До проблеми існування арабського доісламського перекладу Біблії
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті досліджено проблему появи перших письмових арабських перекладів Біблії. Традиційно вважається, що час виникнення ісламу (тобто початок VII ст. н. е.) становить відправну точку, після якої могли з’явитися перші письмові арабські переклади біблійних текстів. Відповідно до цього, найдавніші письмові арабські переклади біблійних текстів датуються VIII ст., хоча загальноприйнятого перекладу Біблії серед арабів не існувало навіть у X ст. Традиційний підхід до датування перших письмових арабських перекладів біблійних текстів ґрунтується на переконанні, що в доісламську епоху в арабів була розвинена усна традиція переказів, тож ідеї християнства та біблійні тексти могли поширюватися арабською мовою насамперед в усній формі. Отже, цей підхід вказує саме на усні джерела як причину появи численних християнських ремінісценцій у Корані, як-от, зокрема, події та постаті Євангелія (наприклад, Марія і Благовіщення, Ісус і його чудеса), а також неточні цитати з Тори і Псалмів. З іншого боку, в ісламі такі ремінісценції заведено вважати підтвердженням божественності Корану як одкровення, що пророк Мухаммад, засновник ісламу, дістав від Бога, який послав подібне біблійне одкровення християнам. Водночас підставою до наукового підтвердження традиційного підходу є факт браку реальних доказів існування письмових арабських перекладів біблійних текстів у доісламський період. Отже, виникає гіпотеза про можливість віднайдення вищезгаданих доказів у майбутньому. Ця гіпотеза ґрунтується на фактах історичного та релігійного контексту доісламської Аравії. Вважається, що до формування ісламу в Аравії арабські місіонери відігравали активну роль у поширенні ідей християнства. Діяльність цих місіонерів вплинула на розвиток арабської писемності, що відображено в численних написах і графіті. Цілком імовірно, що перші письмові арабські переклади біблійних текстів могли з’явитися в умовах розвиненої християнської спільноти з писемністю. Збереження таких гіпотетичних перекладів ускладнювалося бурхливою історією арабського світу, яка впливала на місцеві християнські монастирі, де могли зберігатися доісламські арабські переклади біблійних текстів.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Біблія, доісламська епоха, Коран, епіграфіка
Белова А. Г. История арабского языка: Теоретический курс лекций. Москва, 1979.
Гварамия Р. В. Арабско-грузинские версии повести Аммония “Убиение св. отцов в Синае и Раифе”. Тбилиси, 1973.
Полотнюк Я. Священна книга ісламу // Всесвіт. № 6. 1990.
Сурдель Д., Сурдель Ж. Цивилизация классического ислама. Екатеринбург, 2006.
Al-Jallad A. “May God be Mindful of Yazīd the King”: Further Reflections on the Yazīd Inscription and the Development of Arabic Scripts // Cultural Interactions in the Mediterranean. Vol. 5. 2022. https://doi.org/10.1163/9789004500648_009
Al-Shdaifat Y., Al-Jallad A., al-Salameen Z., Harahsheh R. An Early Christian Arabic Graffito Mentioning “Yazīd the King” // Arabian archaeology and epigraphy. Vol. 28, Issue 2. 2017. https://doi.org/10.1111/aae.12105
Carra De Vaux, Anawati G. C. Indjīl // The Encyclopaedia of Islam. 2nd ed., Vol. 3. Leiden – London, 1986.
Fenton P.-B. Sa‘adyā Ben Yōsēf // The Encyclopaedia of Islam. 2nd ed., Vol. 8. Leiden, 1995.
Geoffroy E. Ummī // The Encyclopaedia of Islam. 2nd ed., Vol. 10. Leiden, 2000.
Griffith Sidney H. When Did the Bible Become an Arabic Scripture? // Intellectual History of the Islamicate World. Vol. 1, Issue 1–2. 2013. https://doi.org/10.1163/2212943X-20130102
Hamilton A. Arabic Studies in Europe // Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics. Vol. 1. Leiden – Boston, 2006.
Horovitz J., Firestone R. Zabūr // The Encyclopaedia of Islam. 2nd ed., Vol. 11. Leiden, 2002.
Lazarus-Yafeh H. Tawrāt // The Encyclopaedia of Islam. 2nd ed., Vol. 10. Leiden, 2000.
Mearns J. The Canticles of the Christian Church, Eastern and Western, in early and medieval times. Cambridge, 1914.
Nehmé L. New dated inscriptions (Nabataean and pre-Islamic Arabic) from a site near al-Jawf, ancient Dūmah, Saudi Arabia // Arabian Epigraphic Notes. Vol. 3. 2017.
Versteegh K. The Arabic Language. New York, 1997.
Von Grunebaum G. E. Classical Islam: A History, 600 A.D. to 1258 A.D. New Brunswick – London, 2009.
REFERENCES
Belova A. G. (1979), Istoriya arabskogo yazyka: Teoreticheskiy kurs lektsiy, Voyennyy institut MO, Moscow. (In Russian).
Gvaramiia R. V. (1973), Arabsko-gruzinskiye versii povesti Ammoniya “Ubiyeniye sv. ottsov v Sinaye i Raife”, Metsnyereba, Tbilisi. (In Arabic, Georgian and Russian).
Polotnyuk Ya. (1990), “Svyashchenna knyha islamu”, Vsesvit, Issue 6, pp. 124–9. (In Ukrainian).
Surdel D. and Surdel J. (2006), Tsivilizatsiya klassicheskogo islama, U-Faktoriya, Ekaterinburg. (In Russian).
Al-Jallad A. (2022), “ ‘May God be Mindful of Yazīd the King’: Further Reflections on the Yazīd Inscription and the Development of Arabic Scripts”, Cultural Interactions in the Mediterranean, Vol. 5, pp. 195–211. https://doi.org/10.1163/9789004500648_009
Al-Shdaifat Y., Al-Jallad A., al-Salameen Z. and Harahsheh R. (2017), “An Early Christian Arabic Graffito Mentioning ‘Yazīd the King’ ”, Arabian archaeology and epigraphy, Vol. 28, Issue 2, pp. 315–24. https://doi.org/10.1111/aae.12105
Carra De Vaux and Anawati G. C. (1986), “Indjīl”, in The Encyclopaedia of Islam, 2nd ed., Vol. 3, E. J. Brill, Leiden, Lucaz & Co, London, pp. 1205–8.
Fenton P.-B. (1995), “Sa‘adyā Ben Yōsēf”, in The Encyclopaedia of Islam, 2nd ed., Vol. 8, E. J. Brill, Leiden, pp. 661–62.
Geoffroy E. (2000), “Ummī”, in The Encyclopaedia of Islam, 2nd ed., Vol. 10, Brill, Leiden, pp. 863–4.
Griffith Sidney H. (2013), “When Did the Bible Become an Arabic Scripture?”, Intellectual History of the Islamicate World, Vol. 1, Issue 1–2, pp. 7–23. https://doi.org/10.1163/2212943X-20130102
Hamilton A. (2006), “Arabic Studies in Europe”, in Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics, Vol. 1, Brill, Leiden and Boston, pp. 166–72.
Horovitz J. and Firestone R. (2002), “Zabūr”, in The Encyclopaedia of Islam, 2nd ed., Vol. 11, Brill, Leiden, pp. 372–3.
Lazarus-Yafeh H. (2000), “Tawrāt”, in The Encyclopaedia of Islam, 2nd ed., Vol. 10, Brill, Leiden, pp. 393–5.
Mearns J. (1914), The Canticles of the Christian Church, Eastern and Western, in early and medieval times, Cambridge University Press, Cambridge.
Nehmé L. (2017), “New dated inscriptions (Nabataean and pre-Islamic Arabic) from a site near al-Jawf, ancient Dūmah, Saudi Arabia”, Arabian Epigraphic Notes, Vol. 3, pp. 121–64.
Versteegh K. (1997), The Arabic Language, Columbia University Press, New York.
Von Grunebaum G. E. (2009), Classical Islam: A History, 600 A.D. to 1258 A.D., Transaction Publishers, New Brunswick and London.