https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/issue/feed Сходознавство 2025-07-28T10:46:20+02:00 Open Journal Systems <p><strong>«Сходознавство»</strong> – збірник наукових праць, видається Інститутом сходознавства ім. А.&nbsp;Ю. Кримського НАН України з 1997 р.</p> <p><strong>Key title:</strong> Shodoznavstvo (Online)</p> <p><strong>Abbreviated key title:</strong> Shodoznavstvo (Online)</p> <p><strong>Parallel title:&nbsp;</strong>The Oriental Studies</p> <p><strong>Виходить:&nbsp;</strong>2 рази на рік</p> <p>«<strong>Сходознавство</strong>»&nbsp;<strong>реферується у: <a href="https://www.scopus.com/sourceid/21101038743#tabs=0" target="_blank" rel="noopener">Scopus</a>,&nbsp;<a href="https://dbh.nsd.uib.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info?id=499064" target="_blank" rel="noopener">ERIH+</a>,&nbsp;<a href="https://scholar.google.com/citations?hl=uk&amp;user=fat-ArQAAAAJ&amp;authorid=8549444891861977096&amp;view_op=list_works&amp;gmla=AJsN-F4sMr6nZwyaEtZPJBMFo-OgQ_a4UeUXOXNDVg88EDF22RMhEyLv05ReYM3duvdnQR9WGSAUGAOj7wTHt2B6B8FWuv86LiE2IMZ7imADHo8iOJlsd0xch078nLvcAvZs6ptSkqSUaAWKcgvrwjpdeRIxKOGp_u29ml4Hv-sLTZhNOdumZbMSPp1s0d2iQLtuh77UaCqdKiwnylPgJaTsYYzGvzuWh-d21QOj7hJ4iQzNPxvD3M3uUCLKbGg8JUP1MfO-spJWWGJOKHQpW0JCdosWo3lc8oWIhUX26xrHc28z7w5Cp-A" target="_blank" rel="noopener">Google Scholar</a>,&nbsp;<a href="https://slavus.ca/ukraine.html#toptext" target="_blank" rel="noopener">Slavic Humanities Index</a>, <a title="EBSCO" href="https://search.ebscohost.com/Login.aspx" target="_blank" rel="noopener">EBSCO</a>.</strong></p> <p><strong>DOI:</strong>&nbsp;&nbsp;<a href="https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo" target="_blank" rel="noopener">https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo</a></p> <p><strong>Видавець:&nbsp;</strong><a href="http://oriental-studies.org.ua/uk/home/" target="_blank" rel="noopener">Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського</a>.</p> https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/323 Ідеологія влади в написах на обелісках цариці Хатшепсут у релігійному та політичному контекстах Нового царства 2025-07-22T11:20:06+02:00 Н. М. Бондаренко nataliyabondarenko97@knu.ua <p>Дослідження присвячене аналізу ідеології влади цариці Хатшепсут через напис на збереженому обеліску, що розташований у Карнаці. Авторка здійснює детальний розбір тексту, у якому розкривається релігійний та політичний контексти царювання Хатшепсут, зокрема її роль як жінки-фараона в умовах патріархального суспільства. Напис на обеліску відіграє важливу роль у формуванні ідеології легітимності її влади, оскільки він включає численні згадки божественного походження її правління та підтримку богів, особливо Амона. Крім того, він сприяє закріпленню її авторитету серед єгипетської еліти та народу. Важливим аспектом дослідження є авторський переклад тексту з оригіналу, що дає змогу виявити нюанси мови та інтерпретувати зміст напису в контексті соціально-політичних умов того часу. Стаття також розглядає вплив цього обеліска на пам’ять про царицю Хатшепсут і роль її ідеології у зміцненні влади. У результаті робота надає нові інтерпретації стародавніх текстів та пропонує сучасне розуміння політичної і релігійної легітимації влади фараонів.</p> 2025-07-16T16:54:23+02:00 Авторське право (c) 2025 Сходознавство https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/324 Форма і жанрова належність першого розділу “Уривків з ногайського епосу” з рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” 2025-07-28T10:46:20+02:00 Н. С. Сейтяг’яєв nseyityahya@gmail.com <p>The article examines the features of the form of the first chapter of “The Fragments from the Nogai Epic”, which is contained in the handwritten miscellany of the first third of the 19<sup>th</sup>&nbsp;century from the Institute of Manuscripts of the V.&nbsp;I.&nbsp;Vernadsky National Library of Ukraine. Based on the results obtained, conclusions are drawn regarding the genre affiliation of the work. The study confirmed the assumption that the first chapter of “The Fragments…” is a redaction of the text of the “Chapter which describes the Places of Assembly and Habitations” from “Daftar-i Chingiz-name”. It was established that not only the Berlin handwritten copy of “Chingiz-name”, in which the parts of the text corresponding to the two chapters of “The Fragments from the Nogai Epic” are in the same order as in “The Fragments…”, could be an intermediate link between the specified “Chapter” from “Daftar-i Chingiz-name” and the first chapter of “The Fragments…”, but also “History of the Tatars”, which J.&nbsp;von&nbsp;Klaproth acquired in Mozdok. The possibility of this is indicated by the fact that the “Account of the Places of Assembly and Habitations” from this “History”, as well as the first chapter of “The Fragments…”, contains a sentence close in content to a line from a song that V.&nbsp;Kh.&nbsp;Kondaraki heard from the Nogais in Crimea in 1875. Based on the results of studying Nogai folklore, it was assumed that the revision of the text of the “Chapter which describes the Places of Assembly and Habitations” from “Daftar-i Chingiz-name”, presented in the first chapter of “The Fragments from the Nogai Epic”, as well as the other two Nogai versions of this chapter of “Daftar”, appeared as a result of the adaptation of the original text to oral performance by transforming the prose text into a mixed or completely poetic one, which more closely corresponded to the Nogai epic tradition. The first chapter of “The Fragments…”, the “Dastan of the Places of Assembly and Habitations” from the Berlin handwritten copy, in which part of the text is converted into a quatrain, and the song that V.&nbsp;Kh.&nbsp;Kondaraki heard in the Crimean steppe in 1875 are the examples of such changes of the original text in the Nogai environment. Analysis of the text of the first chapter of “The Fragments from the Nogai Epic” showed that it corresponds in form to the Nogai folk epic poem with a predominant line length of 7–8 syllables and with the classical structure of their division in the form of 4&nbsp;+&nbsp;3 and 3&nbsp;+&nbsp;2&nbsp;+&nbsp;3&nbsp;/ 2&nbsp;+ 3&nbsp;+&nbsp;3. The lines are grouped into quatrains, in which even lines are consonant (<em>abcb dbeb fbgb</em>…). In accordance with this, the work itself can be considered as a monorhyme. The function of the so-called “redif rhyme” in it is performed by the lexical epiphora <em>yurtıdur</em>. The content of the first chapter of “Excerpts” allows us to attribute it to the genre of historical songs (<em>yır</em>) of the Nogais.</p> 2025-07-17T11:21:09+02:00 Авторське право (c) 2025 Сходознавство https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/325 Епізод з історії виникнення Іранської драматургії (Мелкум Хан і Агоп Баронян) 2025-07-22T11:22:40+02:00 Г. Геворгян garnikgevorgian@gmail.com <p>Стаття присвячена ролі вірменської інтелігенції Стамбула в модернізації культурного життя Ірану та Османської імперії в XIX&nbsp;столітті. У цих країнах перська літературна традиція, що сформувалася в Середньовіччі, поступово змінювалася під впливом Франції. Великий внесок у поширення в Ірані ідей європейського Просвітництва, літературних та ораторських методів зробив Мелкум Хан, вірменин, який прийняв іслам і заявив про свою іранську ідентичність. На батьківщині він став засновником драматургії західного типу, наслідуючи творчий стиль азербайджанського драматурга і сатирика Агопа Бароняна, який творив у Стамбулі і мав найкращий досвід локалізації французьких культурних цінностей. Мелкум Хан вважається засновником нової школи спрощення перської літературної та публіцистичної мови, і багато іранських інтелектуалів того часу наслідували простий стиль газети “Канун” (“Закон”), яку він видавав. Застосування аналітичних і порівняльних, а також описових методів аналізу показує, що вірменські інтелектуали, які працювали в Стамбулі в XIX&nbsp;столітті, були справжніми культурними посередниками між Заходом і Сходом.</p> 2025-07-17T11:37:25+02:00 Авторське право (c) 2025 Сходознавство https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/327 Зміна парадигми особистих імен мусульманського населення Косово як відображення соціально-культурних змін 2025-07-22T11:25:10+02:00 В. К. Ходжа vaide.hoxha@uni-pr.edu Б. Ругова bardh.rugova@uni-pr.edu <p>Протягом останніх десятиліть вибір імен серед албанців у Косово, окрім іншого, відображав соціальні та політичні настрої населення. Тому спостерігається тенденція, яка позначила зміну парадигми: від домінантних турецько-ісламських імен у середині 20&nbsp;століття (етимологічно ці імена можуть бути арабськими та перськими, але всі вони увійшли в албанську мову через турецьку), до імен з албанським значенням, які змінювалися залежно від соціальних і політичних змін, і до повернення східних імен як домінантних (імен, які не увійшли в мову через турецьку). Це дослідження має на меті простежити та описати цю тенденцію. У цьому контексті особисті імена служать не тільки для відображення соціального життя спільноти, але, перш за все, для створення наративів, за допомогою яких формуються певні соціальні обставини та конструюється реальність. Тому вивчення особистих імен, у широкому сенсі, є важливим для бачення змін у списку імен не лише як відображення реальності, але також і як механізму конструювання реальності; у цьому випадку сучасний список імен розглядається як рушій змін соціальної ідентичності. Однак лінгвістичний рівень, який є суттєвим у цьому разі, передбачає відстеження списку імен як змінної соціального контексту та ідентичності в цілому. Дослідження передбачає збір списків імен людей у Косово в різні періоди, представляючи їх у певних соціальних та політичних контекстах.</p> 2025-07-17T12:51:52+02:00 Авторське право (c) 2025 Сходознавство https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/328 Вплив Саїба Табрізі на творчість Рагіба-Паші 2025-07-22T11:25:43+02:00 Л. Рахімова lamiarahimova75@gmail.com <p>У статті досліджується вплив Саїба Табрізі (1676), одного з видатних представників стилю “Сабк-і Хінді”, на Рагіба-паші, визначної постаті османсько-турецької літератури. Дослідження показало, що вплив Саїба Табрізі поширився не тільки на Рагіба-пашу, а й на османсько-турецьку літературу в цілому. Протягом свого життя Саїб Табрізі багато подорожував, і враження, отримані під час цих подорожей, а також люди, яких він зустрів, мали глибокий вплив на його літературну творчість. Його твори широко поширювалися і були дуже популярними в місцях, які він відвідував. Дидактичні теми, що зустрічаються в його ліричній поезії, також глибоко відбилися у творчості Рагіба-паші. Сам поет із повагою згадував ім’я Саїба Табрізі, коли говорив про представників стилю “Сабк-і Хінді” у своїх творах. Він не тільки взяв Саїба за зразок у стилі “Сабк-і Хінді”, але настільки захоплювався його газелями, що писав на їхній основі таіси і багато років намагався отримати рукописний примірник його дивану. У творах обох авторів подібність мови та стилю чітко відображається у використанні фразеологічних виразів та народних приказок. Ця схожість не обмежується лише мовними засобами, а також проявляється в їхньому естетичному підході та тематичній орієнтації. Вплив стилю Саїба Табрізі на літературну творчість Рагіба-паші ретельно досліджено у статті.</p> 2025-07-17T17:43:00+02:00 Авторське право (c) 2025 Сходознавство https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/329 Від біженців до державності: Сполучені Штати Америки і формування Ізраїлю (1945–1948) 2025-07-22T11:27:35+02:00 В. В. Юшкевич volodymyr_yushkevych@ukr.net <p>Стаття аналізує еволюцію політики Сполучених Штатів Америки щодо єврейських біженців у контексті повоєнної трансформації міжнародної системи та формування нових геополітичних реалій на Близькому Сході. Особлива увага приділяється переходу від реакції на гуманітарну кризу єврейських переміщених осіб до стратегічної дипломатичної підтримки єврейського державотворчого проєкту. Центральне місце посідають результати місії Ерла&nbsp;Гаррісона (1945) та президентська директива Гаррі&nbsp;С.&nbsp;Трумена від 22&nbsp;грудня 1945&nbsp;року, які позначили відхід від обмежувальної імміграційної політики та задали вектор подальших дій американської адміністрації. У статті розкривається механізм організації нелегальної міграції євреїв із Центрально-Східної Європи до американської зони окупації та далі&nbsp;– до Палестини. Особливо наголошено на ролі сіоністських структур, співпраці з єврейськими благодійними організаціями та сприянні влади Чехословаччини й СРСР у цьому процесі. Значну увагу приділено англо-американському діалогу щодо майбутнього Палестини, аналізуються причини провалу плану Моррісона-Грейді та Комітету з вивчення єврейського питання. Внаслідок розгляду зазначених подій простежується, як “палестинське питання” набуло міжнародного виміру та призвело до ухвалення Резолюції №&nbsp;181 Генеральної Асамблеї ООН у листопаді 1947&nbsp;року. Автор доводить, що єврейські біженці постали не лише як об’єкт гуманітарної підтримки, а й як інструмент реалізації нової геополітичної конфігурації Близького Сходу. Американська політика щодо переміщених осіб стала одним із ключових чинників у процесі визнання права єврейського народу на власну державу в умовах глобального перегляду післявоєнного світового порядку.</p> 2025-07-17T19:08:19+02:00 Авторське право (c) 2025 Сходознавство https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/330 Сучасна політика щодо акомодації транснаціонального Ісламу в західній Європі: успіхи і невдачі мусульманських репрезентативних структур 2025-07-22T15:09:22+02:00 Д. В. Шестопалець adfontes83@gmail.com <p>Стаття присвячена проблемі участі держави у створенні представницьких парасолькових структур для мусульман у Західній Європі, починаючи з 1970-х&nbsp;років. Базуючись на широкому спектрі попередніх досліджень, офіційних документах і повідомленнях ЗМІ, це дослідження пропонує загальний огляд поточного стану зазначеного питання у п’ятнадцяти європейських країнах із різними моделями церковно-державних відносин та різними розмірами мусульманських меншин. На найбільш базовому рівні стаття демонструє, що вибір державної політики в цій сфері радше був детермінований поєднанням об’єктивних і суб’єктивних факторів, що домінують у кожному конкретному контексті, а не певною загальноєвропейською парадигмою, яка ґрунтується на принципах секулярності. Щодо цього дуже показовим є те, що близькі соціально-політичні, релігійні чи культурні бекграунди певних суспільств не привели автоматично до розгортання в них подібних стратегій адаптації ісламу через формування єдиних репрезентативних центрів. І навпаки, країни з відмінними державно-церковними устроями, але схожими політичними мотиваціями часто застосовують подібні підходи до вирішення цієї проблеми. Щоб проілюструвати це, у статті виділено три основні категорії випадків відповідно до рівня участі держави та рівня успіху суб’єктів парасолькового типу у виконанні ними визначених завдань посередництва між мусульманськими громадами та владою. Загалом, основний аргумент цієї статті полягає в тому, що, незважаючи на деякі початкові оптимістичні оцінки цих процесів у науковій літературі, з погляду середини 2020-х&nbsp;років, політику безпосереднього державного втручання у “природну” динаміку інституціоналізації мусульманських меншин навряд чи можна розглядати як ефективний засіб управління сутнісно транснаціональною природою європейського ісламу як конгломерату різноманітних&nbsp;– що часто конфліктують між собою&nbsp;– теологічних, культурних і політичних орієнтацій.</p> 2025-07-17T19:19:09+02:00 Авторське право (c) 2025 Сходознавство https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/331 “Вислів, як вийти в день та жити після смерті”. 2-а глава давньоєгипетської Книги мертвих: переклад і коментар 2025-07-22T15:12:52+02:00 М. О. Тарасенко niktarasenko@yahoo.com <p>Статтю присвячено 2-й главі давньоєгипетської Книги мертвих у її Фіванській редакції (Нове царство&nbsp;– Третій перехідний період). На сьогодні відомо 193&nbsp;записи цього вислову, втім, це переважно документи пізніх редакцій Книги (Саїської та Птолемеївської). Новим царством датуються лише 12&nbsp;документів. У низці документів 2-га&nbsp;глава поєднується з 3-ю як єдиний вислів. Від Третього перехідного періоду дійшло 17&nbsp;записів 2-ї&nbsp;глави. Текст цього вислову має довгу історію та бере початок у Текстах саркофагів (вислови&nbsp;93 та 152) (<em>CT</em>, II, <em>64</em>–<em>66</em>; <em>260</em>–<em>261</em>). У статті надається перший переклад українською та коментар 2-ї&nbsp;глави Книги мертвих за папірусом&nbsp;Ну (pLondon BM&nbsp;EA&nbsp;10477 (аркуш&nbsp;13), ХVIII&nbsp;династія, Фіви). Спеціально розглянуто віньєтки цієї глави, які мали кілька типів ілюстрування, відмінних у Новому царстві та Третьому перехідному періоді.</p> 2025-07-17T19:28:37+02:00 Авторське право (c) 2025 Сходознавство