ВІД АЗІЇ ДО ЄВРОПИ: ДО ПИТАННЯ ПРО ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ОДНОГО ЗІ СХІДНИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. О. Дядечко

Анотація

Стаття висвітлює проблему походження та поширення варгана – старовинного музичного інструмента. Незважаючи на низку спеціальних досліджень у галузі інструментознавства, у вітчизняній історіографії відсутні праці, присвячені цій проблемі. Це пов’язано, серед іншого, зі складністю атрибуції та датування археологічних знахідок варгана.
Науковці досі не дійшли однозначного висновку щодо часу та місця виникнення варгана, а також шляхів його поширення. Проте вони визнають очевидним той факт, що він зародився на території Азії, де і зараз залишається популярним музичним інструментом, пов’язаним з культами та ритуалами. У сучасній Європі варган також відомий, але як ансамблевий фольклорний інструмент, що супроводжує танці та розваги.
Найбільш ранні та найпростіші варгани виготовлялися з органічних матеріалів – дерева, бамбука або кістки. Вони зародились в Азії близько І ст. до н. е. Пізніше поширились металеві варгани. Їхнє поширення супроводжувалося розвитком від простих форм до більш складних. Найдосконалішим за конструкцією та можливостями гри вважається дуговий варган із заліза.
У Європі дугові варгани з’являються в Середньовіччі вже в розвинутому вигляді. При цьому найдавніші знахідки такого типу інструментів на території Східної Європи є більш ранніми. Найдавніша знахідка дугового варгана в контексті культури східних слов’ян датується ІХ–Х ст. У Західній Європі такі інструменти відомі лише з ХІІІ ст.
Появу варганів у Східній Європі можна пов’язати із переселенням зі сходу носіїв традиції варганної музики та їхнім подальшим культурним впливом на місцеве населення. Х ст. – час появи у Причорноморських степах тюркомовних племен. Ймовірно, саме від цих переселенців зі Сходу слов’яни запозичили традицію гри на варгані. Згодом ця традиція поширилась далі на Захід.

Як цитувати

Дядечко, О. О. (2017). ВІД АЗІЇ ДО ЄВРОПИ: ДО ПИТАННЯ ПРО ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ОДНОГО ЗІ СХІДНИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ. Сходознавство, (80), 68-77. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.80.068
Переглядів статті: 23 | Завантажень PDF: 11

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

інструментознавство, варган, музичні інструменти, музична культура Азії

Посилання

Алексеев Л. В. Полоцкая земля. (Очерки истории Северной Белоруссии): В IX–ХІІІ вв. Москва, 1966.

Давня історія України / Гол. ред. П. П. Толочко. Київ, 2000. Т. 3.

Дядечко О. Знахідка варгану зі стародавнього Любеча // Середньовічні та ранньомодерні старожитності Центрально-Східної Європи: Матеріали XVI Міжнародної студентської наукової археологічної конференції, 7–9 квітня 2017 р. Чернігів, 2017.

Казаков Е. П. Древние язычковые инструменты Прикамья и Приуралья // Советская этнография. 1977. № 1.

Колчин Б. А. Коллекция музыкальных инструментов древнего Новгорода // Памятники культуры: Новые открытия. 1978 г. Ленинград, 1979.

Пашковський О. Дримби ХІІІ – початку ХVI ст. за археологічними знахідками // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. 2012. Вип. 21.

Сузукей В. Ю. Тувинские традиционные музыкальные инструменты. Кызыл, 1989.

Сузукей В. Ю. Хомус в традиционной культуре тувинцев. Кызыл, 2010.

Тадагава Л. О японских варганах тысячелетней давности // Хомус. Якутск, 1996. № 1.

Федоров Г. Б. Итоги трехлетних работ в Молдавии в области славяно-русской археологии // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры. Москва, 1954. Вып. 56.

Хорнбостель Э., Закс К. Систематика музыкальных инструментов // Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка. Москва, 1987. Ч. 1.

Щукина Т. А. Варганы из коллекций Псковской археологической экспедиции // Вопросы инструментоведения. Санкт-Петер-бург, 2007. Вып. 6.

Яковлев В. И. Музыкальные инструменты Национального музея Республики Татарстан. Казань, 2007.

Kolltveit G. Jew’s harps in European Archaeology: A Brief Summary of a Research Project // Journal of the International Jew’s Harp Society. 2004. No. 1.

Kolltveit G. Jew’s harps in European Archaeology. Oxford, 2006.

Crane F. A History of the Trump in Pictures: Europe and America. Iowa, 2003.

Wright M. The Search for the Origins of the Jew’s Harp // The Silk Road Foundation Newsletter. 2004. Vol. 2, No. 2.

REFERENCES

Alekseyev L. V. (1966), Polotskaya zemlya. (Ocherki istorii Severnoy Belorussii): v IX–XIII vv., Nauka, Moskva. (In Russian).

Davnya istoriya Ukrayiny (2000), Tolochko P. P. (ed.), Vol. 3, Kyyiv. (In Ukrainian).

Diadechko O. (2017), “Znakhidka varhanu zi starodavn’oho Lyubecha”, Seredn’ovichni ta rann’omoderni starozhytnosti Tsentral’no-Skhidnoyi Yevropy: Materialy XVI Mizhnarodnoyi student·s’koyi naukovoyi arkheolohichnoyi konferentsiyi, kviten’ 7–9, 2017, Chernihiv, pp. 40–1. (In Ukrainian).

Kazakov E. P. (1977), “Drevniye yazychkovyye instrumenty Pri-kam’ya i Priural’ya”, Sovetskaya etnografiya, No. 1, pp. 107–9. (In Russian).

Kolchin B. A. (1979), “Kollektsiya muzykal’nykh instrumentov drevnego Novgoroda”, Pamyatniki kul’tury: Novyye otkrytiya. 1978 g., Leningrad, pp. 174–87. (In Russian).

Pashkovs’kyy O. (2012), “Drymby XIII – pochatku XVI st. za arkheolohichnymy znakhidkamy”, Novi doslidzhennya pam"yatok kozats’koyi doby v Ukrayini, Vol. 21, pp. 248–53. (In Ukrainian).

Suzukey V. Yu. (1989), Tuvinskiye traditsionnyye muzykal’nyye instrumenty, Kyzyl. (In Russian).

Suzukey V. Yu. (2010), Khomus v traditsionnoy kul’ture tuvintsev, Kyzyl. (In Russian).

Tadagava L. (1996), “O yaponskikh varganakh tysyacheletney davnosti”, Khomus, No. 1, pp. 24–35. (In Russian).

Fedorov G. B. (1954), “Itogi trekhletnikh rabot v Moldavii v oblasti slavyano-russkoy arkheologii”, Kratkiye soobshcheniya o dokladakh i polevykh issledovaniyakh Instituta istorii material’noy kul’tury, Vol. 56, Moskva, pp. 8–23. (In Russian).

Khornbostel’ E. and Zaks K. (1987), “Sistematika muzykal’nykh instrumentov”, Narodnyye muzykal’nyye instrumenty i instrumen-tal’naya muzyka, Vol. 1, Moskva, pp. 229–60. (In Russian).

Shchukina T. A. (2007), “Vargany iz kollektsiy Pskovskoy arkheologicheskoy ekspeditsii”, Voprosy instrumentovedeniya, Vol. 6, Sankt-Peterburg, pp. 158–61. (In Russian).

Yakovlev V. I. (2007), Muzykal’nyye instrumenty Natsional’nogo muzeya Respubliki Tatarstan, Kazan’. (In Russian).

Kolltveit G. (2004), “Jew’s harps in European Archaeology: A Brief Summary of a Research Project”, Journal of the International Jew’s Harp Society, No.1, pp. 79–85.

Kolltveit G. (2006), Jew’s harps in European Archaeology, BAR, Internationals Series, Oxford.

Crane F. (2003), A History of the Trump in Pictures: Europe and America, Mount Pleasant, Iowa.

Wright M. (2004), “The Search for the Origins of the Jew’s Harp”, The Silk Road Foundation Newsletter, Vol. 2, No2, pp. 49–55.