КОНЦЕПЦІЯ КОСМІЧНОГО ЯЙЦЯ (SWḤT) У СТАРОДАВНЬОМУ ЄГИПТІ ТА В ОРФІЧНОМУ КОСМОБАЧЕННІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. Маравелія

Анотація

У пропонованій статті зіставляється з єгиптологічної, філософської та світоглядної точок зору роль космічного яйця в заупокійних текстах Стародавнього Єгипту (головним чином, Текстах пірамід, Текстах саркофагів і Книзі мертвих), а також у космобаченні орфічних гімнів. Яйце, що є архетипом і символом нового життя та відродження у багатьох культурах, мало першорядне значення як у Стародавньому Єгипті, так і в Стародавній Елладі. У першому випадку ми зустрічаємо щонайменше 67 випадків появи терміна “яйце” (swḥt) в основних заупокійних текстах періоду фараонів (3 у Текстах пірамід, 48 у Текстах саркофагів і 16 у Книзі мертвих), а також архетип Великого Гоготуна (Ngng-Wr), з посиланням на поняття світла, нового життя, повітря, вітру та дихання. Надалі космогонічне яйце, разом із сонячним божеством і божеством-творцем Фанесом (Φάνης), також зустрічається в орфічній літературі та головним чином в орфічному гімні, присвяченому цьому божеству-амфісексуалу. Вищевикладене обговорюється, і надаються цікаві порівняння не тільки між еллінським і єгипетським божествами, але також між еллінським і єгипетським паралельними поняттями, що стосуються космогонії. Крім того, приділено увагу вислову 56 Книги мертвих, що стосується космічного яйця, а також близьким орфічним метафізичним доктринам, із наданням у деяких випадках порівнянь (mutatis mutandis) із важливими поняттями сучасної космології.

Як цитувати

Маравелія, А. (2019). КОНЦЕПЦІЯ КОСМІЧНОГО ЯЙЦЯ (SWḤT) У СТАРОДАВНЬОМУ ЄГИПТІ ТА В ОРФІЧНОМУ КОСМОБАЧЕННІ. Сходознавство, (83), 25-52. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2019.83.025
Переглядів статті: 66 | Завантажень PDF: 24

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

(космічне) яйце (swHt), BD), CT, боги-творці, Великий Гоготун (Ngng-Wr), геліопольська та гермопольська традиції, гніздо, давньоєгипетська релігія та космобачення, космографічні метафори, міфи творіння, орфічні гімни, орфічна релігія, повітря, поховальні тексти (PT, птахи, рельєф із Модени, світло, сучасна космологія, Фанес, чапля (bnw)

Посилання

Athanassakis A. N. (1977), The Orphic Hymns: Text, Translation and Notes, Scholars Press / The Society for Biblical Literature, Missoula.

Barguet P. (1967), Le livre des morts des anciens Égyptiens, LAPO, T. 1, Cerf, Paris.

Bauks M. (1997), “Präfigurationen der Hermopolitanischen Achtheit in der Sargtexten?”, Biblische Notizen, No. 88, pp. 5–8.

Bauks M. (1998), “Quelques traditions cosmogoniques en Gen. 1–2 ou nécessité et limite de la méthode comparative”, in Marconot J.-M. and Aufrère S.H. (eds.), L’interdit et le sacré dans les religions de la Bible et de l’Égypte: Actes du Colloque Montpellier, le 20 Mars 1998, suivies de deux conférences sur le thème Bible & Égypte et d’une postface interdisciplinaire, Université Paul Valéry, Montpellier, pp. 165–78.

Bickel S. (1994), La cosmogonie égyptienne avant le Nouvel Empire, OBO, T. 134, Éditions Universitaires, Fribourg.

Brandon S.G.F. (1963), “Chapter II. Egypt: Cosmogonies of Rival Sanctuaries”, Creation Legends of the Ancient Near East, Hodder & Stoughton, London, pp. 14–65.

Brisson L. (1993), Orphée: poèmes magiques et cosmologiques, Belles Lettres, Paris.

Brisson L. (1995), Orphée et l’Orphisme dans l’Antiquité Gréco-Romaine, Variorum, Aldershot.

Brisson L. and Meyerstein F.-W. (1991), Inventer l’univers: Le problème de la connaissance et les modèles cosmologiques, Belles Lettres, Paris.

Budge E. A. W. (1898), The Book of the Dead: the Chapters of Coming Forth by Day; The Egyptian Text According to the Theban Recension in Hieroglyphic, Edited from Numerous Papyri, with a Translation, Vocabulary, etc., Vol. I–II, Kegan Paul, Trench, Trübner, London.

Burnet J. (1919), L’aurore de la philosophie grecque, trad. par A. Reymond, Payot, Paris.

Castel Ronda E. (1992–1994), “La Cosmogonia y la Enéada Heliopolitana”, Boletín de la Asociación Española de Egiptología, No. 4–5, pp. 3–38.

Chatzissomoy T. (1996), La cosmologie présocratique comme première recherche systématique de la raison: Des influences subséquentes et des différenciations, Thèse de Doctorat, Université Paris IV Sorbonne, Paris.

Clagett M. (1989), “The World and its Creation: Cosmogony and Cosmology”, Ancient Egyptian Science: A Source Book, I: Knowledge and Order, Memoirs APS, Vol. 184, Philadelphia, pp. 263–406.

Currid J. D. (1991), “An Examination of the Egyptian Background of the Genesis Cosmogony”, Biblische Zeitschrift, Bd. 35, H. 1, pp. 18–40.

de Garis Davies N. (1917), The Tomb of Nakht at Thebes, Publications of the Metropolitan Museum, New York.

Derchain P. (1981), “Cosmogonie en Égypte pharaonique”, in Bonnefoy Y. (ed.), Dictionnaire des mythologies, T. I, Paris, pp. 224–8.

Desroches-Noblecourt C. (1978), Tutankhamen: Life and Death of a Pharaoh, 4th Ed., NY Graphic Society, Boston MA.

Dottin G. (1930), Les Argonautiques d’Orphée, Les Belles Lettres, Paris.

Eisler R. (1910), Weltenmantel und Himmelszeit: Religionsgeschichtliche Untersuchungen zur Urgeschichte des antiken Weltbildes, Beck, München.

Faulkner R. O. (1973–1978), The Ancient Egyptian Coffin Texts, Vol. I–III, Aris & Phillips, Warminster.

Faulkner R. O. (1998), The Ancient Egyptian Pyramid Texts (with Supplement of Hieroglyphic Texts), 2nd Ed., Oxford at the Clarendon Press, Oxford.

Faulkner R. O. and Goelet O. (1998), von Dassow (ed.), The Egyptian Book of the Dead: The Book of going forth by Day: Being the Papyrus of Ani, Chronicle Books, San Francisco.

Guilhou N. (2007), “La naissance du soleil et ses voyages d’Esna à Saïs: une lecture astronomique de la Cosmogonie d’Esna”, in Kormysheva E. (ed.), Cultural Heritage of Egypt and Christian Orient, Vol. 4, Moscow, pp. 13–24.

Guilhou N. (2019), “Une lecture calendérique de la Tombe de Nakht (TT 52)”, in Maravelia A. and Guilhou N. (eds.), Environment and Religion in Ancient & Coptic Egypt: Sensing the Cosmos through the Eyes of the Divine, Archaeopress Egyptology, Oxford (in press).

Guthrie W. K. C. (1952), Orpheus and Greek Religion: A Study of the Orphic Movement, 2nd Ed., Methuen, London.

Hannig R. (2009), Großes Handwörterbuch Ägyptisch–Deutsch (2800–950 v. Chr.), 5th Ed., P. von Zabern, Mainz.

Harrison J. E. (1922), Prolegomena to the Study of the Ancient Greek Religion [Orpheus and the Orphic Mysteries], Cambridge University Press, Cambridge.

Hendrickx S. (1995), “Decorated Ostrich Egg”, in Phillips T. (ed.), Africa: The Art of a Continent, Munich, Prestel, London and New York, No. 1 (37), pp. 78–9.

Houlihan P. (1988), The Birds of Ancient Egypt, The AUC Press, Cairo.

Illingworth V. (ed.) (1981), A Dictionary of Astronomy, 2nd Ed., Pan Books, London.

James T. G. H. (1969), “Creation and Cosmology”, Numen Supplement, Vol. 16, pp. 15–20.

Kerényi K. (1949–1950), “Die orphische Kosmogonie und der Ursprung der Orphik: Ein Rekonstruktionsversuch”, Eranos, Bd. 17, pp. 53–78.

Kern O. (1920), Orpheus. Eine religionsgeschichtliche Untersuchung, Weidmann, Berlin.

Kern O. (ed.) (1972), Orphicorum Fragmenta, 3rd Ed., Weidmann, Zürich and Dublin.

Lacarrière J., Lachieze-Rey M., Bottero J., Yoyotte J. and Bonnafe A. (1996), “Les récits de création du monde en Mésopotamie, en Égypte, en Grèce”, Le Monde de la Bible, T. 96, Paris, pp. 2–19.

Leisegang H. (1939), The Mystery of the Serpent, Leipzig.

Lefebvre G. (1923), “L’œuf divin d’Hermopolis”, ASAE, T. 23, pp. 65–7. https://doi.org/10.2307/2787199

Liddel G. H. and Scott R. (1968), A Greek–English Lexicon, Revised & Augmented Edition with a Supplement, Oxford at the Clarendon Press, Oxford.

Linforth I. M. (1973), The Arts of Orpheus, 2nd Ed., Arno Press, New York.

Lloyd G. E. R. (1975), “Greek Cosmologies”, in Blacker C. and Loewe M. (eds.), Ancient Cosmologies, Allen & Unwin, London, pp. 198–224.

Λώλη Σ. (1937), Ἡ Κοσμογονία κατὰ τὴν Ἁγίαν Γραφὴν καὶ τοὺς Ἀρχαίους Ἕλληνας [The Cosmogony according to the Bible and according to the Ancient Hellenes], Θεσσαλονίκη 1937. (In Hellenic).

Mansfield Haywood R. (1968), Ancient Greece and the Near East, 2nd Ed., Vision, London.

Marakhonova S.-A. (1993), “A Version of the Origins of the World in Egyptian, Orphic and Gnostic Cosmogonies”, in Kormysheva E. E. (ed.), Ancient Egypt and Kush: In Memoriam M. A. Korostovtsev, Nauka Oriental Publishers, Moscow, pp. 277–89.

Maravelia A.-A. (2003), “Cosmic Space and Archetypal Time: Depictions of the Sky-Goddess Nūt in Three Royal Tombs of the New Kingdom and her Relation to the Milky Way”, GM, Bd. 197, pp. 55–72.

Maravelia A.-A. (2006a), “Le ciel selon l’Hymne Orphique à Ouranos et selon des textes funéraires égyptiens (PT, CT, BD): une comparaison préliminaire”, AntOr, T. 4, pp. 41–65.

Maravelia A.-A. (2006b), Les astres dans les textes religieux en Égypte antique et dans les Hymnes Orphiques, BAR International Series, 1527, Archaeopress, Oxford.

Maravelia A.-A. (2007), “La loi universelle et le temps selon les Orphiques et selon les Égyptiens”, Goyon J.-C. and Cardin C. (eds.), Actes du Neuvième Congrès International des Égyptologues, T. II, OLA, T. 150/2, Uitgeverij Peeters, Leuven, pp. 1243–50.

Maravelia Α. (2014), “Ancient Egyptian Religion & Monotheism: A Meta-Physical & Quantum Mechanical Approach”, Ancient Egyptian Science & Meta-Physics: Quintessence of Religious Allegories, Roots of Scientific Thought: Proceedings of the 1st Egyptological Conference of the Patriarchate of Alexandria: 6th May 2011, Ἑλληνικὸν Ἰνστιτοῦτον Αἰγυπτιολογίας / Journal of the Hellenic Institute of Egyptology, Vol. 2 (2012–2014), Athens, pp. 42–117.

Maravelia A. (2018), “The Thrill of Time through the Ancient Egyptian Religion and Art: Ouroboros as an Archetype for the Meta-Physics of Eternity”, Shodoznavstvo, Vol. 81, pp. 3–43.

Martínez-Nieto R. (2000), La Aurora del Pensamiento Griego: Las Cosmogonías Prefilosóficas de Hesíodo, Alcmán, Ferecides, Epiménides, Museo y la Teogonía Órfica Antigua, Editorial Trotta, Madrid.

Mead G. R. S. (1965), Orpheus, J. Watkins, London.

Mead G. R. S. (1992), Thrice-Greatest Hermes: Studies in Hellenistic Theosophy and Gnōsis. Vol. I–III, 2nd Ed., S. Weiser, Maine.

Merkelbach R. (1984), Mithras, Anton Hain, Königstein.

Morenz S. (1950), “Ägypten und die altorphische Kosmogonie”, Morenz S. (ed.), Aus Antike und Orient (Festschrift W. Schubart), Leipzig, pp. 64–111.

Morenz S. and Schubert J. (1954), Der Gott auf der Blume: Eine ägyptische Kosmogonie und ihre weltweite Bildwirkung, Verlag Artibus Asiæ, Ascona. https://doi.org/10.2307/1522574

Ndigi O. (1996), “Gb/Kb/Gbgb/Kòbá/Kòbákòbá ou le nom du dieu de la Terre et de l’oiseau créateur mythologique chez les Égyptiens et les Basaa du Cameroun”, BSEG, T. 20, pp. 49–70.

Notter V. (1974), Biblischer Schöpfungsbericht und ägyptische Schöpfungsmythen, Stuttgarter Bibelstudien, Bd. 68, Verlag Katholisches Bibelwerk, Stuttgart.

Παπαθανασίου Μ. (1978), Κοσμολογικαὶ καὶ κοσμογονικαὶ ἀντιλήψεις εἰς τὴν Ἑλλάδα κατὰ τὴν β΄ χιλιετ[ηρ]ί[δ]α π.Χ. [Cosmological and Cosmogonical Ideas in Hellas, during the 2nd Millenium BC] (PhD Thesis), University of Athens, Department of Mathematics, Athens. (In Hellenic, with English summary).

Papathanasiou M. (1991), “On the Astronomical Explanation of Phanēs’s Relief at Modena”, Archæoastronomy, Vol.16 (suppl. to JHA, Vol. 22), pp. S1–13. https://doi.org/10.1177/002182869102201602

Posener G. et al. (eds.) (1992), Dictionnaire de la civilisation égyptienne, 2nd Ed., Hazan, Paris.

Quandt G. (ed.) (1973), Orphei Hymni, 4th Ed., Weidmann, Zürich and Dublin.

Reeves N. (1990), The Complete Tutankhamun, Thames & Hudson, London.

Sauneron S. (1961), “La légende des sept propos de Méthyer au temple d’Esna”, BSFÉ, T. 32, pp. 43–8.

Schlögl H. (1977), Der Sonnengott auf der Blüte, ÄA, Bd. 5, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden.

Schneider J. and Voisin J.-F. (1991), “Les anciens Égyptiens élevaient-ils des pélicans?”, Anthropozoologica, No. 14–15, pp. 63–4.

Schneider J. and Voisin J.–F. (1996), “Note complémentaire sur l’élevage des pélicans par les anciens Égyptiens”, Anthropozoologica, No. 23, pp. 65–6.

Shedid A. G. and Shedid A. (1999), Das Grab des Sennedjem, 2nd Ed., von Zabern, Mainz.

Shorter A. (1938), Catalogue of Egyptian Religious Papyri in the British Museum: Copies of the Book Pr(t) m hrw from the XVIII th to the XXII nd Dynasty, British Museum Press, London.

te Velde H. (1972), “The Swallow as Herald of the Dawn”, Ex Orbe Religionum: Studio Geo Widengren XXIV, Bril, l Lugduni Batavorum, pp. 26–30.

Tolmacheva E.G. (2003), “A Reconsideration of the Bnw-Bird in Egyptian Cosmogony”, in Hawass Z. and Pinch-Brock L. (eds.), Egyptology at the Dawn of the 21st Century: Proceedings of the 8th International Congress of Egyptologists, Cairo 2000, Vol. 2, The AUC Press, Cairo and New York, pp. 522–6.

Tolmacheva E. G. (2004), “The Ancient Egyptian Roots of the Phœnix Myth: On the History of the Problem”, in Maravelia A.-A. (ed.), Europe, Hellas and Egypt: Complementary Antipodes during Late Antiquity: Papers from a Session, held at the European Association of Archaeologists 8th Annual Meeting in Thessaloniki 2002, BAR International Series, 1218, Archaeopress, Oxford, pp. 93–8.

Toporov V. N. (1982), “Mirovoye yaytso”, in Tokarev S. A. (ed.), Mify narodov mira, T. II, Moscow, Sovetskaya Ensyclopediya, p. 681. (In Russian).

van der Plas D. et al.(2000), Hieroglyphica: Sign List, 2nd Ed., PIREI, Vol. I, Utrecht University, Utrecht and Paris.

Vandier J. (1969), Manuel d’archéologie égyptienne, T. V, A. et J. Picard & Cie, Paris.

Vernus P. and Yoyotte J. (2005), Bestiaire des pharaons, Perrin, Paris.

Veselovskiy I. N. (1982), “Astronomiya orfikov”, Voprosy istorii estestvoznaniya i tekhniki, No. 2, pp. 120–4. (In Russian).

Weinberg S. (1978), Les trois premières minutes de l’univers; Traduit par J.-B. Yelnik, Seuil, Paris.

West M. L. (1983), The Orphic Poems, Clarendon Press, Oxford.

Wilkinson R. H. (1992), Reading Egyptian Art: A Hieroglyphic Guide to Ancient Egyptian Painting and Sculpture, Thames & Hudson, London.

Zhitomirsky S. (2003), “The Phænomena of Aratus, Orphism, and Ancient Astronomy”, in Blomberg M. et al., (eds.), Calendars, Symbols and Orientations: Proceedings of the 9th Meeting of the SEAC, Stockholm 27–30 August 2001, Uppsala Astronomical Observatory Report, No. 59, Uppsala, pp. 79–82.

REFERENCES

Athanassakis A. N. (1977), The Orphic Hymns: Text, Translation and Notes, Scholars Press / The Society for Biblical Literature, Missoula.

Barguet P. (1967), Le livre des morts des anciens Égyptiens, LAPO, T. 1, Cerf, Paris.

Bauks M. (1997), “Präfigurationen der Hermopolitanischen Achtheit in der Sargtexten?”, Biblische Notizen, No. 88, pp. 5–8.

Bauks M. (1998), “Quelques traditions cosmogoniques en Gen. 1–2 ou nécessité et limite de la méthode comparative”, in Marconot J.-M. and Aufrère S.H. (eds.), L’interdit et le sacré dans les religions de la Bible et de l’Égypte: Actes du Colloque Montpellier, le 20 Mars 1998, suivies de deux conférences sur le thème Bible & Égypte et d’une postface interdisciplinaire, Université Paul Valéry, Montpellier, pp. 165–78.

Bickel S. (1994), La cosmogonie égyptienne avant le Nouvel Empire, OBO, T. 134, Éditions Universitaires, Fribourg.

Brandon S.G.F. (1963), “Chapter II. Egypt: Cosmogonies of Rival Sanctuaries”, Creation Legends of the Ancient Near East, Hodder & Stoughton, London, pp. 14–65.

Brisson L. (1993), Orphée: poèmes magiques et cosmologiques, Belles Lettres, Paris.

Brisson L. (1995), Orphée et l’Orphisme dans l’Antiquité Gréco-Romaine, Variorum, Aldershot.

Brisson L. and Meyerstein F.-W. (1991), Inventer l’univers: Le problème de la connaissance et les modèles cosmologiques, Belles Lettres, Paris.

Budge E. A. W. (1898), The Book of the Dead: the Chapters of Coming Forth by Day; The Egyptian Text According to the Theban Recension in Hieroglyphic, Edited from Numerous Papyri, with a Translation, Vocabulary, etc., Vol. I–II, Kegan Paul, Trench, Trübner, London.

Burnet J. (1919), L’aurore de la philosophie grecque, trad. par A. Reymond, Payot, Paris.

Castel Ronda E. (1992–1994), “La Cosmogonia y la Enéada Heliopolitana”, Boletín de la Asociación Española de Egiptología, No. 4–5, pp. 3–38.

Chatzissomoy T. (1996), La cosmologie présocratique comme première recherche systématique de la raison: Des influences subséquentes et des différenciations, Thèse de Doctorat, Université Paris IV Sorbonne, Paris.

Clagett M. (1989), “The World and its Creation: Cosmogony and Cosmology”, Ancient Egyptian Science: A Source Book, I: Knowledge and Order, Memoirs APS, Vol. 184, Philadelphia, pp. 263–406.

Currid J. D. (1991), “An Examination of the Egyptian Background of the Genesis Cosmogony”, Biblische Zeitschrift, Bd. 35, H. 1, pp. 18–40.

de Garis Davies N. (1917), The Tomb of Nakht at Thebes, Publications of the Metropolitan Museum, New York.

Derchain P. (1981), “Cosmogonie en Égypte pharaonique”, in Bonnefoy Y. (ed.), Dictionnaire des mythologies, T. I, Paris, pp. 224–8.

Desroches-Noblecourt C. (1978), Tutankhamen: Life and Death of a Pharaoh, 4th Ed., NY Graphic Society, Boston MA.

Dottin G. (1930), Les Argonautiques d’Orphée, Les Belles Lettres, Paris.

Eisler R. (1910), Weltenmantel und Himmelszeit: Religionsgeschichtliche Untersuchungen zur Urgeschichte des antiken Weltbildes, Beck, München.

Faulkner R. O. (1973–1978), The Ancient Egyptian Coffin Texts, Vol. I–III, Aris & Phillips, Warminster.

Faulkner R. O. (1998), The Ancient Egyptian Pyramid Texts (with Supplement of Hieroglyphic Texts), 2nd Ed., Oxford at the Clarendon Press, Oxford.

Faulkner R. O. and Goelet O. (1998), von Dassow (ed.), The Egyptian Book of the Dead: The Book of going forth by Day: Being the Papyrus of Ani, Chronicle Books, San Francisco.

Guilhou N. (2007), “La naissance du soleil et ses voyages d’Esna à Saïs: une lecture astronomique de la Cosmogonie d’Esna”, in Kormysheva E. (ed.), Cultural Heritage of Egypt and Christian Orient, Vol. 4, Moscow, pp. 13–24.

Guilhou N. (2019), “Une lecture calendérique de la Tombe de Nakht (TT 52)”, in Maravelia A. and Guilhou N. (eds.), Environment and Religion in Ancient & Coptic Egypt: Sensing the Cosmos through the Eyes of the Divine, Archaeopress Egyptology, Oxford (in press).

Guthrie W. K. C. (1952), Orpheus and Greek Religion: A Study of the Orphic Movement, 2nd Ed., Methuen, London.

Hannig R. (2009), Großes Handwörterbuch Ägyptisch–Deutsch (2800–950 v. Chr.), 5th Ed., P. von Zabern, Mainz.

Harrison J. E. (1922), Prolegomena to the Study of the Ancient Greek Religion [Orpheus and the Orphic Mysteries], Cambridge University Press, Cambridge.

Hendrickx S. (1995), “Decorated Ostrich Egg”, in Phillips T. (ed.), Africa: The Art of a Continent, Munich, Prestel, London and New York, No. 1 (37), pp. 78–9.

Houlihan P. (1988), The Birds of Ancient Egypt, The AUC Press, Cairo.

Illingworth V. (ed.) (1981), A Dictionary of Astronomy, 2nd Ed., Pan Books, London.

James T. G. H. (1969), “Creation and Cosmology”, Numen Supplement, Vol. 16, pp. 15–20.

Kerényi K. (1949–1950), “Die orphische Kosmogonie und der Ursprung der Orphik: Ein Rekonstruktionsversuch”, Eranos, Bd. 17, pp. 53–78.

Kern O. (1920), Orpheus. Eine religionsgeschichtliche Untersuchung, Weidmann, Berlin.

Kern O. (ed.) (1972), Orphicorum Fragmenta, 3rd Ed., Weidmann, Zürich and Dublin.

Lacarrière J., Lachieze-Rey M., Bottero J., Yoyotte J. and Bonnafe A. (1996), “Les récits de création du monde en Mésopotamie, en Égypte, en Grèce”, Le Monde de la Bible, T. 96, Paris, pp. 2–19.

Leisegang H. (1939), The Mystery of the Serpent, Leipzig.

Lefebvre G. (1923), “L’œuf divin d’Hermopolis”, ASAE, T. 23, pp. 65–7. https://doi.org/10.2307/2787199

Liddel G. H. and Scott R. (1968), A Greek–English Lexicon, Revised & Augmented Edition with a Supplement, Oxford at the Clarendon Press, Oxford.

Linforth I. M. (1973), The Arts of Orpheus, 2nd Ed., Arno Press, New York.

Lloyd G. E. R. (1975), “Greek Cosmologies”, in Blacker C. and Loewe M. (eds.), Ancient Cosmologies, Allen & Unwin, London, pp. 198–224.

Λώλη Σ. (1937), Ἡ Κοσμογονία κατὰ τὴν Ἁγίαν Γραφὴν καὶ τοὺς Ἀρχαίους Ἕλληνας [The Cosmogony according to the Bible and according to the Ancient Hellenes], Θεσσαλονίκη 1937. (In Hellenic).

Mansfield Haywood R. (1968), Ancient Greece and the Near East, 2nd Ed., Vision, London.

Marakhonova S.-A. (1993), “A Version of the Origins of the World in Egyptian, Orphic and Gnostic Cosmogonies”, in Kormysheva E. E. (ed.), Ancient Egypt and Kush: In Memoriam M. A. Korostovtsev, Nauka Oriental Publishers, Moscow, pp. 277–89.

Maravelia A.-A. (2003), “Cosmic Space and Archetypal Time: Depictions of the Sky-Goddess Nūt in Three Royal Tombs of the New Kingdom and her Relation to the Milky Way”, GM, Bd. 197, pp. 55–72.

Maravelia A.-A. (2006a), “Le ciel selon l’Hymne Orphique à Ouranos et selon des textes funéraires égyptiens (PT, CT, BD): une comparaison préliminaire”, AntOr, T. 4, pp. 41–65.

Maravelia A.-A. (2006b), Les astres dans les textes religieux en Égypte antique et dans les Hymnes Orphiques, BAR International Series, 1527, Archaeopress, Oxford.

Maravelia A.-A. (2007), “La loi universelle et le temps selon les Orphiques et selon les Égyptiens”, Goyon J.-C. and Cardin C. (eds.), Actes du Neuvième Congrès International des Égyptologues, T. II, OLA, T. 150/2, Uitgeverij Peeters, Leuven, pp. 1243–50.

Maravelia Α. (2014), “Ancient Egyptian Religion & Monotheism: A Meta-Physical & Quantum Mechanical Approach”, Ancient Egyptian Science & Meta-Physics: Quintessence of Religious Allegories, Roots of Scientific Thought: Proceedings of the 1st Egyptological Conference of the Patriarchate of Alexandria: 6th May 2011, Ἑλληνικὸν Ἰνστιτοῦτον Αἰγυπτιολογίας / Journal of the Hellenic Institute of Egyptology, Vol. 2 (2012–2014), Athens, pp. 42–117.

Maravelia A. (2018), “The Thrill of Time through the Ancient Egyptian Religion and Art: Ouroboros as an Archetype for the Meta-Physics of Eternity”, Shodoznavstvo, Vol. 81, pp. 3–43.

Martínez-Nieto R. (2000), La Aurora del Pensamiento Griego: Las Cosmogonías Prefilosóficas de Hesíodo, Alcmán, Ferecides, Epiménides, Museo y la Teogonía Órfica Antigua, Editorial Trotta, Madrid.

Mead G. R. S. (1965), Orpheus, J. Watkins, London.

Mead G. R. S. (1992), Thrice-Greatest Hermes: Studies in Hellenistic Theosophy and Gnōsis. Vol. I–III, 2nd Ed., S. Weiser, Maine.

Merkelbach R. (1984), Mithras, Anton Hain, Königstein.

Morenz S. (1950), “Ägypten und die altorphische Kosmogonie”, Morenz S. (ed.), Aus Antike und Orient (Festschrift W. Schubart), Leipzig, pp. 64–111.

Morenz S. and Schubert J. (1954), Der Gott auf der Blume: Eine ägyptische Kosmogonie und ihre weltweite Bildwirkung, Verlag Artibus Asiæ, Ascona. https://doi.org/10.2307/1522574

Ndigi O. (1996), “Gb/Kb/Gbgb/Kòbá/Kòbákòbá ou le nom du dieu de la Terre et de l’oiseau créateur mythologique chez les Égyptiens et les Basaa du Cameroun”, BSEG, T. 20, pp. 49–70.

Notter V. (1974), Biblischer Schöpfungsbericht und ägyptische Schöpfungsmythen, Stuttgarter Bibelstudien, Bd. 68, Verlag Katholisches Bibelwerk, Stuttgart.

Παπαθανασίου Μ. (1978), Κοσμολογικαὶ καὶ κοσμογονικαὶ ἀντιλήψεις εἰς τὴν Ἑλλάδα κατὰ τὴν β΄ χιλιετ[ηρ]ί[δ]α π.Χ. [Cosmological and Cosmogonical Ideas in Hellas, during the 2nd Millenium BC] (PhD Thesis), University of Athens, Department of Mathematics, Athens. (In Hellenic, with English summary).

Papathanasiou M. (1991), “On the Astronomical Explanation of Phanēs’s Relief at Modena”, Archæoastronomy, Vol.16 (suppl. to JHA, Vol. 22), pp. S1–13. https://doi.org/10.1177/002182869102201602

Posener G. et al. (eds.) (1992), Dictionnaire de la civilisation égyptienne, 2nd Ed., Hazan, Paris.

Quandt G. (ed.) (1973), Orphei Hymni, 4th Ed., Weidmann, Zürich and Dublin.

Reeves N. (1990), The Complete Tutankhamun, Thames & Hudson, London.

Sauneron S. (1961), “La légende des sept propos de Méthyer au temple d’Esna”, BSFÉ, T. 32, pp. 43–8.

Schlögl H. (1977), Der Sonnengott auf der Blüte, ÄA, Bd. 5, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden.

Schneider J. and Voisin J.-F. (1991), “Les anciens Égyptiens élevaient-ils des pélicans?”, Anthropozoologica, No. 14–15, pp. 63–4.

Schneider J. and Voisin J.–F. (1996), “Note complémentaire sur l’élevage des pélicans par les anciens Égyptiens”, Anthropozoologica, No. 23, pp. 65–6.

Shedid A. G. and Shedid A. (1999), Das Grab des Sennedjem, 2nd Ed., von Zabern, Mainz.

Shorter A. (1938), Catalogue of Egyptian Religious Papyri in the British Museum: Copies of the Book Pr(t) m hrw from the XVIII th to the XXII nd Dynasty, British Museum Press, London.

te Velde H. (1972), “The Swallow as Herald of the Dawn”, Ex Orbe Religionum: Studio Geo Widengren XXIV, Bril, l Lugduni Batavorum, pp. 26–30.

Tolmacheva E.G. (2003), “A Reconsideration of the Bnw-Bird in Egyptian Cosmogony”, in Hawass Z. and Pinch-Brock L. (eds.), Egyptology at the Dawn of the 21st Century: Proceedings of the 8th International Congress of Egyptologists, Cairo 2000, Vol. 2, The AUC Press, Cairo and New York, pp. 522–6.

Tolmacheva E. G. (2004), “The Ancient Egyptian Roots of the Phœnix Myth: On the History of the Problem”, in Maravelia A.-A. (ed.), Europe, Hellas and Egypt: Complementary Antipodes during Late Antiquity: Papers from a Session, held at the European Association of Archaeologists 8th Annual Meeting in Thessaloniki 2002, BAR International Series, 1218, Archaeopress, Oxford, pp. 93–8.

Toporov V. N. (1982), “Mirovoye yaytso”, in Tokarev S. A. (ed.), Mify narodov mira, T. II, Moscow, Sovetskaya Ensyclopediya, p. 681. (In Russian).

van der Plas D. et al.(2000), Hieroglyphica: Sign List, 2nd Ed., PIREI, Vol. I, Utrecht University, Utrecht and Paris.

Vandier J. (1969), Manuel d’archéologie égyptienne, T. V, A. et J. Picard & Cie, Paris.

Vernus P. and Yoyotte J. (2005), Bestiaire des pharaons, Perrin, Paris.

Veselovskiy I. N. (1982), “Astronomiya orfikov”, Voprosy istorii estestvoznaniya i tekhniki, No. 2, pp. 120–4. (In Russian).

Weinberg S. (1978), Les trois premières minutes de l’univers; Traduit par J.-B. Yelnik, Seuil, Paris.

West M. L. (1983), The Orphic Poems, Clarendon Press, Oxford.

Wilkinson R. H. (1992), Reading Egyptian Art: A Hieroglyphic Guide to Ancient Egyptian Painting and Sculpture, Thames & Hudson, London.

Zhitomirsky S. (2003), “The Phænomena of Aratus, Orphism, and Ancient Astronomy”, in Blomberg M. et al., (eds.), Calendars, Symbols and Orientations: Proceedings of the 9th Meeting of the SEAC, Stockholm 27–30 August 2001, Uppsala Astronomical Observatory Report, No. 59, Uppsala, pp. 79–82.