ПРОФЕСІЙНИЙ ПРОФІЛЬ ТА ОСНОВНІ ЗАНЯТТЯ ГРЕКІВ-МІСТЯН КРИМУ НАПРИКІНЦІ ХІХ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  М. А. Араджионі

Анотація

У статті досліджуються традиційні заняття та реміснича спеціалізація греків-містян Криму наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст. Тема є актуальною не тільки для розуміння етнокультурних особливостей спільноти і стратегій виживання малих компактних етнічних груп, а й для з’ясування низки питань, пов’язаних з етнічною історією Криму, зокрема факту депортації за національною ознакою греків півострова в 1944 р. Основними джерелами дослідження стали матеріали Першого всеросійського перепису населення і документи Центрального державного архіву Автономної Республіки Крим.
Наприкінці ХІХ ст. на півострові в цілому сформувалася нова спільнота греків, яка нараховувала близько 20000 осіб. Греки були розселені в основному в південній та гірській частинах півострова, майже 60 % з них – у містах. Група була надзвичайно строкатою, сформованою внас-лідок численних міграцій. Більше половини грекомовних греків Криму (53 %) були заробітчанами – іноземними підданими. Здійснений огляд основних занять та ремісничої спеціалізації греків-містян Криму свідчить, що 1897 р. більш ніж 53 % з них були задіяні в галузі обслуговування (зокрема 29 % – безпосередньо в торгівлі), 23 % займалися ремеслом та торгівлею. Після зміни державного ладу в 1920-ті рр. греки, незважаючи на зменшення чисельності та загальне зубожіння населення внаслідок війн, міграцій, голоду, продовжували займатися своїми традиційними ремеслами та працювали в царині обслуговування. У період непу вони відкрили безліч пекарень, майстерень, ресторанів, займалися дрібною торгівлею, але вже в 1929 р. через це багато хто з них були позбавлені прав та роботи.
У зв’язку з індустріалізацією та колективізацією більшість греків, щоб вижити в умовах безробіття та політики, яку проводила радянська влада, змушені були вступити в колгоспи, створити промислово-коопе-ративні товариства чи поповнити ряди робітників держпідприємств. Із початком гітлерівської окупації греки виявляли лояльність до радянської влади, надавали допомогу партизанам та підпільникам і безпосередньо брали участь у русі Опору. В умовах зруйнованої війною економіки та політики, яку проводили німці на окупованих територіях, коли знову була дозволена приватна ініціатива, греки лише повернулися до тих занять, які традиційно годували їхні родини, – до дрібної торгівлі та ремесла, роботі в царині обслуговування. Причому більшою мірою в торгівлі та галузі обслуговування були задіяні греки – іноземні піддані. Аналіз кількості грецького населення Криму напередодні Другої світової війни та його участь і в кустарній промисловості й торгівлі демонструє, що вони були не настільки істотними, щоб у цілому вплинути на розвиток економіки на окупованих територіях. Виходячи з усього вищесказаного, можна стверджувати, що привід, який Л. Берія навів для виправдання депортації греків із Криму, є надуманим.

Як цитувати

Араджионі, М. А. (2017). ПРОФЕСІЙНИЙ ПРОФІЛЬ ТА ОСНОВНІ ЗАНЯТТЯ ГРЕКІВ-МІСТЯН КРИМУ НАПРИКІНЦІ ХІХ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ. Сходознавство, (79), 3-34. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.79.003
Переглядів статті: 53 | Завантажень PDF: 21

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

греки, депортація, Крим, ремісники

Посилання

Абдуллаєва М. А. Грецькі громади Криму у 1917–1938 рр. Київ, 2001.

Абдуллаєва М. А. Духовно-релігійне життя греків Криму наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Київ, 2000.

Араджионі М. А. Греки Криму: історія і сучасне становище (етнокультурна ситуація та проблеми етнополітичного розвитку). Сімферополь, 2005.

Брошеван В. М. Участие греков в партизанском и подпольном движении в Крыму в 1941–1944 гг. // Греки в истории Крыма: Краткий биографический справочник. Симферополь, 2000.

Быковская Н. В. История формирования греческой общины Керчь-Еникальского градоначальства (конец XVIII – начало XIX вв.) // Україна – Греція: Історія та сучасність: Тези міжнародної наукової конференції (Київ, 29–30 вересня 1993). Київ, 1993.

Быковская Н., Санжаровец В. Керченский табачный фабрикант Константин Месаксуди // Підприємці й меценати. Грецькі підприємці та громадські діячі в Україні XVII–XIX ст. Киев, 2001.

ДААРК, ф. 6, оп. 1, спр. 329а, арк. 14, 17 зв., 25 зв., 27–28, 35 зв., 48 зв., 55 зв., 60 зв., 63 зв., 76 зв., 79 зв., 93 зв.

ДААРК, ф. 59, оп. 1, спр. 1238, 1279, 1461, 1582, 4502, 4550, 4607, 4611, 4733, 4504, 708, 1422, 536, 2569, 4669, 29, 708, 178, 3329, 4581, 1023, 708, 584.

ДААРК, ф. 59, оп. 1, спр. 4669, арк. 1–5.

ДААРК, ф. 151, оп. 1, спр. 580, арк. 9–10, 39–45.

ДААРК, ф. П-1, оп. 1, спр. 698, арк. 42–44, 46, 52, 57.

ДААРК, ф. П-1, оп. 1, спр. 918, арк. 8–9, 17, 19–23.

ДААРК, ф. П-156, оп. 1, спр. 62, арк. 12–26.

ДААРК, ф. Р-103, оп. 2, спр. 30, арк. 1–47.

ДААРК, ф. Р-1119, оп. 2, спр. 3, арк. 36–41, 43–49 зв. та ін.

ДААРК, ф. Р-1119, оп. 2, спр. 4, арк. 51–60, 130–135, 136–141, 169–175, 215–221 зв., 222–227 зв.

ДААРК, ф. Р-1119, оп. 2, спр. 64, арк. 4–7.

ДААРК, ф. Р-3469, оп. 1, спр. 1, арк. 42, 138, 196–197.

ДААРК, ф. Р-3469, оп. 1, спр. 4, арк. 1–5, 39–40; спр. 9, арк. 20–21, 39, 43–52.

Габриелян О. А., Ефимов С. А., Зарубин В. Г. и др. Крымские репатрианты: депортация, возвращение и обустройство. Симферополь, 1998.

Греки в истории Крыма: Краткий биографический справочник. Симферополь, 2000.

Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці. Документи. Факти. Свідчення (1917–1991). Київ, 2004.

Доненко Н. Судьба греческой общины // Новомученики Феодосии. Феодосия. Москва, 2005.

Ивановa Ю. Греки России и Украины. Санкт-Петербург, 2004.

Кравцова Л. П. Греческое население Крыма в 1921–1941 гг. Участие в хозяйственном и культурном строительстве // Греки в истории Крыма: Краткий биографический справочник. Симферополь, 2000.

Мосхури И. В. Греки в истории Севастополя. Севастополь, 2005.

Партизанский билет В. С. Лукидиса. Ялтинский объединенный историко-литературный музей. КП-5863, Д-1279.

Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Т. 41: Таврическая губерния. Табл. XXII. Санкт-Петер-бург, 1904.

Полевые материалы автора (2001–2003 гг., проект Филиала Греческого фонда культуры, г. Одесса).

Ремесленники [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://forum.vgd.ru/132/8590/

Финогеев Б. Л. Крымские татары, греки, немцы, армяне, болгары: Национальное мастерство и его влияние на развитие Крыма. Симферополь, 1997.

Финогеев Б. Л., Неклюдов Е. В. Расселение и трудоиспользование немцев, греков, армян, болгар в Крыму (прошлое и настоящее). Симферополь, 1997.

Шамко Е. Н. Дорогами крымских партизан. Симферополь, 1976.

Шевцова Н. Н. Репрессии против греков Крыма накануне и в годы Великой Отечественной войны // Проблеми інтеграції кримських репатріантів в українське суспільство. Київ, 2004.

Этническая история Крыма в таблицах, картосхемах и диаграммах (по данным переписей населения): информационно-справочное пособие. Симферополь, 2007.

Янници Ф. Греческий мир в конце XVIII – начале XX вв. по российским источникам. Санкт-Петербург, 2005.

REFERENCES

Abdullayeva M. A. (2001), Hrets”ki hromady Krymu u 1917–1938 rr. Kyiv. (In Ukrainian).

Abdullayeva M. A. (2000), Dukhovno-relihiyne zhyttya hrekiv Krymu naprykintsi XVIII – na pochatku XIX st. Kyiv. (In Ukrainian).

Aradzhyoni M. A. (2005), Hreky Krymu: istoriya i suchasne stanovyshche (etnokul”turna sytuatsiya ta problemy etnopolitychnoho rozvytku). Simferopol. (In Ukrainian).

Broshevan V. M. (2000), Uchastiye grekov v partizanskom i podpol’nom dvizhenii v Krymu v 1941–1944 gg., Greki v istorii Kryma: Kratkiy biograficheskiy spravochnik. Symferopol, pp. 69–73. (In Ukrainian).

Bykovskaya N. V. (1993), Istoryya formyrovanyya hrecheskoy obshchyny Kerch”-Enykal”skoho hradonachal”stva (konets XVIII – nachalo XIX vv.) // Ukrayina – Hretsiya: Istoriya ta suchasnist”: Tezy mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi (Kyyiv, 29–30 veresnya 1993). Kyiv. (In Russian).

Bykovskaya N., Sanzharovets V. (2001), Kerchenskiy tabachnyy fabrikant Konstantin Mesaksudi, Pidpryyemtsi y metsenaty. Hrets”ki pidpryyemtsi ta hromads”ki diyachi v Ukrayini XVII–XIX st. Kyiv. (In Ukrainian).

DAARK, f. 6, op. 1, spr. 329a, ark. 14, 17 zv., 25 zv., 27–28, 35 zv., 48 zv., 55 zv., 60 zv., 63 zv., 76 zv., 79 zv., 93 zv.

DAARK, f. 59, op. 1, spr. 1238, 1279, 1461, 1582, 4502, 4550, 4607, 4611, 4733, 4504, 708, 1422, 536, 2569, 4669, 29, 708, 178, 3329, 4581, 1023, 708, 584.

DAARK, f. 59, op. 1, spr. 4669, ark. 1–5.

DAARK, f. 151, op. 1, spr. 580, ark. 9–10, 39–45.

DAARK, f. P-1, op. 1, spr. 698, ark. 42–44, 46, 52, 57.

DAARK, f. P-1, op. 1, spr. 918, ark. 8–9, 17, 19–23.

DAARK, f. R-156, op. 1, spr. 62, ark. 12–26.

DAARK, f. R-103, op. 2, spr. 30, ark. 1–47.

DAARK, f. R-1119, op. 2, spr. 3, ark. 36–41, 43–49 zv. ta in.

DAARK, f. R-1119, op. 2, spr. 4, ark. 51–60, 130–135, 136–141, 169–175, 215–221 zv., 222–227 zv.

DAARK, f. R-1119, op. 2, spr. 64, ark. 4–7.

DAARK, f. R-3469, op. 1, spr. 1, ark. 42, 138, 196–197.

DAARK, f. R-3469, op. 1, spr. 4, ark. 1–5, 39–40; spr. 9, ark. 20–21, 39, 43–52.

Gabriyelyan O. A., Efimov S. A., Zarubin V. G. i dr. (1998), Krymskiye repatrianty: deportatsiya, vozvrashcheniye i obustroystvo. Symferopol, pp. 248–249. (In Russian).

Greki v istorii Kryma: Kratkiy biograficheskiy spravochnik (2000). Symferopol. (In Russian).

Deportovani kryms”ki tatary, bolhary, virmeny, hreky, nimtsi. Dokumenty. Fakty. Svidchennya (1917–1991), (2004). Kyiv, pp. 116, 139–140. (In Ukrainian).

Donenko N. (2005), Sud’ba grecheskoy obshchiny, Novomucheniki Feodosii. Feodosiya. Moscow, pp. 223–250. (In Russian).

Ivanova Yu., (2004), Greki Rossii i Ukrainy. Sankt-Peterburg. (In Russian).

Kravtsova L. P. (2000), Grecheskoye naseleniye Kryma v 1921–1941 gg. Uchastiye v khozyaystvennom i kul’turnom stroitel’stve, Greki v istorii Kryma: Kratkiy biograficheskiy spravochnik. Symfe-ropol, p. 65. (In Russian).

Moskhuri I. V. (2005), Greki v istorii Sevastopolya. Sevastopol’. (In Russian).

Partizanskiy bilet V. S. Lukidisa, Yaltinskiy ob”yedinennyy istoriko-literaturnyy muzey. – KP-5863, D-1279.

Pervaya vseobshchaya perepis’ naseleniya Rossiyskoy imperii 1897 g. (1904), t. 41: Tavricheskaya guberniya, tabl. XXII. Sankt-Peterburg, pp. 192–197. (In Russian).

Polevyye materialy avtora (2001–2003 gg., proyekt Filiala Gre-cheskogo fonda kul’tury, g. Odessa). (In Russian).

Remeslenniki, available at: http://forum.vgd.ru/132/8590/ (acces-sed August 6, 2017).

Finogeyev B. L. (1997), Krymskiye tatary, greki, nemtsy, armyane, bolgary: Natsional’noye masterstvo i ego vliyaniye na razvitiye Kryma. Symferopol, pp. 80–84. (In Russian).

Finogeyev B. L., Neklyudov E. V. (1997), Rasseleniye i trudois-pol’zovaniye nemtsev, grekov, armyan, bolgar v Krymu (proshloye i nastoyashcheye). Symferopol, p. 16. (In Russian).

Shamko E. N. (1976), Dorogami krymskikh partizan. Symferopol, pp. 3–12, 45. (In Russian).

Shevtsova N. N. (2004), Repressii protiv grekov Kryma nakanune i v gody Velikoy Otechestvennoy voyny, Problemy intehratsiyi kryms”kykh repatriantiv v ukrayins”ke suspil”stvo. Kyiv, pp. 331–337. (In Russian).

Etnicheskaya istoriya Kryma v tablitsakh, kartoskhemakh i diagrammakh (po dannym perepisey naseleniya): informatsionno-spra-vochnoye posobiye, (2007). Symferopol, pp. 2–4. (In Russian).

Yannitsi F. (2005), Grecheskiy mir v kontse XVIII – nachale XX vv. po rossiyskim istochnikam. Sankt-Peterburg. (In Russian).