumavargā”, available at: https://www.iranicaonline.org/articles/haumavarga (accessed 20 July 2020).
Skjærvø O (2002), An Introduction to Old Persian. 2nd Ed., Harvard University, Harvard.
Szemerenyi O. (1951), “Iranica”, Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft, Bd. 101, pp. 197–219.
Tokhtas’ev S. R. (2011), “Cimmerians”, available at: http://www.iranicaonline.org/articles/cimmerians-nomads (accessed 22 July 2020).
Tolman H. C. (1908), Ancient Persian Lexicon and the Texts of the Achaemenidan Inscriptions Transliterated and Translated with Special Reference to Their Recent Re-examination, Vanderbilt University, Nahville, TN.
van Windekens A. J. (1949), “Les noms des Saces et des Scythes”, Beiträge zur Namenforschung, Vol. 1, pp. 98–102.