ПОСТСКРИПТУМ ДО III СИРІЙСЬКОЇ ВІЙНИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. Л. Зелінський

Анотація

Автор статті пропонує власну реконструкцію подій, що відбувалися у Східному Середземномор’ї упродовж кількох років після офіційного завершення ІІІ Сирійської війни (вищезгадана війна тривала протягом 246–241 років до Р. Х. між царем елліністичного Єгипту – Птоле-меєм ІІІ Евергетом і володарем держави Селевкідів – Селевком ІІ Каллініком). Насамперед, пропонована реконструкція базується на основі поєднання свідчень “Хроніки” Євсевія Кесарійського і “Бревіарія від заснування міста” Флавія Євтропія (Euseb. Chron. I, 251; Eutrop. III, 1, 1). Зазначені свідчення, у поєднанні з інформацією, що міститься у творах Юстина, Полієна і Полібія, вказують на дуже поступове та болісне вщухання воєнного конфлікту між державами Птолемеїв і Селевкідів. Цей процес тривав протягом 241/240–237 років до Р. Х.; до того ж він відбувався на фоні так званої Братовбивчої війни, що велася між Селевком ІІ Каллініком і його молодшим братом Антіохом Гієраксом. Зокрема, Селевк під впливом перших успіхів у війні проти свого брата здійснив невдалу спробу повернути собі Ефес, котрий відійшов до Птолемеїв згідно з мирною угодою 241 року до Р. Х. У відповідь Птолемей Евергет надав військову підтримку Антіоху Гієраксу, з яким він до цього перебував de jure у стані війни. У результаті Каллінік був змушений зробити територіальні поступки на користь Єгипту, щоб умовити Птолемея ІІІ розірвати союзницькі відносини з Гієраксом. Так, селевкідський цар відмовився від сирійського Дамаска і, ймовірно, від фінікійської Ортосії, котрі були його своєрідним утішливим призом, здобутим під час ІІІ Сирійської війни. Окрім цього, Селевк ІІ в односторонньому порядку відправив до Александрії свого дядька і тестя Андромаха, котрий мав стати гарантом виконання володарем держави Селевкідів його нових забов’язань. Як відомо, цей царський родич перебував у єгипетському почесному полоні аж до 220 року до Р. Х.

Як цитувати

Зелінський, А. Л. (2017). ПОСТСКРИПТУМ ДО III СИРІЙСЬКОЇ ВІЙНИ. Сходознавство, (77), 25-53. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2017.77.025
Переглядів статті: 19 | Завантажень PDF: 12

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

ІІІ Сирійська війна, Антіох Гієракс, Братовбивча війна, Дамаск, Ефес, Птолемей ІІІ Евергет, Селевк ІІ Каллінік

Посилання

Балахванцев А. С. Великое противостояние: Селевк II Каллиник и Аршак I // Вестник Воронежского государственного университета. Серия: история, политология, социология. 2015. № 1.

Балахванцев А. С. Политическая история ранней Парфии: Диcс. докт. ист. наук/ Институт востоковедения РАН. Москва, 2017 (Рукопис).

Бенгтсон Г. Правители эпохи эллинизма: Пер. с нем. Москва, 1982.

Бикерман Э. Хронология Древнего мира: Пер. с англ. Москва, 1976.

Габелко О. Л. Анатолийское этнополитическое койне и особенности эллинизма в Малой Азии (на примере Вифинского царства): Дис... докт. ист. наук: 07.00.03 / Каз. гос. ун-т. Казань, 2006.

Дройзен И. История эллинизма: Пер. с нем.: в 3 т. Т. 3. Рос-тов-на-Дону, 1995.

Жигунин В. Д. Международные отношения эллинистических государств в 280–220 гг. до н. э. Казань, 1980.

Зелінський А. Л. Деградація птолемеївської зовнішньополітичної доктрини у 20-х роках ІІІ століття до Р. Х. як ціна мирного існування елліністичного Єгипту // Східний світ. 2003. № 1.

Зелінський А. Л. Александрійські фараони та їхні піддані. Зміцнення влади перших Птолемеїв. Київ, 2010.

Зелинский А. Л. О характере и причинах египетского нейтралитета во время Первой Пунической войны // Пунические войны: история великого противостояния. Военные, дипломатические, идеологические аспекты борьбы между Римом и Карфагеном / Ред. О. Л. Габелко, А. В. Короленков. Санкт-Пе-тербург, 2017.

Кузьмин Ю. Н. Аристократия Берои в эпоху Эллинизма. Москва, 2013.

Ладынин И. А. Оформление культа “Богов-Эвергетов” в птолемеевском Египте в 240–230-е гг. до н. э. и его египетские коннотации // Мнемон. Вып. 4 (2005).

Ладынин И. А. Третья Сирийская война и захват Птолемеем III в Азии культовых предметов в сведениях книги Даниила и Порфирия Тирского // Antiquitas Аeterna. Вып. 2. 2007.

Панов М. В. Историко-биографические и мифологические надписи Позднего времени. Новосибирск, 2017.

Сапрыкин С. Ю. Понтийское царство. Государство греков и варваров в Причерноморье. Москва, 1996.

Цветкова Ю. История на Тракийския Херсонес (от Троянската война до времето на римското завоевание). Велико Търново, 2008.

Ager Sh. Interstate Arbitrations in the Greek World, 337–90 B.C. Berkeley – Los Angeles – London, 1996.

Ager Sh. An uneasy balance: From the death of Seleucus to the battle of Raphia // A companion to the Hellenistic world / Ed. A. Erskine. Malden (MA) – Oxford, 2003.

Allen R. The Attalid kingdom. A Constitutional History. Oxford, 1983.

Altenmueller H. Bemerkungen zum Ostfeldzug Ptolemaios’ III. nach Babylon und in die Susiana im Jahre 246/5 // Festschrift fuer Gernot Wilhelm anlaesslich seines 65. Geburtstages am 28. Ja-nuar 2010 / Hrsgb. I. Fincke. Dresden, 2010.

Avram A. Antiochos II Théos, Ptolémée II Philadelphe et la mer Noire // Comptes-rendus des séances de l’année – Académie des inscriptions et belles-lettres. 2003. № 3. https://doi.org/10.3406/crai.2003.22636

Bagnall R. Ptolemaic foreign correspondence in P. Tebt. 8 // The journal of egyptian archaealogy. V. 61 (1975). https://doi.org/10.1177/030751337506100118

Bagnall R. The Administration of the Ptolemaic Possessions Outside Egypt. Leiden, 1976.

Banchich Th. The Epitomizing Tradition in Late Antiquity // A Companion to Greek and Roman Historiography: in 2 v. V. 1 / Еd. J. Marincola. Oxford, 2007.

Bengtson H. Randbemerkungen zu den koischen Asylieurkunden // Historia. V. 3. 1955.

Bengtson H. Die Inschriften von Labranda und die Politik des Antigonos Doson. Muenchen, 1971.

Beyer-Rotthoff B. Untersuchungen zur Aussenpolitik Ptolemaios’ III. Bonn, 1993.

Bickermann E. Notes on Seleucid and Parthian chronology // Berytus. 1943–1944. № 2.

Boiy T. Late Achaemenid and Hellenistic Babylon. Leuven, 2004.

Boiy T. Royal and satrapal armies in Babylonia during the Second Diadoch War. The Chronicle of the Successors on the events during the seventh year of Philip Arrhidaeus (=317/316 BC) // The Journal of Hellenic Studies. V. 130 (2010). https://doi.org/10.1017/S0075426910000777

Bonneau D. Le fisc et le Nil, incidences des irrégularités de la crue du Nil sur la fiscalité foncière dans l’Egypte grecque et romaine. Paris, 1971.

Bouché-Leclercq A. Histoire des Lagides: Іn 4 v. V. 1. Paris, 1903.

Buraselis K. Das hellenistische Makedonien und die Aegäeis: Forschungen zur Politik des Kassandros und der drei ersten Antigoniden im Aegaeischen Meer und in Westkleinasien. München, 1982.

Buraselis K. Some remarks on the Koan Asylia (242 B.C.) against its International Background // The Hellenistic Polis of Kos. State, Economy and Culture / Ed. K. Hoeghammar. Uppsala, 2004.

Burstein S. Ptolemy III and the Dream of Reuniting Alexander’s Empire // Ancient history bulletin. 2016. № 3–4.

Büjükkolancı M., Engelmann H. Inschriften aus Ephesos // ZPE. 1991. Bd. 86.

Chaniotis A. War in the Hellenistic World: A Social and Cultural History. Oxford, 2005. https://doi.org/10.1002/9780470773413

Chrubasik B. Kings and Usurpers in the Seleukid Empire. The Men who would be King. Oxford, 2016. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198786924.001.0001

Criscuolo L. Ptolemy the Son: A Pretended Co-regenCy? // Ancient Society. 2017. V. 47.

Cohen G. The Hellenistic Settlements in Europe, the Islands, and Asia Minor. Berkeley, 1995.

Cohen G. The Hellenistic Settlements in Syria, the Red Sea Basin, and North Africa. Berkeley, 2006. https://doi.org/10.1525/california/9780520241480.001.0001

Coşkun A. The War of Brothers, the Third Syrian War, and the Battle of Ankyra (246–241 BC): a Re-Appraisal // War within the Family – the First Century of Seleucid Rule. Proceedings of Seleucid Study Day III = Panel at the VIIth Celtic Conference of Classics, Bordeaux Sept. 2012 / Ed. K. Erickson. Swansea (in print).

D’Agostini M. La strutturazione del potere seleucidico in Anatolia. Il caso di Acheo il Vecchio e Alessandro di Sardi // Erga-Logoi. 2013. № 1. https://doi.org/10.7358/erga-2013-001-dago

Delev P. From Koroupedion to the Beginning of the Third Mithridatic War (281–73 все) // A Companion to Ancient Thrace / Ed. J. Valeva, E. Nankov, D. Graninger. Oxford – Malden (MA), 2015. https://doi.org/10.1002/9781118878248.ch6

Dmitriev S. City Government in Hellenistic and Roman Asia Minor. Oxford, 2005.

Eckstein A. Rome Enters the Greek East: From Anarchy to Hierarchy in the Hellenistic Mediterranean, 230–170 BC. Malden (MA) – Oxford, 2008.

Ehling K. Unruhen, Aufstaende und Abfallbewegungen der Be-voelkerung in Phoenikien, Syrien und Kilikien unter den Seleukiden // Historia. V. 52 (2003).

El-Masry Y. et al. Das Synodaldekret von Alexandria aus dem Jahre 243 v. Chr. Hamburg, 2012.

Erickson K. The Early Seleucids, Their Gods and Their Coins: Dis... PhD / University of Exeter. Exeter, 2009.

Gauthier Ph. Samothrace, Hippomédon et les Lagides // Historia. 1979. V. 28.

Gehrke H.-J. Geschichte des Hellenismus. Muenchen, 1990.

Grabowski T. Ostatni Triumf Ptolemeuszy. Czwarta Wojna syryjska (221–217 p. n. e.). Kraków, 2010.

Grabowski T. Ptolemaic Foundations in Asia Minor and the Aegean as the Lagids’ Political Tool // Electrum. V. 20 (2013).

Grainger J. Hellenistic Phoenicia. Oxford, 1991.

Grainger J. The Roman war of Antiochos the Great. Leiden – Boston, 2002. https://doi.org/10.1163/9789004350861

Grainger J. The Syrian Wars. Leiden – Boston, 2010. https://doi.org/10.1163/ej.9789004180505.i-450

Grainger J. Hellenistic and Roman Naval Warfare 336–31 BC. Barnsley, 2011.

Grainger J. The Rise of the Seleukid Empire (323–223 BC): Seleukos I to Seleukos III. Barnsley, 2014.

Grainger J. The Seleukid Empire of Antiochus III (223–187 BC). Barnsley, 2015.

Grainger J. Great Power Diplomacy in the Hellenistic World. New York, 2017. https://doi.org/10.4324/9781315585826

Habicht Ch. Gottmenschentum und griechische Staedte (ed. 2). Muenchen, 1970.

Habicht Ch. Ziaelas, Koenig von Bithynien // Pauly – Wissowa Realencyclopaedie der classischen Altertumswissenschaft. 1972. Bd. XVIX.

Hammond N. G. L., Walbank F. W. A History of Macedonia: in III v. V. III. Oxford, 1988.

Hauben H. L’expédition de Ptolémèe III en Orient et la sédition domestique de 245 av. J.-C. Quelques mises au point // AFP. 1990. Bd. 36. https://doi.org/10.1515/apf.1990.1990.36.29

Heinen H. The Syrian-Egyptian Wars and the new kingdoms of Asia Minor // The Cambridge Ancient History: In XII v. (Ed. 2). V. VII. P. 1. Cambridge – London – New-York – New-Rochelle – Melbourne – Sydney, 1984. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521234450.015

Hoelbl G. A History of the Ptolemaic Empire: Transl. from germ. London – New-York, 2001.

Holleaux M. Rome, la Grèce et les monarchies hellénistiques au III-e siecle av. J.-C. (273–205). Paris, 1921.

Huss W. Ptolemaeios der Sohn // ZPE. 1998. Bd. 121.

Huss W. Aegypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v. Chr. München, 2001.

Huss W. Verwaltung des ptolemaiischen Reichs. München, 2011. https://doi.org/10.4000/books.chbeck.1228

Johstono P. Military Institutions and State Formation in the Hellenistic Kingdoms: Dis... PhD / Duke University. Durham, 2012.

Kosmetatou E. Bilistiche and the Quasi-Institutional Status of Ptolemaic Royal Mistress // AFP. 2004. Bd. 50. https://doi.org/10.1515/apf.2004.50.1.18

LaBuff J. Karian Sympoliteiai: Causes and Implications of Political Merger at the Periphery of the Greek World: Diss… PhD / The University of Pennsylvania. Philadelphia, 2010.

Lampela A. Rome and the Ptolemies of Egypt: The Development of Their Political Relations, 273–80 B.C. Helsinki, 1998.

Łukaszewicz A. Remarques sur P. Edfou 8 // The Journal of Juristic Papyrology. 1996. V. 26.

Ma J. Antiochos III and the Cities of Western Asia Minor. Oxford, 1999.

Manning J. Land and Power in Ptolemaic Egypt. The Structure of Land Tenure. Cambridge, 2003. https://doi.org/10.1017/CBO9780511482847

Meadows A. Two ‘Double’ Dedications at Ephesus and the Beginning of Ptolemaic Control of Ionia // Gephyra. 2013. Vol. 10.

Metcalfe M. Reaffirming regional identity: cohesive institutions and local interactions in Ionia 386–129 BC: diss... PhD / University of London. London, 2005.

Mitchell S. Anatolia. Land, Men, and Gods in Asia Minor: In II v. V. I. Oxford, 1993.

Momigliano A., Fraser P. A New Date for the Battle of Andres? A Discussion // The Classical Quarterly. 1950. № 3–4. https://doi.org/10.1017/S0009838800028615

Mueller S. Das hellenistische Koenigspaar inder medialen Repraesentation: Ptolemaios II. und Arsinoe II. Berlin – New York, 2009.

Ogden D. Polygamy, Prostitutes, and Death: The Hellenistic Dynasties. Swansea, 1999.

Ogden D. Bilistiche and the Prominence of Courtesans in the Ptolemaic Tradition // Ptolemy II Philadelphus and his World / Ed. P. McKechnie, Ph. Guillaume. Leiden – Boston, 2008.

Oikonomides A. The Death of Ptolemy “The Son” at Ephesos and P. Bouriant 6 // ZPE. Bd. 56 (1984).

Paunov E. Introduction to the Numismatics of Thrace, ca. 530 bce-46 ce // A Companion to Ancient Thrace / Ed. J. Valeva, E. Nankov, D. Graninger. Oxford – Malden (MA), 2015. https://doi.org/10.1002/9781118878248.ch18

Piejko F. Episodes from the Third Syrian War in a Gurob Papyrus, 246 B.C. // AFP. 1990. Bd. 36. https://doi.org/10.1515/apf.1990.1990.36.13

Piejko F. Antiochus III and Ilium // AFP. 1991. Bd. 37. https://doi.org/10.1515/apf.1991.1991.37.9

Plassart A. Inscriptions de Delphes, la liste des Theorodoques // Bulletin de Correspondance Hellйnique. 1921. V. 45. https://doi.org/10.3406/bch.1921.3046

Rankov B. A War of Phases: Strategies and Stalemates 264–241 // A Companion to the Punic Wars / Ed. D. Hoyos. Oxford, 2011. https://doi.org/10.1002/9781444393712.ch9

Ravazzolo C. Tolemeo Figlio di Tolemeo II Filadelfeo // Studi Ellenistici. 1996. Vol. 8.

Rigsby K. Asylia. Territorial Inviolability in the Hellenistic World. Berkeley – Los Angeles – London, 1996.

Robert L. Opera minora selecta: in VII t. T. IV. Amsterdam, 1974.

Rostovtzeff M. A Note on the New Inscription from Samothrace // The American Journal of Philology. 1940. № 2. https://doi.org/10.2307/290738

Şahin S. Ehrendekret fuer Hippomedon aus Priapos (Karabiga). Statthalter des Ptolemaios III. Euergetes? // Epigraphica Anatolica. 1984. V. 4.

Seibert J. Historische Beiträge zu den Dynastischen Verbindungen in hellenistischer Zeit. Wiesbaden, 1967.

Sherk R. The Eponymous Officials of Greek Cities IV. The Register Part III Thrace, Black Sea Area, Asia Minor // ZPE. 1992. Bd. 93.

van Oppen de Ruiter B. Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship. New York, 2015a. https://doi.org/10.1057/9781137494627

van Oppen de Ruiter B. The Marriage of Eirene and Eunostus of Soli: An Episode in the Age of the Successors // Athenaeum. 2015b. № 2.

Will É. Virgilio B. Lancia, diadema e porpora. Il re e la regalità ellenistica (ed. 2). Pisa, 2003.

Will É. Comment on écrit l’histoire hellénistique // Historia. 1978. Vol. 27.

Will É. Histoire politique du monde hellénistique (323–30 av. J.-C.). T. 1. De la mort d’Alexandre aux avènements d’Antiochos III et de Philippe V (2 éd.). Nancy 1979.

Winnicki J.-K. Operacje wojskowe Ptolemeuszów w Syrii. Warszawa, 1989.

Woerrle M. Antiochos I., Achaios der Aeltere und die Galater. Eine neue Inschrift in Denizli // Chiron. V. 5 (1975).

REFERENCES

Balakhvantsev A. S. (2015), “Velikoye protivostoyaniye: Selevk II Kallinik i Arshak I”, Vestnik Voronezhkogo gosudarstvennogo universiteta, Seriya: istoriya, politologiya, sociologiya, No 1, pp. 5–12. (In Russian).

Balakhvantsev A. S. (2017), Politicheskaya istoriya rannej Parfii: diss. dokt. ist. / Institut vostokovedeniya RAN, Moskva. Manuscript. (In Russian).

Bengtson G. (1982), Praviteli epokhi ellinizma, translated by E. D. Frolov, Nauka, Moskva. (In Russian).

Bikerman E. (1976), Khronologiya drevnego mira, translated by I. M. Steblin-Kamenskij, Nauka, Moskva. (In Russian).

Gabelko O. L. (2006), Anatolijskoye etnopoliticzeskoye kojne i osobennosti ellinizma v Maloj Azii (na primere Vifinskogo tsarstva): diss… dokt. Ist. / Kazanskij gosudarstvennyj universitet, Kazan. (In Russian).

Drojzen I. (1995), Istoria Ellinizma: v 3-kh t. T. 3, translated by M. Shelgunov and E. Tsimmermann, Feniks, Rostov-na-Donu.

Zhigunin V. D. (1980), Mezhdunarodnyye otnosheniya ellinisticheskikh gosudarstv v 280–220 gg. do n. e., Izd-vo Kazanskogo un-ta, Kazan. (In Russian).

Zelinskyi A. L. (2003), “Dehradatsiya ptolemeyivskoyi zovnishnyopolitychnoyi doktryny u 20-kh rokakh III stolittya do R. Kh. yak tsina myrnoho isnuvannya ellinistychnoho Yehyptu”, Shìdnij svìt, No 1, pp 67–72. (In Ukrainian).

Zelinskyi A. L. (2010), Aleksandrivski faraony ta yikhni piddani. Zmitsnennya vlady pershykh Ptolemeyiv, Akademperiodyka, Kyiv. (In Ukrainian).

Zelinsky A. L. (2017), “O kharaktere i prichinakh yegipetskogo nejtraliteta vo vremya Pervoj Punicheskoj vojny”, Punicheskiye vojny: istoriya velikogo protivostoyaniya. Voennye, diplomaticheskiye, ideologicheskiye aspekty borby mezhdu Rimom I Karfagenom / red. O. L. Gabelko, A. V. Korolenkov, Juventa, Sankt-Peterburg, pp. 155–163. (In Russian).

Kuzmin Yu. N. (2013), Aristokratiya Beroyi v epokhu ellinizma, Universitet Pozharskogo, Moskva. (In Russian).

Ladynin I. A. (2005) «Oformlemiye kulta “Bogov-Evergetov” v ptolemeevskom Yegipte v 240–230-ye gg. Do n.e. i yego yegipetskiye konnotatsiyi», Mnemon, v. 4, pp. 225–238. (In Russian).

Ladynin I. A. (2007), “Tretya Sirijskaya vojna I zakhvat Ptolemeyem III v Aziyi kultovykh predmetov v svedeniyakh knigi Daniyila i Porfiriya Tirskogo”, Antiquitas Aeterna, v. 2, pp. 273–287. (In Russian).

Panov M. V. (2017), Istoriko-geograficheskiye i mifologicheskiye nadpisi pozdnego vremeni, M. V. Panov, Novosibirsk. (In Russian).

Saprykin S. Yu. (1996), Pontijskoye tsarstvo. Gosudarstvo grekov I varvarov v Prichernomorye, Nauka, Moskva. (In Russian).

Tsvetkova Ju. (2008), Istoriya na Trakijskiya Khersones (ot Tro-yanskata vojna do vremeto na rimskoto zavoevaniye), Faber, Veliko Turnovo. (In Bulgarian).

Ager Sh. (1996), Interstate Arbitrations in the Greek World, 337–90 B.C, University of California Press, Berkeley – Los Angeles – London.

Ager Sh. (2003), “An uneasy balance: From the death of Seleucus to the battle of Raphia”, Erskine A. (Ed.), A companion to the Hellenistic world, Blackwell Publishing, Malden (MA) – Oxford.

Allen R. (1983), The Attalid kingdom. A Constitutional History, Clarendon Press, Oxford.

Altenmueller H. (2010), “Bemerkungen zum Ostfeldzug Ptolemaios’ III. nach Babylon und in die Susiana im Jahre 246/5”, Fincke I. (Ed.), Festschrift fuer Gernot Wilhelm anlaesslich seines 65. Geburtstages am 28. Januar 2010, Islet Verlag, Dresden, pp. 27–44.

Avram A. (2003), “Antiochos II Théos, Ptolémée II Philadelphe et la mer Noire”, Comptes-rendus des séances de l’année – Académie des inscriptions et belles-lettres, No 3, pp. 1181–1213. https://doi.org/10.3406/crai.2003.22636

Bagnall R. (1975), “Ptolemaic foreign correspondence in P. Tebt. 8”, The journal of egyptian archaealogy, V. 61, pp. 168–180. https://doi.org/10.1177/030751337506100118

Bagnall R. (1976), The Administration of the Ptolemaic Possessions Outside Egypt, E.J. Brill, Leiden.

Banchich Th. (2007), “The Epitomizing Tradition in Late Antiquity”, Marincola J. (Ed.), A Companion to Greek and Roman Historiography: in 2 v. V. 1, Blackwell Publishing Ltd, Oxford, pp. 305–311.

Bengtson H. (1955), “Randbemerkungen zu den koischen Asylieurkunden”, Historia, V. 3, pp. 456–463.

Bengtson H. (1971), Die Inschriften von Labranda und die Politik des Antigonos Doson, Bayerische Akademie der Wissenschaften, Muenchen.

Beyer-Rotthoff B. (1993), Untersuchungen zur Aussenpolitik Pto-lemaios’ III, Habelt, Bonn.

Bickermann E. (1943–1944), “Notes on Seleucid and parthian chronology”, Berytus, No 2, pp. 73–83.

Boiy T. (2004), Late Achaemenid and Hellenistic Babylon, Peeters, Leuven.

Boiy T. (2010), “Royal and satrapal armies in Babylonia during the Second Diadoch War. The Chronicle of the Successors on the events during the seventh year of Philip Arrhidaeus (=317/316 BC)”, The journal of hellenic studies, Vol. 130, pp. 1–13. https://doi.org/10.1017/S0075426910000777

Bonneau D. (1971), Le fisc et le Nil, incidences des irrégularités de la crue du Nil sur la fiscalité foncière dans l’Egypte grecque et romaine, Editions Cujas, Paris.

Bouché-Leclercq A. (1903), Histoire des Lagides: In 4 t. T. 1, E. Leroux, Paris.

Buraselis K. (1982), Das hellenistische Makedonien und die Aegäeis: Forschungen zur Politik des Kassandros und der drei ersten Antigoniden im Aegaeischen Meer und in Westkleinasien, C. H. Beck, München.

Buraselis K. (2004), “Some remarks on the Koan Asylia (242 B.C.) against its International Background”, Hoeghammar K. (ed.), The Hellenistic Polis of Kos. State, Economy and Culture, Acta Universitatis Upsalientis, Uppsala.

Burstein S. (2016), “Ptolemy III and the Dream of Reuniting Alexander’s Empire”, Ancient history bulletin, No 3–4, pp. 77–86.

Büjükkolancı M., Engelmann H. (1991), “Inschriften aus Ephesos”, ZPE., Bd. 86, pp. 137–144.

Chaniotis A. (2005), War in the Hellenistic World: A Social and Cultural History, Blackwell Publishing, Oxford. https://doi.org/10.1002/9780470773413

Chrubasik B. (2016), Kings and Usurpers in the Seleukid Empire. The Men who would be King, Oxford University Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198786924.001.0001

Criscuolo L. (2017), “Ptolemy the Son: A Pretended Co-regency?”, Ancient Society, V. 47, pp. 1–18.

Cohen G. (1995), The Hellenistic Settlements in Europe, the Islands, and Asia Minor, University of California Press, Berkeley.

Cohen G. (2006), The Hellenistic Settlements in Syria, the Red Sea Basin, and North Africa, University of California Press, Berkeley. https://doi.org/10.1525/california/9780520241480.001.0001

Coşkun A. (in print), “The War of Brothers, the Third Syrian War, and the Battle of Ankyra (246–241 BC): a Re-Appraisal”, Erickson K. (Ed.), War within the Family – the First Century of Seleucid Rule. Proceedings of Seleucid Study Day III = Panel at the VIIth Celtic Conference of Classics, Bordeaux Sept. 2012, Classical Press of Wales, Swansea, in print.

D’Agostini M. (2013), “La strutturazione del potere seleucidico in Anatolia. Il caso di Acheo il Vecchio e Alessandro di Sardi”, Erga-Logoi, No 1, pp. 87–116. https://doi.org/10.7358/erga-2013-001-dago

Delev P. (2015), “From Koroupedion to the Beginning of the Third Mithridatic War (281–73)”, Valeva J., Nankov E. and Graninger D. (Ed.), A Companion to Ancient Thrace, Wiley-Blackwell, Oxford – Malden (MA), pp. 59–74. https://doi.org/10.1002/9781118878248.ch6

Dmitriev S. (2005), City Government in Hellenistic and Roman Asia Minor, Oxford University Press, Oxford.

Eckstein A. (2008), Rome Enters the Greek East: From Anarchy to Hierarchy in the Hellenistic Mediterranean, 230–170 BC., Blackwell Publishing, Malden (MA) – Oxford.

Ehling K. (2003), “Unruhen, Aufstaende und Abfallbewegungen der Bevoelkerung in Phoenikien, Syrien und Kilikien unter den Seleukiden”, Historia, V. 52, pp. 300–336.

El-Masry Y. et al. (2012), Das Synodaldekret von Alexandria aus dem Jahre 243 v. Chr., Buske, Hamburg.

Erickson K. (2009), The Early Seleucids, Their Gods and Their Coins: Dis... PhD. / University of Exeter, Exeter.

Gauthier Ph. (1979), “Samothrace, Hippomédon et les Lagides”, Historia, V. 28, pp. 76–89.

Gehrke H.-J. (1990), Geschichte des Hellenismus, Oldenburg, Muenchen.

Grabowski T. (2010), Ostatni Triumf Ptolemeuszy. Czwarta Wojna syryjska (221–217 p. n. e.), Historia Jagellonica, Kraków.

Grabowski T. (2013), “Ptolemaic Foundations in Asia Minor and the Aegean as the Lagids’ Political Tool”, Electrum, V. 20, pp. 57–76.

Grainger J. (1991), Hellenistic Phoenicia, Clarendon Press, Oxford.

Grainger J. (2002), The Roman war of Antiochos the Great, Brill, Leiden – Boston. https://doi.org/10.1163/9789004350861

Grainger J. (2010), The Syrian Wars, Brill, Leiden – Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004180505.i-450

Grainger J. (2011), Hellenistic and Roman Naval Warfare 336–31 BC., Pen & Sword Books Ltd incorporates, Barnsley.

Grainger J. (2014), The Rise of the Seleukid Empire (323–223 BC): Seleukos I to Seleukos III, Pen & Sword Books Ltd, Barnsley.

Grainger J. (2015), The Seleukid Empire of Antiochus III (223–187 BC), Pen & Sword Books Ltd, Barnsley.

Grainger J. (2017), Great Power Diplomacy in the Hellenistic World, Routledge, New York. https://doi.org/10.4324/9781315585826

Habicht Ch. (1970), Gottmenschentum und griechische Staedte, (ed. 2.). C.H. Beck, Muenchen.

Habicht Ch. (1972), “Ziaelas, Koenig von Bithynien”, Pauly – Wissowa Realencyclopaedie der classischen Altertumswissenschaft, Bd. XVIX, pp. 387–397.

Hammond N. G. L. and Walbank F. W. (1988), A History of Macedonia: in III v. V. III, Clarendon Press, Oxford.

Hauben H. (1990), “L’expédition de Ptolémèe III en Orient et la sédition domestique de 245 av. J.-C. Quelques mises au point”, AFP, Bd. 36, pp. 29–37. https://doi.org/10.1515/apf.1990.1990.36.29

Heinen H. (1984), “The Syrian-Egyptian Wars and the new kingdoms of Asia Minor”, The Cambridge Ancient History, (Ed. 2), V. VII, P. 1, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 412–445. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521234450.015

Hoelbl G. (2001), A History of the Ptolemaic Empire, translated by Saavedra T., Routledge, London and New York.

Holleaux M. (1921), Rome, la Grèce et les monarchies hellénistiques au III-e siecle av. J.-C. (273–205), E. de Boccard, Paris.

Huss W. (1998), “Ptolemaeios der Sohn”, ZPE., Bd. 121, pp. 229–250.

Huss W. (2001), Aegypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v. Chr., C. H. Beck, Muenchen.

Huss W. (2011), Verwaltung des ptolemaiischen Reichs, C. H. Beck, Muenchen. https://doi.org/10.4000/books.chbeck.1228

Johstono P. (2012), Military Institutions and State Formation in the Hellenistic Kingdoms: Dis... PhD / Duke University, Durham.

Kosmetatou E. (2004), “Bilistiche and the Quasi-Institutional Status of Ptolemaic Royal Mistress”, AFP, Bd. 50, pp. 18–36. https://doi.org/10.1515/apf.2004.50.1.18

LaBuff J. (2010), Karian Sympoliteiai: Causes and Implications of Political Merger at the Periphery of the Greek World: Diss… PhD. / the University of Pennsylvania, Philadelphia.

Lampela A. (1998), Rome and the Ptolemies of Egypt: The Deve-lopment of Their Political Relations, 273–80 B.C., Societas Scientiarum Fennica, Helsinki.

Łukaszewicz A. (1996), “Remarques sur P. Edfou 8”, The Journal of Juristic Papyrology, V. 26, pp. 91–98.

Ma J. (1999), Antiochos III and the Cities of Western Asia Minor, Oxford University Press, Oxford.

Manning J. (2003), Land and Power in Ptolemaic Egypt. The Structure of Land Tenure, Canbridge university Press, Cambridge. https://doi.org/10.1017/CBO9780511482847

Meadows A. (2013), “Two ‘Double’ Dedications at Ephesus and the Beginning of Ptolemaic Control of Ionia”, Gephyra, Vol. 10, pp. 1–16.

Metcalfe M. (2005), Reaffirming regional identity: cohesive institutions and local interactions in Ionia 386–129 BC: diss... PhD. / University of London, London.

Mitchell S. (1993), Anatolia. Land, Men, and Gods in Asia Minor: in II vol. Vol. I, Clarendon Press, Oxford.

Momigliano A., Fraser P. (1950), “A New Date for the Battle of Andres? A Discussion”, The Classical Quarterly, No 3–4, pp. 107–118. https://doi.org/10.1017/S0009838800028615

Mueller S. (2009), Das hellenistische Koenigspaar inder medialen Repraesentation: Ptolemaios II. und Arsinoe II., Walter de Gruyter, Berlin and New York.

Ogden D. (1999), Polygamy, Prostitutes, and Death: The Hellenistic Dynasties, Duckworth – The Classical Press of Wales, Swansea.

Ogden D. (2008), “Bilistiche and the Prominence of Courtesans in the Ptolemaic Tradition”, McKechnie P. and Guillaume Ph. (Ed.), Ptolemy II Philadelphus and his World, Koninklijke Brill NV, Lei-den – Boston.

Oikonomides A. (1984), «The Death of Ptolemy “The Son” at Ephesos and P. Bouriant 6», ZPE., Bd. 56, pp. 148–150.

Paunov E. (2015), “Introduction to the Numismatics of Thrace, ca. 530 bce-46 ce”, Valeva J., Nankov E. and Graninger D. (ed.), A Companion to Ancient Thrace, Wiley-Blackwell, Oxford – Malden (MA), pp. 265–292. https://doi.org/10.1002/9781118878248.ch18

Piejko F. (1990), “Episodes from the Third Syrian War in a Gurob Papyrus, 246 B.C.”, AFP, Bd. 36, pp. 13–27. https://doi.org/10.1515/apf.1990.1990.36.13

Piejko F. (1991), “Antiochus III and Ilium”, AFP., Bd. 37, pp. 9–50. https://doi.org/10.1515/apf.1991.1991.37.9

Plassart A. (1921), “Inscriptions de Delphes, la liste des Theorodoques”, Bulletin de Correspondance Hellenique, V. 45, pp. 1–85. https://doi.org/10.3406/bch.1921.3046

Rankov B. (2011), “A War of Phases: Strategies and Stalemates 264–241”, Hoyos D. (ed.), A Companion to the Punic Wars, Blackwell Publishing Ltd, Oxford, pp. 149–166. https://doi.org/10.1002/9781444393712.ch9

Ravazzolo C. (1996), “Tolemeo Figlio di Tolemeo II Filadelfeo”, Studi Ellenistici, Vol. 8, pp. 123–143.

Rigsby K. (1996), Asylia. Territorial Inviolability in the Hellenistic World, University of California Press, Berkeley – Los Angeles – London.

Robert L. (1974), Opera minora selecta: in VII t. T. IV, Adolf M. Hakkert, Amsterdam.

Rostovtzeff M. (1940), “A Note on the New Inscription from Samothrace”, The American Journal of Philology, No 2, pp. 207–208. https://doi.org/10.2307/290738

Şahin S. (1984), “Ehrendekret fuer Hippomedon aus Priapos (Karabiga). Statthalter des Ptolemaios III. Euergetes?”, Epigraphica Anatolica, V. 4, pp. 5–8.

Seibert J. (1967), Historische Beiträge zu den Dynastischen Verbindungen in hellenistischer Zeit, Steiner Verlag, Wiesbaden.

Sherk R. (1992), “The Eponymous Officials of Greek Cities IV. The Register Part III Thrace, Black Sea Area, Asia Minor”, ZPE., Bd. 93, pp. 223–272.

van Oppen de Ruiter B. (2015a), Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship, Palgrave Macmillan, New York. https://doi.org/10.1057/9781137494627

van Oppen de Ruiter B. (2015b), “The Marriage of Eirene and Eunostus of Soli: An Episode in the Age of the Successors, Athenaeum, No 2, pp. 458–476.

Virgilio B. (2003), Lancia, diadema e porpora. Il re e la regalità ellenistica, (ed. 2), Giardini editori e stampaton in Pisa, Pisa.

Will É. (1978), “Comment on écrit l’histoire hellénistique”, Historia, V. 27, pp. 65–82.

Will É. (1979), Histoire politique du monde hellénistique (323–30 av. J.-C.). T. 1. De la mort d’Alexandre aux avènements d’Antiochos III et de Philippe V, (2 éd.), Presses Universitaires de Nancy, Nancy.

Winnicki J.-K. (1989), Operacje wojskowe Ptolemeuszów w Syrii, Wyd-wo Un-tu Warszawskiego, Warszawa.

Woerrle M. (1975), “Antiochos I., Achaios der Aeltere und die Galater. Eine neue Inschrift in Denizli”, Chiron, Vol. 5, pp. 59–88.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають