Радянські спецслужби vs японської дипломатії (на матеріалах японського консульства в Одесі в міжвоєнний період)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Л. А. Вовчук

Анотація

Стаття присвячена висвітленню діяльності Японського консульства в Одесі упродовж 1926–1937 рр., яке з моменту свого відкриття опинилося під пильним оком радянських спецслужб. Упродовж усього періоду існування консульства в місті за ним велося серйозне зовнішнє та внутрішнє спостереження – як за самою роботою, так і за контактами працівників консульської установи в місті та за його межами. Одеським відділом ДПУ було створено мережу внутрішньої агентури, яка безпосередньо працювала в консульстві. Консульство “обслуговували” 11 секретних співробітників, які щодня надавали відповідну оперативну інформацію щодо діяльності консульства та його працівників. Основними підставами до таких дій стали відсутність японських підданих в Одесі та відсутність торговельно-економічних відносин через Одеський порт. Радянські спецслужби зробили висновок, що відкриття консульства було спрямоване суто на ведення шпигунської діяльності в СРСР. Таку думку підсилювало активне вивчення японськими працівниками політичної, економічної, культурної та військової ситуації не лише в консульському окрузі, а й в інших містах УРСР та СРСР загалом, особливо на Кавказі, а також постійні подорожі японського консула містами республік СРСР. На кожного співробітника Японського консульства в Одесі заводилася справа-формуляр, де фігурант діставав прізвисько, накопичувалися агентурні матеріали про його діяльність, характеристики особистості та список контактів з місцевими громадянами, які потім підпадали під “розробку” спецагентів ДПУ. У статті розкривається процес вербування радянськими спецслужбами “важливих” представників консульства. У результаті в “агентурну розробку” були взяті перекладач С. Фельдман, кур’єр-охоронець консульства Японії в Одесі М. Цибулько, технічний секретар Лівшиц, машиністка І. Загорська та ін. До кожного з них вербувальники з контррозвідувального відділу ДПУ застосовували персональний підхід.

Як цитувати

Вовчук, Л. А. (2022). Радянські спецслужби vs японської дипломатії (на матеріалах японського консульства в Одесі в міжвоєнний період). Сходознавство, (89), 3-24. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2022.89.003
Переглядів статті: 254 | Завантажень PDF: 200

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Японія, СРСР, Одеса, Японське консульство, радянські спецслужби

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Вовчук Л., Корновенко С. Голодомор 1932–1933 рр. очима іноземних дипломатів // Емінак. 2019. № 4. https://doi.org/10.33782/eminak2019.4(28).343

Мазохин О. Б. ОГПУ-НКГБ в борьбе со спецслужбами Японии. Москва – Берлин, 2019.

Матяш І. Іноземні представництва в Радянській Україні (1919–1991): протистояння і співпраця. Київ, 2020.

Окабе Й. Голодомор очима японців // Сходознавство. 2020. № 86. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2020.86.003

Павленко С. Консул “під пильним оком”: Танака Бун’іціро в Одесі // Східний світ. 2021a. № 1. https://doi.org/10.15407/orientw2021.01.018

Павленко С. С. Сасакі: спогади про Одесу та консульська служба // Східний світ. 2021b. № 3. https://doi.org/10.15407/orientw2021.03.039

Христофоров В. С. История советских органов безопасности 1917–1991 гг. Москва, 2015.

Lensen G. Japanese Diplomatic and Consular Officials in Russia. Tokyo, 1968.

REFERENCES

Vovchuk L. and Kornovenko S. (2019), “Holodomor 1932–1933 rr. ochyma inozemnykh dyplomativ”, Eminak, No. 4, pp. 71–82. (In Ukrainian). https://doi.org/10.33782/eminak2019.4(28).343

Khristoforov V. S. (2015), Istoriya sovetskih organov bezopasnosti 1917–1991 gg., Izdatel’stvo RGGU, Moscow. (In Russian).

Mazokhin O. B. (2019), OGPU-NKGB v bor’be so spetssluzhbami Yaponii, Direkt-Media, Moscow and Berlin. (In Russian).

Matiash I. (2020), Inozemni predstavnytstva v Radianskii Ukraini (1919–1991): protystoiannia i spivpratsia, Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Kyiv. (In Ukrainian).

Okabe Y. (2020), “Holodomor ochyma yapontsiv”, Shodoznavstvo, No. 86, pp. 3–20. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2020.86.003

Pavlenko S. (2021a), “Konsul ‘pid pylnym okom’: Tanaka Bunitsiro v Odesi’, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 18–34. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/orientw2021.01.018

Pavlenko S. (2021b), “S. Sasaki: spohady pro Odesu ta konsulska sluzhba”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 39–54. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/orientw2021.03.039