ПРОСТІР І ЧАС В АВЕСТІЙСЬКОМУ ВІДЕВДАТІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. Ю. Крюкова

Анотація

Авестійський Відевдат – звід ритуальних і міфологічних текстів, в основному пов’язаних з уявленнями про ритуальну чистоту. Відевдат описує ритуали, що відбуваються у просторі та часі, – причому і простір, і час постійно співвідносяться з вселенською картиною світу та динамічним ходом історії. Структура пам’ятки така, що перші його глави (“фрагарди”), які показують міфологічні сюжети про створення зоро-астрійських країн і міфи про Йіму – легендарного давнього правителя Ірану, визначають основні теми подальшого викладу. Серед них поділ календарного часу на літній і зимовий, денний та нічний (і більш дрібні періоди), тріади у відліку часу, простору та молитви, вертикальне та горизонтальне структурування простору, звернення до ритуального часу. Триразове збільшення Йімою території землі, що здійснюється через проміжки часу в 300 років, а також тричастинна будова спорудженого Йімою перед настанням природного катаклізму (зими) бункера-укриття Вара відкривають низку різних потрійних просторово-часових моделей. Текстуальні паралелі до пасажів другого фрагарда Відевдата (Видевдат 14.14, Йашти 5 і 17) демонструють варіант природного катаклізму (і, відповідно, варіант календарного періоду: зима у Відевдаті 2, посуха у Відевдаті 14) і вказують на зв’язок Вара Йіми з небесними палатами, що оспівані в Йаштах богів. Крім того, Відевдат має справу з ритуальним часом, який визначає хід виконання ритуалів. Він, у свою чергу, може корелюватися календарним часом. Також ретельно час і простір перебувають у залежності від ступеня ритуальної чистоти / ритуального осквернення (при більшому оскверненні потрібно більше часу для здійснення очисних ритуалів; для зимового періоду правила менш жорсткі через складність їхнього виконання тощо).

Як цитувати

Крюкова, В. Ю. (2019). ПРОСТІР І ЧАС В АВЕСТІЙСЬКОМУ ВІДЕВДАТІ. Сходознавство, (84), 181-204. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2019.84.181
Переглядів статті: 61 | Завантажень PDF: 49

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Авеста, Відевдат, міф про Йіму, пори року, простір і час

Посилання

Авеста в русских переводах (1861–1996) / Сост., общ. ред., примеч., справочный раздел И. В. Рака. Санкт-Петербург, 1998.

Гаты Заратуштры / Перевод с авестийского, вступительные статьи, комментарии и приложения И. М. Стеблин-Каменского. Санкт-Петербург, 2009.

Крюкова В. Ю. Наказание за убийство выдры // Культурное наследие народов Центральной Азии, Казахстана и Кавказа / Сборник МАЭ РАН. Т. LII. Санкт-Петербург, 2006.

Крюкова В. Ю. Представления о смерти как осквернении в зороастризме // Центральная Азия. Традиция в условиях перемен. Вып. II. Санкт-Петербург, 2009.

Крюкова В. Ю. Восстановление утраченного мира как искупительная жертва (Видевдат 14) // Жертвоприношение в архаике: атрибуция, назначение, цель / Теория и методология архаики. Вып. 5. Санкт-Петербург, 2012.

Benveniste E. L’Érān-vēž et l’ origine légendaire des Iraniens // Bulletin of the School of Oriental and African Studies. Vol. 7. 1934. https://doi.org/10.1017/S0041977X00085207

Benveniste E. Que signifie Videvdad? // W. B. Hennig Memorial Volume. London, 1970.

Boyce M. А History of Zoroastrianism. Vol. I. Leiden – Köln, 1975. https://doi.org/10.1163/9789004294004

Boyce M. А History of Zoroastrianism. Vol. II. Leiden – Köln, 1982.

Boyce M. Nowruz i. In the Pre-Islamic Period. 2000. URL: http://www.iranicaonline.org/ articles/nowruz-i (дата обращения 01.09.2019).

Christensen A. Le premier chapitre du Vendidad et l’histoire primitive des tribus iraniennes. Copenhagen, 1943.

Darmesteter J. The Zend-Avesta. Part I. The Vendidad. Oxford, 1887.

Gignoux Ph., Tafazzoli A. Anthologie de Zadspram / Studia Ira-nica. Cah. 13. Paris, 1993.

Gnoli G. Avestan Geography. 1987. URL: http://www.iranicaonline.org/articles/avestan-geography (дата обращения 01.09.2019).

Grenet F. Zarathustra’s Time and Homeland: Geographical Perspectives // The Wiley Blackwell Companion to Zoroastrianism / Ed. by M. Stausberg, Y. S. D. Vevaina. Chichester, 2015. https://doi.org/10.1002/9781118785539.ch1

Nyberg H. S. Die Religionen des alten Iran / German transl. by H. H. Schaeder. Leipzig, 1938.

Panaino A. Considerations on the “mixed fractions” in Avestan // Syntaxe des langues indo-iraniennes anciennes. Colloque international – Sitges (Barcelona), 4-6 mai 1993. Barcelona, 1997.

Panaino A. The Triadic Symbolism of Yima’s vara- and Related Structures and Patterns // Yama/Yima. Variations Indo-Iranniens sur la geste Mythigue. Paris, 2012.

Pirart É. Georges Dumézil face aux démons iraniens. Paris, 2007.

Rezania K. On the Old Iranian social space and its relation to the time ordering system // Studies on the Iranian World I. Before Islam / Ed. by A. Krasnowolska, R. Rusek-Kowalska. Kraków, 2015.

Rezania K. Raumkonzeptionen im früheren Zoroastrismus. Kosmische, kultische und soziale Räume. Wiesbaden, 2017.

Skjærvø P. O. The Videvdad: its Ritual-Mythical Significance // The Age of the Parthians. The Idea of Iran. Vol. 2. London – New York, 2007.

Steblin-Kamensky I. M. Avestan kəmčit̰ paiti čaθrušanąm // East and West. Vol. 45. Nos. 1–4, 1995.

Vevaina Yuhan S.-D. Resurrecting the Resurrection: Eschatology and Exegesis in Late Antique Zoroastrianism // Iranian and Zoroastrian Studies in Honor of Prods Oktor Skjærvø / Ed. by A. Bromberg, N. Sims-Williams, U. Sims-Williams / Bulletin of the Asia Institute. Vol. 19. Detroit (Michigan), 2009.

REFERENCES

Avesta (1998), Avesta v russkikh perevodakh (1861–1996), compl. and ed. by I. V. Rak, “Neva”, Letniy sad, Sankt-Petersburg. (In Russian).

Gaty (2009), Gaty Zaratushtry, transl. and com. by I. M. Steblin-Kamenskyi, Peterburgskoye vostokovedeniye, Sankt-Petersburg. (In Russian).

Kryukova V. Yu. (2006), “Nakazaniye za ubiystvo vydry”, Kulturnoye naslediye narodov Tsentralnoy Azii, Kazahstana i Kavkaza (Sbornik MAE RAN, LII), Nauka, Sankt-Petersburg, pp. 148–59. (In Russian).

Kryukova V. Yu. (2009), “Predstavleniye o smerti kak oskvernenii v zoroastrizme”, Tsentralnaya Aziya. Traditsiya v usloviyah peremen, II, MAE RAN, Sankt-Petersburg, pp. 21–47. (In Russian).

Kryukova V. Yu. (2012), “Vosstanovleniye utrachennogo mira kak iskupitelnaya zhertva (Videvdat 14)”, Zhertvoprinosheniye v arhaike: atributsiya, naznacheniye, tsel, (Teoriya i metodologiya v arhaike, 5), MAE RAN, Sankt-Petersburg, pp. 166–78. (In Russian).

Benveniste E. (1934), “L’Érān-vēž et l’origine légendaire des Iraniens”, Bulletin of the School of Oriental and African Studies, Vol. 7, pp. 265–274. https://doi.org/10.1017/S0041977X00085207

Benveniste E. (1970), “Que signifie Videvdad?”, W. B. Hennig Memorial Volume, Lund Humphries, London, pp. 37–42.

Boyce M. (1975), А History of Zoroastrianism, I, Brill, Leiden and Köln. https://doi.org/10.1163/9789004294004

Boyce M. (1982), А History of Zoroastrianism, II, Brill, Leiden and Köln.

Boyce M. (2000), “Nowruz i. In the Pre-Islamic Period”, available at: http://www.iranicaonline.org/articles/nowruz-i (accessed 01 September 2019).

Christensen A. (1943), Le premier chapitre du Vendidad et l’histoire primitive des tribus iraniennes, I kommission hos E. Munksgaard, Copenhagen.

Darmesteter J. (1887), The Zend-Avesta. Part I. The Vendidad, Oxford University Press, Oxford.

Gignoux Ph. and Tafazzoli A. (1993), Anthologie de Zadspram, (Studia Iranica, 13), Association pour l’Avancement des Études Ira-niennes, Paris.

Gnoli G. (1987), “Avestan Geography”, available at: http://www.iranicaonline. org/articles/avestan-geography (accessed 01 September 2019).

Grenet F. (2015), “Zarathustra’s Time and Homeland: Geographical Perspectives”, in M. Stausberg and S. D. Vevaina Yuhan (eds.), The Wiley Blackwell Companion to Zoroastrianism, John Wiley & Sons, Ltd., Chichester. https://doi.org/10.1002/9781118785539.ch1

Nyberg H. S. (1938), Die Religionen des alten Iran, J.C. Hinrichs Verlag, Leipzig.

Panaino A. “Considerations on the ‘mixed fractions’ in Avestan”, Syntaxe des langues indo-iraniennes anciennes. Colloque international – Sitges (Barcelona), 4–6 mai 1993, Barcelona, pp. 91–110.

Panaino A. (2012), “The Triadic Symbolism of Yima’s vara- and Related Structures and Patterns”, S. Azarnouche and C. Redard (eds.), Yama/Yima. Variations Indo-Iranniens sur la geste Mythigue, Collége de France, Édition-Diffusion de Boccard, Paris.

Pirart É. (2007), Georges Dumézil face aux Démons Iraniens, Editions L’Harmattan, Paris.

Rezania K. (2015), “On the Old Iranian social space and its relation to the time ordering system”, in A. Krasnowolska and R. Rusek-Kowalska (eds.), Studies on the Iranian World I. Before Islam, Jagiellonian University Press, Kraków, pp. 177–90.

Rezania K. (2017), Raumkonzeptionen im früheren Zoroastrismus. Kosmische, kultische und soziale Räume, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden.

Skjærvø P. O. (2007), “The Videvdad: its Ritual-Mythical Significance”, The Age of the Parthians. The Idea of Iran, Vol. 2, I. B. Tauris, London and New York, pp. 105–41.

Steblin-Kamensky I. M. (1995), “Avestan kəmčit̰ paiti čaθrušanąm”, East and West, Vol. 45. Nos. 1–4, pp. 307–12.

Vevaina Yuhan S.-D. (2009), “Resurrecting the Resurrection: Eschatology and Exegesis in Late Antique Zoroastrianism”, in A. Bromberg, N. Sims-Williams, and U. Sims-Williams (eds.), Iranian and Zoroastrian Studies in Honor of Prods Oktor Skjærvø, (Bulletin of the Asia Institute, 19), Iowa State University Press, Detroit (Michigan), pp. 215–23.