ЗАХИСНИЙ ОБЛАДУНОК І СПОРЯДЖЕННЯ МОНГОЛЬСЬКОГО ВЕРШНИКА

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2015.71-72.046

  А. А. Мамедов

Анотація

У статті на основі аналізу джерел і наукової літератури розглядаються зміни й удосконалення, що відбулися в захисному обладунку монгольських воїнів і їхніх коней. Автором уточнено комплект монгольського захисного обладунку XIII – другої половини XIV ст., котрий включав панцирі, шоломи, щити, наручі та поножі. Крім того, воїни важкої кінноти мали кольчуги або шкіряні лати, а їхній головний убір складався з легкого шкіряного шолома з міцним напотиличником. Розкриваються причини змін у технології виготовлення обладунків, особливості застосовуваних матеріалів, а також удосконалення, спрямовані на покращення їхніх захисних властивостей (якості, міцності та зменшення ваги). Зазначено, що монгольська знать і кращі воїни надавали великого значення захисту своїх коней. Як захисний обладунок для них монголи застосовували панцирі (шкіряні або залізні), наголів’я (маски, або личини). Описано панцир, що являв собою щільне покривало, яким зверху накривали коня. Виготовляли його із грубої, твердої шкіри й обшивали металевими пластинами. Озброєння воїнів легкої та важкої кінноти в поєднанні з їхнім захисним обладунком і професійною майстерністю дозволяло добиватися перемоги над сильнішим противником.

Як цитувати

Мамедов, А. А. (2015). ЗАХИСНИЙ ОБЛАДУНОК І СПОРЯДЖЕННЯ МОНГОЛЬСЬКОГО ВЕРШНИКА. Сходознавство, (71-72), 46-57. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2015.71-72.046
Переглядів статті: 42 | Завантажень PDF: 22

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Захисний обладунок, монгольський вершник, панцир, спорядження

Посилання

Анналы Бертонского монастыря / Матузова В. И. Английские средневековые источники IX–XIII вв. Москва, 1979.

Армия Монгольской империи / Матузова В. И. [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://znaimo.com.ua/

Горелик М. В. Армии монголо-татар X–XIV веков. Воинское искусство, снаряжение, оружие. Москва, 2002.

Горелик М. В. Монгольский костюм и оружие в XIII–XIV веках: традиции имперской культуры. Золотоордынское наследие // Политическая и социально-экономическая история Золотой Орды (XIII–XV вв.): матер. Междунар. науч. конференции (Казань, 17 марта 2009 г.). Казань, 2009, вып. 1.

Джованни дель-Плано Карпини. История монгалов // Путешествие в восточные страны Плано Карпини и Рубрука / Пер. А. И. Маленина. Москва, 1957.

Иванин М. И. О военном искусстве и завоеваниях монголо-татар и среднеазиатских народов при Чингис-хане и Тамерлане. Санкт-Петербург, 1875.

Маликшоев А. Злая гора – Магу-Ундур // Воин. Самара, 2003, № 12.

Матфей Парижский. Великая хроника / Матузова В. И. Английские средневековые источники IX–XIII вв. Москва, 1979.

Рубрук де Гильом. Путешествие в восточные страны / Пер. B. П. Минаева. Москва, 1956.

Сокровенное сказание / Пер. С. А. Козина. Москва; Ленинград, 1941.

Хэй-да ши-люе (Краткие сведения о первых татарах) // Ван Го-вэй Хайнин Ван Цзин-ань сяньшэн ишу (Посмертное собрание сочинений господина Ван Цзин-аня из Хайнина). Чанша: Шаньу инынугуань, 1940. Т. 37.

REFERENCES

Annaly Bertonskogo monastyrya (1979), Matuzova V. I., Angliyskiye srednevekovyye istochniki IX–XIII vv., Moscow. (In Russian).

Armiya Mongol’skoy imperii, Matuzova V. I. [Elektron. resurs], available at: http://znaimo.com.ua/ (In Russian).

Gorelik M. V. (2002), Armii mongolo-tatar X–XIV vekov. Voinskoye iskusstvo, snaryazheniye, oruzhiye, Moscow. (In Russian).

Gorelik M. V. (2009), “Mongol’skiy kostyum i oruzhiye v XIII–XIV vekakh: traditsii imperskoy kul’tury. Zolotoordynskoye naslediye”, in Politicheskaya i sotsial’no-ekonomicheskaya istoriya Zolotoy Ordy (XIII–XV vv.): mater. Mezhdunar. nauch. konferentsii (Kazan’, 17 marta 2009 g.), Issue 1, Kazan’. (In Russian).

Dzhovanni del’-Plano Karpini (1957), “Istoriya mongalov”, in Puteshestviye v vostochnyye strany Plano Karpini i Rubruka, Transl. by A. I. Malenina, Moscow. (In Russian).

Ivanin M. I. (1875), O voyennom iskusstve i zavoyevaniyakh mongolo-tatar i sredneaziatskikh narodov pri Chingis-khane i Tamerlane, Saint Petersburg. (In Russian).

Malikshoyev A. (2003), “Zlaya gora – Magu-Undur”, Voin, No. 12. (In Russian).

Matfey Parizhskiy (1979), Velikaya khronika, Matuzova V. I., Angliyskiye srednevekovyye istochniki IX–XIII vv., Moscow. (In Russian).

Rubruk de Gil’om (1956), Puteshestviye v vostochnyye strany, Transl. by B. P. Minayeva, Moscow. (In Russian).

Sokrovennoye skazaniye (1941), Transl. by S. A. Kozina, Moscow, Leningrad. (In Russian).

“Khey-da shi-lyuye (Kratkiye svedeniya o pervykh tatarakh)” (1940), in Van Go-v·ey Khaynin Van Tszin-an’ syan’sh·en ish·ch (Posmertnoye sobraniye sochineniy gospodina Van Tszin-anya iz Khaynina), Vol. 37, Shan’u inynuguan’, Chansha. (In Chinese).

Номер
№ 71-72 (2015): Сходознавство