ЛИТОВСЬКА ЛЕГЕНДА ПРО ЗАСНУВАННЯ МІСТА ЧЕРКАСИ ТА ЇЇ ІСТОРИЧНІСТЬ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

Походження назви міста Черкаси, розташованого на правому березі Дніпра, завжди становило інтерес для істориків. Прибічники однієї з гіпотез вірять у зв’язок цього топоніма з назвою адигів Північного Кавказу. Підставою для цього стала найбільш рання фіксація легенди про заснування фортеці Черкаси, що міститься в одній зі слов’яномовних литовських люстрацій від 1552 р. У ній повідомляється про те, що литовський князь Гедимін, завоювавши Кафу і Перекоп, а також “черкасів у П’ятигір’ї”, привів останніх до Наддніпрянщини, де вони й заснували фортецю Черкаси. Проте Гедимін не міг вчинити це переселення адигів із Північного Кавказу, тому що він правив у першій половині XIV ст., коли Середня Наддніпрянщина ще входила до складу Золотої Орди. Дані археології свідчать на користь такої міграції вже на рубежі XIII–XIV ст., що, у свою чергу, свідчить про дії золотоординської адміністрації. Таким чином, у литовській легенді ми лише бачимо одну з перших спроб пояснити обставини виникнення поселення Черкаси. Це сталося напередодні Лівонської війни в 1552 р. Тоді мала місце суперечка Литви з Московським царством стосовно земель у Середній Наддніпрянщині. Виходить, що литовські історики історичний факт навмисне спотворили у своїх політичних інтересах.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2017). ЛИТОВСЬКА ЛЕГЕНДА ПРО ЗАСНУВАННЯ МІСТА ЧЕРКАСИ ТА ЇЇ ІСТОРИЧНІСТЬ. Сходознавство, (79), 35-52. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.79.035
Переглядів статті: 23 | Завантажень PDF: 16

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Велике князівство Литовське, Гедимін, Золота Орда, люстрації, П’ятигір’я, Середня Наддніпрянщина, Черкаси

Посилання

Акты, относящиеся к истории Западной России. Т. II. Санкт-Петербург, 1848.

АЮЗР – Архив Юго-Западной России. Ч. VII. Т. I. Киев, 1886.

Беларуская даўнiна. Вып. 1. Минск, 2014.

Бубенок О. Б. Легенды об основании города Черкассы: правда или вымысел? // Східний світ, 2012, № 3.

Бубенок О. Б. Коли і хто заснував місто Черкаси? // Княжа доба: історія і культура. Вип. 8. Львів, 2014.

Бубенок О. Б. К вопросу о золотоордынском периоде в истории города Черкассы // XIV Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Актуальные проблемы хронологии. Материалы научной конференции. Керчь, 2014а.

Горелик М. В. Погребение черкесского воина 2 пол. XIII – 1 пол. XIV вв. в Поросье // Iсторiя давньої зброї. Дослiдження. Київ, 2014.

Горленко В. Ф. Об этнониме черкасы в отечественной науке конца XVIII – первой половины XIX вв. // Советская этнография, 1982, № 3.

Густинская летопись // Полное собрание русских летописей (далее – ПСРЛ). Т. II. Санкт-Петербург, 1843.

Ельников М. В. Средневековый могильник Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье // Археологічний літопис Лівобережної України. 2000. Ч. 1–2 (7–8).

Карпини П. История монгалов // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.

Київська область // Історія міст і сіл УРСР. Київ, 1971.

Коков Дж. Н. Адыгская (черкесская) топонимия. Наль-чик, 1974.

Куштан Д. П. Звіт про археологічні розвідки у Черкаській області за 1999 р. // Науковий архів Інституту археології НАНУ. 2000.

Куштан Д. Нові дослідження посаду Черкаського замку // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Вип. 13. Київ, 2004.

Куштан Д. Рання історія міста Черкаси на основі археологічних джерел // Північне Причорномор’я і Крим у добу середньовіччя (XIV–XVI ст.). Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 10-літтю археологічних досліджень золотоординської пам’ятки в с. Торговиці. Кіровоград, 2006.

Мавріна О. С. Виникнення Кримського ханату в контексті політичної ситуації в Східній Європі кінця XIV – середини XV ст. // Сходознавство. № 25–26. Київ, 2004.

Мавріна О. С. Від улусу Золотої Орди до Кримського ханства: особливості політичної еволюції // Сходознавство. № 33–34. Київ, 2006.

Падалка Л. В. Историческая обстановка формирования бытового уклада народной жизни на Полтавщине. Полта-ва, 1910.

Рець С. К. Звіт про археологічні розвідки і спостереження в районі м. Черкаси. 1996 р. // Науковий архів Інституту археології НАНУ. 1996.

Стрижак О. С. Назва веде до глибин // Молодь України, 27 серпня 1967 р.

Стрижак О. С. Звідки назва міста // Українська мова і література в школі, 1968, № 2.

Супрасльская летопись // ПСРЛ. Т. XXXV. Москва, 1980.

Тихомиров М. Н. “Список русских городов дальних и ближних” // Исторические записки. Т. 40. Москва, 1952.

Черкас Б. Західні володіння Улусу Джучи: політична історія, територіально-адміністративний устрій, економіка, міста (XIII–XIV ст.). Київ, 2014.

REFERENCES

Akty, otnosyashchiyesya k istorii Zapadnoy Rossii (1848), T. II. Sankt-Peterburg. (In Russian).

AYUZR – Arkhiv YUgo-Zapadnoy Rossii (1886), CH. VII, T. I. Kiyev. (In Russian).

Belaruskaya daunina (2014), Vyp. 1. Minsk. (In Belarussian).

Bubenok O. B. (2012), “Legendy ob osnovanii goroda Cherkassy: pravda ili vymysel?”, Shìdnij svìt, No 3, p. 5–17. (In Russian).

Bubenok O. B. (2014), “Koly i khto zasnuvav misto Cherkasy?”, Knyazha doba: istoriya i kul’tura, Vyp. 8, L’viv, p. 99–117. (In Ukrainian).

Bubenok O. B. (2014a), “K voprosu o zolotoordynskom periode v istorii goroda Cherkassy”, XIV Bosporskiye chteniya. Bospor Kimmeriyskiy i varvarskiy mir v period antichnosti i srednevekov’ya. Aktual’nyye problemy khronologii. Materialy nauchnoy konferentsii. Kerch’, p. 51–55. (In Russian).

Gorelik M. V. (2014), “Pogrebeniye cherkesskogo voina 2 pol. XIII – 1 pol. XIV vv. v Poros’ye”, Istoriya davn’oi zbroi. Doslidzhennya. Kiyev, p. 73–88. (In Russian).

Gorlenko V. F. (1982), “Ob etnonime cherkasy v otechestvennoy nauke kontsa XVIII – pervoy poloviny XIX vv.”, Sovetskaya etnografiya, No 3, p. 96–107. (In Russian).

“Gustinskaya letopis’” (1843), Polnoye sobraniye russkikh letopisey (daleye – PSRL). T. II. Sankt-Peterburg, p. 233–373. (In Russian).

El’nikov M. V. (2000), “Srednevekovyy mogil’nik Mamay-Surka v Nizhnem Podneprov’ye”, Arkheologichniy litopis Livoberezhnoi Ukraini, CH. 1–2 (7–8), p. 42–53. (In Russian).

Karpini P. (1957), “Istoriya mongalov”, Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Moskva – Le-ningrad, p. 23–83. (In Russian).

“Kyyivs’ka oblast’” (1971), Istoriya mist i sil URSR. Kyyiv. (In Ukrainian).

Kokov Dzh. N. (1974), Adygskaya (cherkesskaya) toponimiya. Nal’chik. (In Russian).

Kushtan D. P. (2000), “Zvit pro arkheologichni rozvidky u Cher-kas’kiy oblasti za 1999 r.”, Naukovyy arkhiv Instytutu arkheolohiyi NANU. (In Ukrainian).

Kushtan D. (2004), “Novi doslidzhennya posadu Cherkas’kogo zamku”, Novi doslidzhennya pam’yatok kozats’koyi doby v Ukrayini, Vyp. 13. Kiyev, p. 18–21. (In Ukrainian).

Kushtan D. (2006), “Rannya istoriya mista Cherkasy na osnovi arkheologichnykh dzherel”, Pivnichne Prychornomor’ya i Krym u dobu seredn’ovichchya (XIV–XVI st.), Materialy mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 10-littyu arkheolohichnykh doslidzhen’ zolotoordyns’koyi pam’yatky v s. Torhovytsi, Kirovograd, p. 75–77. (In Ukrainian).

Mavrina O. S. (2004), “Vynyknennya Kryms’koho khanatu v konteksti politychnoyi sytuatsiyi v Skhidniy Yevropi kintsya XIV – seredyny XV st.”, Skhodoznavstvo. Vyp. 25–26, Kyyiv, 2004, p. 57–77. (In Ukrainian).

Mavrina O. S. (2006), “Vid ulusu Zolotoyi Ordy do Kryms’koho khanstva: osoblyvosti politychnoyi evolyutsiyi”, Skhodoznavstvo. Vyp. 33–34, Kyyiv, p. 108–119. (In Ukrainian).

Padalka L. V. (1910), Istoricheskaya obstanovka formirovaniya bytovogo uklada narodnoy zhizni na Poltavshchine. Poltava. (In Russian).

Rets’ S. K. (1996), “Zvit pro arkheologichni rozvidky i sposterezhennya v rayoni m. Cherkasy. 1996 r.”, Naukovyy arkhiv Institutu arkheolohiyi NANU. (In Ukrainian).

Strizhak O. S. (27 serpnya 1967 r.), “Nazva vede do hlybyn”, Molod’ Ukrayny. In Ukrainian).

Strizhak O. S.(1968), “Zvidky nazva mista”, Ukrayns’ka mova i literatura v shkoli, No 2, p. 15–16. (In Ukrainian).

“Suprasl’skaya letopis’” (1980), PSRL, T. XXXV. Moskva, p. 65–80. (In Russian).

Tikhomirov M. N. (1952), “Spisok russkikh gorodov dal’nikh i blizhnikh”, Istoricheskiye zapiski, T. 40, Moskva, p. 214–259. (In Russian).

Cherkas B. (2014), Zakhidni volodinnya Ulusu Dzhuchy: politychna istoriya, terytorial’no-administratyvnyy ustriy, ekonomika, mista (XIII–XIV st.). Kyyiv. (In Ukrainian).