“ПРОСТОРИ СПОГАДУ”: РЕКОНСТРУКЦІЯ МИНУЛОГО ЯК СПРОБА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПРОЗІ ДЖ. ДАГДЖИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Г. В. Рог

Анотація

У пропонованій статті простежується та досліджується концепт культурної пам’яті, конструйований як спроба прочитання минулого через його репрезентацію та осмислення в художній літературі на прикладі роману “Часи лихоліття” кримськотатарського письменника Дженгіза Дагджи. Визначається вплив названого концепту на світоглядні позиції самого письменника та, як результат, на формування поняття національної ідентичності в цілому.
Увагу зосереджено на спробі окреслити специфіку становлення та самоідентифікації кримськотатарської нації через її розповідність, котрою промовляє культурна пам’ять поколінь.
Архітектоніка наукової розвідки має кілька компонентів: окреслення становлення нового наукового напряму – студій пам’яті в контексті літературознавчого дискурсу; практична складова – спроба застосування понятійного апарату студій пам’яті для аналізу літературної спадщини Дженгіза Дагджи з огляду на реартикуляцію смислів та становлення національної ідентичності кримськотатарського народу.
У сюжетно-тематичному плані дослідження передбачає осмислення репрезентації ідеї становлення національної ідентичності в літературній творчості Дженгіза Дагджи, зокрема його романі “Часи лихоліття”, крізь призму пам’яттєвих смислів. Майже у всіх романах “Кримського циклу” письменник наголошує, що ретроспективне та перспективне розуміння своєї історії стає ціннісною передумовою для активного втручання в життєвий процес та структуру суспільної динаміки. Саме в просторово-часовому континуумі певної культури відбуваються становлення особистості, пошук власних виключних цінностей, знайомство з традиціями та формування світоглядних орієнтирів. А отже, ключове питання щодо національної ідентичність формується в процесі осмислення власне минулого, теперішнього стану та очікуваних перспектив. Національна ідентичність виступає як сукупний результат минулого і водночас як орієнтація щодо майбутнього.

Як цитувати

Рог, Г. В. (2017). “ПРОСТОРИ СПОГАДУ”: РЕКОНСТРУКЦІЯ МИНУЛОГО ЯК СПРОБА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПРОЗІ ДЖ. ДАГДЖИ. Сходознавство, (80), 78-93. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.80.078
Переглядів статті: 38 | Завантажень PDF: 23

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

кримськотатарська література, культурна пам’ять, національна ідентичність, романістика Дженгіза Дагджи, травматичне минуле

Посилання

Ассман А. Простори спогаду: форми та трансформації культурної пам’яті. Київ, 2012.

Ассман Я. Культурная память: письмо, память о прошлом и политическая идентичность в высоких культурах древности. Москва, 2004.

Бгабга Г. Націєрозповідність / Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів, 2001.

Жангожа Р. Мультикультуралізм: pro et contra. Київ, 2016.

Рикер П. Память, история, забвение. Москва, 2004.

Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению. Москва, 2001.

Dağcı C. Korkunç Yıllar. Istanbul, 2006.

Dağcı C. K. Onlar da insanlardı. Istanbul, 2009.

Dağcı C. Yurdunu Kaybeden Adam. Istanbul, 2006.

Kocakaplan I. Kırımın Edebi Sesi. Cengiz Dağcı. Istanbul, 2010.

Kocakaplan I. Bibliografya [Електронний ресурс]. – Режим доступу від 6.07.2017: http://www.cengizdagci.org/tr/isa-kocakaplan

Кульчинський О. Дж. Дагджи: кримський міст у турецькі виміри [Електронний ресурс] // Літакцент, 2014/07/28 – Режим доступу від 4.08.2017: http://litakcent.com/2014/07/28/dzhenhiz-dahdzhy-krymskyj-mist-u-turecki.

Емирова А. Дженгиз Дагджи о себе [Електронний ресурс]. – Режим доступу від 13.08.2017: http://www.emirova.com/]

Çonoğlu S. Cengiz Dağcının Romanlarında Ata Mirası Toprağa Bağlılık [Електронний ресурс]. – Karadeniz Dergisi. – V. 13. – 2004. – Режим доступу від 10.08.2017: http://www.avrasyad.com/Makaleler/1605017038.pdf

REFERENCES

Assmann A. (2012), Prostory spogadu: formy ta transformatsiyi kelturnoyi pamyati, Nika-Center, Kyiv. (In Ukrainian).

Assmann J. (2004), Kulturnaya pamyat’: pis’mo, pamyat o proshlom i politicheskaya identichnost v vysokih kulturah drevnosti, Yazyki slav’yanskoy kul’tury, Moscow. (In Russian).

Bhabha H. (2001), “Nation and Narration”, Antologiya svitovoyi literaturno-kritichnoyi dumky XX st., Lviv, pp. 738–41.

Jangoja R. (2016), Multykulturalism: pro et contra, Instytut vsesvitnyoi istorii NANU, Kyiv. (In Ukrainian).

Ricœur J. P. (2004), Pamyat’, istoriya, zabveniyee, Izd-vo gumanitarnoy literatury, Moscow. (In Russian).

Hubner K. (2001), Natsiya: ot zabveniya k vozrojdeniyu, Kanon+, Moscow. (In Russian).

Dağcı C. (2006), Korkunç Yıllar, Istanbul. (In Turkish).

Dağcı C. (2009), Onlar da insanlardı, Istanbul. (In Turkish).

Dağcı C. (2006), Yurdunu Kaybeden Adam, Istanbul. (In Turkish).

Kocakaplan I. (2010), Kırımın Edebi Sesi. Cengiz Dağcı, Istanbul. (In Turkish).

Kocakaplan I. (2017), Bibliografya [Elektronny resurs] – Rejym dostupu vid 6.07.2017: http://www.cengizdagci.org/tr/isa-kocakaplan. (In Turkish).

Kulchinsky O. (2014), C. Dağci: Krimskiy Mist i Turetski Vymiry [Elektronny resurs] Litaktsent, 2014/07/28 – Rezhym dostupu vid 4.08.2017: http://litakcent.com/2014/07/28/dzhenhiz-dahdzhy-krym-skyj-mist-u-turecki-ymiry/

Emirova A. (2017), Cengiz Dağcı [Elektronnyi resurs] – Rezhym dostupu vid 13.08.2017: http://www.emirova.com/

Çonoğlu S. (2004), Cengiz Dağcının Romanlarında Ata Mirası Toprağa Bağlılık [Elektronny resurs] – Rejym dostupu vid 10.08.2017, Karadeniz Dergisi. V. 13. – http://www.avrasyad.com/Makaleer/1605 017038.pdf